Баки – Бачити
Іван Франко
Баки
1. Баки кому забити. (Гнідковський)
Збаламутити кого, отуманити. Дослівно: вдарити кого в лице так, щоб не тямив, що p ним діється. У Желехівського І, 10 хибно акцентовано «забити». Див. далі ч. 2. Те саме у вороніжських великорусів, див. Дикарев 363.
2. Баки світити. (Гнідковський)
Значить, показувати кому приязний вид, підхліблятися. Баки з німецького Backe – вилиця, щока. Зрештою польські вчені перечаться про значення цього слова. В польськімся приповідка (świecić baki або bakę) уживається від XVIII в. Одні пояснюють «baki» назвою звісного польського віршописця XVII в. єзуїта Баки, другі виводять від німецького Bake, що на балтійськім Помор’ї значить морський сигнал, маяк. Карлович (Kurj. Warsz. 1887, ч. 299 а) виводить польську приповідку від української, а слово «баки» від «бачити», аналогічно до польських «patry», «słuchy». «Więc «baki switity» znaczy doslownie wlewać w kogo oczy, w oczy komuś patrzeć z chęcią służenia na każde skinienie, a w dalszej przenosni zasługiwać się, pochlebiać.» На жаль, це толкування зовсім силуване і самовільне. Одно те, що «баки» в значенні очей в українській мові не вживається; друге те, що в такім разі «світити комусь баки» значило би «світити комусь очі» – очевидний абсурд; а третє те, що й етимологічно баки з баченням не має нічого спільного. Здається, що найпростіше пояснення баки – Backe найшвидше доведе нас до цілі. Баки світити – роз’яснювати лице, любенько всміхатися перед ким. На таке саме розуміння наводить і великоруське: Аддулси свайими баками (Дикарев 52), Значить, заплатив своїм лицем, за довг чи за провину набрав поличників. У російській баки – бокобороди, з німецького Backenbarte. [Тут Франко, здається, помилково прийняв фонетичний запис Дикарева за літературний. В літературному треба: «Отдулся своими боками», тобто був битий, покараний на тілі. М. Ж., 28.01.2021 р.]
3. Забили му баки, що ни розумів й третої. (Kolberg Pokucie)
Не розуміє третьої, пор. німецьке: Kann nicht bis drei zählen.
Бакир
1. Ми в собов на бакир стоїмо. (Нагуєвичі)
Ми в гніву, посварилися. Бакир (відси бакирити, перебакирити) пішло мабуть із німецького Bakort або Bakbord – лівий бік корабля. Отже: шапка на бакир – шапка насунена на лівий бік. В переноснім значенні, в приповідках із цим зв’язано ті ідеї, що в віруванях звичайно в’яжуться в поняття «лівий», отже чогось злого, неприхильного, ворожого. Пор. Adalberg Być 15; Liebrecht, Zur Volkskunde 339.
2. Пішло му на бакир. (Дрогобич)
Дізнав страт, вибився з колії, змарнувався, звівся ні на що. Пор. Adalberg Iść 46.
Балакати
1. Набалакав три міхи правди. (Нагуєвичі)
В одній казці цар завдає слузі між іншими тяжкими завданнями також сказати три міхи правди. Слуга сповняє це таким способом, що оповідає про три випадки, в яких цар, хоч і перебраний, грав дуже непочесну роль. За кожним разом, коли оповідання доходить до делікатного місця, цар кричить: «Ну, тоді, годі, вже міх повний, зав’язуй!» Значення приказки: наговорив грубостей. Пор. білоруське Наверз сем коробов (Носович 349).
2. Набалакали сє много, а нима нічо з того. (Пужники)
Пор. Етнографічний збірник VI, 293. Про пусті розговори.
Баланда
1. Пішов на Баланду тай трафив на банду. (Кунин)
Баланда – безлюдна місцевість між селами й , Жовківського повіту. Одинока кочма серед сіножати зваблювала колись по неділям людей музикою. Та «банда» має тут і інше, іронічне значення: бійка, бо в корчмі часто приходило до кровавих бійок. Пор. співанку:
Ой летіли сірі гуси, впали на Баланду;
Не ходила-м і не піду на жидівську банду. (Скварава).
Балець
[Доповнення 1910 р.] 1. Балець на палець. (Нагуєвичі)
Балець – весільний дарунок, рантух, більша або менша штука білого полотна.
Балу-балу
1. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу. (Дрогобич)
Балу-балу, ономатопоетично замість балакати. Коли хтось покине пильну роботу задля пустої балачки.
Балувати
1. Він тим балує. (Нагуєвичі)
Займається, практикує, він у тім досвідний.
2. Хто чим балує, від того й гине. (Нагуєвичі)
Інакше: хто з чого живе, хто чим займається, хто в чім кохається, від того й гине. Коли зіставити зі староруським «Хто чем играет, тот тем и зашибетця» (Симони 2397), то виходило б «балувати» – «гратися», а в такім разі можна би це слово вивести від пізньо-латинського та італійського ballare – скакати, гратися.
Баль
1. От то буде крутий баль! (Львів)
Крутий баль, дослівно: крутий танець, переносно: бійка.
2. Справю я ти баль! (Нагуєвичі)
Буду бити так, аж будеш підскакувати з болю. Пор. Adalberg Bal, 4.
Баналюки
1. Баналюки-небилиці, сховай сі з тим до г-ці. (Дрогобич)
Баналюки в значенні: дурниці, небилиці взято з польського, а власне з віршованої фантастичної повісті Єроніма Морштина «Historya ucieszna о zacnej królewnie Banialuce», вид. у Кракові 1650 р. Див. Adalberg Banialuka.
2. Що ти міні банелюки плетеш? (Нагуєвичі)
Пор. вище.
Бандига
[Доповнення 1910 р.] 1. Бандиги бити. (Стара Сіль) … плести. (Нагуєвичі)
Говорити нісенітниці.
Бандра
[Доповнення 1910 р.] 1. Бандри бити. (Нагуєвичі)
Говорити дурниці, або строїти жарти.
Бандура
[Доповнення 1910 р.] 1. А то з тебе бандура. (Дрогобич)
Бандура в значенні: дурень, нездара.
Бандурити
[Доповнення 1910 р.] 1. Бандурити кому голову. (Нагуєвичі)
Дурити кого, туманити.
Бантромій
1. Бантромій везе гній. (Нагуєвичі)
Ім’я Бантромій – Бартоломей, властиво патронімікон Бар-Тольмай, син Тольмая (про ім’я див. Winkler, Geschichte Israels in Einzeldarstellungen II, 40). Прикладка для рими мудрування. Вона входить і в досить цинічну коломийку, якої перший рядок звучить: «Бантромій везе гній на старих санчищох» (Нагуєвичі). Можливо зрештою, що маємо тут відгук якоїсь господарської ради, щоб на св. Бантромія розпочинати воження гною. Щодо руського календаря, по якому св. Бантромія припадав на 11 червня, це мало правдоподібне, але дуже можливе до латинського, по якому цей святий припадає на 20 серпня; від того дня давно в Польщі розпочинали господарський рік – звісно, воженням гною. Пор. Adalberg Bartłomiej św. 6.
Баня
1. Поїхав на Баню тай заїхав у калабаню. (Нагуєвичі)
, село Дрогобицького повіту, сумежне з Бориславом. Приказка – одна в тих їдких стріл, які селяни одного села люблять пускати при нагоді на своїх сусідів. Це називається «приліпити їм латку». Найчастіше це діється в формі коротенької пісні, часом і в формі приповідки. Оця прикладка про погані банські дороги (вони зрештою не були монополем того села) війшла також у пісню про мандрівку Біди, пор. Житє і слово IV, 31.
Банюс
1. Банюси – збуї. (Дрогобич)
Жителів Бані згірдно називають банюсами (нормально вони баньине). Задля близького сусідства з Бориславом там бували великі пиятики і кроваві бійки.
Бараболя
1. Як є бараболя й капуста, то вже половина хліба. (Лучаківський)
Приповідка зложена очевидно не вчасніше так званих «тісних років» (1846 – 61), від коли бараболя зайняла видне, декуди головне місце в бюджеті поживи нашого народу. Про тісні роки див. М. Зубрицький у Записках наукового товариства ім. Шевченка, т. XXVI.
Баран
1. Баран-баран, дуц! (Нагуєвичі)
Приговорюють діти до малих баранчиків учачи їх туцкатись чолом. Пор. Номис 9282.
2. Баране, не мути воду вовкови! (Ількевич)
Натяк на звісну Езопову байку, оброблену й у нас Глібовим під заголовком Вовк та ягня. Літературну історію цієї байки див. Oesterley, Wendunmuth V, 34. Значення приповідки іронічне: слабий, не роби кривди сильному. Очевидно вістря вимірене проти сильного, що шукає собі зачіпки. Пор. меньше виразну польську приповідку: Baranie, nie mąć wody! (Adalberg Baran 3), а також Wander, Lamm 45, Widder 369; Čelakovský 215.
3. Баран – пан, а лис – пес. (Кобиловолоки)
Значення не ясне; треба розуміти (в зв’язку з білоруським «На кожусі простий баран, да сам собі пан», див. Носович 352) про баранячий кожух і лисячу шубу. Значить: той що в баранячім кожусі, себто заможний селянин – пан, не залежить ні від чиєї ласки, а той, що в лисячій шубі – підпанок, звичайно служить, отже залежить від ласки більшого пана, так як пес від ласки хазяїна.
4. Вдячний як баран. (Гнідковський)
Мабуть іронія; баран штовхає й того, хто дає йому їсти, пор. польське (з іншим вістрям): I mały baran często czabana wybodzie (Adalberg Baran 11). Варто завважити, що Адальберт пояснює: «czaban – gatunek wiekszych baranów», хоч у словнику Лінде міг знайти (І, 344) властиве пояснення: великий віл, або пастух-волар.
5. На барани ходити. (Гнідковський)
Значення не ясне. По польськи: wziąć na barany значить: узяти на коркоші (Linde, І, 55). Може «баран» тут значить теж, що таран (пор. Linde І, 53); ходити на барани – ходити на пролом, бути впертим і самовільним.
6. Поводит сі, як печений баран. (Нагуєвичі)
Мова про лінивого. Поводитися значить рушатися.
7. Співає, як баран підрізаний. (Нагуєвичі)
Коли хтось співає пискливим, або хрипливим голосом.
8. Такий як баран. (Гнідковський)
Незвісно, на яку баранову прикмету натякає це порівняння.
9. Харчит, як недорізаний баран. (Нагуєвичі)
Коли хто дуже голосно і неприємно хропить у сні.
[Доповнення 1910 р.] 10. Баран каже: «Мороз буде?» А цап каже: «Вже й є!» (Криворівня)
Баран має вовну тай не чує ще морозу, а цап уже мерзне.
Барашівне
1. А міні барашівного? (Нагуєвичі)
Коли хтось посередничає у якійсь справі, а потім домагається подяки чи заплати (звісно, жартом), неначе поміг добити торгу.
Барашівник
1. Барашівник циганством жиє. (Нагуєвичі)
Барашівник – посередник при купні, особливо коней та волів. Розуміється, щоб заробити умовлену плату, він захвалює товар, не щадячи брехні та божби.
Барвінок
[Доповнення 1910 р.] 1. Барвінок у холоді любить. (Лолин)
Звичайне спостереження, що барвінок росте в отінених місцях.
Бариш
1. Бариш дурному товариш. (Ількевич)
Значить, дурний не раз зискує в торговлі.
Барна
1. Доганят барна барні, а оба в ярмі. (Лімна)
Барна – темно-сірий віл; доганяти – давати догану, докоряти, tadeln, verspotten. Коли люди в однаковій біді, а ще сваряться між собою або сміються одні з одного. Пор. німецьке: Ein Esel heisst den anderen Sackträger (Franck, I, 88) і латинський середньовіковий вірш:
Est mirum bellum, quod asellus culpat asellum;
Pondera saccorum nam portat quilibet horum. (Bebel 135, 538).
Барон
1. Ей чук, баранчук, продав козу за капчук. (Barącz)
Насміх на якимсь бароном, іронічно переміненим на «барана», мабуть вірменином, яких не раз дразнять продаванням або різанням кіз. Приміром звісне речення, що стояло на початку давніших латинських вправ: Armenorum gens bellicosa перемінено. Armenorum gens bili kozy.
Бас
1. Бас гудит, дудка грає, Гнат мовчит, хоть всьо знає. (Мінчакевич)
Говорять про такого, що не мішається до загальної розмови, держиться осторонь або робить вид, немов він знає ліпше те, про що вони говорять.
2. Басом сі на мене дивит. (Нагуєвичі)
Неприязно, сердито.
3. На бас брати кого. (Львів)
Дурити, ціднимати на сміх.
[Доповнення 1910 р.] 4. Великий бас, а мало гуку. (Лучаківський)
Говорять про глухий бас, музикальний інструмент.
Басом
[Доповнення 1910 р.] 1. А басом твою душу! (Кнігинин)
«Басом» мабуть не походить від нашого «бас», тільки від мадярського «bassam».
[Доповнення 1910 р.] 2. Басам кутя теремтете. (Нагуєвичі)
Мадярська лайка, уживана також нашими людьми, які не розуміють гаразд її значення. Kutja по-мадярськи пес.
Басувати
1. А то му басує! (Нагуєвичі) … підбасовує. (Ценів)
Значить, потакує, підхлібляється.
Баталія
1. Тамто баталія була! (Нагуєвичі)
Італійське слово battaglia – битва. Пор. пісню:
Пане брате товаришу, буде баталія:
Або моя або твоя дівчииа Марія. (Нагуєвичі).
Батіг
1. Батога з піску не уплетеш. (Ількевич)
Невідповідними способами діла не вробиш. Те саме по-польськи: Bicza z piasku nie ukręcisz (Adalberg Bicz; 4).
Батько
1. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою. (Лучаківський) … варихов. (Лучаківський)
Батько був скупий, діти щедрі, або: батько бідував збираючи, а діти розкошували. Пор. середньовіковий латинський вірш: Quod parcus quaeres, effundet prodigus haeres, а також німецький:
Was der Geiz’ge spart wie ein Hund,
Jagt der Erbe rasch durch den Mund. (Bebel 413)
[Доповнення 1910 р.] Пор. Wander I, Alter 63.
2. Батько складав, синок роздав. (Кобиловолоки)
Говорять про марнотратного сина. Пор. кашубське: Wójc sknér, dzecé rozrzétne (Adalberg Ojciec 26) і німецьке: Was der Vater erspart, verthut der Sohn (Simrock 10. 807).
3. Викрутив ся батько, без чуприни до дому пішов. (Darowski)
Гумор цієї приповідки лежить у подвійнім значенні слова «викрутився». Звичайно воно значить: вийшов без шкоди з якогось клопоту, та тут ужите в буквальнім значенні: його вхопили за чуба і він доти крутився, поки й чуба не позбувся. Отже й значення приповідки: з бідою вирвався з пригоди, потерпів у ній.
4. Впав батько з гори, дідько го бери. (Коломия) [Доповнення 1910 р.] Упав батько з гори – мара його бери. (Нагуєвичі)
Характеризує невдячність дітей, їх байдужість до батьківського горя, пор. Чубинский Батько 5; повніше у білорусів: «Упав бацька з горы! » – «Лихо его бери!» – «Кобыла здохла.» – «Ой, біда!» (Носович 449).
5. Збувся батько лиха: збув ся грошей з міха. (Ількевич)
Знов гумористично названо гроші лихом, а їх утрату – увільненням від лиха. Аналогічні гумористичні звороти стрічаються в деяких новелах, приміром «оборонив єгомостя від вовків» – значить: украв попові вовчу шубу і т. і., див. Етнографічний збірник VI, 242.
6. І на рідного батька можна правду сказати. (Лучаківський)
Очевидно ця «правда» буде якась некорисна для батька.
7. Мій батько і його батько коло одної печи грілися. (Ількевич)
Насміх, коли хтось підшивається другому під свояцтво без ніякої підстави, пор. Номис 9347.
8. Не маю батька, матері, щоби сі заступили за мене. (Голгочі)
Батько й мати – натуральні захистники й оборонці дітей. Та тут має й іронічне значення: не вмію собі сам помогти ані порадити, мушу сам упімнутися за собою.
9. Не той батько, що сплодит, а той, що до розуму доводит. (Комарно)
Так говорить звичайно вітчим пасербам, домагаючись у них для себе пошани. Те саме у поляків Adalberg Ojciec 16.
10. По старшині батька в лоб. (Грибовичі) … в чоло. (Пужники)
Гумористично: старшому насамперед належиться привіт, почесті. Оповідання, що послужило джерелом цієї приповідки, див. Етнографічний збірник VI, 21.
11. Пропав батько з дурними синами. (Ількевич)
Замість помочі має через них тільки шкоду й сором.
12. Який батько, такий син: видовбали з діжки сир. (Lewicki) … викрали … (Ількевич) … видрапали … (Petruszewicz) … виносили … (Нагуєвичі)
Говориться з доганою: син плохий, та й батько не ліпший. Загальніше ту саму думку висловлює середньовічна латинська приповідка: Qualis pater, talis filius і численні її варіанти, див. Bebel ч. 176 (с. 51 і 290); Adalberg Ojciec 6; Simrock 10795.
13. Як не стане, то батько дістане. (Darowski)
Діти все надіються на батькову працю і старанність. Повніше у білорусів: «Хліба не станець, бацька достанець» (Носович 452).
14. Як я була у батенька, ходила я чубатенька. (Сороки)
Дослівно високо зачесана, пишна; в ширшім значенні: гарно вбрана, безжурна.
[Доповнення 1910 р.] 15. Було б батька воженити. (Вербовець)
Кепкують діти із ледачого батька вдівця.
Бачинська гора
1. А здуло би ті, як Бачинську гору! (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Зігнало би ті, як Бачинську гору! (Нагуєвичі)
Бачинська гора – в с. Самбірського повіту, висока і крута, звісна всім, що їдуть до Самбора з правого берега Дністра, бо через неї йде гостинець і з її верха круто сходить до ріки. [Доповнення 1910 р.] Прокляття. Зігнало би тя в значенні: «щоб ти спух!»
2. Як почав їсти на Бачинській горі, то перестав аж у Самборі. (Лімна)
Характеризує ненажеру, бо з Бачинської гори до Самбора досить далеко. [14 км – М. Ж., 28.01.2021 р.]
Бачити
1. А бач: сиди тихо, не скач! (Коломия)
Осторога непосидючому або надто гордому.
2. Бачили ми таких! (Нагуєвичі)
Коли хтось надто заноситься та пишається або дає пізнати іншим, що має їх за дурнів. Те саме Номис 4245.
3. Ми ще й не таких бачили. (Нагуєвичі)
Себто: і ми не останні, не дурні.
4. Не бачила ковалиха цьвочка. (Незабитовський)
Коли хто без потреби дивується якійсь звичайній речі.
5. Сам бачу, що трачу. (Нагуєвичі)
Характеризується безпомічність, непорядність або слаба воля чоловіка. Пор. пісню:
Ой бачу ж я, бачу,
Що худобу трачу,
А як прийду до домоньку,
Тяженько заплачу. (Нагуєвичі).
6. Сім літ го не бачив єм, бодай єм го був нікди не бачив. (Ількевич)
«Сім літ» символічно замість довгий час.
7. То, бачу, не туди йде. (Нагуєвичі)
«Бачу» тут і дуже часто в аналогічних зворотах ужито в значенні «здається», «мабуть».
8. Ци не бачили ви Василя, пішло на весіля на друге селя? (Дрогобич)
Передразнюють німців колоністів, що силкуючися говорити по-руськи калічать мову таким способом.
9. Як ті зобачу, то ті урачу. (Ценів)
Урачити – погостити, в двоякім значенні: або справді почастувати, або побити.