Біс – Бовтати
Іван Франко
Біс
1. Біс а дідько єден єднаний. (Бережниця)
Про двох недобрих людей, із яких ні один не ліпший. Пор. польське: Jeden djabeł podobny do drugiego (Adalberg Diabeł 48); Záturecky II, 286. I 2
2. Біс біду перебуде: єдна згине, десять буде. (Коломия)
«Біс» стоїть тут замість ніхто з людей, загалом ніхто: біда не має кінця. Пор. польське: Bies biedę przebędzie, jedna minie, druga będzie (Adalberg Bieda 20); пор. ще там же 28: Diabeł biedy pozbędzie … ; Номис 2165.
3. «Бісе, де летиш?» – «Болото палити.» – «Але ж бісе, не буде горіти.» – «То бодай людям пакість зробити.» (Залісє)
Цією поговіркою характеризують збиточних, злосливих людей, що люблять робити прикрість іншим без ніякої користі для себе. Пор. Номис 3120.
4. Біси не плачут, коли черці скачут. (Гнідковський)
Навпаки, тішаться, як і всяким відступством від зложеного обіту. Німецьке: Der Teufel weint nicht, wenn Nonnen tanzen, див. Wander IV, 1073 (Teufel 339).
5. Біс не правда. (Гнідковський)
Значення двояке: а) загальне теоретичне – диявол, званий і в Письмі святім батьком ложі, не може бути правдомовним; б) сердитий окрик про певний даний випадок, якого неправдивість констатується, отже в значенні: де там це правда! Це брехня.
6. Бісом сі на мене дивит. (Нагуєвичі)
Значить дивиться як біс, злим оком, рад би зашкодити мені.
7. Біс сі ним натішив. (Нагуєвичі)
Пропав, а також про якусь згублену річ.
8. Біс сі ним удавив.
Значить пропав, згинув марно. Пор. німецьке: Der Teufel hat ihn gefressen, Wander IV, 1114 (Teufel 1296).
9. Біс ся ним закосичив. (Лолин)
Згірдно: пропав, пор. коломийку:
Ой тече вода, тече, тече вода клубком;
Десь ся бісок закосичив моїм давним любком. (Лолин)
«Закосичитися» в місцевім говорі – те ж, що заквітчатися, замаїтися, не лише про дівчат, а й про парубків, які мають звичай носити на капелюсі квітку або перо.
10. Біс ті там знає! (Ценів)
Згірдно: не розумію, чого тобі треба. Пор. німецьке: Das weiss der Teufel і под. Wander IV, 1108 (Teufel 1143).
11. Взяв біс коня, най і уздечку бере. (Ількевич)
Пропало щось цінне, то нехай пропадає й дрібне. Говориться в досаді. В польськім те саме значення має: Wziąłeś konia, weźmij і uzdeczkę (Adalberg Koń 256). Згідне з нашим німецьке: Wander IV, 1084 (Teufel 571, 577); Záturecky XII, 231.
12. Довго ходив біс, нім до купи зніс. (Гнідковський)
Говориться про пару людей, товаришів або мужа й жінку, що обоє однаково злі, скупі, марнотратні, сварливі і т. і. Пор. Wander IV, 1107 (Teufel 1101).
13. Єден біс. (Нагуєвичі)
Згірдно: це все одно, властиво: однаково не добре і це і те. Пор. Záturecky II, 286, 297.
14. Іди до сто бісів! (Нагуєвичі)
Сердито: іди геть, уступися з очей! Пор. латинське: Ad inferos proficisci і німецьке: Wander IV, 1123 (Teufel 1549); Záturecky XVI, 311.
15. Мутить, як у греблі біс. (Ількевич)
Асоціація ідей, що приводить у зв’язок біса з греблею (таких приповідок буде ще кілька далі), для мене не зовсім ясна. Може це відгук давнього погляду на те, що мельник – чортівський спільник і що чорт пробував в млині, який звичайно стоїть коло греблі або на греблі? Можливо також, що маємо тут іншу асоціацію: під греблею вода спадає, творить вири і глибокі прірви, а в вирах народне вірування також поміщує демонів (чорториї). Мутить – вередує, робить збитки та пакості. Пор. Номис 2766.
16. На біса вірубай і пів ліса, то біс бісом, а ліс лісом. (Kolberg Pokucie)
Злу дитину, злого чоловіка бий скільки хочеш, то його не поправиш. Закінчення приповідки «а ліс лісом» якесь зайве. Пор. Номис 4876.
17. На біса ми сі то здало. (Нагуєвичі)
Сердито: нінащо не вдалося, або ще й пошкодило. Пор. Záturecky VI, 113.
18. Ні бісе, ні чорте. (Нагуєвичі)
Значить не скаже. Говорять про мовчазливого, понурого чоловіка, або про сердитого, що не говорить нічого там, деби треба, не скаже ні зле ні добре (властиво альтернатива тут: ні зле, ні ще гірше).
19. Сказав би ми хоць бісе, хоць чорте, а він ані пари-писки. (Нагуєвичі)
В іншій формі висловлена та сама думка, що в попереднім числі.
20. Та якого сі біса боjиш? (Нагуєвичі)
Сердито: нема чого лякатися.
21. Уродиться біс і там, де го не посієш. (Гнідковський)
1) Лихо спадає на чоловіка не раз і без його вини; 2) непосидючий, злий чоловік не раз появиться там, де його ніхто й не надіявся.
[Доповнення 1910 р.] 22. Бісе, чорте, що ти є? (Ю. Кміт)
Нарікання чоловіка на іншого, що не озвався до нього хоч такими не зовсім чемними словами. Пор. т. І, Біс ч. 19.
Бісний
1. Бісному ніж у руки дати. (Гнідковський)
Погляд, що божевілля – опанування чоловіка бісом, висловленний у оцій поговірці, – тепер у нашого народу починає переходити в сферу культурних пережитків. Божевільний не має застанови; та приповідка має й загальніше значення: дурному або пристрасному не слід давати нагоди ані змоги шкодити іншим чи й самому собі. Пор. Adalberg Szalony 1.
Бісноватий
1. Оженив сі бісноватий тай взьив дурновату. (Нагуєвичі)
Значить добралися обоє дурні. Пор. коломийку:
Оженив сі бісноватий тай взьив дурновату,
Та не мали що робити, запалили хату. (Нагуєвичі).
2. То якийсь бісноватий. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що при всякій нагоді попадає в надмірну лютість, загалом про чоловіка хиткої, неспокійної вдачі.
Благовісник
1. Благовісник старший від Великодне. (Нагуєвичі)
«Благовісник» – свято Благовіщення, але якось персоніфіковане. Оповідають, що коли Благовіщення трапиться в той сам день, що Великдень, то насамперед треба відправити службу «святому Благовісникові», а тільки тоді можна починати Воскресну. Раз трапилося десь так, що забули це зробити: відправили «резурекцию», відчиняють хрестом церковні двері, чекають на схід сонця, щоб зачинати воскресну утреню, а тут сонце не сходить. Чекають, чекають, уже й перелякалися, а сонце таки не сходить. Тільки тоді пригадали собі, що забули відправити що слід святому Благовісникові; відправили – і зараз розвиднилося. (Чув у Нагуєвичах, пор. Етнографічний збірник V, 203).
Благовіщення [У І. Ф. – Благовіщенє]
1. До Благовіщіня зими не клени. (Гнідковський)
Зима персоніфікована; значить може розсердитися за прокляття тай ще вернути.
2. До Благовіщіня камяна зима. (Гнідковський)
Кам’яна – тверда, тривка.
3. До Благовіщеня лежача зима. (Добросин)
Себто, можна надіятися снігу, що впаде й буде ще лежати.
4. На Благовіщіня Бог землю благословит. (Мшанець)
Свято Благовіщеня (25 марта) вважався першим початком весни.
5. На Благовіщіня гадь вилазит із землі. (Мшанець)
Щезнення гадюк у осени і їх вилаження з зимових криївок обосноване в народній уяві різними містичними і легендовими віруваннями; дещо див. Етнографічний збірник V, 80, 172.
6. Яке Благовіщіньи, такий Великдень. (Нагуєвичі)
Звичайна господарська ворожба, що оба ті свята мають однакову погоду. Пор. польське: Jakie Zwiastowanie, takie Zmartwychwstanie (Adalberg Zwiastowanie 3, пор. там же 2, 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 495, 496.
Благословенний
1. А ти неблагословенна дитино! (Нагуєвичі)
Говорять пустій, збиточній дитині. Пор. Wander IV, 501 (Segnen 26).
2. Та благословенна земльи. (Нагуєвичі)
Значить родюча.
Благословити
1. Благословив а не перехрестив. (Нагуєвичі)
Жартливо: набив.
2. Благослови владико дерти з бідного лико. (Тустановичі)
Коли на бідного наложено якусь оплату або його грабують за незаплаченний податок. Початок узятий із звісної церковної формули, якою починався соборна служба божа.
3. Благословив кіт миш тай сам не їв. (Нагуєвичі)
Значить грався з нею, поки замучив, а потім покинув. Говорять жартливо про такого що надбав, наготовив добра, а сам не вспів покористуватись ним.
4. Поблагословив аж синці поробив. (Нагуєвичі)
Значить побив. Німецьке: Er gab ihm den Segen, dass er die Knie zum Maul zog, див. Wander IV 500 (Segnen 20).
5. Там тобі буде благословити! (Нагуєвичі)
Іронічно, замість проклинати.
[Доповнення 1910 р.] 6. Благословив я й Антін, і Матвій був при тім. (Жидачів)
Приказка в формі мудрування.
Блазень
1. Вистрихнув го на блазна. (Ількевич)
Зробив з нього дурня, здурив, ще й осміяв. Те саме в польській Adalberg Błazen 27.
2. За блазньи мні маєш? (Нагуєвичі)
Сердито, коли хтось кпить собі з чоловіка або говорить таке, що не йде до речі.
3. Кождий блазен своїм стройом. (Ількевич)
Кожний чоловік має в собі дозу дурноти. Взято з польської: Adalberg Błazen 2.
4. Ти блазню єден ходиш! (Нагуєвичі)
Сердито, лають звичайно старші молодших.
5. Ти ще блазень супроти мене. (Коломия)
Ти молодший. Говорять у дружній розмові, без злобного відтінка.
6. То не леда блазень. (Нагуєвичі)
Значення двояке: а) це не який-небудь дурень або молокосос, це чоловік поважний і розумний; б) це не аби-який дурень, це повний, круглий дурень.
7. Я не твій блазень. (Нагуєвичі)
Значить не смій говорити мені дурниць, піднимати мене на сміх.
Блекіт
[Доповнення 1910 р.] 1. Блекоте, блекоте, блекотиш, а ци тото видів? (Миколаїв над Дністром)
З докором зупиняють такого, що говорить небилиці.
Близький
[Доповнення 1910 р.] 1. Ми си близькі свої. (Нагуєвичі)
Говорять про себе близькі свояки.
Близько
[Доповнення 1910 р.] 1. Близько видати, а далеко дибати. (Нагуєвичі)
Говорять, коли від села до села видно, а йти далеко.
[Доповнення 1910 р.] 2. Близько, під самим носом. (Нагуєвичі)
Говорять про невелике віддалення, приміром від хати до хати.
[Доповнення 1910 р.] 3. Близько, туй під руками. (Нагуєвичі)
Так близько, що не треба й уставати, можна рукою досягнути.
[Доповнення 1910 р.] 4. Не близько сі то діє. (Нагуєвичі)
Не близьке село або місто.
[Доповнення 1910 р.] 5. Хто ближе, той лиже. (Звиняч Горішний)
Чим ближча яка річ до чоловіка, тим зручніше користуватися нею.
Блиск
1. Ей уважьий, бо буде на перед бліск, а потім тріск! (Ценів)
Гумористично, замість дам по пиці. Натяк на звісне жидівське оповідання про те, як роблять стрільбу. Мовляв: беруть діру, обів’ють залізом, приставлять курок, насиплють порох; як потягнеш за курок, то буде насамперед бліск, потому тріск, а потому тебе дідько вхопить. (Чув у Коломиї).
Блискати
1. Блискає на погоду. (Нагуєвичі)
Говорять, коли літнім вечором блискає при безхмарому небі.
2. Блисни Боже, блисни! Бігме, що таку ти свіцу дам, як я сам. (Нагуєвичі)
Говорив циган, обриваючи чужі грушки вночі під час бурі (пор. Етнографічний збірник VI, Приповідають жартуючи, коли хто при злім ділі просить Божої помочі.
3. Лиш блиснув, та й уже го нема. (Нагуєвичі)
Лиш показався на хвильку. Пор. пісню:
Через хату кривуляв,
Через сіни дибуляв,
Вийшов на двір, висвиснув,
Сів на коня – лиш блиснув (Нагуєвичі).
Блищати
[Доповнення 1910 р.] 1. Блищит як золото. (Нагуєвичі)
Говорять про жовто-блискучу річ. Пор. Giusti 369.
Блищатися
[Доповнення 1910 р.] 1. Де ся блищит, там і кобила щит. (Гнідковський)
Де на землі блищиться до сонця або вночі, там звичайно буває калюжа.
Блідий
1. Блідий як стіна. (Нагуєвичі)
Про чоловіка хворого, слабосилого. Те саме польске Adalberg Blady словацьке Záturecky 511.
Бліднути
1. Зблід, як тота сорочка, що на нім. (Нагуєвичі)
Про переляканого.
2. Поблід як крейда. (Дрогобич) … як полотно. (Нагуєвичі) … як труп. (Нагуєвичі)
Про переляканого або недужого. Те саме у поляків, див. Adalberg Biały 8; Blady 1, 5; у німців Wander V, 148 (Weiss 31).
Блоха
1. А бодай єс непутані блохи пасти гонив! (Ценів)
Гумористичне прокляття замість щоб твоя робота була безплодна або щоб ти звівся ні на що. Про путання блох пор. німецьке: Die Flohe an Ketten legen, Wander I, 1076 (Floh 51).
2. Блоха як кінь. (Нагуєвичі)
Про велику блоху, з гумористичною пересадою.
3. Держит ся, як блоха кожуха. (Кобаки)
Про чоловіка, що держиться на однім місці (становищі) або не попускається якоїсь привички. Блоха в кожусі пор. Wander I, 1076 (Floh 45).
4. Махай з блохами спати! (Нагуєвичі)
Значить на свою звичайну постіль, де блохи виводяться. Говорять дитині або загалом такому, що напирається десь кудись їхати або йти під ніч.
5. Тот би блиху за грейцар до Львова гнав. (Сенечів)
Говорять про скупого, захланного чоловіка, що за малу плату готов узятися до невідповідного, смішного діла.
6. Чим менча блоха, тим дужше вкусить. (Нагуєвичі)
Блоха також переносно про малу дитину, що докучає, або про якусь маловажну людину, що зробила якусь шкоду або пустила злобний поговір. Пор. Adalberg Pchła 1; у німців голодна … Wander І, 1075 (Floh 31, 32, 38).
[Доповнення 1910 р.] 7. Блихи, блихи, та ще й гниди! (Голещів)
Говорять про більші і менші прикрості. Приміром докучає наймитові не лише господар, але також господарські діти.
[Доповнення 1910 р.] 8. Така блиха, як кінь. (Жидачів)
Мова про велику блоху.
Блуд
1. Блуд мі сі вчепив. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Блуд мі сі взяв. (Жидачів)
Народне вірування персоніфікує «блуд», який сидить у лісі тільки на певних місцях і там невидимо чіпається прохожих і водить їх довкола, не даючи знайти вихідної стежки. Пор. Етнографічний збірник V, 93, 210.
2. Блуд мя допитав ся. (Ількевич)
В загальнім значенні: клопіт, баламутство, непевність або ошуканство.
3. Блудом пішов. (Нагуєвичі) … ходит. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що не любить сидіти дома і тиняється по службах або по заробітках або й так без діла.
4. Тут якийсь блуд водит. (Нагуєвичі)
Про місце, де по народному віруванню «держиться блуд», значить де всякий (при достаточній необережності або в п’янім стані) може заблудити. Пор. Етнографічний збірник V, 20.
5. У блуд пустила свою вроду. (Лолин)
Про дівчину або жінку, що збилася з чесної дороги. Пор. весільну пісню:
Ой як буде милий добрий,
То я красу в личку зношу;
А як буде милий сукрит,
То я красу у блуд пущу. (Roszkiewicz).
6. Чи ті блуд напав? (Сороки)
Замість чи ти здурів, не знаєш, що говориш?
7. Який тебе блуд узяв ся? (Уриче)
Значить куди ходиш? Де забарився так довго? А також: які дурниці говориш?
8. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. (Нагуєвичі)
Такою рефлексією закінчив один селянин своє оповідання про те, як він ще з одним кумом у зимі, вертаючи на підпитку з села на сусідню слободу, цілу ніч проблудив на невеличкім громадськім пасовиську між купками зсохлих бодяків. [Подібна історія описана І. Франком у повісті «Перехресні стежки» (1900 р.). – М. Ж., 29.06.2021 р.]
Блудити
1. Блуджу по місті, як по лісі. (Нагуєвичі)
Мовив селянин, що перший раз прибув до Львова. Пор. польське: Błąka się jak śród boru (Adalberg Błąkać się 3).
2. Блудить очима по книжці. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що не вміє читати.
3. Заблудив до чужої кішені. (Нагуєвичі)
Про кишенькового злодія.
4. Заблудив до кума в комору. (Ценів)
Іронічно про близького сусіду, зловленного на крадіжці.
5. Заблудити на вишку до сала. (Гнідковський)
Іронічно про злодія.
6. Заблудить меже трома смереками. (Уриче)
Жартливо про чоловіка, що не вміє знайти стежки в лісі. Пор. Сумцов 15.
7. Коби тут не поблудити де в чім! (Нагуєвичі)
Себто: коби не схибити, не попсувати діла, не образити кого.
8. Куди блуди, то блуди, все сі десь приблудиш. (Нагуєвичі)
Потішає себе чоловік, що заблудив у лісі.
9. Маю блудити, волю вернути. (Ценів)
На жаль, це звичайно неможливе, бо хто зблудить, той не знає, звідки прибув і куди йти далі. Загальніше у поляків: Lepiej się wrócić, niz dalej błądzić (Abalberg Błąd 7a) і у німців: Besser umkehren, denn fehl gehen (Simrock 2330).
10. Сам блудить, а других судить. (Ількевич)
Сам не без гріха, а інших осуджує та картає. Те саме у поляків Adalberg Błądzić 4.
11. Три дні блуди, а дурня дороги не питай. (Ясениця Сільна)
Дурний не покаже доброї дороги, а справить іще на гіршу.
Блудний
1. Блудними дорогами пішов. (Нагуєвичі)
Схибив, здеморалізувався.
2. Ой, ти, небоже, на блудній дорозі! (Нагуєвичі)
Себто: догадуєшся чогось не вірно, не того що було на ділі, або наміренно зробити таке, чого не слід.
3. То якась блудна вівця. (Нагуєвичі)
Чоловік без пристанівку, без певного зайняття, волоцюга. Пор. Adalberg Błąkać się 2.
Блукатися
1. Хто ся в світі не блукав, той чуда й дива не видав. (Лучаківський)
Хто бував між людьми, видав усякі дивні пригоди.
Блювати
1. Аж блювати сі хоче. (Нагуєвичі)
Говорять при виді чогось обридливого, але також коли хтось говорить дурниці, див. Плести.
2. Блювати – з рота с-ку робити. (Нагуєвичі)
Бо з’їдене та випите вертає назад туди, куди війшло.
3. Блюй та бороду масти. (Лучаківський)
Говорять п’яному, або про якусь несмачну, обридливу страву.
4. Зблювавсі, як не боже сотворінє. (Львів)
Говорять з обридженем про п’яного.
Блюзнути
1. Блюзнув му в очі. (Нагуєвичі)
Сказав йому якесь зухвале, образиве слово.
Бляха
[Доповнення 1910 р.] 1. Там на горі жовта бляха; та не боїт сі пи-а ляха. (Вербовець)
Приказка в формі мудрування.
Бовдур
1. Бовдурі сунут! (Нагуєвичі)
Окрик тривоги при виді пожежі або при навислій хмарі. Бовдурі тут у значенні густі клуби диму, густі хмари. Жартливо також, коли до хати йде купа якихось небажаних гостей, приміром громадської старшини, жидів, тощо.
2. Ти бовдуре обчуджений! (Борислав) [Доповнення 1910 р.] Ти бовдури проклятий! (Жидачів)
Про обідраного, обталапаного, а при тім тумануватого чоловіка. Обчуджений від чудо, в згірднім значенні: такий поганий, що люди чудуються.
3. Чо-с став як бовдур? (Нагуєвичі)
Себто: як непотрібна завада.
Бовт
1. Ти бовте дурний! (Нагуєвичі)
Бовт – дрючок з гулею на кінці, для полошення риби. Та тут мабуть від бовтати – балакати дурниці. Пор. далі Сак.
Бовтати
1. Бовтає, як свиньи в помиях. (Нагуєвичі)
Коли хтось говорить дурниці або нарікає на щось без підстави.
2. Бовтнуло би тобов у безодню! (Нагуєвичі)
Прокляття, коли хтось робить збитки, сполучені з голосним шумом, калатанням, або каламутить воду перед прачками чи там, де другий хоче пити.