Баяти – Битва
Іван Франко
Баяти
1. Що бай, то вибай. (Зазулинці)
Скорочена форма приповідки поміщеної далі під ч. 2. Значить: плітки, байки пущені про якогось чоловіка доводять інколи до того, що той чоловік справді допуститься вчинка, який закидуваво йому a priori.
2. Що люди бают, те вибают. (Гнідковський, Залісє)
Див. увагу до попереднього числа. Обсервація загально людська, якої психологію змалював іспанський поет Хозе Ечегарей у своїй драмі «Galeotto». Аналогічні приповідки див. Wander III, 448 (62).
Бе
[Доповнення 1910 р.] Ні бе, ні ме, ані кукуріку. (Жидачів)
Образово говорять про невимовного чоловіка.
Безголов’я [У І. Ф. – Безголовє]
1. А безголовjи на тебе! (Нагуєвичі)
Звичайне прокляття. Слово «безголов’я», властиво capitis diminutio, уживається в іншім, далеко не кривавім значенні: непорадність, клопіт.
2. На безголовє тобі! (Яворів)
Так кляла господиня курку, що запіяла. І тут слово «безголов’я» мало первісно те значення, що такій курці втинали голову, вбачаючи в її піянню злу ворожбу, див. Етнографічний збірник V, 82 і 249 ч. 32. Та прокляття вживається й загально, в значенні: щоб ти пропав.
Беззубий
[Доповнення 1910 р.] 1. Беззубий не вкусит. (Коломия)
Жартують із безсильної злості.
[Доповнення 1910 р.] 2. Беззубим добре книші їсти. (Збараж)
Бо він може їсти тільки м’які страви.
[Доповнення 1910 р.] 3. Хоть беззуба, коли серцю люба. (Коломия)
Говорить чоловік про свою беззубу жінку, з якою прожив довгий вік.
Безкишкий
[Доповнення 1910 р.] 1. Безкишкий як бузьок. (Буданів)
Бузьок хоч пожирає сотворіння тверді або з кістками, то все те переварює так, що каляє рідким. Безкишким називають його мабуть тому, що може з’їсти дуже багато і не насититься ніколи. Ми годували раз молодого бузька і ніяк не могли настарчити йому рибок і жаб. Одного разу він з’їв на раз 5 великих жаб, 18 малих, і ще один малий пиріг з капустою.
Безумний
1. Єдин безумний верже камінь у море, а сто розумних не вийме його. (Гнідковський)
Форма цієї приповідки підроблена трохи збирачем для догоди «граматиці». Значить нашкодити кожний може, але виправити шкоду буває дуже важко.
Беля
1. Іди ти Бейло п’яний! (Нагуєвичі)
Польськиий віршопис Осип Вадовский у книжці «Daniel prorok» видання 1699 p. пише:
Bela dotąd nazwisko dajem pijakowi,
Które przedtym slużyło panom і królowi –
знак, що вже в 17 ст. поляки виводили сю приказку від угорського короля Белі, правдоподібно Белі ІІ, званого Сліпим, звісного в своїм часі п’яниці. Adalberg (під словом Upić się 8) вважає такий родовід хибним і ідентифікує слово «bela» з «belek», колода. Наші приповідки, де з «бела» зроблено «Бейла», показують неможливість такого толкування і примушують нас бачити в тій проповідці якусь історичну ремінісценсію.
2. Спився як Беля (Бейла). (Ількевич)
Форма «спився» в руськім рідко вживана, правдоподібно взята з польського, див. Adalberg Upić się 8 варіант b); Номис 11699 (пояснення таке ж, як вище ч. 1).
Берег [У І. Ф. – Беріг]
1. До мого берега все припливе як ни г-о, то бодай (пробачте) ус-на тріска. (Kolberg Pokucie)
Значить мені ніколи ніщо добре не трапиться. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 40.
2. До мого берега нічо не приплине, хіба тріска або г-о. (Ількевич) … хіба запорчене яйце. (Добросин)
Пор. попереднє число, а також білоруське: К нашему берегу ничого доброго не пристанець. (Носович 336). Запорчене яйце, звичайніше запорток.
3. Чий беріг, того й вода. (Нагуєвичі)
Звичайний правний погляд селян, що рішає приміром і про право риболовства.
Береза
1. Білої берези плакати. (Нагуєвичі)
Правдоподібно еліптичний вислів, замість на подобу білої (плакучої) берези. Можливо зрештою вживання цієї поговірки, говорячи жартом про школяра, що плакав побитий березовою різкою.
2. Ой береза дуба везла, трохи впріла, трохи змерзла. (Нагуєвичі)
Тут і в іншій поговірці (див. Дуб) береза ідентифікується з жінкою, а дуб з мужем. Значення цієї поговірки: жінка, беручись заступати місце мужа в господарстві, зазнає всяких неприємностей, мусить не раз і впріти (при тяжкій праці) і змерзнути, себто тремтіти зі страху.
Березовий
1. Березової каші дати. (Гнідковський)
Школярський вираз замість побити, висікти різкою. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 257.
2. Уже не їсть березової каші. (Гнідковський)
Значить уже виріс із шкільних літ, парубочиться.
Берь
[Доповнення 1910 р.] 1. За тов берю і берега не стало. (Криворівня)
Берю називають дерев’яну кладку над Черемошем, збудовану досить штучно, чи то між двома високими берегами, чи то між одним високим, а другим пологим. Будуючи таку берь, треба на пологім березі робити дуже сильне підмурування, яке в разі великої повіні звертає головну силу води на противний берег, який в такім разі через таку берь терпить дуже багато.
Бесіда
1. Без солі і без хліба худая бесіда. (Мінчакевич, Petruszewicz, Ількевич)
«Бесіда» має подвійне значення: розмова і гостина. Важніша розмова, торг, загода і т. і. у наших селян ніколи не відбувається без гостини. «Хліб-сіль» символічно значить гостину, страву й напій. Те саме у великорусів, Дикарев 509. Подібне, хоч з еротичною закраскою, у німців: Ohne Wein und Brot leidet Venus Noth (Simrock 10817).
2. Бесіди багато, а розуму мало. (Ількевич)
Говорять про балакучого чоловіка.
3. Де много бесіди, там сі без гріху не обийде. (Ясениця Сільна)
Значить, конче дійде до сварки, до обмови або брехень. Пор. німецьке: Wer viel redet, lügt viel (Simrock 8253).
4. Дурна твоя бесіда. (Нагуєвичі)
Коли хтось пристає до другого з якоюсь несуразною просьбою або радою.
5. Затягає в себе бесіду. (Косів)
Значить говорить та не договорює, силкується не сказати всієї правди.
6. Не чужа бесіда, совість наша сама нас плямить. (Гнідковський)
Так умовляють не зважати на людський поговір.
7. Пуста ті сі бесіда ймила. (Нагуєвичі)
Почав говорити не до речі, непотрібне.
8. Ти вже щось міниш бесіду. (Косів)
Значить, говориш нещиро, брешеш або змінив свій давніший погляд.
[Доповнення 1910 р.] 9. Бесіди на годину, а біди до смерти. (Балигород)
Через приємну бесіду чоловік оженився з жінкою, з якою потім бідував дуже.
[Доповнення 1910 р.] 10. За бесіду треба платити, а за сварню ще й дубельт. (Нагуєвичі)
Значення не зовсім ясне, хіба остільки, що сварня іноді веде до образи, за яку суд накладає грошеву кару.
[Доповнення 1910 р.] 11. На бесіді живо чьис зійшов. (Бібрка)
При розмові час минає скоро.
Бесідувати
1. Вже-м тілько набесідувала, що вам ся в голові крутить. (Лімна)
Говорила балакуча жінка збираючися до відходу.
[Доповнення 1910 р.] 2. Бесідуєш, як ремінний дишель. (Мшанець)
Докоряють, коли хто говорить довго і без зв’язку.
[Доповнення 1910 р.] 3. Бисідуйте, бисідуйти й поговоріт си. (Ю. Кміт)
Заохочував господар гостей, зайнятих живою розмовою.
[Доповнення 1910 р.] 4. Бисідуйте, мині тото нич ни вадит. (Ю. Кміт)
Говорить чоловік іншому, який старається допекти йому словами.
[Доповнення 1910 р.] 5. Бисідуй щось вартого. (Ю. Кміт)
Говорять такому, що балакає пусті речі.
[Доповнення 1910 р.] 6. Ни бисідуй много. (Ю. Кміт)
Остерігають балакучого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 7. Я злудне ни бисідую. (Ю. Кміт)
Я говорю по правді, не хочу нікого дурити.
Бескиди
1. Піди за Бескиди, не збудешся біди. (Ількевич, Petruszewicz)
Від біди за горами не втечеш.
Бестія [У І. Ф. – Бестия]
1. А то бестия собача! (Нагуєвичі)
Плеонастична лайка, бо й собака теж бестія. В тім роді й інші лайливі речення, як «дідьку чортівський» і т. і.
Бздини
[Доповнення 1910 р.] 1. Бздинами г-на не збудеш: мусишся добре папяти, щоб го виср-и. (Монастирок)
Говорять, коли хто дурницею хоче викрутитися.
Бздіти
[Доповнення 1910 р.] 1. Бізди тому, що носа не майи. (Вербовець)
Роби пакості тому, хто на них не розуміється. Форму «біздіти» замість «бздіти» срічав я також у Нагуєвичах; це цікавий приклад заступлення первісного ь через і.
[Доповнення 1910 р.] 2. Не бзди міні попід ніс, бо маю нюх. (Снятин)
Образово: не говори мені дурниць, бо я розуміюся на них.
Бзина
[Доповнення 1910 р.] 1. Не рви по полудни бзини і базника, бо вмреш. (Вербовець)
Народне вірування, що боз і базник – дідькові рослини.
Бик
1. Бик в’яже сі воловодом, а чоловік словом. (Kolberg Pokucie)
Дане слово в’яже людські поступки, змушує чоловіка робити й таке, чого б не хотів. Воловід – мотуз, якого кінець зав’язується волові за роги. Те саме у турків: Уздою звіря (в’яжуть), словом чоловіка. (Osm. 25).
2. До чого бик навик, того і волом схоче. (Лучаківський)
До чого чоловік привик замолоду, того хоче й пізніше. Пор. Номис 9565 а.
3. Забуде бик зиму, як ся дочекає трави. (Лучаківський)
Перебувши біду, чоловік швидко забуває про неї.
4. Зійшли биці на киці. (Гнідковський)
Хозяйство звелося ні на що, сказати б, із волів на котів. В тім самім значенні у білорусів: Перебиваець быки на бараны. (Носович с. 398).
5. На що бик звик, на то й налягає. (Petruszewicz) … на то й налігає. (Ількевич) … з тим і згине. (Petruszewicz)
До якої роботи, до якого поводженя хто привик, від того не може відстати. Говорять часто про чоловіка кепсько вихованого, що привик до бійки та грубіянства, а потім і в ліпших обставинах заховує давні привички. Те саме Номис 9565 б.
6. На що бик звик, за тим все рикає. (Городенка) [Доповнення 1910 р.] До чого бик навик, до того риче. (Іванівці К.)
Хто до чого привик, того й бажає, того й жалує. Пор. Номис 9565; Adalberg Byk 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 199.
7. На що бик навик, то й волом рик. (Гнідковський)
До чого привик змалку, цього прагне й дорослим. Пор. Номис 9565.
8. Ні бик, ні телиця, ні дівка, ні молодиця. (Залісє)
Говорять про покритку.
9. Сам бик землю борикав і на себе кидав. (Ількевич, Кобринський) … сам на себе … (Залісє)
Напасливий чоловік зачіпає іншого і сам на себе наводить сором. Те саме Номис 9742. Ще у старих греків говорилося: Βοὔς ἑφ΄ ἑαυτᾥ κονιεἴται (бик сам на себе пил піднімає) в значенні «ubi quis ad suum ipsius malum volens lubensque ducitur» (Erasm 488). Зрештою Еразм поясняє це не зовсім вірно тим, що бики легко даються запрягати до ярма, тимчасом коли грецька приповідка, так само як і наша, взята з обсервації, звісної кожному пастухові, що бики визиваючи один одного до борні, уперед коплють ратицями землю і кидають її самі на себе. Пор. далі Віл, а також Wander ІІІ, 1096 (Ochs 79).
10. Соб бицю коло плота! Яка плата, така й робота. (Мінчакевич) … заплата … (Petruszewicz)
Поговірка панщизняних селян, що роблячи задармо, силкувалися як найменше мучити себе й худобу працею. Має й загальніше значення, пор. польське: Jaka płaca, taka praca (Adalberg Płaca 1).
11. Хапай за бики, бо процесія йде! (Лучаківський)
Себто звертай з дороги. Перед важнішою справою мусять буденні зайняття і інтереси уступати на бік, як бики перед процесією. Пор. Номис 12. 794.
12. Чим бик навик, тим і реве. (Ількевич Кобринський) … за тим і дома реве. (Darowski)
Значення те саме, що попереду ч. 2, 5, 6, 7. Цікава тут незвичайна конструкція реченя: Чим … навик – мабуть треба доповнити якесь дієслово.
[Доповнення 1910 р.] 13. Бик биком, як був так і є. (Дрогобич)
Образово про дурного чоловіка, який жиючи між людьми не навчився розуму.
[Доповнення 1910 р.] 14. Най той бик здохне, що його корова б’є. (Угринів Горішний)
Він не варт бути биком. Докоряють мужові, над яким старшує жінка.
Билє
1. З биля робити копиля. (Гнідковський)
Пустити на когось погану поговірку, злу славу без ніякої причини; трохи подібне, як «з мухи слона», тільки з відтінком злосливості … Копиля – das Bastardkind.
Билина
1. Стала-м ся підносити, як тота билинка. (Збараж)
Билина – сама в полі, столочена – часто вживається в піснях як символ сироти, опущеної, зрадженої, самітної жінки, вдови і т. і. Пор. Номис 10678.
Бинда
1. Вже мині бинди обридли, а чіпця ся хоче. (Лучаківський)
Говорить дівчина, якій навкучилося дівувати, а хочеться вийти заміж.
Бистрий
1. Бистра, як зелізний птах. (Нагуєвичі)
Значить, лінива, неповорушна. Пор. Wander I, 1537 (Gelenk). Та сама думка трохи інакше висловлена в кашубськім: Wón tak bjegá, jak drzewjani zajc (Adalberg Biec 20).
[Доповнення 1910 р.] 2. Бистра як звєр. (Жидачів)
Говорять про прудку здорову дівку.
Битва
1. Битва – молитва. (Комарно)
«Коли кого поб’ють за провину, то так, як би сі помолив» – додає збирач пояснення записане з уст народу.