Варта – Великий
Іван Франко
Варта
[Доповнення 1910 р.] 1. Варта на него сліпе око вівалити. Може не файний? Куніфай, як люшні. (Кнігинин)
Жартливо висловлений подив для чоловіка з великим носом.
[Доповнення 1910 р.] 2. Варта щось варта. (Жидачів)
Гра слів: перше слово означає нічну сторожу.
[Доповнення 1910 р.] 3. Єдно варта вісімнаціт, а други без двох дваціть. (Жидачів)
Обоє маловарті.
[Доповнення 1910 р.] 4. Не варта того, жеби ним собі голову завертати. (Ізби)
Говорять про лихого чоловіка.
Вартувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Не вартує за пустий грейцар. (Криворівня)
Говорять про дрібну, або непотрібну річ. «Пустий грейцар» – дрібна монета, що вийшла з курсу і не має ніякої торгової вартості.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ти не вартуєш за мій старий віхоть. (Жидачів)
В лайці обнижують вартість чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 3. Вони не вартают одної горсти клаки. (Ізби)
Говорять про людей.
Варуватися
1. Варуй сі як огню! (Нагуєвичі) … як стеклого пса! (Ясениця Сільна)
Бережися, від німецького sich wahren. Пор. Záturecky VIII, 782.
2. Варуй ся мене, аби-м з тобов до біди не прийшов. (Лолин)
Утікай, бо як зловлю, то дуже поб’ю, скалічу і буду мати за це біду.
3. Хто ся не варує, той потім банує. (Лімна)
Хто не берігся, потім жалує своєї шкоди. Пор. Záturecky 211.
4. Як ті мати від огню варувала, так ти сі варуй моїх рук. (Нагуєвичі)
Погроза, мовляв: бо буду бити. Мати берегла його дитиною.
Варунок
1. А якого ти му там варунка зрубав? (Нагуєвичі)
Значить яку ти там зробив йому таку велику шкоду, що так кричить і свариться? Варунок – дерево-насінник, яке лишають у лісі, рубаючи зруб. Зрубати варунка в молодім лісі вважається великою лісовою шкодою.
2. Туди би під варунком іти. (Криворівня)
Обережно, бо місце небезпечне, можна впасти.
Василиха
1. Василихо, а що ви мнете як ідете? (Нагуєвичі)
Одно з жартливо-цинічних питань, у яких цинізм лежить властиво в їх двозначності підчеркується не раз спеціальним жестом, моргненням і т. і.
2. Василихо, буде лихо! (Нагуєвичі)
Жартливо до близької знайомої, сусіди, але також без звертання до якоїсь дійсної Василихи, або навіть сам собі, коли чоловік побоюється чогось недоброго. В такім самім загальнім значенні вживаються жартливі звороти: Мати моя Василихо! (Коломия), або Мати Василишина! (Ценів), див. далі Мати.
3. «Василихо, ци ви вже не війтихов?» – «Ні.» – «Ци ви людей не хтіли, ци люде вас?» (Лучаківський)
Жартують із жінки бувшого війта, особливо коли вона перед тим дуже гордувала.
Василь
1. Без одного Василя обійде ся весілля. (Замулинці)
Значить без одного якого будь чоловіка зробиться громадське діло.
2. Василю, на нитку ті засилю, на бодак ті повішу тай сі тобов потішу. (Нагуєвичі)
Так приповідають діти, дразнячи між собою хлопця на ім’я Василь. Аналогічні передразнювання інших імен див. Адам 2, Андрух 1 – 3, Андрушко 1 – 4 і т. і.
3. Василю, повісь квітку на шию. (Снятин) [Доповнення 1910 р.] Василю, повісь кота на шию. (Тростянець)
Дразнення як у попереднім, або мудрування, приміром один хлопець кличе другого на ім’я: «Василю!» – а цей швидко відповідає йому: «Повісь квітку на шию».
4. Василю, сіди в бадилю! (Нагуєвичі)
Дразнення як вище ч. 2. Порівняй також пісню:
Ой Василю, сіди в билю, сорочку ти вшию!
Василь сідів, три дни не їв, сорочки не видів. (Нагуєвичі).
5. Поки Василя, поти весілля. (Ількевич)
Значить поки в сім’ї був чоловік, що на всіх робив і за всіх дбав, поки було там весело, був лад і достаток; а не стало його, то все звелося ні на що.
6. Про Васильи буде весільи. (Сороки)
Значення таке саме, як вище ч. 1.
7. «То мій Василь». – «Ні, мій». – «А де-с го найшов?» – «Під церковйов.» – «А що робив?» – «С-в кровjов.». (Нагуєвичі)
Жартливий діалог між двома хлопцями (приміром пастухами) про третього, присутнього при тім, якого хочуть подратувати. Це така забава, що два хлопці нібито сваряться між собою за третього; один скаже про нього щось погане, а другий ніби протестує і скаже від себе щось ще поганіше.
8. У Василя весілля, а курці смерть. (Мінчакевич)
Цю саму приповідку говорять і без приточення імені Василя, див, далі Весілля. Ім’я Василя попало сюди очевидно тільки «для притоки», тому, що воно римується з «весілля».
[Доповнення 1910 р.] 9. Василю, Василю, на нитку тебе засилю, а нитка сьи вірве, тебе дітько порве. (Угринів)
Варіант до т. І, Василь 2.
[Доповнення 1910 р.] 10. Василю кісилю, на нитку тьи засилю, на вербу тьи повішу, най сі тобов натішу. (Вербовець)
Варіант до т. І, Василь 2.
[Доповнення 1910 р.] 11. Василю, повісь потку на шию, а яйці на ниточку, тай тьигай по припічку (Озеряни).
Віршоване дразнення.
[Доповнення 1910 р.] 12. Василь – біздиль. (Вербовець)
Дразнення в формі мудрування.
[Доповнення 1910 р.] 13. Василь – кисіль. (Вербовець)
Варіант до попереднього числа.
[Доповнення 1910 р.] 14. Не плач Василю, не плач, принесе ти кітка на фості калач. (Вербовець)
Пор. т. ІІ, Плакати 29.
[Доповнення 1910 р.] 15. Хоть не Василий, а милий. (Лучаківський)
Церковною формою «Василий» замість Василь називають старшого, поважного чоловіка.
Васичин
[Доповнення 1910 р.] 1. Васичинські голопупи посідали коло купи, наїли сьи лободи, дрибуль-дрибуль до води. (Підмихайлівці)
Дразнення васичинських дітей. Васичин – село Калуського повіту. [ – село в Рогатинському районі Івано-Франківської області; Васичин (нині ) – сусіднє село, що у 2.5 км на північ. – М. Ж., 17.02.2021 р.]
Ватра
1. Добре з ватров і в Петрівку. (Kolberg Pokucie)
Ватра – вогонь. Вартість вогню відчувають особливо в горах, де приходиться від оселі до оселі переходити не раз далекі простори. Гірняки (гуцули, бойки) в дорозі, де лише сядуть спочивати, зараз розкладають вогонь, а гуцули звичайно провадять із собою «шкапє», а на ньому в «терху» котелик і кукурудзяну муку, з якої тут же й варять кулешу.
Вбиратися
[Доповнення 1910 р.] 1. Вбирало би ся красно, їло би ся масно, а робити страшно. (Ю. Кміт)
Кожний чоловік бажав би жити вигідно, а трудитися як найменше.
Вбити
1. Ані вбий, ані влий. (Ількевич)
Характеристика чоловіка, що недотепний ані до бійки, ані до пиятики, по новішому «філістера», чоловіка, що любить порядне, помірковане життя.
Вбігатися
[Доповнення 1910 р.] 1. Вбігала ся, аж з мене води текло. (Ю. Кміт)
Вбігатися замість набігатися, втомитися бігаючи.
Вгад
1. На вгад говорити. (Нагуєвичі)
Не знаючи напевно, угадуючи говорити.
Вгадати
1. Ану вгадай, що нині будемо їсти! (Нагуєвичі)
Жартує господиня, у якої не лишилося в коморі ані хліба, ані муки.
2. А то вгадав, як би при тім був. (Нагуєвичі)
Коли хтось не бувши при якімсь ділі вгадає його перебіг.
3. Вгадай, у котрім йому вусі дзвонит! (Нагуєвичі)
Дзвонення в вухах вважається віщуванням добра або лиха, відповідно до того, чи дзвонить у правім, чи в лівім вусі. Поговірка має значення: вгадай, у якім він настрою, в добрім чи злім. Говорять про лихого, примхуватого чоловіка, якого не можна зміркувати і з яким тяжко договоритися до чогось путнього.
4. Ніхто не вгадає, де го що чекає. (Коломия) … біда … (Коломия) … смерть … (Нагуєвичі)
Людська будущина, а особливо смерть невідома людям наперед. Пор. Adalberg Zgadnąć 4.
5. Хто би то вгадав! (Нагуєвичі)
Вислів здивування над якоюсь подією, якої ніхто не надіявся. Пор. Adalberg Wander I, 846 (Errathen 4).
6. Хто вгадає, той буде війтом. (Нагуєвичі)
Говорять, коли домашні розглядають речі куплені на ярмарку і вгадують їх ціну.
Вдарити
1. А вдарило би на тебе з ясного сонця! (Лолин)
Прокляття в відповідь на чийсь удар, якого вдарений не може віддати. Значить щоб на тебе вдарив грім при зовсім безхмарому небі.
2. Ану вдар по селах, по містах! (Нагуєвичі)
Вдарити тут у значенні: кинутись, побігти. Так радили чоловікові, у якого вкрадені коні з возом.
3. Вдарив сі по полах руками. (Нагуєвичі)
Звичайний знак неприємного, болючого здивування, коли чоловік одержить відомість про якесь несподіване нещастя.
4. Вдарило би ти на здоровjи! (Нагуєвичі)
Прокляття, відповідь слабосилого на удар сильнішого. «Вдарило» тут у переноснім значенні, про хворобу, яку уявлено якоюсь посторонньою, демонською силою.
5. Волів би мі вдарити, ніж ми мав таке сказати (Нагуєвичі)
Говорять про якесь прикре, вразливе слово.
6. Де вдарит, там трава не росте. (Крехів)
Про сильний удар.
7. Раз ударив, а пjить знаків зробив. (Нагуєвичі)
Говорять про сильний удар в лице, так що від кожного пальця видно синець. Пор. вище Божий 30.
8. Хто хоче вдарити, знайде чим. (Petruszewicz)
Образово: хто хоче зробити якесь діло, все знайде способи, або також: хто хоче усправедливити зроблене погане діло, все знайде якусь вимівку.
9. Що вдарит, то знак зробит. (Ценів)
Жартливо про слабосилого робітника, у якого по кожнім ударі (приміром довбнею, сокирою) ледве видно знак, де би мали бути якісь значніші результати.
10. Як ті вдару, аж сам впаду. (Нагуєвичі)
Жартливо відповідають на погрозу слабосилого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 11. Вдарив, як кімаком по руках. (Підгірки)
Говорять про наглий, сильний удар.
Вдати
1. А то вдав, як циган з медом! (Коломия)
Значить попав у якийсь клопіт, сам собі нашукав біди. Натяк на оповідання про цигана, що ходив красти мед і покусаний бджолами в додатку впав із дерева. Пор. Етнографічний збірник VI, 566.
2. Вдало му сі як старі бабі дитина. (Нагуєвичі) … лихо. (Львів)
Значить зробив щось зовсім невдатне, убрався не до лиця, сказав не до ладу.
3. Коби то вдати! (Нагуєвичі)
Значить коби то вгадати пору або спосіб, як що зробити. Пор. пісню:
Співала бим співаночку, та коби то вдати,
Бо то чужа стороночка, будут сі сміяти. (Нагуєвичі).
4. Оттак удай, будь мудрий! (Нагуєвичі)
Говорять заздро, коли комусь щось незвичайно пощастилося, коли швидко забагатів або мудро зробив.
5. Як ся вдасть, то в міх, а як ні, то в сміх. (Лучаківський)
Значить як удасться вкрасти, то сховай, а як не вдасться, спостережуть, то оберни на жарт.
Вдирати
1. А то вдирає, що духу має. (Нагуєвичі)
Біжить що сили, тікаючи від якоїсь небезпеки.
2. Буде відти вдирати і свої сліди забирати. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось іде в якесь лихе місце, приміром на службу або на заробіток. В такім значенні й пісня:
Ой піду я з того села тай заберу сліди,
Бо вже я сі й-а в тім селі навиділа біди. (Нагуєвичі).
3. Вдирав, аж мало пjитів не погубив. (Винники)
Утікав що сили.
4. Вдирає, аж ся пятами в с-ку б’є. (Збараж)
Згірдно про трусливого чоловіка, що тікає від небезпеки.
5. Вдирає, аж язик вивалив. (Нагуєвичі)
Коли хтось біжить з напруженням усіх сил; звичайно про собаку, згірдно також про чоловіка.
Вдова
1. Вдовин плач, а циганський лай, то всьо на єдно. (Лімна)
Вдова плаче, а циган лається за що-будь, за найменьшу дрібницю.
2. Вдовиче серце як весною сонце: хотя ясно гріє, зимен вітер віє. (Гнідковський)
Осторога парубкові, щоб не брав удови. Властиво виривок із пісні.
3. Приставав парубок до вдови тай таке їй заповідав: «Дров носити не будеш, бо за тобов до хижі намечу; хижі не будеш замітати, бо тобов замету; води не будеш носити, бо ся вмиєш сльозами». (Мшанець)
Властиво анекдот, але вживається, як приповідка – осторога вдові, щоб не йшла за молодого парубка, який вбридивши собі її буде нею помітувати або й збиткуватися над нею.
4. У вдови хліб готовий, але не всякому здоровий. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] У вдови хліб готовий, але не кожному здоровий. (Гошів)
Осторога такому, що хоче сватати вдову на тій підставі, що у неї, мовляв, готове господарство. Те саме Adalberg Wdowa; Wander V, 320 (Witwe 6).
5. У вдовиці жених на полиці. (Залісє)
Значить вдова, особливо молода, легко знайде собі жениха. Пор. Wander V, 321 (Witwe 32).
6. У вдовиці хліб в полиці. (Гнідковський)
У вдови готове господарство, не потрібно старати всього на ново, так як коли побереться парубок в дівчиною. Пор. Wander V, 320 (Witwe 12, 31).
7. У вдовиці чари на полиці. (Кобаки)
Загальне вірування, що молода вдова вміє причаровувати до себе парубків або чоловіків, збудити до себе дику пристрасть. Про сю тему в нашій усній словесності див. Драгоманов, Розвідки II, 182 – 196.
8. Як я була сім літ вдова, не чулам землі під собою; а як пішла на нечестивого сина, пропала моя худобонька і моя сила. (Залісє)
Жалується вдова, що вийшла в друге заміж.
Вдяка
1. Одна вдяка чи за рибу, чи за рака. (Комарно)
Очевидно, що тому, хто дав рибу, кривда. Значить – вислів докору, коли хтось однаково віддячується за зовсім неоднакові добродійства або услуги.
Везти
1. Як тjижке везе сі, то любит сі звернути і колесо впасти. (Березів)
Образово: коли на що покладають багато надії, то це дуже часто не вдається.
[Доповнення 1910 р.] 2. Не везіт го помежи плоти, бо ся схопит, а ків хопит, то всіх помолотит. (Мшанець)
Так заводила одна жінка по своїм мужу, що її поневіряв. (М. Зубрицький).
Вексель
[Доповнення 1910 р.] 1. Вексель і жінка ніколи не згублять ся. (Львів)
Специфікація думки: лихе не згине. Пор. т. ІІ, Жінка 10.
[Доповнення 1910 р.] 2. Вексель і лихва то наша біда. (Львів)
Приповідка повстала в 60-их роках ХІХ віку, коли наслідком нового векслевого закону багато селян через векслі попало в жидівську лихву. Під цим титулом була видана навіть популярна брошура.
Великдень
1. Буде Великдень без гречаної паски. (Гнідковський)
Паска на Великдень повинна бути пшенична, значить гречана паска на Великдень не до речі, тай жалувати за нею нема що. Поговірка значить: обійдеться без якоїсь марниці або без якогось непожаданого чоловіка.
2. Великдень уже би й конем не здогонив, так борзо минув. (Kolberg Pokucie)
Говорять звичайно кілька день по святах, споминаючи, як забавлялися, яких приємностей зазнали під час свят.
3. Де вовк на Великдень зачує голос дзвонів, там буде цілий рік крутитися. (Мшанець)
Вірування, задля якого декуди в горах не велять на Великдень весь день дзвонити, як це діється на Підгір’ю.
4. На Великдень перший крайчик свяченої паски треба викинути псу крізь вікно; то як сі, борони Боже, стече, то сі гет потече. (Нагуєвичі)
Господарське правило, основане на віруванні про чудесну силу свяченої паски.
5. На кіньський Великдень. (Ількевич)
Жартливо замість ніколи, бо коні не справляють Великодня.
6. Не зійде сі Великдень з Різдвом. (Kolberg Pokucie)
Значить два противенства, дві суперечності, два вороги не погодяться з собою.
7. Не щодень Великдень. (Ількевич)
Значить не щодня трапляється якесь добро, якась незвичайна радість. Пор. Adalberg Wielkanoc 4.
8. Тогди у сироти Великдень, як сорочка біла. (Lewicki)
Значить сироті рідко трапляється мати білу сорочку і це у неї вже незвичайна радість. Так характеризують безрадісне, оплакане життя сироти.
9. Як на Великдень у день спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон. (Нагуєвичі)
Жартлива поговірка. Коли лихий господар густо посіяв збіжжя або льон і молоді ростини виляжуть, то сусіди кплять собі: «О, певно господар, або господиня спали на Великдень!» Звичайно на Великдень по обіді сплять усі старші, натомлені попередньою роботою та постом.
[Доповнення 1910 р.] 10. Великдень раз у рік. (Жидачів)
Це одно з найбільших, а у нашого народу таки найбільше свято.
Великий
1. Великая руська мати. (Ількевич)
Поговірка мабуть книжного походження, Значить руського народу багато, русини – сила.
2. Велике, а дурне. (Barącz)
Говорять і про скотину і про людину, у якої розум не йде в парі зі зростом. Пор. латинське: Amens longus і покревні, Wander ІІ, 147 (Gross 50).
3. Великий, а дикий. (Кобаки)
Значить хоч виріс, а не привик до товариських звичаїв, не вміє поводитися між людьми і для того втікає від них.
4. Великий дідя. (Тернопіль)
Дідя в дітськім жаргоні велетень. Слово дідя те саме, що болгарське жід, сербське джіда, джідовіна, див. про це М. Халанский, Великорусские былины Киевского цикла 229.
5. Великий дуб, та дупловатий. (Ількевич)
Те що показне на погляд, буває в суті нікчемне, зопсоване, непотрібне.
6. Великий єм ти в очох! (Кути)
Коли хтось дивується або насміхається; «А, то-с великий виріс!» то цей другий, мабуть первісно боячися уроків, відповідає цією поговіркою, мовляв: твої очі бачать мене таким великим, тож нехай на ті очі спаде все лихе, яке через це могло б впасти на мене.
7. Великий попів Іван, а дурний. (Мінчакевич, Головацький Збірки, Petruszewicz)
Жартують із чоловіка, що виріс великий, а при тім не набрав розуму, непроворний і недотепний.
8. Великий татарський кінь, а дурний. (Ількевич) … кінь турецький … (Нагуєвичі)
Відповідають звичайно, коли хтось захвалює якусь річ тим, що вона велика.
9. Великий як світ, а дурний як сак. (Лучаківський) … як кіт. (Замулинці) … як чіп. (Нагуєвичі)
Жартують із чоловіка великого ростом. Пор. Adalberg Wielki 9.
10. Великий як світ, а слова з нього ніт. (Мшанець)
Покірний, тихий, а може й обмежений розумом та нездарний.
11. Не велика обрадованна. (Нагуєвичі)
Обрадованна в значенні радість, пожиток, користь, пор. Вище Анна 1.
12. Не великий спасибіг. (Лучаківський)
Значить нема за що дуже дякувати, не великий дарунок, не велике добродійство. «Спасибіг» – звичайна (первісно жебрацька) формула подяки за одержаний дар.
13. Не одно велике, а дурне, а інше мале, та на весь світ удале. (Комарно)
В загальній формі висловлена і ще й а contrario скріплена та сама думка, що вище ч. 9. Пор. Adalberg Wielki 3.
14. Хто більший, той не менчий. (Нагуєвичі)
Значить хто старший, поважніший, того не слід рівняти з меншим. Осторога молодшому, підвладному, щоб не пхався рівнятися зі старшим. Пор. Носович 457.
15. Щось там певне велике в лісі здохло! (Нагуєвичі)
Говорять почувши якусь несподівану новину або бачачи у себе рідких, несподіваних гостей. Пор. Дикарев 1451.
16. Який за великий, такий за розумний. (Kolberg Pokucie)
Значить він ще малий і нерозумний; який його зріст, які літа, такий розум.
[Доповнення 1910 р.] 17. Бірше великий, як розумний. (Криворівня)
Говорять про чоловіка великого росту, а малого розуму.
[Доповнення 1910 р.] 18. Виликий, а дурний. (Жидачів)
Думка та сама, що в попередньому, тільки коротше висловлена.
[Доповнення 1910 р.] 19. Великий, а не росте. (Сілець Беньків)
Тобто: дурний, не росте умом.
[Доповнення 1910 р.] 20. Великий, як бойків світ. (Вербовець)
Жартливе порівняння.
[Доповнення 1910 р.] 21. Великий, як пес за грейцар на сидьичи. (Вербовець)
Жартливе порівняння.
[Доповнення 1910 р.] 22. На велике не завишкай, аби-сь малого не втратив. (Жидачів)
«Не завишкай» – не важ, не ризикуй.
[Доповнення 1910 р.] 23. Хоць єм вилика, а язиком мине обиртаєш. (Жидачів)
Докоряла велика жінка малому чоловікові, що допікав їй їдкими словами.
[Доповнення 1910 р.] 24. Хоць єм вилика, том ти сі у писок улізла. (Жидачів)
Ти пустив, або пустила про мене обмову.
[Доповнення 1910 р.] 25. Великий як гора. (Нагуєвичі)
Про великий предмет, приміром дім. Пор. Giusti 367.
[Доповнення 1910 р.] 26. Великий як хата. (Нагуєвичі)
Говорять про велику річ, приміром стіг сіна, заміть. Пор. Giusti 367.
[Доповнення 1910 р.] 27. Для великого не кидай малого. (Львів)
Бо мале кинеш, а великого не дістанеш. Пор. Giusti 317.