Вибаги – Виданий

Іван Франко

Вибаги

1. На всі вибаги стане! (Нагуєвичі)

Буде досить, щоб заспокоїти всякі бажання.

2. Що там за вибаги в тебе! (Нагуєвичі)

Значить чого тобі захочується, які в тебе претензії.

Вибалушити

1. Вибалушив очи як баньки. (Коломия)

Згірдно: видивився, витріщив очі.

Вибачити

1. Вибачте ми сесе слово. (Ількевич) … на тім слові. (Нагуєвичі)

Звичайна формула перепросин, коли чоловік хоче сказати якесь неподобне, грубе слово.

2. Вибачайте, що так скажу. (Нагуєвичі)

Формула перепросин, див. поперед.

3. Вибачайте яко гречні! (Нагуєвичі)

Формула перепросин, як поперед.

Вибачний

1. Будьте вибачні, що сі так стало. (Нагуєвичі)

Формула перепросин, коли чоловік не зробив чогось, що мав зробити, не додержав слова, тощо.

Вибиратися

[Доповнення 1910 р.] 1. Вибираєся, як за море с-ти. (Гвізд)

Пор. т. І, Вибрати 2, 4.

Вибити

[Доповнення 1910 р.] 1. Так тє вибю, аж ти буди пашіти. (Жидачів)

Тобто: буде с-ка гаряча.

Вибір

1. На вибір, Господи! (Ількевич)

Значення поговірки не ясне мені. Вона мусить основуватися на якімсь оповіданні, якого я не знаю.

Вибрати

1. Виберіт ми очі, ци можу си пригадати! (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, не можучи пізнати когось, що признається до знайомості з ним.

2. Вибирає ся, як за море стріляти. (Ількевич)

Значить вибирається пиняво, робить великі приготування для речі, що не стоїть того. Пор. Adalberg Wybierać się 7.

3. Вибрав му пса. (Львів)

Значить вилаяв, наганьбив.

4. Вибрав сі як за море с-ти. (Нагуєвичі)

Коли хтось з великою парадою, з великими претензіями береться до дрібного, нікчемного діла.

Вибратися

[Доповнення 1910 р.] 1. Вибрав сі, гий з котом на полювання. (Жидачів)

Вибрався до якогось діла без відповідного приготування.

Вибубнити

1. Дай то вибубнити! (Дрогобич)

Іронічно до балакучого чоловіка, що оповідає якісь сплітки, які повинен був заховати в тайні.

2. Ще того не вибубнювали на місті. (Дрогобич)

Значить я цього не знаю, це ще не закон, не обов’язкова річ. Натяк на давній звичай оголошувати нові закони та розпорядження по міських вулицях і площах перед народом, звабленим гуркотом барабанів. Пор. Wander I, 209. (Austrommeln 1).

Вибути

1. Вибув єм своє. (Нагуєвичі)

Значить відслужив службу, вислужив у війську або загалом сповнив якийсь нелегкий обов’язок.

Вибуяти

1. Вибуяв як верба. (Нагуєвичі)

Значить виріс високо і швидко.

Вивалити

1. Вивалив очи як баран. (Нагуєвичі)

Витріщив очі, видивився. Пор. вище Бойко 4.

2. Вивалив суму не знати за що. (Нагуєвичі)

Значить видав багато грошей за якусь непотрібну, маловарту річ.

3. Вивалив язик як гінчий пес. (Нагуєвичі)

Висолопив, приміром біжучи надто швидко.

Виварачати

1. Виварачьиє, як свині при кориті. (Нагуєвичі)

Значить кривдує собі, дорікає, дослівно перевертає, пор. польське wywraca і великоруське переворачивает.

Виварити

1. Виварив як з гармати. (Нагуєвичі)

Значить вистрілив, гукнув, ударив. Пор. старослов’янське варити – currere або pellere (див. Пам’ятки українсько-руської мови і літератури І, 384).

Вивецувати

1. Вивецуєш ти мене на всі боки. (Нагуєвичі)

Значить вимучиш, натомиш роботою. Вивецувати від німецького wetzen – острити.

Вивіжати

1. Вивіжьив го наскрізь. (Нагуєвичі)

Значить визнав, вислідив.

Вивчитися

1. Хто сі ни вівчит, ни буде уміти. (Kolberg Pokucie)

До всякого діла потрібна наука. Пор. німецьке: Lerne was, so kannst du was, Wander III, 38 (Lernen 37).

[Доповнення 1910 р.] 2. Вівчивсі на їден бік. (Угринів Горішний)

Навчився лише самого злого.

Вигад

1. На всі вигади досить. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Буде на всі вигади. (Нагуєвичі)

Значить хоч сяк або так міркуй, а цього досить. Пор. вище Бути 3; Вибаги 1.

Вигадати

1. Ци не вигадали би ви ми пару грейцарів? (Нагуєвичі)

Первісно: чи не видумали б, відки їх дістати, а тепер звичайно: чи не позичили б?

[Доповнення 1910 р.] 2. Ану ще що вигадай! (Нагуєвичі)

Говорять, коли хто здивує когось незвичайною новиною.

[Доповнення 1910 р.] 3. Таке би не вигадав і не приповів. (Нагуєвичі)

Говорять про неправдоподібну новину.

[Доповнення 1910 р.] 4. Такожи-сь щось вигадав. (Буданів)

Говориш щось недоладне.

Виганьбити

1. Виганьбив го як пса. (Нагуєвичі)

Порівняння кульгаве, бо пса ніхто не ганьбить, а основане хіба на тім згірднім погляді на пса, що характеризує усну традицію майже всіх народів.

2. Виганьбив на фунти. (Дрогобич)

Значить відмірив йому лайки добру порцію, вилаяв здорово.

3. Нема го кому виганьбити порьидно. (Нагуєвичі)

Говорять про зухвалого, напасливого чоловіка, якого ніхто не важиться присоромити.

Вигатити

1. Вигатив го, що сі влізло. (Дрогобич) Вигаратав … (Нагуєвичі)

Значить набив сильно.

Вигладитися

[Доповнення 1910 р.] 1. Вигладив бис ся, як сіль на воді! (Мшанець)

Прокляття. «Вигладитися» тут у значенні щезнути так, щоб гладко було, сліду не було. Пор. Етнографічний збірник VІ, 246.

Виглядати

1. Виглядає, як би чоловіка з’їсти хотів. (Збараж)

Значить грізний, жорстокий, з виразом повним ненависті. Пор. Wander I, 197 (Aussehen 19).

2. Виглядає як з хреста знятий. (Збараж)

Такий змучений, нещасний, марний. Пор. німецьке: Er sieht aus, als hätt’ er drei Tage im Grabe gelegen і под. Wander I, 197 (Aussehen 24, 25, 26); Adalberg Wyglądać 81.

3. Виглядає як кані дощу. (Сороки)

Поговірка основана на народному віруванні, що каня (Milvus regalis) не сміє пити води з ріки або джерела, а тільки ту, яку собі в повітрі зловить під час дощу, і для того під час довгої погоди літає жалібно кевкаючи, бо її мучить спрага. Пор. Етнографічний збірник V, с. 81; Adalberg Wyglądać 26.

4. Виглядає як коменяр. (Коломия)

Такий чорний, замурований. Пор. Wander I, 203 (Aussehen 182).

5. Виглядає як кров з молоком. (Вікно)

Значить гарний, вродливий свіжий. Пор. Wander І, 203 (Aussehen 181); Adalberg Wyglądać 33.

6. Виглядає як мара. (Тернопіль)

Значить страшний, нужденний, худий. Пор. Wander I, 202 (Aussehen 129); Adalberg Wyglądać 37.

7. Виглядає як місяць у повні. (Бібрка)

Значить повновидий, товстий, круглий. Пор. Wander I, 201 (Aussehen 105); Adalberg Wyglądać 34.

8. Виглядає як мокра курка. (Долина)

Значить скулений, опущений, нещасний. Те саме у німців Wander І, 201 (Aussehen 115).

9. Виглядає як слотаве літо. (Збараж)

Значить не то добродушний, не то сердитий. Пор. німецьке: Er sieht aus, wie drei Tage Regenwetter und der vierte noch nicht hüubsch, Wander I, 201 (Aussehen 113).

10. Виглядає як смерть. (Коломия)

Значить страшний, блідий, худий, схорований. Пор. Wander I, 200 (Aussehen 94).

11. Виглядає як холера. (Львів)

Страшний, нелюдяний.

12. Виглядає як «що ми зробиш?» (Печеніжин)

Говорять про чоловіка, що вдає дуже смілого, бутного, заводіяку.

13. Виглядає, як би сі з шибениці урвав. (Нагуєвичі)

Говорять про непевного чоловіка, волоцюгу, обдертого або подряпаного та покривавленого. Пор. Wander І, 196 (Aussehen 3, 48).

14. Вигльидає, як Михайлове чудо. (Нагуєвичі)

Є в календарі таке свято (6 вересня), та в народній мові чудо значить також поганий, огидливий чоловік, пор. початок пісні: «Угу на тя, чудне чудо, угу на тя, угу!» (Лолин).

15. Вигльидає як миш у пастці. (Дрогобич)

Такий переляканий, безрадний. Пор. Wander І, 203 (Aussehen 165).

16. Вигльидає як огер. (Нагуєвичі)

Про здорового, сильного, повнокровного чоловіка. Пор. Wander І, 202 (Aussehen 145).

17. Вигльидає як опуд. (Нагуєвичі)

Про брудного, нечесаного, неопрятного чоловіка. Пор. Wander І, 203 (Aussehen 170); Adalberg Wyglądać 62.

18. Вигльидає як пацюк годований. (Нагуєвичі)

Значить товстий, гладкий, Пор. Wander І, 202 (Aussehen 145).

19. Виглядає, як пацьи за сороківцьи. (Нагуєвичі)

Значить непоказний, смішно малий та нечепурний. Сороковець – срібна австрійська монета 40 крейцарів віденської валюти або 24 конвенційної валюти. Пор. німецьке: Er sieht aus wie ein Groschenferkel, Wander I, 197 (Aussehen 15).

20. Вигльидає як півтора нещістьи. (Нагуєвичі)

Значить дуже пригноблений, обдертий, опущений. Пор. Adalberg Wyglądać 52.

21. Виглядає як сам не свій. (Нагуєвичі)

Переляканий, безтямний.

22. Вигльидає як сова. (Нагуєвичі)

Значить понурий, набундючений, маломовний. Те саме Wander І, 203 (Aussehen 175); Adalberg Wyglądać 35.

23. Виглядає як три дні не ївши. (Нагуєвичі)

Значить такий нужденний, замарнілий, збідований. Те саме у німців Wander I, 97 (Aussehen 18).

23. Вигльидає як труп. (Нагуєвичі)

Такий блідий, жовтий, без вправу на лиці, схорований. Пор. Wander I, 203 (Aussehen 172); Adalberg Wyglądać 70.

24. Вігльидає як заяць у ступі. (Снятин) … у вершці. (Коломия)

Такий переляканий скулений, безрадний, несмілий. У поляків: Wygląda jak słony zając (Adalberg Wyglądać 57). Натяк на анекдот про слизькоязику жінку, якій чоловік показував зайця в верші, див. Етнографічний збірник VI, ч. 13, 14.

25. Так вігльидаєш, як небіжка с-а. (Ценів)

Жартливо говорять до чоловіка засумованого, знеохоченого, обезсиленого перед часом. Німці кажуть про побитого, струповатого: Er sieht aus wie ein geklatschter Bauernarsch, Wander I, 202 (Aussehen 130).

[Доповнення 1910 р.] 26. Так виглядат, як би го хто піжвав і виплював. (Мшанець)

Говорять про вигляд змарнілого, занадбаного чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 27. Ото виглядає, як змерзла диньи. (Григорів Р.)

Сквашений, схорований.

Виглянути

1. Виглянув, як медвідь з гаври. (Лолин)

Про неопрятного, лінивого чоловіка, що ледви-ледви рушиться зі своєї хати.

2. Вигльинув, як щур з муки. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що боязливо визирне зі своєї схованки або з хати і зараз знов сховається. Пор. Adalberg Wyglądać 1.

[Доповнення 1910 р.] 3. Вигльинула, як богиньи з возера. (Вербовець)

Мова очевидно про гарну дівчину, якої поява викликає приємне враження.

Вигнати

1. Вигнав, як верба. (Нагуєвичі)

Значить виріс швидко і високо, звич. про молодого парубка. Пор. Вибуяти 1.

2. Вигнало му в його мньирі оттакий больик! (Нагуєвичі)

Значить викинуло, набрало, вчинився.

3. Вижену я з тебе тоту погану пару. (Нагуєвичі)

Значення цієї погрози двояке: 1) вб’ю тебе, вижену з тебе душу, 2) відучу тебе від поганих норовів, немов вижену з тебе лихого демона.

4. Вижену я тобі мухи з носа. (Нагуєвичі)

Значить зіб’ю з тебе пиху, відучу тебе від поганих привичок.

5. Не виганьий пари з тіла! (Нагуєвичі)

Жартливо: не бий, не вбивай на смерть – звісно, коли на це зовсім не заноситься, наприклад коли два пастухи борються і один намагається кинути другого на землю.

6. От лише вигнали пару. (Нагуєвичі)

Говорять про худу, мізерну або хвору скотину, яку зарізали на м’ясо, коли вже не могла робити або коли без того й сама була би швидко здохла.

7. Що-м вигнав, то назад жену. (Нагуєвичі)

Жартує бідний чоловік, вертаючи ні з чим із ярмарку.

Вигнути

1. Тут треба вигнути коліно. (Нагуєвичі)

Говорять, про дорогу, що викручується великим закрутом, кривулею.

Вигода

1. Зроби їй вигоду, то піде по воду. (Нагуєвичі)

Жартливо про непокірну, неслухняну жінку. «Зробити їй вигоду» догодити їй у однім спеціальнім значенні.

2. Маю свою вигоду. (Нагуєвичі)

Маю те, що заспокоює мою потребу, маю щось для себе самого.

Вигодити

1. Коби Бог вигодив! (Нагуєвичі)

Значить коби Бог дав гарну погоду.

2. Ци не вигодив би-с ми яким грейцаром? (Нагуєвичі)

Значить чи не позичив би, чи не вчинив би вигоди?

Виграти

1. Або віграю, або пріграю. (Печеніжин)

Вислів альтернативи у чоловіка, що зважується на якесь діло.

2. А то виграв! (Нагуєвичі)

Іронічно, про чоловіка, що самохіть убрів у якусь біду або своїм зухвальством напитав собі клопоту.

3. «А що, виграли тато справу?» – «Та виграли.» – «А де ж сут?» – «Та зараз прийдут, ще лиш мают дістати 25 буків.» (Нагуєвичі)

Жартлива поговірка про нещасного процесовича, тай загалом про такого, що замість користі доправувався чи загалом доборовся до шкоди.

4. Виграв з паном справу. (Коломия)

Іронічно замість дістав буки, набрався лиха.

5. Виграв на гельбе-цвельбе. (Ясениця Сільна)

Первісно говорилося про якусь гру, імпортовану з Німеччини, в паристе або непаристе число очок (eilf-zwölf); тепер уживають у значенні якогось дуже некорисного діла, страти, скандалу.

6. Виграв як на льотерію. (Нагуєвичі)

Значить його стріло надзвичайне, несподіване щастя.

7. Виграв, як тато справу. (Нагуєвичі)

Жартливо про такого, що замість сподіваної користі здобув шкоду. Натяк на поговірку подану вище ч. 3. Німець каже: Er gewinnt über den Rücken, Wander I, 1663 (Gewinnen 124).

8. Виграй же ту з ним! (Нагуєвичі)

Говорять про крутаря, що вміє висмикнутися з кожного неприємного положення, а також про мудрого чоловіка, що вміє переперти противника своїми доказами.

9. Виграє на кони як пан. (Нагуєвичі)

Значить бучно їде, басує, їде гуляючи, для забави.

10. З ним не виграєш справи. (Дрогобич)

Значить не дійдеш до ладу, але також: його не обдуриш, не визискаєш. Пор. Wander I, 1663 (Gewinnen 119).

11. Ні виграв, ні програв, при своїм ся обстав. (Снятин)

Говорять про діло, що не принесло ані особливих користей, ані шкоди. Пор. долішньо-німецьке: Ik hewwet nit wunnen, ik hewwet nit spunnen, et heat mi kein Geld kostet, Wander I, 1664 (Gewinnen 135)

12. Раз виграв, раз пріграв. (Дрогобич)

Характеризують зміну щастя в людському житті, не конче при грі, пор. вище.

13. Раз віграєш, а десіть раз пріграєш. (Ценів)

Остерігають чоловіка, що любить грати в карти.

14. То не виграна справа. (Дрогобич)

Значить справа, яку тяжко або неможливо виграти, некорисна.

15. Хто з разу виграє, той на кінци не має що ставити. (Ількевич)

Кому з разу щастить, того на кінці щастя покине. Те саме у поляків Adalberg Wygrać 3; Wander I, 1662 (Gewinnen 110, 117).

16. Хто раз виграв, той ще раз хоче. (Дрогобич) … того ще кортит. (Голобутів)

Так характеризують зріст у чоловіка пристрасті до гри в карти або в лотерею.

Вигребти

1. Вигріб як умерлого з гробу. (Березів)

Пригадав не до речі якусь давно забуту, а неприємну справу.

2. Не вигрібай мерцьи з гробу! (Снятин)

Не згадуй про давні свари або кривди. Пор. жидівське А Tojten trugt men nit zurück, Wander IV, 1253 (Der Todte 2); Adalberg Umarły 11.

Вигризти

1. Вигризли го з помеже себе. (Нагуєвичі)

Значить не дали йому жити між собою, змусили до уступлення (про спільників, сусідів і т. і).

Вигрожуватися

1. Не вигрожуй сі, бо ті сі не бою! (Нагуєвичі)

Звичайна відповідь на чиїсь погрози, приміром у сварці.

Вигарбувати

1. Вигарбую я тобі скиру. (Нагуєвичі)

Погроза, значить наб’ю.

Вид

1. Видом видати, слихом слихати. (Снятин)

Радісний окрик при привітанні з якимсь любим, давно небаченим гостем. Пор. Дикарев 910. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 41, 284.

2. Глянь на вид, о здоровє не питай! (Лучаківський)

Значить по виду, по лиці, чи воно свіже чи змарніле, пізнаєш, чи я здоров, чи ні.

3. З виду бим му й трийцітьох літ не дав. (Нагуєвичі)

Значить дивлячись на нього міг би подумати, що йому нема й 30 літ, хоча на ділі він старший.

4. На його виді дідько горох молотив. (Ількевич)

Говорять про дзюбатого, вісповатого чоловіка. Пор. Wander I, 198 (Aussehen 50).

5. Яким видом тото робиш? (Лімна)

Значить на основі якого права, на якій підставі?

Виданий

1. То невидана річ! (Нагуєвичі)

Значить такого ще ніхто не бачив, звичайно в злім значенні: це така погань, така підлота, таке нещастя.