Бити

Іван Франко

1. A било би тобов до землі! (Нагуєвичі)

Прокляття, натяк на страшну хоробу, епілепсію, про яку кажуть, що б’є чоловіка до землі. В Нагуєвичах оповідав один парубок, що вже в парубочім віці попав був у сю слабість, як дістав перший напад її вночі. «Вже всі в хаті спали, лиш я сам іще клячав на припічку і говорив молитву. Нараз отвирає сі віконце від поду (в давніх курних хатах були такі віконця в стелі над постіллю, куди виходив дим із хати) і крізь віконце спускав сі панич у червоних тісних штанах. Зіскочив на постіль і приходить до мене. Я сі хрещу, а він сі всміхає тай каже: Ану поборім сі! Я кажу: я не хочу. А він як мі хопив, як мною верг серед хати, то я вже не знаю, що сі зо мнов далі стало. І від тогди маю тоту слабість».

2. Або биймо сі, або купуй горівки. (Нагуєвичі)

Кепкують собі з людей, скорих до бійки і до пиятики. Пор. старопольське: Ali się wnet biją, ali z sobą piją (Adalberg Bić 1).

3. Або бий ти мене, або ні, то я тебе буду. (Нагуєвичі)

«Бувають такі люди, що в п’янім стані самі напрошуються на бійку. Коли наскочит такий чоловік на плохого, то вже збиткується над ним як хоче, але частійше натрафит на такого, що не дає собі два рази сказати, наб’є напасника і зараз успокоїть його». (Народне пояснення).

4. А то го вбили, вгаманували! (Нагуєвичі)

Натяк на біблійне оповідання про Гамана, жидівського ворога, що погиб через те. Зрештою жиди в Галичині по місточках на свій празник наймають бідного християнина, перебирають його за Гамана і з радісними криками б’ють його, не раз так сильно, що бідолаха тяжко це відхорує. Про це перед кільканацятьма роками були звістки в руських газетах.

5. Ба, та в с-у бєш ? А як би там у тім – місці око було ? (Нагуєвичі)

Жартлива ремонстрация, коли один ударить другого на жарт.

6. Бє, аж іскри скачуть. (Нагуєвичі)

Образ узятий із ковальства. Пор. Wander ІІ, 389 (Hauen 20). [При сильном ударі по голові сітківка очей видає фальшиві сигнали, як іскри. В російському: «искры из глаз посыпались» (від удару). М. Ж., 29.01.2021 р.]

7. Бє ся за масляні вишкварки. (Ількевич)

З масла не лишається вишкварків. Значить, б’ється ні за що.

8. Бє, та ще й сам кричить: «Ратуйте, бо калічить!» (Теребовля)

Найчастіше говорять про жидів.

9. Бєш? Бодай тя на сон било! (Лучаківський)

«На сон бити» – себто: не давати спати, бентежити сон.

10. Бив би сі до вс-ої тріски. (Нагуєвичі)

Це не значить «за … тріску», але: до останнього подиху, до крайньої можності, значить доки би хоч тріска лишилася в його руках.

11. Бив го на два опади. (Нагуєвичі)

За двома наворотами, два рази.

12. Бив мя, бив мя кулаком, а потому пятиком: як ня траснув до порога, аж би носом запорола. (Замулинці)

Так жалувалася якась нещасна жінка на знущання свого мужа; мабуть первісно співанка.

13. Бив циган циганку за пісну стиранку. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось поб’є кого зовсім невинно. Цигани коров не держать, значить, циганці нізвідки було взяти молока. Стиранка – дрібні клюски. З приповідки перероблено також співанку:

Ой бив циган циганку,

Що варила стиранку:

Як ї вдарив кулаком,

Аж сі всц-ла молоком. (Нагуєвичі).

14. Бий, аби аж пазьдьирьи летіли! (Нагуєвичі)

Паздірє – цурпалки від конопель, що відпадають при трінню (sing. паздеро).

15. Би, аби знав, по чому локоть. (Ясениця Сільна)

Про давній руський звичай, закріпляти биттям (переважно у молодших) знання якоїсь важної речі, отже приміром місця, доки сягає межа або границя сільської землі, або в нашім випадку ціни (бо таке очевидно первісне значення цієї приповідки), див. Laveleye, La proprieté primitive розд. ІІ.

16. Бий, аж буде душьи пити просити. (Нагуєвичі)

Іронічно: пити просить тіло. Значить бий, доки душа в ньому.

17. Бий, бий, вдарило би тобов у горьичку! (Нагуєвичі)

Звичайно: вкинуло би тебе; тут «ударило» нав’язує безпосередньо до попереднього «бий» – асоциація дуже часта при прокляттях.

18. Бий єдного за другим, аби жадному кривди не було. (Нагуєвичі)

Гумористично, коли хтось кидається до бійки з кількома противниками нараз.

19. Бий, забивай ся, а до миски пхайся. (Замулинці)

Так навчав батько сина, віддаючи його на службу до багача між численну челядь.

20. Бий-забий на него. (Ількевич)

Бий так, щоб забити коли на когось нападають, не конче з бійкою, а з погрозами, з лайкою з різних боків. Див. Номис 8948; білоруське: Би, заби (Носович 260); польське: Bij zabij na mnie (Brzozówski Bić 2).

21. Бий, кілько витримає! (Нагуєвичі)

Значить без милосердя, тільки оглядаючись на те, щоб не вбити.

22. Бий, куди видиш! (Нагуєвичі)

Значить не питаючи, чи в голову, чи в очі, чи куди.

23. Бий, лише за пліт не кидай. (Гнідковський)

Приповідка, жартлива, взята зі звісного оповідання про цигана, якого господар зловив у своїм саді, пор. Етнографічний збірник VI, 565. [Тема приповідки використана у С. Руданського «» (1858); також фольклорний запис Я. Головацького «» – М. Ж., 5.03.2021 р.]

24. Бий, лиш через пліт не шпурьий. (Kolberg Pokucie)

Пояснення див. вище ч. 23.

25. Бий – не витримає, свари – не розуміє. (Нагуєвичі) … нема що … (Нагуєвичі)

Про малу дитину, з якою не можна дати собі ради.

26. Бий, най знає, як то смакує! (Нагуєвичі)

Значить такого, що сам любить бити інших, а досі не був порядно битий.

27. Бий, не питай! (Нагуєвичі)

«Питати» в значенні «вважати», «щадити».

28. Бий, пане, а не страш. (Лучаківський)

Іронічно, на такого, що раз у раз грозить, а не важиться вдарити, або загальніше на такого, що нахваляється щось зробити, а не може або не вміє.

29. Бий та духу слухай. (Darowski) … пари надслухуй! (Нагуєвичі)

Себто слухай, чи ще живий. Те саме у поляків: Adalberg Bić 4.

30. Бий тебе коцюба! (Darowski)

Жартливо, коли хтось з привички розігнався, щоб заклясти, та в тій хвилі схаменеться і поверне на невинне.

31. Бий тебе сила божа! (Залісє) … тя… (Ількевич)

Прокляття, первісна форма попереднього. Пор. Wander III, 1425 (Gott 100).

32. Бийте верхного, аби аж спідний почув. (Нагуєвичі)

Коли два борються і один одного повалить і приляже, то інші таким окриком розбороняють їх, змушуючи верхнього швидко встати.

33. Бийте мі і січіт, лише за пліт не мечіт! (Нагуєвичі)

Див. пояснення вище при ч. 23. Пор. Wander V, 194 (Werfen 10).

34. Бий, що сі влізе! (Нагуєвичі)

Биття порівняно з накладанням у посудину або з насипанним у міх.

35. Бий, як маєш бити, бо мені сі квапно діє, най з тобов чьису не трачу. (Нагуєвичі)

Коли два сваряться, а жоден не наважується перший ударити.

36. Бий як пса! (Нагуєвичі)

Себто: чи є за що, чи ні за що. Пор. Дикарев 481.

37. Бий як у міх! (Нагуєвичі) … як кота в місі! (Ценів)

Поговірка взята з негуманного звичаю – зав’язувати в міх кота, що наробив шкоди і тоді бити його. Пор. польське Zbil go jak kota w worze (Adalberg Bić 42); Номис 4030.

38. Били, аж дрантє летіло. (Комарно)

Образово: били, аж подерли одежу. Пор. Wander, Hauen 56.

39. Били, а розуму не навчили. (Нагуєвичі)

Як хто з роду дурень, то наука і зв’язане з нею нерозлучно биття розуму не дасть.

40. Били як жиди Гамана. (Нагуєвичі)

Натяк на біблійне оповідання, пор. вище ч. 4. Див. Номис 3956; Чубинский Бійка 2.

41. Бити – купити. (Мінчакевич, Ількевич)

Себто, до бійки не всякий пірветься; не раз сусіди поб’ються аж попившися, тобто купивши горілки.

42. Бити – не купити. (Petruszewicz)

За бійку не треба платити; хто інших зачіпає, дістане цього добра й задарма.

43. Бодай тобов било до землі, аби з ті дух вибило! (Нагуєвичі)

Прокляття з бажанням, щоб дотичний умер від корчів, епілепсії.

44. Буду бив, аж буду на вітер підносив. (Нагуєвичі)

Чим спеціально страшне підношення на вітер, я не міг допитатися. Чи не розуміти тут щось подібне до практикованого в московських бурсах биття «на воздусях»? (Див. Помяловскій, Очерки бурсы).

45. Буду бив, як буре просо. (Львів)

Буре просо тяжке на молочення, значить, треба бити дужче, ніж інше збіжжя.

46. Буду бив як в околіт. (Угнів)

Порівняння не зовсім доладне, бо околіт – вимолочений, значить, його вже нема потреби бити. Процедура молочення в Нагуєвичах така: поклавши снопи на тоці рядом, б’ють спершу на колоссю і це називається колосувати; потім б’ють по снопах з усіх боків, обертаючи, і це називається колотити, обколотити; обколочені снопи називаються приколотки; вкінці остання фаза: приколотки розв’язують і молотять мервлячи солому, крім жита, з якого солому підтрясають, а просту, довгу складають докупи і в’яжуть у околоти, яких уживають головно на роблення китиць задля пошивання стріхи, до постелі і т. д.

47. Бють і плакати не дають. (Ількевич, Головацький Збірки)

Приповідка без сумніву старша від народного оповідання, до якого приложена в Етнографічному збірнику VI, 169 і характеризує загалом положення чоловіка, якого кривдять і якому годі навіть пожалуватися. Те саме Номис 4041; у поляків: Adalberg Bić 3; у білорусів: И дзеруць и бьюць и плакаць не даюць (Носович 316); трохи відмінно в старохорватському: Ние толико зло, ко га убию, колико кад му не даду плакат (Гильфердинг 1597). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 111; Даль І, 216.

48. Вибило би з тебе душу! (Нагуєвичі)

Прокляття, коли хто кого вдарить або грозить бійкою.

49. Вибило ті з памjиті? (Нагуєвичі)

Сердито до забудька: чи ти забув уже?

50. Виб’ю, аж ти буде с-а горіти. (Нагуєвичі)

Грозять малим, збиточним дітям.

51. Вибю, що на ню не сядеш (Нагуєвичі)

Значить задля боляків.

52. Видно, за мало ті били. (Нагуєвичі)

Не вигнали з тебе злих норовів та привичок. Пор. польське: Znać, że cię nie dobrze bito (Brzozówski Bić, 11).

53. Гвавт, забєте невинного! (Кобаки)

Гумористично, коли два б’ються тай нехотячи штуркнуть стороннього.

54. Де ся бют – утікай, де їдят – там ся пхай! (Угерці)

Прімітивний вислів дуже модерної опортуністичної політики. Пор. польське: Gdzie biją, to uciekać; gdzie dają, to brać (Adalberg Bić 16); теж Дикарев 1524.

55. Ей, бийте мі, добрі люде, бо мі тато малим не бив. (Нагуєвичі)

Биття – символічно в значенні: виховання, наука. Хто змалку не навчився жити з людьми, карається потому все життя. Тут ця думка висловлена в формі гумористичного покаяння.

56. Збив го на болото. (Нагуєвичі) … на камуз. (Нагуєвичі)

Сильно збив, не конче на смерть, а тільки покривавив, наробив синців. Камуз (на камуз, як у Желехівського І, 332) не значить kleine Stücke, як поясняв Желехівський, а радше Brei, Koth.

57. Збив го на квасне ябко. (Нагуєвичі)

Квасні або недозрілі яблока утовкують наперед так, щоб зм’якли і пустили сок, і тільки тоді їдять. На цю процедуру натякає ця поговірка, характеризуючи сильне побиття. Те саме у поляків, див. Adalberg Bić 43 і старохорватське: Збить у тиквицу (Гильфердинг 444).

58. «Набив він сі мене, набив, але бо й я сі йому накльив!» – «А він чув?» – «Е, та де чув!» (Ценів)

Гумористична характеристика хоробрості слабосилого супроти сильнішого або високопоставленного.

59. Набили го, що ся влізло. (Борки)

Тобто: скільки самі хотіли, пор. вище ч. 34.

60. Набили, ще й плакати не казали. (Теребовля)

Пор. пояснення до ч. 46 а також польське: Ubiwszy nie dadzą się naplakać (Adalberg Bić 40).

61. Най бє, заки жив! Як умре, то бити не буде. (Нагуєвичі)

Говорила жінка про чоловіка, що часто побивав її. Деякі жінки вважають побиття за такий невідлучний атрибут чоловічої власті, що не поважають чоловіка, який не б’є жінки.

62. На то бють, аби боліло. (Нагуєвичі)

Іронічна відповідь на крик битого: «Чого б’єте?» Пор. Adalberg Bić 32; Záturecky II, 168.

63. На що того бити, з ким жити? (Махновець)

Говорить добродушний чоловік про жінку. Пор. українське: З ким жити, того не гнівити (Номис 9025); ближче до нашого у словаків: «Beda toho bic, s kum mušime žic (Záturecky VII, 553).

64. Не бий мене по с-ці, то не твого тата праці. (Яворів)

Жартливий протест проти биття.

65. Не бийте тату мами, бо не буде спати з вами, а як ляже, то ся скулит, с-у випне, п-у стулит. (Горбачі)

Жартливе упімнене проти бійки, в формі співанки.

66. Не бити діда, не їсти хліба. (Ценів)

Толкують, що це якийсь розбоєм відняв у жебрака торбу з хлібом і так висловлював свою радість. І загалом жартливо висловлена радість, коли якась не зовсім гарна історія (парубоцькі збитки) кінчиться добре, гостиною і пиятикою.

67. Не бити кума, не пити з ним пива. (Ількевич Petruszewicz)

Якби не було сварки, не було би згоди і при згоді почесного. Див. Номис 5168.

68. Не буду я тебе бити, най тя лиха година бє. (Лучаківський)

Говорить сердитий чоловік, що не хоче або не сміє вдарити того, хто його розсердив. Пор. Номис 3868.

69. Не де й бєш, як не по голові. (Ількевич)

Говорять до такого, що б’є наосліп, не питаючи або добре б’є, трапляє.

70. Не за тото бито, що ходила в жито, тілько що дома не ночувала. (Petruszewicz) … але за то … (Ількевич)

Дівчина прогулявши з парубками всю ніч, покарана батьком чи матір’ю, жалувалася: «Та же-м пішла в жито … та же мі побили … та же роблю, не дармую.» (Нагуєвичі) Приповідка вживається, коли хтось толкуючись обминає есенциональні моменти справи, а зупиняється на самих побічних, що не вияснюють діла, але ставлять його в фальшивім світлі. Див. Номис 7238. В польськім те саме, але не повне: Nie za to ją bito, te chodziła w żyto (Adalberg Bić 35), повніше Brzozówski Bić 9 … ale że doma nie sypiała.

71. Не конче той бє, хто в жменю плює. (Лучаківський)

Селяни мають звичай перед кожною тяжкою працею спльовувати в жменю, отже й перед бійкою. Ширше значення приповідки: не кожна погроза веде за собою сповнення.

72. Не я бю, верба бє: від нині за тиждень Великдень. (Нагуєвичі) … шутка бє … (Львів)

Приговорюють у цвітну (шуткову) неділю, вернувшись з церкви і б’ючи домашніх, особливо малих дітей, свяченою «шуткою», себто вербовою гілкою, покритою молодими шутками. Про биття, як підмогу пам’яті див. вище Бити 15. Та сама промовка у білорусів, див. Носович с. 380.

73. Не бий, але вперед поховай тоти, шо-с побив. (Kolberg Pokucie)

Насміх над таким, хто при всякій нагоді грозить бійкою, хоч його й не бояться.

74. Не бий, за живого білше буде. (Kolberg Pokucie)

Жартом, коли чоловік у злості б’є скотину.

75. Побий тебе Боже на гладкі дорозі! (Нагуєвичі) … мене …

Слова взяті з пісні, вживаються як прокляття, або коли чоловік клянеться в правді своїх слів.

76. При мні мого не бий. (Ількевич)

Мабуть відгомін старого родового зв’язку, який наказував членам роду безоглядну солідарність супроти людей з інших родів. «Мого» має тут значення свояка, хоч би й не з одного дому.

77. Та вни не били, лиш так пострашили. (Нагуєвичі)

Потішають дітей, яких побив батько.

78. Так били, що аж пити просив. (Лучаківський)

Спостереження фізіологічно вірне: тяжко побитого, у кого витече багато крові, дуже мучить спрага. Образово, замість дуже били.

79. Так буду бити, аж буде дрантє летіти. (Лучаківський)

Пор. пояснення до ч. 38 а також Adalberg Bić 45.

80. Так го збив, що й цілого місцьи не лишив. (Нагуєвичі)

Значить, повно синяків або ран на тілі.

81. То нічого, що будуть бити, аби хоч за пліт не кидали. (Лучаківський)

Жартливий натяк на оповідання, наведене в поясненні до ч. 23. Пор. Номис 3920.

82. Туда бий, а туда потече. (Ількевич)

Дивувався якийсь, що вдарив другого по за вуха, а тому носом кров потекла.

83. Хто бє, той не жартує. (Нагуєвичі)

Коли з жартів прийде до бійки.

84. Хто бє, той пробє. (Лучаківський)

Хто при всякій нагоді хапається до бійки, доведе до того, що або іншим не стане терпцю і поб’ють його, або сам він скалічить когось і наскочить на тяжку кару. «Пробитись» в Руській Правді значить: зруйнуватись процесом за побиття. Пор. Номис 3813.

85. Ци било, ци не било, а ти тьигни кобило. (Дрогобич)

Слово «било» має тут мабуть значення «було»; форма «было» уживається деколи в Дрогобичині поряд з «було»; цікаво, що старші люде радше вживають старшої форми, а молодші «було». В такім разі приповідка значила би: чи було що їсти, чи не було … в дальшім розумінні: чи дбають про тебе, чи ні, чи дякують, чи ні, а ти працюй. Та можливе також значення бити – schlagen, значить: чи під примусом, чи добровільно, а робити мусиш.

86. Що я його буду бити? Най го Бог поб’є! (Нагуєвичі)

Пор. пояснення до ч. 68.

87. Я не йду там де бют, лиш там, де їсти дают. (Дрогобич)

Пор. пояснення до ч. 54.

[Доповнення 1910 р.] 89. Бє і плакати не дає. (Винники)

Варіант до т. І, Бити ч. 47.

[Доповнення 1910 р.] 90. Бий на моє конто, а на свою скіру! (Сапогів)

Жартливо командує один другого, щоб бив третього за його наказом, але що сам дістане в бійці, цього йому ніхто не відбере.

[Доповнення 1910 р.] 90. Бий та слухай чи дихає. (Жидачів)

Пор. т. І, Бити 29; Даль І, 214.

[Доповнення 1910 р.] 91. Бий та слухай чи ще теплий. (Жидачів)

Варіант до попереднього числа.

[Доповнення 1910 р.] 92. Били, били в ср-у, тай, вибачийте в голову. (Львів)

Жартливе речення, де слово «вибачайте» замість до ср-и приставлене до голови.

[Доповнення 1910 р.] 93. Бити можна, али так би ніхто не видів. (Жидачів)

Т. зн. аби не було ніякого свідка, бити в чотири очі.

[Доповнення 1910 р.] 94. Бити можна, аби лише сліду не було. (Рава Руська)

Злодій оповідав, що його били мокрими шнурами по сухій сорочці, аби боліло, а сліду не було.

[Доповнення 1910 р.] 96. Де ся бют, відтам утікай, а де пют, там ся не пхай. (Балигород)

Де п’ють, там також легко може прийти до бійки. Пор. т. І, Бити 54.

[Доповнення 1910 р.] 96. Можна бити, іно треба знати, де. (Жидачів)

Аби не зробити загально видимого знаку.

[Доповнення 1910 р.] 97. Так го биў, что лем кушічок жив. (Воля Нижна)

Оповідав чоловік про тяжке побиття чоловіка, що швидко потім умер.

[Доповнення 1910 р.] 98. Як бити, то бити, а нє, то ни зачинати. (Жидачів)

Кепкують із такого, що грозить, а не береться до біки.

[Доповнення 1910 р.] 99. Як бити, то раз по при раз, до порєдку. (Жидачів)

Жартують із поважної, завзятої бійки.