Біда (181 – 270)
Іван Франко
181. То ще пів біди. (Нагуєвичі) … пів біди біда. (Коломия) … пів біди лиха. (Стрий)
Замість це не велика біда. Пор. польське: Jeszcze to pół biedy (Adalberg Bieda 50).
182. Уступися біді з очей. (Замулинці)
«Біді» тут у значенні лихому чоловікові.
183. Хоть біда, то гоц! (Petruszewicz)
Говорять про веселого, легкомисного чоловіка, що байдужий до свого горя не перестає жартувати, гуляти та забавлятися. Те саме у поляків, див. Adalberg Bieda 24 і у білорусів (Носович с. 454).
184. Хоть куди біда. (Корчин)
Значить біда на всі боки, неабияка. Латинське: Mare malorum і покревні Wander IV, 1458 (Unglück 497, 8).
185. Хто біди не зазнав, той не вміє добра шанувати. (Нагуєвичі)
Та сама думка в подібній формі висловлена вище ч. 149, 174. Пор. Wander II (Gut, 217); IV, 1455 (Unglück 422, 451).
186. Хто біди не зазнав, той о ній гадати не може. (Яворів)
Коли хтось у добрі, теоретично говорить про нужду інших. Пор. польське: Kto sam doznał biedy, ten innych biedę zrozumie (Adalberg Bieda 67); Wander IV, 1455 (Unglück 421). Гадати – місцевий полонізм, замість говорити.
187. Хто біди не знає, най ся мене спитає. (Ількевич)
Говорить про себе чоловік, що зазнав на своїм віці багато лиха. Див. Номис 2218.
188. Хто біду має, той богато знає; хто гаразд має, той мало знає. (Ількевич)
Лихі пригоди і боротьба з ними дають людському життю далеко багатший зміст, ніж одностайний добробут, який звичайно отупляє й увагу. Див. Номис 2201.
189. Хто в біді, біду стерпит, – а хто в гаразді, щоб ніколи біди не знав. (Ількевич)
Слова бідного чоловіка, що сам привик боротися з лихом, але знаючи всю важкість цієї боротьби, не бажає цього нікому іншому. Теж Номис 2153.
190. Хто в біді дав, два рази дав. (Ількевич)
Характерна модифікація латинської приповідки: Bis dat, qui cito dat.
191. Хто знає, де на чоловіка біда чекає! (Нагуєвичі)
Та сама думка трохи в іншій формі висловлена вище ч. 119.
192. Ци далеко тут до біди? (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, коли мало-мало, через якусь дрібну обставину здужав уйти нещастя.
193. Ци то нині о біду тьижко? (Нагуєвичі)
Не тільки «нині», але й усе чоловік наражений на лихі пригоди.
194. Ци хочеш мі в біду ввалити? (Нагуєвичі)
Говорить чоловік до товариша, що радить йому братися до якогось небезпечного діла, або й свідомо накликає на нього небезпеку.
195. Через біду не тьижко в біду впасти. (Нагуєвичі)
Через лихого чоловіка в нещастя. Пор. cловацьке: Prišiel z biedy do nevole (Záturecky XII, 201).
196. Чоловік найбільше на біду робит. (Нагуєвичі)
Наші селяне розуміють не раз «біду» дуже широко. Отже податки і всякі дачки та драчки будуть для них так само бідою, як випита горівка, судові кари, випадки смерті або хвороби в домі, загалом усе, що пожирає більшу часть їх доходів і не справляє їм приємності.
197. Чужа біда за сахар, а своя за хрін. (Darowski)
Значить чужій біді не раз нишком і порадуєшся, а своя гірко смакує, ще й сльози витискає. Пор. Номис 2341; пор. німецьке: Fremdes Unglück ist suss і подібні Wander IV, 1452 (Unglück 346).
198. Щезни бідо в безвісти! (Нагуєвичі)
Прокляття; «бідо» може відноситися і до певної особи і загалом до неприємної ситуації, в якій находиться чоловік.
199. Ще не ціле-мере біда. (Городок)
Значить це ще не велика, не настояща біда. Mеpe, пор. латинське mero – чисто, дійсно. Пор. Wander III, 1060 (Noth 358).
200. Що за біда, пєть ся вода! (Darowski)
Жартливо, коли хтось дивується якійсь зовсім простій і природній речі. Приповідка взята з народного оповідання про жінку, що тайком перед чоловіком купила ковбасу, з’їла половину, а другу сховала під подушку, а потім раз у раз попивала воду та приговорювала як вище. Див. Етнографічний збірник VI, 11; те саме Номис 5233; подібне у білорусів: То не беда, што пьецца вода (Носович с. 443), та мабуть там забулось оповідання, що дало початок приповідці. Ще менше ясне значення в другій білорській приповідці: Беда, што не пьецца вода (Носович с. 268); Носович пояснює: «жартливо говорять, коля хто турбується маловажною прикрістю» – але це пояснення якесь натягнене. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 161.
201. Що му біда зробит? (Нагуєвичі)
Себто: він не подасться, не злякається, перетриває лиху годину, він сильний, багатий або має протекцію.
202. Що робити з біди? Тра в голову заходити (Ількевич) … зайти. (Мінчакевич)
В голову заходити – журитися, та тут значить: подумати, поміркувати. Див. Номис 6507.
203. Я бідою зріс. (Комарно)
Себто: в бідних обставинах, серед недостатку.
204. Я з бідою, як з рідною мамою. (Сороки)
Зжився з лихом, привик до бідності.
205. Яка біда уродилась, така і згине. (Lewicki Ількевич)
Значить який недобрий, дурний, пустий уродився, такий і згине. Те саме (з помилкою «Як») у Номис 2168.
206. Як бим був біду знав,– був бим її не чіпав. (Замулинці)
Подібна думка в трохи іншій формі висловлена вище, див. ч. 120.
207. Як би ти мою біду знав, то б ти й свою показав. (Теребовля)
Слово «біда» має тут двояке значення: а) лихо, горе – значить горе одного чоловіка спонукує другого до співчуття, до виявленя свого горя; б) полові органи, пор. далі під Старий.
208. Як би чоловік свою біду знав, то би в ні ніколи не бував. (Нагуєвичі)
Пор. вище ч. 119; Wander IV, 1440 (Unglück 66).
209. Як біда йде, то не тра й підгонити. (Коломия)
Іде – значить валиться на чоловіка, множиться.
210. Як біда, то до жида, а як мине біда, най дідько бере жида. (Ількевич)
Жид у селі звичайно – шинкар, у якого люди заливають своє горе горілкою. Розуміється, що коли мине потреба такого хвилевого забуття, звичайний чоловік до корчми не йде тай супроти жида не почувається до ніякої вдячності. Пор. Білоруське: Як беда, мы до жида (Носович 479). Ближча до нашої польська приповідка: Kiedy bieda, to do żyda, a po biedzie za drzwi żydzie! (Adalberg Bieda 57), хоча тут очевидно характеризується положення і настрій польського пана, що в біді позичає від жида гроші, а потім знов поводиться з жидом як із собакою. Пор. німецьке: Wander III, 1059 (Noth 324).
211. Як є біда, то є й прибідок. (Нагуєвичі)
При більшій біді й менша, пор. вище ч. 97.
212. Якої біди в мене хочеш? (Нагуєвичі)
Сердито, але не конче в злім значенні, замість чого від мене хочеш?
213. Як ся кому на біду кладе, то як масло в діжку. (Гнідковський)
Про зворот «кладе ся на біду» див. вище ч. 136. Значення: чоловік набирається добра, здоров’я, краси, а нараз біда все те занівечить.
214. Я ще з тобов до біди прийду, до тяжкої. (Нагуєвичі)
У сварці; мовляв: не дразни мене, а то вдарю, скалічу або вб’ю.
[Доповнення 1910 р.] 215. Аби-сте мою біду знали, то би-сте свою показали. (Старі Богородчани)
Бідний спочуває бідному. Варіант до т. І, Біда 207.
[Доповнення 1910 р.] 216. Ану втри біді роги. (Бірки Великі)
Зарадь біді, відверни біду, поможи собі в біді.
[Доповнення 1910 р.] 217. Біда бідному без наймита: післав би до млина, та не має кого, а пішов би сам, та немає з чим. (Сапогів)
Жартлива характеристика бідного стану.
[Доповнення 1910 р.] 218. Біда бідному за наймита. (Львів)
Вона в нього найближча, не покидає його.
[Доповнення 1910 р.] 219. Біда буде колись і біді; йиї сьи то не мине, як жидови сабаш. (Вербовець)
Народне вірування в неминучість судьби.
[Доповнення 1910 р.] 220. Біда верх бере. (Тростянець)
Говорять про чоловіка, що сходить на біду і не може дати собі ради.
[Доповнення 1910 р.] 221. Біда вчит розуму. (Жидачів)
Життєва практика. Пор. Leutsch 46.
[Доповнення 1910 р.] 222. Біда гошит, мішком грошит. (Гринява)
Значення неясне.
[Доповнення 1910 р.] 223. Біда мі придибала на гладкій дорозі. (Жидачів)
Говорить чоловік про наглу напасть.
[Доповнення 1910 р.] 224. Біді на біді їде і бідов поганяє. (Львів)
Характеризують велике злидарство. Пор. Тимошенко 10.
[Доповнення 1910 р.] 225. Біда не спит, бо хижі не має. (Мшанець)
Оригінальне мотивування тієї загальної думки, що висловлена коротше в т. І, Біда 45.
[Доповнення 1910 р.] 226. Біда по лісі не ходит, лише по людех. (Кнігинин)
Варіант до т. І, Біда 47. Пор. Даль І, 35, 169.
[Доповнення 1910 р.] 227. Біда сі врила, як свиня в болото. (Підгірки)
Говорять про вперту, невилазну біду, або впертого чоловіка, що не хоче вступитися з хати.
[Доповнення 1910 р.] 228. Біда тому волови, жи го корови підганєют. (Жидачів)
Пор. т. І, Віл ч. 24; вище 224.
[Доповнення 1910 р.] 229. Біда ходит по людєх: кого здибат, того побиват. (Ю. Кміт)
Варіант до т. І, Біда 47; вище ч. 226.
[Доповнення 1910 р.] 230. Біда, як сі одна чужа вош межи свої замішьиє. (Голешів)
Згірдно говорять про чужого приблуду, що робить клопоти в хаті або в селі.
[Доповнення 1910 р.] 231. Біди конем не обїдеш. (Львів)
Кого має постигнути, того постигне. Пор. Даль І, 31.
[Доповнення 1910 р.] 232. Біди не шукай, біда за тобою шукає. (Сапогів)
Упоминають бутного чоловіка, що сам собі шукає напасті.
[Доповнення 1910 р.] 233. Більши біди ци тра. (Жидачів)
Говорять у прикрім припадку.
[Доповнення 1910 р.] 234. Бода-с на біді була! (Криворівня)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 235. Вам юж біда нич не зробит. (Лемківщина)
Говорять такому чоловікові, що забагатів і чує себе безпечним, або такому, що близький смерті.
[Доповнення 1910 р.] 236. Вийди, вийди, бідо з води! Ліпше з бідов, як без біди. (Балигород)
Приказка основана на оповіданні про чоловіка, що кинув до води свою нелюбу жінку, а потім викликав її з води, не можучи без неї жити.
[Доповнення 1910 р.] 237. Від біди полу рубай та втікай. (Орелець) … одну полу … а з одною … (Тростянець) … вріж, а … (Жидачів) вріж і тікай. (Нагуєвичі)
Від напасті гаразд вилабудатися, хоч би й з невеликою шкодою. Натяк на біблійне оповідання про Йосифа, що вириваючися з обіймів Пентефрієвої жінки лишив у її руках свій плащ.
[Доповнення 1910 р.] 238. Від біди розумніют, від богацтва дуріют. (Тростянець)
Увага основана на життєвій практиці, що біда розуму вчить. Пор. т. І, Біда ч. 53 і вище ч. 220.
[Доповнення 1910 р.] 239. Він там біду робит. (Нагуєвичі)
Робить неспокій у хаті, або селі. Пор. Giusti 84.
[Доповнення 1910 р.] 240. Всюди біда однакова – зі Львова до Кракова. (Пісочна)
Пор. т. ІІ, Краків ч. 3.
[Доповнення 1910 р.] 241. З біди біда. (Криворівня)
З одного лиха виникає друге.
[Доповнення 1910 р.] 242. З єднов бідов, то так як з жонов. (Мшанець)
Пор. т. І, Біда ч. 111.
[Доповнення 1910 р.] 243. Знашно біду по гі-у. (Тростянець)
Приказка в формі мудрування.
[Доповнення 1910 р.] 244. Кождій біді конець прийде. (Стібно)
Вона кінчиться коли не сама собою, то зі смертю чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 245. Кождому біда, лиш мені не одна. (Вікно)
Жалується чоловік, уважаючи себе біднішим або нещасливішим від інших.
[Доповнення 1910 р.] 246. Колись і на біду прийде біда. (Угринів)
То значить буде їй конець.
[Доповнення 1910 р.] 247. На біді сидит і бідою поганяє. (Лучаківський)
Варіант до ч. 223.
[Доповнення 1910 р.] 248. На біді і ліс поломи, а біда бідов. (Ілинці)
Біда тут у значенні лихого або дурного чоловіка, якого ані бійкою, ані сваркою не поправиш.
[Доповнення 1910 р.] 249. На біду-м си уродив, з бідов бачу і згину. (Жидачів)
Бідкає безталанний чоловік. Ширший варіант до т. І, Біда 135.
[Доповнення 1910 р.] 250. На біду му пішло. (Нагуєвичі)
Впало на нього нещастя, якому він не в силі зарадити. Варіант до т. І, Біда 168.
[Доповнення 1910 р.] 251. На біду хоть і ліс вирубай, а біда бідою. (Лучаківський)
Варіант до ч. 248.
[Доповнення 1910 р.] 252. На біду цілий ліс вивози, біді нічо не поможе. (Сапогів)
Варіант до ч. 248, 251.
[Доповнення 1910 р.] 253. На всі боки біда. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік у тяжкому припадку, або коли на нього з різних сторін ворогують.
[Доповнення 1910 р.] 254. Не така біда страшна, як намальована. (Тростянець)
Біда тут рівнозначна з чортом. Пор. т. І, Дідько 176; т. ІІІ, Чорт 38.
[Доповнення 1910 р.] 255. Не клич біди до себи, бо вона сама прийди до теби. (Жидачів)
Осторога всякому не шукати собі напасті на людях.
[Доповнення 1910 р.] 256. Ой бідойко кирвава! (Ю. Кміт)
Зітхання бідного чоловіка в тяжкім припадку.
[Доповнення 1910 р.] 257. Ото вже остатна біда, гий! (Жидачів)
Окрик чоловіка в прикрім випадку.
[Доповнення 1910 р.] 258. Пізнати біду по гі-у. (Іванівці К.)
Варіант до ч. 243.
[Доповнення 1910 р.] 259. Пішлю біду і сама за нев піду. (Мшанець)
Як післати де такого, що там ще не був, приміром до міста, або неповоротного. (М. Зубрицький).
[Доповнення 1910 р.] 260. Теньга біда, а дурна. (Жидачів)
Говорять про сильну, рослу і малоумну людину.
[Доповнення 1910 р.] 261. Тут без біди не обійде сі. (Нагуєвичі)
Це таке діло, що потягне за собою багато клопотів.
[Доповнення 1910 р.] 262. Ту біда, а на другим світі гірша годна быти. (Висіцько Вижне)
Бідний чоловік і по смерті не надіється значної поправи своєї долі.
[Доповнення 1910 р.] 263. Ти собі з того лиш біди наробиш. (Нагуєвичі)
Мішаєшся в таке діло, що не принесе тобі добра.
[Доповнення 1910 р.] 264. Хоть біда в каменіци, али гоп на уліци. (Жидачів)
Кепкують із немаєтного поляка, що дома бідує, а на зверх удає пана. Полонізми вказують на польський оригінал. Пор. Adalberg Bieda 23.
[Доповнення 1910 р.] 265. Хто біди не зазнав, той щастя не зазнає. (Тростянець)
Біда вчить чоловіка шанувати себе в щасті. Пор. Adalberg Bieda 66, 67.
[Доповнення 1910 р.] 266. Ци ті біда не може найти! (Нагуєвичі)
Вислів уприкрення, чи то про якусь річ, якої в даній хвилі не можна знайти.
[Доповнення 1910 р.] 267. Ще не біда, як є хліб і вода. (Нагуєвичі)
Тоді ще не можна говорити про голод.
[Доповнення 1910 р.] 268. Як біда лінива, каже, же широка нива. (Пісочна)
Біда тут у значенні лінивої людини.
[Доповнення 1910 р.] 269. Як біда, то не поможе свічена вода. (Розділовичі)
Свяченій воді приписують іноді чудотворну силу, але проти людського бідування вона безсильна.
[Доповнення 1910 р.] 270. Я вам з того біди наробю. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, коли інші зачіпають, або кривдять його.