Богородиця – Боліти

Іван Франко

Богородиця

1. Пресвята Богородиця ризу шила і того дня положила. (Мшанець)

Так мотивують святкування дня Положення ризи Богородиці, 2 липня. Див. М. Зубрицький, Народний календар (Матеріали до українсько-руської етнології ІІІ, 48).

[Доповнення 1910 р.] 2. Богородице Діво – красно би ся з’їло. (Мшанець)

Мудрування.

[Доповнення 1910 р.] 3. «Богородице Діво» на плоті сиділо, тай очима си дивило, тай череп’є побило. (Тисьмениця)

Примівка неясного значення, мабуть про збиточну дівку.

[Доповнення 1910 р.] 4. «Богородице Діво» у городі сиділо. (Жидачів)

Мудрування.

Бодай

1. А бодай, бодай! (Нагуєвичі)

Вислів розчарування, досади, коли чоловікові немов збирається на те, щоб заклясти, та ефект не настільки сильний і він може стримати себе.

2. А бодай же вас, бодай! (Нагуєвичі)

Добродушний докір, мовляв: чом ви не сказали мені це або те, коли з того не вийшла вправді жодна шкода, але минула чоловіка якась невеличка приємність.

3. Бодай, бодай! Що-с узьив, то віддай! (Нагуєвичі)

Іронічно відповідають чоловікові, посудженому о якусь крадіжку, коли він почне клястися: а бодай мені це! а бодай мені те! Значить не клянися, тільки віддай.

4. Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє! (Нагуєвичі)

Ніби прокляття з недоговором, може значити добродушний докір, жаль (що двоє любилися, а не побралися), любовний жарт, або й справді прокляття; пор. пісні:

1) Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє,

Яке в тебе, таке в мене личко румяноє.

2) Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє,

Бодай тебе по при мене скулило у двоє. (Нагуєвичі).

5. Бодай ти остатньик був! (Нагуєвичі)

Прокляття. Остатньик – останній день.

6. Бодай ти фоц було! (Нагуєвичі)

Прокляття неоднозначного змісту: щоб ти занидів, щез, пропав!

Божий

1. Аби по божому тай по людські! (Нагуєвичі)

Заохочують до згоди, супокою та справедливості.

2. Без божою волі і волос з голови не спаде. (Ількевич)

Ремінісценція євангельських слів. Те саме Номис 27; Adalberg Bóg 12; Wander II, 65 (Gott 1566).

3. Бодай ті сила божа поразила! (Нагуєвичі)

Прокляття; «сила божа» уявляється тут очевидно як перун.

4. Божа воля коні з’їла. (Нагуєвичі)

Гумористична поговірка про недбалого, який привик здавтися на божу волю і при тім усе тратить. Оповідають про конюха, що пасучи коні вночі, забажав десь кудись відійти і лишив коні «на божу волю» на толоці. Приходить рано, а вовки коня з’їли. «Отто, – каже, – я лишав коні на божу волю, а божа воля коні з’їла».

5. Боже око не дрімає. (Нагуєвичі)

Бог усе бачить; Пор. німецьке: Gottes Auge schläft nicht, Wander II, 52 (Golt 1209).

6. Боже тай моє. (Нагуєвичі)

Говорить батько або мати, коли їх питають про дитину: чиє це? [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 177.

7. В божий час! (Нагуєвичі)

Говорять, виправляючи когось із хати, або в дорогу або засаджуючи його за якусь роботу.

8. Він би божу лабу пропив. (Нагуєвичі)

Про безтямного п’яницю. Яке значення має незвичайний вислів «божа лаба», я не міг допитатися.

9. Він на божій дорозі. (Нагуєвичі)

Значить ладиться вмирати, дуже хворіє, конає вже.

10. Воля божа, а суд царів. (Залісє)

Вислів резигнації; мовляв: чоловік мусить підлягати божій волі й царському судові. Говорить також чоловік, якому закидають якесь зле діло, а він запевняє про свою невинність. Те саме Čelakovský 320.

11. Всі ми в божих руках. (Нагуєвичі)

Так потішають чоловіка в горі; значить: що тобі трапилося, може трапитися кожному з нас. Загально розповсюджена приповідка, див. Simrock 3897; Wander II, 9 (Gott 181, 184).

12. Всі ми на божі воли. (Голобутів)

Всі залежимо від Бога; що Бог захоче, може зробити з нами; Пор. німецьке: Es steht bei Gott, Wander II, 9 (Gott 185).

13. Дав бим на боже, коби ті чорт ухопив. (Нагуєвичі)

Дати на боже, значить на службу божу, на церковну відправу «за всякоє прошеніє».

14. За боже пошитє го вхопив. (Дрогобич)

За волосся немов стріху дану чоловікові Богом. В іншім значенні «боже подшицце» у білорусів, пор. Носович 304.

15. З божого допусту таке на мене впало. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік про якесь тяжке лихо, головно про хворобу, каліцтво.

16. З божою волі продав штани, купив солі. (Коломия)

Гумористично: божа воля тут значить убожество, допущене Богом на чоловіка.

17. Міць би ті божа поразила! (Нагуєвичі)

Пор. вище ч. 2.

18. На божу волю го лишив. (Нагуєвичі) … пустив. (Нагуєвичі)

Лишив без догляду, пустив самопас, приміром скотину, хворого чоловіка.

19. На все божа волі. (Нагуєвичі)

Так потішають себе в часах великих нещасть, пошесті, повені і т. і., мовляв, від Бога залежить, чи жити нам, чи гинути, чоловік тут нічого не змінить. Подібно у німців: Alles nach Gottes willen, Wander II. (Gott 16).

20. Надаражьиє сі божим даром. (Нагуєвичі)

З докором, коли комусь дають хліба, а він не хоче брати. Див. далі Хліб.

21. На то божа воля була. (Нагуєвичі)

Значить Бог хотів, щоб так сталося; потішають себе по якімсь нещасті.

22. При божій помочі беззуба кулешу з’їла. (Березів)

Жартують, коли хтось роблячи якусь роботу все нарікає і стогне, що слабий, не має сили, а проте робить.

23. Сила божа би ті побила та би ті поразила! (Нагуєвичі)

Прокляття, пор. вище ч. 2, 16.

24. Суд божий би на ти впав! (Нагуєвичі)

Прокляття на нечесного, кривдника, здирцю, з яким чоловік не може дійти свого права.

25. То божа дитина. (Нагуєвичі)

Значення двояке: а) добра, розумна дитина, б) знайдення, безбатченко.

26. То всьо боже, не наше. (Залісє)

Потішає себе чоловік, коли його добро пропадає через якийсь елементарний припадок, приміром через пожежу або повінь.

27. То ще по божому. (Нагуєвичі)

Значить то ще сяк-так, не зовсім погано пішло; пор. словацьке: To je ešte ta s Bohom. (Záturecky I, 129).

28. Що боже, то Богу. (Нагуєвичі)

Ремінісценція євангельського: віддайте кесареві кесареве, а боже Богові. Теж у словаків Záturecky II, 38.

29. Що боже, то чоловікові на добро не вийде. (Нагуєвичі)

«Боже» тут у значенні церковне, призначене для попа, на офіру. Наші селяни вважають гріхом задержати собі таку річ (приміром скотину) шлюбовану «на боже» в хвилях нещастя, хвороби і т. і. і вірять, що зламання такого обіту може принести ще більше нещастя.

30. Що то божа волє: раз ударив, а два знаки! (Пужники)

Жартливо про побитого. Натяк на оповідання про злодія, якого в чужім саді під час бурі вдарив господар вилами, а він думав, що то є грім і потім здивувався, знайшовши два синяки. Див. Етнографічний збірник І, Шимч. с. 9; VI, 259.

[Доповнення 1910 р.] 31. Без божої волі і змия не вкусит. (Ю. Кміт)

Вкушення змії уважають випадком так само судженим, як сама смерть.

[Доповнення 1910 р.] 32. Най ся діє божа воля, я не подарую. (Берегомет)

Говорить чоловік, що обстоює при своїм праві.

Божитися

1. Божит сі, аж страшно слухати. (Нагуєвичі)

Коли хтось для ствердження своєї правдомовності бажає собі всяких страшних нещасть і хвороб.

2. Забожив бим сі не рз, а сто раз. (Нагуєвичі)

Порівняй вище Бігматися ч. 2.

3. Не божися, бо кров з носа потече. (Яворів)

Говорять брехливому, що божиться в правді своїх слів; мовляв: не вірю, а ще й по пиці наб’ю.

4. Не божися, не кленися, вдарся в груди, досить буде. (Кобаки)

Вдаритися в груди – символічний знак признання до вини і покаяння. Значить не божися, що ти невинен, а краще признайся.

5. Я на то побожу й свідками доложу. (Лібухора)

Сказати б по-юридичному: суб’єктивний і об’єктивний доказ правди.

Божка

1. Божка тото вбила. (Нагуєвичі)

Говорять цигани про здохлятину, яку й їдять. Пор. Даль І, 32.

Божок

1. Божку мій, дай міні серце в Бога. (Комарно)

Гумористично про цигана, який молився до місяця (місяць – циганський божок, див. далі Місяць), щоб зробив так, щоб Бог був ласкав до нього.

2. Ей божок, шарни разок, най мішок найду тагди піду. (Пужники)

Молився циган до блискавки, згубивши в саду міх з накраденими яблуками, пор. Етнографічний збірник VI, 259.

Бозя

1. Цьом бозю в хвостик! (Добромиль)

Гумористично, коли хтось іде за порадою або з поклоном до злого чоловіка, до жида або взагалі когось ненависного в селі. Поговірка пішла з того, що в якійсь церкві, де в притворі був намальований страшний суд з величезним хвостатим Сатаною внизу, баби мали звичай цілувати ту ікону, а обцілувавши святих цілували також Сатану в хвіст і підносили до нього також малих дітей приговорюючи як вище. Таку ікону, де хвіст Сатани був вицілуваний майже до знаку, бачив я в церкві в , повіту Добромильського.

Бо-й-є

1. Він бо-й-є тото зробив. (Лолин)

Бо-й-є – справді, дійсно.

2. Та бо-й-є. (Нагуєвичі)

Фраза висловлює підтвердження, аналогічна до німецького: ja freilich! selbstverständlich.

Бойко

1. Бойки, що роблять мало, а ходять по легойки. (Ількевич)

Бойки – скотарі, до тяжкої хліборобської роботи не звикли; ходять легко, бо легко обуті (в постоли) і привикли ходити по горах.

2. Бойко в молоці волосся миє, а в маслі сорочку варить. (Тустановичі)

Насміх над бойківським молочним господарством і над бойківською чистотою. Бойки носять довге волосся, а йдучи літом у полонину з вівцями надівають (раз на все літо) сорочку виварену в маслі, щоб не плодилась нужа.

3. Бойко череватий: з’їв миску борщу, тай ще каже дати. (Львів)

Розуміється, що від миски голого борщу він не ситий.

4. Вивалив очі, як бойко на свjитого. (Нагуєвичі)

Насміх над чоловіком, що зупиниться перед чимось в німім подиві. Бойко – гірняк прийшов уперше до міста і, зайшовши до латинського костела, побачив там різьблених святих і прийнявши їх за живих перелякався та глядів, чи не поспадають із вівтаря.

5. Дурний бойко, не видів огірків тай каже, що то гарбузи. (Нагуєвичі)

Ані огірки ані гарбузи в горах не ростуть. Але поговірка мусіла бути зложена досить давно, бо тепер бойки консумують багато квашених огірків.

6. Їде бойко з гір! (Дрогобич)

Говорять про грубіяна, чоловіка простакуватого та необізнаного з товариськими звичаями.

7. Їде бойко з празнику. (Нагуєвичі)

Говорять жартливо, коли кому відригається по обіді. Бойко їде звичайно волами, щиро-деревляним немазаним возом, так що здалека чути протяжний скрип.

8. Кокотить, як бойко жовточеревий. (Ількевич)

Значення неясне. Бойко жовточеревий, бо у нього колір шкіри темніший, ніж у інших русинів.

9. Ой ти бойку несолений!

В Карпатських горах соляних джерел нема, хоча на Підгір’ї їх багато; а що села в горах дуже порозкидані і комунікація, особливо взимку, дуже утруднена, то бойкам дуже часто, а надто давніше приходилося довший час обходитися без солі. Їх звичайний хліб – вівсяний ощипок – прісний і несолений; не один бойко, заходячи на доли на роботу, не може навіть привикнути до квасного і соленого хліба. Відси й пішло те, що бойків лають несоленими.

10. Питали сі бойка, що старше, ци пак, ци реку. (Дрогобич)

Сміються з архаїстичних останків у бойківській мові, забутих уже на долах. Оповідають далі, що на питання бойко відповів: «Старше реку, бо як не реку, то й пакати не буду», себто коли не попрошу тютюну, то й курити не буду.

11. Питали сі бойка: як ліпше кожух носити, ци вовнов на верха, ци до середини? (Нагуєвичі)

Насміх над звичаем бойків носити кожух (особливо літом) вовною на верха. На це питання – оповідають далі – відповів бойко: «Я ліпше вовною на верха, бо як би до середини ліпше, то був би Пан Біг вівці дав вовну до середини».

12. Такий довгий, як бойків світ. (Бібрка)

Бойко, що в горах завсігди бачить тісно обмежений обрій, зійшовши на доли дивувався, що світ такий довгий. Гумористично, коли говорять про щось довше над звичайну міру.

13. Ти бойку запечений! (Нагуєвичі)

Запечений тут у значенні: загартований, нечутливий, потрохи тумановатий та ступідний.

14. Тихо, бойку, бо то мша! (Нагуєвичі)

Жартливе упоминання, коли хтось не вміє поводитися в товаристві, голосно говорить дурниці. Початок поговірки дало оповідання про бойка, що уперве зайшовши до костела і почувши органи, думав, що це звичайна музика і почав танцювати. Його уговкують: «Тихо, бойку, бо то мша», а він каже: «Е, ци вся, ци не вся, я втяв гопки тай пішов».

15. Тікай бойку, бо на тебе гойкну. (Нагуєвичі)

Жартливо гукають здибавши бойка. Взято мабуть із пісні:

Ой ти бойку, ой ти бойку, я на тебе гойкну

А ти бойку догадай сі, за двері сховай сі. (Нагуєвичі).

16. Умер бойко, умер бойко, бойкови звонили; як сі бойко з лави схопив, ледво здогонили. (Нагуєвичі)

Жартливо говорять побачивши знайомого бойка, з яким не видалися довгі роки. Первісно це співанка, жартливе змалювання крепкої та живучої бойківської вдачі. Подібним способом у поляків схарактеризовано танцюристу вдачу мазура:

Umar Maciek, umar і lezy na desce,

Gdyby mu zagrali, podskocyw by jesce. (Lud I, 17).

[Доповнення 1910 р.] 17. Бойко наливайко виїв цібер борщу, тай каже: «Дайко!» (Криворівня)

Жартлива поговірка гуцулів про бойка.

[Доповнення 1910 р.] 18. Бойко чиривайко, зїв миску каші, тай каже: «Дайко!» (Жидачів)

Варіант до попереднього числа.

[Доповнення 1910 р.] 19. Гі бойку! Будеш ходаком чир сербати. (Мшанець)

Два молоді брати прийшли з Поділля на полишену батьківщину і так насмівалися з людей в селі. (М.Зубрицький).

[Доповнення 1910 р.] 20. Йшов бойко бойкаючи, йшла біда за ним йойкаючи: «Ижди Бойку, най хоть раз си за тобов йойкну» (Голови)

Жартлива поговірка гуцулів про бойка.

[Доповнення 1910 р.] 21. Не вміє бойко жати, ані в копи класти, іно ходит по під баню, аби соли вкрасти. (Миколаїв над Дністром)

Кепкують із бойка; кепкування більше стосується до цигана, ніж до бойка.

[Доповнення 1910 р.] 22. «Ти бойку!» – «Не бовтай, бо як тобой бовтну, то ся смолов розіллєш.» (Мшанець)

Огризається чоловік, якого хтось прозве бойком.

[Доповнення 1910 р.] 23. У бойків скоро хто вмре, то зараз мерця під лаву, бо він уже успокоїв ся, а самі сідают за стіл, та й частуют сі. (Нагуєвичі)

Народне вірування про звичай у бойків.

Боковий

1. Бокова сестра. (Нагуєвичі)

Значить, жінка, частіше наложниця, яку дехто при чужих видає за свою сестру.

[Доповнення 1910 р.] 2. По боковій міні ніхто не має до розказу. (Кути)

Зі свояків жінки ніхто не має до мене права.

Бокувати

1. Бокує чогось від мене. (Нагуєвичі)

Сторонить, сердитий, неприязний.

Боле

[Доповнення 1910 р.] 1. Боле, що мі пси не виділи. (Нагуєвичі)

Говорив чужий чоловік, війшовши до хати. Боле в значенні добре.

[Доповнення 1910 р.] 2. Боле, шом прийшла боса. (Криворівня)

Могла зовсім не прийти.

Болезний

1. Не болезне, то й не любезне. (Нагуєвичі)

Говорить мачуха про чужих дітей; мовляв: я їх не родила з болями, то й не люблю їх.

Боліти

1. Болить горло співати дурно. (Ількевич)

Відповідають такому, що жадає якоїсь послуги задарма.

2. Болит тай переболит, заroїт сі – вспокоїт сі. (Нагуєвичі)

Потішають чоловіка, що плаче або стогне з болю задля якоїсь не тяжкої рани або не дуже великої причини. Пор. вище Біль 1; Wander IV, 267 (Schmer 21).

3. З разу болит, а потому свербит. (Лолин)

Що з початку видається неприємним, болючим, те потім кортить. Говорять жартливо про молоду жінку по шлюбі. Пор. німецьке: Auf Wen’ und Ach folgt Freude nach, Wander IV, 1861 (Wehe 2).

4. Кого ни болит, тот ни охає. (Kolberg Pokucie)

Кому не долягає лихо, той не реагує на долегливість. Зовсім подібне старохорватське: Кога ни боли, не тужи (Гильфердинг 1017); німецьке: Wem es nicht wehethut, der jammert nicht, Wander IV, 1863 (Wehethun 10); пор. польське Kogo boli, ten stęka (Adalberg Boleć 12).

5. Мене сесе ні болит, ні свебит. (Гнідковський)

Мені це байдуже, я зовсім цією справою не цікавлюся; Adalberg Boleć 23.

6. Най тебе не болит голова мойов г-цев! (Нагуєвичі)

Дослівно: нехай тебе не болить голова від того, що я набрав по заду. Образово: не турбуйся моєю бідою, не спочувай там, де в тебе не просять спочуття.

7. Ни так болит, як горит. (Kolberg Pokucie)

Горить тут у значенні «конче потрібно, швидко потрібно.» Відповідь на питання: чого кричиш? чи болить що?

8. Тепер болит, а колись і засвербит. (Нагуєвичі)

Потішають побитого, раненого, мовляв: загоїться, то й свербіти буде. І загальніше: всяка прикрість минеться з часом і може вийти на приємність.

9. Ци болієш, ци хирієш, ци лише дурієш? (Нагуєвичі)

Говорять сердито до такого, що лежить недужий, приміром із перепою, або вдає недужого.

10. Що болит, не цілує. (Гнідковський)

Що біль, то не розкіш, значить у болю, в біді чоловік інакше поводиться, як у розкоші.

11. Що болит, то відложи на неділю, бо тепер робота. (Нагуєвичі)

Жартливо приговорюють, коли під час пильної роботи впаде порошина в око, застрягне скалка або тернина в ногу і він задля цього зупиниться в праці.

12. Що болит, то не лоптит (Нагуєвичі) … то не добре. (Тернопіль)

Біль не приємність, не жарт. Пор. вище ч. 10.

[Доповнення 1910 р.] 13. Ти мя дашто бовит, то ми не добри. (Лемківщина)

Лемківська поговірка, коли чоловікові недобре робиться.