Бідацтво – Бірувати
Іван Франко
Бідацтво
1. Довше моє бідацтво, ніж його багацтво. (Лучаківський)
Багатство мине швидко, а бідному його бідності не відбере ніхто. Те саме у кашубів: Naszé biédé mdze (będzie) dłeżi jak jeho panstwa. (Adalberg Bieda 73); віршову форму попсовано і в українсьому: Довші мої злидні, ніж твоє багатство (Комаров 81).
Бідити
[Доповнення 1910 р.] 1. Бідит в гіркий череп. (Великі Очі)
Бідити тут у значенні плакати, пор. т. ІІ, Плакати ч. 6.
Бідний
1. A що ж то бідному жити не треба? (Нагуєвичі)
Коли хтось кривдить або занедбає бідного. Пор. Wander I, 193 (Arm 57).
2. Біда бідному і без наймита. (Ількевич)
Іронічно. Багач жалується, що має біду з наймитами, а бідний каже, що йому й без наймита лихо. Ту саму думку, але без зазначення соціального контрасту висловлює поляк: Bieda biednemu żyć w świecie samemu. (Adalberg Biedny 2); пор. німецьке: Wander II, 1423 (Knecht 11).
3. Бідний аби п-ки не мав, а богач очей у голові! (Ценів)
Біднота бодай не плодилася, а багач щоб не міг бачити свого багатства.
4. Бідний єм: утік мені розум з хати. (Карлів)
Тоді чоловік найбідніший, коли розуму не стає. Та сама думка в Талмуді: «Той тільки бідний, кому не стає доброго розуму»; подібне у греків: Ἔστι πενία αὕτη σαφἠς τὀ δεὁμενὁν τινος μἠ ἕχειν χρἤσθαι (Це справді сама бідність – мати те, чого треба, а не вміти користуватися цим – у Ксенофонта), див. Wahl І, с. 165; пор. Номис 1569.
5. Бідний мусит їсти пироги, як не чиру. (Лімна)
Гумористично; аналогічна німецька поговірка про одну високопоставлену даму, що почувши про бідних людей, що мерли в голоду без хліба, скрикнула: « Ах бідні люди, чом у ж вони не їдять булок?» Пор. Wander I, 145 (Armuth 195). Той сам гумор і в польськім: Nauczy bieda pierogów jeść (Adalberg Bieda 112). Пор. німецьке: In der Zeit der Noth isst man Pastetenrinden statt Brot (Simrock 7590).
6. Бідний робит і танину і дорогітню. (Нагуєвичі)
Бідних покупців, звісно, на предмети необхідні для життя, найбільше, значить і ціни йдуть угору або вниз відповідно до їх попиту.
7. Бідного бесіда – богатому покута. (Гнідковський)
Значення двояке: а) бідний своїми просьбами надоїдає багачеві, так що цей сердиться слухаючи його, і б) багач завидливий рад би, щоб громада тільки його слухала і лютиться, коли й бідний скаже розумне слово. Аналогічні німецькі приповідки (Simrock 514 – 518) мають те значення, що в очах багатого промова бідного не має ніякого значення: Armer Leute Witz (Rede) gilt nicht.
8. Бідного все в зубах носьит. (Комарно)
На бідного найлегше пустити поговір, підозріння та неславу.
9. Бідного ніхто не знає. (Нагуєвичі)
Себто ніхто не признається до нього, щоб бідний не просив у нього підмоги. Те саме в німецькому: Arme Leute kennt Niemand (Simrock 494); словацьке: Kýms’ biedny, nikto ťa nezná (Záturecky VII, 856); Wahl І, с. 38.
10. Бідному все вітер у очі віє. (Кобаки)
Всі обставини йому не сприяють, усе виходить йому на шкоду. Те саме у поляків: Biednemu zawsze wiatr w oczy (Adalberg Biedny 4); пор. німецьке: Wander III, 591 (Mensch 51) і V, 258 (Wind 289). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 34.
11. Бідному всюди біда. (Ількевич) … всюда … (Мінчакевич)
Сама зміна місця ще не запоможе його бідності. Див. Номис 1567. Те саме в польськім: Biednemu wszędy bieda (Adalberg Biedny 14) і в староруському: Бедному везде бедно (Симони 250).
12. Бідному на весіллю і ніч за коротка. (Сороки)
Те, що для інших буває радістю, бідному вимірене скупо. Те саме в польськім: Biednemu, to і weselna noс krótka (Adalberg Biedny 3).
13. Бідному царство небесне. (Нагуєвичі)
Тут на землі йому не зазнати добра і він мусить потішати себе нагородою в будущім житті. Найчастіше говорять це в іронічнім значенні, мовляв: бідний усе ні в чим лишається, йому обіцяють таке, чого й дати не можуть. Пор. Wander І, 134 (Arm 69).
14. Все на бідного дригота. (Ількевич)
Не досить, що бідний. а ще й мусить дрижати зимою, не маючи в що тепле одягтися.
15. В чім бідний брьикує, в тім пан смакує. (Нагуєвичі)
Говорять селяне, коли зайде розмова про панські страви, особливо про такі, яких прості люди не їдять, як ось різні салати, жаби, устриці і т. і.
16. Коби бідний мав щістьи, то би го не било нещістьи. (Нагуєвичі)
Загально розповсюджений серед нашого народу фаталістичний погляд, що добрий або злий оборот у людському житті залежить від якоїсь вищої сили, чи радше від боротьби двох противних сил – злої й доброї. Щастя і нещастя часто персоніфікуються і в казках, див. Етнографічний збірник [бракує тома і сторінки у І. Ф.].
17. Коли-сь бідний, не знає тя й брат рідний. (Гнідковський)
Бідного відцурується й рідня. Пор. у Евріпідовій Медеї 560 Πένητα φεύγε πἂς τις ἐκποθὦν φίλος (від бідного тікає щодуху кожний приятель) і італійське: І misero е separato dal suo intimo amico (бідний розлучається зі своїм найближчим приятелем), пор. Wahl I, 38. [Доповнення 1910 р.] Пор. Erasm 567.
18. Надаріт бідного! (Котузів)
Формулка, в якою жебраки, відмовивши молитву, обертаються до селян.
19. Не на бідного трафило. (Нагуєвичі)
Коли заможному чоловікові станеться якась шкода або прийдеться зробити якийсь надзвичайний видаток.
20. Такий єм бідний, як мак на четверо. (Нагуєвичі)
Макове зерно, роздроблене на четверо – символ дуже малесенької вартості.
21. Такой бідному ніколи нічого не мати. (Ількевич)
Бідного не держиться маєток; пор. євангельське: «у неимущего и еже что мнится имети отнимется».
22. У бідного біда скаче, а дітина їсти плаче. (Комарно)
«Біда», себто злий демон, тішиться людському бідуванню.
23. У бідного не позичай, а бридкої дівки не цілуй, бо ціле життя буде хвалити сі. (Сороки)
Для бідного це незвичайне діло, щоб у нього хтось зичив, так само як для бридкої дівки, щоб її хтось цілував – то й розговорять це іншим.
24. У бідного приятелі мрут. (Львів)
Чим більше чоловік бідніє, тим менше має приятелів; його відцуруються, так якби мерли для нього. Пор. вище ч. 17.
25. Хто бідному дасть, тому Бог віддасть. (Коломия) … той не збідніє. (Нагуєвичі)
Упімнення до милосердя над бідними. Оригінал його – гебрейський (Притчі Соломонові XXVIІІ, 27): Qui dat pauperi, non indigebit, y нас y Острозька Біблія: Иже даете убогим не оскудеете; споріднені з цією приказки німецькі, англійські, французькі та італійські див. Wahl, І, с. 44; Simrock 485.
26. Чим ся бідний розболит, тим ся гойит. (Комарно)
Від недостатку занедужав тай лічиться дієтою, бо немає за що покликати лікаря.
27. Як не буде бідний ландати, то буде голодати. (Нагуєвичі)
Мусить ходити сюди-туди, щоб придбати поживи.
28. Як ся бідний женит, тогди й ніч мала. (Кобиловолоки) [Доповнення 1910 р.] Єк сі бідний женит, то й ніч мала. (Товмачик)
Що добре, то бідному того мало, пор. вище ч. 12; надто Wander І, 136 (der Arme 129, 134, 141); Adalberg Biedny 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 84.
[Доповнення 1910 р.] 29. Або то йно що бідни, то гідни? (Жидачів)
Кривдує собі заможний чоловік, коли хто лише бідних уважає чесними людьми.
[Доповнення 1910 р.] 30. Бідний не пє бо не має, скупий не пє бо жалує. (Стібно)
Дотепна характеристика тверезих людей.
[Доповнення 1910 р.] 31. Бідного лихе не мине. (Жидачів)
Багатого частіше біда минає, як бідного.
[Доповнення 1910 р.] 32. Бідного нагодуй, ще й додому дай. (Гринява)
Кепкують із бідного гостя, що часто кривдує зі скупої гостини.
[Доповнення 1910 р.] 33. Бідному все дірою на верха. (Сілець Беньків)
Всяка хиба у нього видніша, як у багатого.
[Доповнення 1910 р.] 34. Бідному всягди бідно. (Звиняч Горішний)
Пор. т. І, Бідний 11; Даль І, 84.
[Доповнення 1910 р.] 36. Бідному грошит, як дітва кишит. (Гринява)
Хоч має багато дітей, заробляє небагато грошей.
[Доповнення 1910 р.] 36. Над бідним ніхто не має змилування. (Товсте)
Жалується бідний, який одначе все нарешті знайде такого, що дасть йому роботу або запомогу.
[Доповнення 1910 р.] 37. Тот бідний, що душі не має. (Мшанець)
«Душі» тут у значенні милосердя, співчуття для бідних.
[Доповнення 1910 р.] 38. Тото бідне, але гідне. (Угринів Горішний)
Говорять про бідного, але чесного чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 39. У бідного нема ні брата, ні свата. (Нагуєвичі)
Всі його виреклися. Пор. Ebert 79.
[Доповнення 1910 р.] 40. Чим для бідного голод, тим для богача смерь. (Тростянець)
Багач волів би вмерти, як терпіти голод.
[Доповнення 1910 р.] 41. Чого бідний, бо дурний. (Сілець Беньків)
Не вміє собі в біді ради дати.
Біднівство
1. З біднівства пристав. (Снятин)
Себто з бідного дому, з бідної сім’ї оженився і перейшов жити в жінчину сім’ю.
Бідувати
1. Бідує, як ся нащадив. (Гнідковський)
Від коли вродився.
2. Треба бідувати до гробової дошки. (Гнідковський)
Про вислів «гробова дошка» див. статю Карловича «Grobowa deska» (Lud I, 16). Те саме Номис 2436.
[Доповнення 1910 р.] 3. Гірко, нещьисно бідувала. (Ю. Кміт)
Нарікала жінка, що в своїм житті перебула тяжку біду.
[Доповнення 1910 р.] 4. Єдні бідували, єдні других ратували. (Ю. Кміт)
Характеристика тісних років, коли всі терпіли біду.
[Доповнення 1910 р.] 5. Маю бідувати за дурно, то як буду бідував, то буду знав, за що. (Яремче)
Говорив чоловік, що з біди рішився на крадіж, або який інший злочин, за який мусив дістатися до в’язниці.
Бізувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Я цего не бізую зробити. (Косів)
Не маю сили або відваги.
Бійка
1. Бере ся до бійки. (Нагуєвичі)
Говорять про меншого, слабшого, що поривається битися зі старшим або сильнішим.
2. Йому й бійка не поможе, не то добре слово. (Ценів)
Говорять про упертого та завзятого.
3. Ту сі без бійки не обійде. (Нагуєвичі)
Коли селяне п’яні починають сваритися.
Бік
1. Аж боки зривали зо сміху. (Львів)
Значить аж тріскали, пор. Linde I, 144; Носович с. 263.
2. Боками робити. (Нагуєвичі)
Важко дихати, мучитися, пор. Linde I, 144.
3. Боки му вилатав. (Нагуєвичі)
Набив його. Пор. польське: Wysmarował mu boki (Adalberg Bok 4).
4. Боки му сі злипают. (Нагуєвичі)
Такий голодний, худий. Пор. польське: Bok boku sięga (Adalberg Bok 2).
5. Боком сі держит від мене. (Нагуєвичі)
Сторониться, сердиться.
6. Боком ти то вилізе. (Нагуєвичі)
Тяжко відпокутуєш, пожалуєш того. Пор. Номис 4107.
7. Він ані в той бік. (Нагуєвичі)
Значить не гляне, не звертає уваги, не слухає упімнень, не дбає.
8. За під боки взяв сі. (Нагуєвичі)
Взятися руками за боки на знак веселого настрою (як до танцю), пор. пісню:
Як побачу Петруся,
По під боки беруся.
9. З боку го заїхав. (Нагуєвичі)
Підійшов його хитро, завдав йому несподіване питання.
10. На бік там! (Нагуєвичі)
Окрик, щоб уступати з дороги.
11. На другий бік видужьив. (Нагуєвичі)
Ще гірше занедужав, умер.
12. На другий бік сі поправив. (Нагуєвичі)
Значить погіршився, попсувався.
13. Не з того боку заходи! (Нагуєвичі)
Коли хтось хотів другого підійти хитрощами, а цей зрозумів його намір.
14. Не тим боком бери сі! (Нагуєвичі)
Коли хтось починає якесь діло невідповідно або незручно.
15. Я сі все з боку держу. (Нагуєвичі)
Не мішаюся до того діла, не вириваюся наперед.
Білий
1. А біло? біло. А чорно? чорно. (Ількевич)
Характеризують чоловіка, що без власної думки притакує всьому, що чує від інших. Те саме у поляків (Adalberg Biało 1). Рей пояснює (та мабуть не сю приказку, хоч Адальберг приточує сюди його пояснення): Co ma być biało, nieсhajże będzie biało; а со ma być brudno, niechaj będzie brudno, a złego nigdy nie chwalić, a dobrego nie ganić. Це пояснення належить радше до дальшого ч. 4. або до якоїсь подібної приповідки. Таке саме значення, як наша приповідка, має й словацька: Ak nie biele, čierne; ak nie čierne, biele (Záturecky V, 684); пор. Wander V, 147 (Weiss 4).
2. Білий як гуска (Нагуєвичі) … як лебідь (Дуліби) … як сніг. (Нагуєвичі)
Звичайні порівняння, див. приміром пісню: Ой я тото дівча любю, що біле ак гуся. Пор. Номис 13 147; Adalberg Biały 3, 10; Záturecky VI, 112; Erasm 191, 297.
3. Білий як папjир. (Нагуєвичі)
Звичайне порівняння, особливо коли мова про полотно.
4. З білого легко чорне зробити, але з чорного біле тяжко. (Нагуєвичі)
Легко зіпсувати (морально), але тяжко поправити. Про брехуна кажуть словаки: Zná biele robiť z čierneho (ZátureckyV, 213).
5. Такий білий, як циганцкий тато. (Kolberg Pokucie)
Іронічно: цигани чорні.
6. Що біле, то не чорне. (Нагуєвичі)
Говорять брехунові, крутієві, що силкується вмовити іншим, що щось таке, а не сяке, хоч ті знають, що він бреше. Пор. Wander V, 147 (Weiss 8).
7. Як би сам був білий, то би не чорнив другого. (Лучаківський)
Увага про характер чоловіка, що любується в осуджуванню та чорненню інших.
[Доповнення 1910 р.] 8. Такий білий, як смерть. (Жидачів)
Смерть представляють собі марою, огорненою в біле простирало.
[Доповнення 1910 р.] 9. Що було біле, то пси зїли. (Убинє)
«Біле» в значенні м’ясо або солонина. Пор. далі Біль.
Білити
1. На що тото білити, що й так біле? (Нагуєвичі)
Значить робити зайве діло, в роді: лити воду до ріки.
2. Не біли мі і не чорни мі! (Нагуєвичі)
Говорять до облесного чоловіка, що в очі хвалить, а по за очі осуджує та обмовляє. Пор. польське: Ni to bieli, ni to czerni (Adalberg Bielic 3), хоча тут значення інше.
Біліти
1. Збілів як стіна. (Нагуєвичі)
Коли хтось нараз поблідне наслідком наглого перестраху або якоїсь недоброї вісті. Пор. Номис 4382; Wander V, 148 (Weiss 31).
2. Побілів як сніг. (Нагуєвичі) … як молоко. (Дрогобич)
Звичайно про волосся у старця, пор. Wander V, 148 (Weiss 38, 41).
Біль (Schmerz)
1. Біль болющий, але забудущий. (Дрогобич)
Болить, але потім забудеться; звичайно про жінку, що мучиться при родах. Пор. німецьке: Es ist kein Schmerz so gross, die Zeit lindert ihn і под. Wander IV, 267 (Schmerz 9).
2. Болі нападають. (Нагуєвичі)
Говорять про муки породільниць.
3. Давити в собі біль. (Нагуєвичі)
Перемагати біль, не крикнути з болю.
4. Наїв би-с сі болю тьижкого! (Нагуєвичі)
Прокляття, коли хто домагається їди, а нема що, або не заробив.
5. Стримай ся з болями! (Львів)
Жартливо, коли хтось раптом жадає чогось такого, що не може бути зараз готове. Пор. польське: Poczekaj z bólami, aż doktór przyjdzie (Adalberg Bol 45).
[Доповнення 1910 р.] 6. Чей ти ся біль перевалит. (Звиняч Горішний)
Біль тут у значенні тяжкої хвороби, яка перебувщи кризу дізнає полегші.
Біль (Das Weisse)
[Доповнення 1910 р.] 1. Біль білити. (Нагуєвичі)
Поетично замість білити полотно, т. є. прати і сушити доти, доки з сірого не стане білим.
[Доповнення 1910 р.] 2. Е, трохи біли, тай то пси здзіли. (Орелець)
Біль тут у значенні білої солонини.
[Доповнення 1910 р.] 3. Не дуже той біли, та й тото пси з’їли. (Воля Баранецька)
Варіант до попередньої частини.
[Доповнення 1910 р.] 4. То сама біль. (Нагуєвичі)
Говорять про товсте свиняче м’ясо з грубою верствою солонини.
Більмо
1. A більмом би ти очи зайшли! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти осліп!
2. Більмо окови не шкодит, лише що на нього не видит. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Не шкодить більмо оку, лише що не видить. (Ількевич)
Коли хтось потішає чоловіка в лихій пригоді дешевими фразами в роді: якось то буде, то нічого не шкодить, то цей відповідає: «Так, так, більмо» і т. д. Див. Чубинский Більмо 1.
Більше
[Доповнення 1910 р.] 1. Чим більше, тим ліпше. (Григорів Б.)
Звісно, як чого, бо злого чим більше, тим гірше.
Бірувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Я того не бірую. (Снятин)
Бірувати – брати на себе, зважитися на що.