Боротися – Бразилія

Іван Франко

Боротися

1. З дужчим бороти ся – смерть за плечима. (Ількевич) З дужим … (Сяніцький повіт)

Хто зачепиться з сильнішим, легко наскочить на те, що буде побитий.

2. З дужим не борись, а з багатим не судись. (Ількевич)

Бо дужий тебе поб’є, а багатий справу виграє, хоч би й підкупом. Те саме в староруському: С сильным не борись, а с богатым не тяжись. (Симони 2121).

3. Хто ся боре, тому не горе. (Гнідковський)

Значить, має ще силу, засоби, відвагу і охоту до боротьби, ще не зовсім пригноблений.

Борщ

1. Або ви кумо їджте борщ, а я буду мнясо, а ні, то я буду мнясо, а ви борщ. (Нагуєвичі)

Жартлива альтернатива, де корисніше виходить для того, хто говорить.

2. Ай то борщик добрий! Такий моя небіжка бабуня варила. (Нагуєвичі)

Жартливо, коли хтось поспішаючи хлисне гарячого борщу тай попечеться. Оповідають, що раз на поминках посаджали старців за стіл тай поставили у мисці дуже гарячий борщ. Ось один сербнув тай попікся так, що аж сльози в очах стали. Він ложку положив тай утирається. «А ти чого?» – питають його інші. «Ай то борщик» – каже він – як вище. Всі заохочені вхопили і собі по ложці і так само попеклися. Пор. Номис 12810, 4987.

3. Бах котьи в борщ! (Нагуєвичі)

Жартливо, коли комусь траплиться якесь несподіване, але не зовсім пожадане щастя, приміром прийде в гостину якась далека рідня в пору, коли у самого нема що їсти. Котя вправді також м’ясо, але до борщу воно не приправа.

4. Бий, жінко, ціле єйце в борщ! Най пан знає, як хлоп уживає. (Нагуєвичі)

Борщ підбитий цілим яйцем уважає бідний чоловік за великі ласощі. Гумористична приказка для характеристики бідноти, взята з оповідання про те, що одному пану вкрадено вола; пан підозрівав свого бідного сусіду і пішов до нього в пору, коли господиня варила обід. Господар, що таки вкрав був вола, бачачи пана, сказав до жінки як вище, і цим розоружив панське підозріння.

5. Борщ без солі та без долі та без третього здоровля. (Darowski)

Характеристика нещасного стану бідного та ще й хворого чоловіка.

6. Борщ густий як квап. (Нагуєвичі)

Квап – рідка лемішка, рідке тісто (у Желехівського І, 339 пояснено не зовсім докладно).

7. Борщ з’їджмо, за кашу поцюлуймо ся. (Залісє)

Жартливо, коли побралися бідні і вже швидко по шлюбі не мають що їсти.

8. Борщ і капуста – хата не пуста. (Petruszewicz, Ількевич) Як є борщ … (Лучаківський)

Борщ і капуста – звичайна страва наших селян, особливо в часі переднівку. Поки є ще борщ і капуста, поти в хаті нема цілковитого голоду. Пор. Adalberg I, Barszcz 5.

9. Борщ найстарша страва. (Нагуєвичі)

Жартом, тому, що його найперше подають на стіл. В такім значенні мабуть і Номис 12299.

10. Борщ пустий як підчьис. (Нагуєвичі)

Підчас – юшка з буракового листя, переднівкова страва без смаку і без поживності.

11. Борщ рідкий, лиш ним голову мити. (Нагуєвичі)

Селяни миють голову лугом, вивареним з попелу.

12. Борщ такий густий, що би по нім бойко в ходаках перейшов. (Нагуєвичі)

Бойки дуже рідко носять чоботи, а ходять переважно в шкіряних постолах. Коли господиня подасть занадто густий борщ, то жартують, що би по нім бойко в ходаках перейшов. Поляки кажуть: Że by kot ро nim suchą nogą przeszedł (Adalberg Barszcz 2).

13. Дай голий борщ, а чола не морщ. (Лучаківський)

Годуй скупо і погано, але не сердься, не свари. «Голий» борщ, не підбитий, сам квас.

14. Двоє рідких, третий борщ. (Мінчакевич Ількевич)

Жартливо або докірливо про худий, скупий обід. Те саме Номис 12367; Adalberg Barszcz 4.

15. За лижку борщу три милі гощу. (Нагуєвичі)

Докірливо про скупу гостину, або коли чоловік добивався чогось з великим трудом і клопотами, а одержав дуже малу користь. Гощу – іду в гостину.

16. Їдж борщ з грибами, держи язик за зубами. (Залісє)

Говорять до балакучого чоловіка, що не вміє змовчати де треба. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 520.

17. Їджте борщ, добрий борщ: три дні під лавою стояв, нім сі міні дістав. (Нагуєвичі)

Насьміх над господинею, що дає гостям або слугам недобру або зіпсовану страву.

18. Їдже, діти, борщ, дуже добрий борщ: свиня впала, курка вс-ла і корова підосц-ла. (Нагуєвичі) … мама варила, курка сі вс-ла, миш сі втопила. (Яворів)

Жартливо і аллегорично про добрий борщ, у який положено шматок свинини, який підбито яйцем і молоком.

19. Їжте, дітоньки, наварилам борщику, давала-м псові тай не хотів їсти. (Яворів)

Насміх над господинею, що не вміє зварити добре навіть борщу.

20. Їжте, кумо, борщ підбитий, давала я псу, не хотів пити; сука не хотіла, кума все іззіла. (Снятин)

Насміх над припрошуванням перед їдою і над пажирливістю деяких гостей; пор. Adalberg Barszcz 14.

21. «Мамо, недобрий борщ!» – «Ет, прийде тато з панщини, то й недоброго з’їсть.» (Darowski)

Мовляв, наробиться і зголодніє, то й не буде перебирати, чи добрий, чи не добрий.

22. Набрав, як борщу на шило. (Збараж)

Не дістав нічого, пішов ні з чим.

23. На голім борщи годі ціпом товчи. (Голобутів)

Хто тяжко робить, потребує доброго і сито з’їсти.

24. Наїв ся шилом борщу. (Сороки)

Значить голодний, не їв нічого, в переноснім значенні: бідний, покривджений. У поляків Szydlem barszczu nie jedzą. (Adalberg Barszcz 11).

25. Тано як борщу. (Сороки)

Борщ дешевий, бо це ж тільки вода настояна на буряках.

26. Хто не з’їсть борщу, той і каші їсти не буде. (Лучаківський)

Борщ у селянськім меню – перша страва, за якою йдуть інші. Приказка значить: хто не хоче зазнати чогось менш приємного, той не зазнає й приємнішого.

[Доповнення 1910 р.] 27. Борщ варила, борщем закришила і борщем підбила. (Балигород)

Жартливо говорять про кухарку, що не мала що зварити крім борщу.

[Доповнення 1910 р.] 28. В борщи мачав, по пєцу писав. (Яворів)

Кепкують із невченего писаря.

[Доповнення 1910 р.] 29. Вс-ти сі в борщ, коли мєса нема. (Миколаїв над Дністром) … як грибів … (Стрий)

Кепкують із незаправленного борщу.

[Доповнення 1910 р.] 30. Пісний борщ, хоть голову мий. (Жидачів)

Кепкують із голого пісного борщу.

Борщик

[Доповнення 1910 р.] 1. Борщику рідонький, нема тя з ким їсти! Мужу солодонький, тож коло тя сісти! (Тісна)

Примівка або приспівка жінки до чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 2. Най би був борщик ріденький, коби солоденький. (Богородчани)

Коби тобто: до нього милий чоловік.

[Доповнення 1910 р.] 3. Борщику голенький, любку солоденький. (Григорів Р.)

Примовляє молода жінка до чоловіка, за якого вийшла з бідності до бідності.

[Доповнення 1910 р.] 4. Що раз борщіку хлесну, а все любка до серцьи притисну. (Григорів Р.)

Хоч у бідності, аби в любові.

Босий

1. Босий віз. (Нагуєвичі) Босі коні. (Нагуєвичі)

Значить нековані.

2. Босий як пан пес. (Нагуєвичі)

Жартливо говорить про себе чоловік, що не має в що обутися.

3. Босого не треба визувати. (Нагуєвичі)

Хто нічого не має, тому нічого не відбереш.

Босини

1. Що ти босини відправяєш? (Дрогобич)

Говорять до босого. Босини – жидівський звичай; коли хто в домі вмре, то по похороні вся сім’я мусить сім день пробувати дома босо, молячись за його душу, див. R.Andree, Zur Volkskunde der Juden. Bielefeld und Leipzig 1881, с. 166.

Бочитися

1. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав. (Нагуєвичі) … як бугай. (Нагуєвичі)

Сердиться, гнівається, сторонить від мене.

Бочка

1. Або то я бочка, аби ти мене набивав? (Сороки)

Жартлива відповідь, коли хтось погрожується, що «наб’ю тебе». Набивати бочку – набивати на неї обручі.

2. Діраву бочку кілько хоч наливай, то все витече. (Нагуєвичі)

Алегорично: недбалому, марнотратному давай скільки хочеш, він усе змарнує.

3. З іншої бочки зачав. (Тернопіль)

Звів бесіду на іншу тему, пор. Adalberg Beczka 6; Wander I, 934; (Fass 130).

4. Порожна бочка гучить, а повна мовчить. (Ількевич) Порожная … повная … (Petruszewicz)

Дурний, зарозумілий чоловік хвалить себе, величається, а розумний, статочний мовчить. Пор. Wander І, 931 (Fass, 47 – 53, 68); Adalberg Beczka 4.

5. To бочка без дна! (Нагуєвичі)

Неситий, марнотратний чоловік; давай і давай, та йому ніколи не досить або немає з того ніякої користі.

Боягуз

1. Боягуз сі в мишічу ямку ховає. (Нагуєвичі)

Насміх над боязливим чоловіком.

2. Ой ти боягузе! Своєї тіні боjиш сі! (Нагуєвичі)

Докір боязливому, що лякається якоїсь марної або видуманої речі. Пор. Adalberg Bać się 27.

Боятися

1. Бійся Левку, коли пса бють. (Ількевич)

Первісно мабуть левку, значить пса б’ють, а львові дають до пізнання, що й йому може це статися або що й йому це належиться. Та задля тотожності назви це саме значення могло перенестися на чоловіка Левка.

2. Боjит ся мене як жид солонини. (Нагуєвичі) … науки … (Уриче) [Доповнення 1910 р.] Бойит сі, як жид свяченої води. (Жидачів)

Жартливо, боїться без причини або задля якоїсь фіктивної, незрозумілої причини. В польськім менше гумористично: jak żyd karabina (Adalberg Bać się 19).

3. Боjит ся мене як огню. (Нагуєвичі)

Значить бережеться, старається не попастися мені в руки. Пор. Adalberg Bać się 12; Záturecky IV, 214

4. Боjит ся своєї тіні. (Нагуєвичі)

Значить чогось зовсім не страшного або якоїсь видуманої небезпеки. Пор. Záturecky IV, 214; Wander I, 1279 (Fürchten 74, 83).

5. Боjит ся, як дідько ладану. (Нагуєвичі)

Жартливо; pars pro toto, замість церковної відправи, при якій уживають кадила. Пор. староруське: Ладану бегает дьявол, а дурак доброва слова (Симони 1400).

6. Боjит ся, як пес палиці. (Нагуєвичі)

Згірдно, про трусливого чоловіка. Пор. Adalberg Bać się 15; Wander I, 1280 (Fürchten 91); там же II, 827 (Hund 192).

7. Боjит ся, щоби му заяць дороги не перебіг. (Ількевич)

Про лінивого, що не може рушитися з дому. Коли заяць перебіжить дорогу, то це вважається поганою ворожбою, див. Етнографічний збірник V, 174. Більше гумористично каже словак: Boji sa, že ho zajac zjie (Záturecky IV, 214).

8. Боjит ся, як чорт свяченої води. (Ількевич)

Загальне вірування, основане зрештою на церковній науці і на обрядах екзорцизмів, що при помочі свяченої води можна прогнати злого духа. Те саме Номис 4372; Adalberg Bać się 9; Záturecky IV, 214; Wander I, 1280 (Fürchten 89); Пор. латинське: Malus lucem fugit ut daem, on crucem. (Bebel 389).

9. Бояти ся вовка та в ліс не йти. (Petruszewicz, Ількевич) Боявши сі … (Нагуєвичі)

Задля боязні перед якоюсь можливою небезпекою не слід занедбувати діла. Пор. Wander I, 1278 (Fürchten 43).

10. Бою сі, аж зубами цокочу. (Нагуєвичі) … січу. (Ясениця Сільна) … дзвоню. (Нагуєвичі)

Звичайний фізіологічний об’яв при сильнім перестраху.

11. Бою сі, аж ми волосся на голові в гору лізе. (Нагуєвичі) … дуба стає. (Коломия) [Доповнення 1910 р.] Бою сі, аж ми волосе дубом стає. (Жидачів)

Фізіологічний об’яв в разі наглого переляку.

12. Бою сі, аж на ми сорочка полотном стала. (Нагуєвичі)

Жартливо, мабуть передразнюючи поговірку: пополотнів зі страху, збілів як полотно. Пор. Номис 4392; Adalberg Bać się 39.

13. Бою сі, аж тремчу. (Нагуєвичі) … аж сі телепаю. (Нагуєвичі)

Тремтіння належить також до звичайних об’явів перестраху.

14. Бою сі, аж у мні душі нема. (Нагуєвичі)

Аж помертвів, стратив притомність.

15. Він сі навіть миші боjит. (Нагуєвичі)

Первісно про ледачого пса, а також про надто боязливого чоловіка.

16. Збояв сі, аж помертвів. (Нагуєвичі)

Пор. номер 14, а також Номис 4394.

17. Кого сі не боят, того не шьинуют. (Нагуєвичі)

Стародавнє розуміння авторитету, висловлене ще в Езоповій байці про жаб’ячого короля, див. Phaedri Fabulae I, 25, пор. E. Lévéque, Les fables ésopiques de Babrios. Paris 1890, с. 251 – 2.

18. Коли сі боjиш, не страш. (Нагуєвичі)

Не чини того іншим, чого сам не любиш. Пор. Номис 4402, а також новогрецьке: καἱ φοβἆται καἱ φοβεριζει (І боїться і страшить), див. Krumbacher 86 (с. 207).

19. Має боя. (Коломия)

Образовий вислів замість боїться. Іменник бій = страх див. також у словацькій приповідці: Bez boja niet víťazstva (Záturecky ІХ, 66).

20. Най ci той боjит, кому страшно. (Нагуєвичі) … хто сі в чімось злім почуває. (Нагуєвичі)

Потішають чоловіка, що лякається наслідків якогось діла.

21. Не бій сі, він ті не ззїсть. (Нагуєвичі)

Говорять такому, що боїться йти до пана або загалом до когось старшого та впливового. Пор. Wander II, 1163 (Fressen 84).

22. Не бій сі, волос ти з голови не спаде. (Нагуєвичі)

Додають духа чоловікові, що йде на якусь небезпеку. «Волос спаде з голови», символічно замість не потерпиш ніякої шкоди ані ущербу, вислів євангельський. Подібна до нашої німецька приповідка Wander І, 1277 (Fürchten 11).

23. Не бій сі, гадки не май! (Нагуєвичі)

Себто: не дбай, не думай, щоб тобі могло статися якесь лихо.

24. Не бій сі, дідько ті не вхопит. (Нагуєвичі)

Жартливо або сердито, замість не пропадеш.

25. Не бій сі, Дух свjитий з тобов! (Нагуєвичі)

Підбадьорюють когось, особливо дитину, коли чого перелякається.

26. Не бій ся чорта, але злого чоловіка. (Гнідковський)

Злий чоловік – лихо конкретне, близьке, а чорт – абстракт, фікция.

27. Не боjит сі мокрий дожджу. (Нагуєвичі)

Той, що вже в біді, не злякається біди. Пор. Wander III, 965 (Nass 8); Brzozówski Mokry 1.

28. Не мав бим чого бояти сі, та тебе. (Нагуєвичі)

Відповідь, коли хтось потішає другого або кличе його до себе: «Та не бійся! Ходи сюди!»

29. Не так я сі бою, як сі тобі вдає. (Лучаківський)

Відповідь, коли хтось закидає другому (в сварці): «Ага, боїшся мене!» Подібна думка в польськім: Więcej się bali, niż widzieli (Brzozówski Bać się 9).

30. Не так я сі тебе бою, як ти мене. (Нагуєвичі) … як ти сі сам боjиш. (Ясениця Сільна)

Закид трусливості, вчинений одним другому, цей другий звертає на першого.

31. Ни боїт сі мокрий плови, а голий розбою. (Kolberg Pokucie)

Речення, цитоване і в піснях. Плова – повінь. Пор. вище ч. 27.

32. Ні Бога сі не боjит, ні людий сі не встидає. (Нагуєвичі)

Про безсоромного, ледачого чоловіка. Пор. вище Бог 319.

33. Так сі бою, ледво стою. (Нагуєвичі)

Значення двояке: 1) мало не впаду зі страху; 2) іронічно: ледве можу вдержатися, щоб не кинутися на того, хто грозить або страшить. Див. Adalberg Bać się 34.

34. Так сі бою, як голий розбою. (Нагуєвичі)

Бо в нього нема що взяти. Та сама думка у Вацл. Потоцкого: Spiewa goły na Bieszczedzie і в нашій співанці: Не боїт сі мокрий дощу, а голий розбою (Березів); пор. Wander II, 239 (Haben 207).

35. Так сі його бою, як пес лою. (Комарно)

Насміх, значить не боюся, а ще й бажаю дістати його в свої руки. Аналогічне польське: Воі się, jak baba pierzyny (Adalberg Bać się 6).

36. Так ся тебе бою, як торічного снігу. (Ількевич)

Вважаю тебе зовсім нестрашним, нікчемним, не вартим уваги. Пор. Adalberg Bać się 21; Носович 481: Záturecky XVI, 372.

37. Хто сі боїт, той сі не рушит; хто сі відважит, той віз підважит. (Комарно)

Страх обезсилює чоловіка, відвага додає сили. Ситуация тут очевидно така, що якісь люди заїхали по ночі в болото або в рів, а в додатку ще й перелякалися чогось, може вовків.

38. Я його сі не бою не то живого, але й умерлого. (Коломия)

Жартлива перехвалка; умерлий менше може пошкодити як живий. Та можливо, що первісне значення було серйозне: умерлого яко духа, упиря, страховища боялися гірше, ніж живого.

39. Я сі тебе так бою, як заяць бубна. (Сороки) [Доповнення 1910 р.] Я його так се бою, як заяць бубна. (Буданів)

Жартливо, хоча заяць певно боїться бубна. Пор. Номис 4373; Adalberg Bać się 17. Сурінгар до Bebel 355 зібрав цілу купу приповідок, де говориться, що зайця бубном не ловлять; ближче до нашого німецьке: Er halt aus, wie der Hase bei der Trommel, див. Wander I, 191 (Aushalten 8), де aushalten говориться іронічно, значить утікає. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 225.

[Доповнення 1910 р.] 40. І бою ся, й обертаюся до того. (Ю. Кміт)

До чогось страшного. Звичайна людська натура.

[Доповнення 1910 р.] 41. Не бій сі богатих погроз, але бідних сльоз. (Тростянець)

Погрози багатих минають марно, а сльози бідних падуть на душу.

[Доповнення 1910 р.] 42. Не бій сі, бо я сам в страху. (Сілець Беньків)

Жартливо додає відваги чоловік, що сам боїться.

[Доповнення 1910 р.] 43. Не бій сі, не вирве ті. (Нагуєвичі)

Утишують, коли хто кричить з остраху, або з болю.

[Доповнення 1910 р.] 44. Ні бі сі, нічо ти сі ни стани до самої смерти. (Жидачів)

Жартливо потішають такого, що боїться чогось не дуже страшного.

[Доповнення 1910 р.] 45. Не бій сі смерти, бій сі гріхів. (Тростянець)

Жартливо говорять чоловікові, що грішить без боязні.

Брага

1. А браги би-с сі напив горьичої. (Нагуєвичі)

Прокляття; брага – розчин, із якого виварюють горілку.

2. Не може сі наситити тов брагов. (Нагуєвичі)

Говорять про п’яницю. Брага згірдно замість горілки.

Бразилія

[Доповнення 1910 р.] 1. Ти Брензельнику! До Брензелії саком паком, а з Брензелії з голов ср-ов. (Вербовець)

Так прозивали і кепкували з тих, що полакомившися на еміграцію до Бразилії, поїхали туди, попродавши свої маєтки, а потім повертали потративши все.