Біда (1 – 90)
Іван Франко
1. Без біди не вмерти. (Коломия)
Себто: кожний вмирав набідувавшися; нічиє життя не минає без біди.
2. Без біди сі тут не обійде. (Нагуєвичі)
Біда тут у значенні: клопіт, сварка, бійка. Пор. Московське: Быть беде.
3. Біда аж боком лізе. (Нагуєвичі)
Уявлено біду в виді списа або загалом якоїсь болячки. Пор. Номис 2225.
4. Біда без дожджу росте. (Карлів)
Дощ потрібний для росту збіжжя; коли нема дощу, то збіжжя не росте, але в міру того збільшується хліборобська нужда. Загальніше: для зросту біди не треба корисних обставин, вона при всяких виросте.
5. Біда би ті вкрила! (Нагуєвичі)
Прокляття. «Біда» тут уявлена як якийсь елемент (мабуть як вода), що накривав чоловіка з головою.
6. Біда біді кумою. (Уриче)
Одно лихо звичайно в’яжеться з другим.
7. Біда біді на слободі. (Ількевич)
Біда невдалому, неробочому, нещасливому навіть на слободі, тобто навіть у такім положенні, де інші доробляються, зглядно дізнають усяких полегкостей. Див. Номис 2216; пор. українське: Нема слободи без біди. (Номис 65).
8. Біда біду мучить, як нема що. (Комарно)
«Біду» в значенні бідного або злого чоловіка. Коли лихо не може вчепитися доброго, то чіпляється подібного до себе.
9. Біда біду перебуде: єдна мине десіть буде. (Нагуєвичі)
Перше «біда» тут ужите загально в значенні заперечення: ніхто біди не перебуде, пор. далі ч. 18. Див. Номис 2165. Те саме у білорусів: Человек одну беду перебудзець, а дзесяць их прибудзедь (Носович с. 464). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 169.
10. Біда біду підганьиє. (Нагуєвичі)
Ще одно лихо не минуло, а вже друге настигає. Пор. Номис 2166; польське: Bieda biedż goni (Adalberg Bieda 94); словацьке: Bieda biedu naháňa (Záturecky XII, 107); великоруське Дикарев 435.
11. Біда біду породила, а біда – чортова мати. (Petruszewicz) … біду … (Ількевич)
Та сама думка про причиновий зв’язок злого, висловлена в звичній для народної уяви генеалогічній формі. Пор. Чубинский Біда 16; Номис 2159; польське: Bieda biedę porodzila, a biedę czart (Adalberg Bieda 2).
12. Біда біду породила, а біди і чорт не возьме. (Ількевич)
Говориться про безпереривність клопотів у людськім житті: одно лихо родить друге; нове настає, а старе не гине. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 36, 169; Leutsch 24.
13. Біда біду тримає. (Ількевич)
Одно зло держиться другим. Див. Номис 2163; пор. словацьке: Béda bédě ruku dáva (Záturecky XII, 107).
14. Біда біду тьигне. (Нагуєвичі)
Одно зло тягне за собою друге. Пор. Номис 2160 і старохорватське: Єдно зло друго потеже (Гильфердинг 685).
15. Біда, бодай моци не мала! (Нагуєвичі)
Звичайна примівка, коли згадується біду – очевидно персоніфіковану в подобі злого демона, який при згадці про нього може причепитися до чоловіка.
16. Біда все бідою. (Пужники)
Значення двояке: 1) лихе, погане все лишиться лихим; 2) нещастя хоч і яке невелике, все ж допікає чоловікові. Пор. оповідання на цю тему Етнографічний збірник VI, 114.
17. Біда встиду не знає. (Нагуєвичі)
В злій пригоді чоловік мусить робити таке, чого б у іншім разі стидався. Ту саму думку висловлює німецька приповідка, Wander І, 139 (Armuth 28). Те саме в латинськім: Non habitant una pudor et fames (Quintilianus, Declamat. XII, cap. 8) і середньовікове: Ex veteri more pauper caret ecce pudore, див. Bebel 205; Simrock 7533.
18. Біда го носит. (Нагуєвичі)
Значить ходить у нещасливу пору, приходить туди, де його непотрібно. Пор. польське: Bieda go wszędy nosiła (Brzozówski Bieda 2).
19. Біда го там знає! (Нагуєвичі)
Сердито, замість ніхто не знає.
20. Біда глупости сусід. (Гнідковський)
Через дурний розум чоловік звичайно впадає в біду. Те саме у словаків: Bieda hlúposti súseda (Záturecky X, 93) і y великорусів Дикарев 437.
21. Біда гроші родит. (Гнідковський)
В нещасті чоловік мусить десь звідкись роздобути потрібні гроші.
22. Біда жертів не знає. (Нагуєвичі)
Те саме висловляє німець: Noth kennt keinen Spass, див. Wander III, 1060. (Noth 350).
23. Біда за бідою ходить. (Гнідковський)
Значення двояке. Або: за одним лихом набігає друге, або ж: на бідного чоловіка ще й нова біда валиться. Пор. польське: Bieda za biedą się wlecze (Adalberg Bieda 17).
24. Біда з бідов, a без біди ще гірше. (Нагуєвичі) … з бідою, без … (Лімна)
Говориться про лихого наймита, недобру жінку або загалом челядину: лихо з нею, а без неї ще гірше. Пор. польське: Bieda z biedą, a bieda і bez biedy (Adalberg Bieda 103).
25. Біда з бідов: ні висіяне, ні виопалане. (Нагуєвичі)
Про сварливого, незгідливого чоловіка, що любить усе говорити та робити наперекір.
26. Біда з бідов побере сі та й нужду сплодит. (Нагуєвичі)
Коли бідний побереться з бідною, то діти звичайно сходять на нужду. Подібно у турків: Двоє голодних плодять жебрака (Osm. 9).
27. Біда з бідов та й лихо. (Kolberg Pokucie)
Зітхання чоловіка, якому докучила недобра жінка або челядина.
28. Біда з бідою ходить. (Ількевич)
Лихо не приходить ніколи саме одно, але з іншими в купі. Пор. чеське: Nehody řadem chodivaji (Čelakovský 155).
29. Біда і в день не спить. (Лучаківський)
А в ночі й поготів. Значить коли-будь наскочить на чоловіка.
30. Біда і царські пороги не минає. (Гнідковський)
Від біди ніхто не забезпечений. Пороги – символ дому, житла, див. далі Поріг.
31. Біда красить, як кипяток рака. (Гнідковський)
Іронічно. Варений рак хіба тим красний, що червоний; чоловік у біді хіба тим, що з плачу почервоніють очі. Загальніше Чубинский Лихо 2: Лихо нікого не красить і Номис 2102: Біда …
32. Біда май, біда не май. (Гнідковський)
Хто має, мусить давати, платити, боронити свого майна; а хто не має, мусить турбуватися шматком хліба.
33. Біда мене найшла. (Лібухора)
Про біду, як про особу говориться дуже часто, в значенні грецького κακοδαἴμον.
34. Біда моя над бідами. (Ценів)
Для кожного його горе найтяжче, найбільше дошкульне між усіми – чужими.
35. Біда на гладкій дорозі надибле. (Городенка)
Чоловік наскочить на лихо там, де його найменше надіється.
36. Біда на престолі, коли нема нічого в студолі. (Ількевич)
Престіл – символ високої почесті. Самі почесті без матеріального достатку не забезпечують чоловіка від турботи і горя.
37. Біда на світі як в зимі, так в літі. (Замулинці)
Злі пригоди не прив’язані до пори року, йдуть тягом.
38. Біда не дуда, куди йде, то реве. (Petruszewicz)
Дуда – музичний інструмент, отже зроблений для забави і веселості; біда навпаки заставляє ревти, плакати та кричати. Те саме порівняння, але в іншім зв’язку, в україській: Біда не дуда: як стане дуть, то аж сльози йдуть (Номис 2193) і польській: Bieda nie duda, piszczy u niej і grajek (Adalberg Bieda 9); ще інше в старомосковському: Беда не дуда: играть не умеет, а покинуть не смеет (Симони 366).
39. Біда не жерт. (Нагуєвичі) … не жертує (Нагуєвичі) … не на жерти. (Нагуєвичі)
Значення двояке: а) лихо – річ серйозна, жартами його не збудешся; б) оце лихо (в спеціальнім випадку) не мале, його не слід легковажити.
40. Біда не згине. (Barącz)
Кожне покоління має і буде мати свою біду.
41. Біда не знає приказу. (Ількевич)
Лихо не піддасться людській волі. Див. Номис 2204. Майже дослівно з німецького: Noth kennt kein Gebot (Simrock 7559).
42. Біда не каже «гой», но все «йой». (Гнідковський)
Себто заставляв чоловіка не танцювати, а стогнати та сумувати.
43. Біда не питає лиха. (Ясениця Сільна)
Себто не вважає на лихі, прикрі обставини, змушує чоловіка боротися з ними.
44. Біда не радість. (Ценів)
Звісно, для того, кого вона постигла.
45. Біда не спит. (Мінчакевич Petruszewicz)
Не спочиває; нема перерви в лихих пригодах, раз на цього находять, то знов на іншого. Пор. старохорватське: Іуда не спи (Гильфердинг 786) – Іуда в значенні лихого демона!
46. Біда не спить, але по людях ходить. (Ількевич)
Ближче специфікована та сама думка, що і в попередній. Див. Номис 2152.
47. Біда не ходить по лісіх, але по людьох. (Ількевич) … по лісі … (Мінчакевич)
Народне думання – антропоцентричне; ми знаємо, що «біда», себто боротьба за існування – одне з основних явищ у всій органічній природі. Те саме у поляків: Bieda ро ludziach chodzi, nie ро lasach (Brzozówski Bieda 4); у староруському: Беды ходять по людем, а не по лесу (Симони 214); білоруське Носович 268 (Беда не по лесу, а по людзям ходзиць); великоруське Дикарев 439, 1394. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 35, 169.
48. Біда ніколи сама не ходит. (Городенка)
Думка про зв’язок найрізніших обставин у кожнім спеціальнім факті: те, що видавалося одним лихом, при ближчім огляді виявляється цілим рядом лихих обставин. Пор. польське: Bieda rzadko sama jedna przychodzi (Brzozówski Bieda 5); великоруське Дикарев 434, і німецьке Wander I, 10 (Abenteuer 1) і III, 1046 (Noth 52). Зрештою думка дуже давня; у Евріпіда читаємо (Troas дія ІІІ): επί δ΄ ἄλγεσιν ἄλγεα κεἶται (А горе лежить коло горя, Erasm 385); латинське: Nulla calamitas sola і схожі з ним німецькі та інші див. Bebel 372; старохорватське: Н’єдно зло само не додає (Гильфердинг 1691); новогрецькі і інші див. Krumbacher 123.
49. Біда сама не ходит, але десять за собою водит. (Братківці)
Та сама думка, що в попереднім, зі специфікацією на конвенціональнім числі десять. Пор. французьке Un mal attire l’autre (Erasm 385); Krumbacher 123; Дикарев 77 і далі ч. 102, 103 і 159; хорватське: Svaka tuga samodruga (Čelakovský 155); Wander VI, 1441 (Unglück 85, 183). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 36, 168.
50. Біда старша, як роскіш. (Яворів)
Розкіш рідко буває, а біда дуже часто; старша значить тут «copiosior», а не «senior». Чи має ця приповідка деколи й часове значення, себто, що бідність, низьке, пригноблене положення – це первісний стан чоловіка, з якого він тільки звільна добивається до ліпшого – не можу сказати.
51. Біда, та що робити! Треба біду тішити, чень і біді колись конец буде. (Коломия)
«Біду тішити» образово, замість: потішати себе в біді, не тратити доброго настрою. Щодо закінчення, то пор. польське: Każdej biedzie koniec przyjdzie (Adalberg Bieda 108); Wander IV, 1450 (Unglück 295).
52. Біда тобов темлює. (Нагуєвичі)
Темлювати (у Желехівського нема) – кидати, шибати. Говорять, коли хтось ліз десь на вишку і впав, або загалом ходячи необережно звалився з ніг, ударився або вдарив іншого, і ще загальніше, коли хтось без потреби мішається в не своє діло, являється в місцях, де його зовсім не треба.
53. Біда учить розума. (Гнідковський)
Біда тут у значенні: досвід, гіркий досвід. Те саме у поляків Adalberg Bieda 1; та сама думка у Вергілія (Georgica 1,146): Multa docet duris urgent in rebus ege stas (В важких пригодах багато навчає прикрий недостаток). Нашому «біда» відповідає тут бідність; в тім самім значенні середньовікові й пізніші латинські й німецькі приказки див. Bebel 207 (с. 59 і 314). Ближче до нашого турецьке: що біда, то порада (Osm. 189) і німецьке Wander IV, 1439 (Unglück 43).
54. Біда учить хліба. (Ількевич)
Еліптично замість добувати хліба. Трохи інакше, жартливо у поляків: Nauczy bieda pierogów jeść (Adalberg Bieda 112) і німецьке: Noth lehrt Pfannkuchen essen, див. Wander ІІІ, 1055 (Noth 241).
55. Біда чоловіка і на печі найде. (Комарно) … і в хаті … (Карлів)
Від злої пригоди нема ніде забезпеки. «На печі» – найзахистніше, найтепліше місце в хаті. Те саме у поляків, див. Brzozówski Bieda 1.
56. Біда чоловіка найде, хоч і сонце зайде. (Ількевич)
Себто: і без сонячного світла. Значить ніколи не вважай себе зовсім забезпеченим перед лихом. Пор. Словацьке: Bieda člověka najde, choc aj slunko zajde (Záturecky XII, 107); Wander IV, 1448 (Unglück 230).
57. Біда як булка на столі. (Бортники)
Значить готова, очевидна, безсумнівна. Пор. Wander IV, 1448 (Unglück 246).
58. Біда як дуда: куди йде, то реве. (Ількевич)
Себто: дає сама про себе знати. В іншім значенні порівняння біди з дудою див. ч. 38 а також білоруське: Беда як дуда: станешь дуць, слезы сами йдуць (Носович 268). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 145.
59. Біди і грім не забє. (Ількевич)
Може мати двояке значення: а) лихо (in abstracto) не згине від грому; б) злого чоловіка грім не заб’є.
60. Біди невелика річ напитати. (Лучаківський) … не тяжко … (Нагуєвичі)
Напитати не має тут значення свідомо-діяльного, бо ж умисно біди ніхто собі не шукає. Треба розуміти це так, що в кожній людській діяльності не важко дійти до непожаданого лихого наслідка. Пор. Wander IV, 1457 (Unglück 249).
61. Біди не купити. (Гнідковський)
Значить і задарма приходить, легко набігає. Пор. німецьке: Unglück ist wolfeil, Wander IV, 1448 (Unglück 249).
62. Біди не мож ся збути. (Гнідковський)
Годі від неї увільнитися. Пор. словацьке: Čo kde budeš, biedy nikde nepozbudeš (Záturecky X, 140).
63. Біди не розповісти. (Пужники)
Себто: всіх лихих пригод, що звичайно творять канву індівідуальної історії чоловіка. Пор. Етнографічний збірник VI, 174; Номис 3948; пор. Кашубське: Wón sę wó swóji biedze nimóże nagadac (Adalberg Bieda 89).
64. Біди не треба шукати, бо сама прийде до хати. (Замулинці)
Навіть на такого чоловіка, що «не шукає біди», значить не напасний, не сварливий, не кривдить інших, находить зла пригода. Пор. старохорватське: Не зови зла, єр и само доходи (Гильфердинг 1946); Wander IV, 1446 (Unglück 191); Čelakovský 156.
65. Біди ні продати, ані проміняти. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Біди ні продати, ні заміняти. (Лучаківський)
Що на кого впаде, мусить сам перетерпіти і сам своєю силою перебороти.
66. Біди си на мні шукаєш? (Нагуєвичі)
Ремонстрація напасникові і заразом погроза, що «у мене знайдеш собі не користь, а біду». Пор. Wander І, 806 (Elend 20)
67. Бідо-ж моя нещаслива! (Нагуєвичі)
Зітхання – плеонастичне, бо щасливої біди ще ніхто не зазнав. Перейшло і в співанку:
Бідко-ж моя нещаслива, бідко-ж моя, бідко:
Думав: буду олій їсти, – няй же го їсть дідько! (Лолин).
68. Бідонька якась мене сі вчепила. (Нагуєвичі)
Про горе, що невідступно мучить чоловіка. Пор. вище ч. 33.
69. Біду-м собі купив за свої гроші. (Нагуєвичі)
Коли чоловік власною працею, власним коштом придбав щось таке, що йому причинює клопоту, приміром невдалу скотину або що. Пор. пісню, де жінка жалується на те, що власним посагом придбала собі нелюбого чоловіка:
Біду-м собі купила та за свої гроші:
Кажут біду любити, біда не хороший. (Головацкий Песни II. 469)
У білорусів: Хворобу собі купив за свое гроши (Носович 452), пояснено як біль голови після перепою.
70. Біду на голову там найдеш, а не поміч. (Нагуєвичі)
Згірдно: не найдеш нічого; дарма шукати. У білорусів: Взяв кабалу на свою голову (Носович с. 270).
71. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. (Пужники)
«Біда» в значенні непокірної, злої, лінивої людини. Пор. Етнографічний збірник VI, 33.
72. Більше біди, як лободи. (Постолівка)
Чи не було тут первісно «слободи»? Та і в тій формі приповідка має добре значення. Не раз із-за марниці приходить до сварки і клопоту.
73. Бодай сі тобов біда вдавила! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти пропав! Біда уявлена в формі якоїсь прочвари.
74. Бодай ти біда була! (Нагуєвичі)
Прокляття: бодай тобі лихо було!
75. Бодай ті біда взьила за старий довг! (Нагуєвичі)
Дуже інтересна персоніфікация біди в формі старого лихваря.
76. Бодай тя біда взяла! (Лолин)
Прокляття, пор. ч. 75.
77. Буде біді конець, як нас не стане. (Лучаківський)
Буде добро, але ми його не дождемо.
78. В біді пізнавай приятеля. (Збараж)
Загально розповсюджена приказка, пор. Староруське: Друг верен в напастех познавается (Симони 73); німецьке Wander ІІІ, 1047 (Noth 76); 1,143 (Armuth 66); IV, 1445 (Unglück 162); латинське у Еннія: Amicus certus in re incerta cernitur і покревні з цим див. Wahl І, с. 68; Haller ІІ, с. 13. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 74; 79; Тимошенко 55; Giusti 38.
79. Вези біду й до Кракова, буде біда єднакова. (Гнідковський)
Значення двояке: а) іди й до Кракова (загалом у якусь далеку чужину), то й там знайдеш таку саму біду, як дома і б) вези злого, нездарного чоловіка в інший край, у велике місто, він усе буде однаковий. Пор. Adalberg Kraków 2; Носович 454.
80. Вже му, видно, йшло на біду. (Нагуєвичі)
Сказано про скотину, що дуже гарно росла й годувалася, а потім звелась ні на що; те саме про гарну, розумну дитину, що вмерла малою.
81. Виймив го з біди. (Нагуєвичі)
Значить допоміг йому, врятував його. Пор. Wander III, 1060 (Noth 360).
82. Вилабудав сі з біди. (Нагуєвичі)
Видобувся з тяжким трудом із лихого положеня. Пор. Wander IV, 1458 (Unglück 493).
83. Вилізь бідо з біди! (Сороки)
Двояке значення: а) пародія екзорцизму, отже щось подібне до євангельського: «повеліваю ти, душе нечистый, изыди из нея», або б) жартлива апострофа до якогось бідолахи, щоб рятувався зі свого нещастя. В першім разі «бідо» значило би стільки, що «чорте» (в тім значенні це слово уживається дуже часто, див. вище ч. 11, 15), а в другім значило би бідного чоловіка або загалом чоловіка, до якого обертаються з певним співчуттям, змішаним із маловаженням.
84. Від біди не втечеш. (Нагуєвичі)
Злої пригоди не вбережешся. Пор. Московське: Ат биды ни уйдеш. (Дикарев 213); Wander IV, 1440 (Unglück 64, 215).
85. Відбивай біду на бік на якийсь час! (Дидьова)
Себто: не турбуйся, забувай про клопоти.
86. Від чого біда? (Гнідковський)
Значить стільки ж, що: на те й лихо, пам’ятай про потребу боротьба з ним.
87. Він біди не знає. (Нагуєвичі)
Говорить про гордого, нелюдивого, твердосердого чоловіка. Пор. німецьке Wander ІІІ, 1060 (Noth 366).
88. Він є на біді, на великій. (Лімна)
Себто: він тепер у тяжкій пригоді, в горі. Аналогічну німецьку поговірку дав Wander III, 1060 (Noth 372).
89. Впав у біду, як курка в борщ. (Ількевич)
Нема йому виходу, горе зовсім перемогло, зламало його. Див. Номис 2222. [Цим пояснюється російська не дуже ясна приповідка: «Попал, как кур в ощип». М. Ж. 31.01.2021 р.]
90. Всюди біда, лиш там добре, де нас нема. (Ількевич)
Звісне егоцентричне розуміння світу: те тільки лихо, що мені долягає, значить де мене нема, там і лиха нема.