Багач – Байка

Іван Франко

Багач [У І. Ф. – Богач]

1. Богача за кума бере, а в бідного гроші. (Яворів)

Говорять про сільського лихваря, що наздиравши з бідних грошей, братається і кумається з багачами; пор. Wander III, 1612 (der Reiche 24).

2. Богачам за гроші і гроби хороші. (Лучаківський)

Бідного поховають як-будь і хреста на гробі не поставлять задармо, а багатому й тут парада.

3. Богач а свиня – по смерти скотина. (Ількевич)

Стародавня думка, що по смерті людське тіло нічим не ліпше від звірячого, тут висловлена зі злобним відтінком; порівняння зі свинею не до одного багача підходить і за життя. Те саме Номис 1463; Adalberg Bogacz 2.

4. Богач бідним сі громошьиє. (Яворів)

Значить гордує, помітує.

5. Богач би око виймив за кавалок хліба. (Нагуєвичі)

Такий захланний та немилосерний. Мабуть натяк на оповідання про двох подорожних, із яких один другому за шматок хліба виймав око, див. Етнографічний збірник І, с. 67 – 76; III, 36 і подана на с. 233 – 234 література.

6. Богач богачьи питає. (Нагуєвичі)

Багач шукає компанії, кумівства, сватівства з багатими.

7. Богач гроші складає, а дідько мошонку шиє. (Лучаківський) … чорт калитку … (Нагуєвичі)

Скупий багач складає добро, яке по його смерті не раз наслідники розтратять марно; сю думку висловлено тут у міфологічній формі, немов по багачевій смерті чорт забирає його добро. Пор. Номис 1449; у німців: Was nutzt dem Reichen sein Geld, wenn der Teufel den Schlüssel bähalt – Wander III, 1621 (der Reiche 189).

8. Богач двома плугами оре. (Нагуєвичі)

Звичайна в давніх часах характеристика багача, відповідає категорії «двопарового» господаря в старих панщизняних інвентаріях; пор. Номис 1365.

9. Богачеві вибери очі, а він задом дивиться. (Лучаківський)[Доповнення 1910 р.] Вийми богачеви воко, а він сі задним дивит. (Миколаїв над Дністром)

Одне яке-будь нещастя, що може погубити бідного, не доконає багача, бо він знайде спосіб, чим би врівноважити свою втрату. Дивитися задом у народному погляді – прикмета рака.

10. Богачеві вітер гроші несе, а бідному половою очі засипає. (Печеніжин)

Те, що багачеві не раз виходить на користь, бідному не раз приносить страту. Представлено в образі тока, на якому зерно-золото випадає на долю багача, а полова-нещастя на долю бідного.

11. Богачеві все дурниця трафит ся. (Лучаківський)

Дешевше купить, чи в дарунку дістане; німецьке: Reiche finden, див. Wander ІІІ 1619 (der Reiche 158).

12. Богачеві дідько дитину заколише, а бідному ще й збудит. (Сороки)

Думка та сама, що вище Багатий 18, 20.

13. Богачеві дідько дитину колише, а бідному щіпає. (Kolberg Pokucie)

Те, що в багача буває заспокоєнням якоїсь потреби, бідному робить ще більше клопоту; пор. попереднє; Номис 1420.

14. Богачеві і чорт дитину заколише. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Богачеві дідько дитину колише. (Жидачів)

Варіант приповідки, поданої під Багатий ч. 18. Та сама приповідка і в німецькому: Dem Reichen wiegt der Teufel die Kinder, але зі значенням, що богацькі діти рідко вдячні див. Wander ІІІ, 1612 (der Reiche 18). [Доповнення 1910 р.] Пор. т. І, Багатий ч. 18; Багач ч. 12, 13.

15. Богачеві можна й чорта з’їсти, а бідному засі. (Залісє)

Чорта з’їсти – образові замість зробити щось неможливе або неподобне. Іронічно, коли багач зробить якусь дурницю або погань і це йому перед людьми сходить.

16. Богачеві сі веде, бо богачеві когут сі несе. (Городок)

Має надзвичайне щастя. Фігуральне речення «когут несе ся» для характеристики щастя у всякім ділі див. Wander ІІ, 272 (Hahn 261); багацьке щастя характеризує німець аналогічною приповідкою, ща багачеві і віл отелиться, див. Wander III, 1612,1619 (der Reiche 12, 170).

17. Богач за грейцар три рази вмирав. (Нагуєвичі)

Характеризують захланність багача; натяк на звісний анекдот про те, як багач, позичивши у бідного крейцар, не хотів йому віддати його і тричі вдавав мертвого, див. Етнографічний збірник VІ, 124, 125.

18. Богач з бідного жиє. (Нагуєвичі)

В наївній формі висловлена думка, яку науково мотивує соціалістична теорія. Пор. Wander І, 134 (Der Arme 57).

19. Богачі їдять калачі, але сплять у день, а мало вночі. (Дмитровичі) [Доповнення 1910 р.] Їдять богачі калачі, а не спят ни вдень ни вночи. (Монастирок)

Іронічно замість сплять хіба вдень, бо вночі мало; так само Чубинский Багатство 15; у Номис 1437: не сплять удень, а мало і вночі, або не сплять ні вдень ні вночі; пор. Wander І, 1476 (Arm 135). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, ч. 82.

20. Богач їсть колач, а бідний і хліба немає. (Ількевич)

Загально розповсюджена приповідка, пор. Номис 1595; німецьке: Der Reiche kann Kuchen essen wenn der Arme kein Brot hat, і подібні Wander ІІІ, 1614 (Der Reiche 58).

21. Богач – його сусіда чотирма волами оре. (Гнідковський)

Іронічно про голодранця, що вдає багача.

22. Богач крає дрібно. (Ількевич)

Значить скупий; пор. Номис 1451. Та сама думка в іншій формі у різних народів, пор. чеське: Bogates búvá rad skupec (Čelakovský 166); Wander ІІІ, 1605 (Reich 59).

23. Богач не відає, що бідний обідає. (Нагуєвичі)

Значить не дбає про бідного, не турбується його нуждою. Пор. німецьке: Der Reiche wess nicht, wie der Arme sich nährt, Wannd. III, 1614 (der Reiche 69); Дикарев 344.

24. Богач не знає, що бідному дольигає. (Нагуєвичі)

Не вміє поставити себе в його положення, відчути його потреби. Пор. Wander III, 1614 (der Reiche 68).

25. Богач – нема му пари в селі (Нагуєвичі)

Значить нема другого такого.

26. Богачеві все яло сі. (Нагуєвичі)

Значить що надіне, всі признають, що гарне, що йому до лиця, а що зробить, то скажуть що добре. Пор. німецьке: Dem Reichen legt man alle Dinge wohl aus і пояснення, Wander III, 1612 (der Reiche 14).

27. Богач – певно хованцьи має. (Нагуєвичі)

Хованець – злий дух, вихований із курячого яйця; про нього вірять, що достарчає багатства тому, хто запише йому свою душу. Що багач віддає за багатство душу чортові, ця думка дуже розповсюджена, пор.Wander IV, 1613 (Reiche 37, 93, 115).

28. Богач – повний зад волосся. (Гнідковський)

Насміх бідного, коли хто вважає його за багача.

29. Богач рахує гроші, а бідний воші. (Збараж)

Гумористично змальований контраст між багатим і бідним, пор. багатий ч. 28.

30. Богач рідко в гаразді жиє. (Ількевич)

Багатство само ще не дає вдоволення, навпаки тягне за собою багато клопоту. Див. Номис 1433; Wander III 1613 (der Reiche 42).

31. Богач сі трясе над грейцаром. (Нагуєвичі)

Багач не видасть зайвого крейцара.

32. Богач ся дивує, чим ся вбогий годує. (Petruszewicz)

Багач не розуміє нужди, то й дивується тому, хто вміє з нею боротися. Див. Даль І, 87; Носович с. 375; Čelakovský 168; пор. Wander III, 1614 (der Reiche 59, 68, 69).

33. Богач ся дивує, чим убогий діти годує. (Ількевич)

Мабуть тому дивується, що у бідного діти ведуться, а у нього, хоч і в достатку, гинуть.

34. Богач ся дивує, що бідний обідує. (Ількевич)

Значення таке ж, як вище ч. 32; форма «обідує» незвичайна, мабуть позичена з польського див. Даль І, 83, 84.

35. Богач – хліба плач. (Яворів)

Іронічна відповідь селянина, коли йому хтось скаже, що він багач.

36. Богача на наситиш. (Нагуєвичі)

Чим багатший, тим більше бажає.

37. Богача хіба земльи свjита нагодує. (Нагуєвичі)

Значить хіба вмре і піде в землю. «Їсти землю» в значенні вмерти див. далі «Їсти» і «Земля».

38. Вибери богачеві очі, він ся ямками дивит. (Постолівка) … задом подивит. (Комарно)

І в найбільшім нещасті багач дасть собі раду, знайде вихід. Пор. вище ч. 9.

39. В багача воли дурні, а в бідного діти. (Kolberg Pokucie)

Воли дурні з роду, а в бідного діти «дурні», тобто безрадні з голоду й нужди.

40. Де є такий багач, щоб не хотів більше як має? (Нагуєвичі)

Багач ненаситний, ніколи не вдоволений тим, що має. Та сама думка Wander III 1618 (der Reihe 144).

41. Заміг багач на сироту. (Kolberg Pokucie)

Значить переміг сироту, скривдив її. «Замагати» в такім значенні див. пісню про Івана та Мар’яну:

Я взяли ся пробувати

Я взяв Турчин замагати. (Житє і слово ІІІ, 369).

42. Мій тато такий був богач, що його сусід плугом орав. (Пужники)

Гумористична характеристика бідності. Пор. вище Багач, ч. 21, а також Етнографічний збірник VI, 647.

43. Не тре багачеві з бідного кучму шити. (Лучаківський)

Бідний знає, ща багач мусить його визискати, але протестує тільки проти надмірного здирання та знущання. Щоб пошити кучму, треба з барана здерти шкіру. Навпаки у німців: Den Reihen das Leder stehlen und dem Armen Schuhe davon machen, див. Wander III. (der Reiche 218).

44. Пішов, як богачеві по смерть. (Ількевич)

Пішов помалу, бариться довго. Пор. вище Багатий ч. 24; Дикарев 4653.

45. Такий багач, що сі в своїм багатстві не знає. (Нагуєвичі)

Значить не знає ліку і ціни своєму багатству.

46. У багача багато дров, та й горять, а в мене одно поліно, та й то не хоче. (Зазулинці) … Повна піч дров горит … (Березів)

Гумористичне нарікання на те, що багатому ведеться, а бідному ні; розуміється, ведеться при відповідних засобах, яких у бідного нема. Одне поліно не горітиме, а тільки купа.

47. У богача каша гаряча. (Стецева)

Образово: все готово до вжитку, а у бідного нема такої вигоди.

48. У богача пес з костев не втіче. (Комарно)

Значить і пес привик, що йому дають добре їсти і не тікає з кістю, бо знає, що йому не відберуть.

49. Ци богач, ци бідний, нічо з собов на тамтой світ не забере. (Нагуєвичі)

По смерті щезають всі соціальні різниці; пор.Wander III, 1619 (der Reiche 166).

50. Що богачеві біда зробить? Йому очі вибери, він сі ср-ов дивит. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Що богачеви біда вдіє? Вибери му одно око, він на друге дивит сі. (Голешів)

Багач у біді дасть собі раду. Пор. вище ч. 9, 38. Дивитися задом – давнє і широко розповсюджене образове речення про обережного хитрого чоловіка. Пор. латинське: A tergo oculatus і под. Erasm 789, аналогічні німецькі Wander I, 182 (Auge 356-357).

51. Що богач, то свиня, а що бідний, то дурень. (Пужники)

Говорить бідний, висловлюючи свою ненависть до багача та рівночасно іронізуючи над собою самим; див. Етнографічний збірник VІ, 48

[Доповнення 1910 р.] 52. Аби богач не женив си з біднов! (Гринява)

Подружжя буде не дібране і нещасливе.

[Доповнення 1910 р.] 53. Богач бідного ни знає. (Жидачів)

Він не розуміє його потреби.

[Доповнення 1910 р.] 54. Богач два рази єдно їв би. (Миколаїв над Дністром)

Він звичайно скупий.

[Доповнення 1910 р.] 55. Богачеви й когут сі несе, бідному курка не хоче. (Тростянець)

Пор. т. І, Багач 16.

[Доповнення 1910 р.] 56. Богачеві й біда дитину колише, а бідному то й дитина не хоче. (Миколаїв над Дністром)

Пор. т. І, Багач 12, 13.

[Доповнення 1910 р.] 57. Богачеві всього замало. (Городок)

Він звичайно захланний.

[Доповнення 1910 р.] 58. Бодай богач вочий не мав, а бідний пуцюрини. (Миколаїв над Дністром)

Якби багач не бачив нічого, той не бажав би нічого, а бідний без того члена не плодив би дітей.

[Доповнення 1910 р.] 59. Йому так, гей тому богачеві, як в поле пшениця цвіте. (Голешів)

Йому весело, радісно, він надіється добра.

[Доповнення 1910 р.] 60. Поки богач схудне, то бідний здохне. (Нагуєвичі)

Багач потрафить довше витримати, як бідний. Пор. Славейков І, 146.

[Доповнення 1910 р.] 61. У богачи пес із кістьов не втікає; як пес не з’їсть, то богач сам з’їсть. (Миколаїв над Дністром)

Пор. т. І, Багач 48.

[Доповнення 1910 р.] 62. Богача бий, бідному не даруй. (Григорів Р.)

У коршмі між п’яницями для всіх одно право.

Бажати

1. Забагає киндибалів та стріхопадів. (Дрогобич)

Бажає сам не знає чого; слова «киндибали» і «стріхопади» не мають ніякого виразного значення, бодай я не міг нічого допитатися.

2. Забагає му ся леду в Петрівку. (Залісє)

Бажає неможливого.

3. Забагає му ся печеного леду. (Ількевич, Кобринський)

Так само як попередня характерне безглузде, фантастичне бажання.

4. Забагає троякого, а ту нема ніякого. (Іваниківка)

Коли хтось ставить до другого вимоги понад його силу.

5. Забаглося клопоту на здорову голову. (Лучаківський)

Коли хтось самохіть, без потреби вскочить у біду. Здорова голова – символ безжурного, спокійного стану, див. далі під «Голова».

6. Най ся тобі не бажит печеного рака. (Ількевич)

Коли хтось кладе великий натиск на дрібниці, без яких легко можна обійтися.

7. Най ся тобі не бажит печеного хліба. (Гнідковський)

Іронічно: старайся обійтись без найконечнішого, щоб догодити скупому, нелюдяному господареві.

8. Най ся того не бажить, що ся хати не держить. (Ількевич, Gregorowicz) Ней не барит ся, що хати не держит ся. (Зазулинці) [Доповнення 1910 р.] Най ся того не бажит, що ся дому не держит. (Постолівка)

Бажання повинно не вибігати поза межі того, що практично можна осягнути. Афоризм очевидно характеризує старечий розум; молодіж усе проти нього.

9. Сам не знає, чого му ся забагає. (Лучаківський)

Говорять про знудженого, вічно невдоволеного чоловіка.

Бай

1. Почкай баю, здохнеш в маю. (Дрогобич)

Прозвище «бай» в значенні «пан» у нас не звичайне, в болгарськім уживається в значенні «брат», «старший чоловік». Приказка оперта на оповідання про пана, що боявся вмерти в марті, а якому слуга по скінченню марта написав отеє злобне віщування. Див. Етнографічний збірник УІ, 129.

[Доповнення 1910 р.] 2. Просив бай на коровай – хоч бувай, хоч не бувай. (Монастирок)

Жартують із просьби байдужого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 3. У него там великий бай був. (Довгополе над Черемошем)

Бай тут у значенні: баль, гостина.

[Доповнення 1910 р.] 4. Це малий бай. (Ростоки)

Це мала радість, не дуже приємне діло.

Байбарзо

1. Він мя має за байбарзо, а я си байдуже. (Гнідковський)

Значить, він мене легковажить, помітує мною. Байбарзо = ба + і + барзо (дуже).

2. Мав мі за байбарзо. (Нагуєвичі)

Див. попередню приповідку. Те саме у поляків, див. Adalberg Bajbardzo 1.

Байда

1. Байда хліба як клебук. (Нагуєвичі)

Байда – шмат; клебук – колода, обрубок дерева.

Байдуже

1. Він собі байдуже. (Ількевич)

Не дбає про щось, спокійний.

Байка

1. Байка плавати, але як би казали нурка дати! (Грибовичі)

Поговірка основана ось на якім оповіданні: Покликали пани жида до покою і веліли йому плавати. Коли потім його питали товариші, як він то робив, він відповів: Байка плавати – і т. д.

2. Байка сі бає, а хліб сі дає. (Kolberg Pokucie) … рубає. (Kolberg Pokucie) … крає. (Ценів)

Себто: слова говорити легко, але діла йдуть зовсім іншою чергою, коштують праці.

3. Казав чоловік байки, заким не курив файки. (Уриче)

Куріння люльки дало йому розривку, так що відхотілося казок.

4. Ладна байка: битва й молитва. (Залісє)

Значення цієї приповідки для мене неясне. Або «ладна байка» треба розуміти іронічно, мовляв: це зовсім не пусте діло, де били і треба було проситися, – або ж говориться про прикмети справжньої казки: щоб була ладна, треба, щоб у ній оповідалося про битви і про побожні діла. Пор. Номис 3807 Лайка – байка і т. д.

5. Нима байки без правди. (Kolberg Pokucie)

В кожнім, хоч і як неправдоподібнім оповіданні заховано зерно правди, – або ж: найпустіша, найменше правдоподібна поговірка або чутка, про когось має в собі хоч трохи правди. Подібно у поляків: W bajce bywa połowa prawdy. (Adalberg Bajka 5, пор. також 8).

6. Повім вам байку: курив пес файку, курив, курив, тай очі зажмурив. (Нагуєвичі)

Жартлива казка, яку говорять старші, коли діти докучають їм, щоб «говорили байки».

7. Слухайте байку: курив пес файку на довгім цибуху, заложив си за вухо. (Бібрка)

Див. увагу до попереднього числа.

8. То байки! (Нагуєвичі)

Значить то неправда або: то дрібниця, цим нема що журитися. Пор. Wander III, 465 (Märchen 4); там же Posse 10; Adalberg Bajka 2.

9. To стара байка. (Львів)

Значить це давня новина, річ, яку всі давно знають (не конче неправдива).

[Доповнення 1910 р.] 10. Байка про копи, коби долі богато. (Богородчани)

«Байка про копи» образово в значенні: байдуже про багатство.

[Доповнення 1910 р.] 11. Він мені байки гне. (Лучаківський)

Дурить, туманить, говорить нісенітниці.

[Доповнення 1910 р.] 12. Всьо байка, коби Бог здоров. (Жидачів)

Жартливе речення, аби ми всі здорові були.

[Доповнення 1910 р.] 13. «Кажіт діду байки». – «Не маю коли». – «Покиньте коли, беріт сі до плота». (Угринів)

Гра слів: «Не маю коли» в значенні: «не маю часу», і «коли» від «кіл».

[Доповнення 1910 р.] 14. Скажу вам байку: курив пес файку, тай не стало му тютюну, тай наробив під стіну. (Кнігинин С.)

Жартлива примівка з дошкульним закінченням.