Брак – Бреха

Іван Франко

Брак

1. Сам брак ми лишили. (Нагуєвичі)

Лишили, перебравши для себе що ліпше. Говорить покривджений.

Бракувати

1. Єден бракує, другий пакує. (Нагуєвичі)

Що один відкидає, те другий забирає запопадливо.

2. І браковане і ще й пораховане. (Лолин)

Браковане – решта, якої не забрали інші, отже якась річ не великої вартості, не стоїть того, щоб її давати ще «під рахунком», мов щось цінного.

3. Тілько би ми й бракувало до обіду, що перцю! (Нагуєвичі)

Без перцю легко обійтися.

4. Чого вам бракує, то си докупіт. (Львів)

Жартливе правило мудрості, з рівночасним зазначенням, що задарма не дістанете нічого.

[Доповнення 1910 р.] 5. Што-си ми браку, а я сам не знаю што. (Лемківщина)

Лемківська поговірка.

Брання [У І. Ф. – Бранє]

1. Браньом не збіднієш. (Нагуєвичі) Беручи … (Коломия)

Жартливо заохочують такого, що боїться або соромиться брати, що йому дають. Пор. Wander III, 982 (Nehmen 31, 52).

2. Солодше браньи, як даваньи. (Нагуєвичі)

Звичайний погляд легкодушних натур; не раз буває й навпаки. Пор. Wander Ill, 982 (Nehmen 32, 35).

3. Ще від браня ніхто не збіднів, але не єден спітнів. (Уриче)

Спітнів, обіллявся потом, коли брав киї.

Брат

1. Брат брата вродив. (Турка)

Образово про збіжжя, що плохо зародило, зерно на зерно, так що посіявши корець, зібрано два. Пор. Adalberg Brat 5 (без пояснення).

2. Брат братом, а бриндзя за гроші. (Коломия)

Значить лишаючи на боці почуття свояцтва, берімо реальні речі реально. Пор. Номис 9716; Дикарев 611; Даль ІІ, 3.

3. Братіє, не деріт шматіє, а беріт нитки і зашивайте дьирки! (Дрогобич)

Із гумористичного «апостола». Між старими дяками ходило в усній передачі багато таких пародій, уложених церковною мовою. Дещо з них буде надруковане в додатку до збірки народних легенд д. В. Гнатюка.

4. Братіє, не ходіт в короткім шматіє! В короткім убо шматію ни хуху, ни духу, ни жадної теплоти. (Турильче)

Із гумористичного «апостола чтеніє», насмішка старих дяків над новомодними, що вбиралися по-містовому.

5. Брат, коби було що брати. (Нагуєвичі)

Гра слів, утворена на основі подібних звуків у словах «брат» і «брати», при тім іронія на таких, що признаються до братерства, свояцтва або загалом підлещуються до такого, від кого надіються одержати дещо. Пор. Номис 2325

6. Брат на брата йде. (Замулинці) … наступає. (Тернопіль)

Значить брат з братом ворогує. Цією фразою моралісти (а вони є й між простими селянами) люблять характеризувати «сучасне» зіпсуття.

7. Брат собі рад, сестра собі несла. (Lewicki, Petruszewicz) … не зла. (Сороки) Кождий брат … (Мінчакевич)

Здаеться, що кінцеве «не зла», записане в одній-одніській місцевості, передає найліпше первісний текст цієї приповідки, хоча менше влучне «несла» витиснуло цей первісний текст. Приповідка характеризує той загально-людський егоїзм, що ще в більшій мірі від альтруїзму творить основу суспільності. Пор. Номис 9395, 6; Adalberg Brat 8.

8. Він з ним за пан брат. (Нагуєвичі)

«Пан брат» – звичайна титулатура польських шляхтичія між собою. Тут значить: поводиться з ним, як рівний з рівним. Пор. Adalberg Brat 24.

9. Любит брат сестру багату, а жінку здорову. (Darowski)

Бо від багатої сестри все щось дістане, а здорова жінка і до роботи і до забави добра. Пор. Номис 8092; Дикарев 612.

10. Любімося як братя, а рахуймося як жиди. (Ількевич) … браті … (Petruszewicz)

Думка та сама, що вище Брат ч. 2. Жиди імпонують нашому селянинові не тільки своїми рахунковими здібностями, але також своїм практичним умом. Те саме Номис 9712; пор. Wander І, 486 (Bruder 2, 39).

11. Мої браті не богаті: нема порток, саме латьи. (Нагуєвичі)

Жартлива характеристика незаможних свояків, від яких годі ждати підмоги.

12. Нема брата, коли страта. (Залісє)

В лихім припадку брат до чоловіка не признається. Пор. Adalberg Brat 21.

13. Ні брат, ні сват. (Lewicki)

Значить ані рідня, ані близький знайомий. Те саме Номис 7617; Adalberg Brat 20.

14. Ци ти міні брат, ци сват? (Нагуєвичі)

Значить ми собі не свояки ані не близькі. Пор. вище ч. 13.

15. Хоть ми собі брати, але наші кишені не сестри. (Ількевич)

Протест проти сімейного комунізму, а радше проти визискування одного чоловіка другим на тій підставі, що це його брат. Те саме Номис 9717; пор. Wander I, 486 (Bruder 5): Bruder sind Freund’ einander, aber von ihren Börsen kennt keine nicht die ander.

[Доповнення 1910 р.] 16. Бра-а-тиє! Не йдіт на гній ср-тиє! Бо з переду вітер віє, а із заду сонце гріє, во оставленіє гріхов! (М. Яцків)

Жартлива поговірка вроді дяківської приспівки.

[Доповнення 1910 р.] 17. Братіє, подерлося на мні шматіє! Як не маєте віри, подивіт сьи на діри! (Маріямпіль)

Жартлива примівка вроді дяківської приспівки. Пор. т. І, Брат 34.

[Доповнення 1910 р.] 18. Знайиш трох братів? Йидин Мартин, другий Тимньи, а третий взни мньи! (Львів)

Жартлива поговірка з мудруванням на кінці.

Брататися

1. Вчора братали сі, нині розстали сі. (Нагуєвичі)

Говорять про нетривку приязнь непостійних, безхарактерних людей.

2. Збратав сі з таким як сам. (Нагуєвичі)

Звичайно говорять згірдно, докірливо про лиху компанію.

3. Не братай ся, з ким єсь телят не пас. (Яворів) … єс свиний … (Нагуєвичі)

Себто: не заходи в спілку з таким, що тобі не рівний чи то віком, чи станом.

Брати

1. А брав би-с? Не руш!

Окрик, коли хтось нагнався взяти чужу річ, а інший з боку спиняє його. Також жартливо, коли комусь показують якусь річ, до якої він покладає себе в праві, а теперішній посідач хоче подрочитися з ним.

2. Бере го за чівку. (Нагуєвичі) … за чупер. (Косів) … за чуприну. (Тернопіль)

В переноснім значенні: бере над ним верх, старшує, зневажає.

3. Бере го на гоцки. (Нагуєвичі)

Дослівно: брати когось на дручок мов на коня і потім підкидувати. Переносно: робить йому збитки, докучає йому, ставиться до нього остро.

4. Бере го сі дур голови. (Нагуєвичі)

Приходять йому шалені, розпучливі думки.

5. Бере го сі твоє балаканє, як сухої ср-и попіл. (Городок)

Він собі не робить нічого з твоїх слів, маловажить їх собі, не слухає.

6. Бере Данило, хоць му не мило. (Ясениця Сільна)

Про чоловіка, що з резигнацією (цілковита покірливість долі; відмова від опору, боротьби) зносить неприємності життя.

7. Бере, де не положив. (Нагуєвичі)

Про злодія або екзекутора. Пор. Adalberg Brać 2; Záturecky X, 1321; Wander III, 985 (Nehmen 111).

8. Бере з живого і вмерлого. (Нагуєвичі)

Говорять про попа. Німці кажуть (мабуть про злодія): бере від живого, бо від умерлого не дістане. Wander III, 985 (Nehmen 119).

9. Бере Лесько, хоч не легко (Ількевич)

Себто: піддається своїй долі, улягає конечності.

10. Бере на зелений овес. (Гнідковський)

Еліптично: бере на борг, позичає під застав ще не вижатого вівса; переносно: задовжується, не маючи відповідного покриття для довгу.

11. Бере сі до мене бити. (Нагуєвичі)

Говорять згірдно про слабшого, молодшого, що виступає проти сильнішого або старшого.

12. Бере як віл на роги. (Ількевич) Набрав … (Коломия)

Набирав на себе праці, зобов’язань понад свої сили. Первісно запрягали волів за роги, значить, віл брав на роги тяжку роботу. Те саме у німців: Er nimmt viel auf seine Hörner, див, Wander II, 784 (Horn 50).

13. Бере як не своїми руками. (Нагуєвичі)

Про нездару, що пиняво береться до роботи, або про несмілого, що незручно бере щось дароване йому.

14. Бери вороги під ноги! (Котузів)

Взяти когось під ноги – символічно: одержати над ним перевагу, знехтувати його.

15. Бери, Гавриле, щоб другі не з’їли. (Залісє)

Бери тут у значенні: бери страву з миски.

16. Бери, гадки не май! (Нагуєвичі)

Коли хтось вагається, чи брати якусь річ, щодо якої почуває певні сумніви.

17. Бери го з гори! (Нагуєвичі)

Не дайся, виступай проти нього остро, погрози йому або й побий.

18. Бери, де можна брати; бреши, аби за брехню платили. (Залісє)

Іронічне правило мудрості, яке зрештою многі виконують аж надто буквально.

19. Бери, коли дают! (Нагуєвичі)

Заохота несмілому або нерішучому. Пор. Adalberg Brać 5.

20. Бери людське в зуби! (Нагуєвичі)

В жартливій формі висловлена серйозна думка: бери собі приклад з людей, переймай уживані між людьми товариські форми.

21. Бери мара! (Гнідковський)

Вислів знеохоти, коли якусь річ уважаємо пропащою.

22. Бери на бороду. (Нагуєвичі)

Жартливо, замість на борг.

23. Бери на коти тай коти далі. (Нагуєвичі)

Гра слів, основана на подвійнім значенні слова коти (Katzen і Rollstäbe).

24. Бери собі синку й свинку, аби тобі мила була. (Сороки)

Говорить добродушна мати, коли її син напирається сватати цю а не іншу дівчину; може мати й іронічне значення, коли та дівчина не до вподоби матері.

25. Бери тото, що-с під плотом лишив, а не до мене сі будеш брати! (Нагуєвичі)

Відповіла доросла дівка парубкові недоліткові, що пробував зачепити її.

26. Бери, чорте, груш, а мене не руш! (Darowski)

Переносне речення: лихому, напасливому чоловікові треба іноді дати відчіпного, щоб позбутися більшого клопоту.

27. Бери чорте, що твоє! (Нагуєвичі)

Говорять, коли пропало щось непотрібне або згибла чи як-будь пропала якась погана, нездарна людина.

28. Бери, що дают. (Нагуєвичі)

Тобто: а то не дадуть і того. Пор. Wander I, 95 (Annehmen 1).

29. Бери, що можеш! (Нагуєвичі)

Розуміеться там, де можна взяти що-небудь. Німець каже: Nimm, weil du kannst, Wander III, 982 (Nehmen 41), weil у значенні: доки.

30. Беріт і на мене ся дивіт. (Замулинці)

Хтось заохочує інших, щоб ішли за його прикладом.

31. Беріт його на тачки, везіт його в бодачки. (Нагуєвичі)

Приспівують діти возячися на тачках. Віршик вирваний із жартливої колядки про якогось Предвічного, сільського збиточника, пор. Чубинский Труды ІІІ, 425 – 6.

32. Беру то на себе (Нагуєвичі)

Себто: приймаю це на свій рахунок, беру на себе одвічальність за це діло.

33. Брати на кого. (Гнідковський)

Значення неясне; може брати = затягати довг на чий рахунок, а може: церк. брати = бороти, воювати, ремствувати на кого.

34. Вже би я брав, коби лиш хто дав. (Нагуєвичі)

Відповідь бідака на питання, чи брав би це або те.

35. Все бери, а мене лиши. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Всьо бири, іно мине лиши. (Жидачів)

Так характеризують нездарного, тупоумного, заскорузлого чоловіка, якому все байдуже, крім власного я в найтіснішім значенні.

36. Всьо бим брав, коби лиш не буки. (Нагуєвичі)

Брати буки, себто побої. Жартлива засторога, якою обмежають приємність брання.

37. Лекше брати, як віддавати. (Нагуєвичі)

Бере чоловік звичайно весело, з надією на ліпший час, а віддає не раз зламаний клопотами. Пор. Adalberg Brać 16, 19, 21; Záturecky X, 1147; Wander III, 982 (Nehmen 35). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 27.

38. Любив би брати, а не любит дати. (Нагуєвичі) Любиш … люби й … (Коломия)

Про скупого, захланного.

39. Набереш, аж не зможеш нести. (Нагуєвичі)

Значить набереш бійки або загалом наберешся лиха.

40. Набереш такого, що ніхто ти не відбере. (Нагуєвичі)

Значить наб’ють.

41. Набрав ся богатих, та убогим кидає. (Ількевич) Набрав дідько … (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, коли впаде, зашпотається, немов то це чорт кинув його, не хотячи брати з собою, бо вже має досить багачів.

42. Набрав як дід у торбу. (Лучаківський)

Жартливо: набрався бійки або наслухався лайки тай пішов.

43. Набрав як дурний онуч. (Kolberg Pokucie)

Набрав непотрібних, маловартих речей, дрантя замість чогось вартішого.

44. Не бери на-під силу, аби-с не урвав хрущ тай жилу. (Комарно)

На-під силу тут у значенні: понад силу; хрущ = хрящ у хребетнім стовпі.

45. Не берут тебе, Тацю, тілько твою працю. (Стоянів) … тебе берут … іно … (Папірня)

Говорять, коли виходить заміж старша, невродлива дівка з багатим приданим.

46. Не на то він брав, аби віддавати. (Нагуєвичі)

Говорять про злодія, коли дехто висловлює надію, що він покається й підкине.

47. Не штука брати, штука віддати. (Коломия)

Остерігають перед легкомисним затяганням довгів, яких сплата іноді буває неможливою. Пор. Záturecky X, 1082.

48. Ні бере, ні кладе. (Лучаківський)

Говорять про неробу, лінивого та недбалого.

49. Ні бери го, ні лиши го. (Нагуєвичі)

Такий напасливий, невстрійливий та непосидючий, звичайно про малу дитину. Пор. Гильфердинг 112.

50. Поберім сі, небого: ти маєш мало, а я й того. (Городок) … в тебе – мало, в мене не много. (Нагуєвичі)

Жартливо, коли женяться вбогі.

51. Так го ся то бере, як сухий горох до твердої стіни. (Корчин)

Так він про те дбає, так того слухає, пор. вище ч. 5.

52. Тебе ані з собою ни бери, ані дома ни лиши. (Kolberg Pokucie)

Первісно про непосидючу, плаксиву дитину; переносно загалом про напасливого або вередливого чоловіка, якому нічим не можна догодити.

53. У єдного бере, другому дає. (Коломия)

Говорять найчастіше про воду, часом про злодія. Пор. Adalberg Brać 15; Wander III, 983 (Nehmen 78).

54. Хапайте, беріт ся, бо не хутко трапит ся! (Darowski)

Жартливо, коли закохана пара налягає на родичів, щоб швидко справляли весілля.

55. Хто бере, руки й ноги дає. (Гнідковський)

Хто затягає довг, віддає вірителеям свою свободу, немовби накладає на себе пута, бо від тепер мусить дбати, щоб позбутися своїх зобов’язань. Зрештою не всі так глибоко беруть собі до серця ті зобов’язання, див. далі Позика. Пор. німецьке: Wer nimmt, verpfandet sich, Wander ІІІ, 983 (Nehmen 63).

56. Хто бере, свою матірь проклинає; як віддає, мою споминає. (Гнідковський)

Як позичає, то нарікає на тяжкі відносини, падькає: «Ой моя матінко, на що ти мене породила на таку біду!» А як віддає, то коли не голосно, то в душі кляне вірителя: «Щоб тобі чорти матірь мордували» чи як там. Дуже тонка психологічна обсервація з пессимістичним відтінком. Пор. Adalberg Brać 29.

57. Хто не бере, тому лекше. (Ількевич)

Себто: хто може обійтися без затягання довгу або яких-будь зобов’язань.

[Доповнення 1910 р.] 58. Вони берут на бук. (Мшанець)

Беруть силою, розбоєм, дуфаючи на свою перевагу.

[Доповнення 1910 р.] 59. До того сі треба брати зубами й пазурами. (Ценів)

До цього діла треба братися завзято, всіми силами.

[Доповнення 1910 р.] 69. Хто бере, тому легше. (Лучаківський)

Видається парадокс, бо хто взяв, той обтяжив себе чимось, значить йому тяжче. Треба розуміти, що йому легше на душі, бо заспокоїть свою потребу.

[Доповнення 1910 р.] 60. Хто багато бере, мало має. (Підгірки)

Якби мав, то не потребував би брати.

Братова

1. Братова, три дні хату не мела, мого брата ізвела. (Нагуєвичі)

Насміх зовиці над недбалою, негосподарною братовою.

[Доповнення 1910 р.] 2. Ти з братовов? Ни заходи си з вдовов. (Ю. Кміт)

Осторога, взята з життєвої практики.

Бревітер

[Доповнення 1910 р.] 1. Я му бревітер в очи то скажу. (Дидьова)

Бревітер – латинське слово, в устах люду останок старого польського канцелярійного язика.

Бреха

1. А брехо, брехо! (Нагуєвичі)

З докором, обертаючись до чоловіка, якого обличили в брехні, в ширенні спліток.

2. Бреха брехов, митка митков. (Нагуєвичі)

Згірдно про чоловіка, якого вже знають як брехливого, коли виявилась якась нова його брехня.

[Доповнення 1910 р.] 3. На бреху забивайте, а на правду вважяйте. (Ю. Кміт)

Бреха тут у значенні брехня, а не в значенні: брехливий чоловік, як у ч. 1, 2.