Баба

Іван Франко

1. Або я баба, аби міні хто розказував? (Болехів)

Значить, бабі можна розказувати, а мужові ні.

2. Баба, а десітьом рада. (Kolberg Pokucie)

Хоч стара, але любить забавитися. Пор. словацьке: Jaka taka stara baba, kad ju bočka, to je rada (Záturecky VII, 279).

3. Баба a чорт, то собі рідня (Ількевич) … рідні. (Petruszewicz) … рівні. (Залісє)

Згірдний, ненависний погляд на жінку як на знаряд злого духа значно старший від християнського аскетизму, але ним розвинений у всіх консеквенціях, уведений навіть у канонічне право. В Балабановім Требнику з р. 1606 читаємо: «ибо діавол с женами брань творит мнихом и святым». Те саме і незначні варіанти див. Номис 9073; Чубинский І, 229; у чехів: Baba a čert z téhož přibuzenstwa (Čelakovský 309); пор. Wander V, 385 (Weib, 151); у поляків: Baba gorsza jak djabeł (Adalberg Baba 121).

4. Баба Богу ce молила, a горілку любила. (Корон)

Див. Етнографічний збірник VI, ч. 136. Загальне значення: і фарисеї моляться; молитва не чинить іще моральним чоловіком.

5. Баба виновата, що дівка черевата. (Мінчакевич, Ількевич, Petruszewicz)

Очевидно іронія, мовляв: баба в тому винна, хоч того й не зробила. Те саме Номис 4061.

6. Баба з воза, коням лекше. (Ількевич) … кобилі … (Lewicki) … коньом … (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Баба з воза, коньом лекши. (Жидачів)

Коли хтось позбудеться зайвого помічника, тягару, завади. Пор. Adalberg Baba 12; Wander V, 166 (Weib 8), і старомосковське Симони 1246 «Кума шла пеша к[ум]оням лехче.» [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 284; ІІ, 473, 481.

7. Баба з воза, лекше кілкам. (Lewicki) … на колеса. (Нагуєвичі)

«Кілкам» – полонізм, від «kółko», колесо; приповідка записана Левицьким мабуть у Шклі, або в Перемишлі. Значення те саме, що й попередньої. Див. Номис 5505 варіант б; Adalberg Baba 12; Záturecky XIII, 216 (возові легше); білоруське Баба с кальос, кальосам легчи (Носович 258).

8. Баба з пекла родом. (Ількевич)

Себто лиха, люта. Те саме (з Ількевича) у Номиса 243; Комаров 4: Баба тепла, родом з самого пекла; Adalberg Baba 80: On ma babę z piekła rodem. Еразм виводить початок цієї і подібних приповідок у різних народів від єресі северіянів і архонтиків, які вчили, що жінка – твір Сатани, а хто жениться, вступає до чорта в службу (Erasm 263).

9. Баба з печі, чорт на піч. (Darowski)

Значення може бути двояке. Або: баба така лиха, що й чорт рядом з нею не може вдержатися на печі, або ж: поки була баба на печі, то там було тихо і спокійно, а як злізла, то діти почали битися та галасувати, мовби чорт ускочив між них.

10. Баба з чортом, як пес з хортом. (Гнідковський)

Себто: однакові, близькі свояки.

11. Баба казала: «Перебула-м січень і мічень, а на марець виставлю палець» Тай у марті замерзла. (Бібрка)

Коли хтось легковажить собі трудності якогось діла. Вислів «січень-мічень» належить до так званих паристих римованих слів, із яких одне має самостійне значення, а друге докомпоноване до нього не має значення, а тільки надає головному певний відтінок, приміром шуря-буря, шасть-прасть, кренту-невенту, гала-драла (Гала = Аллах) і т. д. Пор. Мирза Джафар, Об искусственном образовании парных слов (Reimworter), «Юбилейный сборник в честь Вс. Ф. Миллера», Москва, 1900, с. 310 – 313.

12. Баба си нагадала, коли зілє на голову клала. (Гнідковський)

Один із численних дотинків на бажання старших жінок показувати себе молодшими. Квітчати голову – привілегія молодих дівчат.

13. Баба чорта звела. (Мшанець)

Про «бабський» розум приповідки говорять не так згірдно, як про інші прикмети старих жінок. Зрештою нагода, при якій ужито цього афоризму (Етнографічний збірник VI, 206), не стільки показує у баби розум, скільки у чорта дурноту. Та все ж намір приповідки – схарактеризувати здібність баби до злого. Пор. Комаров 9 (Баба й чорта переможе) і Liblinský с. 44: Baba jest třikrat horši než čert.

14. Баба як б’є чоловіка, то не знає коли годі. (Пужники)

Див. Етнографічний збірник VI, 48. Жіноча лютість не знає міри. Це вже висловив Ювенал пишучи: Sic collige, quod vindicta nemo magis gaudet, quam femina – знай, що ніхто більше не тішиться помстою, як жінка (Erasm 253).

15. Баба як гармата. (Нагуєвичі)

Себто заживна, сильна.

16. Баба як тур. (Ількевич)

Себто висока, росла, кремезна.

17. Баба як фаса. (Дрогобич)

«Фаса» з німецького Fass, бочка, значить огрядна, груба.

18. Баби читают, як коло божого гробу. (Коломия)

«Читати» тут у значенні: монотонно і жалібно рецитувати, голосити. Уладжування «божих гробів» у велику п’ятницю по церквах і костелах належить у нас по містах до традицийних звичаїв і у латинян і в уніатів. Такий «божий гріб» – спеціально на ту ціль зроблена рухома капличка декорується в нутрі як найбагатше, там складається плащаниця, а обік ставиться сторожа, яка від п’ятниці мусить стояти (розуміється, чергуючись) аж до неділі. Перед тим божим гробом читається й співається уставом приписані відправи.

19. Бабі не вірь, баба шяльвір. (Гнідковський)

«Шяльвір» з польського «szalbierz», пор. німецьке Salbader – ошуканець, шарлатан. У словаків: Ne veř čertu ani stare babĕ (Záturecky VII, 157); пор. Wander II, 182 (Glauben 14). Упімення давнє, пор. грецьке Γυναικἰ πίστευε μἠ δ ἂν ἀποθανἤ (жінці не вірь, хоч і вмре), основане на оповіданні, що померша мачуха ще й у гробі вбила свого пасерба, що молився на її могилі і згиб від намогильного стовпа, який упав на нього, див. Erasm 252; пор. Simrock 11342, 43.

20. «Бабо, син ти з дуба впав.» – «Коби в добру годину!» (Гнідковський)

Насміх над бабською добродушністю, а може й над вірою в добрі і злі години.

21. Вилізла баба на граба, а дід на ялицю, тай стрілив бабі в г-цю. (Нагуєвичі)

Старші, яким уже відхотілося слухати байок, переривають інколи цею поговіркою оповідача, коли цей зачне традиційною фразою: «Був собі дід тай баба».

22. Гоца-кеца коло пеца, треба бабі смичка. (Нагуєвичі)

Коли баба пускається танцювати, тай загалом коли хтось береться до діла не відповідного його літам або його станові. Щодо паристо римованих слів гоца-кеца див. увагу до Баба 11.

23. Дай нам Боже добрий час, би ся баби гзили: то по штири то по п’ять на купі лежили. (Кобиловолоки)

Коломийковий склад показує, що це властиво співанка – насміх над бабами, що пориваються битись між собою. Гзитися, дослівно бігати (відси геда), гратись.

24. Добра баба до поради. (Дрогобич)

Жіноча ремонстрація супроти чоловічого: йди геть, що ти мені поможеш! Зовсім інше значення має споріднена з цією приповідка у поляків (Adalberg Baba 93): Po radę do baby, a przez nią do czarta, себто: хіба чорт може дати гіршу раду, як баба. Пор. німецькі, чеські, датські і т. п. приповідки, Wander I, 1143, Frauenrath, а також Simrock 11254: In bösen Räthen ist das Weib des Mannes Männin.

25. До єдної баби десять чортів не хопjить сі. (Комарно)

Себто: не дадуть їй ради. Мусіла баба добре заімпонувати розумом чи хитрістю тому, хто зложив сю приповідку.

26. Дочекалася баба гречаної паски. (Лучаківський)

Коли хтось ждав добра, а дождався ще більшого лиха. Паска традиційно мусить бути пшенична.

27. За то баба вінувала, що дівка черево мала. (Лучаківський)

Гумористичний погляд на віно як на премію за те, що парубок узяв дівку не зовсім нетикану. Такий погляд побачимо ще й далі, див. «Дівка».

28. Захотіла стара баба молодою бути. (Нагуєвичі)

Це перший рядок коломийки, але вживається також як приповідка, в значенні докору або насміху.

29. З бабов би і біда кінця не урвала. (Мшанець)

«Біда» в значенні чорта; «кінця урвати» – дійти до ладу. Див. Етнографічний збірник VI, 296. У поляків простіше: Z babą czart nie poradzi (Adalberg Baba 37).

30. З бабою і дідько справу пріграв. (Ількевич)

Оповідання про те, як чорт на спілку з бабою раз сіяв мак, а раз садив моркву і оба рази був обдурений, див. Етнографічний збірник VI, 206. Та сама приповідка у Номис 9071; Комаров 9 (З бабою і чорт не виграє) і Čelakovský 309 S babou і čert soud prohral. До оповідана про чорта, обдуреного при сівбі і збиранню, див. паралелі Grimm II, 981; F. Liebrecht, Germania, XXVI, 123.

31. З бабою і чорт не годен вийти на конець. (Мшанець)

Вийти на конець – дійти до згоди, поставити на своїм. Див. Етнографічний збірник VI, 206.

32. З бабою ніколи не трафиш до кінця. (Лучаківський)

Трафити до кінця – дійти до ладу, полагодити діло на обопільне вдоволення.

33. З чим баба на торг, з тим і з торгу. (Лучаківський)

Може мати двояке значення. Або це баба бідна, що йшла на торг без нічого і вертає так само; або ж вона ходила на торг із таким товаром, якого від продажі не поменшало.

34. Клади лабу на бабу, а баба каже: «фалабу!»! (Нагуєвичі)

Старша жінка рада, коли її хто зачепить як молоду. Оця приповідка – скорочена форма жартливої пісеньки:

Я на бабу кладу лабу,

Баба каже: «Хвала Богу!»

Я на бабу кладу другу,

Баба родит зелепугу. (Нагуєвичі).

35. Колисала баба діда від поранку до обіда. (Нагуєвичі)

Властиво початок жартливої дитячої пісеньки; як приказка вживався до висміяння непотрібної, безцільної роботи. Те саме по-польськи Adalberg Baba 61, без пояснення.

36. Красна баба без єдваба. (Гнідковський)

Шовкова сукня не додасть їй краси.

37. Кукуріку! баба в ріпу, а дід в каши бабу страшит. (Дрогобич)

Дитяча приказочка; якогось глибшого значення я не міг допитатися. Дуже подібне у білорусів: Кукуріку, баба в ріпу, а дзєд за єю с кочергою (Носович 335) – по думці Носовича «шуточная поговорка про пение петуха».

38. Ладна баба без єдваба. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Пор. вище ч. 36. Ладний в значенні гарний.

39. Локла баба хліба, чекаючи на діда. (Крехів)

Локла, пор. польське łaknąć. Подібно в староруському: Ждала баба обеда, да не бегала от деда, див. Симони 883.

40. Луп цуп бабу в пуп. (Вікно)

Сміються з такого, що без причини впадає в злість і кидається бити не розбираючи, кого й куди.

41. Маєш бабо редути! (Дрогобич)

Редути – масковий бал. Оповідання, яке дало очевидно почин тій приповідці, про нещасні пригоди баби на масковім балі, я не чув. Приповідка, первісно польська, вживалася, коли кому несподівано трафиться якась прикрість або перешкода. Adalberg Baba 68: Masz babo redutę! – також не пояснено.

42. Мала баба Васильи, Василь дурний як тельи. (Нагуєвичі)

«Бабин син», себто хлопець, вихований без батьківського проводу, не мав у нашого народа доброї слави і стрічається з частими насміхами в роді оцього.

43. Мала баба сина тай му портки вшила: на переді тісно, а на заді трісло. (Нагуєвичі)

Насміхаються, коли хтось робить не до ладу, не вміючи гаразд.

44. Нагадала собі бабка, як дівкою була. (Ількевич)

Коли хтось споминає давно минуле та ще й жалує за ним. Пор. Adalberg Baba 97.

45. На двоє баба ворожила: або вмре, або буде жила. (Ількевич) … казала. (Нагуєвичі)

Насміх над бабською ворожбою. В дальшім ряді насміх над кожним, хто не хоче, чи не вміє висловити своєї думки ясно і рішучо, але говорить двозначно. Те саме див. Номис 5616; Adalberg Baba 72 (наведено також руський текст із A. Schneider, Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi II, 5); Záturecky XIV, 177 (друга половина: або буде дощ, або сльота); Носович 351. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 58; Славейков І 282.

46. Най буде бабі плескано. (Ількевич)

Коли хто упирається при своїй думці. На який спеціальний факт натякає приповідка, не вмію сказати.

47. Най-но, чия баба буде війтом? (Kolberg Pokucie)

Насміх, коли хтось потішає себе марною надією. У Номис 4901 іронічно: Буде баба війтом! У чехів (Liblinský 44): Kde je kozel zahradnikem, stara baba poručnikem, tam by byl čert služebnikem – висловлено в іншій комбінації думку про нездатність баби до проводу в мужському ділі.

48. Не знати, чи будуть наші бабуня в небі. (Збараж)

Коли хтось подає сумнівну річ за певну.

49. Не мала баба клопоту, купила си порося; баба в крик, порося в квік. (Ількевич) … порося. (Petruszewicz) … тай порося си купила. (Lewicki) [Доповнення 1910 р.] Не мала баба клопоту, та купила поросє. (Снятин) … купила си … (Миколаїв на Дністрі)

Коли хтось самохіть напитав собі клопіт. Варіанти див. Номис, 1058; Adalberg Baba 80; Носович 369; те саме в старохорвському: Не имала баба биса, теръ купила прасе. (Гильфердинг 1548). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 319.

50. Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило. (Городенка) … як бабу … (Залісє) [Доповнення 1910 р.] Не поможе бабі й кадило, як її скривило. (Пужники)

Злої вдачі не направиш лагідними способами. Те саме Номис 5667.

51. Не пхай бабі пальця в рот. (Darowski)

Значить: не вірь бабі, неначе б то: хоч беззуба, а все-таки може вкусити. Про жіночий звичай кусати в сварці була вже латинська приповідка, див. Erasm 624: mordes tanquam mulieres.

52. Не сіло, не пало: дай бабо сало. (Lewicki, Petruszewicz) Ні … ні … подай бабо на піч … (Зазулинці)

Значить: без причини, не приготований берися щось робити. Сісти і впасти в такім сполученні, значить прилетіти, прибути, пор. весільну пісню:

Ой ізленули два янгелоньки з неба,

Ой сіли-впали у Йвасенька на оборі.

Те саме в польськім: Ni siadło, ni padło, daj babo sadło! (Adalberg, Baba 84).

53. Ніщо бабі по єдвабі. (Ількевич Petruszewicz)

Себто не поможуть їй дорогі строї. Пор. вище ч. 36, 38.

54. Носиться, як баба з топором. (Мінчакевич) … з тижбором (Лолин) … зо ступов. (Нагуєвичі)

Утворено мабуть по аналогії: носиться, як дурень зо ступою, приповідки, основаній на звіснім оповіданні про дурня, що одержавши по батькові ступу, не хотів розстатися з нею і ночуючи в лісі на дереві витяг і її туди, пор. Етнографічний збірник VIII, ч. 34, 35. Є також оповідання про дурну бабу, що витягши двері на дерево, пустила їх відси на розбійників, див. данську казку у Möller, Folkesagn, італійську і інші вказані в Köhler, Kleinere Schriften І, 71, 337, 341. Слова «тижбір» у Желехівського нема; воно значить: ступяр, ступернак, товкач від ступи.

55. Поїхала баба в ліс без підтоки, без коліс; як заплила в сухий пень, то стояла цілий день. (Нагуєвичі)

Коли хто береться до роботи, не маючи до неї ні сили, ні вправи. Їхати в ліс по дрова – діло мужчинське, а не жіноче. Підтока (у Желеxівського II, 651; хибно підтоки, plur. Tant.) – півперечний дрючок у возі, що з обох боків кінчиться осями, отже: передня і задня підтока. [Приповідка використана у статті І. Франка «Сухий пень» (1905 р.). – М. Ж., 29.04.2021 р.]

56. Потрібне, як бабі лихо. (Darowski)

Про зовсім непотрібне; бабі вже досить того лиха, що стара.

57. Роди бабо дитину, а баба ялова. (Darowski)

Коли хтось приходить до другого з дикою, неоправданою претензією.

58. «Роди бабо дитину!» – «Чекай пане годину.» (Brzozówski)

Панській самоволі годі спротивитися навіть у таких речах, що неможливі з природи. Але на такий розказ є один спосіб – проволокти його виконання.

59. Роди бабо, коли бабі з літ вийшло. (Теребовля) … а бабі сто літ. (Нагуєвичі)

Те саме в польськім: Adalberg Baba 119. Wojcicki (Przysł. III, 181) а за ним і Wurzbach (Poln. Sprichw. 55) прикладали сю приповідку до спеціального випадку: женячи нововибраного короля Степана Баторія з Анною Ягайлонкою, тоді вже звиш 50-літньою. По шлюбі пани бажали королеві мати мужеського потомка, та деякі нишком кпинили собі з тих бажань, що, мовляв, куди вже такій старій бабі родити дитину! Та це пояснення мало правдоподібне, бо вже в XVII в. знаходимо в Дубровнику хорватську приповідку: Роди баба дете, откуд ти очи стое (Гильфердинг 2456).

60. «Сер бабо на стул!» – «Стидаюся, пане». (Комарно)

Оповідають, що до баби-русинки прийшли на постій вояки, правдоподібно ще польські (на це вказує польська перша фраза) і веліли їй дати собі сира, а вона, зрозумівши їх не так, зборонялася поганити собі стіл, поки вкінці уступаючи погрозам не згодилася – на ще більше обурення голодних вояків. Оповідання я чув у Нагуєвичах.

61. Стара баба розуму не мала: голова боліла, с-ку завивала. (Комарно)

Насміх, коли хтось уживає способів зовсім невідповідних до задуманої мети.

62. Стара баба с-ла, трави ся тримала; трава ся урвала, баба в г-о впала. (Комаров)

Насміх над бабою, без загальнішого значення.

63. Сторгувала баба бич, та не дала могорич. (Яворів)

Могорич п’ють тільки при якімось значнішім торзі, коли купують коні, воли, тощо. Якась бідна баба, купивши для свого чоловіка батіг, перепрошувала продавця, що не ставить могоричу, і відси пішла приказка, коли хтось у дрібних справах поводиться так, як коли б ходило про великі.

64. Так виїжджає, як баба зі ступою. (Лучаківський)

Коли хтось вирветься («виїде») з яким недоладним словом. Натяк на дурну бабу і її пригоду зі ступою, див. Баба ч. 54.

65. Тир, тир, тир, дай бабо сир! (Darowski)

Коли хто у одно, вперто торочить якесь неоправдане жадання. «Тир-тир-тир» – ономатопоетичне змалювання, як якісь напасники, може вояки-постояльці термосять дверми, домагаючися їди.

66. То баба з вухами. (Нагуєвичі)

Здаеться, що первісно було «з вусами», себто баба з мужеським характером, по-польськи «Herod baba», пор. Adalberg Herod.

67. To баба сім миль з за пекла. (Калуш)

Значить, люта, сварлива і напаслива. Пор. вище Баба 8. і Adalberg Baba 125.

68. То стара баба, не чоловік. (Нагуєвичі)

Мужчина вважає це лайкою, коли його назвати бабою; з тим прозвищем в’яжеться розуміння про брак сильної волі, рішучості, відваги.

69. То така баба, що десятьом рада. (Печеніжин)

Пор. вище Баба, 1.

70. То така баба, що й дідька не треба. (Нагуєвичі)

Себто: зла, хитра, підступна. Пор. вище Баба 3. Див. також Wander, V, 318 (Weib, 14); Čelakovský 309; пор. німецьке: Wer ein böses Weib hat, braucht keinen Teufel (Simrock 11830a).

71. Три баби, три жаби, тай буде ярмарок. (Збараж)

Баби говірливі, крикливі. Дуже близькі варіанти див. Номис 9083 – 86; Čelakovský 395; Wander V, 294 (Weib 12); Simrock 11308; Liebrecht у Jahrbuch für romanische und englische Litteratur IV, 120; Даль 1,438,3; Adalberg, Baba 45; середньовікові приповідки див. Bebel 109 і 464, пор. латинський двостих:

Ranae tres, et anus totidem, tres insuper aucae

Possunt immensum voce replere forum.

72. У баби довгий волос, a короткий розум. (Нагуєвичі)

Дуже давня і загально розповсюджена обсервація, див. Номис 9051, Frischbier I, 278, ч. 3999; Wander V, 130 (Weib 6); староруська «Волосы долги, да ум короток» (Симони 415) і «У бабы … « (там же 2361); Simrock 11359; купу старонімецьких приказок на сю тему наводять Zingerle, с. 35 і Сурінгар до Bebel ч. 200 (с. 57 і 304 – 306); Даль I, 437; Носович 446; турецька Osm. 327. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 323.

73. У баби лиш єдно добре купити. (Гнідковський)

Очевидно слово «баба» має тут ширше значення: жінка загалом.

74. У баби чорні лаби. (Нагуєвичі)

Бо ходить боса по болоті.

75. У баби язик, як у чорта хвіст довгий. (Корчин)

Значить, сварлива, обмовна. Трохи подібне великоруське: Волос долог, а язык длинней (Даль І, 438).

76. Уздріла баба худа, а не видит дуба. (Kolberg Pokucie)

Бачить мале, а не бачить великого.

77. Хто перший раз до міста приходить, мусить стару бабу цілувати. (Нагуєвичі)

Так говорять дітям, що напираються їхати зі старшими до міста.

78. «Ци віддавала би-с ся, бабо?» – «Ба, а хто ж мене, паночку, возьме?» (Вікно)

Не скаже баба: ні, а тільки: а хто ж мене візьме. Охота була б у неї.

79. Штурк бабу в яйці! (Дрогобич)

Коли хтось, починаючи роботу, зараз із самого початку зробить щось не до ладу.

80. Ще баба дівкою була, як сі тото стало. (Нагуєвичі)

Значить дуже давно, пора вже про це й забути, іноді навіть: це якась байка, того ніхто не затямив. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 234.

81. Що бабі, то й громаді. (Зазулинці)

Не все воно так, радше навпаки, див. Громада. Так як тут, див. Adalberg Baba 33: Co babce, to і gromadce.

82. Що вже бабі по єдвабі? (Лучаківський)

Не потрібно старому строїв, пор. вище Баба ч. 36, 38; майже так само у поляків, див. Adalberg Baba 35.

83. Що волиш, бабонько: ци ласку божу, ци миску круп? (Нагуєвичі)

Таким питанням відповів один парубок другому, коли той запитав його: «Ци волиш у літі хорувати, ци в креміналі сидіти?» Приповідка взята зі звісної дитячої казки про діда і бабу, що по бобу вилізли до неба і там пан Біг по бабиному вибору дав їм миску круп, через які потому дід убив бабу.

84. Як би баба вуса мала, то би була дідом. (Ценів)

Гумористична відповідь на чиїсь смілі припущення та неоправдані надії, пор. вірменське: Коли б моя бабуня була мала бороду, то була би моїм дідусем (Wlislocki 182). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 6.

85. Як би сім баб до него промовило. (Ількевич)

В тій формі приповідка не ясна. Маб. повинно бути: «Як би сім баб йому примовило», аналогічно до Номис 4462: «як би сім баб пошептало». Сім баб узято в зв’язку з традицийним числом «сім немочей» чи апокрифічних «сім трясавиць», пор. Номис 421; Ефименко ч. 33, 36 (77 трясовиць), ч. 66 (сім колодиць); М. Соколов, Матеріали и замітки 1–V.

86. Як світ світом, не була й не буде баба війтом. (Теребовля)

Коли хтось покладає надію на жіночий розум або на жіночий розказ. Та сама думка див. Номис 5481; оригінальне мотивування див. Етнографічний збірник VI, ч. 133. У греків була приповідка: Γυναικἰ δ ἀρχεἲν οὐ δίδωσιν ἠ φὐσις – природа не дає жінці верховодити (Erasm 692). Значення, як бачимо, те саме, що і в нашій приповідці. Інше значення має подібна до нашої приповідка у Комаров 8: Доки сонце світить, не буде з баби діда, себто не заступить жінка мужчини в господарстві.

[Доповнення 1910 р.] 87. Баба без діда, як борщ без хліба. (Мшанець)

Жартлива примівка про бабу-вдову.

[Доповнення 1910 р.] 88. Баба видобуде всю правду й ниправду. (Ю. Кміт)

Вона звичайно розмівна і вміє збудити до себе довір’я всякого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 89. Баба о образах, а дід о гарбузах. (Коломия)

Образово говорять про незгідливе подружжя.

[Доповнення 1910 р.] 90. «Бабо!» – «А ци я ти бабила?» (Мшанець)

Огризаєтся жінка, коли хто без потреби назве її бабою. Бабити значить бути за акушерку.

[Доповнення 1910 р.] 91. Бабу не здуриш. (Бистре)

Вона за свій довгий вік набралася розуму.

[Доповнення 1910 р.] 92. Варум баба не палила? Бо гольц дома не було. (Кнігинин Р.)

Передразнюють говірку урльопника, що мішає руські слова з німецькими.

[Доповнення 1910 р.] 93. Давнійше баба хлопа боялася, нині хлоп баби боїться. (Монастирок)

Поговірка старих людей.

[Доповнення 1910 р.] 94. Дві бабі, а три жабі як ся зійдут у місті, не переговорят і чоловіків двісті. (Буськ)

Характеристика говірливості жінок. Пор. т. І, Баба ч. 71, де подано зовсім аналогічний латинський двостих.

[Доповнення 1910 р.] 95. Дві бабі одна гуска, цілий ярмарок. (Буськ)

Варіант до попереднього числа.

[Доповнення 1910 р.] 96. Де є баба, там і чорта не треба. (Снятин)

Лиха баба вміє скоїти сварку і в найліпшій родині.

97. З бабою і чорт не порадит. (Тиханя)

Старі жінки бувають лихі і хитрі. Пор. т. І, Баба 31.

[Доповнення 1910 р.] 98. Не виділа баба воза, та й казала, що карита. (Снятин)

Кепкують із баби, що мало знає світа.

[Доповнення 1910 р.] 99. Не вір бабі до смерти. (Миколаїв над Дністром)

Правило життєвої обережності. Пор. т. І, Баба ч. 19.

[Доповнення 1910 р.] 100. Пішла баба по перець, надибав ї старець, припер бабу до дверець, розсипав ї перець. (Кнігинин)

Жартлива примівка, взята із весільної пісні.

[Доповнення 1910 р.] 101. Сик баба на помело, коли води не було. (Монастирок)

Пор. т. ІІІ, Сик. 1.

[Доповнення 1910 р.] 102. Така баба, жи штирма кіньми є що обирати. (Жидачів)

Говорять про грубу, заживну бабу.

[Доповнення 1910 р.] 103. Така баба, що як би сі не сварили, тоби сі десіть поділили. (Кнігинин Р.)

Значення неясне.

[Доповнення 1910 р.] 104. Така баба, як шустка. (Жидачів)

Її легко підкупити на лихе діло.

[Доповнення 1910 р.] 105. У баби тілько віри, що на бистій воді піни. (Мшанець)

Песимістичний погляд про жіночу зрадливість. Винято з пісні про Довбуша.

[Доповнення 1910 р.] 106. Що сі бабі хтіло, то сі бабі снило. (Ілинці)

Можна би сказати й загально, що чоловікові сниться те, чого йому бажається.

[Доповнення 1910 р.] 107. Як баба розсипеть ся, ані не позбираєш ся.

Образово: коли баба розговориться, то й не переслухаєш.