Битий – Біглий

Іван Франко

Битий

1. Битий то пес. (Гнідковський)

Значить, розумний, учений, практикований. «Пес» про чоловіка в згірднім значенні.

2. Битий, як жидівський Гаман. (Печеніжин)

Пор. пояснення до Бити ч. 40, а також Номис 3956.

3. За [одного] битого два небитих дают, та ще й не берут. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] За одного битого двох небитих дают, тай то не берут.

Сказано в тім припущенню, що битий – учений, справний, а небитий – неотеса, невмілий. Те саме Номис 3897. Пор. Старомосковське: На битом два небитых дають (Симони 1767); польське Adalberg Bity 6; білоруське: За битаго одного двух небитых даюць, да не беруць (Ное. 304), пояснено: «похвала тому, хто був під острим доглядом і навчанням»; німецьке: Wander, Schlagen 389. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 540.

4. Не битий не кричи, а битий не мовчи. (Нагуєвичі)

Коли не маєш кривди, то не жалуйся, але коли скривджений, то не мовчи, бо сам будеш винен, що ніхто за тобою не впімнеться. Білоруське: Не битому нечего плакаць (Носович 360) поясняв Носович так, що плачем не докажеш своєї невинності; пояснення дуже натягнене.

5. Я в тім не битий. (Нагуєвичі)

Значить, не вчений, недосвідний.

[Доповнення 1910 р.] 6. Битий не битого везе. (Нагуєвичі)

Натяк на казку про лиса і вовка. Пор. Liblinský, 211; Даль 247.

Биц

[Доповнення 1910 р.] 1. Биц, биц, таралай, задри фіст та й тікай! (Чернів)

Кричать, коли корова бицкається. Пор. т. І, Гедз 2.

Біб

1. Біб – опора хлібові. (Дрогобич). … половина хліба. (Нагуєвичі)

Біб займає важне місце в числі знадобі в селянської живності.

2. Біб – розпучи-черево. (Дрогобич)

Із оповідання про стрічу риби з бобом, див. Риба.

3. Біб треба сіяти в пісний день, то в нім не буде мух. (Нагуєвичі) … в понеділок … (Коломия)

Асоціація ідей ясна – біб обік борщу найважніша пісна страва селянина, значить, удається також тоді, коли його сіяно в пісний день. До пісних днів у більшості сільської людності, особливо жіноцтва, належить також понеділок.

4. Всипали му як бобу. (Нагуєвичі)

Набили; про бійку, символізовану сипанням у посудину див. Бити ч. 34.

5. Коли цвіте біб, то тяжко за хліб, а як мак, то не так. (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Як цвіте біб, найгирше за хліб; як цвите мак, то вже ни так. (Жидачів) … тьишко … (Тростянець)

Широко розповсюджена господарська примівка. Біб починає цвісти в початку червня, значить у самий найтяжчий передновок, а мак у другій половині липня.

6. Лущити як біб. (Нагуєвичі)

Значить, бити палицею, щоб ляск ішов. Лущити має двояке значення: теребити, обтрощувати тверду луску, і бити «з луском», гучно.

7. Ото му дав бобу! (Лучаківський)

Образово, замість набив. Пор. вище ч. 4 і Номис 3633.

Бігати

1. Ану вибігаймо сі! (Нагуєвичі)

Значить, біжім на перегони, переносно: ану, хто з нас дужчий, більше знаючий.

2. Бігає, як би му в задницю шило встромив. (Дрогобич)

Про неспокійного, непосидючого чоловіка.

3. Бігає як кіт загорений. (Ількевич)

Про непритаманного, нетямущого, що кидається сюди й туди без думки і плану. Те саме у поляків: Biega jako kot ogorzały (Adalberg Biec 3).

4. Бігає, як кіт з розщіпом на хвості. (Нагуєвичі)

Поганий звичай – мучити кота, начіплюючи йому на хвіст розщіп (поліно або скипку розколену з одного кінця, так що в розколину встромляється хвіст і потім пускається звірина бігати) дав почин оцій поговірці про чоловіка, що кидається сюди-туди, притиснений якоюсь потребою і просить собі помочі.

5. Бігає як навіджений. (Нагуєвичі)

Навіджений – божевільний, опанований злим духом. В основі цього слова лежить «відь» в значенні злого духа; в такім значенні це слово й уживається на Підгір’ї, див. далі Відь. Із цього слова утворено також відь-ма, при чім «відь» зовсім не те саме, що корінь «від» у відати, вість, від-від-ати і т. д.

6. Бігай, куди ті ноги несут. (Нагуєвичі)

Коли хтось утікає і не хоче стрічному сказати, куди і за чим біжить. Пор. німецьке Wander, Laufen 150. В скороговірці: біяй або бьяй.

7. Бігай на єдні нозі! (Нагуєвичі)

Значить, бігай і вертай швидко. Образ узятий із того, що простояти на одній нозі можна тільки недовго. Ще Горацій писав про Люцилія, буцімто цей поет писав свої вірші «stans pede in uno», стоячи на одній нозі, значить, поспішно, недбало.

8. Бігай на зламану голову! (Нагуєвичі)

Інтересна конструкція, замість: бігай, щоб голову зламав. Пор. польське: Bieży, by miał szyję złomić (Adalberg Biec 7) і великоруське: Бежит сломя голову (Дикарев 447).

9. Бігай та й ноги на плечі бери! (Гнідковський)

Жартливо: біжи і шануй ноги, немовби ніс їх на плечах, щоб міг швидше дійти до цілі.

[Доповнення 1910 р.] 10. Бігай-бігай, а ноги за римінь сховай. (Жидачів)

Варіант до т. І, Бігати ч. 9.

[Доповнення 1910 р.] 11. Няй бігає, аби собі аж ноги позривав. (Богородчани)

Речення зі злим замислом, коли хтось сердиться на те, що інший ходить занадто скоро, або бігає без потреби.

Бігматися

1. Ану забігмай сі! (Нагуєвичі)

Бігматися – сказати «бігме», інакше забожитися.

2. Забігмаю сі сто раз не раз. (Нагуєвичі)

Ото раз не раз – стереотиповий зворот на означене повної серйозності сказаного перед тим, див. далі Сто.

Бігме

1. Бігме! Бігне-ж-то-ну! (Нагуєвичі) Бігме Боже! (Ясениця Сільна)

Звичайна формула божби. «Бігме» мабуть скорочена формула присяги: Біг мене покарай, або Біг мені свідок. Пор. німецьке Bei Gott, сербське Бога мі!

2. Біг-не-боже! (Нагуєвичі)

Перекручене попереднього, коли хтось збрехав і хоче ніби забожитися, але не серйозно.

Бігти

1. Біжи, біжи, а на місці лежи. (Бібрка)

Насміх над лінивим, що раз у раз говорить: а побіжу там, а потім побіжу там і там, – а сам ані з місця.

2. Біжи, куди ті ноги несут! (Нагуєвичі)

Тікай, куди бачиш, куди можеш пройти. Подібне, в значенні безцільного ходження, старохорватське: Идем гди ме ноги носе (Гильфердинг 813).

3. Біжи, не обзирай сі! (Нагуєвичі)

Має також ширше значення: роби не вагаючись і не збочуючи від мети.

4. Біжи тай під ноги диви сі. (Нагуєвичі)

Роби обережно, з увагою на можливі перепини.

5. Біжить, аж язик вивалив. (Нагуєвичі)

Значить, ледве дишучи, щосили.

6. Біжит, землі не дотикає сі. (Нагуєвичі)

Про коня, що чвалає щодуху.

7. Біжить як гінчий пес. (Нагуєвичі)

Коли хтось ходить не оглядаючись, зайнятий виключно чимось одним. Пор. польське: Bieży jak chart (Adalberg Biec 1); німецьке Wander, Laufen 168.

8. Біжит як на солонец. (Kolberg Pokucie)

Солонець – місце де випливає солоне джерело, приваблює до себе всю звірину. Говориться, коли хтось поспішає десь на ласу гостину або за яким дешевим зиском.

9. Біжить як пес пішки до млина. (Добрівляни)

Себто: не дбаючи про невигоду поспішає туди, де можна здобути якусь користь.

10. Біжить, як швець з чобітьми на торг. (Ількевич)

Щоб попередити інших. Те саме у поляків, Adalberg Biec 15. Пор. німецьке Wander, Laufen 173.

11. Великі річи, що не можу бічи! Он та стара, тай то не могла. (Теребовля)

Жартливо, коли хтось щось повинен був зробити, а не зробив.

12. День біжит, день лежит. (Лучаківський)

Про циганську кобилу, що привикла перекочовувати з місця на місце з довшими перестанками. Також про чоловіка непривичного до затяжної, систематичної праці.

13. День біжит, три дни лежит. (Нагуєвичі) Три дні … а день … (Печеніжин)

Про хоровитого, слабосилого чоловіка, що трохи поробить, а потім мусить це відхорувати.

14. Єден біжит, другий лежит. (Нагуєвичі) Єдно … друге … (Нагуєвичі)

Про недібрану пару або спілку, де одно роботяще, друге ліниве.

15. Забіг у безвісти. (Нагуєвичі)

Коли хто біжить без огляду на дорогу або за мету; пропав.

16. Не забігай на перед! (Нагуєвичі)

Коли хтось у оповіданні або при якій роботі хапається поперед інших, обминає якісь важливі деталі і поспішає до кінця.

17. Перебіг бим го на гладкім. (Нагуєвичі)

Значить, перегнав би на рівнім, а в ширшім значенні: перевищив би при рівних шансах.

18. Побіг вітра здоганьити. (Нагуєвичі)

Побіг до неозначеної, неможливої мети, взявся до безхосенного діла.

19. Тре сі набігати, заки повбідати. (Нагуєвичі)

Значить, треба натомитися, поки здобути якусь користь.

[Доповнення 1910 р.] 20. Біжут люди, ги на чудо ся обзирати. (Ю. Кміт)

Люди в селі збігаються глядіти на якусь незвичайну пригоду.

Біглий

1. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. (Гнідковський)

Хто тікає, той іде одною дорогою, а хто гонить за ним, а не знає, куди він утік, перед тим багато доріг і не звісно, на яку йти.