Болото – Боронити

Іван Франко

Болото

1. Болото аж сі розкисло. (Нагуєвичі)

Рідке болото. Згірдно говорять про ледачого, плаксивого чоловіка без енергії.

2. Болото по вуха. (Нагуєвичі)

Глибоке, невилазне болото.

3. В болото влізти легко, а назад хоть воли випрягай. (Львів)

Легко встрягти в якесь нечисте діло, а видобутися з нього і зі стратою тяжко. Пор. польське: Wlazł w błoto, wyleść nie umie (Adalberg Błoto 18).

4. Витьигни біду з болота, а в’на тобі на голові сьиде. (Нагуєвичі)

Вирятуй лихого чоловіка з біди, а він тобі біди наробить. Див. подібне Лютерове речення Wander I, 686 (Dreck 63).

5. Відчепи ся від мене та лізь у болото. (Лучаківський)

Говорять напасливому чоловікові. Лізь у болото замість іди до чорта.

6. Він і не вилазит з болота. (Нагуєвичі)

Значить не може відстати від поганих привичок, а також: не може видобутися з бідності, з довгів, з клопотів. В тім самім значенні у чехів і словаків: Vytahnul se z blata (Čelakovský 617; Záturecky XII, 347); у німців: Der ist recht in den Dreck hineingesessen, Wander I, 677 (Dreck 99, 130-141).

7. Вліз у болото тай качає ся як свиня. (Кобринський)

Говорять про п’яницю, або загалом про чоловіка, що не може покинути своєї поганої привички; пор. Wander II, 1557 (Koth 35).

8. Волю в болото веречи, ніж нетрудному дати. (Нагуєвичі)

Волю змарнувати, знівечити якусь річ, ніж дати лінивому та недбалому.

9. Збив го на болото. (Нагуєвичі)

Збив до повного знесилення, до безтями.

10. З болота в калужу. (Нагуєвичі)

З одного лиха попасти ще в гірше; у німців: Aus dem Koth in den Dreck fallen, Wander II, 1557 (Koth 44).

11. З болота го витьиг. (Нагуєвичі)

Видобув його з біди, з занедбання, з зіпсутого окруження, Пор. німецьке: Einen aus dem Dreck ziehen, Wander I, 688 (Dreck 110).

12. З болота паски не спечеш. (Нагуєвичі)

Глупими, недоладними способами або зовсім без ніяких засобів порядного діла не зробиш.

13. Змішав го рівно з болотом. (Нагуєвичі) Змішати з … (Гнідковський)

Значить, зганьбив, вилаяв, доказав прилюдно погані вчинки. І у поляків: Z błotem zmięszać kogo значить те саме, див. Adalberg Błoto 17; у словаків: Blato hadže ро nom (Záturecky V, 466) значить говорить про нього погані речі, лає його; пор. німецьке: Einen mit Dreck beschutten, Wander I, 688 (Dreck 116).

14. Коби болото, а чорти будут. (Збараж)

Коби нагода до злого, то вже найдуться такі, що з неї захочуть користати. Пор. Adalberg Błoto 1; Дикарев 674.

15. Кому болото, а кому злото. (Нагуєвичі)

Одна й та сама річ може бути одному погана і обридлива, а іншому мила й дорога.

16. Ледво-м сі отріс із того болота. (Нагуєвичі)

Значить позбувся поганої компанії або загалом немилих обставин. В такому самому значенні кажуть словаки: Už sme v blate (Záturecky XII, 493).

17. Нам болото, а панам злото. (Бірки Великі)

Говорять селяне, бачачи, як коштом їх важкої праці інші паношаться. Говорив бориславський робітник оповідаючи, як тамошні робітники, самі живучи в бруді та смороді, збагачують капіталістів.

18. Розбабрав болото. (Нагуєвичі)

Виволік погану справу, так що про неї учинилося багато бесіди. В німецькому: Den Dreck auspatschen, Wander I, 687 (Dreck 94), Пор. латинське: Coenum agitare (Erasm 311).

19. Там таке болото, що як залізеш, то чобіт треба за хольиву витьигати. (Щирець)

Говорять про погану, болотяну дорогу.

20. Та не міси болота! (Нагуєвичі) … не розбабруй … (Нагуєвичі)

Не розмазуй поганої справи, не розноси спліток та брехень. У німців: Alten Dreck soll man nicht aufruhren, див. Wander I, 684 (Dreck 1).

21. Той, що в болоті сидит. (Нагуєвичі) … що болотом трясе. (Коломия)

Образово замість чорта. Вірування в те, що чорт сидить у болоті, повстало мабуть відти, що над болотами ніччю показуються блудні огні, які вважаються появою злого духа.

22. У таке-м болото вліз, що аж ми самому встидно. (Нагуєвичі) … що не знаю, як із нього й вилізти. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що заліз у великі довги, або попав у погану компанію, від якої не може відпекатися.

23. Хто в болото лізе, того ще й піпхнуть. (Ількевич)

Хто самохіть пхається до лихого діла, до п’янства, крадіжки і т. і., все знайде охочих, що заохотять його бристи далі.

24. Хто в болото лізе, тот ся покаляє. (Ількевич)

Хто вдається дов компанію зі злими, зіпсованими людьми, той і сам здобуде лиху славу, попсується. Так само у поляків (Adalberg Błoto 11), у словаків (Záturecky VIII, 444); Wander I, 686 (Dreck 60).

25. Що болото, то не злото. (Нагуєвичі)

Погана, нечесна людина не те саме, не буде така люба, як гарна та людяна.

26. Як у болото верг. (Нагуєвичі)

Пропало без пожитку. Так само у поляків (Adalberg Błoto 4).

Боляк

1. Больик як куляк. (Нагуєвичі)

Говорять про великий нарив, опухлину.

2. Вивергло би ти боляк на самій с-ці! (Дрогобич)

Жартливе прокляття, коли хтось сяде на столі. Вірування в те, що хто сяде на столі, де кладеться хліб «святий», тому зад обкидає прищами, див. Етнографічний збірник V, 194, ч. 34.

3. Обметало го больиками. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, на якому багато прищів, ран, гуль.

Боляче

1. В саме больиче мі вразив. (Нагуєвичі)

Значить двояке: а) вразив рану і відновив біль; б) пригадав щось важке, неприємне.

2. І тут боляче і там горяче. (Збараж)

Безвихідне положення: і так зле і сяк не добре.

Болячка

1. Больичка – пек би їй було! (Березів)

Згадуючи про якусь погану рану, нарив тощо, завсігди додають формулу спльовування, мовляв: щоб не причепилася. Про давність і значення тієї формули див. Grimm 1056; ZDMG XXXI, 261.

2. Больичка ти під бік! (Нагуєвичі)

Прокляття. Загальне вірування, що прокляттями можна іншому причинити хворобу, а спеціально навести на нього прищі та погані нариви, виявляється вже в конструкції таких речень, як «обкинуло його болячками», «обсипало прищами», «вивергло дягу» і т. і.

3. Больичку-м си струтив. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік подвигавшись або перепрацювавшися так, що почуває біль у нутрі.

4. Най тебе мої больички не больит! (Нагуєвичі)

Значить не турбуйся моїм лихом. Відповідає з досадою чоловік такому, що з фарисейським співчуттям або насміхом допитується про його лиху пригоду.

5. Порушив єм больичку. (Нагуєвичі)

Наші люди вірять, що «болячка» є якийсь специальний орган у тілі і має свої «пасма» у всіх суставах. Порушити болячку чи то якимсь спеціальним ударом, чи здвигненням надсильного тягарю, то вже вона не дасть спокою і конче спричинить чоловікові якусь хворобу.

Бомк

1. Бомка люди пустили за вас. (Нагуєвичі)

Значить пустили чутку, поговір.

2. Що ти ми пущаєш бомки! (Ясенів Горішний)

Значить, брешеш, туманиш, викручуєшся.

Бомкати

1. Щось там люди бомкают. (Голобутів)

Значить балакають таке, що не дуже подібне до правди.

Бонюх

1. Літав, літав бонюх, поки не впав у г-нюх. (Нагуєвичі) … тай впав … (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що носився з широкими планами, похвалявся зробити щось велике, а зупинився на якійсь дрібниці. Бонюх (у Желехівського нема) – гнойовий жук.

Борг

1. Борг умер, зачекай не жиє; хто не має грошей, най не п’є. (Ількевич)

Відповідь шинкаря, коли хто хоче брати горілку на довг або на зачекання. Така персоніфікація дієслів, як тут «борг» та «зачекай», стрічаються у нас досить часто. Пор. Adalberg Borg 1 – 3; Záturecky X, 1040.

[Доповнення 1910 р.] 2. Як нема боргу, то нема торгу. (Тисьмениця)

В простій формі висловлена дуже проста економічна думка, що кредит є основою новочасної торгівлі.

Борзо

1. Борзо йди – біду найдеш, помалу йди – біда тебе найде. (Нагуєвичі)

Кому призначене лихо, той наткнеться на нього, чи буде йти швидко, чи помалу. Те саме у поляків Adalberg Bieda 38; у чехів Čelakovský 260; у німців Wander IV, 304 (Schnell 9). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 170.

2. Борзо сі справив, як у пальці тріс. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось надзвичайно швидко зробить якесь діло.

3. Хто борше всипле, той борше змеле. (Нагуєвичі)

Хто швидше зачне, той швидше зробить.

4 Хто борше їсть, той борше робить. (Нагуєвичі)

Натуральна обсервація; енергічний чоловік проявляє свою енергію і в роботі і в їді.

5. Хто борше прийде, той борше сьиде. (Нагуєвичі) … спічне. (Ясениця Сільна)

Швидше дійде до цілі, швидше спочине.

6. Чим борше, тим ліпше. (Нагуєвичі)

Отже щось зробиш. Те саме у поляків Adalberg Prędko 1; німецьке: Bald gethan ist wohl gethan, Wander I, 222 (Bald 4).

[Доповнення 1910 р.] 7. Чим борзо, тим пильно. (Мшанець)

Значення близьке до того, як т. І, Борзо 6.

Борис

1. На Борнса і Гліба берися до хліба. (Ількевич)

Страсть св. мучеників Бориса і Гліба 24 липня, пора жнив. Те само в трохи іншій формі Номис 451.

Борислав

1. В Бориславли панське їдіння, кіньська робота, а свинське спання. (Ясениця Сільна)

Борислав, Дрогобицького пов., копальні нафти й земного воску. Говорять робітники, що тут їдять у трактирах, сплять у поганих норах, і тяжко роблять.

Бориславський

1. Бориславську пjитку дістав. (Нагуєвичі) … приліпили. (Дрогобич)

Поплямили, поталапали, споневіряли, вилаяли. Бориславські жиди-нафтарі робили селянам, що приїжджали до Борислава на торг, різні збитки. Найбільше далися в тямку бориславські п’ятки. Приміром, привозить чоловік на торг дрова, цибулю чи що інше. Ріпник бачить, що на чоловіці новий кожух, чиста полотнянка або біла свита, приступає до нього і починає торгувати: «Що хочете за дрова?» Чоловік каже: «Ринського» чи «Два ринські», а цей: «Дурний хлопе, що так мало! Я тобі п’ятку дам!» Чоловік видивиться на нього, а той устромить руку в «кипячку» тай талап йому цілою долонею по одежині десь на найвиднішім місці, на серед плечей, тай регочеся: «Ну, їдь, їдь, то за дармо, я за то такси не жадаю».

Борода

1. Біла бородо, курячі ноги, не збитись би нам з дороги. (Залісє) … козячі … (Лучаківський)

Якась міфологічна ремінісценція, мабуть поклик до персоніфікованого Блуду чи якогось лісового фавна.

2. Борода велика, а розуму мало. (Ількевич)

Про старого, що говорить не до ладу.

3. Борода виросла, а розуму не винесла. (Гнідковський)

Значить не винесла з житевого досвіду. Значення як і в попереднім; пор. польське: Broda mądrości nie doda (Adalberg Broda 4); та сама думка у білорусів: Голова вылезла, а вума не вынесла. (Носович 284); Дикарев 386. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 558; Славейков І, 54.

4. Борода не робить мудрим чоловіка. (Ількевич)

Давня і широко розповсюджена думка. Див. Номис 7265; Adalberg Broda 5, 6; Záturecky III, 94; у Плутарха: Barba non facit philosophum (Erasm 790); Wander I, 237 (Bart 4).

5. Борода чесна, але облесна. (Тернопіль)

Говорять про старого, але нещирого, облесного чоловіка.

6. Борода як мітла. (Нагуєвичі)

Насміх над бородатим чоловіком, пор. пісню:

В діда борода – світлоньку замітати;

В мене личенько – лишень би цілувати. (Нагуєвичі).

7. Борода як у владики, а сумління як у шибеника. (Ількевич)

Борода додає чоловікові поважного вигляду; давні владики (єпископи) не тільки православні, а й уніатські ходили з бородами. Говорять про злого, зрадливого чоловіка з поважним виглядом. Див. Номис 180; Adalberg Broda 2; ближче до польського, ніж до нашого у словаків Záturecky VIII, 495, 496.

8. Борода як у жида. (Нагуєвичі)

Наші селяне тільки виємково носять довгі бороди (приміром жебраки, знахарі); бородатих видають найбільше жидів; пор. польське: Brodaty jak żyd (Adalberg Brodaty 4).

9. Борода як у старого, а розуму ніт і за малого. (Ількевич)

Говорять про дорослого або загалом старшого чоловіка, що робить дурниці.

10. Він уже по бороді плює, то певне довго не пожиє. (Нагуєвичі)

Плює по бороді – знак, що не має вже й настільки сили, щоб плюнути дальше. В польськім: Pluje se do brody в значенні: це йому не вдалося, див. Cinciała 31; Adalberg Broda 14; у німців і у французів: ніхто не плює сам собі в бороду, в значенні: не робить сам собі скандалу, див. Wander І, 238 (Bart 35); не може через бороду плюнути – в значенні п’яний, див. Wander І, 239 (Bart 78). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 52.

11. В кого біла борода, тому й жьибки шкода. (Kolberg Pokucie)

Насміхається дівчина над старии женихом; те саме і в пісні:

В кого чорний вусок,

Тому рибки кусок;

В кого біла борода,

Тому й жьибки шкода. (Ценів)

Пор. Номис 8739.

12. Задер бороду. (Нагуєвичі)

Вмер. Мерців «наряжають», себто кладуть випростуваних горілиць, отже ж піднятою вгору бородою, на лаві або на столі.

13. І за сивою бородою не все розум приходит. (Гнідковський)

Не все хто старший, той і розумніший. Репліка молодших на претензії старих, щоб їх усі слухали.

14. Із за великої бороди як із за корча брехати сміло. (Гнідковський)

Велика борода додає чоловікові поваги, а поважному чоловікові легше повірять, навіть коли збреше. Тут ще й гра слів: брехати значить lugen і bellen; поважного брехуна порівняно з собакою, що бреше з-за корча, закритий. Пор. німецьке: Eine gute Lüge geht durch den längsten Bart, Wander III, 255 (Luge 60).

15. На бороду бери! (Нагуєвичі)

Жартливо замість на борг, у позику. Те саме у словаків: Berem na bradu (Záturecky X, 1085).

16. Не все при старій бороді старий розум. (Гнідковський)

Старий розум – досвідний, добрий розум, який не все буває прикметою бородатого; пор. вище ч. 3, 9, 13.

17. По бороді потекло, а в рот ся не дістало. (Гнідковський) … не попало. (Ількевич)

Говорять, коли комусь усміхалася якась надія, дуже близька була якась користь, але все те не сповнилося.

18. ІІо бороді текло, а в роті сухо було. (Нагуєвичі)

Значення таке ж, як і в попереднім, а також насміх над чоловіком, що хвалиться своїми колишніми достатками або пишною гостиною у когось, а тепер виглядає на бідолаху.

19. Щоби мав бороду по сам пас, то му не віру. (Бібрка)

В основі погляд, що чоловік з великою бородою – правдомовний.

[Доповнення 1910 р.] 20. Чорна борода з сивов не пара. (Криворівня)

Молодий із старим не ровесники.

Бородавка

[Доповнення 1910 р.] 1. Не рахуй на другім бородавок, бо сьи на тобі кинуть. (Вербовець)

Народне вірування.

Борозда

1. Будеш ти у мене в борозді ходити. (Нагуєвичі)

Віл або кінь, що ходить у борозді під час орання, йде все нижче і через те має на собі більший тягар, мусить тяжче працювати і його гірше б’ють. В приложенні до чоловіка ця приказка значить: будеш ти у мене покірний, зазнаєш лиха, мусиш тяжко робити. Говорять до непокірного, лінивого.

Бороздити

1. Бороздити кому що. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Мині все щось бороздит. (Ю. Кміт)

Робити наперекір, заважати.

Борозний

1. Борозного бий, а підручний і так почує. (Нагуєвичі)

В паровій упряжі борозний називається правий, а підручний лівий. Погонич (при волах) стає від упряжі наліво, так що лівого вола має «під рукою».

Борона

1. Борона гусий, качок, курий. (Гнідковський)

Борона тут у значенні стада, юрби.

2. Борону затьигати за ким. (Нагуєвичі)

Коли волочать, то один іде ззаду за бороною і затягає її, щоб не йшла в борозду (розуміється, це потрібно там, де вузькі загони, як на Підгір’ї). Образово говорять, коли хтось підхвалює іншого, підлещується йому з якимись егоїстичними намірами.

3. Як сі за боронов курит, то сі господар не журит. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Як за боронами куриться, то господар хлібом не журиться. (Заставці)

Хліборобська прикмета: коли сієш у сухе, буде врожай. Те саме у поляків, див. Adalberg Brona 3, 4.

Боронити

1. Борони Господи! (Нагуєвичі)

Окрик заперечення, пор. вище Бог 136.

2. Борони сі, як можеш. (Нагуєвичі) Боронит сі чоловік, як може. (Нагуєвичі)

Жартливо, коли когось спіймають на брехні, якою викручується зі зробленого йому закиду. Пор. Adalberg Bronić się 2.

3. Боронит сі руками й ногами. (Нагуєвичі)

Дослівно: відбивається лежачи, борониться всією силою, не хоче чогось. У німців: Er wehrt sich wie eine Katze, wie ein Dachs і т. і. Wander IV, 1865 (Wehren 33, зб).

4. Оборонив го, як єгомосцьи від вовків. (Нагуєвичі)

Коли хтось бажаючи оборонити іншого або допомогти йому, чи то з дурноти чи зі злої волі ще гірше нашкодить. Натяк на оповідання про злодія, що вкравши в попа вовчу шубу, на сповіді признався, що згрішив тим, що «оборонив» і т. д. і за це від недогадливого попа дістав ще похвалу. Пор. Етнографічний збірник VI, 242.

[Доповнення 1910 р.] 5. А чи я бороню кому на мене дивити ся? (Ізби)

Говорить дівка, коли звертають її увагу, що хтось на неї дивиться.