1. Сестра Горація задумує помсту

Тіт Лівій

Переклад Івана Франка

Вертаючи з потрійного двобою,

В якім трьох Куріяціїв побив,

Потрійну здобич маючи перед собою –

Одежі вбитих та їх зброю,

Горацій гордо йшов, бо славне щось зробив,

В крузі дівчат йому назустріч надійшла

Сестра, в Капенській брамі стала;

Із Куріяціїв з одним заручена була,

На браті зараз же пізнала

Празничний плащ, який сама для любка ткала,

І страшно заридала.

«Ай, милий мій! Убив, убив тебе не брат,

Катюга злий, що лиш свою знав силу.

Не твій лиш, але й мій зробивсь він нині кат,

Волів саму мене укоськати в могилу.

В нім смерть я бачу чорнокрилу,

Котра не розбира, хто злодій, а хто свят,

Наосліп б’є і стелить на ковилу».

Почувши зойк такий з круга дівчат, Горацій

Спинився, – в серці страшно запекло.

Звернувшись до сестри й до круга римських грацій,

З докором рік: «Яке ж то слово потекло

З уст твоїх, сестро, замість похвальних орацій?

Чи конче аж тобі вітать мене прийшло?»

«Вітать тебе? Та я про злочин твій як вчула,

Тебе навіки – чуєш? – прокляла.

Що я римлянка, я в ту мить забула, –

Одна лиш думка в серці залягла:

Помстить смерть милого. Я зараз і чкурнула

Ножа шукать, жаль лиш, що не знайшла.

Знайду і виострю. А тут на привітання

Тобі від мене ще проклін, проклін, проклін!

Ти вбив його за те, що Риму ворог він?

Бреши лиш! Вбив за те, що він моє кохання.

Нащо ти плащ його надів? Се ж насміхання

Над моїм почуттям! Тебе жде нині скін».

«Так певна свого ти? Адже ти не судьба! –

Скріпивши серце, відповів Горацій. –

Ти тільки пристрасті самичої раба.

Іди ж туди, куди твій любий Куріяцій!»

І не зворушений ні криком, ні плачем,

Дівочу грудь прошиб мечем.

Примітки

Капенська брама – брама в південній частині Рима, названа в честь етруського міста Капена.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 139 – 140.