Далі – Дарувати

Іван Франко

Далі

1. Вже далі не витримаю! (Нагуєвичі)

Не стає мені терпцю.

2. Вже далі не йде. (Дрогобич)

Не стає сили, неможливо вести далі цього діла.

3. Він мене далі з хати вижене. (Нагуєвичі)

Ще не багато хибує, щоб він вигнав мене з хати.

4. Далі там з дороги! (Нагуєвичі)

Уступися, зроби місце.

5. За далі не ручу. (Нагуєвичі)

За будуще не знаю, чи буду міг зробити щось.

6. Кам далі в ліс, тим більше дров. (Дидьова)

Чим далі входиш у діло, тим більше трудностей. Пор. Далеко ч 22.

7. Лиш так далі! (Коломия)

Іронічний окрик, коли кого придибають на якімось поганім ділі, мовляв: лиш так далі роби, то вже дійдеш до чогось порядного.

8. На далі хто знає як буде. (Нагуєвичі)

Значить на будуще воно не певне.

9. Не далі як учора то було. (Нагуєвичі)

Значить не вчасніше, не дальше в часі.

10. Нема де далі. (Нагуєвичі)

Значить далі нікуди йти, тай загалом: положення безвихідне.

11. Чим далі, тим гірше. (Коломия)

Загальний вислів усякого погіршення хвороби чи поводження якогось чоловіка. Пор. Adalberg Daleko 2.

Далібок

1. Далібок – повішу ті за бібок. (Нагуєвичі)

Мудрування, який висмівають звичай божитися польським Dalibóg.

Данило

1. Маєш, Даниле, то, що зогниле. (Коломия)

Що добре заховавши собі, не вадить на зогнилім показати свою великодушність і запомогти ним когось іншого.

2. На тобі, Данило, що мені не мило. (Ількевич)

Уживають загалом, коли хтось передає іншому якусь прикру комісію, якусь річ або роботу, до якої сам не має охоти.

3. Тьигне Данило, хоць му не мило. (Нагуєвичі)

Значить робить, служить, відбуває якусь повинність.

4. Як би на Данила Стовпника пряв, то би стовпом став. (Мшанець)

Данила Стовпника припадає 11 грудня. Народне вірування, на якого форму вплинув очевидно сам титул святого.

[Доповнення 1910 р.] 5. Аби Данило за Гаврило платив, то не йде. (Криворівня)

Кожний мусить платити сам за себе.

Дар

1. Від панів дари – надійся кари. (Крехів)

Селяни не вірять панській ласці і за кождим актом панської щирості надіються якоїсь нової прикрості.

2. Дар за дар, а дармо дуля. (Коломия)

Значить дармо нічого. Пор. Adalberg Dar 6; Záturecky VІІІ, 70.

3. Дар за дар, слова за слова. (Ількевич)

Характеризують спосіб відносин приятелів: хто мене збуває самими словами, для того й я маю лише слова, а хто мені оказує приязнь реальними дарами, для того й у мене знайдеться дар. Adalberg Dar 7.

4. Даром божим гріх сі помітувати. (Нагуєвичі)

Дар божий тут значить хліб, якого не годиться розкидати ані від нього відмовлятися, коли дають.

5. Забери сі свої дари, а ті міні не до пари. (Нагуєвичі)

Говорить дівчина конкурентові, який силкувався дарунками окупити собі її ласку, та якого вона не вподобала.

6. На ж тобі, Боже, малий дар за великий! (Нагуєвичі)

Наївним способом висловлена вся теорія жертв, приношених чоловіком Богу.

7. Не варт того дару божого, що го їсть. (Нагуєвичі)

Про нікчемного, злого чоловіка, який не варт того хліба, що їсть.

8. Не великий дар, а велика щирість. (Коломия)

Говорить чоловік даруючи комусь щось на знак своєї приязні. Пор. Adalberg Dar 8.

9. Нині дар, а завтра віддай. (Збараж)

Характеризують хиткого чоловіка, що сьогодні дає, а завтра відбирає. Поляки сю прикмету характеру називають руською, пор. Adalberg Dar 9; Brzozówski Dar 9, – та безпідставно, бо приказка, а значить, і прикмета відома вже римським моралістам: Puerilis est mos quae dedisti recipere.

10. Нині дар, завтра жаль. (Крехів)

Говорить про чоловіка, що любить дарувати, а потім жаліє того. Пор. Adalberg Darować 1.

11. Ні дар, ні купля. (Ількевич)

Говорить чоловік про презент, одержаний буцімто даром, але окуплений нелегкими услугами. Пор. Носович 382; Дикарев 1470.

12. То дар божий. (Нагуєвичі)

Даром божим спеціально називають хліб, а також теплий дощ весною. Пор. Wander І (Gabe 73).

13. Шкода му дару божого. (Нагуєвичі)

Говорять про нікчемного, не роботящого чоловіка, якому шкодують дати шматок хліба.

14. Який дар, така і дяка. (Збараж)

Нерадо, згорда кинений дар викликає замість щирої подяки нехіть або й обурення. Пор. Wander І (Gabe 50).

Дармий

1. Дарма сі тебе робота вчепила. (Нагуєвичі)

Ти взявся до зовсім зайвої, не пожиточної або безуспішної роботи.

2. Дарма твоя бесіда. (Нагуєвичі)

Значить даремно говориш, тебе не послухають.

3. Дармий гнів без сили. (Коломия)

Чоловік не може відповідно виявити його. Пор. латинське: Vana sine viribus ira. (Hempel 326); Adalberg Gniew 2 – 5.

Дармичка

1. Дармичка му сі трафила. (Нагуєвичі)

Запопав задармо якусь користь.

2. На дармичку просили. (Дрогобич)

Спеціальне значення: на гостину або пиятику, за яку платив хтось інший.

3. Нема дармички! (Нагуєвичі)

Значить нема безплатної користі. Пор. Носович 292.

Дармо

1. Аби ми хто дармо давав, то бим не брав. (Нагуєвичі)

Говорять про якусь непотрібну, нікчемну річ. Німець каже: Das ist mir umsonst zu theuer, Wander IV (Umsonst 29).

2. Всьо на дармо, як Бог не ласкав. (Нагуєвичі) … не благословит. (Дрогобич)

Знач даремні всякі заходи та праця, коли нема ласки божої. Пор. Wander IV (Umsonst 1, Vergebens 4).

3. Дармо Богу докучьиєш. (Дрогобич)

Даремно молишся, Бог тебе не вислухає. Кепкують із богомільного, а до роботи лінивого чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 114.

4. Дармо в Бога день крадеш. (Нагуєвичі)

Говорять лінивому, неробі, що їсть і спочиває в робочий день.

5. Дармо в Бога хліб їсть. (Нагуєвичі)

Значить не робить нічого, користується працею інших.

6. Дармо вмерло давно. (Ценів)

Значить минули часи, коли давали задарма, тепер треба все купити. Пор. Adalberg Darmo 5.

7. Дармо з сухої криниці воду брати. (Ількевич)

Бо не набереш нічого відтам, де нічого нема. В ширшім значенні: дарма просити в дурного поради, а в бідного помочі. Пор. Adalberg Studnia 7.

8. Дарю колодку через пень валити. (Ількевич)

Говорять про непрактичність такого ведення діла, де чоловік до одної трудності додає собі ще нові, сам утруднює свою задачу. Пор. Adalberg Kłoda 2.

9. Дармо-м си чьису збавив. (Нагуєвичі)

Жалується чоловік, що змарнував час на якесь безцільне ходження або слухавши якоїсь непутящої розмови.

10. Дармо, небоже: з пшона крупа бути не може. (Гнідковський)

Значить людської натури не переробиш. Думка висловлена не зовсім відповідно, бо ж пшоно й само крупа.

11. Дармо си груди псуєш. (Дрогобич)

Даремно говориш, він не послухає, ти не переконаєш його.

12. Дармо си кров псуєш. (Нагуєвичі)

Даремно сердишся. Що гнів псує кров, про це пор. Adalberg Gniew 10. Wander V (Zorn 52, 180).

13. Дармо стайню замикати, як кобилу вкрали. (Коломия)

Обережність по шкоді безхосенна. Пор. Wander IV (Vergebens 2).

14. Дармо сушиш голову, небоже, крупа з пшона бути не може. (Ількевич)

Значення як вище, ч. 10.

15. Дармо, треба бренькнути. (Ількевич)

Речення еліптичне: дарма сперечатися чи там викручуватися, треба заплатити.

16. За без-дармо дістав. (Нагуєвичі)

За нізащо набрав буків або попав у якусь біду.

17. Завтра за дармо, нині за гроші. (Стрий)

Говорить купець, кили його клієнти дуже завзято торгуються і жадають занадто низьких цін. Пор. Гроші ч. 117.

18. За дармо зламав ярмо. (Грибів)

Говорить чоловік, що через недогляд сам собі зробив шкоду.

19. За дармо й пес не бреше. (Львів)

Тим менше чоловік не хоче задармо робити. Пор. Adalberg Darmo 1.

20. За дармо ніхто ти і взни мі не скаже. (Нагуєвичі)

Сказати комусь «узни мя», це вже в понятті наших селян найнижчий ступінь чемності, на який тільки може здобутися чоловік. Пор. Wander IV (Umsonst 20).

21. За пів дармо купив. (Нагуєвичі) … продав. (Нагуєвичі)

Купив або продав нижче властивої ціни. Пор. Wander IV (Umsonst 31).

22. Кождий би дармо хотів. (Нагуєвичі)

Отже, хотів би мати якусь дармову користь. Пор. Adalberg Darmo 3.

23. Не дармо коваль кліщі має. (Нагуєвичі)

Значить це зроблено було не без причини, а з якимось практичним планом. Пор. Čelakovský 381; Adalberg Kowal 2.

24. Не муч сі дармо! (Нагуєвичі)

Не трудися, твоя робота даремна.

25. Хто дармо робит, сам собі шкодит. (Березів)

Бо з його праці користає хтось інший, а не він.

26. Що за дармо, того й шьинувати не варто. (Дрогобич)

Це не має ціни, хоч би це була й найпожиточніша річ. Пор. Wander IV (Umsonst 28).

27. Що за дармо, то сі не рахує. (Дрогобич)

Числиться і ціниться лиш те, що заплачено.

28. Я того за дармо не дістав. (Дрогобич)

Мусив заплатити чи заробити сю річ. Пор. Wander IV (Umsonst 33).

29. Я того й за дармо не хочу. (Нагуєвичі)

Це така непотрібна, нікчемна річ. Пор. Wander IV (Umsonst 30).

Дармовис

1. Телімбає си коло мене, єк той дармовис. (Криворівня)

Говорить про влазливого чоловіка, що своїм балаканням забирає іншому час. Дармовис – Quaste, Fransen.

Дармограй

1. Дармограй пішов давно в рай. (Ценів)

Значить тепер грають лише тому, хто заплатить.

Дармопчих

1. То якийсь дармопчих, не робітник. (Березів)

Говорять про лінивого до роботи, а балакучого, жартолюбного чоловіка.

Дармоха

1. Спустив сі на дармоху. (Коломия)

Понадіявся на дарму користь.

Дармохляп

1. То пан майстер дармохляп, що хто кине, а він хап. (Коломия)

Глузують із голодранця, може первісно нероботящого в зимі муляра.

Дармувати

1. День дармувала, два дні спочивала. (Нагуєвичі)

Говорить про ліниву жінку, п’яницю.

2. Рік поле дармує, за то три роки родит. (Березів)

Поле дармує, коли його лишають облогом. Значення приказки: відпочивши й чоловік робить ліпше. Пор. Wander I (Acker 10).

3. У пана Бога нічо не дармує. (Нагуєвичі)

В природі ненастанний рух і праця. Говорить з докором лінивому чоловікові.

4. Хто в літі дармує, той кепсько зимує. (Вороб)

В зимі прийдеться йому лишатися без засобів до життя. Пор. Wander І (Faul 12).

[Доповнення 1910 р.] 5. Хто за молоду дармує, той на старість бідує. (Балигород)

Хто за молоду дармує, той вчасно привикне до лінивства і потому не доробиться.

Дарований

1. Будеш мати дароване. (Нагуєвичі)

Значить це тобі подарують, приміром провину або кару за неї.

2. Дарованого назад не берут. (Дрогобич)

Це вже таке звичаєве право, що дар уважається безповоротним. Пор. Wander IV (Schenken 10).

3. Дарованому коневі не зазирай у зуби. (Нагуєвичі)

Значить дароване бери не оглядаючи, не критикуючи, чи воно зовсім добре, чи ні. Пор. Симони 737; Дикарев 1578; Osm. 138; Bebel 515; Wahl II 21.

4. По дароване три посли посилай. (Нагуєвичі)

Кепкують із такого, що буцімто дарував щось, але потім при віддаванню робить трудності, так що за тим треба находитися. Пор. Adalberg Darowane 1; Darowizna 3.

5. Що дароване, то не раховане. (Коломия)

Значить те беруть не числячи. Пор. Wander IV (Schenken 34).

Дарувати

1. Даруй вас, Боже, щістьом, здоровjом! (Нагуєвичі)

Звичайна формула жебрацької молитви за дар, або святочного віншування.

2. Даруй житьи! (Нагуєвичі)

Проситься чоловік, прилапаний на гарячім учинку, бачачи, що його хочуть бити.

3. Не даруй, аби-с потім не жьилував. (Дрогобич)

Говорять легкомисному чоловікова, що в приступі розчулення готов дарувати все що має.

4. Я свого не дарую. (Нагуєвичі)

Значить не лише своєї вдасності, забраної ким іншим, але також заподіяної кривди чи зневаги.