Деревляний – Дзвін

Іван Франко

Деревляний

1. Деревjиний віз і деревині ланцюхи. (Нагуєвичі)

Сміються з бойків, що їздять старосвітськими возами, в яких нема ні одного залізного цвяшка і замість ланцюгів прутяні ужовки.

2. Ти деpeвjиними руками робиш. (Нагуєвичі)

Говорять лінивому, неповертливому робітникові.

3. То ще деревjина голова (Нагуєвичі)

Тупа, недотепна голова.

Держати

1. Ви з біди держите, оно з біди служит. (Мшанець)

Говорять такому господареві, що держить слугу буцімто лише з ласки, аби не згиб з біди.

2. Він сі єї держит. (Нагуєвичі)

Говорять про жонатого чоловіка, що закохався в іншу жінку і має зносини з нею.

3. Він сі не держит хати. (Нагуєвичі)

Блукає кудись, рідко приходить додому.

4. Держи мі, бо ледво стою! (Нагуєвичі)

Кепкують із сердитого а безсильного; держи тут у подвійнім значенні: задержуй, щоб я не кинувся та не побив противника, і піддержуй, бо не можу стояти на ногах.

5. Держи своє, а на чуже не лакомся. (Крехів)

Бо можеш і своє втратити. Пор. Wander II (Halten 21).

6. Держи сі єдного! (Нагуєвичі)

Не хитайся сюди й туди, стій на чимось однім. Пор. Záturecky IX, 356.

7. Держи сі землі, то не впадеш! (Нагуєвичі)

Кепкують із такого, що впав. Пор. Дикарев 1098.

8. Держи сі руками й ногами! (Нагуєвичі)

Тримайся свого становища, не покидай свого наміру. Пор. Adalberg Trzymać 3.

9. Держи сі того, а чого хліб їш. (Нагуєвичі)

Пильнуй того ремесла, що тебе годує. Пор. Záturecky X, 429.

10. Держит го на тузі. (Нагуєвичі)

Значить поводиться з ним остро, не дає йому волі.

11. Держит го як пса на припоні. (Коломия)

Має його в своїй залежності, на свої услуги. Пор. Adalberg Trzymać 4, 5.

12. Держит му сі фости. (Нагуєвичі)

Ходить за ним скрізь, не може без нього дати собі ради, мов дитина без матері.

13. Держит нас Пан Біг іще до якогось чьису. (Нагуєвичі)

Говорять старі люди, коли їх питають про здоров’я.

14. Держит сі міцно на ногах. (Нагуєвичі)

Його діла йдуть добре, він багатіє, перемагає своїх противників.

15. Держит сі на жилах, як пісок на вилах. (Зазулинці)

Говорить про хворого, немічного чоловіка.

16. Держит сі, як вош кожуха. (Нагуєвичі)

Пристає раз у раз, не можна його спекатися. Пор. Adalberg Trzymać 19; Záturecky XV, 8.

17. Держит сі, як кліщ с-ки. (Скварава)

Приссався, визискує його.

18. Держит сі, як пяний плота. (Нагуєвичі)

Обстає при якійсь немудрій думці, повторяє якесь безпідставне твердження. Пор. Adalberg Trzymać 17; у словаків як глухий дверей, Záturecky XV, 112.

19. Держит сі, як смола. (Дрогобич)

Ніяк його спекатися, – говорять про якогось нелюбого товариша.

20. Держи, що маєш; кажи, що знаєш. (Коломия)

Будь дбайливий за своє, а отвертий у поступуванні з іншими. До першої половини пор. Adalberg Trzymać 11; Záturecky IX, 357.

21. Держит щось Пан Біг і для нас. (Лімна)

Значить ще й ми колись зазнаємо добра.

22. Держит, як шевська дратва. (Дрогобич)

Кепкують, коли хтось запевняє, що якась річ зроблена міцно, держить добре.

23. Держит, як умерлий зубами. (Нагуєвичі) … руков. (Нагуєвичі)

Значить держить слабо, зовсім не держить Пор. Adalberg Trzymać 8; Záturecky XV, 285.

24. Держім сі землі, бо земля нас держит. (Ценів)

Говорять селини, бачачи, як наслідком усяких шахрайств земля висувається їм з-під ніг.

25. Держіт мі два, бо єдному ніщо! (Нагуєвичі)

Кепкують із погрози безсильного чоловіка. Пор. Wander II (Halten 26).

26. Держіт сі єден другого, то не впадете. (Нагуєвичі)

Жартують із таких, що всі разом не твердо стоять на ногах. Пор. Adalberg Trzvinac 1.

27. Держіт сі купи, як яйці лупи. (Яворів)

Сміються з таких, що все ходять купою, з нерозлучних товаришів. Пор. Záturecky VIII, 633.

28. Держу го за Біг заплать. (Нагуєвичі)

Держу задарма, він мені не платить ані не робить нічого.

29. Держу ті за слово. (Дрогобич)

Покладаюся на твоє слово, що зробиш те, що обіцяв. Пор. Wander II (Halten 99).

30. Держу, хоць сам дрижу. (Нагуєвичі)

Характеризують комічне положення чоловіка, що держить у руках якогось ворога. якого сам боїться.

31. Держьив би ті Пан Біг на світі сто літ на покаяніє! (Нагуєвичі)

Прокляття злому чоловікові.

32. Доки держу, то держу, але бо далі не видержу. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому важко стає справляти якусь роботу, заходити господарство, за яке не дбають інші.

33. Най сі тебе тото держит! (Нагуєвичі)

Говорять у відповідь, коли хтось бажає другому якогось лиха або хвороби.

34. На нього держи камінь за пазухов. (Ортиничі)

Це чоловік підступний, злий, з яким у кожній хвилі можеш дійти до боротьби.

35. Не держит ми сі тото голови. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Не держит ми ся голови. (Мшанець)

Забув, не тямлю цього. Пор. вище Голова ч. 55.

36. То буде держати, поки не пустит. (Крехів)

Сміються з майстра, який захвалює свій товар, що буде держати вічно. Пор. Wander II (Halten 83).

37. Що не можеш держати, то пусти. (Крехів)

Коли тобі занадто тяжко зробити щось, то покинь. Трохи відмінно у німців, Wander II (Halten 50).

38. Що ня ся не держит, няй ми ся не бажит. (Мшанець)

Чого у мене дома не водиться, до чого я не привик, того не буду й забагати.

39. Я би го не держьив, аби ми ще доплачував. (Нагуєвичі)

Говорять про непотрібного слугу.

Деришкіра

1. Банк деришкіра. (Львів)

Так прозвано сумної пам’яті так званий крилошанський або руський банк, який зруйнував десятки тисяч селянських господарств східної Галичини.

2. То майстер деришкіра. (Коломия)

Так називають лупія, що здирає шкіру зі здохлої скотини.

Деркач

[Доповнення 1910 р.] 1. Василь Деркач загубив товкач; а я в крик та в плач: «Віддай товкач!» (Вербовець)

Жартлива прикладка до імені збирача приповідок.

Дерн, дерня

1. Будеш ти ще в дерну правди питати. (Березів)

Значить будуть тебе бити простягши на землі, на межі, мабуть за переорання межі.

2. Вже мені свіжої дерні не топтати. (Нагуєвичі)

Вже я не доживу весни, – говорить старий, хворий чоловік.

3. Най на мні дерня поросте, як то не правда. (Уриче)

Клятьба дерном мабуть також глухий спомин старосвітської присяги під дерном, пор. ч. 4.

4. Під дерном руська присяга. (Сенечів)

Старий спосіб присяги, особливо в спорах за межу: обійти спірне місце, несучи на голові дерню, себто свіжовикопаний шмат землі з травою. Про цей звичай вгадує вже староруська глоса в перекладі одного поучення св. Григорія Назіанзина: «Онь же дрѣнъ въскроуш на главѣ покладая присягоу творить». Пор. митрополит Евгений, О присяге у славяноруссов, с. 86 –7; сучасні пережитки цього звичаю див. Охримович у Житє і слово III, 400; пор. Český Líd, VI, 265.

5. Під дернев сі виспимо. (Нагуєвичі)

Значить у могилі. Потішають себе люди, яким у робочу пору ніколи виспатися гаразд.

6. Чень сі ще на свіжу дерню виберу. (Нагуєвичі)

Надіюся, що ще дочекаю весни. Говорить старий, хоровитий чоловік.

Дерти

1. А дер бис сі по стінах! (Нагуєвичі) … горі стінами! (Нагуєвичі)

Прокляття. Дертися по стінах уважається виявом якоїсь страшної хвороба, отруєння або божевілля. Пор. Wander IV (Wander 37); Záturecky VI, 513. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 133.

2. Аж землю під собов дре. (Нагуєвичі)

Такий сердитий. Образ узятий із бугая або іншого звіря, який у пересердю дре землю під собою.

3. Аж ми в печінках дре. (Нагуєвичі)

Душить щось, побуджує до кашлю; образово; докучає, набридає щось.

4. «А ти сконд?» – «Дер воробці з гонт». (Лолин)

Зразок несуразноє відповіді глухого на питання зле дочуте, та вживають також як приказку для охарактеризування всякої недоладної відповіді.

5. Вдер з нього, що міг. (Косів)

Набрав, вимусив даток.

6. Дер, дер, поки зовсім не подер. (Стрий)

Сміються з німців, які в мові так часто вживають родівника der.

7. Дереть ся, на нове береть ся. (Darowski)

Жартують, коли на кім дереться старенька одежина. Пор. Носович 375.

8. Дери, не дери, ай горі дубом ся бери, бо бурило роздер бадьови с-ило. (Мшанець)

Приказка (не відгрожуйся дерти когось іншого, а тікай поки сам живий) основана на народнім оповіданні про батька, що з двома синами вийшов полювати на ведмедя з ручицями замість ручниць і був роздертий ведмедем, пор. Етнографічний збірник VI, ч. 67.

9. Дерли би з тебе паси! (Нагуєвичі)

Прокляття, ремінісценція нелюдської смертної кари давніх часів, що полягала на здиранні пасів шкіри з живого чоловіка.

10. Дерли би ти пси матір! (Дрогобич)

Прокляття: щоб твоя мати не мала чесного похорону, а сталася жиром псів; це очевидно ганьба на весь рід.

11. Дер бис на собі сорочку! (Нагуєвичі)

Щоб ти збожеволів і скидав із себе сорочку в нападі божевілля.

12. Дре, аж сі пjитами в с-ку бє. (Нагуєвичі)

Значить утікає щодуху.

13. Дре з мене остатну скиру. (Нагуєвичі)

Говорять про лихваря, деруна, що руйнує свого довжника. Пор. Wander IV (Schinden 9).

14. Дре з ним коти. (Львів)

Свариться, гнівається.

15. Дре людьом очи. (Нагуєвичі)

Докучає їм випрошуючи, жебраючи у них.

16. Дре ми сі з рук, як дикий. (Нагуєвичі)

Говорять про дитину або скотину, що пручається в руках, кричить перелякана.

17. Дре му сі лико, що аж-аж. (Нагуєвичі)

Його діла йдуть добре, йому пливуть зиски з різних боків.

18. Дре сі кіт до дверий – гості йдут. (Нагуєвичі)

Коли кіт дреться на порозі до дверей при вході, вірять, що швидко якийсь гість війде до хати. Пор. Етнографічний збірник V, 174.

19. Дре сі кіт по звишках – вітер буде. (Нагуєвичі)

Коли кіт дряпається десь по звишках, чи то в хаті на полиці або на подвір’ї на плоті, то це віщує вітер. Пор. Етнографічний збірник V, 82.

20. Дре сі по стінах. (Нагуєвичі)

Дослівно: він збожеволів, а ширше: сердиться чогось, лається. Пор. вище ч. 1.

21. Дре сі, як би го зі скири дерли. (Нагуєвичі)

Кричить розпучливим голосом, мов на муках.

22. Дре сі як лепусина. (Нагуєвичі)

Говорять про слабку, трухлу матерію, що дреться за першим дотиком.

23. Дре, що сі влізе. (Нагуєвичі).

Говорять про немилосерного деруна.

24. Дре, що аж скира тріщит. (Нагуєвичі)

Сказано образово: чоловік не може настачити на всі драчки.

25. Дре як кіт пазуріма. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що в бійці замість битися дряпається нігтями.

26. Дри з богачів, бо бідний і так обдертий як липка. (Лолин)

Говорив бідний чоловік громадському присяжному, що прийшов до нього на екзекуцію.

27. Дри, куди видиш! (Нагуєвичі)

Значить утікай, куди очі бачать.

28. Дри, куди рідко! (Корчин)

Тікай туди, де найменше людей стоїть. Кричали цигани до свого товариша, зловленого на крадіжі в часі ярмарку, який вирвався у своїх переслідовників. Пор. Житє і слово IV, 363; Етнографічний збірник VI, 573.

29. Дріт і великі ростіт і на нове заробіт! (Березів)

Говорить добра мати дітям, що швидко друть на собі шмаття.

30. Друт сі, як два коти. (Нагуєвичі)

Говорять про двох сусідів, що раз у раз сваряться та б’ються. Пор. Adalberg Drzeć 1.

31. Ліпше дерти, ніж умерти. (Замулинці)

Логіка деришкір, які завсігди виставляють себе бідними, буцімто їм самим грозить голодна смерть.

32. Не дри-ж мене приступаючц! (Ількевич)

Жартливо проситься чоловік у іншого, який грозить йому бійкою, а цей не дуже й боїться його.

33. Тогди дри лико, коли відстає. (Нагуєвичі)

Усяке діло роби в пору, яка найліпше надається до нього. Пор. Adalberg Łyko 3.

34. Чого дереш горло? (Збараж)

Чого кричиш? Чого сваришся?

35. Який сі там дідько з тебе дре? (Нагуєвичі)

Дослівно: який дідько з тебе кричить? Значення: чого кричиш так голосно?

Десять

1. Десять рахуй, то ся не замилиш. (Лучаківський)

Десятичний спосіб числення найлегший. Може зрештою ця приказка має й яке інше, не арифметичне значення, та воно невідоме мені.

2. Е, в тебе, бачу, десіть на копу йде! (Нагуєвичі)

Жартують із такого, що помиляється в дуже простім рахунку.

3. Є нас ту десіть люда тай Жук. (Дрогобич)

Жартувала парубки зі свого товариша Жука, якого буцімто не числили до людей.

4. То вже в десітьох водах мите. (Ценів)

Це справа давно і широко обговорена і всім відома.

Дешевий

1. Дешева печеня під стіл. (Гнідковський)

Вона недобра, її хіба дати псам. Що дешеве, то нездале. Пор. Záturecky XI, 239.

2. Дешева риба, дешева й юшка. (Ількевич)

З дешевої матерії й виріб не мав високої ціни. Пор. Záturecky XI, 242.

3. Дешеве дурному примана. (Березів)

Дурний лакомиться на дешеве і купує за свої гроші дрантя.

4. З дешевої риби дешева юшка. (Гнідковський)

Значення як вище ч. 2.

5. На дешеве кожний ласий. (Коломия)

Всякому хочеться купити дешево. Пор. Wander V (Wohlfeil І).

6. На дешеве не лаком сі. (Коломия)

Бо викинеш гроші зовсім пусто. Пор. Záturecky XI, 241.

7. На дешеве шкода грошей. (Коломия)

Бо воно звичайно не варто того, що за нього жадають. Пор. Wander V (Wohlfeil 9); Čelakovský 331.

8. На дешевий товар дешевий купец іде. (Коломия)

Порядний, солідний купець купує порядний товар і не жалує заплатити за цього дорожче.

9. То дешевий купец. (Коломия)

Значить хотів би купувати все за дешеву ціну.

10. То дешевий товар. (Коломия)

Говорить про ледачу людину, про жінку або дівку кепської кондуіти.

11. Що в місті дешеве і богато дають, аби наїстися і свої гроші відобрати? (Ценів)

Жартують із захланного покупця. Приказка оперта на анекдоті, що буцімто якийсь сільський багач питав отак міського хлопця, а цей порадив йому купити фляк: «Дешево дасте, багато дістанете, г-о з’їсте – наїстеся, а за фляк свої гроші відберете». Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 60.

Дешево

1. Дешево купи, дорого продай, то будеш добрий купец. (Коломия)

Це, як відомо, ідеал купця по всім світі.

2. Дешево купиш, дубельт заплатиш. (Ценів)

Бо товар буде нездалий і швидко мусиш купувати другий. Пор. Wander V (Wohlfeil 9, 12, 14,18).

3. Дешево купує, ні за що продає. (Березів)

Кепкують із нефортунного гандляря. що тратить на своїх оборотах, лакомлячися на дешевий товар. Пор. Wander V (Wohlfeil 15); Adalberg Tanіо 3.

4. Дешево пустиш, богато продаш. (Коломия)

Звичайна купецька практика: тоді набігають покупці.

5. Дешево як борщу за грейцар. (Станіславів)

Багато дають за малі гроші. Пор. Adalberg Tanіо 2; Wander V (Wohlfeil 5).

6. То му сі не дешево впало. (Коломия)

Це коштувало його багато, вимагало багато праці або клопоту.

Дєдик

1. Дьидик ни дід. (Kolberg Pokucie)

Дєдик у гуцульськім та покутськім діалекті – не дід, а батько.

Дєдя

1. Йик дьидя ледіника не бгат, то легінь на дьидю бучка зібгат. (Гринява)

Коли батько сина не вчить, не заставляє до послуху змалку, то потім такий син батька б’є. Пор. Wander IV (Vater 70).

[Доповнення 1910 р.] 2. Її дьидьи за мене не дадьи. (Криворівня)

Гуцульське речення: її батько за мене не дасть.

Джаган

1. Джаганом удар, тай ще відскочит. (Нагуєвичі)

Таке тверде. Говорять про впертого, твердосердого чоловіка.

2. Того сі й джаган не хопит. (Бірки Великі)

Це таке тверде, замерзле; це чоловік завзятий, скупий.

Джус

1. Джус крутит вус: котру дівку хочу, тоту теркочу. (Ценів)

Характеризують самохвальбу сільського Дон-Жуана.

2. То ще джус непосідущий! (Нагуєвичі)

Говорять про верткого, запобігущого парубка, що всюди вміє вкрутитися і приподобатися.

Дзвін

1. Бода-с не чув дзвона! (Нагуєвичі)

Клянуть такому, що недочуває або на докір, чому не зробив, що йому було велено, відповідає, що не чув наказу.

2. Будеш ти ще від великого дзвона посторонком брати. (Дрогобич)

Погроза ледачій дівчині. Давніше був у Дрогобичі звичай, що дівчину, яка привела нешлюбну дитину, били по голім задку в неділю біля церкви посторонком від великого дзвона, ще до того три дні перед тим моченим у соляній воді.

3. Вже той дзвін реве, що воли й корови бере. (Лемківщина)

Мабуть про давній двірський дзвін, яким оголошувано речинець складання данини званої «поволівщиною». Інше і, здається, фантастичне толкування цієї приказки давав колись о. Торонський, див. Молот с. 259.

4. Вже у всі дзвони передзвонили. (Нагуєвичі)

Справа стала вже загально голосна, про це вже всі знають. Пор. Wander I (Glocke 22).

5. Від великого дзвона. (Гнідковський)

Значення мені неясне.

6. Десь певне дзвін ллют, та таку байку пустили. (Нагуєвичі)

Говорять чуючи якусь зовсім неправдоподібну новину. Вірять, що майстри, ллючи новий дзвін, пускають між людей якусь дивовижну побрехеньку, аби дзвін був голосний і чувся так далеко, як та вістка. Пор. Adalberg Dzwon 4; Дикарев 4217.

7. Дзвін до церкви кличе! (Нагуєвичі)

Значить пора йти до церкви.

8. Дзвін до церкви скликає, а сам в ній не буває. (Ількевич)

Говорять про всяких фарисеїв, що все мають на устах боже ім’я та моральні принципи, а самі живуть брехнею та людською кривдою. Пор. Adalberg Dzwon 2, 3; Wander І (Glocke 27); Čelakovský 334; Гильфердинг 390. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 22; ІІ, 133. Пор. Giusti 366.

9. Дзвін каже на погребі: бамбилю, бамбилю, з гостини до дому на вічну дорогу. (Ясениця Сільна)

Так толкував голос дзвонів один старий селянин.

10. Дзвін кличе: нині моє, завтра твоє. (Дрогобич)

Так толкують голос дзвонів під час похорону. Пор. Čelakovský 310.

11. Дзвін лиш бам, а дід уже там. (Сапогів)

Жебраки стягаються на всякі врочисті богослуження, відпусти та ярмарки.

12. Дзвін має голос як розбитий горнець. (Нагуєвичі)

Говорять про невдало вилитий дзвін.

13. Дзвін, то голос божий. (Балигород)

Він кличе до церкви, на молитву та богослуження.

14. Дзвін украсти. (Гнідковський)

Значення неясне.

15. Дзвони ся хвалят по голосі, люди по бесіді. (Гнідковський)

Розум, вартість чоловіки можна пізнати вже по його словах, так як добре викінчення дзвона по голосі. Пор. Wander І (Glocke 15).

16. За великим дзвоном малих не чути. (Коломия)

Коли на чоловіка спаде якесь велике лихо, то він забуває про буденні, дрібні прикрості. Пор. Wander І (Glocke 68).

17. І дзвін без серця не дзвонит. (Крехів)

Тобто: тим менше можна дивуватися чоловікові, коли він часом промовляє з серцем, сердито. Пор. Wander І (Glocke 31).

18. І дзвін без серцьи нічого не варт. (Ценів)

Тим менше варт чоловік без серця. Пор. Wander I (Glocke 9, 46).

19. Іще на тоє в великий звін не звонили. (Lewicki, Ількевич)

Значить це ще не правило, не загальний наказ, який обов’язував би всіх. Пор. Wander І (Glocke 95, 107).

20. На що тото в великий дзвін дзвонити? (Нагуєвичі)

По що розголошувати таку неприємну, соромну справу? Пор. Wander I (Glocke 84).

21. Не будуть ся за ним дзвони розбивати. (Ількевич)

Значить не буде по нім великого дзвонення, великого жалю.

22. То великий дзвін, що як задзвоньит на Великдень, то аж до другого великодньи гуде. (Дрогобич)

Говорять про завзятого чоловіка, що раз ображений довго сердиться. Легенда про такий великий дзвін живе серед народу; її прикладають то до якогось дзвона у Львові, то в Києві, то в Москві.

23. То вже би далі у дзвона серце пукло! (Ценів)

Говорить чоловік, доведений до розпуки якимись лихими пригодами або людським переслідуванням.

24. Чим більший дзвін, тим грубший голос. (Стрий)

Говорить про грубих співаків, які звичайно співають басом. Пор. Wander І (Glocke 46).

25. Чує дзвін, а не знає, де він. (Збараж)

Говорять про чоловіка, що оповідає якусь новину, але не тямить добре найважніших її деталей. Пор. Wander ІІ (Läuten 19, 26).

26. Як у дзвін ударив. (Нагуєвичі)

Тобто: так пішла якась чутка по селу, розійшлася моментально.

[Доповнення 1910 р.] 27. Я у дзвін, а він у калатало. (Жидачів)

Я говорю це, а він інше. Пор. т. ІІ, Піп. Ч. 45.