Голова (241 – 352)
Іван Франко
241. Не могло ти де там голову вкрутити? (Бірки Великі)
Значить шкода, що ти не пропав десь інде, заким прийшов сюди.
242. Не на єдній моїй голові тото звисло. (Нагуєвичі)
Не від мене самого це залежить, не я один відповідаю за це, не мені одному цим журитися.
243. Не треба собі того так дуже до голови брати. (Нагуєвичі)
Значить не треба так багато думати про це, не треба тим дуже журитися.
244. Не тяжко голову стяти, але тяжко назад приставити. (Лютовиска)
Діло не раз легко зробити, але потім не можна завернути назад. Пор. Čelakovský 355; Wander II (Kopf 67).
245. Ніщо ми голови не клопоче. (Ценів)
Не турбує мене, не завдає журби.
246. Обіздрів го від голови до ніг. (Нагуєвичі)
Окинув оком з гори до низу, подивився на нього грізно або згірдно. Пор. Wander II (Kopf 613).
247. Облізла би ти голова тота премудра! (Нагуєвичі)
Лають хитрого егоїста, такого, що обдурив когось іншого.
248. Опустив голову, як здохла курка крила. (Комарно)
Значить стратив надію і відвагу. Пор. Wander II (Kopf 534).
249. О, то голова! (Нагуєвичі)
Значить це чоловік розумний, хитрий, з ним треба поводитися обережно.
250. Оттака ми голова від тої жури! (Нагуєвичі)
Нібито виросла чи напухла.
251. Підняв якось голову в гору. (Лімна)
Значить вибився з біди, видужав. Пор. Wander II (Kopf 535).
252. Пішла голова, то піде й фіст. (Ценів)
Коли зроблено якесь тяжке, головне діло, то зробиться й легше. Пор. Wander II (Kopf 225).
253. Пішло му до голови. (Нагуєвичі)
Значення двояке: підпив собі, і образився. Пор. Wander ІІ (Kopf 724).
254. Пішов до голови по розум. (Ількевич)
Значить надумався, змінив первісну нерозважну постанову. Пор. Brzozówski Głowa 51.
255. Пішов по другу голову, бо му єдної мало. (Нагуєвичі)
Значить шукає собі якоїсь пригоди, якогось зайвого клопоту. Пор. Brzozówski Głowa 52.
256. Пішов як зі змитою головою. (Гнідковський)
Зазнав сорому, його вилаяно або виведено на чистоту його погані справки.
257. По голові дістав, аж у пjитах затерпло. (Ценів)
Жартують із такого, що вдарений у голову від разу й перевернувся.
258. Поки моєї голови, твоя боліти не буде. (Гнідковський)
Поки я веду діло і дбаю за все, ти не маєш чого журитися.
259. Покрити голову. (Нагуєвичі)
Говорять спеціально про дівчат, що виходять заміж або про так званих покриток, яким по вродженню дитини «покривають» голову чіпцем та спеціально «по-жіноцьки» пов’язаною хусткою.
260. По моїй голові всьо твоє. (Нагуєвичі)
Значить по моїй смерті. Мовить батько або мати до сина перед смертю.
261. По моїй голові роби си що хочеш. (Нагуєвичі)
По моїй смерті. Говорить старий батько до ледачого, непослушного, марнотратного сина.
262. Почухав сі в голову. (Ценів)
Пошкодував чогось, зазнав якоїсь прикрості. Пор. Wander II (Kopf 692).
263. Пошкробаєш ти сі ще в голову. (Нагуєвичі)
Селянин шкробається в голову в клопоті, в якімось неприємнім положенні. Значить прийде на тебе якась біда, страта. Пор. Wander II (Kopf 819).
264. По що здорову голову під євангеліє класти? (Нагуєвичі)
Селяни вірить, що держати голову в церкві під євангелієм тоді, коли священик читає євангеліє, помагає на біль голови. Здоровому очевидно це непотрібне. Приповідку прикладають до всякого тайного діла, що хоч само собою не лихе, в данім разі зовсім непотрібне. Пор. Adalberg Głowa 180.
265. Пуста голова ані посивіє, ані полисіє. (Ількевич)
Пуста тут те саме, що дурна. Що дурна голова ціпкіше держить на собі волосся і довше заховує барву молодості, про це пор. Wander II (Kopf 65).
266. Сам не знаю, де ми голова стоjит. (Нагуєвичі)
Маю стільки клопоту та гризоти. Пор. Wander II (Kopf 541).
267. Сиву голову вшануй, аби-с і сам такої дожив. (Нагуєвичі)
Загально правило savoir vivre’a. Пор. Wander ІІ (Kopf 44).
268. Сів му на голову. (Нагуєвичі)
Взяв верх над ним, опанував його. Пор. Wander II (Kopf 581).
269. Скакати кому по голові. (Коломия)
Значить мати його ні за що, збиткувати його. Пор. Wander II (Kopf 580).
270. Соломяна голова. (Крехів)
Значить дурень, пустогін. Пор. Wander II (Kopf 17).
271. Спустив голову. (Дрогобич)
Похнюпився, зажурився, зневірився в свої сили. Пор. Erasm 544.
272. Стратив голову до решти. (Дрогобич)
Не знає, що діяти в якімсь тяжкім випадку, стоїть безрадний. Пор. Wander II (Kopf 543, 628).
273. Тадже не буде голова за фостом іти, а мусит фіст за головов. (Нагуєвичі)
Голова тут у значенні старшого, розумнішого чоловіка. Пор. вище ч. 191; Adalberg Głowa 17.
274. Така ми голова як бодні. (Нагуєвичі)
Говорять в разі великої тривоги та клопоту. Пор. вище ч. 104.
275. Так як би голову заплішив. (Лучаківський)
Значить забув, не тямить нічогісінько. Пор. Wander II (Kopf 588).
276. Твоя голова не до того. (Нагуєвичі)
Ти до того нездібний. Пор. Wander II (Kopf 518).
277. Ти ще десь колись і голову загубиш. (Нагуєвичі)
Говорять до розтріпаного, забудькуватого чоловіка.
278. Тобі сі в голові перевернуло. (Нагуєвичі)
Значить ти одурів, набрався якихось ненормальних, дивоглядних поглядів.
279. То всьо на його голові. (Нагуєвичі)
Значить він за все дбає, всім порядкує.
280. То голова! (Нагуєвичі)
То чоловік мудрий, письменний. Пор. Wander II (Kopf 655).
281. Того му з голови не вибєш. (Нагуєвичі)
Не переконаєш його, що його думка хибна. Пор. Wund. II (Kopf 567).
282. То горяча голова. (Львів)
Чоловік прудкий, сердитий. Пор. Wander II (Kopf 681).
283. То жидівська голова. (Коломия)
Хитрий, оборотний чоловік. Пор. Wander II (Kopf 633).
284. То заплішена голова. (Коломия) … затесана … (Ценів)
Чоловік тупий, нездібний, упертий. Пор. Wander II (Kopf 649).
285. То ми з голови не сходит. (Нагуєвичі)
Значить не можу цього забути. Пор. Wander II (Kopf 566).
286. То ми сі в голові вертит. (Нагуєвичі)
Значить ось-ось догадаюся. Пор. Wander II (Kopf 513).
287. То ми сі не може в голові помістити. (Дрогобич)
Цього не можу зрозуміти, цього я не надіявся, не можу з цим освоїтися. Пор. Wander III (Kopf 516).
288. То міні голови не чіпаєть ся. (Токи)
Значить со мені байдуже, того не слухаю або не розумію.
289. То міні з голови випало. (Нагуєвичі)
Значить забув. Пор. Wander II (Kopf 730).
290. То му ані раз не в голові. (Нагуєвичі)
Значить байдужісінько, він і не думає про це. Пор. Wander III (Kopf 511).
291. То мудра голова. (Нагуєвичі)
Значить чоловік учений, бувалий.
292. То му сі голови не бере. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
293. То неспокійна голова. (Львів)
Чоловік, що не любить зупинятися на чімсь однім, авантурник. Пор. Wander II (Kopf 723).
294. То непосідуща голова. (Нагуєвичі)
Значить чоловік верткий, що не може задоволитися чимось одним.
295. То не твої голови робота. (Нагуєвичі)
Діло не відповідне для твоєї голови, ти на це занадто дурний.
296. То не твоя голова до того. (Нагуєвичі)
Ти на це не здібний.
297. То отверта голова. (Львів)
Чоловік цікавий до науки, тямущий. Пор. Wander ІІ (Kopf 648, 721).
298. То пуста голова. (Березів)
Чоловік без застанови, не серйозний. Пор. Wander ІІ (Kopf 18).
299. То слаба голова. (Дрогобич)
Значить чоловік не особливо розумний, не талановитий. Пор. Wander II (Kopf 722).
300. То світла голова. (Львів)
Вчений, розумний чоловік. Пор. Wander II (Kopf 718).
301. То тверда голова! (Коломия)
Завзятий, неподатливий чоловік. Пор. Wander II (Kopf 42, 43).
302. То теньга голова. (Нагуєвичі)
Чоловік солідний, розумний, з польського tęgi. Пор. Wander II (Kopf 717).
303. То тісна голова. (Львів)
Чоловік тупоумний. Пор. Brzozówski Głowa 1.
304. То ще шибай-голова! (Цигани)
Значить чоловік неспокійний, нестатечний.
305. Треба мати голову на карку. (Нагуєвичі)
Значить для певного діла треба бути розумним та второпним.
306. Тримай сі за голову, пока в с-у бют. (Стрий)
Якась жартлива рецепта, але яке її значення – не розумію.
307. Грошка му в голові шумит. (Нагуєвичі)
Значить трохи п’яний. Пор. Wander II (Kopf 725).
308. Тут би добре головов покрутити. (Дрогобич)
Значить багато треба думати, багато турбуватися, бо діло трудне.
309. Тут нема ні голови, ні фоста. (Борислав)
Значить нема ні початку, ні кінця, ніякого ладу. Пор. Wander II (Kopf 512).
310. То попівська голова. (Голобутів)
Чоловік розумний, самолюбний, захланний. Пор. Wander II (Kopf 724:).
311. Тьфу на твою голову! (Крехів)
Окрик обурення, лайка.
312. У нього в голові дідько сі женит. (Нагуєвичі)
«Дідько жениться» це значить крутий вихор, вітрова труба. Говорять про примхуватого чоловіка, що сьогодні так говорить, завтра інакше.
313. У нього в голові курячий мозок. (Крехів)
Чоловік нетямущий, пустий. У німця в подібнім випадку Kalbsgehirn, пор. Wander II (Kopf 812).
314. У нього в голові мишки бігают. (Львів)
У нього бувають шалені, божевільні думки. Пор. Wander II (Kopf 685).
315. У нього в голові не всі дома (Батятичі)
Значить він не сповна розуму, придуркуватий. Пор. Wander II (Kopf 685).
316. У нього в голові не теє. (Збараж)
Значить не все в порядку, він не зовсім сповна розуму. Пор. Wander ІІ (Kopf 685) і латинське: Non est sani cerebri.
317. Хоть би й дві голови мав, то тут не порадит. (Нагуєвичі)
Значення звороту про дві голови див. вище ч. 2.
318. Хоть головов наложити, а на своїм поставити. (Стрий)
Говорить упертий, завзятий, твердохарактерний чоловік. Пор. вище ч. 4.
319. Хоць бис ту на голову став, то ти сі не вступю. (Нагуєвичі)
Реплікує упертий упертому. Пор. Wander ІІ (Kopf 753, 821).
320. Хоць му на голові кілє теши. (Нагуєвичі)
Значить чоловік покірний, податливий. Пор. Wander II (Kopf 832).
321. Ци головов у камінь, ци каменьом у голову, то все одно. (Коломия)
Говорить чоловік, якому грозить невідхильне нещастя, а він переконується, що сюди чи туди попробує вийти з нього, все буде погано. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 14.
322. Чень ти голова з карку не злетит. (Нагуєвичі)
Отже коли похилишся до якогось діла, поклонишся комусь. Пор. Wander II (Kopf 563).
323. Чим дужше головою вдариш, тим дужше сі искри посиплют. (Березів)
Жартують із такого, що впершися на чимось однім, жертвує задля цього своє добро і здоров’я.
324. Ще-м не впав на голову. (Львів)
Значить ще я не здурів, не збожеволів, такої дурниці, як ти мені радиш, не зроблю. Пор. Wander II (Kopf 498, 684).
325. Що в тебе в голові, то в мене в пjиті. (Нагуєвичі) … у мізельнім пальці. (Голобутів) … в г-ци. (Ценів)
Себто ти дурний, нетямущий супроти мене. Пор. Wander II (Kopf 840).
326. Що голова, то голова! (Нагуєвичі)
Окрик подиву: оце чоловік розумний! Може також навпаки мати іронічне значення: оце дурень!
327. Що голова, то не хвіст. (Ількевич)
Значить старший, розумніший чоловік варт більшої поваги й пошани, ніж молодший та недосвідний.
328. Що голова, то розум. (Ількевич)
Значить кожна голова має свій розум, кожний чоловік про ту саму річ може судити інакше. Пор. Wander III (Kopf 213, 297, 303, 309–311, 317. 319, 322, 324-331, 643, 725); Носович 472; Wahl ІІ, 42; Adalberg Głowa 8; Čelakovský 202. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 113; Славейков ІІ, 146; Даль ІІ, 144; Giusti 208.
329. Що голові на добро, то с-ку болит. (Ценів)
Приговорюють дітям, коли їх карають за непослух, упертість або лінивство. Пор. Wander II (Kopf 338, 312).
330. Що дві голови, то не єдна. (Нагуєвичі)
Порадившися з кимось другим, чоловік усе ясніше бачить діло, чує себе бадьорішим, ніж коли б мусів сам обмірковувати все. Пор. Wander II (Kopf 483); ІІ (Können 50); Adalberg Głowa 79, 161; вище ч 140.
331. Що з голови, то й з мисли. (Ількевич, Petruszewicz)
Значить що чоловікові безпосередньо не допікає, про те він і забуває швидко. Пор. Adalberg Głowa 13.
332. Щось му до голови вдарило. (Дрогобич) … стрілило. (Львів)
Значення двояке: 1) кров ударила до голови, йому зробилося млісно, слабо, 2) якась думка опанувала його. Пор. Wander II (Kopf 677).
333. Щось собі в своїй голові пошньипив. (Нагуєвичі)
Значить до чогось додумався, повзяв якусь постанову. Пор. Wander II (Kopf 730).
334. Щось ти дуже на тото головов хитаєш. (Коломия) … крутиш. (Дрогобич)
Значить дуже сумніваєшся, бачиш це діло в некориснім світлі. Пор. Wander II (Kopf 545).
335. Яка голова, така й мова. (Ількевич) … такі її слова. (Коломия)
Значить який розум, який досвід, так чоловік і говорить. Пор. Čelakovský 1; Wander II (Kopf 468).
336. Як би о голову йшло. (Ількевич)
Отже дорожиться, торгується. лякається, немовби це діло грозило смертю. Пор. Adalberg Głowa 51.
337. Як голова болит, то все тіло не може. (Ценів)
Образово: коли хворий господар, то все господарство марнується. Пор. Wander ІІ (Kopf 165, 205, 378); Brzozówski Głowa 69.
338. Як сі голова крутит, то ноги танцюют. (Нагуєвичі)
Значить коли чоловік п’яний. Пор. Wander II (Kopf 380).
339. Як у голові шум, то ноги пишут мисліте. (Ценів)
Значить коли чоловік п’яний, то ноги не йдуть просто, а все в боки.
340. Я собі не дам по голові скакати. (Ценів)
Не дам робити собі збитки, верховодити над собою. Пор. Wander II (Kopf 580).
341. Я тому голова. (Нагуєвичі)
Значить я на це пораджу, я тут поможу. Пор. Wander II (Haupt 73).
[Доповнення 1910 р.] 342. Задер голову, як баба кози жене. (Вербовець)
Говорять про такого, що запишнився не знати чого.
[Доповнення 1910 р.] 343. Мені в голові гопки, а ни старий дід. (Ю. Кміт)
Говорить молода дівка, якій рають іти за старого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 344. Моя голова на вигоні і на загоні. (Ю. Кміт)
Чоловік дбає про своє господарство: на вигоні худоба, а на загоні збіжжя.
[Доповнення 1910 р.] 345. Набилив собі голову. (Лучаківський)
Набив собі голову хибними думками.
[Доповнення 1910 р.] 346. На дворі мороз, а в портках Петрівка. (Надвірна)
Якийсь уже старий чоловік хотів женитися другий раз, та йому мовили, що вже старий. Однак він не дав збити себе з пантелику і повів оцю приповідку. (М. Зубрицький).
[Доповнення 1910 р.] 347. Най тебе не болит голова на мене. (Жидачів)
Не журися мною.
[Доповнення 1910 р.] 348. Оттим би я собі голову сушив! (Нагуєвичі)
Це мене не турбує, про це не дбаю.
[Доповнення 1910 р.] 349. Так ми в голові, як колопні в траві. (Мшанець)
Коноплі в траві не ростуть. Значить: це мені не в голові, про це не дбаю.
[Доповнення 1910 р.] 350. Твоя голова сталенна, що ти не потріскає. (Буданів)
Говорять про чоловіка міцної голови, що не зажуриться чого-будь.
[Доповнення 1910 р.] 351. Тото голова, як би му вилізла. (Буданів)
«Вилізла» тут у значенні полисіла, тобто: із журби, або гризоти.
[Доповнення 1910 р.] 352. Ци ня голова залоптіла? (Ю. Кміт)
Голова свербить, або лоптить чоловіка, коли його чекає щось добре.
[Доповнення 1910 р.] 353. Як то може бути, аба голова моя була, а чуприна чужа. (Стара Сіль)
Відповів селянин, коли пан доказував йому, що грунт селянський, а ліс на нім панський.