Голодно – Гора

Іван Франко

Голодно

1. Де голодно, там і холодно. (Лівчиці)

Як чоловік голоден, то й мерзне дужче, ніж ситий. Пор. Čelakovský 242.

2. І голодно і холодно і до дому далеко. (Ількевич)

Характеризують невідрадний стан бідного чоловіка. Пор. Čelakovský 242. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 97.

3. Хоць голодно, аби не холодно. (Нагуєвичі)

Сміються з такого, що волить терпіти голод, аби лише мав на собі порядну одежу.

Голодня

1. Голодня бере і з огня. (Гнідковський)

Значить голодний не вважає ні на яку заборону ані небезпеку, коли міркує заспокоїти свій голод. Пор. Wander II (Hunger 38); Erasm 139. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 57.

Голодранець

1. Голодранець з голопjитником до спілки стали. (Ценів)

Сміються багачі зі спілки бідних людей.

Голоколінник

1. Іди ти голоколіннику! (Нагуєвичі)

Голоколінник – чоловік з подертими штанами, крізь які видно коліна. Але також глумлива назва німців, що ходять у куцій одежі, з-під якої видно коліна.

Голопупа

1. Люляй, люляй, голопупа! Мати єдна, татів купа. (Нагуєвичі)

Голопупа – мала дитина, яку ще повивають у пеленки. Приспівують і примовляють байстрятам, про яких невідомо, хто їх батько.

Голос

1. Без голосу не співец, без гроший не купец. (Яворів)

Говорять про чоловіка, що береться до якогось діла, не маючи до нього ані здібності ані відповідного підготування.

2. Він щось не при голосі. (Львів)

Дослівно: не може співати або говорити голосно; образово: не має гумору, не стало йому концепту.

3. Голос аж сі розльигає. (Нагуєвичі)

Значить лунає далеко, його далеко чути.

4. Голос му сі мінит. (Дрогобич)

Жартують із такого, що змінив свій погляд, зломив дане слово.

5. Голос чую, але особи не виджу. (Дуліби)

Про голос, який видобувався з юрби. Пор. Adalberg Głos 4.

6. Голос як дзвін. (Дрогобич)

Значить гучний, проникливий. Пор. Wander IV (Stimme 33); Záturecky XV, 83.

7. Голос як немащене колесо. (Дрогобич)

Значить скрипливий, прикрий.

8. Голос як скрипка. (Нагуєвичі)

Про тонкий, мелодійний голос.

9. Голос як у бугая. (Нагуєвичі)

Значить гучний, грубий, басовий.

10. Голос як у мідиці. (Нагуєвичі)

Значить пискливий як у миші. Слово мідиця на означення миші в Нагуєвичах не уживається, але відоме ще у гуцулів, проте приказка відома в Нагуєвичах. Пор. Wander IV (Stimme 39).

11. Дав голос по селі. (Лучаківський)

Значить пустив поголоску, передав з хати до хати поклик.

12. З голосу зпав. (Нагуєвичі)

Утратив голос (про співака), захрип.

13. Зложім сі на голос. (Нагуєвичі)

Говорять два співаки, що хочуть заспіваги якусь пісню разом, звичайно одии прімом, а другий вторуючи.

14. І я тут маю голос. (Нагуєвичі)

Значить і я маю право тут висловити свою думку і рішати. Пор. Wander IV (Stimme 24, 28).

15. Коби голос мав, був би добрий співак. (Коломия)

Кплять із такого, що не маючи голосу любить співати. Німець каже: Die Stimme fehlt zwar dem Herrn, aber er singt immer gern, Wander IV (Stimme 6).

16. Людський голос – божий голос. (Залісє) [Доповнення 1910 р.] Голос народу – голос божий. (Львів)

Що каже загал людей, це немов голос самого Бога. Пор. латинське: Vox populi, vox Dei; Wander IV (Stimme 3); Дикарев 1362; Záturecky VІІІ, 1070. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 339.

17. He всі голоса йдут по під небеса. (Комаров)

Говорять про брехунів та клеветників, яких слово не гідне уваги порядних людей. Пор. Adalberg Głos 1.

18. По голосі дзвін пізнає ся. (Гнідковський)

Так само спосіб думання чоловіка по його говоренню.

19. Псі голоси не ідуть на небеса. (Ількевич) Песі … (Гнідковський)

Говорить про нечесних людей, брехунів та клеветників, пор. вище ч. 17.

20. Пустила голос по під колос. (Нагуєвичі)

Говорить про женців, що співають жнучи. Пор. коломийку:

Ой як я си заспіваю по врізьки, по врізьки,

Піде голос по під колос аж на передмістьи. (Нагуєвичі)

По-врізьки – на нуту, якою співають в Урожі, селі сусідньому біля Нагуєвич. ІІередмістя, отже дрогобицьке, віддалене від Нагуєвич 11–15 кілометрів.

21. Сховай свій голос до г-ці, най сі улежит. (Нагуєвичі)

Жартують із чоловіка без голосу і слуху, який проте, приміром у підохоченім стані, береться співати. Пор. коломийку:

Ой не співай, дурний бойку, бо сі не належит,

Сховай голос до г-ці, най ти сі улежит. (Нагуєвичі).

22. То вже всі на єден голос говорьит. (Нагуєвичі)

Говорить прилюдно, згідно, не криючися з тим, це не секрет.

Голосний

1. Голосний як грім. (Нагуєвичі)

Дуже сильний, проникливий голос.

2. Голосний як дзвін. (Нагуєвичі)

Гучний, чистий голос. Пор. Adalberg Głośny 1; Záturecky XV. 83. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 371.

3. Голосний як розбитий горнець. (Нагуєвичі)

Значить хрипить, голос слабий та надламаний. Пор. Záturecky XV, 83.

Голосно

1. О тім уже скрізь голосно. (Нагуєвичі)

Про це скрізь говорять, це діло загально відоме.

Голосок

1. Ангельський голосок, а чортова думка. (Ількевич)

Про облесного, масноязикого а зрадливого чоловіка. Пор. Čelakovský 40; Záturecky VIII, 198.

2. Голосок як дзвінок. (Нагуєвичі)

Про тонкий, рівний, чистий голос. Пор. Záturecky XV, 83.

Голота

1. Голото до роботи. (Бірки Великі)

Жартливий поклик до робітників, аби йшли до роботи.

2. У голоти нема що молоти. (Ількевич, Petruszewicz)

У голих і бідних нічим поживитися.

Голуб

1. Голубець гукає, як пари шукає. (Ількевич)

Говорять про веселого, співучого чоловіка, що мабуть думає женитися.

2. Любят ся як голубів пара. (Рогатин)

Пара голубів здавна символ супружої любові. Пор. Záturecky VII, 573.

3. Печені голуби не летять до губи. (Ількевич, Кобринський, Petruszewicz)

Без праці чоловік не може здобути ніякої користі для себе. Пор. Adalberg Gołąb 8; Bebel 405. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 91; Le Roux І, 88.

4. Сивий як голуб. (Нагуєвичі)

Про старого, сивого чоловіка.

Гонити

1. Гонив бис грудьми! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти в тяжкій хворобі важко дихав, конаючи високо здіймав груди.

2. Гонив би ти пес маму. (Нагуєвичі)

Прокляття; гонити мав тут сороміцьке значення.

3. Гони, куди гладко! (Коломия)

Дослівно: їдь, куди протерта дорога; образово: прокладай собі дорогу, куди позволяє найменший опір.

4. Гонило би ти псом матьир! (Нагуєвичі)

Значення як вище ч. 2, та інтересна конструкція.

5. Гони на псю маму! (Нагуєвичі)

Біжи, втікай до сто бісів. Окрик незадоволення.

6. Гонит ся, як лихе. (Печеніжин)

Значить кидається, шибається то сюди то туди. Лихе тут у значенні лихого демона, нечистої сили.

7. Гонять ся як хмари. (Ількевич)

Про людей нетвердого характеру, непостійних та непосидючих.

8. Гонят як лиху долю. (Ясениця Сільна)

Про якогось ненависного чоловіка, що не може ніде знайти пристанівку.

9. Гонят як псом. (Крехів)

Заставляють до надсильної роботи. Пор. Дикарев 1283.

10. Хто гонит, той догонит. (Коломия)

Хто веде якесь діло з завзяттям і витривало, той доведе його до успішного кінця.

[Доповнення 1910 р.] 11. Мене гонят від порога: не годна робити, ани молотити.

Говорила стара безпомічна жінка.

Гонор

1. Аби-с му гонору не урвав. (Нагуєвичі)

Іронізують над честолюбним чоловіком, мовляв: говори з ним обережно та чемно, бо він дуже дбає про форми.

2. Був там у гонорах, як свиньи в бодаках. (Нагуєвичі)

Жартують із самохвалька, що любить хвалитися знайомістю з панами або загалом з гонораціорами.

3. Віддай кождому гоньир, який му сі належит. (Нагуєвичі)

Окажи йому почесть, поводися з ним відповідно до його становища та характеру.

4. Він собі то за гоньир має. (Нагуєвичі)

Уважає це ділом почесним, яким можна величатися.

5. Гонори повні обори, а за ковньиром вуши нераховані. (Нагуєвичі)

Жартують із гордовитого, славолюбного а вбогого чоловіка. Пор. Adalberg Honor 2.

6. Гонорів си добирає. (Нагуєвичі)

Значить хоче, щоб йому віддавали честь, яка йому не належиться.

7. Гонору комусь ушибнути. (Нагуєвичі)

Значить не віддати йому належної почесті, образити його.

8. До гонору комусь примовити. (Дрогобич)

Промовити йому до амбіції, зачепити його честь, щоб сказав правду або зробив щось.

9. За гонор робит. (Дрогобич)

Значить задармо, безплатно.

10. З гонором пан. (Львів)

Значить гордовитий, такий що любить покликатися на свій гонор та на своє шляхецтво.

11. Знає сі на гонорі, як свиня на перци. (Нагуєвичі)

Не вміє поводитися в товаристві, чоловік неотесаний, не вміє віддати честі кому слід, чоловік без моральних принципів.

12. Май гонор, буде й тобі гонор. (Коломия)

Будь чесним, чемним у поводженні з іншими, то й тебе будуть шанувати.

13. На гонор комусь наступити. (Львів)

Образити його, пустити про нього зневажливу поголоску.

14. На гонор ти кажу! (Дрогобич)

Заклинання: як я чесний чоловік, так це правда, що кажу.

15. Не гонор таке робити. (Нагуєвичі)

Значить це діло нечесне, невідповідне для твого становища.

16. Не до вашого гонору кажучи. (Княждвір)

Поговірка, якою інтродукується і чиниться необразливим нечемне слово, яке доводиться сказати в розмові з шановними, старшими людьми.

17. Сховай сі з гонором до г-ці. (Нагуєвичі)

Кплять із чоловіка, що величається якимись титулами, шляхецтвом або знайомістю з вище поставленими людьми.

18. Там був у гонорі, як свиньи в полові. (Нагуєвичі)

Значить як вище ч. 2.

19. Якого-с гонору варт, такий тобі віддают. (Ценів)

Як поводишся з людьми, так вони з тобою.

[Доповнення 1910 р.] 20. Пирипрашию вашого гонору, купив єм бізрогу. (Жидачів)

Формула перепросин, коли чоловік хоче сказати якесь не зовсім подобне слово.

Гонорний

1. Гонорний. що му вс-нов трісков до носа не досьигнеш. (Нагуєвичі)

Кплять із гордовитого, честолюбного чоловіка.

Гоноруватися

1. Гонорує ся як свиня в ярмі. (Залуче)

Величається. додає собі гонорів. Кплять з чванька та гордяка.

2. Гонорує сі як тельи на мотузку. (Нагуєвичі)

Значення як вище.

Гончар

1. Ганчьир глинов жиє. (Нагуєвичі)

Його заробіток такий, що робить свій товар із глини і тим годується.

2. Гончара глина годує. (Березів)

Значення як вище.

3. Гончар з глини гроші робит. (Коломия)

З глини робить горшки, а за них бере гроші.

4. Гончар у черені їсти варит. (Лолин)

Жалує для себе доброго горшка. Пор. Adalberg Garncarz 2.

5. За що ми маємо ся бити? Най ся гончареви горшки б’ют. (Лучаківський)

Відповідь добродушного чоловіка на провокацію з боку іншого, який визиває його до бійки.

Гоп

1. Гоп, моя мила, що по плечех леном била! (Пужники)

Жартують із чоловіка, що сидить під пантофлем своєї жінки. Приказка основана на анекдоті про недолітка, якого оженили з дорослою дівкою і який утік від неї, коли вона набила його льном по плечах. Пор. Етнографічний збірник VI, 12.

2. Гоп штурк бабу в яйці. (Дрогобич)

Приговорюють, коли хтось зробив або сказав щось зовсім недоладне.

Гопати

1. Гопай, Зосю! (Львів)

Окрик, коли щось не ведеться, коли якраз не до скакання.

Гопа-цупа

1. Гопа-цупа коло лави: нема чобіт, лиш холяви. (Орелець)

Характеризують бідного, а танцюристого чоловіка.

Гопки

1. Гопки, рижа! А в рижої духу нема. (Darowski)

Кплять із такого, що величається своїми дрантивими кіньми або взагалі якимось більш уявним ніж дійсним добром.

Гопоньки

1. Не тогди мені казали «гопоньки», коли тобі. (Гнідковський)

Значить я старший від тебе, ми з тобою не ровесники, ти повинен говорити до мене з пошаною.

Гора

1. Аби-с тут гори перевертав, то нічого з того не буде. (Нагуєвичі)

Перевертання гір – діло понад людські сили, чудо. Значить хоч би ти потрафив і чудо зробити, а цього не зробиш. Пор. Adalberg Góra 15.

2. В горах світ дошками забитий. (Нагуєвичі)

Там люди, особливо в зимі, без комунікації, живуть без зносин із ширшим світом.

3. Високі гори мают глубокі доли. (Жабє)

З великого щастя чоловік попадає в велике горе. Пор. Wander І (Berg 25, 46).

4. Він іде в гору. (Дрогобич)

Значить багатіє, авансує в уряді, робиться гордим.

5. Вродила гора миш. (Коломия)

З великого заходу малий результат. Пор. латинське: Parturiunt montes, et nascitur ridiculus inus; Adalberg Góra 3; Wander I (Berg 22, 101); Záturecky IV, 585.

6. Гора з горов не зійдесь, чоловік з чоловіком зійдесь. (Lewicki) … зійде ся … завсігди. (Ількевич) … завше. (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Гора з горов сі не зийде, а чоловік з чоловіком сі зийде. (Іванівці К.)

Говорять люди, що стрічаються по довгій розлуці, бувши далеко віддалені один від одного. Пор. Wander I (Berg 9–14); Erasm 855; Дикарев 1284; Muka 1178; Носович 285; Гильфердинг 231; Osm. 287. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 54; Тимошенко 293.

7. Гори і доли тьижко зрівняти. (Нагуєвичі)

Так само важко зрівняти маєткові та соціальні нерівності між людьми. Пор. Wander I (Berg 63).

8. Гоpи сі курьит, слота буде. (Нагуєвичі)

Коли над горами підіймається мряка, віщують сльоту. Пор. Wander І (Berg 973).

9. Де високі гори, там глубокі доли. (Коломия)

Де великі багачі, там і крайні бідаки; контрасти трафляються скрізь у житті. Пор. Wander I (Berg 94).

10. За горами, за долами. (Нагуєвичі) … за дебрами. (Голобутів)

Образово замість далеко, десь у невідомій країні. Пор. Záturecky XV, 372.

11. За горами не мешкаю. (Гнідковський)

Значить я не живу далеко, до мене від тебе близько.

12. З гори не треба пхати, само піде. (Нагуєвичі)

Коли поборена головна трудність, тоді не потрібна й підмога. Пор. Adalberg Góra 13.

13. З гори ти кажу. (Львів)

Говорю тобі наперед, а priori.

14. Зібрав го з гори. (Львів)

Значить наганьбив його, вилаяв.

15. Золоті гори обіцює. (Дрогобич)

Значить обіцяє нечувані, казкові скарби, великі багатства, якесь надзвичайне добро. Пор. Wander І (Berg 106); Erasm 584.

16. I за горами люде жиют. (Дрогобич)

Значить світ ширший, ніж видається тіснозорим гірникам, хоча вони й не знають про нього. Пор. Wander І (Berg 8, 42, 44, 45, 50). [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander I, Anderswo 2; Даль І, 404.

17. Йому вже з гори йде. (Дрогобич)

Він підупадає на здоров’ю, бідніє, старіється.

18. Коби гори покопати, доли порівнати! (Нагуєвичі)

Жартують із мрій та бажань чоловіка, що хоче чогось неможливого. Пор. Wander І (Berg 110).

19. Легше з гори як під гору. (Коломия)

Образово: легше розтратити добро, як доробитися його. Пор. Adalberg Góra 10.

20. Міні ще до гори, а тобі вже з гори. (Нагуєвичі)

Говорить молодий до старого, коли приміром старий не може зрівнятися з молодим у роботі.

21. На гори, на дебри! (Коломия) … на ліси! (Нагуєвичі)

Отже іди, щезай. Формула взята з заклиння градової хмари або вовка, пор. Етнографічний збірник V, с. 68, 69, уживається в сварці, коли якомусь ненависному чоловікові хочуть сказати: відчепися, пропадай!

22. Нема гори без долини. (Нагуєвичі)

Так само нема щастя без клопоту. Пор. Wander І (Berg 54).

23. Не прийшла гора до Магомета, то прийшов Магомет до гори. (Дрогобич)

Міщанин Деревак оповідав, як Магомет обіцяв раз зробити чудо: накажу отій горі, аби прийшла до мене. Зійшлося багато народу. Магомет крикнув горі, аби йшла до нього, а коли вона не рушалася, він спокійно пішов сам до неї. Приповідки вживають, коли хтось велів іншому зробити якесь діло, та бачачи його непослух, зробив це сам. Пор. Wander І (Berg 71).

24. Під гору тяжко віз котити. (Уриче)

Тяжко робити діло, поборюючи якісь незвичайні трудності. Пор. Wander І (Berg 39).

25. Хоц бис ми даў зўоту гору. (Перегримка (?) – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Отже то цього не зроблю.

26. Шануй гори, мости, будеш мати цілі кости. (Комарно)

Примовляють візникові. Шанувати тут мае значення: об’їздити обережно, не їхати на гори та на мости не обдививши вперед гаразд дороги. Особливе значення мала ця приказка в приложенню до давніх «польських» доріг і мостів. Пор. Adalberg Góra 2, 8.

27. Як їде з гори, то й ворота втвори. (Kolberg Pokucie)

Значить усувай йому з дороги всяку перешкоду, бо він не може зупинитися.

[Доповнення 1910 р.] 28. Говори гора до гори, а гора горов. (Миколаїв над Дністром)

Пор. І, Говорити 43 – 46.

29. Гора з горов сі сходит, чоловік з чоловіком не зійде сі. (Тростянець)

Навпаки того, що в т. І, Гора ч. 6.

[Доповнення 1910 р.] 30. До гори вийдеш, а з гори зийдеш, а рівним – ноги ти не поламало, то також підеш. (Богородчани)

Договорюють лінивому, що боїться далекої дороги.