Гуль – Гуща

Іван Франко

Гуль

1. Люлю, люлю, старий Гулю, як ти заснеш, я ті друлю. (Нагуєвичі)

Значення неясне. Примовляють або приспівують малим дітям, коли ті не хочуть заснути в колисці.

Гульки

1. В хаті гульки, а в городі ані цибульки. (Голобутів)

Кепкують із гулящої, веселої, а недбалої господині.

2. Гульки йому в голові. (Нагуєвичі)

Вів не думає про роботу, а тільки про гулятику.

3. Тобі аби гульки!

Значить ти рад би вирватися з роботи та бігти кудись на танці.

Гумно

1. Дай вам Боже в гумні й по за гумном! (Скварава)

Бажають господареві, щоб у нього в гумні було повно, і за гумном, себто в полі родилося.

2. На гумні би ти пусто було! (Голобутів)

Клянуть господаря, для якого нема гіршого лиха, як пусте гумно.

3. По гумні газду пізнают. (Голобутів)

Пізнають, чи він порядний, роботящий та запопадливий. Пор. Adalberg Gumno 2.

4. Як пусте гумно і пустий сусік, то вже ти драб, а не чоловік. (Голобутів)

Говорить збіднілий господар.

Гунцвот

1. Гунцвот не моє імjи. (Нагуєвичі)

Заклинається чоловік для ствердженя, що сказав правду. Гунцвот – з німецького Hundsfott. Значить нехай я зовуся собакою, а не чоловіком, коли це неправда. Пор. Záturecky XV, 80.

2. Ти гунцвоте з малої халупки! (Львів)

Лають якогось збиточника, мабуть жартливо. Приказка оперта певно на якімось спеціальнім факті, про який пам’ять затратилася.

Гунцвоцький

1. То гунцвоцьке насіньи. (Нагуєвичі)

Лайка: це вся сім’я ледача, або це чоловік із ледачої, злодійської сім’ї.

Гунька

1. Гунька на опашки, шапка на бакир, а в череві аргани грают. (Нагуєвичі)

Кепкують із бідного парубка, що рад би вдавати багача та верховодити серед парубоцтва.

2. Гунька сі на капоту кривит. (Ясениця Сільна)

Шляхтичі, яких улюбленим одягом була капота, відтягалися отакою приказкою, коли їм допікали «хлопи», що ходять у гуньках.

3. Зійшов з гуньки на лейбик. (Нагуєвичі)

Гунька – довга суконна одежа, що сягає понижче колін, а лейбик короткий, сягає лише трохи нижче пояса. Значення приказки: з доброго маєткового стану зійшов на бідність.

Гупу

1. Гупу, мати, гупу, веземо тобі ступу. (Лолин)

Говорять свати, вводячи молоду невістку на подвір’я її жениха. Взято з весільної пісні, пор. Roszkiewicz.

Гураль

1. Возьми гуральи та йди пси бити. (Ясениця Сільна)

Говорить ледачому та неохочому до праці парубкові. Гураль – груба палка.

Гургавс

1. Моя хата не гургавс! (Ясениця Сільна)

Гургавс іа німецького Hurenhaus, дім терпимості.

Гуркіт

1. Гуркіт як у млині. (Лолин)

Говорили селяни про гуркіт каміння на дні гірської ріки в часі повені.

Гуркотати

1. Гуркоче ми в череві, як пусті жорна. (Станіславів)

Говорить голодний чоловік, у якого гуркоче в животі.

2. Гуркоче як віз по каміню. (Нагуєвичі)

Говорять про голосний гуркіт.

Гурт

1. В гурті й каші смакує. (Kolberg Pokucie)

Значить усяке діло в більшім гурті робиться швидше і веселіше, ніж одинцем.

2. Гурт на гурт продав. (Львів)

Значить загалом, сумарично, не розбираючи, що ліпше, а що гірше.

3. Не вибивай ся з гурту. (Крехів)

Значить держися гурту, не відбігай від товариства.

4. Не гурт нас там було. (Скварава)

Значить не багато, не велика компанія.

Гусак

1. Гусаком ідут. (Дрогобич)

Один за одним, не рядом. Пор. Brzozówski Gęś 3.

2. І гусак знає смак. (Крехів)

А тим більше чоловік любить смачно попоїсти.

Гусільниця

1. Дуже ся шмарило по нашім селі усяниц. (Дарів – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Значить намножилося гусільниць.

[Доповнення 1910 р.] 2. Як наступит поўхату усеницю, то дістане вытрут. (Ізби – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Народне вірування. Повхата – волохата.

Гуска

1. Нім виходиш гуску, треба дати ялівку. (Гнідковський)

«Виходити» – спеціальний термін замість випроцесувати. Характеристика давніх судів, де на вимір справедливості треба було ждати довго тай оплачуватися щедро. Пор. Brzozówski Gąśior 1.

Гуслянка

1. Гусльинка jак постоjит пів року, то така стане, шо jик покоштуєш, то ти в очох сльози станут. (Криворівня)

Говорять гуцули про свого улюблену страву – гуслянку, себто свіже молоко переварене і потім наквашене.

2. Гусльинка си кигне jик ремінь. (Криворівня)

Це знак, що вона добре вкисла і надається до їди.

3. Гусльинки посербаю, люльки покуру тай бірше не дбаю. (Криворівня)

Говорить гуцул, який одначе не розуміє гуслянки без «кулешки». Пор. коломийку:

Посербаєм гусльиночки, покуримо люльки,

Тай кажемо небощикам заграти гуцулки. (Головацький Збірки).

4. За гусльинку гуцул портки дав. (Ценів)

Кепкують із гуцулів ти з їх замилування до гуслянки. Приказка оперта мабуть на якімось оповіданні, та я не міг розвідати його.

5. Як у гуслянці миш утопит сі, то гуцул війме за хвіст, оближе тай каже: Ай, мідичька, бідница, аж гезде внерла! (Ценів)

Кепкують із гуцулів та з їх замилування до гуслянки.

Густ

1. Відпала му від густу. (Дрогобич)

Мова про дівчину, яку парубок перестав кохати.

2. До густу му припало. (Львів)

Засмакував у тім, уподобав собі.

3. Кепський густ маєш. (Дрогобич)

Маєш лихо розвинений смак, тобі подобається щось таке, що не варто того.

4. На мій густ то недобре. (Дрогобич)

На мій смак, на мою думку.

5. Прийшло му сі до густу. (Нагуєвичі)

Засмакував у тім, уподобав собі.

6. Стратити густ до чогось. (Дрогобич)

Стратити охоту, вподобання в якій речі. Пор. Wander І (Geschmack 20).

7. Τοто має добрий густ. (Нагуєвичі)

Значить це смакує, – мова про страву.

8. То міні не до густу. (Нагуєвичі)

Значить не до смаку, не до вподоби.

9. То не в моїм густі. (Львів) … не мій густ. (Львів)

Це мені не до смаку, не подобається.

10. У кождого свій густ. (Львів)

Кожний має свій смак; одному подобається це, другому те. Пор. Adalberg Gust 1; Wander I (Geschmack 12).

11. Ци борщ ци капусту, аби до густу. (Нагуєвичі)

Отже, давай, аби лише їли зі смаком.

12. Як на чий густ. (Львів)

Значить що кому смакує, що кому до вподоби Пор. Wander I (Geschmack 5).

13. Я тото з густом зроблю. (Дрогобич)

Залюбки зроблю, мені це буде приємно.

[Доповнення 1910 р.] 14. Маєш густ? Шкода що хочиш. Вистав язик. (Буданів)

Приговорює дівка хлопцеві.

Густий

1. Густий як квап. (Нагуєвичі)

Говорять про страву, болото тощо. Квап – гуща.

2. З густого добре черпати. (Ценів)

З готового добре, вигідно брати.

3. Тут густий дух у хаті. (Коломия)

Тут стоїть сморід, багато людей надихало.

4. Що густше, то не пуще. (Ценів)

Мова про страву, в якій густіша часть уважавться ліпшою, бо вона ситніша.

[Доповнення 1910 р.] 5. Таке густе, жи би кіт ногу зломав. (Жидачів)

Говорять про густу страву, або молоко.

Густо

1. Густо ший, рідко пий. (Дрогобич)

Приповідають кравці, які найчастіше не держаться цієї приказки. Пор. Záturecky X, 659.

2. Дай ти Боже, аби-с густо сцьив а рідко с-в. (Дрогобич)

Прокляття п’яниці або ненажері.

3. Де густо, там не пусто. (Мінчакевич, Ількевич)

Де густо робітників, там буде що збирати до стодоли Пор. Záturecky X, 16.

4. Не густо там того достатку. (Нагуєвичі)

Там не велике багацтво, нема чим багато покористуватися.

5. Шо густо, то ни пусто. (Kolberg Pokucie)

Густа страва ситить.

Гуся

1. Гусята, курята як прутом вигнав. (Гнідковський)

Значить повилазили з яєць.

Гусячий

1. Ану, до гусьичого пива! (Нагуєвичі)

Припрошують напитися води, пор. Вода ч. 31.

2. То ще гусьиче повітрьи. (Ясениця Сільна)

Повітря тут у значенні зараза, чума. Говорять про якогось нужденного, хоровитого або слабосилого чоловіка.

Гусь

1. Гуси вола валят. (Комарно)

Дрібні прикрості руйнують і доводять до упадку сильного та багатого чоловіка.

2. Гусям ярмо. (Гнідковський)

Значить якась маловарта, дрібна річ. Трохи аналогічно каже німець про зайву, непотрібну роботу: прибити гусям підкови, Пор. Wander І (Gans 171, 189).

3. Дай гусям сіна! (Голгочі)

Говорить про недотепну роботу. Приказки основана на анекдоті, пор. Етнографічний збірник VI, 458.

4. І гуси вола з ніг звалят, як їх багато. (Лучаківський)

Багато дрібних прикростей переможе й міцного чоловіка. Німець каже: Hundert Gänse erbeissen einen Wolf. Wander I (Gans 90, 113).

5. Кожда гусь знає, чому ногу ховає. (Гнідковський)

Кожний чоловік, що нарікає, відмовляє собі приємності або продає щось із свого господарства, знає, чому це чинить, тобто чинить це з потреби, не без причини.

6. Розмовляє, як гусь з поросятем. (Лімна)

Говорить про розмову двох нетямучих людей.

7. Сто гусей і вола поборе. (Замулинці)

Значення як вище ч. 4.

8. Тлусту гусь не тяжко скубсти. (Гнідковський)

З багатого, заможного чоловіка легко вимушувати датки та хабарі.

9. Як з гусь води йде му. (Гнідковський)

Значить йому ведеться добре, ніяке лихо не чіпляєть його, як гусячого пір’я вода.

10. Я о гусях, а ти о качках. (Гнідковський)

Я говорю про одно, а ти про щось зовсім інше, ми не розуміємо один одного.

Гуцул

1. Гуцула дразньи: «Адьи, а шо старше, ци сми, ци варе?» А він каже: «Сми старше, бо єк не смикнеш, то й варити не меш». (Коломия)

Отак приговорюють, підіймаючи на сміх улюблені гуцульські слова.

2. Гуцулам добре політє: зелена смеречина як зимі, так літі. (Залуче)

Подоляки сміються з гуцулів, що сидять серед смерекових лісів, мовляв: у них зелено зимою й літом, а проте вони йдуть на доли за хлібом.

3. Гуцул гуцула йик хоче вколоти, то так йик жити. (Гринява)

Інтересна конструкція замість гуцул гуцула якби не вколов (не підняв на сміх), то би не жив. Підчеркнено охоту гуцулів до кпин та насміхів, охоту, якої зрештою я не завважив.

4. Гуцул не чоловік. (Коломия)

Подоляки не люблять гуцулів і відмовляють їм – розуміється, жартом – людської подоби.

5. Гуцул поганий чоловік. (Коломия)

Вислів зазначеної вище (ч. 4) неохоти покутян до гуцулів. Ця неохота плине головно з того, що гуцули далеко вільніше поводяться з жіноцтвом, як покутяни.

6. Гуцул як хоче, аби чісник був міцний, то бє гадьи і кров’ю покроплює молодий чісник. (Коломия)

Про це вірування чув я в Коломиї; серед гуцулів мені не вдалося справдити його.

7. Дрижить, як гуцул над дітьми. (Ількевич)

Чи справді гуцули визначаються такою надзвичайною дбайливістю за дітей, я не можу сказати. А може «дрожит» має тут яке інше значення?

8. На гуцули сі вібрав. (Коломия)

Пішов у гуцульську країну, в гуцульські села.

9. Отто ти гуцул в очох великий! (Коломия)

Говорить гуцул, коли хтось дивується його одягові, говоренню або поведінці.

10. Патлатий як гуцул. (Бібрка)

Гуцули, як і бойки, особливо стара генерація, носять довге нестрижене волосся, що спадає аж на плечі.

11. У гуцулів мертвец скоро в труну, тай під лаву. (Коломия)

Одна з тих поговірок про оригінальні звичаї гуцулів, що полягають більше на їдкім дотепі, ніж на обсервації дійсного життя.

12. Як у гуцула що здохне, то каже, що то божка вбила, тай їсть. (Коломия)

Гуцули справді не гидують їсти здохлятини, як і цигани.

[Доповнення 1910 р.] 13. Гуцул такий темний, що був через ціле своє життя два рази в церкві, а раз у коршмі. (Ямниця)

Кепкування із буцімто нелюдяності гуцулів.

Гуцулія

1. Гуцулія-сарачія. (Снятин)

Так звичайно говорять заможні покутяни – не тим, що гуцули всі бідні, а головно тим, що у них у горах хліб не родиться.

2. То ще погана гуцулія. (Ценів)

Лають гуцулів, пор. коломийку:

Ой сараку подоляник кукурузи садит.

А погана гуцулія вже бисаги ладит. (Ценів).

Гучний

1. Гучне весільи, де в кулаки трубjит. (Нагуєвичі)

Кепкують із такого весілля, при якому гості побилися та розходилися серед криків та плачу.

2. Гучний баль кому справити. (Нагуєвичі)

Значить набити, насварити його прилюдно.

Гучно

1. Гучно, бучно, а в пяти зимно. (Ількевич)

Кепкують із таких, що вдають багачів або панів, а при тім терплять недостаток найпотрібніших речей. Пор. Adalberg Huczno 1.

Гуща

1. Гуща дітей не розганяє. (Ількевич, Лучаківський) Гущі … розгонит. (Нагуєвичі)

Від достатку діти ані взагалі ніхто не втікає, а навпаки, втікає від недостатку. Пор. Носович 289.

2. Гущею голова не болит. (Гнідковський)

Від густої страви люди не терплять голоду, не зазнають гризоти, лише навпаки, від рідкої, від недостатку.