Горіх – Господар

Іван Франко

Горіх

1. Горіх, віл і невіста одним духом жиють: нічого доброго не чинять, коли їх не б’ють. (Ількевич)

По структурі цієї приказки видно, що вона книжкового і спеціально польського походження. Справді стрічаємо аналогічну приказку ще у Рясінського 1622 р. пор. Adalberg Orzech 6, тільки замість нашого вола там стоїть sztokfisz. Це знов узяте мабуть із німецького, пор. Wander III (Nuss 43).

2. Горіхи не летьит зо стріхи. (Нагуєвичі)

Треба потрудитися і збирати їх у лісі. Може натяк на звісну строфу весільної пісні, якою свахи допрошуються горілки:

З стріхи горіхи летіли,

Свахи горівки схотіли.

3. Горіхи то така річ, що коби хтось товк, то я би їв. (Нагуєвичі)

Говорить ласий а лінивий чоловік. Образово: я б користувався всяким добром, якби хтось інший робив на мене.

4. Дістанеш ти ще від мене на горіхи. (Дрогобич)

Значить дістанеш добру почесну, насварю або поб’ю тебе.

5. І діравий горіх возьми в міх, а може здасться. (Кобаки)

Часом і ледача, на око зовсім непотрібна річ стає чоловікові в пригоді.

6. Кусати собі горіхи. (Гірне)

Значить сваритися, ворогувати між собою.

7. Най уже раз той горіх розгризу! (Ількевич)

Значить нехай полагоджу сю неприємну, нелегку справу.

8. Налущив му горіхів. (Коломия)

Значить набив. Образ лущених горіхів в’яжеться з биттям при помочи слова лущити, яке значить і теребити горіхи з зеленої оболічки і бити.

9. На тобі горіх на твої зуби! (Ценів)

Окрик, коли чоловікові трапилося якесь несподіване нещастя, заскочила якась трудність, яку він мусить побороти. Пор. Adalberg Orzech 1; Wander III (Nuss 96).

10. Такий як горіхами годований. (Нагуєвичі)

Товстий, опасений. Натяк на відомий казковий мотив про людоїдів, які зловлених людей призначених їм на страву звичайно засаджують у клітки і годують горіхами.

11. Того горіха не вгризеш.

Значить цієї трудності не побореш, цієї загадки не розгадаєш. Пор. Wander III (Nuss 85).

12. То за пустий горіх не варто. (Нагуєвичі)

Значить це не варто нічого. Пор. Wander III (Nuss 81).

13. Той горіх бери в міх. (Крехів)

Значить сю прикрість мусиш стерпіти мовчки.

14. То пустий горіх. (Нагуєвичі)

Це діло пусте, це чоловік ледачий. Пор. Wander III (Nuss 83).

15. То твердий горіх. (Дрогобич)

Це справа трудна, чоловік неподатливий, скритий. Пор. Záturecky XII, 175; Wander III (Nuss 79).

16. Я за то й пустого горіха не дам. (Ценів)

Це справа нікчемна. Пор. латинське: Cassa nuce non emerim; Wander III (Nuss 119).

Горіховий

1. Горіхові свистелі кусати. (Гнідковський)

Сваритися за пусте, пор. вище Горіх ч. 6.

2. Дівчьи як горіхове зерньи. (Нагуєвичі)

Здорове, гарне, миле. [Приповідка використана у славній поезії І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» – М. Ж., 18.03.2021 р.]

3. То за горіхову лупу не варте. (Нагуєвичі)

Це не варто зовсім нічого, пусте діло. Пор. Горіх 12.

Горішній

1. Горішний вітер без дожджу не обийде сі. (Нагуєвичі)

Місцева метеорологічна обсервація. Горішній у місцевім значенні західний.

2. Горішний вітер все дожджу нарве. (Нагуєвичі)

Значення як вище.

3. То з горішного кінцьи чоловік. (Нагуєвичі)

В Нагуєвичах між людьми а горішнього і долішнього кінця проявляється деякий антагонізм. Долішняни вкладають деяку іронію в означення «чоловік з горішного кінця», Значить це ледащо, чоловік непевний, пор. вище Бог ч. 130 і далі Горішнянський.

Горішняни

1. Бувайте здорові, горішньине, бо я вже сі забираю меже долішньине. (Нагуєвичі)

Жартують у сусідніх селах із антагонізму мій горішнянами і долішнянами в Нагуєвичах. «В Нагуєвичах як хто сі переносить із горішного кінця в долішний, то так як би на друге село», – мовлять у Ясениці Сільній.

2. Горішньине, долішньине, єдну раду майте! (Нагуєвичі)

Звичайне упімнення війта на сільських сходинах, коли між горішнянами і долішнянами вирине звичайна незгода. Цей поклик зрештою не позбавлений і ширшого значення.

Горішнянський

1. Горішньинський чоловік, а долішньинський пес, то си браті. (Нагуєвичі) … рідні. (Нагуєвичі)

Найгостріша формула для висловлення антагонізму між горішнянами і долішнянами в Нагуєвичах. Цей антагонізм певне має своє джерело в історії села, в його колонізації (тут селилися і мазури і німці), але спомини сих відносин затратилися в пам’яті.

Горіща

[Доповнення 1910 р.] 1. У горіщах дощі впали. (Криворівня)

Горіщами називають найвищі гори, з яких випливають ріки.

Горлище

1. Коби по через горлище, а через кишище мусит. (Комарно)

Значить коби проковтнути, а живіт якось стравить. Говорять про просту, несмачну страву, але також образово про якусь неприємну, гидку справу, яку чоловік таки мусить перебути. Пор. Adalberg Gardło 5.

Горло

1. Аби му сі самому горлом пхало, то би другому не дав. (Нагуєвичі)

Говорять про захланного, самолюбного чоловіка.

2. А горло би ти спухло! (Нагуєвичі)

Прокляття, особливо ввернене до п’яниці: щоб ти не міг нічого проковтнути.

3. Аж ми сі з горла вертає. (Нагуєвичі)

Чоловікові немило, прикро або обридливо їсти якусь страву.

4. Аж мі в горлі душит. (Нагуєвичі)

Говорять про велику куряву, дим.

5. Аж у горлі дре. (Нагуєвичі)

Говорять про куряву, дим, але також про якусь прикру справу.

6. Аж у горло ми зазирают. (Нагуєвичі)

Жалувався чоловік на влазливих та цікавих сусідів, що підглядають усе, що він робить і навіть що їсть.

7. В горлі ми висхло. (Нагуєвичі)

Значить хочеться пити.

8. Вже горло засхло, куди що йшло. (Petruszewicz)

Значення двояке: 1) спрагнений чоловік допоминається випити; 2) мова про збіднілого чоловіка, який пропив своє добро.

9. Вже ми до горла доходит. (Коломия)

Отже вода, образово: нужда, крайня біда.

10. Вже ми комітьов у горлі стає. (Нагуєвичі)

Пор. великоруське: Комом в горле. Значить остогидло мені, не можу стерпіти.

11. Вже му сі горлом ллє, а ще би пив. (Нагуєвичі)

Говорять про ненаситного п’яницю.

12. Вже-с горло залльив? (Нагуєвичі)

Уже напився, п’яний приходиш.

13. Всьо горлом перецідити. (Гнідковський)

Значить пропити все добро. Пор. Wander II (Gurgel 8).

14. Горло без дна: кілько сип, і ще сі влізе. (Нагуєвичі)

Чоловік поки жиє, все мусить сипати в горло і все почуває голод.

15. Горло перев’язати. (Гнідковський)

Значення не зовсім ясне. Чи те саме, що задушити, повісити?

16. Горло полокати. (Нагуєвичі)

Пити з похмілля, п’яничити. Пор. Wander II (Gurgel 8).

17. Горло си підрізав. (Нагуєвичі)

Значить зробив собі смерть. Пор. Wander II (Gurgel 7); Záturecky VІІІ, 590.

18. Горло яке вузке, а воли й корови пожирає. (Тернопіль)

Говорять про п’яниць і марнотратників, хоча рефлексія має й ширше значення. Пор. Brzozówski Gardło; Záturecky VI, 280; X, 712.

19. До горла ми сльоза підступают. (Нагуєвичі)

Жалко чогось, хочеться плакати.

20. Дре ся горло – ци би спало, ци би жерло? (Ількевич)

Рим «горло» і «жерло» вказує на польське походження приказки. Говорять, коли чоловік зачинає позіхати.

21. Єдному сі аж горлом вертає, а другий з голоду здихає. (Нагуєвичі)

Характеризують звичайний у житті контраст між багачами і бідними. «Горлом вертає ся» значить він їсть так багато, що страва підступає йому аж під горло, він душиться нею.

22. За горло го вхопив. (Нагуєвичі)

Значить присилував до чогось, не дав навіть сперечатися. Пор. Wander II (Gurgel 1, 10).

23. Заткай му чим горло. (Нагуєвичі)

Значить дай хабаря, підплати, щоб мовчав і не шкодив. Пор. Záturecky VIII, 618.

24. З горла му видер. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] З горла би му видер. (Нагуєвичі)

Видобув з тяжкою бідою, приміром від скупаря гроші. Пор. Záturecky X, 981. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 155; Liblinský, 169.

25. З горла с-ку робити (Нагуєвичі)

Значить блювати.

26. З ножом ми до горла стає. (Нагуєвичі)

Значить налягає на мене, грозить, силує до чогось.

27. Маю го в горлі. (Крехів)

Він мені на заваді, остогид, мушу його позбутися.

28. Маю го як кість у горлі. (Дрогобич)

Значить це мій ворог і супротивник.

29. Маю того по саме горло. (Нагуєвичі)

Значить маю досить, це вже надоїло мені.

30. Пішло по горлі як з маслом. (Ценів)

Говорять про смачну страву або про іншу якусь приємну річ.

31. По саме горло ситий. (Крехів)

Значить наївся досить.

32. То горлом пахне. (Крехів)

Це грозить смертною карою. Говорять про тяжкий злочин.

33. То несите горло. (Нагуєвичі)

Чоловік ненаситний, захланний.

34. То широке горло. (Крехів)

Значить п’яниця, дармоїд. Пор. Wander II (Gurgel 4).

35. То ще вовче горло. (Крехів)

Пажирливий, захланний чоловік.

36. Треба горло пополоскати. (Коломия)

Треба випити. Приговорюють перед питтям, особливо рано.

37. Треба му горло залльити. (Нагуєвичі)

Значить треба почастувати, підпоїти його, тоді подобріє і зробить те, чого треба. Пор. Záturecky VІІІ, 646.

38. Чого горло дреш? (Нагуєвичі)

Чого кричиш, лаєшся, свариш?

39. Що мав, то крізь горло пустив. (Нагуєвичі)

Значить усе пропив. Пор. Wander II (Gurgel 11).

40. Щось го в горлі дре. (Нагуєвичі)

Захрип, але також образово: сердиться, не хоче говорити.

41. Як му в горлі стане, тогди перестане. (Нагуєвичі)

Говорять про скупаря, п’яницю, сварливого чоловіка: коли подавиться, перестане дихати горлом, тоді перестане лаятися, сваритися або пити.

Горловий

1 В горловій справі жарту нема. (Ценів)

Значення вислову «горлова справа» див. слідуюче число. Говорять голодний чоловік, забираючися до їди.

2. Горлова справа. (Гнідковський)

Первісно крімінальна справа, в якій ходило о «горло», себто по старопольській судовій термінології о кару смерті. Тепер жартливо уживають цього терміну на означене їди або пиття.

3. Тепер у мене горлова справа. (Нагуєвичі)

Тепер я обідаю, п’ю, значить не маю часу на щось інше.

Горнець

1. Бодай ти горшком воду носила! (Нагуєвичі)

Прокляття дівчині: щоб ти на своїм господарстві не мала коновок. Носити воду горшком для порядної господині сором.

2. В горнець кому зазирати. (Нагуєвичі)

Надіятися на те, що хтось погодує нас, бути на чиїйсь ласці.

3. Вишкробав горнець так, що й псу нема що полизати. (Нагуєвичі)

Говорять про голодного, ласого на їду. Пор. Wander IV (Topf 186).

4. Горнець кітлови доганяє, а оба смольниї. (Petruszewicz)

Коли один лихий чоловік докоряє другому недоброму. Пор. Adalberg Przyganiać 2; Wander IV (Topf 19, 23, 26, 29); Čelakovský 92. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 70.

5. Горнець ледво дихтит. (Нагуєвичі)

Значить потріскав, ось-ось розлетиться на шматки.

6. Горнець ти на голові розибю. (Нагуєвичі)

Грозить жінка непотрібному, недбалому чоловікові. Горшки вважаються головною складовою частиною жіночого господарства.

7. Горшка з молоком не годит сі нести на долони, бо коровам молоко висхне. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

8. Горшки не святі ліплят. (Гнідковський)

Значить усяке діло може чоловік зробити, підівчившися його.

9. Дьиравого горшка не наллєш. (Нагуєвичі)

Марнотратника не запоможеш, бо він усе пропустить. Пор. Wander І (Gefäss 2).

10. Ліпший старий горнець, як новий череп. (Нагуєвичі)

Говорила дівка, виходячи замуж за старого, але кремезного чоловіка. Пор. Wander IV (Topf 11).

11. Пізнати горнець по голосі. (Дрогобич)

Отже чи цілий, чи розбитий. Пор. Záturecky V, 4; Wander IV (Topf 15); Čelakovský 69.

12. Поки горшка не припече, поти з нього не потече. (Комарно)

Образово: поки чоловік не зазнає лиха, доти не знає й милосердя над іншими.

13. Прийшов горшки помити. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що приходить по обіді до хати.

14. Порожний горнець дренчит, а повний мовчит. (Нагуєвичі)

Дурний чоловік балакає багато, хвалиться сам не знає чим. Пор. Wander I (Gefäss 1).

15. Прошкрабаєш діру в горшку! (Нагуєвичі)

Уговкують такого, що дуже завзято вишкрябує з горшка останки страви. Пор. Wander IV (Topf 196).

16. Треба му горнець приставити. (Нагуєвичі)

Йому щось недобре в середині, треба приложити йому горнець, щоб натягнув.

17. Хто знає, що в тім горшку кіпит! (Ценів)

Образово: це чоловік загадковий, його не зміркуєш, які у нього наміри. Пор. Záturecky XII, 499; Wander IV (Topf 139, 142).

18. Хто любит горшки шкребтати, той борзо вилисіє. (Нагуєвичі)

Не то вірування, не то правило savoir vivre’a.

19. Чим горнець накипит, тим і череп смердит. (Гнідковський) … тим і смердіти буде. (Гнідковський) … тим і смердит. (Лучаківський) … тим і черепки чути. (Комарно) [Доповнення 1910 р.] Чим горнец накіпит, тим смердит. (Жидачів)

До чого чоловік навикне з малку, того держиться або те пригадує аж до смерті. Особливо говорить про лихі привички. Пор. Záturecky II, 191: WanderIV (Topf 30, 103). [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 199; Тимошенко 144.

20. Я оттакий горнець чиру виїм! (Нагуєвичі)

Дитяча забава. Хлопці стають один проти одного в віддаленні одного кроку і з окриком «я оттакий горнець чиру виїм!» стараються як мога вище підняти одну ногу, поки цей або той не впаде горілиць.

Горня

1. Хто шкребче горня, буде на его свадбі дощ. (Тлумачик)

Народне вірування і правило savoire vivre’a.

Город

1. Він усе лиш по чужих городах звиває. (Нагуєвичі)

Говорять про відомого шкідника та садового збиточника, що краде городовину та садовину.

2. Мій город, то так як моя комора. (Нагуєвичі)

Значить украсти щось з огорода то так само, як украсти а комори.

3. Не лазь у городи, бо наробиш шкоди. (Коломия)

Звичайна осторога сільським хлопцям.

4. Не мій город, не моя ліса, не буду запирати. (Нагуєвичі)

Значить це діло мене зовсім не торкається, я не хочу мішатися до нього.

5. Там такі городи, що й свиньи не зробит шкоди. (Нагуєвичі)

Жартують із занедбаного, кепсько обробленого огороду.

6. Чий город, того й пліт, чий пліт, того й ліса. (Нагуєвичі)

Отсим простим міркуванням рішають іноді питання, хто має відповідати за польову шкоду, зроблену в такім разі, коли ліса, що веде в царину, лишилася отворена.

7. Що город, то й народ. (Залісє)

Значить у кожнім місті інший народ, а властиво інші звичаї та встанови. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 222.

Городенка

1. В Городенці як пан, а поза Городенков як пес. (Станіславів)

Жартують із пана, що ходячи по місті дується і задає шику, а потім із міста драпцює пішки додому.

[Доповнення 1910 р.] 2. Біда в Городенці, нема грошей у мошенці. (Голови)

Це важне не лише для Городенки.

Городити

1. Він міні городит ні до села, ні до плота. (Лолин)

Значить плете небилиці, дурить мене.

2. Городит таке, що сі купи не держит. (Нагуєвичі)

Говорить без зв’язку, вигадує нісенітниці.

3. Нагородив три міхи вовни. (Збараж)

Наплів багато дурниць.

4. Не туди городите. (Лучаківський)

Значить не те говорите, що треба, помиляєтеся.

Горожінка

[Доповнення 1910 р.] 1. У Горожінці лежить чоловік на жінці. (Миколаїв над Дністром)

Мудрування. – село коло Миколаєва.

Горох

1. Вари горох у трох, а борщ у щербатім, а капусту в пухлатім, а пироги в тім, що сі коновці води влазит. (Нагуєвичі)

Приговорювала чоловікові жінка, що вдавала хвору. Мабуть узято з якогось сатиричного оповідання, яке тепер затратилося в пам’яті місцевих людей.

2. Від гороху с-й по троху. (Дрогобич)

Жартують із горохових страв, по яких звичайно наступає розвільнення.

3. Горох – божої Матінки сльози. (Нагуєвичі)

Народне вірування, перетворене на приказку, якою характеризують цінність гороху.

4. Горох з капустою. (Гнідковський)

Отже говорить. Мішає в розмові речі, що не мають зв’язку між собою. Пор. Adalberg Groch 9.

5. Горох на нім молочений. (Гнідковський)

Говорять про дзюбатих та вісповатих. Пор. Záturecky VI, 129.

6. Горох на стіну кидає. (Ількевич)

Значить робить якусь даремну роботу, говорить до чоловіка впертого та непослушного. Пор. Wander І (Erbse 19); Záturecky IV, 148; Adalberg Groch 11. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 251; Liblinský, 163.

7. І я мусів на горосі клячати. (Крехів)

Значить зазнав прикрості та упокорення. Натяк на кари, які завдавано давнім школярам. Пор. Wander І (Erbse 26).

8. Лучший дома горох, капуста, ніж на війні курка тлуста. (Ількевич)

Говорили до парубків, яких бажали відстрашити від приставання до війська в часі давніх вербунків.

9. Наїдж сі гороху, а тогди з ним говори. (Коломия)

Значить це чоловік упертий, неподатливий. Пор. Wander I (Erbse 14); Záturecky III, 237.

10. Намішьив гороху з капустов. (Дрогобич)

Наплутав усячини, наговорив нісенітниць. Пор. вище ч. 4.

11. Оловjиний горох на залізнім тоці молотили. (Ясениця Сільна)

Говорять образово про війну; фраза часто уживана в казках, пор. «залізний горох» у Wander І (Erbse 9).

12. Цяну горох, цяну капуста. (Гнідковський)

Жартують із чоловіка повільного та розлізлого, особливо з такого, що говорить помалу, цідить слово за словом.

[Доповнення 1910 р.] 13. Варит горох, тай ще щось у двох. (Тростянець)

Про господиню, що варить звачайний, непишний обід.

Горуцко

[Доповнення 1910 р.] В Горуцку не по люцку: довкола вода, в середині біда. (Горуцко)

– село Дрогобицького повіту.

Горшкодрай

1. Кричит по селу, як горшкодрай. (Нагуєвичі)

Горшкодрай – дротар, що направляє горшки. Ті ремесники мають звичай ідучи вулицею заповідати своє наближення голосним окриком: горшки дротувати, мамо-о-о! [На дротований горщик в музеї в Нагуєвичах. – М. Ж., 18.03.2021 р.]

Горщик

1. Добрий був горщик, як був у нім борщик! (Березів)

А коли нема, ти він нічого не варт. Промовляють таким, що припадали коло батька аби якогось свояка, доки надіялися поживитися чимось від нього, а одержавши свою користь, покинули, забули його.

2. Чим горщик накипів, тим і смердіти буде. (Ількевич)

Значення таке ж, як вище Горнець ч. 19.

Господар

1. А то господар! (Нагуєвичі)

Іронічно: це непотріб, недбаха.

2. Господар без жінки як без очей. (Голобутів)

Бо не може за своєю роботою доглянути того, що діється в хаті. Пор. Adalberg Gospodarz 17.

3. Господар в січку сцьити, коби хто нарізав. (Городенка)

Сміються з хлопця недолітка, що гороїжиться і вдає дорослого господаря.

4. Господарі – за гріш по парі. (Коломия)

Значить старці, жебраки, що звичайно ходять по два враз: сліпець і його поводатор.

5. Господарь слузі не викає. (Ількевич)

Навпаки, слуга викає господареві. Викання означає не лиш особисту почесть, але також признання над собою зверхності господаря і його права до розказування слузі.

6. Господар на всю губу. (Коломия)

Повний, заможний господар, багач, чоловік незалежний.

7. Господар на всю піч. (Гнідковський)

Іронічно про лінивого чоловіка, що занедбує своє господарство і вилежується на печі.

8. Господар на своїм смітю. (Крехів)

Значить чи я собі бідний, чи багатий, вам зась до мене, я незалежний чоловік.

9. Господар стайню тогди замкнув, як злодій вже коні вкрав. (Жуків)

Висмівають запізнену обережність по шкоді.

10. Господар до чужої комори. (Нагуєвичі)

Значить злодій, що господарює в чужій добрі.

11. Господар зателепаний. (Нагуєвичі)

Лають непорядного, розтріпаного чоловіка.

12. Господар перший встає, остатний льигає. (Стрий)

Він мусить допильнувати всього в господарстві. Пор. Adalberg Gospodarz 20.

13. Господар своїм штанам. (Darowski)

Кплять із недотепного, немаючого чоловіка.

14. Де господар не ходит, там ся хліб не родит. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Де господар ни ходит, там рілля ни родит. (Пісочна)

Образово: чого не догляне своїми очима, те не удається. Пор. Adalberg Gospodarz 27.

15. Добрий господарь, і на оборі му чисто. (Гнідковський)

В понятті «добрий господар» лежить не тільки поняття заможності, багатсва, але також поняття порядку, охайності та розумного ведення діл.

16. Добрий господар нічого без ока не дає. (Нагуєвичі)

Значить нічого не дає по за очі, не скаже: візьміть собі там, але коли що дає чи позичає, то все огляне сам і видасть власноручно.

17. Добрий господар рук не покладає. (Нагуєвичі)

Значить не обмежується на те, щоб розказувати робітникам, а й сам працює разом з ними. Пор. Adalberg Gospodarz 7.

18. Кепський то господар, що в своїй хаті змокне. (Дрогобич)

Говорять про недбалого господаря, що сидить у непошитій хаті. Пор. Adalberg Gospodarz 36; Wander V (Wirth 7).

19. Коби ще господар до того господарства. (Ясениця Сільна)

Говорять про недолітка або марнотратника, що нараз опинився властителем гарного хазяйства, яке певно зведе ні на що.

20. Ти мене, господару, найми, а я з тебе наймита зроблю. (Кобиловолоки)

Господар із наймита має іноді більше шкоди, ніж пожитку.

21. Хоть ти мене господару рано збудив, то я на обуванню надоложу. (Кобаки)

Говорить лінивий наймит. Пор. вище Вставання 4.

22. Як би ти був добрий господар, то би-с си жінку пошкробав. (Нагуєвичі)

Жартують із чоловіка, що береться не до свого діла, мовляв, у себе в хаті ти знайшов би потрібніше діло.

23. Як вам, господару, за тісно в хаті, то вийдіт на двір. (Лучаківський)

Відповідь безцеремонного приблуди, який розпирається в чужім домі, на увагу господаря, що нам тут у хаті тісно.

24. Як добре господарові, то добре й котові. (Нагуєвичі)

Коли не терпить недостатку господар, то й його домашня худоба мається добре.

25. Який ти своїй чельиди господар? (Нагуєвичі)

Говорять до недбалого господаря, якого діти або слуги роблять шкоду сусідам або крадуть у нього самого.

26. Я тому не господар. (Нагуєвичі)

Я в тім ділі некомпетентний, не відповідаю за порядок.

[Доповнення 1910 р.] 27. Такий з него господар, як з верби кілок. (Буданів)

Нездалий господар.

28. Господар від старої кучі. (Ценів)

Значить знає хіба, куди ходити с-ти, але до праці нездалий.

29. Де два господарі, там ладу нема. (Сороки)

Бо один робить на перекір другому. Пор. вище Газда ч 7.

30. Злий там господар, де кіт з голоду миши їмає. (Стрий) … газда … (Стрий)

Значить він не має чим погодувати кота.

31. Нема господаря вдома, то миши гризутся. (Сасів)

Значить нема ладу, нема зверхності, то підвладні сваряться самі між собою, не дбають ні про що.

32. Такі господарі: до хати с-ти, до кучі обідати. (Лівчиці)

Жартлива лайка в значенні: ти не господар, а свиня.

33. Ти міні господар: ліпше бис сі в с-ку пошкробав. (Нагуєвичі)

Говорять нездарі, мовляв; не мішайся до цього діла, в якому не поможеш, а хіба попсуєш.