Голова (1 – 120)
Іван Франко
1. Аби голова на карку була, а про решту байдуже. (Ценів)
Значить коли чоловік розумний та второпний, то дасть собі раду в усякій небезпеці.
2. Аби з двома головами був, то того не вдасть. (Нагуєвичі) Аби-м дві голови мав … (Голобутів)
Уява така, що чоловік із двома головами мусить мати й розум за двох.
3. Аби моя голова здорова, то все гаразд буде. (Ількевич)
«Моя голова» тут очевидно замість «я», пор. гомерівське βίη Ἡρακλείν зам. Геракл.
4. Аби-м тут мав головов наложити, то не попущу. (Нагуєвичі)
Окрик завзятого чоловіка, що готов радше згинути, ніж відступити від свого права.
5. Аби-с з головов утік! (Коломия)
Отже, бережися, тікай якнайшвидше, бо тут небезпечно.
6. Аби-с на голову став, то по твому не буде. (Нагуєвичі)
Значить аби напружав усю свою силу до крайності. Пор. Wander II (Kopf 495).
7. Аби-с сі на голові поставив, то так не буде. (Нагуєвичі)
Поставитися на голові значить упертися, доконати чогось дуже трудного або неможливого. Пор. Wander II (Kopf 497).
8. Аби-с сто голов мав, то не порадиш. (Нагуєвичі)
Розуміється розум, зібраний зі ста голів. Говорять про дуже трудну, безвихідну ситуацію.
9. Аби-с там голову зломив, де підеш! (Нагуєвичі)
Прокляття, послане на здогін відходячому ворогові.
10. Абих так з головов був! (Жабє)
Заклинається гуцул: щоб я так живий був, як це правда.
11. Або його голова тут упаде, або моя! (Коломия)
Кричать противники, хапаючися до лютої бійки.
12. Або то в мене дві голови на карку? (Ценів)
Тобто: щоб я міг одну стратити. Пор. Wander II (Kopf 48).
13. Або то не голова? (Ортиничі)
Питання замість потвердження: це чоловік з головою, розумний та енергічний.
14. Аж голова го за мнов скіпає. (Нагуєвичі)
З погордою говорить дівка про нелюбого їй парубка, що закохався в ній.
15. Аж єм сі за голову вхопив. (Нагуєвичі)
Злякався, здивувався.
16. Аж ми голова тріщит. (Нагуєвичі)
Так турбуюся, обмірковую якесь діло.
17. Аж ми голова ходором ходит. (Нагуєвичі)
Значить болить, затуманена гризотою та клопотами.
18. Аж ми сі в голові крутит. (Нагуєвичі)
Я забаламучений, не знаю, що почати. Пор. Wander II (Kopf 759).
19. Аж ми сі голова розскакує. (Нагуєвичі)
Значить болить голова страшенно.
20. Аж сі за голову взьив. (Нагуєвичі)
Здивувався, перелякався, попав у розпуку. Пор. вище ч. 15.
21. Акурат ми то в голові! (Нагуєвичі)
Іронічно: якраз я думаю про це! Мені про це байдуже, і не думаю це зробити.
22. Ані му тото в голові! (Нагуєвичі)
Він собі про це байдуже.
23. Ані раз сі нічо голови не бере. (Нагуєвичі) Ані руш … (Нагуєвичі)
Говорять про тупого, непам’ятущого хлопця, ученика або взагалі парубка.
24. А то кінська голова! (Сороки)
Значить тупа, уперта, непорядна голова.
25. А то козяча голова. (Красносільці)
Значить упертий чоловік, такий, що любить усе робити іншим на перекір.
26. Без голови й ногам лихо. (Нагуєвичі)
Без доброго порядку і плану ніяке діло не піде успішно.
27. Без голови нема ладу. (Нагуєвичі)
Значить без керманича, без голови родини, отже без батька, господаря.
28. Без голови підеш. (Нагуєвичі)
Погроза: розіб’ють, відсічуть голову, смерть тобі буде.
29. Бере собі тото до голови. (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) бере в тямку, вчиться добре, 2) дуже турбується з приводу якоїсь справи, гризеться нею. Пор. Wander II (Kopf 516).
30. Беру то на свою голову. (Бірки Великі)
Значить на свою одвічальність.
31. Бий у голову, то ноги самі впадут. (Ценів)
Навчав один чоловік другого, коли гонили за злодієм, а один намагався вдарити втікача по ногах. Пор. Wander ІІ (Kopf 370)
32. Біда на твою голову! (Дрогобич)
Прокляття: щоб на тебе впало лихо.
33. Бідна ж моя головонько! (Нагуєвичі)
Окрик болю та безрадності в якійсь прикрій ситуації.
34. Бодай єс си голову зломив, як лиш за поріг вийдеш! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти пропав.
35. Бодай ти голова облізла! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти вилисів.
36. Вбив собі щось у голову. (Дрогобич)
Завзявся на щось, зупинився на одній думці. Пор. Adalberg Głowa 158.
37. В голові ми свитає. (Дрогобич)
Значить розвидняється, починаю розуміти це діло.
38. В голові ми сі то не містит. (Дрогобич)
Не можу цього зрозуміти, дивуюся над цим дуже.
39. В голові ми як у млині. (Нагуєвичі)
Значить довкола мене гуркіт та гармидер, так що не можу думати ні про що. Пор. Adalberg Głowa 167.
40. В голові му вилами укладали. (Ількевич)
Іронізують із чоловіка, що вдає з себе дуже мудрого. Тобто: у нього в голові така мудрість, як сіно накладене вилами, безладдя. Пор. Adalberg Głowa 173.
41. В голові му воробці цьвjиркают. (Нагуєвичі)
Значить видумує різні непотрібні концепти, думає про самі дурниці. Пор. Wander II (Kopf 630).
42. В голові му пустий вітер свище. (Нагуєвичі)
Він думає про пусте, про забави, а не про діло. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 65.
43. В голові му сі помішьило. (Нагуєвичі)
Збаламутився, одне забув, друге переплутав. Пор. Wander ІІ (Kopf 772).
44. В голові му як в трибуналі. (Гнідковський)
Баламут, шахрай. Пор. Adalberg Głowa 169, без пояснення; Wander II (Kopf 766). Польські трибунали були славні своїм безладдям та підкупствами.
45. В голові му як нас-в розуму. (Нагуєвичі)
Іронізують із чоловіка, що вдає з себе дуже розумного.
46. В голові як на ярмарку. (Коломия)
Шум, багато суперечних думок. Пор. Adalberg Głowa 162.
47. В голові як у пустій студолі. (Нагуєвичі)
Чоловік не знає, не думає нічого путящого. Пор. Adalberg Głowa 170.
48. В голові панство, а сорочку воші з’їли. (Гнідковський)
Кплять із чоловіка вбогого а з надмірними претензіями на панство.
49. В голові тік, в язиці ціп: де схочу, то змолочу. (Ількевич)
Характеризують балакуна та спліткаря, що ходить від хати до хати, розносячи плітки.
50. В голові тобі самі витребеньки. (Батятичі)
Значить думаєш про дурниці, не берешся до діла.
51. В голову заходжу. (Нагуєвичі)
Значить міркую всіляко, турбуюся чимось. Пор. Wander ІІ (Kopf 822).
52. В голову му фіра сіна заїхала. (Голобутів)
Зупинився на якійсь одній думці і ніяк не може увільнитися від неї, має idée fixe. Пор. Wander ІІ (Kopf 516).
53. Вдарило му до голови. (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) підступила слабість, гарячка до голови, 2) чоловік загордів. Пор. Wander II (Kopf 724).
54. Вибий собі це з голови! (Коломия)
Значить покинь про це думати, зміни цю постанову.
55. Вивітріло ми то з голови. (Нагуєвичі)
Забулося, не тямлю цього.
56. Вилами му в голові поукладано. (Гнідковський)
Значить у нього в голові хаос, безладні думки та примхи. Пор. вище ч. 40.
57. Випало ми з голови. (Нагуєвичі)
Значить забулося.
58. Виплило му з голови, як вода з решета. (Нагуєвичі)
Забув, нездібний затямити що-будь.
59. Від голови до ніг. (Гнідковський) … до п’ят. (Збараж)
Тобто: однаковий, приміром збитий. Пор. Wander II (Kopf 834); Adalberg Głowa 138.
60. Від голови зачинати. (Гнідковський)
Значить від найстаршого, провідника. Пор. Wander II (Kopf 836).
61. Від голови риба смердить. (Ількевич)
Який репрезентант, голова роду або ініціатор якогось діла, такі і його підвладні та учасники. Пор. Wander II (Kopf 59); Osm. 133. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 99; Giusti 155.
62. Він тому голова. (Нагуєвичі)
Він керує цим ділом, це від нього залежить. Пор. Erasm 189.
63. Він у голові не має того, що я в пjиті. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, який уважає себе мудрішим та досвіднішим від іншого. Пор. Wander II (Kopf 840).
64. В його голові вороняче гніздо. (Львів)
Значить він думає про самі погані, непотрібні речі.
65. Всадив собі в голову таке, що сміх людьом сказати. (Бірки Великі)
Постановив собі, вхопився якоїсь чудернацької думки.
66. В твоїй голові сім літ не метено. (Ценів)
Значить там нелад, погань, ти думаєш про самі погані речі.
67. В тім моя голова. (Нагуєвичі)
Значить я займаюся цим ділом і ручуся, що доконаю його. Пор. Wander II (Kopf 753).
68. Втовчи му в голову, коли в нього голова як довбні. (Нагуєвичі)
Звач. тугий чоловік, недоступний ні для яких доказів та намов.
69. Голова без розуму – свистун. (Лолин)
Свистун – горіх без зерняти. Пор. Wander II (Kopf 126); Čelakovský 201.
70. Голова би ти облізла! (Нагуєвичі)
Жартливе прокляття: щоб ти вилисів! Це ще, звісно, не така тяжка хвороба. Пор. вище ч. 35.
71. Голова болит, аж ми очи заступає. (Нагуєвичі)
Жалується чоловік, у якого дуже болить голова, аж у очах морочиться.
72. Голова болит, а хліб як на огни горит. (Лучаківський) … тріщить. (Ількевич)
Говорять про такого, що вдає недужого, а проте визначається добрим апетитом.
73. Голова болит, г-и лекше. (Нагуєвичі) … за то г-и … (Дрогобич)
Жартують із такого, що жалується на біль голови. Пор. Дикарев 1268; Носович 284.
74. Голова болит, мало ми не трісне. (Нагуєвичі)
Характеризують сильний біль голови.
75. Голова болит, то ср-а ся тішит. (Львів)
Бо хворому даватимуть легші, добірніші страви.
76. Голова важит за сто фунтів. (Дрогобич)
Мова не про її дійсну вагу ані про її важність для життя організму, а про тягар тих клопотів та гризот, які налягають на неї.
77. Голова велика, а розуму мало. (Ількевич, Кобринський)
Жартують із чоловіка з великою головою. Пор. Wander II (Kopf 1821).
78. Голова від клопоту тріщить. (Ількевич)
Порівняння взяте зі стодоли або засіка, що тріщить, коли в нього накласти повно збіжжя. Пор. вище ч. 16.
79. Голова вільна, то весь світ веселий. (Ценів)
Коли чоловік позбудеться клопоту та гризоти, то весь світ видається йому веселий.
80. Голова голові. (Нагуєвичі)
Найстаршому в хаті належиться почесть і найліпший шматок при обіді. Зрештою приказку уживають у жартливім значенні, натякаючи на звісний анекдот, як циган при столі ділив печену курку.
81. Голова голові, а фіст фостові. (Ількевич)
Приказка основана на тому самому анекдоті, що попереднє ч. Хвостом тут названо господиню, яка мусить «кождий кут замести».
82. Голова голові не рівна. (Коломия)
Символічно, голова замість розум людський, характер, здібність.
83. Голова для паради. (Дрогобич)
Значить пуста голова, чоловік непутящий.
84. Голова добра до поради. (Нагуєвичі)
Значить це чоловік розумний, тямучий та бувалий.
85. Голова до ради, а рука до помочи. (Коломия)
Розумний, людяний чоловік.
86. Голова завинит, а г-ці мусит відповідати. (Нагуєвичі) … грішит … (Нагуєвичі)
«Бо колись били, а тепер кажут сидіти», поясняв селянин Іван Гайгель. Пор. Wander II (Kopf 350); Носович 470.
87. Голова за голову. (Нагуєвичі)
Давній принцип кримінальної справедливості і кривавої помсти, уживаним тепер хіба жартливо, див. далі Забити.
88. Голова кість, а зад мясо; в голову цілують, а в зад б’ють. (Ількевич)
Виходило би, що кість цінніша і шановніша від м’яса.
89. Голова лиса як коліно. (Нагуєвичі)
Говорять про зовсім лисого чоловіка. Пор. Adalberg Głowa 28.
90. Голова – лиш би в ню вистрілити. (Дрогобич)
Значить нездібна ні до чого путящого, чоловік нездара, забудько.
91. Голова ми пухне. (Нагуєвичі)
Журюся дуже, бідую тяжко.
92. Голова ми спухла як баньик. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік побитий або тяжко зажурений. Пор. Wander II (Kopf 493).
93. Голова ми схне. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що має велику журбу.
94. Голова ми тріскає. (Нагуєвичі)
З болю, жалю або журби. Пор. Brzozówski Głowa 10.
95. Голова ми ходором ходит. (Нагуєвичі)
Крутиться серед різних клопотів або від надміру всякого діла, про яке чоловік мусить дбати.
96. Голова ми як стіг. (Голобутів)
Значить напухла від журби та клопоту.
97. Голова місця шукає. (Ількевич)
Значення не зовсім ясне. Чи голова тут у значенні «розумний чоловік», чи в якім іншім? Пор. Čelakovský 207; Wander II (Kopf 76).
98. Голова не до ради, а зад не до крісла. (Ількевич) … задок … (Мінчакевич, Petruszewicz)
Говорять про тупоумного а при тім неотесаного, брусоватого чоловіка. Пор. Brzozówski Głowa 11.
99. Голова не леда. (Гнідковський)
Не аби яка, це чоловік не ледачий, розумний, хитрий.
100. Голова розумна, бо велика, що аж сі по боках порозганьила. (Іваниківка)
Жартують із чоловіка з великою головою.
101. Голова сивіє, а розум шаліє. (Коломия) … дуріє. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що на старі літа робить якусь дурницю, приміром, жениться з молодою дівчиною. Пор. Wander II (Kopf 97); Brzozówski Głowa 12.
102. Голова тік, а язик ціп: що схочу, то змолочу. (Гнідковський)
Говорить балакучий, язикатий чоловік.
103. Голова, що хоч довбнею бий. (Ценів)
Чоловік незгідливий, упертий і зарозумілий.
104. Голова як бодня. (Лімна)
Значить повна всякої всячини, пам’ятуща. Пор. Wander II (Kopf 493).
105. Голова як бундз, а живіт як фаска. (Синевідсько)
Жартують із круглоголового, череватоого чоловіка Пор. Wander II (Kopf 643); Brzozówski Głowa 7.
106. Голова як гарбуз. (Нагуєвичі)
Жартують із головатого, довгоголового чоловіка. Пор. Wander II (Kopf 642).
107. Голова як камінь. (Нагуєвичі)
Тверда, здорова, недоступна ні для яких сумнівів.
108. Голова як пень. (Нагуєвичі)
Непорушна, тверда, чоловік упертий та недоступний ні для яких доказів.
109. Голова як порожний горнець. (Нагуєвичі)
Пуста, забудьковата; чоловік не може здобутися ні на яку думку. Пор. Wander II (Kopf 647).
110. Голова як решето. (Нагуєвичі)
Як вода в решеті не вдержиться, так і той чоловік не тямить нічого, забуває все, що йому скажеш. Пор. Adalberg Głowa 29.
111. Голова як розбитий горнець. (Нагуєвичі)
Слаба голова, чоловік нетямущий, забудьковатий.
112. Голова як свистун. (Лолин)
Свистун – порожній горіх. Значить чоловік дурний, безмізкий. Пор. Adalberg Głowa 32.
113. Голова як фаска. (Дрогобич)
Чоловік головатий, отяжілий, глупуватий. Пор. Adalberg Głowa 25, 26.
114. Голови ми вже не стає. (Нагуєвичі)
Не можу про все думати, все затямити, всього надбати. Пор. Brzozówski Głowa 18.
115. Голови му не бере ся. (Гнідковський)
Значить він того не розуміє, не бере в тямку.
116. Голови му сі не держит. (Нагуєвичі)
Значить він забуває, вважає собі за байдуже якусь річ.
117. Голови не підведу. (Коломия) … не зведу. (Пістинь)
Значить я недужий, не можу не то встати, а навіть підвести голову.
118. Голові клопіт, а біді весілє. (Ількевич)
Біду уявлено тут як якогось демона, що тішиться з людського клопоту.
119. Головов до стіни б’є. (Нагуєвичі)
Характеризують тяжкий смуток, розпуку.
120. Головов мур не прібєш. (Теребовля) Головою стіни … (Ількевич)
Уцитькують тяжко зажуреного або надто впертого та завзятого чоловіка, що бажає добитися чогось неможливого або занадто трудного. Пор. Čelakovský 192; Wander II (Kopf 120, 255, 343, 791); Носович 347.