Гостеньки – Градовий
Іван Франко
Гостеньки
1. А, гостеньки до нас! Мали-сьмо за вави посилати, а ви й самі йдете. (Теребовля)
Говорять іронічно, воли хто непотрібний пхається до хати.
2. Здорові, гостеньки! Просто сісти! Що-сте си принесли, будете їсти. (Нагуєвичі)
Жартують із непрошених та непожаданих гостей. Пор. вище Гість 44.
Гостець
1. А гостець би ти крижі ломив! (Нагуєвичі)
Прокляття такому, що на збитки приміром ламає пліт або що.
2. Гостець би ти пальці повикручував! (Дрогобич)
Кляла жінка злодія, що їй украв гроші з кишені.
3. Гостець му спротивив. (Нагуєвичі)
Зробив йому якусь прикрість, дослівно: зробив щось таке, що утаєний у його тілі гостець почав докучати йому.
4. Ломив би ти гостець кости! (Нагуєвичі)
Прокляття. Гостець, це якась таємнича хвороба чи збірна назва для різних хвороб, пор. Talko-Hryncewicz, Zarysy lerznictwa ludowego na Ukrainie, 315.
5. Миє, як гостець бабу. (Гнідковський)
Про чоловіка, що говорить помалу, довго мучить оповіданням нецікавих деталей.
6. На гостець нема ліку. (Нагуєвичі)
Це загальне вірування, що гостець – хвороба невлічима.
7. Ходит як гостець по костях. (Гнідковський)
Гостець проявляється поперед усього якимось «ламанням» у костях. Говорять про антипатичного чоловіка, якого сама поява збуджує неприємне почуття.
8. Чую го, як гостець у крижох. (Нагуєвичі)
Значить вів мені дався взнаки, докучив.
Гостина
1. В гостині памньитай о худобині. (Нагуєвичі)
Осторога таким, що виїхавши в гостину забавляються, а лишають коней на сльоті або морозі голодними.
2. Всім нам тут коротка гостина. (Ясениця Сільна)
Значить це життя наше минає швидко, воно тимчасове.
3. В такій гостині був, що до смерти закаявся. (Станіславів)
Говорять про чоловіка, що замість гостини попав у якусь лиху пригоду.
4. Гірка гостина, коли лиха година. (Ількевич)
В нещасті чоловікові не до гостей і не до забави.
5. Гостина му сі всміхає. (Дрогобич)
Він надіється доброї гостини, веселої забави.
6. Де все гостина буває, там і голод в вікно заглядає. (Гнідковський)
Чоловік, що часто любить приймати гостей, швидко вишастає все своє добро.
7. Де все гостина, там голод недалекий (Ількевич)
Значення як вище. Пор. Adalberg Gościć 1; Haller II, 852; Wander I (Gästeln 1).
8. З гостини до дому! (Нагуєвичі)
Зітхають, чуючи про чиюсь смерть. Тобто: відійшов покійник із дочасного жити на вічне. Пор. Wander І (Gast 96).
9. Коли йдеш у гостину, бери хліб у торбину. (Гнідковський)
Остерігають таких, що йдуть у гостину в незнайоме село і можуть не бути запрошені ні до кого. Гостина тут розумієть я храмовий празник, після якого господарі з церкви запрошують прихожих чужосільних людей до себе додому, звісно лише таких, в ким водять «кумівство-сватівство», або приятельство.
10. Мав там круглу гостину. (Бібрка)
Іронічно: били йото палицями.
11. На гостину кождий ласий. (Тернопіль)
Себто на те, щоб дали задарма з’їсти й випити.
12. По гостині як по війні. (Ценів)
І у гостей і у господарів лишається нараз прикре почуття, а то й неприємні спомини.
13. Сидит у гостині, а дома горобці свищут. (Лучаківський)
Про чоловіка, що забавляється в гостях, покинувши жінку й діти без хліба та без засобів до життя.
14. Таку ми гостину дав, аж палицю поломав. (Тисьмениця)
Говорить чоловік, що встряв десь замість гостини в бійку і потерпів сильно.
15. У гостині остатній починай їсти, а первий переставай. (Ількевич)
Це вже таке правило savoir vivre’a. Їсти лакомо і багато в гостині показує зовсім лихий тон.
16. Хоть іду в гостину, то беру хліб у торбину. (Ількевич)
Значить не спускаюся ні на чию ласку, забезпечую себе на всякий випадок. Пор. вище ч. 9.
17. Як ідеш в гостину, бери ж хліба в фустину. (Kolberg Pokucie)
Значення як вище.
18. Як ішов у гостину, то теребив з яблок лушпину, а як з гостини вертав, то лушпину збирав. (Яворів)
Сміються з такого, що йшов у гостину надіючися на щедрий трактамент, але не запрошений ніким вертав у своє село голоден.
19. Як їдеш у гостину, возьми си й дитину. (Яворів)
Кплять із такого, що йде в гості з дітьми: значить, у самого дома нема що їсти.
[Доповнення 1910 р.] 20. Гостина – година, два дни – неладне, три дни – обридне. (Кукизів)
Образово висловлено думку, що найліпша гостина коротка.
[Доповнення 1910 р.] 21. Хочеш мати гостину, візьми си малу дитину. (Мшанець)
Тоді найліпша гостина буде попсована.
Гостинець
1. Гостинець вільний як єдному, так другому. (Нагуєвичі)
Значить ніхто не має права зупинити на ньому людей або заборонювати їзду. Пор. Wander IV (Strasse 18).
2. Гостинець не спит. (Гнідковський)
Гостинець – битий шлях. Він не спить, то значить не спочиває, бо по ньому день і ніч ходять люди.
3. Збив ся з гостинця на манівці. (Збараж)
Зійшов з простої дороги, змилився в своїм осуді.
4. Зійти з битого гостинця. (Гнідковський)
Заблукатися, збаламутися в житті, відцуратися ясних життєвих правил.
5. Злий то гостинець, що травов заростає. (Коломия)
Значить цією дорогою мало хто їздить, вона недогідна. Пор. Wander IV (Strasse 12).
6. Коби міні на битий гостинець! (Нагуєвичі)
Значить коби я вибився з біди на якесь певне становище.
7. На гостинець го вигнали. (Нагуєвичі)
Викинули з господарства, пустили з торбами. Пор. Wander IV (Strasse 58).
8. На гостинци того не найдеш. (Ясениця Сільна)
Значить це не пуста річ, не валяється без ужитку, це треба шанувати. Пор. Wander IV (Strasse 63).
9. Не покидай гостинця для стежки. (Збараж)
Задля якоїсь непевної відомості не покидай певного діла. Пор. Adalberg Gościniec 1; Wander IV (Strasse 28); Čelakovský 256.
Гостити
1. А чим ті там у церкві гостили? (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що довго не ходив до церкви, а потім таки нарешті пішов.
2. Будем ся гостити, то в вас, то в тебе. (Мінчакевич)
Іронічно говорять про чоловіка, що любить гоститися, але не любить у себе приймати гостей. Пор. Wander І (Gastfrei І).
3. Гостимо сі з ласки божої і з вашого стараньи. (Нагуєвичі)
Формула, якою гості дякують господарям, коли ті припрошують їх, щоб «гостилися», тобто щоб їли та пили за столом.
4. Загостіт, коли ласка ваші. (Нагуєвичі)
Формула, якою запрошують гостий у дім.
5. Красно гостили, ледво пустили. (Коломия) … ледво живого … (Ценів)
Говорять про такого, що десь у чужім селі встряв у бійку і потерпів.
6. Най все добре гостит у вашім дому. (Нагуєвичі)
Формула, якою гості дякують на запросини – зайти до чиєїсь хати.
7. Погостив го буком по крижох. (Нагуєвичі)
Значить замість гостини набив, ударив із засідки.
8. Погостив, jик він – щез би! – в терню. (Красноїлля)
Значить був у неприємнім товаристві, в домі, де його лихо приймали.
9. Хтось тут гостив без мене. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік завважуючи, що йому чи то дома, чи коло нього щось пропало, щось украдено або поставлено не так, як стояло.
[Доповнення 1910 р.] 10. Ви гостіт ся, а я йду. (Ю. Кміт)
Говорить гість, відходячи з компанії.
Гостювати
1. Jик гостювали? (Довгополе над Черемошем)
Привітання, коли хтось здибається з чоловіком, який недавно їздив куди будь, не конче в гостину.
Готов
1. Він уже готов! (Нагуєвичі)
Значить умер, не живе вже. Wander І (Fertig 9).
2. Готов бити сі до вср-ної тріски. (Нагуєвичі)
Чоловік упертий, завзятий, що ні за що не попустить свого.
3. Готове нещістьи! (Нагуєвичі)
Значить нещастя ось-ось близько або було близько.
4. Готово бути лихо з нами. (Нагуєвичі)
Погроза і осторога, мовляв: не зачіпай, бо мені не стане терпцю і тоді буде тобі лихо.
5. Готово бути по мні. (Нагуєвичі)
Мені вже ось-ось пропасти, грозить загибель.
6. Готову миску і лижку мати. (Гнідковський)
Значить жити на чиїйсь ласці, на всім готовім.
7. Готов хоць на страхопуда в просо. (Нагуєвичі)
Жартують із обдертого, занедбаного чоловіка, що показується в такім стані між людей.
8. Готов, як козак до війни. (Нагуєвичі)
Козак, це назва рівнозначна з поняттям вояка, завсігди готового до бою.
9. З готового добре брати. (Нагуєвичі)
Далеко тяжче надбати. Пор. Adalberg Gotowe 1.
10. На всім готовім жиє. (Коломия)
Не дбає ні за що, за нього роблять інші.
11. На готовім і циган господар. (Косів)
Циган уважається у наших селян взірцем негосподарного, легкодушного чоловіка.
12. Та то готова смерть. (Нагуєвичі)
Значить це діло дуже небезпечне, це якась отрута, грозить смертю.
13. Я на всьо готов. (Нагуєвичі)
Значить я готов потерпіти і найбільше лихо.
[Доповнення 1910 р.] 14. Як готов, будь здоров! (Буськ)
Зробив своє діло, і йди куди тобі треба.
Готове
[Доповнення 1910 р.] 1. При готовім хоть хто вміє газдувати. (Ілинці)
Пор. т. І, Готов ч. 11.
Готувати
1. Він му смерть готує. (Нагуєвичі)
Носиться з думкою замордувати його.
2. Готує сі на мене як на медведьи. (Нагуєвичі)
Засідається, грозить побити мене.
3. Готує сі як на смерть. (Нагуєвичі) … як на тамтой світ. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось повільно, нерадо приготовляється до якогось діла.
4. Що він міні готував, то на нього самого впало. (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, коли його ворог, що грозив йому смертю, сам загиб від якогось нещасливого випадку.
Гоц
1. Не кажи гоц, заки-сь не перескочив. (Городок)
Осторога: не хвалися, не грози наперед, поки не зробиш або поки не маєш відповідної сили сповнити свої перехвалки Пор. Носович 370; Wander III (Rufen 13).
2. Не мов гоц не перескочивши. (Petruszewicz)
Значення як вище.
Гоца
1. Гоца драла. (Ількевич)
Окрик, коли хтось без видимої причини пускається бігти або підскакувати.
2. Гоца кеца коло пєца! Вибий зуби коло груби. (Львів)
Приговорюють, коли молодіж у хаті занадто розбрикається, підскакує та танцює.
3. Гоца-кеца коло пєца, треба бабі смичка. (Нагуєвичі)
Сміються зі старої баби, яка в хвилі розохочення пускається в танець. «Смичок» тут означає кавалер, молодий парубок.
Гоцки
1. А то го взьив на гоцки! (Дрогобич)
Значить докучає йому, держить його в острій школі, зробив йому пакість.
2. Чекай, озьму я тебе не так на гоцки. (Дрогобич)
Значить дам тобі себе знати, зроблю тобі пакість.
Гра
1. А то ми йде гра. (Дрогобич)
Значить мені щаститься в грі, виграю.
2. Кому щастит у грі, тому не щастит у любві. (Дрогобич)
Загальне вірування грачів; у німців навпаки: Wer im Spielen glücklich ist, ist’s auch im Heiraten, пор. Wander IV (Spielen 60).
Грабар
1. Грабар найліпший майстер, бо будує хату на віки. (Дрогобич)
Гріб, це остання і найтривкіша чоловікова домівка.
2. Грабар не перебирає. (Коломия)
Бере мале й велике, бідного й багатого.
3. Грабаря питали: «А що там, дуже мрут люди?» – «Та де там! От капанина!» (Лучаківський)
Властиво анекдот, яким характеризують спеціальний фаховий інтерес усякого ремесла, доведений до крайності і до абсурда.
4. Заплатит му грабар лопатов. (Нагуєвичі)
Значить він умре, не діждавшися заплати. Пор. Schleicher 177.
5. Йому хіба грабар догодит. (Нагуєвичі)
Про вередливого чоловіка, який гудить усяку роботу.
6. На нього вже грабар давно чекає. (Нагуєвичі)
Говорять про старого, хоровитого чоловіка. Пор. Wander IV (Todtengräber 6).
7. Навіть грабарови не хоче дати заробити. (Ценів)
Говорять про нелюбого старого чоловіка, що живе довго і не вмирає.
8. От уже грабар іде на тебе міру брати! (Березів)
Кричала в сварці молода жінка до старої, що дуже допікала їй.
9. Ще їй лиш єдного бракує, аби їй грабар із заду лопатов приплескав. (Нагуєвичі)
Жартують із старої баби, що любить строїтися.
Грабевно
1. Грабевно ми сі звергло. (Нагуєвичі)
Значить скривилося на совці.
2. Грабевно му на плечох поломив. (Нагуєвичі)
Значить бив його грабевном по плечех, поки воно не поламалося.
3. Тоти сі грабевна на сонци позмітуют. (Нагуєвичі)
Говорив один господар другому, бачачи, що цей сушить свої грабевна в тінистім місці, мовляв, при праці на сонячній спеці вони покривляться.
Граблі
1. А дідьчі граблі, як луснули по чолі! (Ценів)
Жартують із такого, що вдаючи пана буцімто не пізнає тих, із ким колись водив компанію. Натяк на анекдот про селянського сина, що побувши пару літ у місті, потім буцімто не пізнав грабель і питав батька, що це таке, та ставши ногою на зубці і одержавши крепкий удар грабевном по чолі, скрикнув як вище. Пор. Wander III (Rechen 3).
2. А то маю граблі як душу! (Нагуєвичі) … як праву руку. (Нагуєвичі)
Значить маю гарні, легкі, добрі до руки граблі, якими вигідно працювати.
3. Граблі як беззуба баба. (Нагуєвичі)
Говорять про граблі з повиломлюваними зубцями.
4. Дам ти пару грабель, будеш мав що нести. (Ясениця Сільна)
«Дам ти» мав тут значенні: вдарю пару разів граблями.
5. Нема грабель, щоби від себе грабали. (Жовква)
Говорять про вроджений кожному чоловікові егоїзм. Пор. Adalberg Grabie 3; Záturecky X, 952.
6. Не ставай на граблі, бо дістанеш по чолі. (Нагуєвичі)
Мабуть також натяк на анекдот, згаданий вище при ч. 1; говорять загально. коли хто кпить собі з хліборобського стану.
7. Хочеш, аби-м ті грабліма оперезав. (Нагуєвичі)
Погроза: відступися, бо поб’ю граблями.
Град
1. Аби відвернути град від села, треба дзвонити в дзвін посвячуваний у дванадцять п’ятниць. (Березів)
Вірування в те, що дзвони, над якими відправлено якісь незвичайні посвячування, мають силу відвертати градові хмари. В яких дванадцять п’ятниць мають бути посвячені ті дзвони, я не міг дізнатися.
2. Від граду, від злої хвилі пан Біг охоронит, а від злих рук николи. (Дидьова)
Докоряють господині, яка з гарної муки спекла недобрий хліб. Буцімто зерно перестояло на полі гради, сльоти і лишалося ціле, а було змарноване невмілими руками.
3. Град аж стогне в хмарі. (Березів)
Говорять при надтяганні важкої градової хмари.
4. Гряд – відверни го Господи на ліси та на дебри! (Нагуєвичі)
Саму назву «град» селяни, особливо в жнива, звичайно вимовляють з такою або подібною відворотною формулою.
5. Градом му сі сльози з очей покотили. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що нараз плаче грубими, рясними сльозами.
6. Градом сі на мене все лихо посипало. (Березів)
Багато всякого лиха впало на мене відразу.
7. Град як горіхи. (Нагуєвичі) … як горох. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Град, як волоські горіхи. (Березів)
Звичайні порівняння для означення величини градових зерен. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 367.
8. Граду, тучі увійшов, а злих рук не увійшов. (Ількевич)
Мова про лихо спечений хліб, пор. вище, ч. 2.
9. Ладний, як би го град побив. (Лолин)
Говорять про дзюбатого, вісповатого чоловіка, або такого, що має струпи на лиці.
10. Лупотит як град по дасі. (Березів)
Про глухий а частий гуркіт, приміром сипаного каміння або кукурудзи.
11. Не дай Боже, аби ще градом не вергло. (Нагуєвичі)
Висловлюють побоювання при надтяганні градової хмари.
12. Сипнуло градом як з міха. (Березів)
Говорять про густий, сильний град.
13. Увійшлося граду, тучі, а не увійшлося поганих рук. (Карлів)
Значення як вище ч. 2, 8.
14. Уйшов граду, тучі, а не уйшов лихих рук. (Petruszewicz)
Значення як вище.
15. Ци тебе тут градом кинуло? (Крехів)
Говорять при несподіваній появі якогось чоловіка. Пор. Wander II (Hagel 22).
Градобить
1. То таке як градобить. (Нагуєвичі)
Мізерне, поломане, коли мова про рослини; говорять також про невдалий, гливкий хліб, нібито печений із зерна, що потерпіло від граду і не могло достигнути як слід.
Градовий
1. Градові тучі йдут! (Нагуєвичі)
Говорять, коли до товариства надходить понурий, сердитий чоловік або коли від сварки доходить до бійки.
2. Пищіт, як у градовій хмарі. (Березів)
Вірування, що в градовій хмарі летить якийсь демон, який страшенно мучиться, держачи на собі весь тягар нагромадженою в ній граду і спішиться висипати його як мога швидше, тільки, розуміється, силою своєї демонської вдачі не «на ліси та на дебрі», а на села та на плодючі поля. Та коли знайдеться який тямущий чоловік, що вміє спинити його, він проситься, стогне, пищить, напирається таки засипати село, поки нарешті не уляжеться заклинанням хмарника. Пор. Етнографічний збірник XV, 262–253.