Горб – Горіти

Іван Франко

Горб

1. Горба не сховаєш. (Ценів)

Вродженої хиби не можна укрити. Пор. Wander І (Buckel 3).

2. Кождий свій горб носит. (Ценів)

Значить має свої прикрості та гризоти. Пор. Záturecky XII, 23.

3. Свого горба чоловік не видит. (Ценів)

Образово: своїх хиб не відчуває і не завважує так, як хиби іншого чоловіка. Пор. Adalberg Garb 1; Wander I (Buckel 10). (Buckeliger 1).

4. Своїм горбом усіх вас годую. (Нагуєвичі)

Pars pro toto: своїми плечима, своєю працею.

5. Я то всьо на свій горб беру. (Нагуєвичі)

Значить на свою одвічальність, на свою працю.

Горбатий

1. Вдав сьи, як горбатий до стіни. (Львів)

Значить зовсім не пристає, не відповідний до цього діла.

2. Горбатого і могила не справить. (Ількевич) … не спростає. (Постолівка) … не випростує. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Горбатого й могила не напростує. (Тростянець)

Образово: лихого, лукавого ніщо не направить. Пор. Симони 1198; Дикарев 1286; Носович 285; Даль II, 559.

3. Горбатого простує могила, а злобивого дубина. (Гнідковський)

У противенстві до попереднього числа тут висловлено оптимістичний погляд, опертий на вірі у всемогучість кия. Пор. Wlislocki 983.

4. Горбатого хиба гріб вирівнає. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Горбатого і гріб не напростує. (Городок)

Значить за життя він не напростується, так само й лихий не подобріє. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 239.

5. Най буде горбата, аби лиш багата. (Коломия)

Говорить парубок, що шукає багатої жінки. Пор. Záturecky VII, 404.

6. Пасує, як горбатий до стіни. (Кнігинин С.)

Значення як вище ч. 1. Пасує з німецького passen – пристає.

7. Пристав як горбатий до стіни. (Гнідковський)

Значення як вище ч. 1, 6.

8. Приліпив, як горбатого до стіни. (Ількевич)

Зробив або сказав щось не до ладу.

9. Такий горбатий, як той верхоблюд. (Дрогобич)

Приказка не мусить бути новою; знайомість з верблюдами у нашого народу задокументована ще в XVI в. в місцевих назвах таких як Вербіж, що повстало з первісного верблюжь (по польські Wielblądz, див. Жерела до історії України-Руси т. IV, с. 268).

Гордий

1. Гордим Бог роги пощибає. (Kolberg Pokucie)

Образ рога як символа гордості дуже улюблений у жидівській і старохристиянській апокаліптичній літературі перших віків християнської ери, відси перейшов у пізнішу християнську гімнологію, а через неї мабуть і до нас.

2. Гордому Бог сі противит. (Ценів)

Приказка книжного походження. Пор. Adalberg Hardy 3; Čelakovský 97.

[Доповнення 1910 р.] 3. Така гарда жеби ї трісков носа не досяг. (Мшанець)

Бесідував парубок про дівку, яка з ним мала дитину, а відтак чогось на нього ворогувала. (М. Зубрицький).

Гордун

1. Не гордун: що дістав, то ковкнув. (Ількевич)

Значить не гордує нічим, пор. далі Козак.

Горе

1. Не горе ми й самому зробити. (Нагуєвичі)

Говорить такий, що завдав якусь роботу іншому, але бачить, що той береться до неї нерадо.

2. Тото не горе, коли їсть хоре. (Гнідковський)

Селяни бачать у тім початок видужання хворого.

[Доповнення 1910 р.] 3. Не знавши горя не зазнаєш радости. (Тростянець)

Горе й радість чергуються в людському житті.

Гориво

1. Гориво-вариво: два горшки, одна крупа. (Березів)

Насміх над хазяйкою, у якої в печі сильно горить, а нема що варити.

Горівка

1. «А ти з відки?» – «Я не з Відки, я з доброї горівки.» (Ількевич)

Друге «відки» взяте мабуть як gen. імені власного, подібного до Вільки або що. Жартлива відповідь на питання: А ти звідки?

2. Без горівки ані сі не ожениш, ані не вмреш. (Нагуєвичі)

Характеризують загальнопринятий звичай – при всякій, радісній чи сумній нагоді частувати знайомих та учасників горівкою.

3. Без горівки нема гостини. (Нагуєвичі)

Так бодай здавалося нашим селянам до недавнього часу. Тепер відносини, а з ними й поняття де в чому змінилися.

4. В горівці розум утопив. (Нагуєвичі)

Говорять про п’яницю, що допився до повного безглуздя.

5. Видиш би заєдно мок у тій горівці. (Нагуєвичі)

Говорять про непоправного п’яницю.

6. Він до тої горівки, як муха до меду. (Нагуєвичі)

Значить ласий на неї, любить випити.

7. Горівка в літі студит, а в зимі гріє. (Пужники)

Так прихвалюють її п’яниці.

8. Горівка – дідьче насіньи. (Нагуєвичі)

Бо з неї, мов із насіння, родяться всякі злочини.

9. Горівка з нього говорит. (Бірки Великі)

Значить він п’яний, говорить по-п’яному.

10. Горівка з розуму зводит. (Нагуєвичі)

Робить чоловіка безтямним, нерозважним.

11. Горівка йде зразу до голови, а потому до ніг. (Нагуєвичі)

П’яниця чує насамперед шум і одур у голові, а потім починає валитися з ніг.

12. Горівка на добро не наводит. (Нагуєвичі)

Навпаки, наводить на всякі злочини.

13. Горівка – не дівка. (Миколаїв над Дністром)

Приговорюють п’ючи. Мовляв: горівка не така, щоб не можно будо доторкнутися до неї, а нею можна заходити собі, і їй це не шкодить.

14. Горівка не дівка, а голову заверне. (Городенка)

Завернути голову – задуріти, затуманити. Дівка тут замість любов до дівчини, яка затуманює чоловіка.

15. Горівка не дівка, а мачуха не мати. (Ількевич)

Значить одної й другої не можна любити щиро.

16. Горівка не дівка, а Семен не дурень. (Ількевич)

Жартлива конклюзія: значить, Семен горівки вип’є, вона не образиться.

17. Горівка не жінка, а голову завертає. (Тухля)

Значення як вище ч. 14.

18. Горівка ніде свічки не запалит, а всюди загасит. (Гнідковський)

Горівка тут у значенні: п’яний чоловік, див. далі П’яний.

19. Горівка – огненниці. (Нагуєвичі)

Африканські племена, серед яких вона поробила страшні спустошення, так і звуть її огневою водою. Пор. Záturecky ХІІІ, 91.

20. Горівка посварит і перепросит. (Голобутів)

П’яним людям посваритися дужо легко, а при перепросинах іноді знов п’ють аж до повної п’яності.

21. Горівка сі в нім займила. (Нагуєвичі)

Наші селяни вірять, що у завзятих п’яниць іноді внутрі запалюється горівка і вони гинуть, перепалені наскрізь тим внутрішніх огнем.

22. Горівка товар з обори гонит. (Коломия)

У п’яниці звичайно забирають за шинкарські довги худобу з обори.

23. Горівка, то жидівські помиї. (Станіславів)

Говорили проповідники тверезості, бажаючи збридити народові горівку.

24. Горівка, то найліпший лік, ци зверха, ци в середину. (Дрогобич)

Потішають себе п’яниці. Справді горівки дуже часто вживають як антисептичного окладу.

25. Горівка язик путає. (Скварава)

П’яний чоловік починає плести без зв’язку всяку всячипу.

26. Горівка як огень. (Нагуєвичі)

Говорять про дуже міцну, пекучу горівку. Пор. Záturecky XІІІ, 94.

27. Горівка як помиї. (Нагуєвичі)

Говорять про слабку горівку, сильно розведену водою.

28. Горівки дрібку дайте, аби хробака заморити. (Дрогобич)

Просить налоговий п’яниця, якого після перепою млоїть у нутрі.

29. Горівки кварта тій, що того варта. (Нагуєвичі)

В часі гулянки парубки мають звичай ставити горівку на честь тієї дівчини, яка котрому подобається; розуміється, сю горівку п’є ціла компанія на її честь.

30. Горівку ни для дурнів вігадали. (Kolberg Pokucie)

Так говорять п’яниці, а тверезі додають: лише на то, аби з мудрих дурнів робити.

31. Горівку попи проклинали, а бульбу прокляли. (Лолин)

Вірування, що картопля від тоді перестала родити добре, від коли почалася пропаганда тверезості з церковним проклинанням горівки, пор. Житє і слово 1, 50.

32. Горівку треба заткати, бо вивітріє. (Нагуєвичі)

Приговорюють п’яниці, закусуючи після першої чарки.

33. За горівку би й рідну маму продав. (Нагуєвичі)

Говорять про п’яницю. що пропив усе своє добро.

34. І горівки не хочу і лиця не дам. (Ількевич)

Говорила дівчина, яку п’яний чоловік намагався поцілувати, частуючи її горівкою.

35. На горівку мусит бути. (Нагуєвичі)

Це вже було донедавна таке звичаєве право, що при всякій нагоді, де чоловік сходився з людьми, невідлучною посередницею була горівка; багатий чи бідний мусів її мати.

36. На горілку єсть, а на мазь нема. (Сяніцький повіт)

Сердитий докір п’яному чоловікові, що їхав немазаним возом.

37. Не винна горівка, а ті винні, що її п’ют. (Коломия)

Говорять п’яниці, протестуючи проти церковного виклинання горівки.

38. Несе від нього горівков як від куфи. (Нагуєвичі)

Чути від нього горілчаний сопух. Куфа – велика горілчана бочка.

39. При горівці весело сі бесідує. (Нагуєвичі)

Розуміється, коли п’ють її потроху.

40. Тай горівка дар божий, бо з хліба свjитого роблена. (Нагуєвичі)

Виправдуються п’яниці, яким говорять, що горівка – чортова видумка.

41. То все горівка сохтує! (Мшанець)

Значить усе зло, всякі бійки, сварки та незгоди спроваджує.

42. То не горівка винна, то слаба голова винна. (Дрогобич)

Говорять п’яниці, перепрошуючи один одного по тверезому за те, що наробили або наговорили собі по п’яному.

43. То не називат ся горівка, а згорівка. (Климець)

Приказка оперта на оповіданні про якогось Ка, що буцімто перший видумав горівку і поти пив її, поки в ньому не займалася і він не згорів. Отим-то по його смерті цей напій і прозвано «згорів Ка». Інтересний приклад повісті, опертої на популярно-етимологічнім викладі назви.

44. Хто горівку п’є, потім бриндзю б’є. (Дрогобич)

Значить сходить на нужду, терпить голод.

45. Чия горівка на столі, того правда у селі. (Нагуєвичі) … на селі. (Яворів)

Характеризуються часи давнього війтівського сільського судівництва, часи «Справи в селі Клекотині», де без горівки не було суду, а за горівку суджено по п’яному. В ширшім значенні характеризують цею приповідкою взагалі підкупні, хабарницькі суди.

46. Чути від нього горівку на сто кроків. (Нагуєвичі)

Такий п’яний, увесь пропах алкоголем.

47. Ще горівка ніколи не скисла. (Дрогобич)

Бо все люди випивають. Сю сентенцію, зложену мабуть ще за панщизняних часів, у р. 1863 перенесено до пародії на польський національний гімн:

Jeszcze Polska nie zginęła,

Póki my żyjemy,

Jeszcze wódka nie skwaśniała,

Bo ją wypijemy.

[Доповнення 1910 р.] 48. Горівка ми по голові ходит. (Тухля)

Говорить чоловік, чуючи що трохий п’яний.

[Доповнення 1910 р.] 49. Коло горівки не обійдеться без бійки. (Берегомет)

Звичайна життєва обсервація, що п’яні зразу цілуються, а потім б’ються.

Горівочка

1. Горівочко оковита, я за тебе буду бита. (Нагуєвичі)

Приговорювала жінка п’яниця, забавляючися в коршмі.

Горівцуня

1. Як си тої горівцуні піділлє, то би з себе послідну сорочку дав. (Нагуєвичі)

Говорять про п’яницю, який у п’яному стані робиться наскрізь добродушним.

Горілиця

1. Горілиця – дурілиця. (Залуче)

Приговорюють – і п’ють.

2. Горілочка люба, то наша загуба. (Залуче)

Іронія селян над самими собою; так ясно бачили сю свою загубу, а проте треба було зусилля довгих літ і поколінь, щоб бодай в часті відвести їх від того нахилу до п’янства.

Горілонька

[Доповнення 1910 р.] 1. Го-ча-ча, го-ча-ча, горілонька з Бучача, а келішок з Трембовлі, дай нам Боже здоровлє! (Буськ)

Примовляють випиваючи.

Горіти

1. Аж му в очох горит. (Нагуєвичі)

Значить блискотять очі, грав в них веселість або гнів.

2. Він аж горит із цікавости. (Нагуєвичі) … з нетерплячки. (Збараж)

Значить дуже цікавий, рад би дізнатися про щось.

3. Гори, бо заллю! (Мшанець)

Дівка розпалювала в печі, а як не хотіло горіти, то сердилася і так грозила огневі.

4. Гори, гори на пироги! (Нагуєвичі) … пироги вари! (Нагуєвичі)

Приговорюють діти до огню, дожидаючи пирогів.

5. Горит ми земльи під ногами. (Нагуєвичі)

Не маю коли ждати, спішуся дуже. Пор. Wander І (Brennen 32).

6. Горит му під руками. (Лучаківський)

Отже робота. Робить швидко і зручно.

7. Горит у мні! (Нагуєвичі)

Кричить чоловік, якого мучить страшна гарячка.

8. «Горит!» – «Що?» – «Два дилі під фостом кобилі.» (Яворів)

Щось немов мудрування, а властиво жартливо-цинічна відповідь на тривожне запитання.

9. Горит, як за жидівську душу. (Нагуєвичі)

Слабо горить, мляво світиться. Пор. Adalberg Palić 11.

10. Горит як за напасть. (Нагуєвичі)

Не хоче горіти, димиться, гасне часто.

11. Горит як солома. (Нагуєвичі)

Про наглу, сильну пожежу. Пор. Wander І (Brennen 29).

12. Де горит, там ся не курит. (Городок)

Огонь пожирає дим. Образово: де йде справжнє діло, там нема спліток та квасів, бо всі зайняті ділом. У лужицьких сербів навпаки: де горить, там і куриться, пор. Muka, 1010; Гильфердинг 2198; Wahl І, 74; II, 46.

13. Де не горить, там ся не курить. (Ількевич, Кобринський)

Де нічого путнього нема, там нема й поговору, чутки. Пор. Wander І (Brennen 21); ІІІ (Rauch 41). [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 45.

14. Кому там горіти, то ще лиш Бог знає. (Нагуєвичі)

Відповідають острому моралізаторові, що дорікає гріхами і грозить пекельним огнем. «Там» розумій у пеклі.

15. Не моє горит, не буду гасити. (Коломия) [Доповнення 1910 р.] (Щирець)

Не мені робиться шкода, не мене кривдять, то я й не буду допоминатися ані боронити. Говорить байдужий егоїст, не тямлячи, що що робиться нині одному, завтра може досягти його самого. Пор. Wander І (Brennen 13); Adalberg Palić 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Brzozówski Palić 1.

16. Ні горит, ні гасне. (Нагуєвичі)

Говорять про тяжко хворото чоловіка, що вже ані жити не може, ані не вмирає.

17. Пекло горит під тобов. (Нагуєвичі)

Говорять злочинцеві, а ще частіше пародіюючи проповіді попів, які страшать пеклом грішників, хоч самі його не бояться.

18. С-ка горіла, маку не їла. (Дрогобич)

Передразнюють усяке брехливе, недоладне оповідання.

19. Так я дуже горю за тим! (Вікно)

Значить не дуже за тим розбиваюся, не залежить мені на тім.

20. Той би й на терновім огни не горів. (Нагуєвичі)

Говорять про запеклого, непосидющого, лихого чоловіка. На терновім огні по старій традиції палили чарівників та відьом.

21. То ми десь горит. (Нагуєвичі)

Значить це мені байдуже, діло від мене далеке, я цим не цікавлюся.

22. Ци горит під тобов? (Нагуєвичі)

Говорять до неспокійного чоловіка, що не може встояти на однім місці.

23. Чень ще не горит над тобов. (Нагуєвичі)

Уговкують такого, що дуже квапиться, поспішає без причини. Пор. Adalberg Palić 4.

24. Чиє горит, най той гасит. (Коломия)

Чия кривда, нехай той і допоминається її. Пор. Wander I (Brennen 16).

25. Чоловік горит. (Лучаківський)

Говорять про такого, що лежить у гарячці.

26. Що горит, то й вигорит. (Крехів)

Про гнів, сердитість, злість, які не знаходячи нагоди вилитися в діло, з часом вигасають та втишуються самі собою.

27. Що горит, то не мерзне. (Нагуєвичі)

Образово: що живе, веселе, палке, те й ширить довкола себе радість та життя. Говорять про веселу, палку людину, що й іншим додає радості.

28. Що не горит, того не треба гасити. (Коломия)

Де нема небезпеки, там не треба й рятунку. Пор. Brzozówski Palić 1.

29. Як має горіти, то в ночи пси виют підіймаючи писок до гори. (Дрогобич)

Народне вірування.

30. Як має горіти, то сі хоругви сньит. (Нагуєвичі)

Коли сняться церковні хоругви, то це вважають селяни нехибним віщуванням пожежі.

[Доповнення 1910 р.] 31. Або то що – горит? (Буданів)

Ще можна з цим почекати. Воно не спішно.

[Доповнення 1910 р.] 32. Так красно горит, що аж сі топит. (Богородчани)

Говорять про запальну матерію, що гаряча топиться, приміром бурштин, лак, целулоїд.