Годівля – Голоблі
Іван Франко
Годівля
1. Він добрий на годівлю. (Лімна)
Значить їсть добре, товстіє. Говорять про скотину, але також про ненаситного а лінивого робітника.
2. Добру мав годівлю, то видно по нім. (Нагуєвичі)
Значить він товстий, крепкий, або навпаки, коли сказано іронічно, він нужденний і слабосилий, значить, його морили голодом.
3. На такій годівли був, що ледво ноги волочит. (Нагуєвичі)
Значить його морили голодом.
4. Таку мав годівлю, що аж на нім серсть облізла. (Нагуєвичі)
Говорять про скотину, що зовсім заморена голодом.
5. Шкода мої годівлі! (Лімна)
Говорять про лиху скотину, що хоч має добру пашу, не товстіє, «не правиться», а також про чоловіка, що хоч їсть, а проте хорує або не набирається сили.
Годі
1. Вже му годі далі. (Нагуєвичі)
Вже не може більше, приміром їсти або робити.
2. Він не знає, коли годі. (Коломия)
Значить не знає, коли перестати, спеціально, коли перестати їсти, ненаситний.
3. Годі без пень колоди валити. (Яворів) … через пень колоду … (Дрогобич)
Для поборення одної трудності не треба шукати собі ще більшої трудності.
4. Годі босого визути, а голого обдерти. (Ценів)
Хто нічого не має, той нічого не може й стратити.
5. Годі в єден чобіт дві ноги взути. (Ценів)
Говорить чоловік про свій недостаток: значить, йому не стає на заспокоєння одної потреби, а тимчасом набігає друга.
6. Годі вже тій біді терпіти. (Нагуєвичі)
Значить не хочу або не можу довше терпіти.
7. Годі волом заяця затровити. (Крехів)
Повільний швидкого не догонить.
8. Годі гору з місцьи рушити. (Нагуєвичі)
Незмінного закону природи не переміниш, непоборної трудності не переможеш.
9. Годі двом панам служити. (Нагуєвичі)
Значить не можна держати в спірнім ділі з одною й другою стороною.
10. Годі донести, а жаль покинути. (Лучаківський)
Характеризують неприємне положення чоловіка, що взявся до якогось діла, та не може довести його до пуття і соромиться або жалує покинути.
11. Годі духом божим жити. (Нагуєвичі)
Значить не ївши і не пивши. Говорили зголоднілі робітники, нарікаючи, що їм занадто довго не несуть полуденка.
12. Годі живому в гріб лізти. (Нагуєвичі)
Уцитькують такого, що дуже плаче та побивається за помершим.
13. Годі з болота паску спечи. (Нагуєвичі)
З лихого матеріалу не зробиш доброї речі.
14. Годі з г-а бич зробити. (Нагуєвичі)
З невідповідного матеріалу не зробиш нічого порядною. Пор. вище Г-о ч. 16.
15. Годі камінь глодати. (Нагуєвичі)
Тратити силу на якусь неможливу роботу.
16. Годі, куме, їсти, бо не буде на пироги місцьи. (Ількевич)
Жартливе упімнення господаря до гостя, що завзято їв першу страву, не ждучи дальших.
17. Годі, куме, чести! (Ількевич) … тої … (Лучаківський)
Протестував кум, якого другий запросив на почастунок, а потім по п’яному почав бити.
18. Годі ми на всю біду настарчити. (Нагуєвичі)
Не стає моєї сили заробити стільки, щоб покрити всі потреби.
19. Годі ми сі втелити перед тобов. (Нагуєвичі)
Сердита відповідь, коли хтось жадає від іншого неможливої роботи тай то ще швидко.
20. Годі ми сі перед ним лавков стелити. (Ясениця Сільна)
Реплікувала молода жінка, коли її упоминали, аби була покірна старому та примхуватому чоловікові.
21. Годі ми сі по стінах драпати. (Нагуєвичі)
Не хочу вдаватися в розпуку, робитися божевільним, коли щось пішло не по моєму.
22. Годі на себе руки наложити. (Нагуєвичі)
Отже з приводу якоїсь хоч і тяжкої біди. Чоловік усе мусить шукати виходу хоч із найгіршого положення.
23. Годі Пана Бога дурити. (Нагуєвичі)
Докоряють святоші, що за маскою набожності криє погані діла.
24. Годі плювати і знов лизати. (Нагуєвичі)
Вилаявши когось годі знов панькатися з ним.
25. Годі против води плисти. (Дрогобич)
Значить не можна довершити діла за непоборними трудностями.
26. Годі псу з горла видерти. (Нагуєвичі)
Те, що комусь дано, годі відібрати.
27. Годі ріку спинити. (Дрогобич)
Так само годі відвернути природні наслідки того, що вже зроблено.
28. Годі своє слово касувати. (Коломия)
Коли чоловік дав слово, то треба додержати його.
29. Годі сі пану Богу наприкрьити. (Нагуєвичі)
Говорять до такого, що занадто довго і з ознаками великої побожності молиться.
30. Годі сі пирогом зарізати а ковбасов повісити. (Коломия)
Жартливо висловлюють якусь очевидну неможливість.
31. Годі сі чоловікові на двоє роздерти. (Нагуєвичі)
Значить не можна зробити рівночасно два діла, в яких кожне потребує всієї сили або присутності чоловіка в іншім місці.
32. Годі так жити! (Дрогобич)
Окрик знетерпливлення чоловіка, що живе серед нестанної сварки та лайки.
33. Годі тому ради дати. (Нагуєвичі)
Важко з тим упоратися, діло трудне.
34. Годі язиком молоти! (Нагуєвичі)
Перестань балакати пусте, берися за діло.
35. Най на тімой годі буде! (Нагуєвичі)
Досить тобі, заспокойся, перестань.
36. Повинен бис уже й годі знати. (Збараж)
Треба перестати, приміром їсти, як перестали всі інші при столі.
37. Раз два тай годі! (Нагуєвичі)
Приговорюють при праці. Значить, ще пару хвиль і буде кінець.
38. То годі знати. (Нагуєвичі)
Значить неможливо знати, тяжко довідатися.
39. Як годі, то годі. (Нагуєвичі)
Як не можна щось зробити, то ліпше покинути.
40. Як годі, то й плач не поможе. (Нагуєвичі)
Як не можна запобігги страті, то даремно й оплакувати її.
Годованець
1. Він має годованцьи на поді. (Нагуєвичі)
Вірять, що деякі багачі мають услужних демонів, які доносять їм добра і привертають до них щастя. Такий чоловік годує свого демона щоночі несоленою стравою. Той демон називався хованець або годованець. Див. про них Етнографічний збірник XV, 96 –106.
2. То ще жидівський годованець. (Коломия)
Часто допікають таким прозвищем гуцулам, у яких держиться й досі звичай, що старий господар не маючи дітей або посварившися з ними записує все своє добро жидові з тим, щоб цей «догодував його до смерті» і похоронив «чесно». Такий і називається годованцем. [Такий випадок став темою оповідання І. Франка «Як Юра Шикманюк брів Черемош» – М. Ж., 14.03.2021 р.]
Годований
1. Він мухами годований. (Нагуєвичі)
Значить розумний, хитрий, оборотний. Nexus idearum мені неясний.
2. Годований як бугай. (Нагуєвичі)
Якого годують добре, а не беруть ні до якої роботи.
3. Годований як на заріз. (Нагуєвичі)
Про пузатого, товстого чоловіка
4. Годований як пацюк. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
5. Шпаками годований. (Березів)
Хитрий, оборотний.
Годувати
1. Біду за колійов годуют. (Орелець)
Значення мені не зовсім ясне. Біду годувати, це мабуть значить працювати на те, аби вилабудатися з біди.
2. Годував бис сі мойов кирвавицев? (Нагуєвичі)
Докірливо: не цураєшся їсти мого криваво, гірко заробленого хліба.
3. Годував єм го своїм мозольом. (Снятин)
Мовить батько про сина. Себто годував працею своїх мозолястих рук.
4. Годувала би ті лиха година! (Нагуєвичі)
Клянуть лінивому робітникові, який нарікає, що його лихо годують.
5. Годуй біду, а вна каже: «Я ще прийду». (Ценів)
Упоравшися з одним клопотом, чоловік усе мусить надіятися якогось нового.
6. Годуй біду, а вна ти голову скрутит. (Нагуєвичі)
Говорять про невдячного, що платить злом за зазнане добро.
7. Годуй в зимі пєцушка, будеш мати в літі пастушка. (Нагуєвичі)
Малий хлопчик, що в зимі сидить на печі, в літі буде пасти товар.
8. Годуй мене до Івана, а я з тебе зроблю пана. (Ількевич)
Так буцім-то говорить скотина до господаря. До Івана (24 червня) числиться у нас передновок. По Івані починаються в гірських містечках великі худоб’ячі ярмарки; хто до того часу прогодує свій товар, може потім добре заробити.
9. Годуй сі, аби-с тріс! (Нагуєвичі)
Клянуть ненажерного, а лінивого робітника.
10. Годуйте сі, годуйте сі, та до роботи не лінуйте сі! (Нагуєвичі)
Примовляє господиня, подаючи робітникам обід.
11. Годуйте сі, гостеньки! (Нагуєвичі)
Жартливо припрошують гостей, щоб їли.
12. Годують вівсом, а гоньит як псом. (Нагуєвичі)
Жалувався наймит, якого в великім пості годували вівсяним хлібом, а при тім гонили до тяжкої роботи.
13. Єден другого годуй! (Нагуєвичі)
Допомагай один одному у всякому ділі. Приказка уживана жартливо, бо до їди звичайно чоловік не потребує помочи другого. Оперта на підставі легенди про Соломона, що так порадив гостям, яким його батько подавав сажневі ложки, та ще й поприв’язував до рук. Пор. Етнографічний збірник XII, ч. 44.
14. Лучше годувати, як поминати. (Ількевич)
Тобто: дитину. Годувати малу дитину певне не малий клопіт, але стратити її і поминати померлу ще прикріше.
15. То за то, що-м ті годував своїми руками, так ми тепер дьикуєш! (Нагуєвичі)
Докоряв старий батько невдячному синові.
10. Хто кого не годве, тот того не шанве. (Лемківщина)
Годве і шанве – діалект, замість годує і шанує. Повстали такі форми на основі властивого бойкам та лемкам уподобання до роззіву, отже замість годує говорять годуе, почім «у» скоротилося на «в». Значення приповідки: батько, що не виховував, не годував своїх дітей, не має претензії до пошанівку з їх боку. В робочому народному житті принцип do ut des сягав глибоко в сферу сімейних почувань.
17. Хто мене годував, буде мною поганяв. (Уриче)
Значить інший не має права. Репліка такого, кому хтось чужий розказує робити щось.
18. Як биців годуют, так биці працюют. (Ценів)
Говорять лихо годовані робітники, коли їм господар докоряє, що помалу роблять.
Гожий
1. Гожа не гожа, а все раба божа. (Darowski)
Відповідає дівчина, якій допікають, що вона не вродлива.
2. Гожа, як весна божа. (Коломия)
Говорять про гарну, симпатичну дівчину.
3. Гожа як ланя. (Львів)
Про вродливу, роботящу дівчину.
4. Гожа як панна. (Дрогобич)
Про вродливу, гарно одягнену дівчину.
5. Гожа як чиста вода. (Коломия)
Про гарну, щиросердну людину.
6. Гоже не гоже, сотворінє боже. (Глещава)
Репліка на закид, що щось не гарне, не гоже. Значить сяке чи таке, а раз воно живе, то має право жити.
7. Не те гоже, що гоже, а те, що миле. (Вікно)
Поняття красоти – суб’єктивне, залежне від особистого почуття та вподобання. Одному видається гарним і гожим те, що на іншого не робить ніякого враження.
Гой
1. Два дни гой, а ціле житє йой. (Мшанець)
Говорять про недібране подружжя, пор. вище Весілля 2.
2. Ліпше гой, ніж йой. (Нагуєвичі)
Значить ліпша радість, ніж біль.
Гойда
1. Гойда, гойда, старий гойда! (Нагуєвичі)
Приговорюють дитині, що хоче колисатися, хоч уже виросла трохи більша і може бігати.
Гойдатися
1. А гойдав бис сі на шибеници! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе повісили і вітер гойдав би твоє тіло.
2. Гойдає аж по під повалу. (Нагуєвичі)
Говорять про колиску, яка в селянських хатах не стоїть на землі, а висить на двох каблучках у ногах постелі.
3. Гойдає ним, як вітер верхами. (Нагуєвичі)
Значить попихає його сюди або туди, радить йому раз так, другий раз навпаки.
4. Гойдає ся як жид на г-і. (Корон) … як рабін … (Корон)
Говорять про нерішучого, пинявого чоловіка, що довго порається з якимось ділом.
Гойкання
1. Нині гойканьи, а завтра буде йойканьи. (Нагуєвичі)
По нинішнім весіллі та гулянні завтра буде нарікання та каяння.
Гойкати
1. Гойкає, аж у вухах дзвонит. (Лолин)
Значить кричить дуже голосно.
2. Гойкав як на весілю. (Лолин)
Весілля вважається тим «гучніше» і веселіше, чий більше при тім робиться гомону та гойкання. Особливо староста вважає своїм обов’язком як найчастіше кликати свого ад’ютанта – дружбу, кричучи що сили, Дружбо-о-о!
3. Гойкає як на вола. (Лолин)
Коли хтось здалека гукає на другого, а цей за те гнівається.
4. Гойкає як у лісі. (Лолин)
Про голосний крик, яким порозуміваються люди з далекого віддалення.
5. Гойкало би з тебе диво! (Лолин)
Диво уявляється як демон, що може влізти в чоловіка і кричати його устами. Пор. «Див кличет верху древа» в Слові о полку Ігореві.
6. Перше гойкав, потім йойкав. (Нагуєвичі)
Зразу чоловік веселиться, потім плаче та стогне з болю.
7. Хто нині гойкає, завтра зайойкає. (Лолин)
Говорять про п’яницю, або про такого, що необачно жениться.
8. Гойкни си раз, най ти весело буде. (Бірки Великі)
Заохочують один одного підпиті, підохочені люди.
Гойки
1. Нині гойки, завтра зойки та йойки. (Дрогобич)
Говорять про веселу компанію: сьогодні п’ють, гуляють та співають, а завтра будуть стогнати побившися.
Голий
1. Ану голий, задри поли! (Нагуєвичі) … підньий … (Городок)
Репліка на домагання – зробити щось неможливе та надсильне.
2. Буде і голому по за пазухи. (Гнідковський)
Тобто: набрати. Звісно, голий за пазуху не сховає нічого, – значить приказка характеризує бідноту, від якої нема що взяти.
3. Вставай, голий, убирайся! (Darowski)
Значення не зовсім ясне. Голий може вбиратися і тоді не буде голий.
4. Втікай голий, обідру ті. (Глещава) … обідруть … (Ількевич)
Безпредметова погроза, бо з голого нема що здирати. Пор. Adalberg Goły 24.
5. Гола, боса, а в вінку. (Цигани)
Жартують над дівчиною, що лихо вбрана, а проте любить строїтися. Пор. Wander ІІІ (Nackt 12).
6. Гола стерньи лишила сі. (Нагуєвичі)
Говорять про збіжжя, стовчене градом або згризене мишами.
7. Голе, босе, простоволосе, а локшини би їло. (Дрогобич)
Вислів обурення на неоправдані претензії, хоча в данім разі претензія зовсім не абсурдна, бо не вважаючи на одіж усякий чоловік може мати охоту до доброї страви.
8. Голий і босий, а голова в вінку. (Ількевич)
Значення як вище ч. 5.
9. Голий-наглий ходит. (Нагуєвичі)
Голий-голісінький. Наглий тут очевидца контракція з на-голий.
10. Голий розбою не боїться, мокрий дощу не лякається. (Ількевич) … не боїться. (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Голий розбою ни боїт сі. (Жидачів)
Хто не має що стратити, тому не страшно. Пор. Wander ІІІ (Nackter 71); Носович 285; Adalberg Goły 17. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 82, 178.
11. Голий терньи не боjит сі, бо сі не обидре. (Ясениця Сільна)
Значення як вище.
12. Голий ходжу, тілом свічу. (Нагуєвичі)
Говорить про себе обідраний чоловік.
13. Голий як бик. (Дрогобич)
Чому власне бик – символ голизни, невідомо. Проте так само у поляків, див. Adalberg Goły 7.
14. Голий як бубен. (Ількевич) … бубень. (Нагуєвичі)
Чому бубен зроблено символом голизни, не розумію. Пор. Дикарев 1380; Adalberg Goły 3.
15. Голий як липка. (Грабовець С.) [Доповнення 1910 р.] Голий, як липа. (Товмачик)
Тобто: обдерта з кори. Обдирання липини дли виробу лика було колись важною галуззю заробітку для бідних громадин. [Доповнення 1910 р.] Пор. т. І, Голий 15.
16. Голий, як мати на світ родила. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Голий, як го мати родила. (Львів)
Значить зовсім голий, роздягнений. Пор. Wander ІІІ (Nackt 15). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 143; Дикарев 1192; Giusti 368.
17. Голий як пень. (Ількевич)
Пень обідраний з кори і обрубаний з гілля являється справді символом обнаженності. У поляків jak kołek, Adalberg Goły 10.
18. Голий як собака. (Стрий)
Згірдно про обідраного, занедбаного чоловіка. У полякін jak szur, Adalberg Goły 13.
19. Голий як турецький святий. (Ількевич)
Про якого турецького святого мова в тім загально розповсюдженім порівнянні, не знаю. Пор. Adalberg Goły 14.
20. Голий, як у піст мишьичий хвіст. (Корчин)
У піст і миші голодують і тоді у них із хвостів облазить шерсть.
21. Голим тілом світит. (Нагуєвичі)
Ходить обдертий, крізь діри видно голе тіло.
22. Голого легко голити. (Кобринський, Ількевич)
Голити тут певно не в значенні брити, бо голий може бути при тім бородатий.
23. Голого не обідреш. (Ценів)
Від бідного, не маючого нічого не візьмеш. Пор. Erasm 566; Bebel, 469; Wander III (Nackter 2). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 82.
24. Два голі третого не вберут. (Ценів)
Два бідні, слабі не запоможуть третього. Пор. Adalberg Goły 16; Wander ІІІ (Nackter 14).
25. Запрьич голе, бо ті вколе. (Березів)
Це така діточа забава. Вона полягає на тім, що діти б’ють одно одне по голих руках та ногах і рівночасно кожне силкується сховати свої голі місця, щоб не одержати удару. В Нагуєвичах при тім приговорюють ломаною польщиною: «Сховай голі, бедзі болі».
26. На голій кости нема що гризти. (Ількевич)
Значить у бідного чоловіка нема що взяти ані вкрасти.
27. На голій толоці тяжко доробитися. (Ількевич, Кобринський, Petruszewicz)
Толока, це очевидно не тільки голе поле, але надто таке, з якого кожний має право користати, так що для одного користь із нього мінімальна.
28. На голого дригота. (Гнідковський) … ще й … (Коломия)
Це не з якоїсь окремої причини, а тому що він голий і немає чим захиститися від холоду. Говорять жартливо, коли на якогось бідного чоловіка спадає ще нове лихо.
29. На голого й пси брешут. (Нагуєвичі)
Значить і пси шанують не чоловіка, а одежу. Пор. Adalberg Goły 20.
30. На голу кість і ворон не паде. (Гнідковський)
Бо з неї не видзьобає нічого. Образово: від бідного навіть скупар та здирця не надіється ніякої користі. Пор. Ворон ч. 2.
31. Ні голий, ні одітий (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що в часі холоду ходить у дуже нужденній, легкій одежі.
32. Прийшли з голов п-ов. (Нагуєвичі)
Лаяла теща невістку, що не принесла в дім ніякого приданого.
33. Прийшов з голим х-м. (Нагуєвичі)
Лає теща зятя, що пристав до її дочки, не принісши їй ніякого маєтку.
34. Раз голому нічого не мати. (Коломия)
Значить байдуже йому про всякі можливі втрати. Пор. Adalberg Goły 28.
35. Така гола як липка. (Лучаківський)
Обідрана, бідна, без усяких засобів, пор. вище ч. 15.
36. Такий єм голий, що й латки на мні цілої нема. (Нагуєвичі)
Говорить обідраний чоловік.
37. Такий я добрий голий, як і без сорочки. (Darowski)
Значить чи так чи сяк назвеш мою бідність, усе вона для мене однаково докучлива.
38. Так я си добрий голий, як ти без сорочки. (Гнідковський)
Значить оба ми однаково добрі, тобто однаково бідні та злиденні. Пор. Wander ІІІ (Nackter 8).
39. Тікай голий, обідру тьи. (Корчин) … бо тя обідрут. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Тікай голий, бо тє вбідрут. (Жидачів)
Репліка такому, що грозить чимось неможливим до виконання, мовляв: я того так само не боюся, як голий обідрання, бо з мене нічого взяти. Пор. Wander III (Nackter 4); Erasm 450; Adalberg Goły 24.
40. Ходжу голий, як Адам у раю. (Борислав)
Евфемічно говорив ріпник, що показувався на світ у дуже зредукованій одежі.
41. Хоть голий, та в підвязках. (Lewicki, Ількевич)
Висмівають неоправдані претензії на шик у незаможного, бідно одягненого чоловіка. Пор. вище ч. 5, 8; Wander ІІІ (Nackt 12).
42. Що голий за пазуху сховає? (Туглуків)
Репліка на погрозу, мовляв: з мене нічого не візьмеш, так як голий не може нічого сховати за пазуху. Пор. Wander ІІІ (Nackt 20).
43. Що з голого зідреш? (Нагуєвичі)
Звісно, нічого крім хіба його шкіри. Пор. Wander ІІІ (Nackter 2).
[Доповнення 1910 р.] 44. «Голий, збирайся!» – Голий устав і підперезався. (Кукизів)
Голому навіщо більше збиратися.
[Доповнення 1910 р.] 45. Голий як бич. (Підгірки)
Порівняння відповідніше від «Голий, як бик» т. І, Голий.
[Доповнення 1910 р.] 46. Голий як долоня. (Підгірки)
На долоні ні в кого не росте волосся.
Голити
1. «А голено?» – «Голено.» – «А стрижено?» – «Стрижено.» (Ількевич)
Характеризують податливого та добродушного чоловіка, який на всяке питання готов відповісти потакуючи, не упираючися при своїй думці. Приказка натякає на звісний анекдот, де суперечка між чоловіком і жінкою за «голено» та «стрижено» доводить до втоплення жінки.
2. Голит без бритви. (Гнідковський)
Значить обдирає, визискує або допікає словами. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 2.
3. Голит без мила. (Нагуєвичі)
Значить дразнить, допікає, робить пакості. Пор. Wander І (Barbieren 4).
4. Голит го тупим бричем. (Коломия)
Докучає йому, дається в знаки, робить пакості.
Голка [У І. Ф. – Говка]
1. Говка моя, але вушко не моє. (Вікно)
Кпили з вередливої жінки, якій ніколи не можна було потрапити в лад. Оповідали, буцімто раз позичила вона була сусідці голку, а коли та потім принесла її назад, вередлива баба підняла сварку, бо оглянувши голку пізнала справді своє вістря, але вушко здавалось їй відмінним від того, яке було у її голки.
2. Куда говка, туда й нитка. (Petruszewicz)
Куди пішов старший, туди повинні йти й молодші. Пор. Adalberg Igła 1; Wander III (Nadel 3).
3. Циганцка говка. (Снятин)
Так називають грубу голку, якою шиють міхи.
4. Яка говка, така й нитка. (Долина)
Який голова, провідник, таке й діло, що робиться під його проводом. Пор. Adalberg Igła 5; Wander ІІІ (Nadel 19).
Голо
1. Голо, аж сум бере. (Нагуєвичі)
Говорять про поле спустошене повінню або градом, про місце пожежі і т. і.
2. Голо, хоць копійов гони. (Нагуєвичі)
Нема нічого, хоч би прийшов вояк та грозив смертю, то не знайшлось би для нього нічого. Пор. Adalberg Goły 26; Wander III (Nackter 7).
3. Голо, хоць свищи. (Нагуєвичі)
Нема ні хати ні жодного захисту. В хаті, як відомо, не годиться свистати.
4. Голо, як би вимів. (Нагуєвичі)
Нема живності ані ніяких засобів.
5. Голо як би здекуція перейшла. (Нагуєвичі)
Здекуція – екзекуція, стягання податків або грошевих кар, або усмирення бунту при помочи війська, яке кватировано в селі і яке господарювало там по-своєму, вибираючи собі поживу. Такі «здекуції», особливо з часів боротьби за «ліси і пасовиська», лишилися досі в пам’яті селян, пор. Адріни, Бунт аграрний у Добростанах.
6. Голо, як би саранчьи перелетіла. (Нагуєвичі)
Хмари саранчі навідували давніше навіть Підгір’я Дрогобицького повіту, нищачи всю надію хліборобів.
7. Голо, як би татари перейшли. (Нагуєвичі)
Пам’ять про грабіжницькі походи татар живе ще досить ясно в тямці нашого народу.
8. Голо як на Хребті-горі. (Нагуєвичі)
Хребта-гора біля Нагуєвич, верх цієї гори безлісний підіймається високо над сусіднім Ділом.
9. Там так голо, що і пес би сі не вдержьив. (Нагуєвичі)
Біднота така, що нема чого дати й псу попоїсти.
10. Хоть голо, аби весело. (Ількевич)
Говорять про незаможних а легкодушних людей, що не дбаючи на своє вбожество люблять побавитися. Пор. Adalberg Goły 1.
Голоблі
1. В голоблях так тягне чорний як і білий. (Darowski)
При праці або в біді щезає різниця роду та вдачі. Коли прикрутить лихо, то однаково терпить пан чи мужик.