Гроші (1 – 100)
Іван Франко
Гроші, гріш
1. Аби гроші, то всьо буде. (Теребовля)
Говорить бідний чоловік, якону здається, що за гроші всього може дістати.
2. «А маєш ти гроші?» – «Овва, я й без гроший хороший!» (Ценів)
Відповідає здоровий і сильний чоловік, почуваючи свою особисту вартість.
3. Без грошей до міста, без соли до дому. (Ількевич)
Рівнорядно покладені речення, хоча друге являється речево наслідком першого. Пор. Wander І (Geld 1040). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 38.
4. Без гроша лишив ся. (Лімна)
Значить йому не лишилося ані одного гроша.
5. Без грошей у город – сам собі ворог. (Гнідковський)
Хто йде до міста без грошей, то очевидно йде даремно, бо нічого не купить і не дістане.
6. Без гроший ані руш. (Дрогобич)
Значить нікуди обернутися, не можна дати собі ради. Пор. Adalberg Pieniądz 2.
7. Без грошей і смерть не красна. (Уриче)
Нема за що справити бучного похорону. Пор. Brzozówski Pieniądz 2.
8. Без грошей нічого не купиш. (Дрогобич)
Хіба вкрадеш. Пор. Záturecky X, 1134.
9. Без гроший чоловік не хороший. (Ількевич, Коропець)
Гроші навіть невродливому додають принади, коли навпаки без них і гарний, вродливий чоловік уступає в тінь.
10. Без гроший чоловік як дурень. (Нагуєвичі)
Не вміє собі дати ради, не має смілості. Пор. Schleicher с. 102.
11. Без гроший як без очей. (Нагуєвичі)
Сліпий чоловік не знає куди повернутися; так само й без грошей чоловікові ніде нема ходу. Пор. Даль 1, 93.
12. Без гроший як без рук. (Ількевич)
Гроші в новочаснім суспільнім житті найважніший орган, всесильний фактор.
13. Бідний на гроші, богатий на воші. (Вікно)
Жартують багачі з бідного.
14. Були гроші, гостили тай си взнимили. (Гринява)
Значить були гроші та на ярмарці минулися. Слово «взнимили» мені досі не стрічалося.
15. Вдавив сі дідько моїми грішми. (Нагуєвичі)
Вони пропали марно, без пожитку для мене.
16. Великі гроші – готова біда. (Коломия)
Їх треба берегти, турбуватися за них і чоловік робиться предметом різних напастей. Пор. Wander I (Geld 70). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 289.
17. Вернув єм свої гроші. (Дрогобич)
За продану річ одержав такі самі гроші, які дав за неї купуючи.
18. Видав усе до гроша. (Лімна)
Значить усе до останньої решти.
19. Вийшов єм із гроший. (Нагуєвичі)
Значить не стало мені грошей.
20. Вийшов на свої гроші. (Нагуєвичі)
Значить продавши якусь річ відібрав ті самі гроші, за які вперед був купив її.
21. Випчихав сі з гроший. (Нагуєвичі)
Змарнував гроші, пустив їх марно.
22. Вишастав сі з гроший. (Нагуєвичі)
Роздав усі гроші, не добре обчислившися.
23. Вишептав єм сі з гроший. (Нагуєвичі)
По трохи, по трохи, тай видав усі гроші, які мав.
24. Вишпортав десь троха гроший. (Нагуєвичі)
Роздобув відкись, виняв із схованки.
25. Відки я ти гроший озьму? Адже з коліна не вилупю. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік у відповідь на якесь жадання грошей. Зв’язок ідей «вилупити з коліна гроші» йде мабуть із дитячої забави, при якій усівши на землі двома плоско стуленими долонями б’ють о зігнене коліно; повітря між долонями видає при тім звук подібний до глухого брязчання срібних монет; чоловік, що робить це, приговорює при тім дітям: «Слухайте, у мене в коліні гроші брязчат». Пор. Wander І (Geld 789).
26. Він би за гріш миш на мотузку аж до Львова гнав. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, дуже ласого на гроші та на заробіток.
27. Він би за гріш тридненну козу лупив. (Ценів)
Козу, що три дні лежала нежива, дуже тяжко лупити. Характеризують чоловіка крайнє захланного на гроші.
28. Він гроші чвертками міряє. (Коломия)
Значить він великий багач.
29. Він сі в своjих грошох не знає. (Нагуєвичі)
Значить не знає ліку своїм грошам, великий багач. Пор. Wander І (Geld 1091).
30. Він так за грішми, як щезби! за душев. (Орелець)
Значить ласий на гроші, як чорт на душу.
31. В нього гроший як смітьи. (Нагуєвичі)
Значить чоловік грошовитий, який не дуже й дбає про гроші.
32. Всьо другим за гроші випускає, іно брехню ні. (Гнідковський)
Говорять про безхарактерного, підкупного чоловіка, що при тім любить брехати. Пор. вище Аренда 1.
33. Готові гроші – рада готова. (Гнідковський)
Коли чоловік має готові гроші, то не потребує довго нараджуватися, може швидко дійти до певної постанови.
34. Гріш до гроша складає. (Дрогобич)
Говорять про ощадного чоловіка.
35. Гріш круглий – розкотит ся. (Лучаківський)
Так висловлюють прикмету грошей – швидко минатися і переходити з рук до рук. Звичайно говорять це протиставлячи гроші тривкому добру – землі, господарству. Пор. Wander І (Geld 76); Носович 238. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 101.
36. Гроший з коліна не вилупиш. (Пужники)
Значить відки будь не роздобудеш. Образове речення пояснено вище ч. 25.
37. Гроший на дорозі не назбираєш. (Дрогобич)
На них треба тяжко працювати. Пор. Záturecky X, 1029.
38. Гроші біду робjит. (Нагуєвичі) … найбільшу … (Голобутів)
Маючи гроші, чоловік уп’ється, загордиться та наживе клопоту. Пор. Adalberg Pieniądz 76; Brzozówski Pieniądz 11.
39. Гроші богача шукают. (Крехів)
Значить неначе самі йдуть йому до рук, бо він користується чужою працею. Пор. Wander І (Geld 1196).
40. Гроші – велика річ. (Нагуєвичі) … найстарша … (Ясениця Сільна)
В суспільному житті вони неминуче потрібні. Пор. Носович 288.
41. Гроші все зроблят. (Крехів)
Їх сила в теперішній суспільності дуже велика. Пор. Wander І (Geld 99).
42. Гроші все сі до гроший тьигнут. (Нагуєвичі)
Багатий чоловік звичайно все що далі багатіє. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 63.
43. Гроші гроші родят. (Крехів)
За позичені гроші йдуть проценти; розумно видані, в інтерес вложені гроші несуть дохід. Пор. Носович 312; Wahl II, 421; Даль II, 7; Wander І (Geld 56).
44. Гроші до гроший! (Нагуєвичі)
Говорять про багатого чоловіка, якому до нагромаджених уже засобів прибувають щоразу нові. Пор. Wander І (Geld 315); Muka 2817.
45. Гроші лакома річ. (Нагуєвичі)
На них усякий ласий. Пор. Adalberg Pieniądz 80.
46. Гроші, молода жінка і бистрі коні, то смерть. (Лучаківський)
Бо на твої гроші й на жінку злакомлиться злі люди. а бистрі коні сполошиться і заб’ють тебе й самі.
47. Гроші не полова. (Нагуєвичі)
Значить вона річ цінна, їх треба шанувати. Пор. Wander I (Geld 1327). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 73; Giusti 251.
48. Гроші подвійна біда: і тогди як є, і тогди як нема. (Львів)
Бо коли єсть, то чоловік боїться, щоб не вкрали, або турбується, що би за них купити, а як нема, то турбується, як їх роздобути.
49. Гроші – полова, а земля свjита – грунт. (Сороки)
Характеризують контраст між «плинним» капіталом – грішми, і «постійним» – землею.
50. Гроші своє право мают. (Дрогобич)
Вони ламають писані й неписані закони.
51. Гроші – слина. (Котузів)
Значить щезають швидко і безслідно. Взято мабуть із весільної пісні, де хор говорить до брата молодої:
Рубай, братчику, рубай,
За гріш сестрички не дай,
Бо гріш тобі слина,
А сестра тобі мила. (Котузів)
Пор. Етнографічний збірник VI, 3; Симони 785, 854; Дикарев 1656. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 73; Giusti 159.
52. Гроші, то мамона. (Замулинці)
Мамона – назва взята з арамейського слова маммон, що значило маєток, добро, без ніякого лихого значення, і через посередництво письма святого і спеціально євангелій зробилося nomen appellativum для всякого минущого життєвого добра, а ще далі, мабуть задля звукової близькості зі словом манити значить усе злудне, блискуче і нестійне, пор. далі Мамона.
53. Гроші то рація. (Дрогобич)
Значить це доказ: у нечистій справі перед підкупленим суддею ніякі докази не стійні крім грошей.
54. Гроші то сила. (Крехів)
З ними чоловік зробить таке, чого без них не зробить ніякий силач. Пор. Wander І (Geld 328).
55. Гроші, то смерть. (Балигород)
Із за них ідуть між людьми забійства, війни та злочини.
56. Грошом усюди місце дают. (Ценів)
Значить багатого чоловіка пустять туди, куди не пускають бідного. Пор. Adalberg Pieniądz 74.
57. Давали гроші, та не вмів брати. (Дрогобич)
Давали на торзі добру ціну за якусь річ, а він надіючися більшої прогавив добру нагоду і потім мусив продати дешевше.
58. Дави сі своїм грішми! (Нагуєвичі)
Прокляття скупареві: ковтай свої гроші і подавися ними! Пор. Wander І (Geld 1275).
59. Дай Боже гроші, а на біду я й сам зароблю. (Ценів)
Іронізує чоловік над собою самим, що все в добру годину запопаде собі якесь лихо.
60. Дай му гріш, а він і на два не дивит ся. (Лучаківський)
Говорять про такого, що виявляє великі претензії, дорожиться своєю услугою.
61. Дасть Бог людьом біду, то гроші будут. (Мшанець)
В біді чоловік мусить роздобути гроші, потрібні для його рятунку, яких би не раз не роздобув у нормальних відносинах. Пор. вище Біда 21, 92.
62. Де гроші говорьит, там ти розуме мовчи. (Ценів)
Багатий чоловік, хоч дурний, має в громаді часто більшу повагу й значення, ніж розумний, а вбогий. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 159.
63. Де гроші судьи, там право в кут. (Коломия)
Говорять про підкуплені, продажні суди, мабуть первісно про польські, що мали з того погляду вироблену славу.
64. Де гроші, там розуму не треба. (Лімна)
Багатого шанують, хоч він і глупий. Пор. Záturecky X, 1122.
65. Десь єм тут троха гроший розкорпала. (Косів)
Значить заробила, випросила чи загалом роздобула.
66. Де-сь не дав гроша, там не пхай носа. (Ількевич, Petruszewicz)
Гріш дає чоловікові вступ у товариство, здобуває йому рівноправність між людьми і не маючи їх, чоловік не має голосу в суспільності. Цією приказкою уговкують такого, хто без дання рації мішається не в своє діло.
67. Де я ти гроший розкручу? (Дрогобич)
Значить нізвідки роздобути.
68. До міста по гроші, а на село по розум. (Ількевич)
Мабуть стара приказка з тих часів, коли вся вага суспільного життя була в селах. Тепер діється подекуди навпаки: гроші несуть до міст, і в містах набираються розуму, якого в селах нізвідки добути.
69. Доробився: грошей не має; в одежу вбився: підняв поли, яйці голі. (Тисьмениця)
Іронізують із такого, що зійшов, як то кажуть, на пси, звівся ні на що.
70. Єден гроші складає, другий мішок шиє. (Мінчакевич, Петрушевич, Ількевич)
Висловлено звичайне життєве явище, що не все той користає з грошей, хто запопадно збирає їх. Пор. Wander I (Geld 119).
71. За гріш би сі дав обрізати. (Дрогобич)
Кепкують із захланного чоловіка, що за гріш готов відректися своєї віри.
72. За гроші всього дістанеш. (Дрогобич)
Говорять на ярмарці, коли хтось попитує за якимось товаром. Пор. Adalberg Pieniądz 109.
73. За гроші всього дістане, тілько тата-мами не дістане. (Яворів)
Всесильність грошей має свої межі там, де зі сфери матеріальних інтересів переходить у сферу чуття чи то родинного чи приятельського. Пор. Wander І (Geld 169).
74. За гроші всьо купиш. (Коломия)
Розуміється, все те, чим люди торгують і що можна купити. Пор. Носович 856.
75. За гроші дав би си й п-ку врізати. (Нагуєвичі)
Значить готов згодитися на всяке ганебне діло, потоптати свою людську гідність.
76. За гроші дав би ся повісити. (Станіславів)
Говорять про скупаря, що волить відмовляти собі всяких вигод у житті, ніж розстатися з грішми.
77. За гроші з дівки к-ву зробиш. (Львів)
Гроші деморалізують людей, із чесних дівчат роблять проституток.
78. За гроші і тата й маму купиш. (Комарно)
Іронічно пересадно малюють силу грошей. Пор. Носович 305.
79. За гроші лиш рідної мами не купиш. (Пужники)
Значить купиш усе інше.
80. За гроші хиба неба не купиш. (Калуш)
Бо пан Біг судить по справедливості і не дасть підкупити себе. Пор. Čelakovský 164.
81. За марний гріш пустив. (Нагуєвичі)
За дешеву ціну, за півдармо продав.
82. За мій гріш усюди хоріш. (Нагуєвичі)
Величається чоловік, що за свої гроші знаходить усюди пошану та прихильність. Пор. Wander І (Geld 1217).
83. За мої гроші най міні мокне. (Дрогобич)
Говорив чоловік, що купивши новий кожух зараз попав під дощ і отак буцімто відгризався тим добрим людям, які остерігали його, що його кожух мокне. Значення приказки: хто заплатив, може собі з купленим предметом робити, що йому подобається.
84. За песій гріш продав. (Коломия)
За півдармо. Пор. Adalberg Pieniądz 91.
85. За свій гріш кождий хоріш. (Ількевич)
Хто заплатив, має право користуватися купленим місцем чи предметом. Пор. вище ч. 82; Носович 308. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 141.
86. За свої гроші ще й відповідай. (Нагуєвичі)
Жалувався чоловік, який через свої гроші попав у якусь халепу.
87. За такі гроші й пси мясо їдять. (Сілець Беньків)
Значить що дешеве, те й плохе та мало пожиточне; за добру річ треба заплатити дорожче.
88. Знайдені гроші двом смерть, а третьому згуба. (Тюдів) … тром … четвертому … (Гринява)
Мабуть натяк на відоме оповідання, що два чи три ледарі знайшовши великі гроші потруїли один одного і погибли біля тих грошей.
89. Знаю го як дурний гріш. (Крехів)
Значить це чоловік поганий, я його знаю з того боку, він і мені дався взнаки.
90. І гріш дав, тай г-о ззів. (Kolberg Pokucie)
Дурний чоловік і за свої гроші не покористується бажаним добром, його обдурять і обдеруть.
91. Ідут гроші на гроші. (Борислав)
Значить ще одні не минулися, а вже другі припливають. Говорять про добрий, дохідний інтерес.
92. І зломаного гроша не варт. (Коломия) … не дам за тото. (Ценів)
Це нічого не варто, чоловік або предмет ледачий.
93. І то гроші! (Нагуєвичі)
Говорить продавець при торгуванні, коли покупець дає йому занадто малу ціну.
94. Його сі гроші ніколи не держьит. (Нагуєвичі)
Кепкують із такого, що все буває в грошевих клопотах і ніколи не вміє зарадитися з грішми так, аби йому вистачало на його потреби.
95. «Кілько ти за се дав?» – «Усі гроші.» (Борислав)
Жартливо відповідав чоловік, не бажаючи докладно признаватися. скільки саме заплатив за якусь річ.
96. Кілько то буде на гроші? (Ценів)
Жартливо питали чоловіка, який жалувався на втрату чогось дорогого та милого; гроші – міра всякої вартості.
97. Коби гроші, біда буде. (Ценів)
Жартує чоловік із своєї долі, яка все нагонить йому якийсь видаток, скоро у нього знайдуться гроші. Пор. вище ч. 59.
98. Коби гроші, мішок буде. (Уриче)
Значить забрати та сховати гроші не штука, коби лише розстарати їх.
99. Коли гроші говорять, то всі мусять губи постулювати. (Ількевич)
Гроші тут у значенні: багатий чоловік. Його думку всі звичайно респектують. Пор. вище ч. 62.
100. Лихий гріш не загине. (Ількевич)
Говорять про лихого, ледачого чоловіка, який усе вміє дати собі раду і держиться на світі.