Даток – Дводушник
Іван Франко
Даток
1. Датки на всі статки! (Нагуєвичі)
Іронізують, одержавши якийсь малий дарунок від чоловіка, від якого надіялися більшого.
2. Злий даток доброго псує. (Станіславів)
Коли щось дають із злий наміром; підкупство псує доброго чоловіка.
Дачка
1. Він за мене дачки не дасть. (Нагуєвичі)
Він не відбуде за мене повинності, не понесе тягару, – тобто: то не має права користуватися моїми правами.
2. Що дачка, то драчка. (Белелуя)
Дачка – те що приказано дати урядово, податок, данина, яку можуть узяти й силою.
Дах
1. Дах дьиравий як решето. (Дрогобич)
Говорять про дах, що пропускає дощову воду.
2. Дах у дах мешкаємо. (Дрогобич)
Те саме, що стріха в стріху, хата біля хати, в найближчім сусідстві.
3. Дах як дзвін. (Дрогобич)
Значить добрий, цілий, щільно збудований.
4. З даху на голову! (Дрогобич)
Прокляття. Тобто: щоб ти впав, злетів.
5. Коби міні під дах! (Нагуєвичі)
Коби добратися до якого будь захисту. Говорить чоловік, тікаючи з-під дощу. Пор. Wander I (Dach 37).
6. Не дай Боже під чужим дахом умирати! (Дрогобич)
Під чужим дахом – у чужій хаті.
7. Нема то як свій дах над головов. (Дрогобич)
Говорив чоловік, тягнучися з останнього, щоб збудувати свою хату.
8. Там би сі на дасі ворона не всиділа. (Нагуєвичі)
Значить там у домі такий крик, сварка або бійка.
9. Хоць на дах лізь і кричи, то не поможе. (Дрогобич)
На дах вилізши кричать, приміром під час повені. Значить хоч кричи так як у найбільшім нещасті, то не поможе нічого. Пор. Wander І (Dach 38).
Дбалий
1. Коби дбалий, був би здалий. (Нагуєвичі)
Значить робота увішла б, якби лише дбав про точність.
2. Хто дбалий, той до всього здалий. (Коломия)
Він пильністю і точністю переможе всякі перешкоди.
Дбати
1. Дбає за то, як за якесь незнатищо. (Нагуєвичі)
Глузують із такого, що дуже турбується за якусь маловажну річ.
2. Дбає як жид за солонину. (Кути)
Йому байдуже до того, він цурається того.
3. Дбає як за ковбасу в піст. (Ценів)
Це стратило для нього вартість.
4. Дбає як люде в літі за пєц. (Дрогобич)
Люди дбають за піч (очевидно ту, що служить до огрівання) лише в зимі, а в літі ні.
5. Дбай за себе, буде з тебе. (Коломия)
Звичайне правило егоїстів, що понад свої особисті справи не хочуть бачити нічого. Пор. Wander IV (Sorgen 33)
6. Дбати за кого, як пес за пяту ногу. (Гнідковський)
Псу п’ятої ноги не потрібно. Значить не дбати зовсім за нього. Пор. Adalberg Dbać 2; Záturecky IV, 136.
7. За всіх дбай, а за тебе ніхто. (Карлів)
Так характеризують становище селянства в державі. Мовляв: селянство на всіх мусить працювати, а добра ніякого нізвідки для себе не бачить.
8. За всіх не надбаєш. (Коломия)
Кожний мусить дбати за себе, а то одному не стане сили дбати за інших. Пор. Wander IV (Sorgen 9).
9. Кождий най про себе дбає. (Товсте)
Нехай пильнує своїх діл. Пор. Wander IV (Sorgen 3, 31).
10. Най за тебе той дбає, що ті зродив. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік іншому, який докоряє йому, що той не подбав за якесь його діло. Німець каже: Lass den dafür sorgen, der über uns ist, Wander IV (Sorgen 79).
11. На кого маю дбати? (Нагуєвичі)
Говорить осиротілий чоловік, оправдуючи тим приміром своє п’яництво.
12. Не дбавши – не мавши. (Коломия)
Оригінальна конструкція дієприкметникова, трапляється зрідка і в піснях, приміром:
А святий Олексій по пущи блудивши,
Ні пивши, ні ївши, як земля зчорнівши.
13. Не дбає ні на людий, ні на Бога. (Любша)
Не соромиться нікого, не оглядається ні ни кого. Пор. Wander II (Gott 2052).
14. Не дбай ні за кого, лиш за себе самого. (Коломия)
Характеризують егоїста, самолюба.
15. Не дбай о пишно, аби затишно. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Значить не так важна зверхня нарада, краса та блиск, як внутрішнє задоволення та супокій. Пор. Wander IV (Sorgen 4).
16. Так дбає, як пес о пяту ногу. (Ількевич)
Значить не дбає зовсім, пор. вище ч. 6.
17. Ти лише за себе дбаєш! (Нагуєвичі)
Докір егоїстові.
18. Треба добре дбати, аби не купувати сіна до Юрка, хліба до Ілька. (Гнідковський)
Для бідного чоловіка це ідеал господарства, в якім кінці сходяться з кінцями, себто вистає паші до Юрія, коли почнається нова паша, і хліба до Іллі, кола починаються жнива.
19. Хто дбає, той має. (Ількевич, Petruszewicz)
Звичайна приказка ситих, задоволених людей, які не хочуть зрозуміти, що не раз особисте дбання не запевняє ще чоловікові успіха в житті. Пор. Záturecky X, 395; Wander IV (Sorgen 58).
20. Хтось тут добре дбав. (Нагуєвичі)
Значить порався порядно, руйнував, закрав усе.
21. Як би дбав, то би мав. (Нагуєвичі)
Докір недбалому, марнотратникові.
22. Як дбаєш, так маєш; як робиш, так ходиш. (Жуків)
Значення як вище ч. 19.
23. Як дбеш, так меш. (Балигород)
Лемківська фирма першої половини попереднього числа. Форми дбеш, меш поиснено вище див. Годувати ч. 16.
24. Як хто дбає, так і має. (Ількевич)
Значення як вище ч. 19, 22, 23. Wahl II, 14.
[Доповнення 1910 р.] 25. Кождий за себе дбає. (Нагуєвичі)
Це егоїстичне правило являється проте першою основою суспільного життя. Пор. Wander IV, Sorgen 3; Giusti 117.
Два
1. Два більше можут, як єден. (Коломия) … старші … (Нагуєвичі)
Сума їх сил, досвіду, маєтку більша. Пор. Adalberg Dwaj 4; Wander V (Zwei 55, 62).
2. Два єдного не питают. (Нагуєвичі)
Коли два згодяться на щось, то третього навіть не питають, чи пристає, бо можуть зробити і без нього. Пор. Wander V (Zwei 12).
3. Два на єдного, то сі не годит. (Нагуєвичі) … то неладно. (Нагуєвичі)
Це звичайне правило в бійці, що два на одного не повинні йти. Пор. Adalberg Dwaj 8; Wander V (Zwei 66, 67, 67); Čelakovský 369; Krumbacher 73.
4. Два одного споможут. (Коломия)
У них більша сила і більші засоби, як у одного. Пор. Wander V (Zwei 57).
5. Два сі побили, третій скористав. (Коломия)
З незгоди двох користає третій, Пор. латинське: Duobus litigantibus tertius gaudet; Wander IV (Streiten 9); Záturecky VIII, 122.
6. Два третого не ждут. (Ількевич) … не чекают. (Нагуєвичі)
Більшість супроти меншості переводить свою волю. Пор. Wander V (Zwei 38, 59), Симони 790; Čelakovský 62. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 514.
7. Два третього не чекают, а четвертого й не питают. (Зазулинці)
Значення як вище ч. 2.6.
8. Де два, там рада, де три, там града. (Березів)
Два ще змовляться на якесь діло, трьом тяжко згодитися. Пор. Adalberg Dwaj; Wander V (Zwei 1); Záturecky VIII, 340.
9. Де два, там третій із далека. (Гнідковський)
Речення еліптичне: де дни згодилися або змовилися, там третій, який би хотів противитися їм, мусить держатися здалека, бо вони дужчі. Пор. Wander V (Zwei 15).
10. Де двох бє ся, третій не мішайся. (Ількевич) Де два бют сі … (Нагуєвичі)
Не встрявай у спорне діло. Пор. Wander V. (Zwei 35); Дикарев 1605. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Zwei 34, 47.
11. Де ся двом варить, третій ся поживить. (Ількевич)
При двох засібних запоможеться третій незасібний. Пор. Wander V (Zwei 48).
12. Де ся двох бє, там третій за калитку бере. (Ількевич)
Значення мабуть як вище ч. 5, хоч може бути й навпаки: два б’ються, а третій поносить шкоду. Пор. Adalberg Dwaj 3; Wander V (Zwei 33); Záturecky VIII, 151. [Доповнення 1910 р.] Wander V, Zwei 34, 47.
13. Двох вас міні мало. (Нагуєвичі)
Говорить силач, на якого виступають два слабші борці.
14. Зараз тут з тебе два буде. (Нагуєвичі) … двох зробю. (Нагуєвичі)
Погроза; вступися, бо розірву, розіб’ю тебе на шматки.
15. З двох єдно не зробиш. (Нагуєвичі)
Говорять, коли щось зіб’ється або зламається.
16. Не буде з него два. (Гнідковський)
Значить чоловік ані розумом, ані маєтком не заважить понад звичайну пересічність.
17. Той і за двох стане. (Нагуєвичі)
Це чоловік розумний, маючий, сильний.
18. Тримайте мі два, бо єдному ніщо! (Коломия)
Кепкують із слабосилого чоловіка, коли він розсердиться та грозить.
19. Тут би й на двох стало. (Нагуєвичі)
Говорять про їду, яку дано одному, мовляв: мені аж за надто багато.
20. Тут би сі два влізли. (Нагуєвичі)
Говорять про широку, статну одежу.
21. Тут і двом тісно. (Нагуєвичі)
Говорять про вузьку вулицю.
22. Тут сі ледво два обминут. (Нагуєвичі)
Говорить про тісну вулицю або вузький шматок поля.
23. Хто двох нараз ловит, жадного не зловит. (Скварава)
Занадто захланний звичайно тратить. Пор. Wander V (Zwei 44).
24. Що два, то не єден. (Ількевич, Petruszewicz)
У двох більше сили, більше концепту та розсудку, як у одного. Пор. Adalberg Dwaj 1; Wander V (Zwei 19, 20, 25).
25. Я й за двох стану. (Нагуєвичі)
Говорив відомий боягуз нібито нахвалюючися своєю відвагою, а коли прийшло до бійки, він і справді сховався за двома видцями.
26. Як два скажут, що-сь пян, то йди спати. (Гнідковський)
Іронізують над ухвалами більшості, які іноді перечать живій дійсності, а яким проте треба підлягати. Пор. Wander V (Zwei 31, 60). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 174; Giusti 59.
27. Я сі й двох не бою.
Говорить відважний, сильний чоловік.
[Доповнення 1910 р.] 28. Де два бют, третий користає. (Нагуєвичі)
Пор. латинське: Diobus litigantibus gaudet; Giusti 152.
Двацять пять
1. Дваціть пjи – по цісарськи. (Нагуєвичі) … цісарське число. (Ценів)
Пояснення зв’язку понять «цісарський» і «двадцять п’ять» див. вище Дати, 131. Тут додам іще, що і в давніх цісарських судах і в часі слідства і при вироках число 25 буків уважалося нормою.
2. Обливаних дваціть пjить дістанеш. (Нагуєвичі) Цісарських … (Нагуєвичі)
Обливаних – таких, що за кожним ударом зомлієш і тебе будуть обливати водою.
Двері
1. Аби-м я дверми рипнув, уже всі до мене біжьит. (Нагуєвичі)
Значить скоро тільки піду до хати. Говорив дід про внучат, що його дуже любили.
2. А най тебе дверима стисне! (Львів)
Жартливе прокляття: щоб ти не міг протовпитися в двері, зробився грубим. Пор. Brzozówski Drzwi 4.
3. Ані дверий, ні віконець. (Нагуєвичі)
Так описують «вічну» хату всякого чоловіка – домовину.
4. Ані до дверий, ані до стола з ним не можна. (Нагуєвичі)
З ним ніяк не дійдеш до ладу, чоловік незгідливий.
5. Ані ми сі на двері не показуй! (Нагуєвичі)
Говорять нелюбому чоловікові.
6. Ані на задні, ані на передні двері не може. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка хворого на запір.
7. Від дверей сі вернув. (Нагуєвичі)
Значить не входив до хати, не мав відваги.
8. Він мав двері через вікно. (Коломия)
Значить мусів із хати втікати вікном. Пор. Wander IV (Thür 42).
9. В мене двері не заперті. (Голобутів)
Значить вільно війти всякому; хто має до мене діло, нехай прийде і скаже. Пор. Záturecky X. 1038.
10. В нього сі двері не запирают ні в день ні в ночи. (Нагуєвичі)
Чоловік гостинний, людяний, помагає людям, дає добрі поради. Пор. Brzozówski Drzwi 3.
11. Двері ким отворити. (Гнідковський)
Значить випхнути його за двері. Пор. Wander IV (Thür 148); Záturecky XVI, 417
12. Двері кому показати, як ся вітвирают. (Гнідковський)
Випросити кого за двері, веліти йому забиратися. Пор. Wander IV (Thür 143). Záturecky VIII, 829.
13. За карк тай за двері! (Нагуєвичі)
Тобто: узяв за карк і викинув за двері.
14. Запри си двері! (Нагуєвичі)
Зачини рота, не кричи. Пор. Wander IV (Thür 24, 27).
15. Застав заперті двері. (Крехів)
Його не пустили до хати, відмовили його його просьбі. Пор. Wander IV (Thür 107, 128).
16. Зачинив двері, як коні вкрали. (Зазулинці)
Глузують із запізненої обережності.
17. Його дверми викинь, а він вікном лізе. (Снятин)
Говорять при впертого, влазливого чоловіка. Пор. Brzozówski Drzwi 6.
18. Марш за двері! (Дрогобич)
Сердитий окрик, яким відправляють влазливого чоловіка.
19. Меже двері пальці пхаєш. (Нагуєвичі)
Мішаєшся в таке діло, що можеш із-за нього мати неприємність. Пор. Wander IV (Thür 103).
20. Мною двері втвирає. (Дучак)
Викидає мене за двері, пор. вище ч. 11.
21. Не в ті двері трафив. (Дрогобич)
Не на того наскочив, кого йому треба було; не в пору вибрався з якоюсь просьбою. Пор. Wander IV (Thür 109).
22. Не знаю, куди сі там двері втвирают. (Нагуєвичі)
Значить я там ніколи не бував, не знаю, куди й зайти. Пор. Гильфердинг 1770.
23. Низькі двері вчат кланятися. (Збараж)
Високий чоловік уходячи ними мусить похилитися. Образово: бідність учить кланятися та бути покірним. Пор. Wander IV (Thür 32, 95).
24. Обої двері тобов розвалю. (Нагуєвичі)
Випхну з хати так сильно, що вилітаючи відчиниш своїм тягаром хатні й сінешні двері. Пор. Záturecky XVI, 375.
25. Остатний двері запирає. (Коломия)
Звичайне правило, коли люди йдуть більшою компанією. Пор. Wander IV (Thür 6).
26. Став у дверох, як оборожина. (Нагуєвичі)
Став на порозі, відчинивши двері і не входячи до хати.
27. Ти замкни двері, а я вікном улізу. (Сороки)
Говорить влазливий чоловік, але також біда, від якої чоловік не може вберегтися. Пор. Adalberg Drzwi.
28. У високі двері біда чвірков уїздит. (Скварава)
Коли пан сходить на біду, то це діється швидко, через його виставне, люксусове життя.
29. У нього всі двері на розтвір. (Нагуєвичі)
Це чоловік щирий, отвертий і правдомовний.
30. У нього двері пирогом замкнені а кишков засунені. (Дрогобич)
Жартують із багача, що опливає в достатках. Пор. Носович 440.
31. Хто з заду йде, най двері запре! (Нагуєвичі)
Значення як вище ч. 25.
32. Якими-с дверми ввішов, такими й виходи. (Нагуєвичі)
Взагалі гидиться виходити з хати тими самими дверми, якими хто війшов. Навпаки у латинян та німців, пор. Wander IV (Thür 17).
33. Хоць би ти казали дверми рипати, то слухай! (Нагуєвичі)
Говорять слузі, виряжаючи його в найми.
Двір
1. Бодай ти двір заріс! (Гнідковський)
Прокляття: щоб твій двір запустів – для господаря це страшне прокляття.
2. В панських дворах великі вікна, а мало світла. (Скварава)
Значить мало справедливості та правдомовності.
3. Горе дворови, де корова розказує волови. (Ількевич)
В такім домі, де жінка верховодить вид чоловіком, нема добра. Пор. Adalberg Dwór 2.
4. Дав би ти Бог на кождий двір запір. (Ценів)
Прокляття: щоб тобі заперло відходові органи з переду і ззаду.
5. Дай ти Боже, аби ти двір терньом заріс! (Нагуєвичі)
Значення як вище ч. 1.
6. До двора широка брама, а з двора вузка. (Ценів)
До панського двору все село зносило данини і давало працю, але відтам рідко хто дістав щось доброго. Пор. Adalberg Dwór 8. 33; Čelakovský 322.
7. Захотіло сі на оба двори. (Нагуєвичі)
Мова при відомі натуральні потреби людського тіла.
8. Най кождий свій двір замітає. (Ценів)
Нехай дбає, щоб у нього все гаразд було, а не судить та не обмовляє інших. Пор. Wander IV (Thür 34, 37).
9. На який двір хочеш, на задний ни на передний? (Нагуєвичі)
Мова про фізіологічну потребу. Кепкують із парубка або дівчини, що хоче йти на службу до двора.
10. Прийдеш у двір, нікому не вір. (Комарно)
Мова про панський двір, де скрізь чигає зрада. Пор. Brzozówski Dwór 8, 10.
11. Свій двір мете, а на чужий смітьи мете. (Унятичі)
Себе виправдує, а на іншого звалює всю вину. Пор. Wander IV (Thür 35,73).
12. Ще ми двір не заросте. (Ценів)
Тобто: коли ти перестанеш ходити до мене. Мені байдуже, коли ти будеш сердитися на мене.
Двірський
1. Вже двірської поливки хлиснув та оброкового хліба покушав. (Ількевич)
Значить уже відмінився, відбився від селянського стану, гордує своїми бувшими товаришами. Про двірську поливку пор. Adalberg Dwór 9.
2. Двірська ласка до порога. (Гнідковський)
Вона коротка, швидко зміняється. Німець каже: Bei Hofe ist’s, wie man eine Hand umkehrt, Wander II (Hof 20), себто хто був на верха, той за хвилину буває внизу, а аналогічна французька приповідка каже: La cour a ses hauts et bas.
Дводушник
1. То дводушник, не чоловік! (Нагуєвичі)
Про упирів вірять, що вони «дворушники», тобто що крім звичайної людської душі мають іще якусь демонську, яка не покидає тіла ще й по його смерті.