Губичі – Гуляти

Іван Франко

Губичі

1. Не йди до Губич, бо в болоті капці погубиш. (Дрогобич)

, село між Дрогобичем і Бориславом, було колись славне з невилазного болота на дорозі до Борислава.

Губка

1. Вільно губці в своїй халупці. (Ількевич)

Значить вільно чоловікові в своїм домі говорити, що хоче.

2. Коб не губка, була-б шубка. (Теребовля)

Значення таке ж, як вище Губа ч. 22, 40.

3. Коли би не губка, була би золота шубка. (Миколаїв над Дністром)

Так характеризують наслідки надмірної балакучості або сварливості. Пор. вище Губа 22; Adalberg Hubka 1.

4. Ні з губки, ні з крейдки. (Гнідковський)

Значення неясне, та мабуть приказка школярська, бо губка, про яку тут мова, очевидно морська губка, якою в школах стирають таблицю.

5. То ще губка-майстер. (Нагуєвичі)

Жартують із самохвалька. що видає себе за майстра, який уміє зробити все що хто хоче, а на правду не вміє нічого, значить майстер на словах.

Гудз

1. Без гудза перший штих нічого не варт. (Дрогобич)

Кравецька приказка. Оповідають, що колись Соломон скликав із цілого краю всіх кравців і шевців, що має їм щось важне сказати, а колі зійшлися, сказав їм: «Пам’ятайте що без гудза перший штих нічого не варт; коли протягнеш нитку не зробивши гудза, то вона тобі висмикнеться». Пор. Wander II (Knoten 4, 9). [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 96.

2. Гудза собі шукати. (Нагуєвичі)

Значить шукати собі зачіпки, клопоту. Пор. Adalberg Guz 4,6; Wander ІІ (Knoten 16).

3. Гудз му набіг. (Нагуєвичі)

Ударився і вдарене місце напухло.

4. На якого гудза ми тото потрібне? (Нагуєвичі)

На якого біса, по що мені це, це зовсім непотрібна річ.

5. Такий гудз, а вже сі он до чого бере. (Нагуєвичі)

Гудзом називають недорослого або малорослого чоловіка Тут мова про недоостка, що береться до чогось невідповідного для його віку чи росту.

Гудзик

1. Виштифтував сі на остатний гудзик. (Дрогобич)

Говорить про джигуна, що вистроївся парадно. Виштифтуватися від иім. stiften; зв’язок мабуть такий, що штифтами називалися давніше ученики кадетської школи (від Stift, Stiftung, заклад) у Дрогобичі, що своїм елегантним убранням робили загальний ефект.

Гудзовата

1. Був у гудзоватої в гостині. (Лімна)

Його набили гудзоватою або взагалі якою-будь палицею.

2. До гудзоватої в куми ходив. (Лімна)

Значення як вище.

Гудити

1. Гуджу, тай блуджу. (Гнідковський)

Чоловік, гудячи інших, при тім може бути несправедливим.

2. Здоровенькі будьмо: себе не хвалім, інших не гудьмо! (Нагуєвичі)

В добродушнім тоні упімнення самохвалькові та обмовникові.

3. Лекше гудити, як робити. (Нагуєвичі)

Уговкують надто резолютних критиків Пор. Adalberg Ganić 8, 9.

4. Не гудивши не купиш, не хваливши не продаш. (Березів)

Говорять про торгові звичаї. Пор. Wander IV (Tadeln 13).

5. Хто гудит, той купит. (Коломия)

Покупець звичайно критикує товар, який намірився купити. Пор. Wander IV (Tadeln 23).

Гудіти

1. Гудит, як пуста бочка. (Лімна)

Про надутого, зарозумілого чоловіка. Пор. Záturecky XV, 84.

2. Най гудят, що хотят. (Рогатин)

Нехай говорять і лають, мені байдуже. Пор. пісню:

Ой люби, люби, не слухай людей,

Най люде гудят, що собі хотят.

Гуздратися

1. Гуздрає сі, як курка на гнізді. (Нагуєвичі)

Порається помалу, не може приготовитися до виходу або до роботи.

Гузя

1. Всі гузя на мене. (Нагуєвичі)

Усі проти мене, ворогують на мене, гонять з-поміж себе.

2. Гузя на пана Бога! (Ценів)

Глузують із чоловіка, що нарікає на Бога, хоч сам винен своєму горю.

3. Гузя того, що пес його! (Нагуєвичі)

Говорять, коли пакість або сплітка, вчинена кимось, обертається на нього самого.

Г-ця

1. Бий, аби му г-ця спухла! (Крехів)

Кричать, діставши в руки якогось винуватця.

2. Бий, аж му з г-ці юшка потече. (Ортиничі)

Значить бий до крові.

3. Бий у г-цю, аж сі в голові розвиднит. (Нагуєвичі)

Знач дурного, недбалого карай доти, доки не стане розумним та пильним.

4. Буде г-ці в роботі. (Нагуєвичі)

Значить будуть бити.

5. Буде г-ці огню давати. (Дрогобич)

Значить так цупко битимуть.

6. Буде тобі коло г-ці празник. (Нагуєвичі)

Значить будуть заходитися коло неї б’ючи.

7. В г-ци му кістки не зломиш. (Нагуєвичі)

Значить можна бити сміло.

8. В г-цю му лізе. (Нагуєвичі)

Значить підлещується, притакує. Пор. Wander І (Arsch 67).

9. Взни мі в г-цю! (Нагуєвичі)

Значення слова взнути неясне. Німець каже: Leck mich im Arsch, пор. Wander I (Arsch 25, 26).

10. Видно, що давно г-ці непрана. (Нагуєвичі)

Видно, що тебе давно не бито, що ти позволяет собі всякі збитки.

11. Виставив на нього г-цю. (Нагуєвичі)

Викпив його, висміяв, завів у прикре положення і лишив безрадного. Пор. Wander І (Arsch 66).

12. Від г-ці майстер. (Нагуєвичі)

Значить нездара, непотріб, що не вміє нічого зробити порядно.

13. Він на тебе потім г-цю випне. (Дрогобич)

Значить він потім висміється з тебе, отже, коли не буде потребувати тебе. Пор. Wander І (Arsch 66).

14. Говори з г-цев! (Нагуєвичі)

Замість говори з дурнем, він нічого не розуміє. Пор. Говорити ч. 81.

15. Г-ці болит, голові лекше. (Дрогобич)

Покарана, набита дитина швидше і ясніше думає.

16. Г-ці все витримає. (Нагуєвичі)

Значить витерпить усяку кару.

17. Г-ці всю правду скаже. (Нагуєвичі)

Натяк на давній звичай при слідстві – бити до признання.

18. Г-ці не скльиниці, вдар, не зібє сі. (Нагуєвичі)

Говорять для оправдання нешкідливості тілесної кари для дітей.

19. Г-ці сі сім літ правувала, аби на дворі вільність мала. (Дрогобич)

Значить на дворі їй вільно подати свій голос.

20. Г-ці ті свербит? (Нагуєвичі)

Хочеш, щоб тебе набили? Погроза збиточній дитині. Пор. Wander І (Arsch 6, 11-13, 84).

21. Г-ця – мучениця: що хто завинив, а її карают. (Збараж)

Вона сама не винна нічого, а проте відбуває кару за інші часті тіла.

22. Г-ця праведниця, все за чужі гріхи терпит. (Крехів)

Жартують із того, що за провину інших частин тіла карають биттям по задку.

23. Г-ця свідок, бо ся в неї правди допитуют. (Крехів)

Згадка про давні судові слідства, в яких буками вимушували признання до вини.

24. Держит сі моєї г-ці. (Нагуєвичі)

Ходить за мною невідступно, докучає мені.

25. До г-ці ми тото здале. (Нагуєвичі)

Це ні до чого нездале.

26. З г-ці виганьий розум до головиці. (Нагуєвичі)

Приговорюють, караючи непослушних та лінивих дітей.

27. З г-ці не вибє пшениці. (Яворів)

Значить непотрібного бий скільки хочеш, то проте з нього не зробиш порядного чоловіка.

28. З г-ці сани робити. (Нагуєвичі)

Впасти серед вулиці на лід або в болото.

29. З писка г-цю робити. (Нагуєвичі)

Значить блювати.

30. Ледво сі з г-ці вихопив. (Дрогобич)

Недавно вродився, смаркач, молокосос.

31. Мало му в г-цю не лізе. (Нагуєвичі)

Підхлібляє йому, хвалить його, запобігає його ласки. Пор. Wander І (Arsch 67)

32. Миє му г-цю, куди ходит. (Ценів)

Значить боронить його, підхлібляє йому. Про миття г-ці див. Wander І (Arsch 8) і латинське: Podex lotionem vincit (Erasm 472).

33. Набрав у г-цю. (Нагуєвичі)

Його набили, покарали.

34. На г-ци поїхав. (Нагуєвичі)

Поковзся і впав. Пор. вище ч. 28.

35. На г-ци ти запишу. (Калуш)

Грозить забудькові: коли забудеш, то наб’ю, щоб ти пам’ятав.

36. На саму г-цю робит. (Нагуєвичі)

Робить за саму їду; що заробить, те й проїсть.

37. Не поможе г-ци мило. (Ценів)

Так само поганому, брудному чоловікова не поможе ані похвала, ані догана. Пор. Wander І (Arsch 8).

38. Пізнає г-ці морес. (Дрогобич)

Значить будуть бити, покарають, щоб ти був пильний та слухняний.

39. Присядь г-цю тай зроби що кажут. (Крехів)

Говорять лінивому а непосидючому чоловікові.

40. Розпарила ти сі г-ці, що не можеш на ні сідіти? (Нагуєвичі)

Говорить дітям, що в зимі з теплої хати йдуть на мороз.

41. Сіди на г-ци, коли ти добре! (Нагуєвичі)

Сиди в хаті, не рипайся з місця, не шукай собі ніякої новини.

42. Стулив г-цю в жменю тай пішов. (Нагуєвичі)

Його висікли різками і він пішов мацаючи болюче місце. Пор. Wander І (Arsch 58), та пояснення у Вандера хибне.

43. Сховай сі з тим до г-ці. (Нагуєвичі)

Це річ непотрібна, ні до чого не здала, це питання зайве. Пор. Wander I (Arsch 65).

44. Темно як у г-ци. (Коломия)

Говорять жартом про густу пітьму. Що в г-ці темно, підносять і інші, пор. Wander I (Arsch 22).

45. Ти би хотів з єднов г-цев на два празники. (Нагуєвичі)

Хотів би за одним заходом здобути дві користі. Пор. Wander I (Arsch 28, 87).

46. То ми сі г-ці не держит. (Нагуєвичі)

Я цього не тямлю, мені про це байдуже.

47. То міні в г-ци гримит. (Нагуєвичі) … не гримит. (Голобутів)

Це мені байдуже, я цього не думаю зробити.

48. Треба сі тобі в г-цю подивити. (Нагуєвичі)

Треба тебе набити, дуже ти розгулявся. Говорять до збиточних дітей.

49. Хочеш набрати по г-ци? (Нагуєвичі)

Хочеш, щоб набили?

50. Ци тебе г-ці свербит? (Нагуєвичі)

Значить хочеш, щоб тебе набили? Пор. Wander І (Arsch 84).

51. Ще-с недавно від маминої г-ці відпав. (Нагуєвичі)

Ще то молодий, молокосос, значить не смій мені таке говорити.

52. Що г-ці, то не головиці. (Дрогобич)

Голова може бути посвячена. Пор. Wander І (Arsch -48).

53. Що ти мені по за очи г-цю лижеш? (Нагуєвичі)

Що ти мене обмовляєш? Чого мішаєшся в мої домашні, інтимні справи?

54. Як загляну до г-ці, то три дні на ню не сядеш. (Крехів)

Значить наб’ю так міцно.

[Доповнення 1910 р.] 55. З єднов гузицей на два ярмарки. (Криворівня)

Пор. т. ІІ, Празник ч. 6.

Г-чище

1. Озьміт патичище, та в г-чище! (Нагуєвичі)

Отже, набийте. Висмівають грубіянський спосіб вислову старомодних людей. Приказка оперта на оповідання. Піп забарився в церкві, а попадя посилає наймита, щоб кликав єгомостя до обіду. Наймит стає в церковних дверях і кричить: «Єгомость, ходіт обідати, бо вже сі горох розварив на г-о!» Піп жалується потім перед батьком наймита: «Ой Грицю, який же ваш Івась негречний! Так і так мене кликав із церкви». А батько обурений каже: «Єгомость, та не знаєте що робити? Озьміт патичище, та в г-чище!» Очевидно який був батько гречний, такий і син.

Гук

1. А то гук буде! (Нагуєвичі)

Значить буде радість, бал, гулятика.

2. Бий, аби аж гук ішов! (Нагуєвичі)

Значить аби лоскіт ішов, аби було далеко чути.

3. Гук гуде – тепло буде; журавель закрюкав тай мороз прикликав. (Комарно)

Ранньою весною з крику гука (Rohrdommel) ворожать тепло, а крик журавлів віщує заморозкн.

4. Гук ся зчинив по селу. (Лолин)

Пішла якась тривожна чутка, зробилася тривога, розрух.

5. Гуку, пуку за таляр, а чоботи за шостак. (Ількевич)

Жартують із таких, що веселяться, танцюють та гукають, хоч бідно одягені, а також із самохвальців, що роблять багато шуму із-за марної причини. Пор. Adalberg Huk 1, тільки тут замість чоботи читаємо «роботи», що змінює значення приказки. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 190.

6. Іди без гуку. (Нагуєвичі)

Значить без клопоту, без біди, без паради.

7. Наробив гуку-стуку. (Коломия)

Значить накричав, наробив клопоту та метушні. Пор. Adalberg Huk. 1.

8. Справлю я ти гук. (Нагуєвичі)

Значить наб’ю, нароблю біди.

9. Там того не гук. (Дрогобич).

Значить не багато.

10. Тебе би, дівонько, вже чьис до гука відвести. (Березів)

Лаяли сварливу, остру на язик дівчину. Гук – вепер. Мовляв: ти повинна-б уже скурвитися, тобі не слід бути дівкою.

11. То не люде, то самі свинцкі гуки. (Криворівня)

Свинські гуки – рила. Жалувався гуцул на свою громадську старшину.

12. Як не гуком, то буком. (Ценів)

Коли не осягне своєї цілі погрозою, криком, то хапається до бійки.

Гукнути

1. Гукнув го меже плечі. (Нагуєвичі)

Значить ударив так, що аж гук пішов.

2. Гукнув як з бодні. (Нагуєвичі)

Значить крикнув грубим, сильним голосом. Пор. Wander I (Bass 1).

3. Як гукнеш, так ти сі відгукне. (Ценів)

Як ти про людей говориш, так вони й про тебе; коли кому зробиш лихо, він тобі відплатиться тим же. Пор. Носович 480; Wander III (Rufen 17).

Гулюкати

1. Гулюкают на мене як на вовка. (Kolberg Pokucie)

Кричать, цькують, докучають мені.

[Доповнення 1910 р.] 2. Гулюкают, гий на пса. (Жидачів)

Кричать сердито, лають.

Гуля

1. Гулю му висадило. (Нагуєвичі)

У нього напухло щось, учинився боляк, набито гудз.

Гулянка

1. Гулянка сон відбирає. (Ценів)

Гуляючи, спати не хочеться, навіть тоді, коли гуляють приміром толочани по цілоденній, а то й цілотижневій роботі в полі.

2. Гулянки до добра не ведуть. (Нагуєвичі)

Навпаки, дуже часто ведуть до деморалізації та злочинів.

3. З гулянки сили не прибуде. (Нагуєвичі)

Прогулявши всю ніч, парубок чи дівка потім у день поводяться як сонні.

4. На гулянки то ти є, а до роботи то тебе нема. (Нагуєвичі)

Докір гулящій а не дуже прудкій до роботи людині.

Гуляти

1. Гуляв би, аж ним підносит. (Нагуєвичі)

Рветься до танцю, не може встояти спокійно на місці.

2. Гуляє як вітер по поли. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що живе зовсім свобідно та безжурно.

3. Гуляє як огер. (Нагуєвичі)

Говорять про здорового, гулящого парубка.

4. Гуляє як теля на мотузку. (Лучаківський) … на припоні. (Лучаківський)

Сміються а такого, що танцює не вміючи, або я чоловіка, що стоїть під жінченим пантофлем.

5. Гуляй доню, я ти ни бороню! (Львів)

Говорить мати дочці звичайно з докором, мовляв: за наслідки відповіси сама.

6. Гуляй душа, поки тепла! (Городок)

Сміють я зі старого, слабовитого, що пускається в танець. Пор. Adalberg Hulać 2.

7. Гуляй Семене: я до тебе, а ти до мене! (Войнилів)

Жартують із новомодного французького танцю (кадриля), де пари скачуть супроти себе vis à vis.

8. Гуляти аж сі рве, а до роботи хоць го забий. (Нагуєвичі)

Говорять про танцюристого, а до роботи лінивого парубка.

9. Гуляют, аж з ходаків віхті губjит. (Нагуєвичі)

Жартують із гулящої голоти.

10. Гуляют, аж коршма стогне. (Коломия) … дуднит. (Голобутів)

Про гучне гуляння з великим стуком та голосними викриками.

11. Гуляют, аж підковами огню крешут. (Нагуєвичі)

Кресати огню підковами в часі танцю вважалося чомусь великим шиком для парубка.

12. Гуляют, аж хата ходит. (Нагуєвичі)

Значить у хаті такий рух, що здається, буцім хата й сама крутиться.

13. Гуляют, мало до повали головами не бют. (Нагуєвичі)

Говорять про надто голосні та охочі танці з підскоками.

14. Є куди гуляти. (Нагуєвичі)

Говорять про який будь широкий простір, або великий пай роботи, яку треба зробити.

15. Не довго вже міні гуляти по світі. (Крехів)

Говорить старий чоловік, що чується близьким смерті.

16. Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не наробить. (Ількевич)

Гуляє тут очевидно не значить: танцює, а ширше: нехай забавляється, нехай живе по своїй волі.

17. Ой гуляйте, портки мої, ще вас маю дома двої! (Пужники)

Кепкують із гулящого, а слабоумного парубка. Приказка основана на анекдоті, пор. Етнографічний збірник VI; Schleicher 176.

18. Сама гуляй, сама с-и. (Львів)

Значить сам забавляєшся або загалом робиш щось приємне собі, то сам і поноси наслідки.

19. Старі баби гуляют, буде слота. (Станіславів)

Жартують, коли старі жінки пускаються в танець.

20. Ще є коли дівков гуляти. (Стрий)

Говорить незасватана дівчина.

21. Як гуляв, гет прогуляв: від шапочки до холяв. (Коломия)

Говорить веселий парубіка, що в своїх забавах не вмів заховати межі.

22. Як гуляв, так гуляв: ні чобіт, ні холяв. (Ількевич) … без … без … (Яворів)

Кепкують із бідолахи, що пускається танцювати босо.

[Доповнення 1910 р.] 23. Видим, як гуляют, не видим як роботают. (Тростянець)

Мова про бідних людей, що напрацювавшися люблять погуляти.