Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Грай-гора – Грейцар

Іван Франко

Грай-гора

1. А йшов бис на Грай-гору! (Нагуєвичі)

Грай-гора, дослівний переклад німецької назви Spielberg, кріпость у Моравії, в якої казематах до половини 1860-х років держали тяжких злочинців, в тім числі й галичан. Прокляття: щоб ти попав у число тих злочинців, що йшли на Шпільберг.

Гралі

1. Хоч на гралі, аби далі. (Березів)

Веди якесь діло хоч з тяжкою бідою, аби наперед, аби не покинув ти не стояв на місці. Гралі – суховила.

Граматично

1. Ні граматично, ні поетично. (Львів)

Міщанська приказка. Значить сказано зовсім не до ладу.

2. То не граматично. (Мінчакевич)

Значення мабуть як попереднього числа.

Грамота

1. Прочитав грамоту. (Petruszewicz)

Значення неясне, мабуть вилаяв його, накартав.

Грамотика

1. Втер му грамотики. (Косів)

Грамотика – пісна приправа до хліба, зложена в часнику, оцту й солі. Значить наробив йому бешкету, встругнув якогось злого збитку, ввалив у біду.

Границя

1. Вивезли би ті в границю! (Нагуєвичі)

Давно був звичай, що відьмаків та самовбивців хоронили на границі між двома селами. Пор. Етнографічний збірник XV, 149.

2. Від границі до границі. (Нагуєвичі)

Це був максимальний, повний наділ грунтовий парового господаря, розуміється, при однаковій широкості наділів.

3. На кождій граници брав по г-ци. (Ясениця Сільна)

Давніший селянський самосуд над злодієм полягав у тім, що зловленого злодія водили від одного пошкодованого господаря до другого, і на границі кожного обійстя, звичайно на перелазі, давали йому певне означене число буків. Тепер поговірка лишилася хіба як насміх над потомками колишніх таких горопах.

4. Нема му границі. (Нагуєвичі)

Нема межі його захланності та злобі.

Гранка

1. Оббили го на всі штири гранки. (Нагуєвичі)

Значить на всі боки, набили страшенно.

2. Пішов у гранки. (Нагуєвичі)

Говорять про ячмінний або голомшаний колос, що вже починає наливатися; в дозрілому стані він має у ячменю чотири, а в голомші дві гранки.

Грань

1. Впав як у грань. (Нагуєвичі)

Вскочив у велику біду, в сварку або бійку, де йому дісталося.

2. Коли грань порскає на серед хати, то гості будут. (Нагуєвичі)

Народне вірування. Огнище, як центр хатнього життя, загалом буває центром різних вірувань. Пор. Етнографічний збірник V, 191.

3. Сіджу як на грани. (Нагуєвичі)

Значить нетерпливлюся, рад би йти геть, мені ніколи.

[Доповнення 1910 р.] 4. То так, як на грань. (Буданів)

Тобто: кинути; кинеш, і воно щезає, мовби згоріло. Образово про хліб або страву, які поставлять перед голодних людей.

Грати

1. Або грай, або гроші віддай. (Ількевич)

Говорять такому, що взявся робити щось і зволікає аби порається дуже помалу та нескладно. Пор. Adalberg Grać 2.

2. Або грай, або стуй, або собі нарихтуй! (Нагуєвичі)

Жартливо приговорюють музиці, який узявшися грати до танцю щохвилі зупиняється, буцімто наладжуючи інструмент. Пор. Adalberg Grać 1.

3. А грали би ти органи в грудьох! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти хрипів та кашляв, не можучи ані говорити ані дихати. Пор. вище. Аргани 1.

4. А грало би ти в вухах! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тобі шуміло в вухах від болю голови.

5. Грає му по носі. (Нагуєвичі)

Старшує над ним, робить собі з нього кпини.

6. Грай ти Матвію, бо я не вмію. (Лучаківський)

Говорять про такого, що звалює на іншого діло, до якого первісно взявся сам.

7. Грают води, як Дунаї. (Нагуєвичі)

Говорять про велику повінь, що виступила з берегів.

8. Заграти кому. (Гнідковський)

Значить допекти, досолити кому.

9. Інакше я тобі заграю. (Кобиловолоки)

Значить дам тобі пізнати себе, допечу тобі.

10. Йому тілько в то грай! (Нагуєвичі)

Значить він тільки цього й хоче, це йому на руку. Пор. Brzozówski Grać 5.

11. Не грай кітко з песиком! (Petruszewicz)

Осторога слабшому, щоб не зачіпався з міцнішим. Пор. Wander IV (Spielen 119).

12. Не грати воробцеви з соколов. (Гнідковський)

Слабому з міцним не то боротися, але навіть забавлятися не слід, бо те, що у міцного може бути гра, слабому може бути загибель.

13. Сам грає, сам скаче. (Сороки)

Говорять про відлюдка, що не любить людського товариства і забавляється сам собі.

14. Сам собі граю, сам собі розумію. (Бібрка)

Говорить чоловік заздрий на свою самостійність, егоїст, що не любить, аби інші мішалися в його діла.

15. Сам собі граю, сам собі скачу. (Нагуєвичі)

Значить вам нічого до мене, не прошу вашої помочі ані вашого осуду.

16. Ти граєш, як знаєш, а я скачу, як хочу. (Гнідковський)

Говорить чоловік, якому докоряє інший, що не хотів у якімось ділі йти за його радою.

17. Хто грає, той виграє. (Дрогобич)

Розуміється, коли йому пощастить. Пор. Záturecky ХІІ, 402.

18. Хто грає, той програє. (Дрогобич)

Це буває найчастіше, пор. Wander IV (Spielen 82).

19. Хто не грає, той не виграє. (Дрогобич)

Говорять запалені грачі, оправдуючи свою пристрасть. Пор. Wander IV (Spielen 65).

20. Хто не грає, най у карти не зазирає. (Дрогобич)

Хто не робить діла, нехай не мішається до нього, не підглядає.

21. Хто не грає, той не програє. (Дрогобич)

Звичайна поговірка тих розумних людей, що цураються гри в карти. Пор. Čelakovský 142; Wander IV (Spielen 66); Adalberg Grać 18.

22. Як заграють, так танцюй. (Ількевич, Petruszewicz)

Як притисне потреба, то чоловік мусить робити так, як його силують обставини.

23. Як грают, так скачи. (Гнідковський)

В товаристві мусить чолові достроюватися до загально прийнятого тону та звичаю. Пор. Čelakovský 129; Adalberg Grać 11; Záturecky IV, 237.

24. Як грают, так танцюют. (Залісє) … танцюй. (Нагуєвичі)

Вчинки людей відповідають тому настроєві і тим пануючим поняттям, які держаться в тій сфері, серед якої вони живуть. Пор. Wander ІІІ (Pfeife 53); Adalberg Grać 12. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 214.

25. Як ти граєш, так я йду. (Замулинці)

Говорить чоловік підвладний до свого верховода.

26. Як тобі грают, так скачи! (Нагуєвичі)

Напучують молодого чоловіка або такого, що наймається в службу, щоб підладжувався під волю своїх господарів. Пор. Adalberg Grać 14.

[Доповнення 1910 р.] 27. Міні не такої грає. (Товсте)

У мене гірша біда.

[Доповнення 1910 р.] 28. Хто не грає, той не пріграє. (Нагуєвичі)

Не мішаючися до гри, він нічого не зискає і нічого не стратить. Пор. глусті. 142.

[Доповнення 1910 р.] 29. Я так граю, як сам знаю, а ти скачеш, як сам хочеш. (Хлівчани)

Оба поступають автономно. Пор. т. І, Грати 16.

Граф

1. Сохтували за графа, и дали за драба. (Лолин)

Сохтувати – лагодити, мати на приміті. Говорять про дівку, що зразу мала надію вийти замуж за якогось багача, а потім вийшла за бідного. Драб у Лолині має значення: бідний чоловік, жебрак.

Грач

1. Був у нас такий грач, вивели го дівки в с-ч, дали йому стебелце, аби дзьобав г-нце. (Снятин)

Жартують із такого, що береться грати на якімось інструменті не вміючи.

2. Грача пізнают по граню, а с-ча по с-ню. (Дрогобич)

І загалом зручність та вмілість усякого робітника видно по результатах його праці. Гумористичний тон приказки вказує зрештою на те, що грача, музиканта не вважають дійсним робітником, а зачисляють радше до «дури-грошів».

3. Для доброго грача нема поганої скрипки. (Лучаківський)

І загалом добрий робітник по думці наших селян дасть собі раду і з поганим знарядом.

4. Пізнай грача, не партача. (Ількевич)

Говорять, чуючи гру дійсно тямучого грача.

Гребля

1. Греблев до ставу йдут. (Нагуєвичі)

Гребля і став – поняття нерозлучні. Хто вийшов на греблю, тому й до ставу близько.

2. Греблю до ставу будуют. (Тернопіль)

Тобто: відповідно. Образово; треба носитися відповідно до маєтку, не вдавати великого багача, коли не маєш грошей. Пор. Adalberg Grobla 1.

3. Греблю му вирвало. (Вороблевичі)

Він поніс великі страти, його господарство упадає що раз дужче та безупинно.

4. Чия гребля, того й став. (Тернопіль)

Став властиво тільки наслідок усипаної греблі, якою загачено ріку; отже хто усипав греблю, той тим самим і властитель ставу.

Грейцар

1. Аби ми грейцар дарував, то ньи! (Нагуєвичі)

Говорять про твердосердого, скупого чоловіка.

2. Ані грейцарьи при души не має. (Нагуєвичі)

Не має не лише про собі, але і в усім своїм мяєтку. Пор. Adalberg Grosz 65.

3. Ані грейцар не спущу. (Нагуєвичі)

Від умовленої ціни не відступлю, не вменшу її ані на гріш.

4. Ану ріж мі, ци маю хоць грейцар. (Нагуєвичі)

Значить хоч ба мені грозили смертю і жадали грошей, то таки я не дав би нічого, бо не маю. Пор. Adalberg Grosz 79.

5. Ану тріси мі, ци з мене грейцар витрісеш. (Нагуєвичі)

Говорить безгрішний чоловік. Трясти має спеціальне юридичне значення: роботи ревізію, обшукати, та тут очевидно допущено жартливу гру слів.

6. Без грейцарьи сі не випущьий. (Нагуєвичі)

Пильнуй так, щоб усе мав дещо грошей на несподівані потреби.

7. Без грейцарьив як без очий. (Нагуєвичі)

Чоловік не може рушитися нікуди. Пор. Гроші 11.

8. Видав єм сі до грейцарьи. (Нагуєвичі)

Видав усі гроші.

9. Вийшов єм з грейцарьи. (Нагуєвичі)

Розтратив усі гроші. Пор. Гроші 19.

10. В кого грейцар чує, до того прибишує. (Нагуєвичі)

Говорить про підхлібного чоловіка, ласого на даремні угощення або дарунки. Прибишує значить підсусіджується, вчащає до його дому.

11. В нього сі грейцар не загріє. (Нагуєвичі)

Значить він швидко пустить гроші з рук, видасть їх. Пор. Záturecky X, 806.

12. Все сі десь у чоловіка грейцар заваджьиє. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що має гроші, з тим орієнтальним нахилом – виставляти все своє малим, лихим і маловартим, отже з грошей зроблено один крейцар.

13. Все якийсь грейцар капне. (Нагуєвичі)

Значить від часу до часу трапиться заробіток або загалом якийсь грошевий дохід. Капання гроша пор. Adalberg Grosz 54.

14. Всьо до грейцарьи заплатив. (Нагуєвичі)

Значить заплатив гладко, вповні, до решти. Пор. Wander II (Heller 88).

15. Грейцар до грейцарьи складає. (Нагуєвичі)

Говорять про бідного чоловіка, що з трудом, по крейцару стягаєгься на якусь суму грошей.

16. Грейцар легко видати, а не легко здибати. (Коломия)

Говорять з докором марнотратникові.

17. Грейцар не ворог. (Нагуєвичі)

Він у потребі не зрадить, а допоможе.

18. Грейцар не завадит, а в біді порадит. (Коломия)

Він у житті не затяжить, але в пригоді допоможе.

19. Грейцар не просит їсти, а ще й сам дасть. (Голобутів)

Приказка малює ідеал доброго приятеля: не бути другому тягаром, але підмогою.

20. Грейцар не гроші. (Дрогобич)

Значить це занадто мала сума, щоб торгуючися різнитися на ній.

21. Грейцар не гроші, коза не худоба, дівка не людина. (Збараж)

Головний натиск вкадеться на третьому реченню, що висловляє погляд якогось мізогіна.

22. Грейцером сі не запоможеш. (Нагуєвичі)

Занадто мала грошева сума не заратує чоловіка в потребі.

23. Грейцар юшка, а два галушка. (Пужники)

Так примовляє своїм робітникам скупий чоловік, щоб не багато їли, пор. Етнографічний збірник VI, 49.

24. Добро й грейцар, як двох нема. (Нагуєвичі)

Нехай буде хоч що-будь, коли нема більше.

25. До грейцарьи випташив. (Нагуєвичі)

Обікрав його, вибрив по троху у нього всі гроші. Пор. вище Випташити 1.

26. До грейцарьи сі витьигнув. (Нагуєвичі)

Значить видав усе що мав; щоб дати потрібні на якесь діло гроші, спродав усе що мав; віддав до останка.

27. Жьидимо того грейцарьи, як кані дожджу. (Нагуєвичі)

Говорять бідні люди, яким рідко коли удається заробити який гріш. Про те, чому каня жадить дощу, див. далі Каня.

28. За грейцар би тата рідного продав. (Нагуєвичі)

Говорять про ледачого, захланного чоловіка, у якого нема нічого святого.

29. За грейцар до віта не підемо. (Нагуєвичі)

Говорять ті, що торгуються і вже стали на невеличкій різниці; мовляв, занадто мала різниця, не варта того, щоб за неї сперечатися.

30. Зложив ладний грейцар. (Нагуєвичі)

Значить показну суму грошей.

31. І грейцар пішки не ходит. (Нагуєвичі)

Значить і найменшої суми не слід легковажити.

32. І грейцарьи на дорозі не найдеш. (Нагуєвичі)

Значить і на нього треба заробити. Пор. Adalberg Grosz 36

33. І грейцар у пригоді стане. (Нагуєвичі)

І найменша грошова сума може порятувати чоловіка в пригоді.

34. І за грейцар дорого, як грейцарьи нема. (Нагуєвичі)

Що для грошовитого чоловіка дешево, те для безгрішного дорого. Пор. Adalberg Grosz 11.

35. І зломаного грейцарьи би не дав. (Нагуєвичі)

Значить не хоче дати нічого, чоловік скупий.

36. Кервавий то грейцар. (Нагуєвичі)

Значить гірко зароблений, добутий з небезпекою життя.

37. Кому варто грейцар, а кому й два. (Дрогобич)

Говорить продавець, коли покупець мовить йому, що якась річ не варта тієї ціни, якої він просить за неї.

38. Не виджу грейцарьи, як сліпий плота. (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, що не має де заробити на гріш.

39. Нині на грейцар тьижко. (Нагуєвичі) За грейцар тепер тьижко на світі стало. (Нагуєвичі)

Значить тепер тяжко роздобути гроша, нема заробітків і нема що продати.

40. Оберне той грейцар пjить раз у пальцьох, заки го видасть. (Нагуєвичі)

Говорять про скупого, ощадного чоловіка. Пор. Wander II (Groschen 46).

41. Отой свjитий грейцар бодай сі й на камени родив. (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, якому рідко коли удається спромогтися на деякий гріш.

42. Оттаке! і за грейцар тай гірке! (Орелець)

Мабуть оперто ті відомому анекдоті про дурня, якому нараяно за крейцар купити перцю. Жартують із такого, що купив щось дешево і дивується бачачи, що та річ зовсім ледача.

43. Про грейцар не збіднієте. (Любша)

Звичайна жебрацька формула, якою просять прохожих дарувати їм хоч крейцар. Пор. Adalberg Grosz 27, 29.

44. Пусти грейцар з рук, а сам стій як друк. (Ценів)

Говорить такому, що легкомисно видав усі свої гроші, а в потребі не має чим помогти собі. Друк у покутськім та гуцульськім діалекті – дурень, ледащо.

45. Став єм без грейцирьи. (Нагуєвичі)

Видав усі гроші, опинився без гроша.

46. Тим грейцаром сі не видасьте. (Любша)

Даючи крейцар, іще не видасте всього свого добра. Жебрацька формула, пор. Етнографічний збірник V, 107.

47. То не грейцар тай не два. (Нагуєвичі)

Значить це значніша сума грошей, це не абищо.

48. То якийсь грейцар іззіло. (Нагуєвичі)

Значить це коштувало не малі гроші.

49. Тут кождий грейцар кровю обкіпів. (Нагуєвичі)

Говорив бідний чоловік, платячи тяжко заробленими грішми податок.

50. У мене грейцар грейцарьи ніколи не видит. (Нагуєвичі) … не догонит. (Нагуєвичі)

Значить як один трапиться, то його попередника вже давно нема; доходи не покривають видатків.

51. У нього грейцаром не смердит. (Нагуєвичі)

Значить він не має грошей, і духу їх у нього не чути. Пор. вище Гроші ч. 152.

52. У нього сі грейцар не заваджьиє. (Нагуєвичі)

Значить у нього грошей нема. Пор. вище ч. 12.

53. Чого в місті за грейцар найбільше? Перцю. (Дрогобич)

Образово: коли за дешеві гроші дають чогось багато, то це певно буде щось гірке та неприємне.

54. Чує в нього грейцарі. (Нагуєвичі)

Міркує, що цей має гроші. Чути, себто занюхати гроші див. вище ч. 10.

55. Чужий грейцар своїх десіть забере. (Нагуєвичі)

Коли хто неправно присвоїть собі або вкраде чужого хоч найменшу дрібку, то іноді тратить свого далеко більше. Пор. Adalberg Grosz 39.

56. Чую тебе, як грейцар у бесагах. (Косів)

Говорив гуцул до якогось посіпаки; мовляв, ти супроти мене такий маловартий, як той крейцер, якого тягару в бисагах зовсім не чути.

57. Ще ту якийсь грейцар маю. (Нагуєвичі)

Маю ще дещо, небагато грошей.

58. Як би той грейцар потиснув, то видиш би з нього кров потекла. (Нагуєвичі)

Говорять про тяжко зароблений або людською кривдою добутий гріш.

59. Я на свій грейцар усе дьирку найду. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що давав комусь гроші, а той не хотів прийняти їх; значить знайду на що їх видати.

60. Я на той грейцар тьижко гарую. (Нагуєвичі)

Заробляю його важкою працею.

[Доповнення 1910 р.] 61. Грейцар ни шуска, дівка ни люди. (Жидачів)

Пор. т. І, Грейцар 21.

[Доповнення 1910 р.] 62. Грейцар, шустка та й корона – Онофрій, Михась тай Никола. (Камінне)

Мудрування.

[Доповнення 1910 р.] 63. Жідає грейцара, як сліпий дороги. (Снятин) Жьидит … (Нагуєвичі)

Пор. т. І, Грейцар 27.

[Доповнення 1910 р.] 64. За грейцар випє, за шустку пєний. (Ілинці)

Щаслива вдача задоволена малим.

[Доповнення 1910 р.] 65. За грейцар і кіт пє. (Ворохта)

Значення неясне. Може п’є за грейцар молока.

[Доповнення 1910 р.] 66. За грейцар пігнав би козу ді Львова. (Жидачів) За грейцар би миш до Львова гнав. (Нагуєвичі)

Говорять про скупого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 67. З грейцарів більші гроші робльи сі, як з левів. (Тростянець)

Деякі люди, щадячи дрібні гроші доходять до маєтку, а інші маючи більше грошей, більше тратять.

68. Грейцар не гроші, фрайтер не шаржі. (Коломия)

Приповідають вояки, що не мають обов’язку салютувати фрейтрам.

969. За грейцар би тридневну козу лупив. (Коломия)

Козу, що вже три дні як зарізана або здохла, дуже трудно лупити.

70. За грейцар дав би сі повісити. (Нагуєвичі)

Такий захланний на гроші.

71. Маєш два грейцарі, іди до міста і купи смачного й красного. (Пужники)

Смачне то сіль, а красне мітла, пор. Етнографічний збірник VI, 162.