Гречка – Гринь
Іван Франко
Гречка
1. Гречка му на бороді цвите. (Тернопіль)
Значить борода сивіє, чоловік старіється.
2. Гречка, не гречка, – марш! (Войнилів)
Не зважаючи ні на які перешкоди йди наперед. Натяк на анекдот про жидів, що йдучи походом зупинилися вночі перед гречкою, принявши її за воду, поки вранці не перейшли, за те слідуючої ночі принявши воду за гречку, кинулися в неї і потонули. [Ця приповідка прокоментована у статті І. Франка «Жидівська війна» (1892 р.) – М. Ж., 20.03.2021 р.]
3. На гречку орати. (Гнідковський)
Значення неясне.
4. Най буде гречка, аби не була суперечка. (Лучаківський) Нехай … най не буде. (Ількевич)
Характеризують згідливого чоловіка, який «для святої згоди» готов і мак признати за гречку. Пор. пісню:
Каже мужик: гречка, –
Жінка каже: мак!
Ой так, так, так, так,
Нехай буде з гречки мак.
5. Пережену я тебе через гречку. (Косів)
Значить заб’ю, задам страху. Говорить парубок до другого, який робить йому конкуренцію у дівчини. Пор. Перший вінок с. [у виданні бракує номера сторінки].
6. Посію гречку під груду, то видіти її не буду. (Заставці)
Господарське правило велить сіяти гречку в вогку землю.
7. Рецьки не рецьки, моє войски марш! (Ясениця Сільна)
Значення як вище ч. 2.
8. Сій гречку і просо, будеш ходити босо. (Нагуєвичі)
А ні один ані другий із тих родів збіжжя не родиться добре в Нагуєвичах, значить сіючи їх звичайно треба числити на страту. Пор. Adalberg Hreczka 1.
9. Скакати в гречку. (Збараж)
Заходити собі з чужими жінками або чоловіками, чужоложити.
Гриб
1. Багато грибів, а мало хліба. (Скварава)
Говорять про вогке літо, в якому буває багато грибів, а за те хліб вимокає або гниє в полі. Пор. Adalberg Grzyb 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 140.
2. Богато два гриби в борщ. (Petruszewicz, Ількевич) За много … (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] За багато два гриби в борщ. (Броди)
Гумористично характеризують якийсь надмір, хоча властиво два гриби в борщ зовсім небагато, а радше замало. Пор. Schleicher с. 178; Wander I (Gemüse 5); Brzozówski Grzyb 1.
3. Будут гриби, та не буде їх кому збирати. (Нагуєвичі)
Ворожать, що буде колись таке літо з великою пошестю.
4. Встань грибе, най козар там сяде. (Kolberg Pokucie)
Жартують, коли молодший, менше поважний тиснеться на перше місце перед старшим та поважнішим. Гриб уважається найчільнішою губою, а козар одною з пліхших.
5. Вступися грибе, най козар сяде. (Ількевич) Посунь ся … (Petruszewicz)
Значення як вище.
6. Грибки як перстінці. (Нагуєвичі)
Говорять про малі, круглі гриби.
7. Гриб ніколи сам не росте, а все мусят мати собі товаришьи. (Нагуєвичі)
На підставі цього вірування кожний, знайшовши в лісі одного гриба шукає недалеко цього доконче й другого, пор. Етнографічний збірник V, 167; Adalberg Grzyb 4.
8. Гриб як капелюх. (Нагуєвичі)
Мова про великого, крисатого гриба.
9. Гриб як панич. (Нагуєвичі)
Про гарного, молодого гриба.
10. Гриб як халяпа. (Нагуєвичі)
Гнилий, розточений черв’яками гриб.
11. Жди грибе, може тя хто здибле. (Стежниця)
Характеризують довге та безплідне дожидання чогось непевного, якоїсь далекої черги. Пор. Adalberg Grzyb 15.
12. За гриби по-и, за козарі дай ми. (Нагуєвичі)
Жартують парубки з дівчат, що ходять у ліс на гриби.
13. Коли гриби зародьит, то на людий помір буває. (Нагуєвичі)
Народне вірування, пор. Етнографічний збірник V, 167.
14. Коли-сь не гриб, не лізь у борщ. (Коропець)
Образово: коли ти не здібний до чогось, то не берися за це діло.
15. Коли-сь не гриб, не лізь у кіш. (Гнідковський)
Не додавай собі гідності ані почесті, яка тобі не належиться.
16. Коли-сь ся обрав грибом, лізь в кошіль. (Ількевич, Petruszewicz) … обібрав за гриб … (Тучани) … лізь у борщ. (Теребовля)
Коли ти взяв на себе якусь гідність чи якесь діло, то сповняй же все як слід. Пор. Adalberg Grzyb 10; Симони 1815; Brzozówski Grzyb 3.
17. Обібрав єсь сі грибом. лізь же в кошелик. (Городенка)
Значення як вище. Пор. Brzozówski Grzyb 2.
18. Про гриб не згиб. (Березів)
Значить без грибів чи загалом без якоїсь маловажної речі не пропаду.
19. Про єдного гриба буде борщ. (Гнідковський)
Не зважаючи на якусь невеличку хибу, діло зробиться.
20. Сидит як гриб у траві. (Броди)
Сидить мовчки, непорушно, ховається від когось.
21. Сіди грибе, аж тя хто здибе. (Lewicki) Чекай … (Грибовичі) … закни … (Теребовля) … зак ті шо … (Яворів) … ні тя хто … (Петрушевич)
Значення як вище. ч. 11.
22. Старий гриб, що го хробаки розточили. (Нагуєвичі)
Говорять про старого, зовсім знемощілого чоловіка.
23. Тогди сі за грибами ходит, коли родьи. (Kolberg Pokucie)
Тоді треба пильнувати діла, коли на нього відповідна пора. Пор. коломийку:
Не тепер, не тепер по гряби ходити,
В осени, в осени, як будут родити. (Белелуя).
24. То старий гриб. (Нагуєвичі)
Говорять про старого, дряхлого чоловіка.
25. Тут грибами пахне. (Нагуєвичі)
Деякі селяни пізнають у лісі грибові місця по запаху.
26. Ще сі ни чіньи гриби. (Криворівня)
Значить ще не родяться, ще не пора на них.
27. Як би гриби добра річ була, то би їх вовк у лісі їв. (Нагуєвичі)
Так дехто висловлює свою нехіть до грибів.
[Доповнення 1910 р.] 28. Ко-сь сі обібрав за гриба, то лізь у козуб. (Миколаїв над Дністром)
Варіант до т. І, 16, 17.
[Доповнення 1910 р.] 29. Устань гриби, най козар сєди. (Жидачів)
Варіант до т. І, Гриб ч. 4, 5.
Григорів
[Доповнення 1910 р.] 1. Григорів – вигорів. (Підмихайлівці)
Мудрування.
[Доповнення 1910 р.] 2. Григорів часом вигаруйи: там хата згорит, там хата згорит. (Підмихайлівці)
Сусідська поговірка. [Григорів лежить всього у 2 км на захід від , обидва у Рогатинському районі ІваноФранківської області. – М. Ж., 20.03.2021 р.]
Грижа
1. І в Парижу має чоловік грижу. (Жабє)
Значить від гризоти чоловік ніде не вільний.
2. Мав грижу на серци. (Криворівня)
Значить турбується чимось, щось допікає йому.
Гризня
1. Гризня меже ними, як у пеклі. (Рогатин)
Говорять про сварливу, незгідливу сім’ю.
2. Що дня гризня. (Крехів)
Це звичайна доля бідного чоловіка. Та вона не минає й багатих, як свідчить девіз Рудольфа Габсбурського; Allzeit mit Sorgen, пор. Wander IV (Sorge 1).
Гризота
1. Аби дньи без гризоти не було! (Нагуєвичі)
Говорять, коли ні з цього ні з того набігає причина до якоїсь нової гризоти. Пор. Wander IV (Sorge 2).
2. Без гризоти чоловік не прожиє. (Голобутів)
Вона всякого постигає. Пор. Wander IV (Sorge 35).
3. В гризоті година роком стає. (Нагуєвичі)
Чоловікові кучиться, години пливуть помалу.
4. В гризоті чоловікові світ не милий. (Нагуєвичі)
Він не хоче дивитися ні на що, бажає собі смерті.
5. В гризоті чоловік сам не знає, що з собов робити. (Нагуєвичі)
Він тиняється безрадно сюди й туди.
6. Від гризоти голова сивіє, а розум дуріє. (Коломия)
Чоловік тратить і розум і здоров’я через надмірну турботу. Пор. Wander IV (Sorge 80, 81, 82).
7. Від гризоти голова схне. (Голобутів)
Чоловік нудьгує, томиться.
8. Від гризоти не втечеш. (Коломия)
Вона йде за тобою, не попускається тебе до смерті.
9. Від гризоти світ сі крутит. (Нагуєвичі)
Чоловік тратить супокій, не може зібрати думок.
10. Гризота біді не порадит. (Нагуєвичі)
Самою гризотою без діла біді не поможеш. Пор. Wander IV (Sorge 17, 30, 31, 32, 53, 71).
11. Гризота вік коротит. (Коломия)
Чоловік, що багато турбується, підкопує своє здоров’я.
12. Гризота голову сушит. (Нагуєвичі)
Морочить чоловіка, відбирає йому супокій. Пор. вище ч. 7.
13. Гризота до коршми гонит. (Унятичі)
Не знаходячи супокою дома або при праці, чоловік іде до корчми, щоб тут знайти хоч хвилеве забуття. Пор. Čelakovský 186; Wander IV (Sorge 5).
14. Гризота з чоловіка кров ссе. (Голобутів)
В ненастанній турботі чоловік робиться марний та блідий, немовби стратив багато крові з тіла.
15. Гризота мі їсть. (Нагуєвичі)
Турбуюся дуже, турбота обезсилює мене. Пор. Wander IV (Sorge 163).
16. Гризота на твою голову! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тобі трапилося лихо та турбота.
17. Гризота сі мене вчепила. (Нагуєвичі)
Гризоту уявлено як демона, що пристав до чоловіка і не попускається його.
18. Гризота спати не дає. (Станіславів)
Чоловік, зайнятий турботою, не може заснути. Пор. Wander IV (Sorge 63, 76).
19. Гризота, то найбільша сушиголова. (Березів)
Вона втомляє чоловіка, підкопує його сили.
20. Гризота то нещістьи. (Нагуєвичі)
Вже хоч би тим, що підкопує у чоловіка енергію та охоту до діла.
21. Гризота то тьижкий ворог. (Ясениця Сільна)
Ніякий ворог так не прикрутить чоловіка, як розстрій у його власному нутрі і брак життєвої енергії.
22. Гризоті як слоті кінцьи нема. (Нагуєвичі)
Вона супроводять чоловіка від молодості до могили.
23. До гризоти ще й біда приходит. (Ценів)
Звичайно на чоловіка пригнобленого гризотою спадають щоразу нові клопоти, бо він не може дати собі ради з одним.
24. З гризоти аж почорнів. (Станіславів)
Говорять про тяжко затурбованого чоловіка.
25. Іди без гризоти! (Нагуєвичі)
Значить не роби клопоту та замішанини.
26. Має гризоту на серци. (Нагуєвичі)
Значить турбується чимось. Гризота уявляється як щось таке, що налягає на серце і гризе його. Пор. Wander II (Herz 385) і вище Грижа 2.
27. Мало ми своєї гризоти, то ще й ти приходиш! (Нагуєвичі)
Значить я маю й свого клопоту досить, не треба мені брати й твоїх на себе. Пор. Wander IV (Sorge 26).
28. На гризоту й плач не поможе. (Нагуєвичі)
Плачем не зарадиш ніякому лиху.
29. На мою гризоту ті наднесло. (Нагуєвичі)
Говорять при приході якогось нелюбого гостя, який причиняє багато турботи.
30. Напитав собі гризоти. (Нагуєвичі)
Значить вмішався в якесь клопітне, немиле діло.
31. На що мені гризоти на здорову голову? (Нагуєвичі)
Значить це діло може привести мені багато клопоту, тому я й не хочу встрявати в нього.
32. Не досить ми свої гризоти, ще й чужа біда на мене насідає. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, у якого хтось просить підмоги та порятунку.
33. Не мав бим гризоти, та тебе. (Нагуєвичі)
Відмовляють, коли якийсь посторонній чоловік просить зайнятися його ділами.
34. Не поможе гризота, лиш поможе робота. (Коломия)
Даремно турбуватися, треба робити діло.
35. Отто гризота, не йде хліб до рота! (Березів)
Значення трояке: 1) в турботі чоловік тратить охоту до їди, 2) чоловік турбується того, що нема що їсти; 3) жартливе, мовляв: це ще не не така гризота, коли хтось не може їсти хліба, видно, що не терпить голоду.
36. Позбув єм сі гризоти з дому. (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, у якого вмерли сварлива, а хоровита жінка.
37. У кожного своя гризота. (Нагуєвичі)
Кожний має й сам за себе чим гризтися, не може дбати про потреби іншого. Пор. Wander IV (Sorge 22).
38. Ци наслано на мене гризоту, ци яка кара божа? (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, що мав сварливу а до того хоровиту жінку, нездібну до праці. Гризоту уявлено як якусь хворобу, яку можна наслати чарами.
39. Через гризоту не тьижко в біду впасти. (Нагуєвичі)
Жартливий плеоназм: гризота й сама вже біда і наслідок біди. Пор. Wander IV (Sorge 152).
40. Через гризоту світа не виджу. (Нагуєвичі)
Турбота займає всі мої думки, прогонює всяку радість.
41. Що йому за гризота! (Нагуєвичі)
Значить він не має чим журитися, йому про все байдуже. Пор. Wander IV (Sorge 70).
42. Я сі гризоті не піддаю. (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, що мав якусь гризоту дома, а проте не тратив своєї веселості.
[Доповнення 1910 р.] 43. Велика гризота, а порожна. (Звиняч Горішній)
Великий клопіт за малу річ.
[Доповнення 1910 р.] 44. Гризота більша війна як робота. (Жидачів)
Гризота втомлює душу чоловіка, а робота тільки тіло.
Гризти
1. А гриз бис си пальці, як ти мене гризеш! (Нагуєвичі)
Прокляття. Припускають, що свої власні пальці гризе чоловік у якійсь страшній муці, з голоду або одчаю.
2. Аж пальці гризе зо злости. (Нагуєвичі)
Характеризують стан дуже лютої сердитості. Пор. Wander І (Finger 149).
3. Гризе го як міль. (Нагуєвичі)
Значить нечутно, неспостережено нищить, підточує його сили.
4. Гризе мі як хробак дерево. (Нагуєвичі)
Говорять про якесь невідступне лихо, про злого сусіда або свояка.
5. Гризе си серце. (Збараж)
Сам себе мучить, турбується чимось.
6. Гризут сі як пес з котом. (Нагуєвичі)
Пес і кіт, це природна, віковічна антипатія. Пор. Adalberg Gryść 2.
7. Гризут сі як пси на кости. (Нагуєвичі)
Говорять про незгідних, сварливих людей. Пор. Adalberg Gryść 3; Wander II (Hund 328). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 154, 188; Bebel 201.
8. Догриз го до печінок. (Тернопіль)
Допік йому, докучив до краю.
9. Не гризи сі, бо сі борзо постарієш. (Нагуєвичі)
Жартують із чоловіка меланхолійної, журливої вдачі Пор. Čelakovský 185; Wander IV (Sorgen 25, 40).
10. Не мав бив сі чим гризти, та тим. (Нагуєвичі)
Значить це мені байдуже, тим я не думаю турбуватися.
11. Отто чим би я сі гриз! (Нагуєвичі)
Це діло пусте, маловажне і я зовсім не думаю турбуватися ним.
Гризь
1. Гризь мі сі чепила. (Нагуєвичі)
Налягла турбота на серце.
2. Має гризь на серци. (Янів)
Турбується чимось, щось не дає йому спокою. Пор. Грижа 2; Гризота 26.
Грим
1. Грим, бавх: дай Боже щістьи! (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що добру річ і в добрім намірі передає або робить з видом брутальності.
2. Грим шістьи хату! (Нагуєвичі)
Говорять про всяку несподівану новину, особливо про добру.
Гриміт
1. Гримоти, блискоти, як би сі світ валив. (Нагуєвичі)
Говорять про страшну тучу з громами та блисканням. Пор. Wander І (Donner 24).
2. З великих гримотів малий дощ. (Ясениця Сільна)
З великих заходів малі наслідки. з великих погроз мало діла. Пор. Adalberg Grzmieć 3; Wander I (Donner 21).
Гриміти
1. Гримит, аж вікна дзелинькочут. (Нагуєвичі)
Від сильного грому трясуться селянські хати і вікна в них дзвонять.
2. Гримит, аж сі земльи трісе. (Нагуєвичі)
Говорять про сильний грім.
3. Міні тото десь гримит. (Нагуєвичі)
Значить мені до цього байдуже, я цим не турбуюся, не боюся того.
4. Не добре, як загримит худобу в стайни. (Дидьова)
Вірування. Весна, в якій грім уперше чути в таку пору, коли ще сніг не зліз і не можна виганяти худоби на пашу, віщує анормальне літо.
5. Як гримит, викинь перед хату коцюбу й лопату. (Папірня)
Народне вірування. Лопата й коцюба – прилади до порання біля огню. Основна ідея якогось зв’язку домашнього огнища з небесним огнем у цьому віруванні затемнена.
6. Як гримит на голий ліс, то хліба не буде. (Комарно)
Коли гримить вчасною весною, як іще ліс не розвився, ворожать посуху. Пор. Adalberg Grzmieć 5; Wander I (Donner 12, Donnern 4).
7. Як гримит, то най же й блискає! (Мшанець)
Коли сталося щось одне, то мусить статися й друге, що являється неминучою консеквенцією першого. Пор. німецьке: Wer А sagt, muss auch В sagen, Wander І (А, 8). Приказка основана на анекдоті досить сороміцького змісту, пор. Етнографічний збірник VI, ч. 82; Wander І (Donnerschlag 2).
Гринь
1. Не лакомся Гриню на солонину. (Теребовля)
Знач їж те, що маєш, хоч і пісне.
2. «Помагай Біг, Гриню!» – «Копаю, пане, глину». (Petruszewicz)
Очевидно відповідь глухого, який не дочув, що до нього говорять. Приказкою характеризують усяку недоречну відповідь на питання. Аналогічне див. Adalberg Grzegorz 2.
3. Я до Гриньи, а Гринь як свиньи. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось на чемне привітання відповідає сердитим бурчанням, або й зовсім не відповідає.
[Доповнення 1910 р.] 4. «Добрий день Гриню!» – «Копаю глину». – «Взни мі Гриню». – «Буде на цілу зиму». (Снятин)
Ширший варіант до т. І, Гринь 2.