Говорити (131 – 272)
Іван Франко
131. Говорит таке, що нема що в скіпки взьити. (Нагуєвичі)
В скіпки беруть і виносить із хати дитячі екскременти. Отже говорить крайні дурниці. Пор. Wander ПІ (Reden 381).
132. Говорит таке, що ні ладу ні складу. (Нагуєвичі)
Говорить недоладно, недотепно, без привичних для народу форм.
133. Говорит таке, що ні лізе, ні тече, само ся волоче. (Лолин)
Говорить не до ладу, без зв’язку.
134. Говорит таке, що ні цюр, ні кап. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
135. Говорит таке, що сі купи не держит. (Дрогобич)
Говорить. без зв’язку. Пор. Adalberg Gadać 8.
136. Говорит таке, що сі слухати не хоче. (Нагуєвичі)
Значить нудно, нецікаво.
137. Говорить, що слина до губи принесе. (Ількевич)
Не перебирає в словах, мішає всячину, лається погано Пор. Adalberg Gadać 9; Mówić 38.
138. Говорит, що му на язик набриде. (Березів)
Папляє без розбору, без застанови. Пор. Wander III (Reden 388).
139. Говорить, як би в него купити. (Ількевич)
Цідить слово за словом, поводиться гордо.
140. Говорит, як би му хто язик ликом завязав. (Ценів)
Плутається, баламутить, гикається. Пор. Adalberg Mówić 46.
141. Говорить, як би три дні хліба не їв. (Ількевич)
Ледве видушує з себе слова, ліниво балакає. Пор. Adalberg Mówić 44.
142. Говорит, як віл пердит. (Коломия)
Значить пусте, непотрібне, а з невідповідною повагою.
143. Говорит, як воду варит. (Лолин)
Говорить пусте, таке що не варта й слухати.
144. Говорит, як гній везе. (Нагуєвичі)
Скрипливо, довго, нудно.
145. Говорит як за напасть. (Дрогобич)
Говорить неохотно, без запалу. Пор. Adalberg Gadać 16.
146. Говорить як з бочки. (Ількевич)
Гуде, промовляє грубо, з притиском.
147. Говорит як з євангелия. (Гнідковський) … піп на казаню. (Нагуєвичі)
Промовляє «до серця», проречисто. Пор. Wander IV (Sprechen 134); Adalberg Mówić 43.
148. Говорит як з книжки читає. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Говорит, як з книжки. (Львів)
Значить плавно, ясно та до ладу. Пор. Wander ІІІ (Reden 326); Adalberg Mówić 50. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 368.
149. Говорит як з під землі. (Печеніжин)
Значить глухим, гробовим, надломаним голосом.
150. Говорит як з пустого ллє. (Лолин)
Значення двояке: 1) зовсім не говорить, мовчить, 2) говорить дурниці та непотрібні речі.
151. Говорит, як зуб болит. (Львів)
Мучить, нудить своїм балаканням.
152. Говорит, як квас у череві. (Тисьмениця)
Значить булькоче невиразно, говорить про якісь неприємні діла.
153. Говорит, як кіт муркоче. (Нагуєвичі)
Говорить щось незрозуміле, ледве чутне.
154. Говорит, як лопатов у голову кладе. (Нагуєвичі)
Говорить ясно, зрозуміло, переконуюче.
155. Говорит, як маслом мастит. (Дрогобич)
Кажуть про облесного, масноязикого.
156. Говорит, як мокре горит. (Мшанець)
Значить ліниво, нерадо, без запалу.
157. Говорит як му випадає. (Нагуєвичі)
Значить не по правді, а міркуючи, що може бути корисне для нього.
158. Говорить як на муках. (Мінчакевич, Ількевич)
Сам не знає, що говорить, мов непритомний. Пор. Adalberg Gadać 17.
159. Говорит як небіжка бздит. (Petruszewicz) … лежит. (Мінчакевич)
Значить нечутно, незрозуміло, таємничо.
160. Говорит як немащений віз. (Лімна)
Значить скрипить, говорить щось прикре, докучливе.
161. Говорит як питель туркоче. (Голобутів)
Про швидку, туркітливу, монотонну розмову.
162. Говорит як сліпий про фарби. (Збараж)
Говорить про таке, на чім зовсім не розуміється. Пор. Adalberg Gadać 22; Mówić 49; Wander IV (Sprechen 128); III (Reden 303). [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 196; Giusti 130.
163. Говорит як сорока білобока. (Лімна)
Цокоче без тями, розносить новини з хати до хати.
164. Говорить, як спить. (Ількевич) … як крізь сон. (Нагуєвичі)
Сам не знає, що говорить, без зв’язку і ладу. Пор. Wander IV (Sprechen 144).
165. Говорит як стиранку дробит. (Нагуєвичі)
Стиранка – дрібні галушки. Значить говорить швидко, лопоче язиком.
166. Говорит як уміє. (Нагуєвичі)
З погордою про дурня: ліпше, мов, не вміє, нема що й дивуватися. Пор. Wander ІІІ (Reden 402).
167. Говорит як у дзвін дзвонит. (Вікно)
Звич. говорить голосно, вправно, звільна, патетично. Пор. вище ч. 104.
168. Говори хоць розидри сі. (Нагуєвичі)
Нарікають на упертого, непослушного, що маловажить, усяко говорене.
169. Говори, хоць трісни, а міні байдуже. (Нагуєвичі)
Відповідає упертий, непослушний чоловік на переконування з боку іншого.
170. Говори чорте з паном! (Ількевич)
Окрик знетерпливлення, замість і чорт би з паном не договорився.
171. Говори чорте Отченаш. (Гнідковський)
Жадання абсурдне. бо чорт не до молитви. Відповідають цією приказкою на аналогічні абсурдні жадання, коли хтось від лукавого, скупого чоловіка жде ласки або добродійства, а інший уговкує його.
172. Говориш до него, коли він німець. (Мінчакевич)
Значить він не розуміє тебе, твоя розмова безпожиточна. Пор. вище ч. 48.
173. Говориш, йик вів у воду дрищи. (Гринява)
Говориш дурниці, неподобні речі.
174. Говориш-крутиш. (Рогатин)
Зупиняють брехуна, прилапавши його на брехні.
175. Говориш пусто та дурно. (Нагуєвичі)
Значить перестань, мене не переконаєш.
176. Говориш таке, що й сам не знаєш що. (Корчин)
Уговкують чоловіка, який береться радити та судити в справі, якої сам не розуміє.
177. Говориш так, як би я нігде нічого не знав. (Нагуєвичі)
Значить маєш мене за дурня, спекулюєш на мою недосвідченість або наївність.
178. Говориш як дурник. (Нагуєвичі)
Значить як недосвідний, наївний новак. Це слово в такім реченні зовсім не має образливого відтінку. Пор. Wander III (Reden 331).
179. Говориш як пяний. (Нагуєвичі)
Без застанови, баламутно, Пор. Wander III (Reden 332).
180. Говориш як не сповна розуму. (Нагуєвичі)
Значить як божевільний.
181. Говориш як сам знаєш. (Дрогобич)
Значить як тобі виходить на твою користь, а я не можу сконтролювати, чи це правда, чи ні. Пор. Wander III (Reden 47, 338).
182. Говориш як чоловік, а робиш як дурень. (Борислав)
Докоряє товариш товаришеві, розчарувавшися в його роботі.
183. Говори що знаєш. (Нагуєвичі)
Упімнення до свідка, що має свідчити про якийсь факт. Пор. Wander III (Reden 65).
181. Говори як єс чув. (Нагуєвичі)
Значить не додавай нічого від себе.
185. Говори, як ти Бог на душу дасть. (Нагуєвичі)
Упоминають свідка, що мав свідчити в суді: говори по правді, сумлінно.
186. Говори, як ті мати навчила. (Нагуєвичі)
Мовлять дитині, що прийшла за чимось до сусідньої хати, тай не вміє сказати, за чим. Значить також: говори своєю рідною мовою, не соромся її.
187. Говорім за вовка і по за вовка, не болит го головка. (Гнідковський)
Від того, що когось поза очі ганять або хвалять, йому ще нічого не прибуде ані убуде.
188. Говорім куди хочемо. (Нагуєвичі)
Значить поминаючи все, що можна би сказати pro і contra, річ мається так і так.
189. Говорім про людей, бо люди про нас давно вже говорят. (Кобилов)
Жартують із таких, що забавляються сплітками та обмовами. Пор. Wander III (Reden 61).
190. Говоріт бо єгомосць по людськи, бо ся всерджу! (Лолин)
Мовив бойко до священика, коли прийшов годитися за шлюб дочки, а священик запросив щось більше, як він зладився дати
191. Говоріт ви своє, а я своє буду. (Лучаківський) … ви свеї. (Нагуєвичі)
Значить у нас обох однакове лихо, Пор. вище ч 90.
192. Говоріт здоровенькі! (Лучаківський)
Значить говоріть собі, я це вже знаю, для мене це не новина. Пор. вище ч. 60.
193. Говоріт, люди! Позамикало вам? Я маю за всьо відповідати? (Пужники)
Мовив циган до громади, поквапно відповівши на панове питання: хто буде їсти пироги ти м’ясо, коли потім пан запитав: хто буде найліпше косити? Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 251. [На цю тему є запис народного оповідання «», опублікований Я. Головацьким. – М. Ж., 12.03.2021 р.]
194. Говоріт, панове громадо, я вже говорив. (Нагуєвичі)
Значення як вище. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 154.
195. Говоріт що хто знає. (Лолин)
Отже про якусь дану справу.
196. Говоріт, як є що до чого. (Нагуєвичі)
Значить коли щось поможе до вияснення діла. В противнім разі мовчіть.
197. Говорю вам аф мане мунес. (Дрогобич)
Аф мане мунес – жидівське закляття: на мою душу, – уживають також християнські купці (різники і ін.).
198. Говорю вам на своє сумліньи. (Нагуєвичі)
Заклинається чоловік, що говорить щиру правду.
199. Говорю вам під хайрем. (Львів)
Хайрем – жидівська клятва. Говорити під хайрем значить: говорити так, що в разі коли сказане покажеться брехнею, бесідник готов піддатися клятві.
200. Говорю вам як під присьигов. (Нагуєвичі)
Значить повну правду, без викрутів.
201. Говорю ти по руськи тай по людськи. (Ценів)
Говорю по просту, ясно і щиро.
202. Говорю як перед Богом. (Березів)
Значить говорю щиру правду. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 210.
203. Говорят люде за нас, говорім і ми за людий. (Яворів)
Так розпочинають свою розмову спліткарі. Пор. вище ч. 189.
204. Добре говорити в теплі! (Нагуєвичі)
Говорив робітник, коли господар висилав його зимою в ліс.
205. Добре тобі говорити, а яковось то міні слухати. (Косів)
Відповів вилаяний чоловік, коли його противник закінчив свою бесіду тим, що все це сказано було для його добра. Пор. Adalberg Mówić 6; Wander III (Reden 443).
206. Добре то говорити, коли язик сам бігає. (Ценів)
Говорять балакучому а неробочому моралістові.
207. До него говори, як до стіни горохом кидай. (Сороки)
Значить від нього відскакують усі докази, даремно й говорити до нього.
208. До тебе говорити, треба горохом о стіну бити. (Гнідковський)
Значить дармо тратити час і працю.
209. До тебе говорити, треба ся гороху наїсти. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] З тобов говорити, тра сі спершу гороху наїсти. (Жидачів)
Щоб на твої пусті балачки відповідати пердінням. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 525.
210. До тебе хтівши говорити, треба сі вперед гороху наїсти. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
211. З проволока говорит. (Лучаківський) З провола … (Нагуєвичі)
Звільна, розважно або масно, протягаючи слова.
212. З тобою говорити гороху наївшись. (Lewicki, Ількевич)
Значення як вище ч. 209–210.
213. Кождий своє говорит. (Нагуєвичі)
Значить про те, що йому цікаво, на чім розуміється. Пор. Wander III (Reden 25, 50, 51); IV (Sprechen 13).
214. Ладно говорит, а погано робит. (Коломия)
Про фарисея, що моралізує інших, а сам робить інакше.
215. Лацно вам говорити! (Нагуєвичі)
Легко вам говорити, але мені зробити не легко. Пор. Adalberg Gadać 45.
216. Лекше говорити, як зробити. (Коломия)
Звичайна відповідь на голослівні поучення, не поперті живим прикладом. Пор. Wander III (Reden 38); Adalberg Mówić 30.
217. Мав ми таке говорити, то волів ми в писок дати. (Нагуєвичі)
Говорять про якесь образливе, нечемне слово, якого бесідник не надіявся почути від даної особи.
218. Маєш таке говорити, волиш сі в язик вкусити. (Нагуєвичі)
Коли хтось говорить дурниці або собі чи іншому на шкоду. Пор. Osm. 2.
219. Мало говори, много ділай. (Лімна)
Навчають молодого та палкого до балачки. Пор. Adalberg Mówić.
220. Менче говори, а більше слухай. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Говори менше, слухай більше. (Тростянець)
Говорять балакучому а розтріпаному. Пор. Wander IV (Sprechen 45); Záturecky V, 222. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 230.
221. Много говорити, а не-що слухати. (Мінчакевич)
Значить справа пуста, а неприємна, пор. вище ч. 13; Adalberg Mówić 75; Симони 638.
222. Мушу говорити з кінцьи. (Нагуєвичі)
«З кінця» в місцевому діалекті значить з початку, що часто дає причину до жартів і непорозумінь.
223. Не буду говорити, чого-м не видів. (Нагуєвичі)
Запевняє сумлінний свідок.
224. Не все говори, що знаєш. (Коломия)
Правило життєвої обережності. Пор. Adalberg Mówić 68.
225. Не говорив бим, як бим на свої очи не видів. (Нагуєвичі)
Запевняє свідок-очевидець.
226. Не говори на голос, бо виросте на колос. (Комарно)
Значить люди підхоплять і виросте з дрібниці велика сплітка.
227. Не говори пишно, аби ті на зле не вийшло. (Ількевич)
Остерігають гордого та зарозумілого, щоб не похвалявся наперед, що я зроблю це й те, щоб потім не зазнати гіршого розчарування. Пор. Adalberg Mówić 62.
228. Не говори, при чім єс не був. (Нагуєвичі)
Остерігають такого, що береться свідчити.
229. Не говори того, чого не знаєш. (Дрогобич)
Уговкують необережного а балакучого свідка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 304.
230. Не говори, чого ті не питают. (Нагуєвичі)
Говорять балакучому, що всюди виривається перший зі своєю думкою.
231. Нітвісти-що говорити. (Гнідковський)
Говорити нісенітниці, пусті вигадки.
232. Перше говори, потім сі покаєш. (Дрогобич)
Іронізують над таким, що звик говорити необережно і необдумано, а потім жалувати того. Пор. вище ч. 23.
233. Таке говориш, що собака з маслом не з’їсть. (Яворів)
Значить глупе, непотрібне, огидливе.
234. Треба говорити всьо за порядком. (Львів)
Реплікував у суді свідок, якому веліли говорити «до речі».
235. Хочу з тобов говорити в штири очи. (Нагуєвичі)
Хочу сказати тобі щось без свідків.
236. Хто богато говорить, той мало творить. (Ількевич) … много … (Нагуєвичі)
Прастара життєва обсервація, пор. Wander IV (Sprechen 6); II (Können 76). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 519.
237. Хто богато говорит, той ся виговорит. (Городенка)
Значить буде повторяти все одно й те саме. Пор. Adalberg Gadać 38; Mówić 24; Носович 923.
238. Хто мало говорит, той довше жиє. (Нагуєвичі)
Буцімто тому, що не виговорить свою силу. поляк каже: той більше робить, Adalberg Mówić 16, 31.
239. Хто мало говорит, тому грудьом лекше. (Ценів)
Не болять його груди від ненастанного балакання.
240. Хто масно говорит, той пісно їсть. (Борислав)
Облесний, балакучий чоловік звичайно мало має користі зі свого упідлення.
241. Хто много говорит, мало віри знаходит. (Топільниця)
В многословнім балаканні звичайно багато свідомої й несвідомої брехні, на якій слухачі й пізнаються. Пор. Wander IV (Sprechen 85).
242. Хто нічого не говорит, той на все пристає. (Коломия)
Отже на якусь спільну раду. Пор. латинське: Qui tacet, consentiro videtur; Adalberg Mówić 21; Wander IV (Schweigen 189, 195, 206, 209).
243. Що люде говорьит, тото й виговорьит. (Нагуєвичі)
Значить своїми поговорами доведуть до того, що те, що зразу було спліткою та видумкою, нарешті таки справдиться. Пор. Wander III (Reden 79); IV (Sprechen 18); Adalberg Gadać 2.
244. Що-смо си говорили, най сі то меже нами лишит. (Нагуєвичі)
Говорить спліткарі, обіцюючи собі обопільно держати все в тайні.
245. Щось ти маю говорити. (Нагуєвичі)
Звичайна інтродукція інтимної розмови.
246. Що такому говорити, що не хоче слухати! (Дрогобич)
Жалується чоловік, якого промови слухають неуважно або нерадо. Пор. Wander IV (Sprechen 40).
247. Я до нього говору, а він вовчу думку має. (Дарів)
Значить він задумує якесь лихо, обертає мої слова на лихе значення.
248. Я з тобов буду по свому говорити. (Нагуєвичі)
Значить не обмежуся самими словами, а наб’ю.
249. Як буде кождий своє говорити, то ніхто нічого не зрозуміє. (Дрогобич)
Значить говоріть один по однім, а не всі враз.
250. Як єден говорит, най другий мовчит. (Дрогобич)
Щоб можна було вислухати обох по черзі.
251. Як маєш говорити, то говори по правді! (Нагуєвичі)
Уговкують бесідника, що зачиняє щось крутити.
252. Як ти говорив, я тобі не переривав. (Львів)
Значить не переривай і ти мене.
253. Я ще не з такими говорив як ти. (Дрогобич)
Отже: та мене слухали. Говорить старший молодшому, коли цей не хоче слухати його слів.
[Доповнення 1910 р.] 254. Вам сє хоче вогорити, а в мині би сє крови не дорізав. (Буданів)
Говорить чоловік, притиснений бідою, прийшовши до іншого за підмогою, коли той почне забавляти його довгою розмовою.
[Доповнення 1910 р.] 255. Все говорити, а не все творити. (Берегомет)
Не все робиться, що говориться.
[Доповнення 1910 р.] 256. Говори до него як до пня. (Берегомет)
Пор. т. І, Говорити 50.
[Доповнення 1910 р.] 257. Говори до нього гий до стіни. (Жидачів)
Варіант до попереднього числа.
[Доповнення 1910 р.] 258. Говоримо ми на людий, говорьит люди й на нас. (Нагуєвичі)
Поговірки, так як і жарти вільні. Пор. Giusti 171.
[Доповнення 1910 р.] 259. Говорит, гей би го шибнула манколія. (Тростянець)
Говорить мов одурілий, божевільний. «Манколія» – меланхолія.
[Доповнення 1910 р.] 260. Говоріт си людоньки здорови! (Ю. Кміт)
Тобто: А я буду своє робити. Огризається чоловік, коли на нього пускають поговір.
[Доповнення 1910 р.] 261. Добре щось говорити, але не так єго зробити.
Тобто: не так то легко.
[Доповнення 1910 р.] 262. До нього говорити, як до кобили отченаш. (Ворохта)
Не розуміє ані в зуб.
[Доповнення 1910 р.] 263. З ним так говорити, як з заср-ним битисьи. (Вербовець)
Зовсім не цікаво.
[Доповнення 1910 р.] 264. З тобов говорити, як з котом полювати. (Жидачів)
Даремна робота.
[Доповнення 1910 р.] 265. Инша річ говорити, а инша робити. (Нагуєвичі)
Говорити легше, як робити. Пор. Giusti 130.
[Доповнення 1910 р.] 266. Красно говорить, а лихо творить. (Нагуєвичі)
Пор. т. І, Говорити 214; Giusti 130.
[Доповнення 1910 р.] 267. Ни говорила я до днись, а від типирь пройшло ми до голови, що мушю виговоритися. (Ю. Кміт)
Промовила стара жінка по довгім мовчанню.
[Доповнення 1910 р.] 268. Так говори, гий горохом котит. (Жидачів)
Говорить гладко і швидко.
[Доповнення 1910 р.] 269. Ти мені говори, а я тобі скажу. (Жидачів)
Говорить чоловік, заходячи з іншими у поважну розмову.
[Доповнення 1910 р.] 270. Що бим говорив, коли ни знаю. (Жидачів)
Озивається чоловік, слухаючи такого, що говорить про речі, на яких не знається.
[Доповнення 1910 р.] 271. Що говорити, як нічо зварити. (Ворохта)
Говоренням голоду не заспокоїш.
[Доповнення 1910 р.] 272. Говорит як старий. (Львів)
Розважно та розумно.