Давати – Далеко
Іван Франко
Давати
1. Або ми давали незнати що то бим не взьив. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, зарікаючися продати якусь дуже дорогу йому річ.
2. Аби-с ми за дурно давав, то не хочу. (Нагуєвичі)
Значить ця річ мені зовсім непотрібна, я її не то що не куплю, але навіть за дурно не візьму.
3. Ану давай ми золоту гору, ци возьму! (Нагуєвичі)
Значить ніякої суми не візьму, ні за що не продам.
4. А що там давали в церкві? (Нагуєвичі)
Жартом питають такого, хто по довгім часі нарешті раз пішов до церкви.
5. Бук не давай нікому з рук. (Жураки)
Не позбавляй сам себе оборони в разі напасті.
6. Давав нам пан Біг милосерний до тепер, то чень нас і від тепер не забуде. (Нагуєвичі)
Потішають себе люди в якійсь тяжкій пригоді, приміром у часі недороду.
7. Давай, давай, тай кінцьи тому нема! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якому наприкрило це давання. Пор. Wander І (Geben 256).
8. Давали, аж на лаву покладали. (Нагуєвичі)
Давали очевидно прочухана, били.
9. Давали, а не виймали. (Кобринський, Ількевич) … винимали. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось хвалиться, що йому за це або те давали таку а таку високу ціну. Пор. Носович 290.
10. Давали їсти й пити, лише не було кому просити. (Нагуєвичі) … принуки не було. (Дрогобич)
І для того, мовляв, була недобра гостина. Кепкують із надто великої церемоніальності руських селян старшого покоління. Пор. Носович 274, 443.
11. Давати кому на тикти. (Дрогобич)
Не говорити виразно, а натяками, веліти догадуватися, шпигати когось у розмові натяками на якесь неприємне діло.
12. Давати то ми дозрілі, але брати то ні. (Карлів)
Давати отже, податки, а брати – громадські та політичні права.
13. Дає, аж му сі руки трісут. (Нагуєвичі)
Говорять про скупаря, захланного чоловіка, що дає дуже нерадо.
14. Дає гроші на руку. (Нагуєвичі)
Платіть готовими.
15. Дає з себе дурньи робити. (Нагуєвичі)
Допускає, щоб інші глузували з нього та забавлялися його коштом.
16. Дає му на підтики. (Нагуєвичі)
В розмові натякає на щось, говорить так, щоб той догадувався.
17. Дає на зелений овес. (Гнідковський)
Боргує, платить наперед ціну за товар, якого ще нема готового.
18. Дає нам пан Біг, що його ласка. (Нагуєвичі)
Говорять селяни про добру погоду, добрий урожай та здоров’я.
19. Дає сі за ніс водити. (Нагуєвичі)
Підлягає чийомусь верховодству, чоловік без власної волі і без власного розуміння.
20. Дає тот хто хоче, а не тот, хто має. (Лімна)
Давання залежить поперед усього від доброї волі. Пор. Záturecky X, 880.
21. Дає як не своjими руками. (Нагуєвичі)
Значить дає нерадо, скупий чоловік. Пор. Adalberg Dać 23.
22. Дай му Боже на розум, аби тото зробив! (Нагуєвичі)
Погроза, отже, то це буде його нещастя.
23. Дай ти Боже ліпший розум, як той, що маєш! (Нагуєвичі)
Значить той, що маєш – кепський, не варт нічого.
24. Даю голову за то. (Дрогобич)
Значить ручуся головою, що це правда.
25. Даю, що маю, а долі не вгадаю. (Косів)
Говорить батько про своїх дітей, особливо відвіновуючи їх. Узято мабуть із весільної пісні:
Я, доню, даю, що лише маю,
Доленьки не вгадаю. (Косів)
Пор. також Wander І (Aeltern 14).
26. Добре тому давати, хто не бере; а як бере, то го за серце дре. (Лучаківський)
Друга половина приказки для мене неясна. Найчастіше вживавться сама лише перша половина і то жартом приміром коли гостей просить їсти, а ті не хочуть.
27. Добре тому давати, що не хоче брати. (Коломия)
Значить я й щедрим покажуся і все-таки нічого це втрачу. Пор. попереднє ч.
28. Доки давав, доти добрий бував, а як перестав, то лихим став. (Станіславів)
Говорять чоловік, який за свої часті датки вкінці зазнав невдячності й обмови.
29. Єднов руков дає, а другов відбирає. (Нагуєвичі)
Говорять про захланного, загрібущого чоловіка. Пор. Adalberg Dać 55.
30. Коли давали, було брати. (Нагуєвичі)
Відповідають продавцеві, який хвалиться, що йому за його товар давали таку й таку високу ціну. Мовляв: я такої не дам.
31. Лучше давати, як брати. (Petruszewicz) … ніж брати. (Мінчакевич, Ількевич)
Хто дає, той видно має відки давати, хоча іноді буває й так, що хто дає, той дає з останнього, а бере такий, що має далеко більше, приміром держава, що бере податки. Пор. Wander І (Geben 44); Záturecky X, 1001; Osm. 438.
32. Не давай дитині ножа! (Крехів)
Недосвідному, легкодушному не давай у руки того, з чим він не вміє поводитися. Пор. Wander ІІ (Kind 276); Leutsch 79.
33. Не давай із себе лико дерти. (Ценів)
Не піддавайся без опору всякому здирству.
34. Не давай із себе сміх робити. (Нагуєвичі)
Не виставляй себе на посміх.
35. Не давай по собі їздити. (Нагуєвичі)
Не принижуй сам себе, не позволь, щоб інші послугувалися тобою.
36. Не давай тому, хто не просит. (Коломия)
Не набивайся зі своїм даванням, давай лише точу, хто просить.
37. Не давай сі просити! (Нагуєвичі)
Що маєш кому зробити доброго, роби зараз, без зайвих припрошувань.
38. Писком дав, а руками бере. (Ценів)
Говорять про здирцю, що любить обіцяти, але при стяганні довгу являється немилосердним. Пор. Wander І (Geben 155, 235, 247).
39. Поки-м давав, то-м давав, а тепер не дам. (Коломия)
Чоловік довго запомагав когось, та нарешті відмовляє дальшої запомоги.
40. Само ся дає, коли є. (Ількевич)
Тоді чоловікові легко й приємно давати, коли має що.
41. Сім день давай, а осьмого не дай, то будеш лихий. (Нагуєвичі)
Одна відмова щедрого чоловіка гірше болить, як скупість скупого.
42. Треба си давати розвід у голові. (Нагуєвичі)
Треба потішати себе самого, не допускати собі до голови зневіри та одчаю.
43. Хто більше дає, тому ся продає. (Тучно)
Звичайна купецька практика.
44. Хто давав доси, най дає й далі. (Ценів)
Мовляв: я не думаю давати, не беру на себе цього обов’язку.
45. Чим більше даєш, тим менше маєш. (Коломия)
Бо тим швидше вичерпається твій засіб. Пор. Wander І (Geben 101).
46. Ци давали, ци лиш показували? (Нагуєвичі)
Кепкують із такого, що хвалиться, буцімто йому давали щось гарне, але він не взяв. Мовляв: мабуть не серйозно давали, а тільки показували.
47. Що дают, то бери! (Нагуєвичі)
Дару не слід цуратися. Пор. Erasm 526.
48. Що дают, то їдж, а що кажут, то роби. (Petruszewicz)
Говорять наймитові, щоб не кривдував собі ні з якої страви і не цурався ніякої роботи. Пор. Wander І (Geben 155).
49. Що дают, то кушай; що кажут, то ділай! (Залісє)
Загальне правило для всякого молодшого в сім’ї, особливо для наймита. «Кушай» тут у такім значенні, яке має це слово в великоруській; у нас звичайно кушати значить kosten.
50. Як би він не давав, то я би не брав. (Нагуєвичі)
Відповідь такого, що при купуванні обдурив наївного покупця, взяв із нього занадто солену ціну.
52. Як давати, то ми є, а як брати, то нас нема. (Зборів)
Жалуються на нерівний поділ тягарів державних та політичних прав. Пор. вище ч 12.
53. Як дают, то бери, як бют, то втікай. (Нагуєвичі)
Життєва філософія, зведена до найпростішої форми. Пор. Záturecky VІІІ, 603, 608. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 159.
54. Якось дамо собі раду. (Нагуєвичі)
Значить зводимо кінці а кінцями, живемо не погано.
Давець
1. Від злого давці бери і капці. (Мінчакевич) … давця … капця. (Ількевич)
Давець тут спеціально довжник, який недбало, неточно сплачує свої довги. Пор. Даль II, 7; Bebel 77; Čelakovský 275; Wander IV (Schuld 19).
Давид
1. Куме Давиде, то вам на добре не вийде! (Збараж)
Добродушна не то погроза, не то докір чоловікові, що кривдить іншого надіючися на його безпомічність та безрадність.
2. На Давида не зич у жида. (Довгополе над Черемошем)
Давида припадає д. 26 червня, та сю приказку годилось би мати на пам’яті не лише в те свято, але й увесь рік.
3. Сину Давидів, хлібець би ти сі привидів! (Нагуєвичі)
Говорять вередливому хлопцю, який не хоче їсти сухого хліба.
4. Ще цар Давид жиє! (Ясениця Сільна)
Значить може упімнутися за всяким жидом, і тому не слід зачіпати жида. Приказка основана на розповсюдженім тут оповіданні про царя Давида, що живе буцім-то за кипучим морем Самбатіон і опікується жидами.
Давнина
1. Давнина – свjита річ. (Нагуєвичі)
Говорить старі люди, для яких давніша представляється чимось величним і святним. Пор. Давній 10.
2. На що то давнину відгрібати? (Збараж)
По що згадувати давні, переважно неприємні, гіркі події? Пор. Давній 9.
3. То давна давнина, ще тогди баба дівков була. (Нагуєвичі)
Жартливо характеризують давні часи.
Давній [У І. Ф. – Давний]
1. Ану ми собі по давному! (Нагуєвичі)
Отже, погуляймо, напиймося. Говорять старі приятелі, здибавшися по довгій розлуці.
2. Давний, а не росте. (Гнідковський)
Наївне зачудування. бо ж може якраз тому й не росте, що давній.
3. Давний як світ. (Нагуєвичі)
Говорять про дуже старого діда, про старий звичай або інші якусь пам’ятку.
4. Давні пригоди боронять від шкоди. (Ількевич)
Чоловік, пригадуючи свої давні пригоди, вчиться берегтися від нових. Значення досить аналогічне до латинського: Historia vitae magistra, пор. Hempel 3164.
5. Давного довгу не вспоминают сі. (Дрогобич)
Тут погляд такий, що довг чи взагалі всяка провина з часом забувається, задавнюється, вигасає. Навпаки у німців, пор. Wander IV (Schuld 4).
6. За давних часів, за цара Цьвочка. (Дрогобич)
Так характеризують жартливо дуже давню, сіру давнину, часи, до яких не сягає людська пам’ять.
7. Ми давні приятелі: на єднім вигоні свині пасли. (Вікно)
Говорять про себе старі люди.
8. То давне, ще від Марії Тереси. (Нагуєвичі)
Пам’ять цісаревої Марії Тереси, хоч губиться в давнині в пам’яті наших селян, усе-таки вважається свого рода епохою.
9. Хто би там давне згадував! (Нагуєвичі)
Давнє тут значить якесь лихо, давні свари та урази. Говорить люди, що мали між собою ворожнечу, а потім перепросилися.
10. Що давне, то все славне. (Коломия)
Старим людям давнина представляється в незвичайнім блиску і вони люблять величати її.
11. Я давної верстви чоловік. (Нагуєвичі)
Я чоловік старий, давнього покоління.
Давно
1. Давно все ліпше було. (Нагуєвичі)
Говорять старі люди, у яких їх особисті враження з молодших літ забарвлюють усі спомини.
2. Давно грав на дворі, а нині не хоче го ніхто до хати пустити. (Гнідковський)
Говорять про зледащілого музику і загалом про чоловіка, що, як то кажуть, «опустився». «На дворі» – гра слів, бо ж певно сам дотичний суб’єкт хвалиться, що грав десь на панськім дворі, а його розуміють так, що грав на подвір’ї, перед хатою. Пор. далі Двір.
3. Давно мені казали: дубоньки! (Гнідковський)
Значить чоловік не теперішній, старий. «Дубоньки» говорять дитині, що вчиться ходити.
4. Давно му сі тото належьило. (Нагуєвичі)
Говорять, коли якогось злого, напасливого чоловіка спіткала лиха пригода, його побито або обікрадено.
5. Давно не так бувало! (Нагуєвичі)
Приговорюють старі люди, хоча звичайно й не знають докладно, що в давнину було ліпше як тепер.
6. Давно пропало, що з воза упало. (Ількевич)
Значить справа страчена і похоронена. Пор. Віз ч. 16.
7. Давно ти мя пєш. (Гнідковський)
Значить довго вже докучаєш мені.
8. І давно ріки до гори не плили тай калачі на вербах не росли. (Ценів)
Жартують молоді із старих, що вихваляють давнину.
9. Не давно було, а так як би сто літ минуло. (Коломия)
Говорять споминаючи недавні події, від яких багато дечого змінилося.
10. То з давен давна так було. (Нагуєвичі)
Так характеризують давні звичаї та поведінки.
11. Якось давно лекше було жити. (Нагуєвичі)
Говорять старі люди, нарікаючи на тягарі теперішнього життя, забувши про давні.
12. Як то було давно славно: стояли сади по під столи, їсти, пити, глаголіти, по бороді тікло, а в роті сухо було! (Нагуєвичі)
Навмисно баламутячи передразнюють бадакання старих людей про красоту та багатство давніх часів. Сади попід столи перекручено замість столи попід сади.
Далекий
1. Далека дорога з того світа до Бога. (Коломия)
«Той світ» те саме, що українське цей світ; дорога по поняттю народа веде через смерть і могилу, бо аж тоді душа чоловіка йде з землі до Бога.
2. Далекий світ! (Нагуєвичі)
Говорять загалом про віддалення, приміром одного села від другого або від міста.
3. Не далека то Україна. (Ількевич)
Загально: недалека сторона, не далека дорога. Україна – сторона хоч не зовсім близька, а все ж таки своя, не дуже далека.
4. То мій далекий свояк. (Нагуєвичі)
Далекими свояками називають свояків по жінці, по швагрі і т. п. посвоячених через женячку, а не по роду.
Далеко
1. Далеко глядит, а мало видит. (Комарно) … бачит. (Залісє)
Жартують із такого, що строїть далекі плани, а не бачить того, що близько нього.
2. Далеко забристи. (Гнідковський)
Значить вдатися занадто в якусь справу, так що вже ніяк вертатися.
3. Далеко, з відси там не видко. (Сороки) … відти … видно. (Нагуєвичі)
Жартливо відповідають на питання, чи далеко до якогось місця.
4. Далеко з дуба воду пити. (Нагуєвичі)
Говорять про непрактичне ведення якогось діла, про трудності, що стоять йому на заваді. Пор. коломийку:
Далеко ти, голубоньку, з дуба воду пити;
Далеко ти, мій миленький, до мене ходити. (Нагуєвичі).
5. Далеко куртий до довготи. (Гнідковський)
Говорять, коли хтось з невідповідно малими засобами береться до якогось трудного діла.
6. Далеко куцому до заяця. (Ількевич)
Куций тут очевидно назва пса, який не може догонити заяця. Дотеп лежить у тім, що й заяць куций, то виходить, що між куцим і заяцем велика різниця, хоч не повинно б бути ніякої. Пор. Дикарев 1538.
7. Далеко лежало, не дуже боліло. (Гнідковський) … а мало … (Kolberg Pokucie)
Значення неясне.
8. Далеко сиджу, а все виджу. (Коломия)
Говорить далекий сусід, який знає всі хатні дрібниці з життя свого сусіда.
9. Далеко стежка від Лешка. (Мшанець)
Значить не так би братися до цього діла, не так би його вести.
10. Далеко сховавши близше знайдеш. (Кобиловолоки)
Бо не знайдуть інші та не заберуть.
11. Далеко, як від нині до завтра. (Нагуєвичі)
Це може бути дуже далеко для такого, що не діжде від нині до завтра. поляк каже: Daleko jak od piątku do soboty, пор. Adalberg Daleko 5.
12. Далеко, як небо від землі. (Ількевич)
Значить дуже далеко, різниця дуже велика. Пор. Дикарев 1546; Wander IV (Weit 32).
13. Дальше сховаєш, близше найдеш. (Коломия)
Значить тим безпечніша буде схованка. Пор. вище ч. 10; Дикарев 1560; Носович 292.
14. За далеко сі загнав. (Дрогобич)
Переборщив щось, осмілився більше як слід було.
15. З далека заходит. (Нагуєвичі)
Не просто йде до цілі, говорить таке, що буцімто не в’яжеться з ділом, але має при тім свій певний намір.
16. І йти далеко і нести не легко. (Коломия)
Первісно буцімто говорить подорожний, що йде двигаючи якийсь тягар. Загально говорять про якесь важке діло.
17. Не далеко видати, а далеко дибати. (Нагуєвичі)
Особливо в горах місцевість, яку з гори видно ось-ось близько, показується не раз дуже далекою.
18. О, то далеко, на кінци язика. (Нагуєвичі)
Значення двояке: або справді далеко, та можна допитатися (пор. далі Язик), або кажуть жартливо: це ось тут близенько, мало що не язиком досягти.
19. Так далеко міні до тебе, як тобі до мене. (Нагуєвичі)
Говорить той, кого другий закликає до себе, а він не хоче йти, мовляв: однаково тобі прийти до мене, коли тобі треба. Пор. Adalberg Daleko 4; Гильфердинг 2967; Wander V (Weit 32).
20. «Чи далеко?» – «На кінци язика.» (Глещава)
Значення як вище ч. 18.
21. «Чи далеко?» – «О, звідси не видно.» (Глещава)
Це ще не значить, що дуже далеко, може бути не дуже далеко, та все-таки треба потрудитися. Пор. вище ч. 3.
22. Чим дальше в ліс, тим більше дров. (Нагуєвичі)
Чим більше входиш у якесь діло, тим більше відкриваєш у ньому деталів та трудностей. Пор. Дикарев 1559; Носович 291.