Грошик – Губити

Іван Франко

Грошик

[Доповнення 1910 р.] 1. Без грошика сі опинив. (Нагуєвичі)

Лишився без одного гроша.

Грубий

1. Вже-с грубший як довший. (Нагуєвичі)

Говорять про ненажеру що їсть або п’є, хоч у нього живіт повний.

2. Вона ходит груба. (Нагуєвичі)

Значить вагітна.

3. Груба як фаса. (Дрогобич)

Говорить про грубу, товсту жінку. Фаса з німецького Fass – бочка.

4. Грубий – Богові любий. (Львів)

Бог дав йому, мовляв, добре здоров’я і можність угодуватися так, що він зробився грубий.

5. Грубий на палець. (Нагуєвичі) … на три пальці. (Нагуєвичі)

Говорять про верству чогось, приміром сала у кабана, тощо.

6. Грубий як бочка. (Нагуєвичі)

Про грубого, пузатого чоловіка.

7. Грубий як вужище. (Нагуєвичі)

Говорять про шнур або іншу подібну річ.

8. Грубий як друк. (Нагуєвичі) … як оборожина. (Нагуєвичі)

Про молоде дерево або інші подібні речі.

9. Дійшло до грубого. (Дрогобич)

Дійшло до якогось рішучого звороту в справі, від слів дійшло до діла.

10. З грубішого кінцьи му заїхав. (Нагуєвичі)

Вилаяв поганими словами, набив міцно.

11. То вже грубі гроші. (Дрогобич)

Значить це вже велика сума, цього не можна легковажити.

12. Хто грубий, той Богу любий, а хто тонкий, той дідькови на батіг швидкий. (Ожидів)

Так відповідав черевань на насміхи тонкого, худого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 13. Грубий як кадовб. (Нагуєвичі)

Говорять про пузатого чоловіка. Пор. Giusti 367.

Грубо

1. Він сі грубо помилив. (Дрогобич)

Сильно помилився, далеко відбіг від правди.

2. Грубо – любо, тонко – гірко. (Сороки)

Говорять про скибки хліба, які в давній, патріархальній родині звичайно відкроював кожному голова родини.

3. Та сі ще на тім грубо ошукаєш. (Львів)

Значить понесеш велику страту.

4. То грубо збрехано. (Львів)

Значить це очевидна, несумлінна брехня.

5. То грубо переплачено. (Дрогобич)

Заплачено далеко більше, як це варто.

Груда

1. Іде як по груді. (Дрогобич)

Діло йде важко, пиняво, з перешкодами.

Груди

1. А грудьми би-с робив! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти тяжко віддихав, високо підносячи груди в тяжкій хворобі.

2. Аж ми в грудьох дух захопило. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік про наглий перестрах, зачудування або взагалі якийсь афект.

3. Аж мі в грудьох закололо. (Нагуєвичі)

Жаль чогось зробилося, заболіло в нутрі.

4. Бий ся в груди, лай ся в матірь. (Мінчакевич) … мать. (Ількевич)

Жартливо характеризують прикре, безвихідне положення, коли чоловікові не то хочеться плакати та каятися, не то вилаятися.

5. Бий ся в груди, лай ся в мать, такой віри не хотят дать. (Гнідковський)

Значить чи вдавай покірного, чи чинися брутальним, а все-таки не вірять.

6. Бодай то грудьми робило, як ти міні щире робиш. (Нагуєвичі)

Клянуть лінивому, що при пильній роботі поводиться байдужо та пиняво. Роблення грудьми пояснено вище ч. 1.

7. Грудьми робити. (Нагуєвичі)

Тяжко конати, важко дихати, пор. ч. 1, 6.

8. Дав му по під груди по жидівськи. (Нагуєвичі)

Жиди коли б’ються, то поперед усього б’ють кулаком попід ребра. Це називається жидівський «вец». Цей спосіб боротьби у наших селян уважається нечесним.

9. З грудий ми сі гора звалила. (Дрогобич)

Позбувся якогось клопоту, тяжкої журби.

10. Носити грудьми. (Нагуєвичі)

Значення як вище. ч. 1.

11. У грудьох му грає. (Нагуєвичі)

Значить він харчить, має дихавицю.

12. Христос му в грудьох грає. (Нагуєвичі)

Він тяжко харчить, кашляє, мав дихавицю.

[Доповнення 1910 р.] 13. В грудех задусило, що й не віддихнути. (Ю. Кміт)

Говорить чоловік, якого душить кашель або духавиця.

Грунт

1. Без грунту чоловік не господар. (Нагуєвичі)

Без грунту він зарібник, пролетарій.

2. Він сі на грунті не вдержит. (Нагуєвичі)

Говорять про задовженого чоловіка, якому грозить ліцитація і утрата господарства.

3. Грунт по обочи, а біда поперед очи. (Гринява)

Грунт по обочи, себто по спохові гори, в Гуцульщині дуже часто – сам так званий грегіт, зовсім неродюче каміння, тому газда, хоч має багато такого грунту, може бути зовсім бідний.

4. До грунту го знищив. (Нагуєвичі)

Значить цілковито, до самої основи. Пор. Wander II (Grund 55).

5. За грунтом і право йде. (Збараж)

Посідання грунту надає також права в громаді та в державі.

6. За кавалок грунту бив би ся до шпунту. (Скварава)

Грунт, це основа господарства й життя селянина, тому й не диво, що задля нього повстають у селянському житті найчастіше сварки та бійки.

7. З грунту го зігнав. (Нагуєвичі)

Значить зруйнував його, довів до втрати господарства.

8. На грунт му то прийшло. (Стрий)

Значить принесли додому якусь річ, приміром резолюцію з суду.

9. На грунт пристав. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що оженився з дівкою задля її грунту і війшов до сім’ї її батька. Таке пристайство вважається чимось ненормальним, бо ж звичайно жінка повинна переходити до сім’ї мужа.

10. То грунт, решта все пусте. (Дрогобич)

Значить це головна річ.

11. То добрий грунт. (Львів)

Це чесний, розумний чоловік, з ним можна мати діло.

12. То з грунту зіпсований чоловік. (Львів)

Значить наскрізь зіпсований. Пор. Wander ІІ (Grund 65).

13. Тривай сі грунту, то не впадеш. (Дрогобич)

Жартуючи говорять такому, що борючися з іншим, або пошпотавшися впав на землю. Пор. Цезарове: Teneo te, Africa, сказане при подібній нагоді.

14. У нас грунт не маєток; у нас маєток воли та корови. (Яблінка Нижня)

Так пояснив бойко маєтковий стан чоловіка, що мав грунт, але по його розумінню не мав маєтку.

15. Чи ти мене з грунту зсадиш? (Лімна)

Говорив бойко якомусь міському посіпаці, мовляв: я на своїм становищі стою тривкіше, як ти на своїм.

[Доповнення 1910 р.] 16. На грунт ми ся підписав. (Тухля)

Підписався на те, що відступає мені грунт.

[Доповнення 1910 р.] 17. В нього грунту лем на вказ, статку повтора хвоста, а дірами в дасі пхаєся біда в хижу аж на припецок. (Ізби)

Говорив багач про бідного чоловіка.

Грунь

1. У нас що грунь, то інша установа. (Жабє)

Говорять гуцули. Грунь –шпиль гори. Пор. Матеріали до українсько-руської етнології, т. II.

Грушка

1. Бо то не грушку вкусити Марушку. (Мінчакевич)

Значення неясне. Мабуть речення еліптичне: закохати, звести дівчину, це не грушку вкусити, значить це не таке маловажне діло.

2. Вліз на грушку, рвав петрушку. (Гнідковський)

Передразнюють, коли хтось говорить нісенітниці, перескакує з п’ятого на десяте. Пор. Adalberg Gruszka 14.

3. Грушка – минушка. (Городок)

Значить не велика радість, не велика її вартість.

4. Грушки на вербі показувати. (Гнідковський)

Значить робити комусь зовсім неоправдані надії, обіцювати щось недосяжне. Пор. Adalberg Gruszka 11, 13; Wander I (Birne 35).

5. Де піде, то все золоті грушки за ним ростуть. (Ількевич)

Значить усюди вміє дати собі раду, лишить за собою добрі сліди і приємні спомини.

6. І грушок не хочу і на дерево не полізу. (Коломия)

Говорять про лінивого, що не бажаючи трудитися зрікається й користі зі свого труду. Пор. Wander I (Birne 12).

7. Набив грушку на голові. (Нагуєвичі)

Вдарив по голові так, що набігла гуля.

8. На вербі грушки не родяться. (Ількевич)

Дарма надіятися чогось зовсім безпідставного та фантастичного. Пор. Adalberg Gruszka 4: Wander І (Birne 35). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 202.

9. Не заспить грушок у попелі. (Ількевич)

Говорять про проворного, роботящого чоловіка, який не пропустить доброї нагоди до якогось діла. Пор. Adalberg Gruszka 5.

10. Не паде грушка дальше від листя. (Ількевич)

Діти не бувають надто відмінної вдачі від родичів. Пор. Wander І (Birne 11).

11. Показує грушки на вербі. (Ількевич, Petruszewicz)

Робить фантастичні надії, пор. вище ч. 4.

12. Яка грушка, така й юшка. (Ількевич, Petruszewicz, Лучаківський)

Яке діло, такі його наслідки; які родичі, такі й діти. Пор. Adalberg Gruszka 2.

13. Як грушка достигне, то сама з дерева впаде. (Нагуєвичі)

Говорять до чоловіка, що силкується передчасно осягнути якусь річ. Пор. Wander I (Birne 23). [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 338.

Губа

1. Аби що до губи, будуть їсти зуби. (Ількевич)

Коли б тільки страви, вже такий знайдеться, що її з’ість.

2. Аж ми сі губи злипают. (Нагуєвичі)

Так мені солодко, приємно; говорять первісно про під (див. під словом Мід), але також образово про іншу приємність.

3. Губа як на коловороті літає. (Ількевич)

Чоловік балакучий, говіркий. Пор. Adalberg Gęba 16.

4. Губа як питель. (Голобутів)

Чоловік торкітливий, балакучий.

5. Губа в него як холява. (Ількевич)

Значить чоловік дволичний, брехливий, що говорить раз так, то знов інакше. Пор. Adalberg Gęba 24.

6. Губи ми сі посідали від вітру. (Нагуєвичі)

Посідалися, з наголосом на «і». Значить потріскали до крові.

7. Губи му медом мастит. (Коломия)

Підхлібляє, підлещується. Пор. Wander III (Maul 405).

8. Губи як капиці віддув. (Нагуєвичі)

Говорять про товстогубого, але також про сердитого чоловіка. Пор. польське Gęba jak kaleta, Adalberg Gęba 15.

9. Губі своїй жалувати. (Гнідковський)

Говорять про скупаря, що жалує сам собі ліпшої страви.

10. Губою говори, а руками роби. (Ількевич)

Підгоняють балакучого робітника, що має охоту говорячи стояти склавши руки.

11. Губою що хоч плети, а руки при собі держи. (Ількевич)

Уговкують сердитого чоловіка, що від лайки зараз переходить до бійки.

12. До готового хліба найде ся губа. (Мінчакевич)

Образово: до надбаного добра легко знайти такого, що зумів користуватися ним та вживати його.

13. За губу служити. (Гнідковський)

Значення неясне. Мабуть служити за самі обіцянки, без реальної заплати.

14. Запишнив губи. (Нагуєвичі)

Зробив горду, недоступну міну.

15. Зашнурував губи. (Дрогобич)

Зціпив і зморщив уста, розсердився і перестав говорити.

16. З губи мені вийняв. (Ількевич)

Сказав таке слово, яке я ось-ось готовився сказати.

17. З губи холяву робити. (Гнідковський)

Значить брехати, дурити когось, обіцяти а не додержати. Пор. Adalberg Gęba 24.

18. І в губі нічого не мав. (Дрогобич)

Не їв ні рісочки, голодний.

19. І моя губа не з луба. (Дидьова)

Значить і я люблю добре попоїсти.

20. І наша губа не фляша, тик би з’їла, як і ваша. (Ількевич)

Значення як вище.

21. Йому сі з губи курит. (Калуш)

Значить він бреше, йому не можна вірити. Пор. Брехати 8.

22. Коби не губа, була би шуба. (Лисятичі) Жеби … (Petruszewicz) Коб … була-б … (Стоянів) Як би не та … злота … (Грибовичі)

Якби чоловік у невідповідну пору не сказав якогось слова, то був би мав якусь користь. Одним лихим словом можна не раз попсувати діло. Пор. Adalberg Gęba 12.

23. Лижи мені губи, коли гіркі, а коли солодкі, то сам злижу. (Ількевич)

Знай мене в тяжку годину, потіш мене в прикрості, тоді й зовися моїм приятелем; у добрій годині мені й без приятелів добре.

24. Має губу від уха до уха. (Ількевич)

Говорить про губатого, широкоротого, а також про сварливого або брехливого чоловіка. Пор. Wander III (Maul 237, 257); Brzozówski Gęba 9.

25. На губах мід, а в серци їдь. (Нагуєвичі)

Говорять про облесного, масноязикого а злого чоловіка. Пор. Adalberg Usta 5; Носович 351; Wander ІІІ (Mund 99). [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Honig 21, 29.

26. Не вірь губі, положи на зубі. (Ількевич)

Не вір голому слову, додивляйся до діла, зроби пробу. Пор. Adalberg Gęba 56.

27. Не вір губі як псови. (Лучаківський)

Пес любить брехати, тай людський рот також. Пор. Wander III (Maul 34, 118; Mund 34); Čelakovský 296.

28. Не вір губі як псу, бо часом збреше. (Гнідковський)

Значення як вище. Пор. Adalberg Gęba 54; Wander III (Maul 75).

29. Не кожда губа печериця. (Гнідковський)

Губа тут у значенні всякого гриба (Schwamm). Ширше значення мені неясне.

30. Не можна всім губи заткати. (Ількевич)

Людським брехням, обмовам та спліткам не покладеш запори. Пор. Adalberg Gęba 42, 43; Wander III (Maul 35, 112; Mund, 134).

31. Не роби з губи холяви. (Ількевич)

Не бреши, не обіцяй, щоб потім не додержати. Пор. вище ч. 5, 14; а також Wander III (Maul 298); Brzozówski Gęba 15.

32. Ні з губи мови, ні з носа вітру. (Ількевич)

Говорять про нерозмовного, нездарного чоловіка.

33. Песьсю би губу мав, хто би що против тебе сказав. (Вікно)

Значить збрехав би, сказав би дурницю.

34. Пішов на губи. (Нагуєвичі)

Звівся ні на що, збіднів, забрався геть із села.

35. По губах текло, в роті сухо було. (Коломия)

Говорять про всяку марну сподіванку, про приємність або користь, що вже видавалася близькою, але минула чоловіка. Пор. Wander ІІІ (Mund 233).

36. Стидно з губи г-цю робити. (Нагуєвичі)

Значить упившися десь у чужім домі зблюватися. Пор. Záturecky VI, 583.

37. Тогди ми губи лижи, коли чорні. (Ількевич)

Тоді говори мені ласкаві та любі слова, коли я в гризоті та в клопоті.

38. Хто губи отвирає, той лихо має. (Комарно)

Значить хто за що-будь свариться та лається, на того всі сердиті і ніхто йому в біді не поможе.

39. Як би му губи медом помастив. (Нагуєвичі)

Сказав йому щось приємне, похвалив його. Пор. Wander III (Maul 279).

40. Як би не губа, була би золотая шуба. (Ількевич)

Значення як вище ч. 22. Пор. Adalberg Gęba 72.

[Доповнення 1910 р.] 41. Губи і зуби дві запори, а язикови дверей нема. (Тростянець)

Язик проте свобідніший. Пор. гомерівське ἓρκος ὀδύντων.

[Доповнення 1910 р.] 42. Не вір губі, поки не положиш на зубі. (Миколаїв над Дністром)

Варіант до т. І, Губа 26.

[Доповнення 1910 р.] 43. Своя губа, собі загуба. (М. Яцків)

Через лихий сварливий язик чоловік доходить до нещастя.

Губатий

1. Хто губатий, буває богатий. (Ценів)

Губатий тут мабуть значать язикатий: хто вміє підбрехати, підлеститися або вибрехатися з біди, той буває багатий.

2. Як ти губатий, то тобі вільно і в церкві свистати? (Ценів)

Жартують із губатого, якого губи зложені так. що все здається, буцім він свище. Натяк на анекдот про глухого й губатого в церкві, пор. Етнографічний збірник VI, ч. 232. [На цю тему С. Руданський склав приказку «» (1859 р.) – М. Ж., 25.03.2021 р.]

Губити

1. Він сі губит у гадках. (Дрогобич)

Даремно міркує про щось, не може догадатися правди.

2. Губит ми сі памjить. (Нагуєвичі)

Значить трачу пам’ять, забуваюся.

3. Губит сі в тім чоловік, як у лісі. (Дрогобич)

Говорять про якусь заплутану справу, повну суперечностей та неясностей. Пор. Wander IV (Verlieren 68).

4. Губит сі, як вош у кожусі. (Ценів)

Ховається швидко, годі його знайти. Пор. Wander IV (Verlieren 68).

5. Губит сі голос, як у ямі. (Нагуєвичі)

Говорять про глухий закамарок або печеру.

6. Най сі губит, що сі чоловіка не хоче держьити. (Нагуєвичі)

Мертвим речам приписується певна воля, симпатія або антипатія до їх властителя.

7. Не губи душі! (Нагуєвичі)

Проситься той, кого хтось інший б’є завзято.

8. Не губи, не будеш потребував шукати. (Дрогобич)

Докоряють роззяві, що часто губить свої речі і потім шукає їх.

9. То мене губит! (Нагуєвичі)

Значить це мені дуже прикро, болить мені, цього мені жаль.

10. Тут ми сі губит нитка. (Дрогобич)

Тут починається для мене неясність, тут перестаю розуміти діло.

11. Хто губит, видно що має що губити. (Нагуєвичі)

Бо хто нічого не має, той не може й згубити нічого.

12. Хто губит, того пан Біг любит. (Коломия)

Значить дав йому достаток, із якого частину може й згубити. Так потішають чоловіка, що згубив щось.

13. Що сі губит, то дідько за старий довг бере. (Нагуєвичі)

По народній віруванням, опертим на жидівських апокрифах, Адам записав чортові весь свій рід (див. Пам’ятки українсько-руської мови і літератури II, с. 178), Значить старий довг, який винен чоловік чортові, це його душа. В оцій і в інших приповідках (див. дальше Довг) і маємо слід вірування, що загублені речі вважалися відплатою чортові за той довг. Щось подібне бачимо також у німецькій приказці: Was man verloren hat, muss man Gott und den Winde zum Ersatz überlassen, Wander IV (Verlieren 43).

14. Що сі губит, того сі не любит. (Нагуєвичі)

Що чоловік любить, про те дбає, того пильнує, щоб не згубити.