Двоє – Дерево
Іван Франко
Двоє
1. Бери в за-двоє. (Нагуєвичі)
Зложи шнур чи пояс у двоє і так бий або в’яжи.
2. Бодай єсь ніколи двоє на єдно не зібрав: як маєш муку, щоби-сь соли не мав. (Стежниця)
Прокляття: щоб тобі в господарстві кінці не сходилися.
3. Двоє, а обоє рідкоє. (Ясениця Сільна)
Кепкують із мізерного обіду, на який були дві рідкі страви.
4. Двоє рідких, третий борщ. (Ценів)
Значення як вище.
5. Зійшло сі двоє – сліпі обоє. (Сороки)
Жартують із немічного або лінивого подружжя.
6. Коби ще двоє, то би була пара. (Ценів)
Відповів бідний чоловік, якого питали, кілько має коней.
7. На двоє небіжка казала. (Нагуєвичі)
Значить це ще може бути і так і сяк. Пор. Brzozówski Dwa 4.
8. По двоє, по двоє, а з заду пара. (Ценів)
Жарт неясного значення. Пор. Wander V (Zwei 65).
Двоїти
1. Двоjит му сі в очох. (Нагуєвичі)
Він сильно п’яний або хворий, йому привиджується те, чого нема.
2. Я дуже двою над тим. (Снятин)
Сумніваюся, хитаюся зі своєю постановою то в цей то в той бік.
Дворак
1. Що дворак, то злодій або піяк. (Коломия)
Говорять про двірських слуг, економів і т. п.
Дворачка
1. Кожда дворачка – курва або піячка. (Коломия)
Такою славою користуються селянські дівчата, що закоштували двірської цивілізації.
Дворка
1. Що дворка, то хльорка. (Вікно)
Дівчата, що служать по дворах, мають дуже непочесну славу в селі.
Дебеліти
1. Аж дебелію зо встиду. (Корчин)
Сором обезсилює мене, трачу духову притомність.
2. Аж єм одебелів зо страху. (Нагуєвичі)
Значить остовпів, помертвів.
Дебра
1. Іди на дебри та на скали! (Коломия)
Одна з формул заклинання злого духа. Дебри і скали – місця незаселені людьми.
2. І я не в дебрях зріс. (Коломия)
Тобто: але між людьми і знаю, яка кому честь належиться.
3. Не сіди в дебри, а йди на жебри. (Нагуєвичі)
Жартливо говорять відлюдкові, що сторонить від людей, хоч і терпить крайню нужду.
4. Там такі дебрі, що ні зайти ні заїхати. (Нагуєвичі)
Говорять подоляни про недоступні гірські села.
5. Ци ти з дебрів прийшов та не знаєш, як до людей говорити? (Войнилів)
Докоряють дикунові, що не має «людяного» виховання, не знає звичаю.
Декан
1. Буцім ксьондз дзєкан дурень, а то дзєканова розумна. (Лучаківський)
Значення не зовсім ясне; видно, що приказка основана на споминах про якогось о. декана, що сам був тупа голова, але мав розумну жінку.
Делікатний
[Доповнення 1910 р.] 1. Делікатна паскуда. (Жидачів)
Говорять про елегантну проститутку.
День
1. Аби день переднувати та ніч переначувати. (Ількевич)
Значить аби як-будь провести час. Пор. Adalberg Dzień 1.
2. Аби-м завтрішного дньи не дочекав, коли то не правда. (Нагуєвичі)
Найзвичайніше закляття: щоб я ще сьогодні вмер!
3. Аби ми такий день був! (Дрогобич)
Клянеться чоловік на правду своїх слів.
4. Аби-м такий день мав! (Дрогобич)
Значення як вище.
5. Аби-м так нинішниий день опровадив! (Нагуєвичі)
Тобто: як правду говорю. Прокляття в роді попереднього.
6. Аби ще за дньи доробити! (Нагуєвичі)
Квапляться докінчуючи пильну роботу.
7. Більше днів, як ковбас. (Ількевич, Petruszewicz)
Говорить замість загального: більше ожиданки та заходів, ніж користі. Німець каже: Der Tage sind viel, der hungrigen Mahlzeiten noch mehr, Wander IV (Tag 94); II (Jahr 30). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 65; Giusti 237.
8. Бода-с так знав, що ти нині за день! (Нагуєвичі)
Тобто: як ти знаєш те, про що говориш. Не знати, що сьогодні за день – знак ідіота, крайнього дурня.
9. В день заробити, а в ночі пропити. (Бірки Великі)
Приговорювали колись бориславські ріпники. Пор. Wander IV (Tag 34).
10. В день роби, в ночи заснеш. (Гнідковський)
Говорять такому, що лягає спати в робочий день.
11. В день сі погризут у ночі сі полижут. (Ценів)
Говорять про сварливе подружжя. Пор. Wander IV (Tag 142, 143).
12. Весь день єм на ногах. (Нагуєвичі)
Ходжу, працюю, не маю коли сісти. Пор. Wander IV (Tag 597).
13. Вже білий день на дворі. (Нагуєвичі)
Значить уже зовсім засвитало.
14. Вже день як бик. (Нагуєвичі)
Говорять про перше світання, коли вікна ще лише сіріють; порівняння основане на однаковій сірій барві бика і такої досвітної години. Пор. Adalberg Dzień 13.
15. Вже ти день настає? (Нагуєвичі)
Значить знов починаєш робити пакості, зводити сварку? Пор. Wander IV (Tag 6).
16. Він за день більше зробит, як інший за два. (Нагуєвичі)
Говорить про роботящого, пильного чоловіка. Пор. Wander IV (Tag 584).
17. Він і в день нічого не видит. (Нагуєвичі)
Чоловік сліпий, розсіяний. Пор. Wander IV (Tag 544, 607).
18. Він той день держит. (Ортиничі)
Значить у той день у нього заведено справляти щороку поминки і угощення: (комашню) за покійників, Пор. Wander IV (Tag 592), хоча значення приказки Er hat heut seinen Tag значно відмінне, та мабуть виплило з якогось аналогічного звичаю.
19. Він у мене що день добрий день. (Лолин)
Значить що день виходить до моєї хати, близький і любий сусід.
20. В мене що день, то новий кужель. (Теребовля)
Так хвалилася дівка перед парубком, що бачив її великий кужіль, а вона тим часом по тижневі пряла той сам.
21. Вона три дні з Богом говорила. (Красносілці)
Іронізують над жінкою, що вдає, буцімто знає дуже багато і про всяку річ говорить зовсім напевняка.
22. В пана Бога дне не купуєм. (Комарно)
Значить мусимо використати той, який він дає нам, мусимо працювати пильно.
23. Вчорашного дньи стома кіньми не догониш. (Нагуєвичі)
Що минуло, те пропало безповоротно. Пор. Adalberg Dzień 4.
24. «Дай Боже добрий день!» – «Дай Боже здоров’я!» – «Дай Боже щасливо!» – «Дай Боже й вам. Дьикуємо.» (Котузів)
Це звичайні формули привітання та відповіді на привітання, коли хтось уходить у хату сусіда або знайомого.
25. День добрий, з ким добрий! (Стрий)
Значить з ким я добрий, з тим і вітаюся.
26. День за дньом іде, а все близше до смерти. (Нагуєвичі)
Рефлексія старого чоловіка, що доживає свого віку. Пор. Záturecky XIV, 289; Wander II (Jahr 129).
27. День за дньом минає. (Нагуєвичі)
І з ними зменшується наш вік. Пор. Adalberg Dzień 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 237.
28. День минув, як в пальці тріснув. (Нагуєвичі)
День минув швидко, бо був короткий (у зимі), або за пильною роботою й не зчулися, коли минув.
29. День ми роком став. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] День ми роком стає. (Буданів)
Видався мені незвичайно довгим.
30. День ми сі кучит. (Нагуєвичі)
Навкучила мені сьогоднішня робота або гризота.
31. День переїхати, а ніч переспати, далі до заплати. (Гнідковський)
Жартують хлібороба з тих, що трудяться фірманством, і за нього беруть добру плату.
32. День по за день волочит ся Лень. (Гнідковський)
Говорять про лінивого чоловіка; Лень (від Лесь, Олекса) гра слів а «лінь».
33. День робит, два дни лежит. (Нагуєвичі)
Говорить про хворовитого, слабосилого чоловіка.
34. До білого дньи догуляв сі. (Нагуєвичі)
ІІрогуляв усю ніч, не спав ані крихти.
35. Дурно ми день пішов. (Нагуєвичі)
Значить я нічого не зробив і не заробив.
36. Ей Господи, коби ті три деньки перебути, а четвертий перемучити! (Ценів)
Говорив чоловік засуджений на смерть, якому дали три «ласкаві» дні. Кепкують цією погрозою з лінивого чоловіка, якого гонять до праці.
37. За день сі набігаю, а вечір і їсти не хочу. (Нагуєвичі)
Говорить робочий чоловік, особливо літом, почуваючи вечером непереможну охоту до сну.
38. І вдень і вночи лізе біда на очи. (Коломия)
Говорить про невідступну турботу, але також про закохання.
39. Йому вже леда день година. (Нагуєвичі)
Він не сьогодні, то завтра вмре.
40. Коби день до вечера! (Нагуєвичі)
Зітхає чоловік, утомлений важкою працею.
41. Ладний день, варто би ся впити. (Львів)
Кепкують із міських дармоїдів, що без пиятики не розуміють гарно проведеного дня. Пор. Adalberg Dzień 16.
42. Ледво сі на день зазоріло. (Нагуєвичі)
Наближення дня пізнають селяни по становищі певних звіздяних констеляцій на небі.
43. Мене день виганяє, а ніч приганяє. (Гнідковський)
Говорить чоловік, що мусить день у день іти на заробітки десь по за домом. Пор. Adalberg Dzień 11.
44. На судний день ти віддай. (Нагуєвичі)
Мова тут очевидно не про жидівське свято «судний день», а про день страшного суду. Значить у цьому житті не віддам. Пор. Wander IV (Tag 581).
45. Не що день Великдень. (Нагуєвичі)
Не що день празник або щедро заставлений стіл. Пор. Wander IV (Tag 15).
46. Не що дня бридня. (Коломия)
Така дармичка, таке діло не трапляється кожного дня. Німець каже: All Tag ist kein Jahrmarkt, Wander IV (Tag 2).
47. Нині день – година. (Нагуєвичі)
Говорять про короткий зимовий день.
48. Нині дньи лиш тілько, що перднув тай обіздрів сі. (Нагуєвичі)
Мова про короткий зимовий день.
49. Нині раз пчихнути, тай день минув. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
50. Нині такий день, що я сі й на пjитку не дивю. (Любша)
Значить гарячий, робочий день, у який можна заробити більше як п’ять гульденів.
51. Ні в день ні в ночи нема спокою. (Нагуєвичі)
Жалується бідний, усяким лихим пригноблений чоловік. Пор. Wander IV (Tag 595).
52. Остатний би ти день був тай послідна година! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти ще сьогодні вмер.
53. Пропало на нинішний день. (Нагуєвичі)
Значить і до сьогоднішнього дня не віднайдено, нема й сліду по якійсь речі.
54. Робит із дньи ніч, а з ночи день. (Нагуєвичі)
Говорять про п’яницю, що вночі п’є а вдень спить, але також про музику. Пор. Wander IV (Tag 602).
55. Сюда тень, туда тень, тай минув день. (Darowski)
Говорять про ліниву, недбалу, панщизняну роботу, яку відбували з мусу та нерадо. Німець кажи: Hofarbeit ist Todschlag der Zeit, Wander II (Hofarbeit I).
56. Та мене день при тім освіне. (Нагуєвичі)
Значить забарюся при тім, що вже засвітає. Говорить, коли хтось лагодиться вирушити кудись досвіта, а йому дають якусь посторонню роботу.
57. Того і вдень зо свічков не найдеш. (Нагуєвичі)
Це вже пропало, рідка річ.
58. То не на день, а на вік. (Коломия)
Приговорюють такому, що хоче женитися.
59. Треба день до хати впустити. (Нагуєвичі)
Говорить хазяйка, замітаючи та чепурячи хату вранці. Приказка основана на поетичнім погляді, що день, як великий пан, не радо входить у брудну хату.
60. Треба той день записати вугльом у комині. (Нагуєвичі)
Жартливо говорить, коли сталося щось незвичайне, прийшов у хату якийсь рідкий гість. Пор. Wander IV (Tag 564, 565).
61. Ту тень, там тень, тай піде день. (Мшанець)
Вештаючися по хазяйству та роблячи тут щось трохи, там щось трохи тай проведеш день. Пор. вище ч. 55.
62. У Бога день краде. (Нагуєвичі)
Говорять про лінивого неробу. Пор. Adalberg Dzień 19; Záturecky X, 554.
63. Уже день під полудне. (Нагуєвичі)
Значить минула значна часть дня.
64. У мене нині день дорогий. (Нагуєвичі)
День робочий, якого гріх марнувати.
65. Хвали день у вечір, а жінку рано. (Ценів)
Хвали всяку річ по тім, як вона покажеться в ділі, в результаті. Пор. Wander IV (Tag 206); Záturecky XІІ, 186.
66. Ци осліпило ті в білий день? (Нагуєвичі)
Сердито говорять такому, що шукає і не знаходить якоїсь близько положеної речі. Пор. Wander IV (Tag 580).
67. Чекай до судного дньи. (Нагуєвичі)
Значить не дождешся ніколи. Пор. вище ч. 44.
68. Чекай три дні, прийдут злидні. (Переч)
Ждати, це марно час гаяти: все дождеш лиха, а не добра.
69. Шукай учорашного дньи! (Нагуєвичі)
Шукай чогось безповоротно страченого, – говорять до чоловіка, що займається якоюсь безхосенною роботою або журиться за тим, що пропало. Пор. Wander IV (Tag 101).
70. Ще й завтра день буде. (Коломия)
Значить і завтра буде час зробити те, чого не можеш зробити сьогодні. Пор. Wander IV (Tag 19); Záturecky X. 431.
71. Ще сі на день не заносит. (Нагуєвичі) … не вискирило. (Нагуєвичі)
Ще глупа ніч, не зачинає дніти.
72. Ще ти сі за весь день не навтьимило? (Нагуєвичі)
Не досить тобі, що весь день робив або говорив?
73. Що в день на гадці, то в ночи на сон лізе. (Нагуєвичі)
Звичайна психологічна обсервація, пор. Adalberg Dzień 3; Wander IV (Tag 451). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 224.
74. Що день, то добридень. (Ількевич)
Значить щодень буває в якійсь хаті, товаришує, приятелює. Пор. вище ч. 19.
[Доповнення 1910 р.] 75. Весь день була приємна погода; хто отаву мав, той добре гостив. (Криворівня)
Говорив гуцул про погідний осінній день. Гостити тут у значенні: провести день при роботі.
[Доповнення 1910 р.] 76. День як бик. (Жидачів)
Як хто хоче встати рано, а заспить, то каже: «Пробуджию сі, а то вже день, як бик». Пор. т. І, день 14.
[Доповнення 1910 р.] 77. Коротят ми ся дни, що раз менші. (Звиняч Горішний)
Говорить чоловік, старіючися.
[Доповнення 1910 р.] 78. Перший день гість, другий мід, а третий їдь. (Пісочна)
Гість милий тільки першого дня.
Деньок
1. Дав пан Біг деньок, лиш роби та Богу дьикуй. (Нагуєвичі)
Значить день гарний, погода сприяє польовій роботі.
2. Деньок – ласка божа! (Нагуєвичі)
Говорять про погідний, ясний робочий день.
3. Деньок як злото. (Нагуєвичі)
Неоцінений для праці.
4. На деньки, на деньки! Не до роботи, а на витребеньки! (Батятичі)
Кепкують із таких, що викликають парубків і дівчат на поденну роботу до двору.
5. Не все деньок, буває й днище. (Гнідковський)
Значить не все день гарний, щасливий, буває й поганий та нещасливий.
Деревина
1. Гни деревину, доки молода. (Нагуєвичі) Пригинай … (Голобутів)
I дитину нагинай відповідно до своєї волі, поки мала. Пор. Adalberg Drzewo 11; Krumbacher 61; Osm. 47; Wander ІІ (Holz 160); I (Baum 174).
2. Нагинай деревину, поки їй верха досягнеш. (Гнідковський)
Карай дитину, поки можеш узяти її за чуприну. Пор. Wander V (Zweig 8).
3. Нагинай деревину, поки ся дає гнути. (Гнідковський)
Дитину карай і картай, поки боїться і слухає тебе. Пор. Adalberg Drzewo 6.
4. Як єс не гнув деревину за молоду, то на старість не зігнеш. (Нагуєвичі)
Хто не вчив дитину за молоду, той не буде мати з неї на старість потіхи.
Дерево
1. Великоє дерево поволи росте. (Ількевич. Кобринський)
Велике діло дуже тяжко попхнути наперед, воно зміняється і росте дуже помалу.
2. Високе дерево найборше вітер зломит. (Ценів)
Так само й чоловіка, що серед громади визначається чи то розумом, чи енергією, найчастіше ламає велике громадське горе. Пор. Adalberg Drzewo 46.
3. Де дерево рубають, там тріски падають. (Ількевич)
Де йде боротьба, там бувають і втрати. Пор. Adalberg Drzewo 44; Wander II (Holz 29); Záturecky X. 15.
4. Єдно дерево, то ще не ліс. (Нагуєвичі)
Один чоловік іще не громада. Пор. Adalberg Drzewo 21; Záturecky VІІІ, 345.
5. І в німе дерево сі не сховаєш. (Бірки Великі)
Німе дерево – труна. Значить і смерть не заховає тебе. Тобто: від моєї помсти.
6. Із сухого дерева кепсько ужовки крутити. (Нагуєвичі)
Так само старим слугою не добре послугуватися. Пор. Wander II (Holz 46).
7. І сухе дерево без підпалу не горит. (Березів)
До всякого діла, навіть при найліпших засобах, треба ще людської ініціативи й охоти. Пор. Wander II (Holz 16). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль I, 192.
8. З єдного дерева хрест і лопата. (Lewicki, Petruszewicz, Ількевич)
З одного роду виходить і побожні, чесні, порядні, і безбожні та ледачі члени. Пор. Adalberg Drzewo 49: Krumbacher 237; Гильфердинг 3076; Wander II (Holz 19); Симони 406. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 62. 143; Čelakovský 40; Osm. 372; Wurzbach 168.
9. З одного дерева хрест тай лопата: та хрест цюлюють, а лопатов гній мечут. (Kolberg Pokucie)
Люди, що вийшли в одного роду, дізнають у світі неоднакової пошани, відовідно до свого життям виробленого характеру чи становища. Пор. Wander II (Holz 19).
10. Коло сухого дерева і мокре горит. (Кобринський) … і сире згорить. (Ількевич)
Попри добрий товар піде й пліхший. Пор. Adalberg Drzewo 85; Wander II (Holz 14, 36, 172); Гильфердинг 3097. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков, II, 62, 143; Čelakovský, 40; Osm. 372; Wurzbach 168.
11. Криве дерево горит так як і просте. (Нагуєвичі)
Злий і добрий чоловік мусить однаково вмирати. Інше значення має аналогічна приказка у німців, пор. Wander ІІ(Holz 52, 58).
12. Кривого дерева в лісі найбільше. (Ількевич)
Так само в світі найбільше грішних, хибами обтяжених людей. Пор. Wander II (Holz 63). [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 154.
13. Кривого дерева не напростуєш. (Березів)
Злого, лукавого чоловіка не направиш. Пор. Wander II (Holz 1, 53).
14. Круте то дерево. (Гнідковський)
Значить крутий, самовільний, сердитий чоловік. Пор. Wander II (Holz 293).
15. На круте дерево треба крутого клина. (Petruszewicz) … б’ют крутий клин. (Іванівці Ж.)
На чоловіка крутого, твердого характеру добирають острих та діймавих способів. Пор. Adalberg Drzewo 29; Wander II (Holz 17); Muka 599, 2410.
16. На оден раз не зітнеш дерева. (Ількевич)
Так само за одним розмахом не зробиш трудного, важного діла. Пор. Heller II, 14; Wahl І, 14; Bebel 458; Wander І (Baum 33,34). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 113.
17. На похиле дерево і кози скачуть. (Ількевич) … всі кози … (Petruszewicz)
Над покірним, слабохарактерним чоловіком коверзують і зовсім нікчемні людці. Пор. Adalberg Drzewo 28; Záturecky XII, 145; Wander I (Baum 14). [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 170, 185.
18. Ни кожде дерево яблінка. (Kolberg Pokucie)
Не кожний чоловік здібний бути добрим приятелем та помічником. Пор. Wander II (Holz 184).
19. Похиле дерево вітер не ломає. (Коломия)
Так само тихого, покірного чоловіка минає не одна халепа, яка валить із ніг гордого та сильного Пор. Adalberg Drzewo 2.
20. Пяний як дерево. (Нагуєвичі)
Речення еліптичне: п’яний до тієї міри, що зробився безвладний, нечутливий, як дерево.
21. Сире дерево, гіркий дим. (Пужники)
Непослушиий, непокірний слуга наробить більше прикрості та поговору, як услуги. Пор. німецьке: Grün Holz giebt mehr Rauch als Wärme, Wander ІІ (Holz 91).
22. Скрипливе дерево найдовше стоjит. (Нагуєвичі)
Хворовитий, слабосилий чоловік живе не раз довше від здорового. Пор. Adalberg Drzewo 7; Носович 427; Wander I (Baum 43).
23. Скрипливе дерево скрипит-скрипит тай стоїт, а здорове вітер попре тай переверне. (Ценів)
Здорового, міцного чоловіка іноді несподіване горе або хвороби швидше звалять з ніг, як хворовитого. Пор. Adalberg Drzewo 3.
24. Старого дерева не зігнеш. (Березів)
Так само й старого чоловіка не повернеш як хочеш. Пор. Wander ІІ (Holz 5); 1 (Baum 1, 4).
25. Сухе дерево хоць кілько підливай, то сі не зазеленіє. (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, що мав стару жінку. Пор. Wander II (Holz 47).
26. То дерево не чоловік. (Нагуєвичі)
Це чоловік без чуття, без милосердя. Пор. Wander, ІІ (Holz 310).
27. У найвисше дерево грім бє. (Нагуєвичі)
Найбагатших, найвизначніших людей постигає найтяжче горе. Пор. Wander І (Baum 148).
28. Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає. (Ількевич)
Колі розпадеться велика фортуна, то багато бідних людей користає при тім. Пор. Adalberg Drzewo 9; Wander І (Baum 140).
29. Як дерево зрубают, усі тріски збирают. (Гнідковський)
Значення як вище. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 220.
30. Яке дерево, такий клин; який батько, такий син. (Ількевич) … такий пень … (Теребовля) [Доповнення 1910 р.] Яке дерево, такий клин; який батько такий син. (Кукизів)
Вроджена вдача переходить з батьки на сина так само як рід дерева з цілості на кожну частину. Пор. Adalberg Drzewo 16; Носович 479. Wander І (Baum 248, 249). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 227.
[Доповнення 1910 р.] 31. З сухого дерева добре огонь класти. (Нагуєвичі)
Воно легко горить. Schleicher 180.