Гриць – Гріх
Іван Франко
Гриць, Грицько
1. Вернув як Гриць з вечірниць. (Корчин)
Вернув незадоволений, сквашений, знеохочений.
2. Геравс, Грицьку, губернатор їде! (Лучаківський, Darowski)
Приказка основана очевидно на якімось оповіданні, мабуть із рекруцького життя. Уживають, коли якась дрібна причина наробить розруху в хаті, всі посхапуються з місць, або повибігають на подвір’я, мовби сталося щось незвичайне.
3. Говори Грицю Богородицю! (Нагуєвичі) … а я буду Вірую. (Лолин)
Говорять такому, що все закидає в розмові на свою улюблену тему, хоч вона нічим не в’яжеться з темою загальної розмови.
4. Говори, Грицю, лекше ти буде! (Дрогобич)
Говорять такому, що при всякій нагоді, до речі й не до речі, нарікає на свою бідність або на свою кривду.
5. Гони, Грицю, по за хрест! (Нагуєвичі)
Жартливо додають відваги такому, що в товаристві городить якісь нісенітниці, оповідає брехливі історії.
6. Грицю, не спускайся на паланицю! (Ількевич)
Значить не надійся того, в чому ще нема ніякої певності.
7. Доки мене звали Грицьком, то я гроші горнув горшком, а як сказали «пане Григорий», то я щораз то лучше голий. (Darowski)
Жалується чоловік, що бажавши порівнятися з панами і мати гонори між людьми, розшастав свій маєток.
8. Дочекався Грицько гречаної паски. (Ількевич)
Замість сподіваних користей та приємностей дождався прикрості та шкоди.
9. І ти Грицю пан? (Лучаківський)
Говорять такому, що силкується рівнятися зі старшими, підіймає голос у раді, де йому нема місця.
10. Мов Грицю Богородицю, а Гриць усе Отченаш. (Мшанець)
Говорять про такого, що все робить на перекір тону, що йому радять або велять.
11. Надійся Грицьку, паном будеш. (Кобаки)
Жартують із такого, що покладає надію на щось зовсім непевне.
12. Назад, Грицю, бо пятниця! (Теребовля)
Говорять, коли хто вирветься з чим не до ладу.
13. На маєш, Грицю, баль! (Княждвір)
Говорять такому, кого замість сподіваної приємності стрітила немила пригода, кого побили, наганьбили.
14. Не видав Гриць нагавиць: то скидав, то вбирав, усе переглядав. (Теребовля) … поки не подрав. (Коломия)
Жартують із такого, що дуже дивується якійсь зовсім звичайній речі.
15. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбирає, то розбирає. (Ількевич, Petruszewicz)
Значення як вище.
16. Не видів Гриць воза тай зробив собі сани. (Лучаківський)
Говорять про такою, що береться до якогось діла невміло, необдумано.
17. Не видів Гриць нагавиць, а як увидів, то портки спустив. (Ясениця Сільна)
Жартують із недотепи, що не вміє дати собі ради з найпростішою життєвою появою.
18. Не видів Гриць нагавиць: то вбирав, то скидав, а все їм ся призирав. (Стара Сіль)
Значення як вище ч. 14, 15, 17.
19. Не для Гриця паланиця. (Ількевич)
Гриць уважається ео ipso назвою простого чоловіка, пролетарія, якому не слід від життя надіятися якихось особливих розкошів, навіть у формі паляниці.
20. Не лакомся Грицю на дурницю. (Ількевич)
Осторога всякому чоловікові, що любить запопадати ласки у панів або в сусідів.
21. Не мав Гриць нагавиць: то скидав, то вбирав, аж поки не підрав. (Ценів)
Значення як вище ч. 18.
22. П-ди Грицю, п-ди Йване, п-діт усі християне. (Нагуєвичі)
Жартують, коли в розмові або при параді один за другим без тями повторює одне й те саме слово.
23. Се біда: мама Гриця привела, та не знаєм, як звати. (Ількевич)
Жартують із недогадливої, наївної людини.
24. Старший Гриць як Парашка. (Ількевич, Petruszewicz)
Загально: старший, важніший мужчина від жінки.
25. Тепер Грицю лізь у рукавицю! (Лучаківський)
Значить тепер тобі круто приходиться, ховайся куди знаєш.
26. Тинди-ринди, Грицю, губернатор їде! (Миколаїв над Дністром)
Як хтось багато говорить, а йому не вірять. Пор. вище ч. 2.
27. То не з Грицьом справа. (Дрогобич)
Значить діло поважне, не з ким-будь собі заходиш.
28. Хапай, Грицю, бики, бо процесія йде. (Терло)
Значить уступай на бік зі своїми буденними, дрібними справами, бо тепер діло важне, загальне.
29. Чотири свічки спалила, заким Гриця умила, а пятий каганець, – такой Грицко поганець. (Ількевич)
Мабуть жартлива співанка, для характеристики якогось нечупарного, непоказного з лиця парубка.
[Доповнення 1910 р.] 30. Грицю, на басі не поривай сі! (Снятин)
Остерігають чоловіка, аби не мішався не в свє діло.
[Доповнення 1910 р.] 31. Не видів Гриць нагавиць; як узрів, аж умлів. (Миколаїв над Дністром) Ни видів Гриць нагавиць, то здоймав, то натєгав. (Жидачів) … убирав, то розбирав. (Жидачів) Не видів Гриць нагавиць, як сі убрав, аж сі ус-в. (Жидачів)
Варіант до т. І, Гриць 14, 15, 17.
[Доповнення 1910 р.] 32. Не бзди Грицю в кадільницю! (Воля Баранецька)
Жартлива приказка.
Грім
1. Або на тя нинішної днинки красної упав грім з ясного сонця, аби ані гриміло, ані блискало, щоби-с не стямився, відки над тя надлетіло! (Лолин)
Прокляття, пор. ч. 2, 3, тільки той простий мотив тут розведений широко і злучений з різними образами. Пор. Záturecky XVI, 29.
2. А грім би ті забив! (Нагуєвичі) … розбив! (Голобутів) … розтріскав! (Коломия)
Прокляття. Смерть від удару грому зрештою не вважають страшною. Пор. Wander І (Donner 30); Záturecky XVI, 75, 525.
3. А громи би тя ясні побили! (Княждвір)
Прокляття, пор. вище ч. 2; Adalberg Piorun 2.
4. Багато грому, а мало дожджу. (Нагуєвичі)
З великих слів, обіцянок, погроз малий результат. Пор. Гильфердинг 1176.
5. Борше-м сі грому з неба надіяв, як такої кавзи. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, заскочевий несподіваною лихою пригодою.
6. Вдарив грім на мій дім. (Замулинці)
Сталося мені нагле нещастя, тяжка пригода.
7. Від грому сі не сховаєш. (Нагуєвичі)
Говорять до такого, що боїться грому під час бурі.
8. Впало на мене, як грім з ясного неба. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік про якесь несподіване лихо, що спіткало його. Пор. Носович 641; Adalberg Piorun 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 210.
9. Грім би на ті вдарив з верха в голову! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти моментально згиб.
10. Грім би тя забив! (Гнідковський)
Прокляття, пор. вище ч. 2.
11. Грім гуркоче, пан Біг по небі колачі везе. (Нагуєвичі)
Говорять малим дітям, коли ті зачувши гуркіт грому питають, що це таке?
12. Грому нема що бояти сі. (Нагуєвичі)
Бо все одно, від нього не встережешся, а кого вб’є, той має легку смерть.
13. Іди до грома! (Нагуєвичі)
Сердитий окрик: іди геть, щезай від мене.
14. Кого грім забє, той у Бога щісливий. (Нагуєвичі)
Смерть від грому декуди вважають доказом ласки божої: це легка, моментальна смерть.
15. Став як громом прибитий. (Коломия)
Говорять про чоловіка, що стоїть недвижно, остовпілий від наглого страху або жалю.
16. Що грім запалит, то гріх гасити. (Нагуєвичі)
Загально розповсюджене вірування, що грім – небесний огонь, божа стріла, і пожежі від неї не слід гасити. Пор. вище Господь ч. 85.
17. Якого грома хочеш у мене? (Нагуєвичі)
Сердитий окрик, замість якого біса, властиво: чого хочеш?
[Доповнення 1910 р.] 18. Грім не гряне, мужик не перехрестит сі. (Тростянець)
Приповідка російського походження. Пор. Даль
Грінка
1. Впала му ся грінка. (Гнідковський)
Значить трапилася йому дурниця, легка користь. Пор. Adalberg Grzanka 2, 3.
2. Грінка му упала. (Ількевич)
Минулася, пропала якась дармичка.
Гріти
1. Вгрів го меже плечі. (Коломия)
Значить ударив, стусонув.
2. Гріти руки при чім. (Нагуєвичі)
Значить тягнути з чогось користь, красти потаємно.
3. Не буду гріти гадюки за пазухою. (Станіславів)
Значить не буду робити добра невдячному чоловікові. Пор. Adalberg Wąż 4.
4. Не загріє він тут довго місцьи. (Дрогобич)
Значить не побуде тут, не зупиниться на тім. Пор. Adalberg Miejsce 7.
5. Не загрієся коло него нічого. (Гнідковський)
Значить не буде довго, він усе змарнує та знівечить.
6. То мене не гріє й не студит. (Коломия)
Значить це мене ані тішить, ані смутить, це мені байдуже. Пор. Adalberg Grzać 2; Bebel 582.
[Доповнення 1910 р.] 7. Грій гадину за пазухов, аби ті вкусила. (Нагуєвичі)
Годуй чужі діти, аби тебе потім поневіряли. Пор. Giusti 158.
Гріх
1. А гріх би на тебе впав! (Березів)
Прокляття: щоб ти дожив скандалу, сорому перед людьми.
2. Без гріху чоловік не прожиє. (Нагуєвичі)
Значить доки живе, доти мусить грішити Пор. Adalberg Grzech 35.
3. В гріх не впадеш, як тото зробиш. (Комарно)
Впасти в гріх уважається також свого роду нещастям.
4. Вєнци віку, вєнци гріху. (Грибовичі)
Значить чим довше чоловік живе, тим більша буде сума його гріхів.
5. Взяв гріх на душу. (Крехів)
Значить допустивсь гріха, зробив якийсь тяжкий злочин. Пор. Гильфердинг 2787; Дикарев 1434.
6. Від коли гріх на світі, чоловік житя не певен. (Гнідковський)
Жартливо зводять до абсурду вислови проповідників, що гріх – то смерть для душі.
7. Відпусти, Боже, гріха! (Нагуєвичі)
Промовляє чоловік, коли обставини змушують його зробити щось на його погляд грішне. Пор. вище Бог 146.
8. Все мине, а гріх остане. (Мінчакевич) Все … зістане. (Ількевич)
Значення як вище.
9. Все мине, гріхи сі лишьит. (Нагуєвичі)
Гріхи, а властиво полишені ними в душі докори сумління не покидають чутливого чоловіка до самої смерті.
10. Вчепився як гріх села. (Лучаківський)
Не попускає, не вступається. Чому якраз села?
11. Гріха перед Богом не сховаєш. (Березів)
Значить Господь усе знає і все випімне грішному чоловікові. Пор. Adalberg Grzech 12.
13. Гріх бив мав тото сказати. (Нагуєвичі)
Значить я згрішив би, якби сказав це, я зробив би комусь кривду.
14. Гріх Бога гнівити. (Нагуєвичі)
Значить гріх нарікати на Бога, коли чоловікові поводиться не погано, або коли він терпить по справедливості за свою провину. Пор. Носович 378.
15. Гріх гріхом, а сміх сміхом. (Дрогобич)
Відповідає веселий чоловік, коли йому говорять, що гріх із чогось там смішного сміятися. Пор. Záturecky IV, 643
16. Гріх завjижи в міх. (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що перед усяким ділом вагається та боїться согрішити – мовляв: не дбай про те, чи гріх, чи ні, а роби! Пор. Носович 289; Adalberg Grzech 16.
17. Гріх іде не в рот, а з рота. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що дуже боїться згрішити через нарушення посту. Приказка стоїть уже в євангелію. Пор. Adalberg Gęba 4.
18. Гріх мі сі вчепив. (Нагуєвичі)
Значить якась напасть найшла на мене і довела мене до гріха чи загалом до лиха.
19. Гріх не йде до губи, іно з губи. (Яворів)
Значення як вище ч. 17. Губа – з польського Gęba.
20. Гріх не личком звязати, та під лаву сховати. (Балигород) … ликом … (Ількевич)
Значить гріх річ важка, дасть себе чути, затроїть чоловікові дальше життя.
21. Гріх, пекло! (Нагуєвичі)
Окрик, коли бачать, що хтось робить якесь лихе діло, приміром їсть у піст скоромне або працює в свято. Пор. Záturecky V, 591
22. Гріх по людьох ходит. (Нагуєвичі)
З усіх животворів тільки люди виробили в собі етичне почуття і поняття гріха. Пор. Čelakovský 24.
23. Гріх світла боїт ся. (Львів)
Звичайно люди грішать потайки або й потемки. Пор. Wander IV (Sünde 48); Adalberg Grzech 5.
24. Гріх – свjитий цьвок у свjиту повалу бити. (Нагуєвичі)
Сміються з надто совісних сільських моралістів, що часто бачать гріх у діланнях зовсім байдужих з етичного погляду. Пор. вище Годити 1.
25. Гріх у міх. (Пужники)
Значення як вище ч. 16. Пор. Дикарев 1431.
26. Гріх у міх тай до води. (Замулинці)
Те саме, що: заглуши своя сумління, сховай кінці в воду.
27. Дай Господи за житьи гріхи спокутувати! (Березів)
Звичайна молитва селян, які вірять, що по смерті покути нема, а є тільки кара.
28. Даруй Боже гріха, коли натура лиха. (Комарно) Відпусти … (Нагуєвичі)
Чоловік чує, що робить лихо, але рівночасно розуміє, що не може опертися своїй зіпсованій вдачі, приміром п’яниця, або налоговий злодій. Пор. вище ч. 7.
29. Двоякий гріх, кому з гріха сміх. (Гнідковський)
Такий чоловік виявляв притуплене етичне почуття і надто злобність супроти іншого чоловіка, якого повинен би відводити від гріха. Пор. Adalberg Grzech 2.
30. За гріхи бим того не зробив. (Дрогобич)
Себто як покуту за гріхи, для очищення своєї душі. Значить це діло мені зовсім противне і ненависне.
31. За наші гріхи Господь нас карає. (Нагуєвичі)
Говорять в разі якогось загального, елементарного нещастя, пожежі, повені або граду.
32. За чиїсь гріхи я маю терпіти. (Дрогобич)
Говорить чоловік, на якого спадає якесь незаслужене лихо.
33. За якийсь тьижкий гріх мене пан Біг покарав. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік у тяжкім нещасті, не можучи дошукатися його причини.
34. Іди без гріха! (Нагуєвичі)
Значить іди геть і не доводи мене до того, щоб я розсердився на тебе і через це згрішив.
35. Най Бог приймає гріхи за жерти. (Нагуєвичі)
Говорять люди, потішаючи себе тим, що їх гріхи все-таки не так тяжкі, та й Бог не такий суворий, як земні моралісти.
36. Най не буде від Бога гріху, а від людей сміху. (Ількевич)
Говорять чоловікові, що своїм поводженням ображає Бога і виставляє себе на людський посміх, приміром п’яниці.
37. Не бери гріха на душу. (Нагуєвичі)
Уговкують чоловіка, що в сліпій пристрасті, в гніві готов зробити якесь погане діло.
38. Не гріх, не два в понеділок прясти. (Нагуєвичі)
Значить це ще не великий гріх, це не заборонено ніякою церковною заповіддю.
39. Не доводи мі до гріху! (Нагуєвичі)
Не докучай мені, не доводи до сварки або до бійки.
40. Не збув бим сі гріха до смерти. (Нагуєвичі)
Тобто: якби був зробив це, то попав би в великий гріх, докоряв би сам собі доки живу.
41. Не йде гріх до рота, але з рота виходит. (Гнідковський)
Значення як вище ч. 17, 19.
42. Нема гріху без покути. (Дрогобич)
За кожний гріх наступає кара. Пор. Záturecky II, 155, 158.
43. Не тільки гріху, що перед людьми сміху. (Коломия)
Справа хоч і не дуже грішна з етичного погляду, але все-таки непочесна, робить чоловікові сором перед людьми.
44. Ніхто не без гріху. (Нагуєвичі)
Говорять у відповідь на картання мораліста.
45. Нічо не моє, лиш гріхи мої. (Нагуєвичі)
Все може чоловік утратити, але почуття сповнених злих (розуміється, і добрих) діл не стратить доти, доки не стратить і самої пам’яті.
46. Пан Біг гріхи відпустит, але не подарує. (Коломия)
Дуже тонко підхоплена різниця між ослабленням внутрішнього неспокою задля злого діла, а потребою матеріальної сатисфакції за те діло. Пор. Adalberg Grzech 17, де одначе думка значно відмінна.
47. Перед Богом гріх, а перед людьми сміх. (Лучаківський)
Говорять загалом про погані вчинки, особливо про такі, що викликають прилюдний соблазн. Пор. Adalberg Grzech 36.
48. Стоїт як гріх над душею. (Теребовля)
Значить грозить мені, наповнює тривогою та гризотою, не дає спокою.
49. Так як би ми гріх із душі зньив. (Нагуєвичі)
Заспокоїв мене, потішив, розрадив.
50. Терпит Бог нашим гріхам, доки терпит. (Коломия)
В почутті своєї гріховності чоловік (певно, під впливом церковної моралізації) все живе в побоюванні божої кари, яка буцімто належиться йому, а не приходить лише тому, що Бог до якогось часу терпить, ждучи його поправи.
51. Ти сі моїми гріхами не жури! (Нагуєвичі)
Відповідь занадто гарячому моралістові, що упоминав іншого, виводячи йому перед очі його гріха та сподівані за них кари.
52. То гріх неспасенний. (Нагуєвичі)
Такий гріх, якого пан Біг ніколи не відпустить.
53. То такий гріх, що го сі ніколи не спокутуєш. (Коломия)
Значить гріх непростимий, який ніколи не перестане мучити сумління.
54. Ци гріх, ци два. (Нагуєвичі)
Тобто: а я таки це зроблю.
55. Ци ти гріха не боїш сі? (Нагуєвичі)
Уговкують такого, що забирається зробити якесь лихе діло.
56. Ци то до гріха далеко? (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що вже близький був того, щоб допуститися якогось злочину, але в саму пору отямився і запанував над собою.
57. Ще ту з тобов до гріху дійду! (Нагуєвичі)
Значить наб’ю або заб’ю тебе на смерть.
58. Що гріх робити, то встид говорити. (Коломия)
Почуття провини виявляється засоромленням, розуміється у простих, не зіпсованих людей. Пор. Wander IV (Sünde 163).
59. Що гріх, то не сміх. (Коломия)
Значить це діло важне, повне одвічальності. Пор. Wander IV (Sünde. 170); Adalberg Grzech 26.
60. Що не гріх, то не стид. (Станіславів) … того сі нема що встидати. (Нагуєвичі)
Значить про це можна сміло говорити прилюдно. Пор. Wander IV (Sünde 162).
61. Як бим сі гріха не бояв, не так би я тобі заспівав. (Нагуєвичі)
Значить набив би або взагалі зробив би щось злого.
62. Як би не людські гріхи, то би й попів не треба. (Карлів)
Священники – посередники між грішними людьми і Богом. Пор. німецьке Sünde nährt die Pfründe, Wander IV (Sünde 136).
63. Як би то гріх був, то би того попи не робили. (Рогатин)
Говорять про спеціальний «плотський» гріх. Пор. Wander IV (Sünde 168).
64. Як є гріхи, то мусит бути й покута. (Дрогобич)
Значить грішне життя не мине чоловікові без кари і без відплати. Пор. Adalberg Grzech 3.
65. Які гріхи, така покута. (Коломия)
Говорять, коли злий чоловік попаде в якесь нещастя, хворобу або каліцтво. Пор. Wander IV (Sünde 13, 91, 96, 195); Adalberg Grzech 21.
66. Як на гріх ми сі трафило. (Коломия)
Прийшло несподівано якесь лихо, немов навмисно на те, щоб спокусити чоловіка до гріху.
67. Як не прийме Бог гріхи за жарт, то буде шелесту багато. (Ількевич)
Жартує чоловік у почутті своєї грішності.
68. Я сі в тім грісі не чую. (Нагуєвичі)
Не пригадую собі, щоб я зробив таке лихе діло.
69. Я тим гріхом не грішний. (Коломия)
Такого злого діла (або взагалі такого діла, іноді й зовсім не грішного) я не зробив.
[Доповнення 1910 р.] 70. Без гріху, без сміху дожила я віку. (Ю. Кміт)
Без надзвичайного лиха і добра.
[Доповнення 1910 р.] 71. Гріх ни гріх, але встид. (Жидачів)
За дрібну крадіжку.
[Доповнення 1910 р.] 72. Не то гріх що в губу входит, але що з неї виходит. (Кукизів)
Варіант до т. І, Гріх ч. 41, Пор. Даль І, 317.
[Доповнення 1910 р.] 73. Один гріх всю душу сквернит. (Тростянець)
А проте чоловік грішить часто.
[Доповнення 1910 р.] 74. Такий будеш мав гріх, що го в портках не донесеш. (Кнігинин С.)
Остерігають, коли хто їсть занадто чогось нестравного.
[Доповнення 1910 р.] 75. Хто на гріх вважайи, той нічо не майи. (Вербовець)
Говорить чоловік зі широким сумлінням, що не дуже вважає на гріх, аби лише поживитися.