Говоріння – Годити
Іван Франко
Говоріння [У І. Ф. – Говорінє]
1. Бере го сі твоє говорінє, як сухої ср–и попіл. (Комарно)
Він не слухає твого балакання.
2. З говоріньи жито сі не вродит. (Нагуєвичі)
Само балакання без діла не принесе ніякого пожитку.
3. На говоріню й стало. (Нагуєвичі)
На тім і скінчилося, до діла не дійшло.
4. Наймі мене твоє говоріньи щось обходит. (Нагуєвичі)
Згірдливо: мені до твойого балакання зовсім байдуже.
5. Таке говоріньи, а нічо, то все єдно. (Нагуєвичі)
Кажуть про пусте балакання, не поперте ділами.
6. То говоріньи натще серцьи. (Нагуєвичі)
Неприємне балакання, слова і думки не йдуть свободно, як у голодного.
Говорінка
1. Пуста сі вас говорінка взьила. (Нагуєвичі)
Завели ви пусту, непотрібну розмову.
[Доповнення 1910 р.] 2. Від говорінки до діла далеко. (Косів)
Легше говорити, як робити. Пор. Giusti 130.
Годен
1. А годен ти горнець чиру виїсти? (Нагуєвичі)
Таке питання завдають жартом хлопцю, що має претензію вважатися вже за парубка. «Виїсти горнець чиру» має бути ознакою сили, відповідної для «косаря».
2. Будь годен, не будеш голоден. (Збараж)
Значить будь роботящий, здоров, чесний, то буде тобі добре вестися.
3. Де я вже на що годен? (Нагуєвичі)
Говорить каліка, тяжко хорий. Питання замість заперечення, значить я не годен, не здатний ні до чого.
4. Доки буду годен, доти буду робити. (Нагуєвичі)
Говорить старий батько, здаючи господарство на дітей.
5. Доки-с годен, доти-с не голоден. (Нагуєвичі)
Доки працюєш та дбаєш, доти й маєш що їсти. Говорить бідний чоловік, жалкуючися на свою необезпеченість в разі хвороби або старості.
6. Коби-м був годен, то бим не лежьив. (Нагуєвичі)
Значить я хворий, безсилий.
7. Не годен, аби му чесний чоловік в очи плюнув. (Коломия)
Говорять про відомого підляка. запроданця. Пор. Wander V (Werth 23. 32); Adalberg Wart 20.
8. Не годен, аби на нього сонце світило. (Нагуєвичі)
Ледар останній. Пор. Wander V (Werth 25, 34); Čelakovský 528.
9. Не годен доброго слова. (Нагуєвичі)
Ледащо, не варт того, щоб балакати з ним як із чоловіком.
10. Не годен єм до себе прийти. (Коломия)
Не можу спам’ятатися після якогось тяжкого припадку.
11. Не годен єм руков рушити. (Нагуєвичі)
Такий хворий, що й рукою не кивну.
12. Не годен єм сі обігнати від ворогів. (Нагуєвичі)
Не маю сили боротися з ними та відбивати їх від себе.
13. Не годен єс того каменьи, аби ти ним голову провалити. (Нагуєвичі)
Говорять до непотріба, злого та безсердечного чоловіка.
14. Не годен з ним до пари стати. (Нагуєвичі)
Не може зрівнятися з ним.
15. Не годен му до пjити досьигнути. (Нагуєвичі)
Нема між ними ніякого порівняння щодо моральної вартості, зручності, багатства.
16. Не годен му носа втерти. (Нагуєвичі)
Значить не може мірятися з ним, укоротити його пиху або примхи.
17. Не годен му пити дати. (Коломия)
Значить не варт навіть служити йому, не то щоб рівнятися з ним. У поляків: Wody mu na ręce podać nie godzien, Adalberg Godny 9; Wart 2; близше до нашого чеське Čelakovský 567.
18. Не годен того, що го земля святая на собі носить. (Ількевич)
Говорять про злого, непотрібного чоловіка. Пор. латинське: Telluris inutile pondus; Wander V (Werth 29, 34, 35); Čelakovský 528; Adalberg Wart 21.
19. Не годен тої гилі, аби го на ній повісити. (Коломия)
Говорять про ледаря та непотріба.
20. Не годен у його слід уступити. (Нагуєвичі)
Не може рівнятися з нам, пор. церковне: несмь достойин разрешити ремень у сапога его. Пор. Wander V (Werth 30); Adalberg Godny 6, 8.
21. Не той годен, що може, а той, що робит. (Збараж)
Бути сильним, здоровим, а не працювати, це в очах селянина знак найбільшої негідності.
22. Хто годен в літі косити, той годен дівков в танци носити. (Ценів)
Танцювати з дівчатами не допускають недоростків; мусить бути хлопець «косарем», тобто мати силу «тягти косою» весь день у ряді інших косарів, щоб його приняли до парубоцького гурту.
23. Хто годен заробити, тому гріх за дурно хліба дати. (Нагуєвичі)
Такими словами докоряють здоровому і сильному чоловікові, що ходить по жебрах «хліба просити».
24. Хто годен їсти, най буде годен робити. (Нагуєвичі)
Докоряють такому, що вдає хворого, а їсть добре.
25. Хто годен робити, той годен і їсти. (Нагуєвичі)
Значить добрий робітник може жадати доброї страви в відповідній кількості.
26. Хто то годен божу міць пізнати! (Нагуєвичі)
Значить ніхто не годен дійти і зрозуміти всі тайники природи.
27. Хто чого годен, того не голоден. (Гнідковський)
Значить хто що може сам собі наробити чи здобути, те й має. Пор. Adalberg Godny 4; Wander V (Werth 6); І (Gelten 2).
28. Ще-м годен собі заробити на кавалок хліба. (Нагуєвичі)
Значить ще маю силу, ще не знемощів до разу.
29. Я вже не годен ногами волочити. (Нагуєвичі)
Значить знемощів, ледве ходжу.
30. Я не годен слова з грудий добути. (Станіславів)
Говорить слабосилий, дихавичний, тяжко затурбований чоловік.
31. Я тому не годен ради дати. (Нагуєвичі)
Не можу з тим упоратися.
[Доповнення 1910 р.] 32. Хто годен, той не голоден. (Тростянець)
Бо може собі заробити.
Година
1. Аби годину спокою дали, то й то ні. (Нагуєвичі)
Мовить чоловік, якому докучають ненастанно. Пор. Wander IV (Stunde 86).
2. А куца би ти година була! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти в короткій часі пропав. «Година» тут має значення часу, призначеного чоловікові на життя.
3. А то скарана година з ним! (Нагуєвичі)
Окрик знетерпливлення: клопіт з цим, провести годину біля нього, це правдива кара.
4. А то судна година з тобов. (Нагуєвичі)
Значить клопіт, не знати, що з тобою почати, як задоволити твої жадання та примхи.
5. Буде тобі печена година! (Бірки Великі)
Значить буде тобі лихо, дослівно: будуть тебе годину пекти на огні.
6. В добру годину ожидай лихої. (Гнідковський)
«Добра година» – щасття, добре поводження, яке звичайно чергується з лихом. Пор. Wander IV (Stunde 7).
7. Вже пізна година. (Нагуєвичі)
Значить уже вечір, потемніло, смерклося.
8. В таку-м сі, видно, годину вродив. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якого б’ють владні все життя. Пор. Wander IV (Stunde 90, 103).
9. Гірка моя година з тобов. (Нагуєвичі)
Значить надокучив мені, не можу витримати.
10. Година всьо робит. (Львів)
Усе залежить від того, чи в щасливу, чи в нещасливу хвилю робиться. Вислів загально розповсюдженої віри в щасливу і нещасливу годину. Пор. Wander IV (Stunde 12); Adalberg Godzina 5.
11. Година дає, година бере. (Коломия)
Чоловік в одній хвилі зискує й тратить. Пор. Wander IV (Stunde 24, 27).
12. Година годині не рівна. (Нагуєвичі)
Буває одна щаслива, відповідна для якогось діла, а інша ні. Пор. Носович 283; Wander IV (Stunde 24, ще близше до нашого 29); Adalberg Czas 7.
13. Година за годинов, тай так житьи чоловікови мине. (Нагуєвичі)
Рефлексія над минучістю життя. Пор. Wander IV (Stunde 30).
14. Година ми роком стає. (Нагуєвичі)
Значить навкучило, надоїло ждати.
15. Година ми свитає. (Нагуєвичі)
Значить важко приходиться, болить щось, допікає голод або інше нещастя.
16. Година платить, година тратить. (Ількевич)
Образ узятий із торгової практики: в відповідну хвилю продаси з зиском, а в іншу втратиш. Пор. Wander IV (Stunde 10); Adalberg Czas 20.
17. Година якась безщьисна та безпутна. (Березів)
Нарікання на лихе поводження, замість мені живеться в біді та горі. Пор. Wander IV (Stunde 97).
18. Годинонько моя нещіслива! (Нагуєвичі)
Окрик болю та розпуки в хвилі нещасливої пригоди або великого заклопотання.
19. Годину жиєш, за годину гниєш. (Коломия)
Говорять про минуще людське життя.
20. Дав Бог ладну годину. (Нагуєвичі)
Значить вияснилося на погоду.
21. Дай Боже в добру годину сказати! (Нагуєвичі)
Віра в те, що сказане в лиху годину, хоч би й найліпше, не вдасться. Пор. Wander IV (Stunde 105).
22. Дай Боже щесливу годину! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Формула привітання, яку вимовляє той, що входить у хату. Пор. Wander IV (Stunde 101).
23. Дай міні чисту годину! (Немилів)
Замість дай мені спокій, не приставай до мене з таким жаданням. [Так говорить Лукаш у «Лісової пісні» Лесі Українки. – М. Ж., 12.03.2021 р.]
24. За годину тай по тобі. (Нагуєвичі)
Кожна година може принести чоловікові смерть або загалом зміну долі.
25. За годину тай у гостину. (Косів)
Значить не далеко й ходити, щоб дійти до знайомих чи свояків.
26. За годину чень не згину. (Нагуєвичі)
Значить підожду, потерплю ще якийсь час. Інші народи навпаки дорожать годиною, пор. Wander IV (Stunde 25, 32, 33, 35).
27. За пів години тай до родини. (Ясениця Сільна)
Отже зайду. Говорить той, хто вибирається до сусіднього села відвідати свояків. Говорять також, характеризуючи близьке віддалення одного свояка від другого.
28. Знай свою годину! (Дрогобич)
Пильнуй реченця, коли тобі велено прийти. Роби все в свою пору.
29. Іди в лиху годину! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе постигло лихо на тій дорозі, в яку пускаєшся йти.
30. Із за доброї години ожидай лихої днини. (Гнідковський)
Песимістичний погляд вироблений практикою руського життя, що за одну щасливу годину приходиться відбувати довгі дні нужденного, прикрого життя.
31. Йому вже година житьи. (Нагуєвичі)
Значить мало лишилося жити, він уже на ладан дише.
32. Коби ще година, то буде дітина. (Ясениця Сільна)
Сміються з нетерпеливого, який не може дождатися якоїсь важної для нього речі.
33. Кождому година прийде. (Ясениця Сільна)
Отже година смерті, кожний умре. Пор. Wander IV (Stündlein 4).
34. Кому година тиха, шукає собі лиха. (Комарно)
Чоловік у добрім поводженні звичайно сам на себе стягає лихо, пор. вище Гаразд ч. 20.
35. «Котра година?» – «Чверть на камізельку.» (Сороки)
Це вже очевидно відгомін великоміської вуличної цивілізації. Кплять із такого, що щоб задати шику носить на камізельці ланцюжок, а годинника в кишені не має. Подібну форму приказки пор. Adalberg Godzina 6.
36. Крута наша година. (Лімна)
Значить скрутно нам приходиться, лихо нас постигло.
37. Куца би ти година та короткий вік! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти не довго жив, пор. вище ч. 2.
38. Лихої години не проспиш. (Нагуєвичі)
Віра в неминучість того, що чоловікові присуджено.
39. Міні кожда година дорога. (Дрогобич)
Говорить чоловік, що квапиться кудись і мусить чекати.
40. Навидів сі лихої години. (Нагуєвичі)
Значить зазнав біди та лиха.
41. Не годину-м чекав і не дві. (Нагуєвичі)
Описово висловлюють довгу ожиданку.
42. Не маю просвітлої години. (Нагуєвичі)
Значить не маю ані години спокою, жию в турботі та нужді. Пор. Wander IV (Stunde 102).
43. Несиджена моя година. (Бірки Великі)
Значить годі мені сидіти, нема чого тут бути, треба тікати геть.
44. Остатна би ти година тай послідна! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб це була остання година твого життя.
45. Остатна ми година приходит. (Нагуєвичі)
Дослівно: приходиться вмерти; гіперболічно: я в великім клопоті, в безвихіднім положенні. Пор. Wander IV (Stündlein 9).
46. Прийду на годину, а збавлю си цілу днину. (Нагуєвичі)
Говорить такий, кому далеко ходити в якесь місце, куди його запрошують.
47. Пудна година. (Косів)
Пудний – страшний (пор. пуджати, у гуцулів відси іменник пуд – страх). Пудна година – страховище якесь, час тривоги, приміром у часі пожежі, бурі, повені.
48. Скарану годину маю. (Тисьмениця)
Значить не можу видержати, бідую. Пор. вище ч. 3.
49. Судної години з тобов сі добуду. (Нагуєвичі)
Значить клопіт, годі витримати, пор. вище ч. 4.
50. То всього година ходу. (Нагуєвичі)
Звичайна міра дороги, замість новішої милі.
51. Хто знає, чия котра година! (Нагуєвичі)
Значить ніхто не знає, що в сій або другій годині може статися з ним.
52. Хто знає, що дасть найблизша година? (Дрогобич)
Значить що чекає в ній чоловіка, добро чи лихо.
53. Чекай годину, вроджу дітину! (Нагуєвичі)
Іронізують із нетерпливого, який настає конче на те, аби йому зараз було зроблено те, що вимагає довшого часу. Пор. вище ч. 32; Wander IV (Stündlein 1)
54. Чорна година на тебе! (Збараж)
Прокляття: щоб на тебе лихо! Пор. Brzozówski Godzina 4.
55. Ще година, тай було би по мні. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що ледве вирвався з якоїсь великої небезпеки, був близький смерті.
50. Ще твоя година не надійшла. (Нагуєвичі)
Значить ще не пора тобі вмирати. Пор. Wander IV (Stunde 80).
57. Що година, то инша причина. (Ценів)
Говорять про непостійного, хиткого чоловіка, який часто міняє свої постанови. У поляків: Co godzina, to nowina, Adalberg Godzina 1; Čelakovský 282; Wander IV (Stunde 49).
58. Як добра година, то є й родина. (Лучаківський)
«Добра година» – добробут: коли чоловікові добре ведеться, тоді й рід признається до нього та братається в ним.
59. Як добра година, то знайдеть ся родина, а в злій годині нічо по родині. (Ількевич, Petruszewicz) … найде ся … нічого … (Мінчакевич)
Загальнолюдська обсервація, що до щасливого горнуться свояки й приятелі, а нещасного покидають і найближчі.
60. Якої лихої години чекаєш? (Нагуєвичі)
Значить не жди, забирайся, берися до діла.
[Доповнення 1910 р.] 61. Ой година паноньку, але що ж робити, коли так Бог дав. (Криворівня)
Година тут у значенні: лиха погода або непогода.
Годити
1. А ци годит сі свjитий цьвек у свjитy повалу бити? (Нагуєвичі)
Сміються з забобонного, який при всякім ділі поперед усього дошукується, чи воно «годиться», тобто чи не гріх це робити.
2. Годжу му як чиракови на с-ці. (Коломия)
Роблю йому все до вподоби, уникаю розсердити його. Пор. Adalberg Dogadzać 1.
3. Годи біді, як сам собі, а біда все бідов. (Нагуєвичі)
Значить догоджай поганому, вередливому чоловікові, а він усе однаковий. Пор. вище Біда 91.
4. Годит му як болячці. (Збараж)
Шанує його, панькається з ним. Пор. Adalberg Dogadzać І.
5. Годит сі старшому вступити. (Нагуєвичі)
Значить дати йому перед, зробити йому місце.
6. Годіт сі, або розійдіт сі! (Нагуєвичі)
Мовив посередник, не можучи погодити двох завзятих противників.
7. Не годит сі вертати сі, як хто вже раз пустив сі в дорогу. (Нагуєвичі)
Народне вірування, але приказка вживається як правило savoir vivre’a.
8. Не годит сі в капелюсі їсти. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
9. Не годит сі вмивши лице втирати його рукавом. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
10. Не годит сі вмивши руки стріпувати з них воду, а все треба обтерти. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Мотив подають такий, що скільки крапель води стріпнеш, стільки з них дідьків народиться.
11. Не годит сі в пjитницю шити, прьисти і хліб печи. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Про святкування п’ятниці див. Етнографічний збірник V, 208, 260.
12. Не годит сі в хаті в капелюсі сідіти. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
13. Не годит сі в хаті свистати. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
14. Не годит сі дітину переступати, бо не буде рости. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 181.
15. Не годит сі заметене сьмітьи в хаті на ніч лишьити. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
16. Не годит сі їсти другому за плечима, аби не ззїсти його силу. (Нагуєвичі)
Людове вірування, а також правило savoir vivre’a.
17. Не годит сі їсти над отворенов книжков, бо чоловік памjить іззїсть. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 192.
18. Не годит сі капелюха на стів класти, бо киртиці поле пориют. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 192.
19. Не годит сі класти хлопа на пана. (Нагуєвичі)
Жартують при обіді, коли господиня після ліпшої, делікатнішої страви подасть якусь гіршу.
20. Не годит сі крізь вікно до хати говорити. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
21. Не годит сі молодій худобині ріжки замацювати, бо не будут рости. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
22. Не годит сі на огонь плювати, бо ти лице чираками обмече. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 87.
23. Не годит сі на стіл сідати, бо на нім сі хліб свjитий кладе. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 194.
24. Не годит сі пероги рахувати, як їх у окріп мечут, бо сі всі порозваруют. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 87.
25. Не годит сі по заході сонцьи хати мести. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 195.
20. Не годит сі помело на гній кидати, а треба в піч. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 194.
27. Не годит сі порожну колиску гойдати, бо сі в ній дідько колише. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 192.
28. Не годит сі прати в середу а ні в пjитницю. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 87.
29. Не годит сі прьисти в суботу. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 257.
30. Не годит сі прясти в полю, доки кукурузи не відпрядут. (Орелець)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 194.
31. Не годит сі сидячи на лаві колисати ногами, бо на них дідька колишеш. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
32. Не годит сі сонного напруго будити, бо може в тій хвили вмерти. (Нагуєвичі)
Вірять, що в часі твердого сну душа виходить із тіла і блукає далеко, а в разі наглого будження може сполошитися і не трафити назад до тіла.
33. Не годит сі сміяти сі зі старого і з пяного. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
34. Не годит сі хліб до гори спідною шкіркою на столі класти. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 195.
35. Не годит сі ходити в єднім чоботі, бо як хлопець ходит, то сі буде два рази женити, а як дівка, то сі буде два рази віддавати. (Нагуєвичі)
Значення як вище. Пор. Етнографічний збірник V, 195.
36. Не годит сі єйце з двома жовтками класти під курку, бо з нього може вилупити сі дідько. (Нагуєвичі)
Вірування в несамовиту силу такого яйця з подвійний жовтком аналогічне віруванню в несамовитий характер чоловіка з подвійною душею, дводушника або упиря, пор. Етнографічний збірник V, 195.
37. Що кому годит ся. (Збараж)
Значить що кому личить, що відповідне до його гідності або вподоби, те йому треба й признати.
38. Що сі не годит, най ті на то не кортит. (Нагуєвичі)
Не забагай того, що заборонене чи то релігією, чи приписом savoir vivre’a. Пор. Brzozówski Godzić się 1.
39. Що сі не годит, то сі не щістит. (Нагуєвичі)
Вірять, що зроблене в невідповідну пору, а власне в такий час і в такім місці, коли й де не годиться, не вийде чоловікові на добро.
40. Як Бог годит, то й камінь уродит. (Нагуєвичі)
Значить при відповідній погоді зродить і найменше плодюче поле, а в дальшім значенні: в корисних обставинах удасться і найтрудніше діло.
41. Як Бог годит, то й мокре згорит. (Тисьмениця)
Значить у щасливу годину доконається й таке, що чоловік міг би вважати неможливим.
42. Як Бог не годит, то й вогонь не горит. (Лучаківський)
Значить як нема щастя, то й найкращі почини сходять ні на що.
43. Як ми Богу годимо, так Бог нам. (Нагуєвичі)
Говорять звичайно в часі якоїсь загальної біди, мовляв: за наші гріхи спадає на нас ось яка кара. Пор. польське: Jak Kuba Bogu, tak Bóg Kubie.
44. Як Пан Біг не годит, то й у печи не горит. (Войнилів)
Значення як ч. 41, 42.
[Доповнення 1910 р.] 45. Як єм годив, аж ми сі руки трісли, а ак єм платив, аж сі болото розскакувало. (Жидачів)
Говорив про себе злодій: як крав, тряслися йому руки, як утікав, розскакувалося болото.