Дати (121 – 247)
Іван Франко
121. Дайте й перцю, аби лекше серцю. (Нагуєвичі)
Горівку з перцем п’ють як ліки проти різання в животі.
122. Дайте й сало, аби за моє стало (Ількевич)
Характеризують немилосердного вірителя, що за свій довг готов у довжника взяти й останнє добро. Приказка основана на оповіданні про лихваря жида, що за свій довг не цурався брати й сало у селян, пор. Етнографічний збірник VI, ч. 487.
123. Дайте міні свого, бо міні від чужого язик спух. (Коломия)
Жартують із такого, що все привик запомагатися чужим.
124. Дайте онучу, най сі не мучу! (Нагуєвичі)
Звачення неясне.
125. Дайте, то дасть ся вам. (Гнідковський)
Такому, що дає іншим, милосердиться над ними, й інші в потребі допоможуть. Пор. Wander І (Geben 60).
126. Дай ти Боже з води-роси, з гіля-подвір’я! (Сороки)
Бажають на новий рік або при іншій празничній нагоді всього добра. «З гіля-подвір’я» – мабуть з ліса і з подвір’я.
127. Дай ти Боже легкі! (Войнилів)
Жартливо перекручено замість легко; легкі = Lunge.
128. Дай ти Боже щістьи, аби ті спіткало тьижке нещістьи! (Нагуєвичі)
Прокляттяе, що для контрасту починається ніби бажанням щастя.
129. Дай ти Боже, що-с си в Бога заслужив! (Нагуєвичі)
Говорять у сварці злому чоловікові, не хотячи специфікувати ближче лиха, якого йому бажають.
130. Дай тому якийсь лад. (Нагуєвичі)
Приведи до порядку, зложи на купу, скажи, як має бути зроблено.
131. «Дай хліба!» – «Скачи діда!» (Нагуєвичі)
Відповідають голодному, коли нема що йому дати. «Скакати діда» замість скакати як дід, тобто як жебрак, як каліка, приміром на дерев’яній нозі.
132. Дала му даньи. (Нагуєвичі)
Значить очарувала його, отруїла.
133. Дала сі дівка на покору. (Косів)
Піддалася парубкові, змовилася з ним.
134. Дали му березової каші. (Дрогобич)
Набили різкою. Пор. Záturecky XVI, 165.
135. Дали му двадціть пjить по цісарськи. (Нагуєвичі)
Двадцять п’ять буків давніше при війську вважилося нормальною чи може мінімальною, «цісарською» карою. Пор. Adalberg Dać 34.
136. Дали му догану. (Нагуєвичі)
Винайшли якусь хибу.
137. Дали му на спаньи. (Нагуєвичі)
Говорять про хворого, якого хлороформовано перед операцією.
138. Дали му по московську аж ся лоб закурив. (Ількевич)
Набили сильно. Московські прочухани мають славу у нашого народу мабуть від 1849 р.
139. Дали му якоїсь отрови. (Климець) … трійки. (Нагуєвичі) … трійла. (Березів).
Отруїли його.
140. Дало му пуду. (Довгополе над Черемошем)
Він перелякався, йому зробилося страшно.
141. Дам си руку втьити. (Нагуєвичі) … голову … (Нагуєвичі)
Тобто: коли це неправда.
142. Дам ти смоли горьичої, а не хліба. (Нагуєвичі)
Сердита відповідь, коли хтось просить хліба у такого, що й сам не має або не хоче дати.
143. Дам ти штири неділі на місяць. (Дрогобич)
Стільки ж як і нічого. Пор. Adalberg Dać 15.
144. Дам я тобі, аж у штани наробиш. (Коломия)
Наб’ю так, що аж закакаєшся.
145. Дасть Біг, любоньки! (Дрогобич)
Передразнюють бойків, які на питання звичайно не відповідають просто, а якоюсь евфемічною фразою, от приміром замість нема кажуть «дасть Бог».
146. Дасть Біг чьис, дасть і пораду. (Нагуєвичі)
Нема чого попадати в розпуку, всяке лихо може минутися. Пор. Носович 292.
147. Дасть Бог діти, дасть і на діти. (Нагуєвичі)
Потішають такого, що боїться женитися, бо мовляв нічим буде прогодувати дітей. Пор. Носович 290.
148. Дасть Бог і сироті маму. (Коломия)
Вітхне добру людину, що заопікується й сиротою.
149. Дасть Бог красу і від квасу. (Ценів)
I бідна дівчина, що їсть головно квасні, прості страви, виховається гарна.
150. Дасть ся то видіти. (Львів)
Це ще побачимо, а поки що це діло непевне, ще не рішене.
151. Дати на боже. (Нагуєвичі)
Технічний термін: дати попові, щоб прочитав молитви або службу божу.
152. Даш – добре, не даш – друге добре. (Нагуєвичі)
Значить я так дуже не стою о твою ласку, хоч і прошу в тебе цієї речі. Пор. Носович. 290.
153. Даш руками, не виходиш ногами. (Ількевич, Petruszewicz) … бігай … (Дрогобич)
Хто зичить щось іншому, той дуже часто потім не може допроситися віддачі і мусить не раз ходити до довжника. Пор. Даль II, 20; Носович 290; Гильфердинг 1655; Симони 804; Дикарев 1592; Wander III (Leicht); Adalberg Dać 40.
154. Даю ся винним. (Крехів)
Признаюся до вини, готов понести кару.
155. Даю ти як з під серцьи. (Нагуєвичі)
Даю що маю найдорожче, чиню з себе жерву.
156. Даю чесне слово. (Дрогобич)
Ручуся своєю честю, що це правда.
157. Зараз бим дав на боже, аби ті дідько вхопив. (Нагуєвичі)
Жартують із чоловіка, що вдає побожного та богомільного і рівночасно бажає іншим усякого лиха.
158. І дала бим і боюся і що мама скаже. (Ходорів)
Жартують із нерішучого, слабохарактерного чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 277.
159. І не дай і не лай. (Комарно)
Значення як вище ч. 111; пор. Носович 318.
160. Йому лиш дай потуху! (Нагуєвичі)
Дай йому свободу, попусти йому вудила, – тобто: то він не так розбрикається.
161. Коби дав Бог дочекати. (Нагуєвичі)
Приговорюють, вгадуючи про будущі свята або празники.
162. Коби лиш він дав, якось би я брав. (Нагуєвичі)
Говорять малі хлоп’ята, коли їх посилають за чимось, а хтось посторонній питає їх: «А як же ти тото візьмеш?»
163. Коли є, само ся дає. (Лучаківський)
З готового засобу легко дати.
164. Легко дати, тьижко відобрати. (Нагуєвичі)
Той, хто бере, не вважає себе зобов’язаним віддати в обіцянім часі.
165. Маєш дати, то дай, а не відкладай. (Скварава)
Відкладене добродійство звичайно викликає незадоволення. Пор. Adalberg Dać 76.
166. Не всім єднаково дано: одному сито, другому решето. (Ценів) … едному ситце, другому решітце. (Мінчакевич, Petruszewicz) … жито … (Коломия)
Жартливо висловлюють природну і соціальну нерівність між людьми. Ценівський варіант мав надто інтересну гру слів, бо «сито» значить і Satt, по чім можна би в другій часті надіятися «голодно» – і Sieb. Власне в тім що з виразного контрасту сито – голодно звернено на секундарний сито – решето, лежить гумор приказки.
167. Не дав ані відітхнути. (Нагуєвичі)
Значить томив роботою чи яким іншим рухом.
168. Не дав ми Бог на шкоду. (Нагуєвичі)
Хоч я й стратив, згубив щось, але це не вийшло мені на шкоду, згуба віднайшлася або замість неї я мав якусь іншу користь.
169. Не дав му ані раз зіпнути. (Нагуєвичі)
Значить оглушив його, вбив.
170. Не дав му сі обиздріти. (Нагуєвичі)
Зараз забрав кудись, погнав.
171. Не дає му дихати. (Гнідковський)
Не дає жити, докучає, мучить.
172. Не дай бідному, лише потрібному. (Коломия)
Чоловік може не вважатися бідним, але моментально опинитися в більшій потребі, як справді бідний. Пор. Носович 365; Adalberg Dać 85.
173. He дай Боже, але позволь Боже! (Карлів)
У своїй скромності чоловік просить у Бога не того, щоб дав йому щось готове, задармо, але аби позволив йому здобути та зробити собі самому.
174. Не дай Боже нікому, ані мені самому. (Замулинці) … лиш … (Снятин)
Фарисейська молитва; в снятинськім варіанті її значення зовсім ясне і характеризує чоловіка зажерливого на якесь добро, якого б він не бажав нікому іншому, лиш собі. Замулецький варіант іде ще далі і характеризує скупаря, який не бажав нікому добра, тай сам не вміє ним користуватися.
175. Не дай дурневі ножа, бо ся вріже. (Збараж)
Він не вміє поводитися з ним і замість пожитку зробить собі шкоду. Пор. Muka 2586.
176. Не дай і не лай. (Лучаківський)
Говорить сумирний чоловік, який волить обійтися без датку, щоб не слухати лайки. Пор. вище ч. 111, 153; Adalberg Dać 83; Wander I (Geben 217).
177. Не лай міні, сховай біді. (Нагуєвичі)
Злобна увага чоловіка, якому відмовляють якогось датку, мовляв: не хочеш дати мені, то нехай на тебе зайде біда, щоб ти на неї мусів це видати.
178. Не дай псу білого хліба, бо го повальиє. (Нагуєвичі)
Так само недбалому, недотепному чоловікові не давай у руки ніякої порядної речі, бо її понівечить.
179. Не дай сі висміяти! (Нагуєвичі)
Це, що ти говориш, така дурниця, що тебе за неї осміють, Значить краще мовчи.
180. Не дай сі, сховай сі! (Нагуєвичі)
Кплять із боягуза, який нахвалявся своєю силою та відвагою, а як прийшло до бійки, то він сховався.
181. Не дай то Господи.! (Косів)
Побожна відворотна формула, яку додають, коли говорить про лихо, нещастя.
182. Не дам, аби-с тріс. (Нагуєвичі)
Хоч би тобі приходилось умерти; поляк каже: byś krwią płakał. Adalberg Dać 6.
183. Не дам без ока. (Нагуєвичі)
Значить без свого призору. Коли позичають якусь важну річ, приміром тяглу худобину або що, то порядний господар виряжає з нею когось із свого дому, дитину або слугу, щоб чужі «не збиткували».
184. Не дам си по носі грати. (Нагуєвичі)
Не позволю мати себе за дурня, коверзувати над собою.
185. Не дасть і каменьи голову провалити. (Нагуєвичі)
Такий скупий та захланний. Німець каже: Er gäbe keinem Todten die Erde umsonst, worein er soll begraben werden, Wander I (Geben 231).
186. Не дасть і соломи на перевесло. (Гнідковський)
Мова про захланного: не дасть найменшої дрібниці. Повересло – підгірський діалект замість перевесло.
187. Не дасть си в кашу наплювати. (Гнідковський)
Мови про смілого, бадьорого чоловіка, який не дасть робити собі збитків.
188. Не тілько я ти дам, кілько ти стіна дасть. (Нагуєвичі)
Тобто: коли тебе вдарю, а ти звалишся з ніг і вдаришся до стіни.
189. Не хочу – дайте. (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що зразу відмовляється чи то від їди, чи від чого іншого, а потім візьме.
190. Не штука дати, як є відки взяти. (Збараж)
Говорить бідний, коли у нього просять або допоминаються, щоб дав щось. Та сама думка у великорусів: Подай – не мудрено, а мудреней того – где взять. (Даль І, 70).
191. Нині дав, завтра назад відобрав. (Дрогобич)
Говорять про завидющого, скупого чоловіка. Пор. Wander І (Geben 97).
192. Ні дав, ні взяв. (Збараж)
Діло недоладне, чоловік недотепний та невторопний. Пор. Wander І (Geben 221).
193. Ой Боже, Боже, дав єсь тому, що не може: а я би зміг, та не дав Біг. (Lewicki)
Зітхав молодий парубок, бачачи у старого чоловіка молоду жінку. Пор. Бог 119; Adalberg Bóg 424.
194. Прийду – дайте; прийдете – принесіт. (Зазулинці)
Жартують із чоловіка, що привик жити чужою працею та дармичками.
195. Сьому, тому дай, а сам згибай. (Нагуєвичі)
Роздавши всім, хто просить, нарешті й сам згинеш із голоду. Пор. Adalberg Dać 26.
196. Такому дати, що не може брати. (Яворів) … не хоче … (Яворів)
Самолюбний, захланний чоловік любив би давати, але лише тоді, якби обдарований не приймав його дару або не міг ним користуватися.
197. Ти кажи дати, а я заплачу. (Сапогів)
Жартливо перевернене речення незасібного чоловіка: я кажу дати, а ти заплати. Казати дати має спеціальне значення: веліти шинкареві, щоб дав горівки.
198. Треба дати, коли є, бо то дармо зогниє. (Коломия)
Говорить весела, розпусна дівчина.
199. Треба знати, кому дати. (Нагуєвичі)
Не всякому можна дати і не всякому дане виходить на пожиток.
200. Треба тобі дати по під фе. (Нагуєвичі)
Треба тебе набити, висікти. Пор. вище ч. 65.
201. Хто дав, той не відбирає. (Нагуєвичі)
Як дав, то вже на завсігди, пор. ч. 185.
202. Хто даст бідному, то йому даст Пан Біг. (Горова)
Дати бідному вважається одним із перших обов’язків чесного, людяного життя. Пор. Wander І (Geben 183. 215).
203. Хто не хоче дати, найде вимівку. (Коломия)
Себто знайде причину, задля якої буцімто не може дати. Пор. Adalberg Dać 65; Wander І (Geben 129).
204. Ци дасте, ни най ще росте? (Нагуєвичі)
Первісно формула, якою запитують свата у батька-матері, чи віддадуть дочку за того парубка, від якого вони прийшли в свати; жартливо уживається також у розмові про всяку позичку.
205. Що дав, до дав. (Нагуєвичі)
Тобто: добре, що дав хоч що-будь.
206. Що дай Господи, то дай, а від того борони й ворога тьижкого! (Нагуєвичі)
Всяке лихо чоловік перетерпить, але таке (приміром пожежа або якась страшна хвороба) найтяжче.
207. Що даси руками, виходиш ногами. (Лучаківський)
Значить будеш мусів ходити за тим, допоминатися Пор. вище ч. 147; Adalberg Dać 40.
208. Що маєш дати, дай зараз. (Нагуєвичі)
Загально розповсюджена приказка, пор. латинське: Bis dat, qui cito dat, Hempel 3933; Adalberg Dać 42, 43; Wander I (Geben 3, 4).
209. Що му дав, то лиш він єден знає. (Бірки Великі) … Бог … (Нагуєвичі)
Дав потайно, крадьком, не лічачи.
210. «Що-с дав за то?» – «П’ять пальців і шесту долоню». (Коломия)
Так характеризують злодійський спосіб набування власності. Пор. Wander II (Kosten 28).
211. Що тобі Бог дав? (Нагуєвичі)
Значить що ти вигадуєш? Який тобі концепт прийшов у голову? Окрик здивування, коли хтось говорить або робить щось дивне.
212. Як ми дав, то аж ми аргани в вухах заграли. (Нагуєвичі)
Вдарив по за вуха, аж у вухах зашуміло.
213. Як не даси з просьби, то даси в принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки. (Ількевич)
Приказка чи приспівка характеризує підневолене положення селянина серед панщизняного «патрімоніального», нібито батьківського ладу.
214. Як ти дам, аж ти с-ка спухне. (Нагуєвичі)
Значить наб’ю сильно.
215. Як ти дам раз, то ти стіна друге тілько дасть. (Нагуєвичі) … більше … (Нагуєвичі)
Значить перекинешся і вдаришся до стіни. Пор. вище ч. 182.
216. Як ти дам, то аж свою бабу ввидиш. (Нагуєвичі) … аж ти сі баба привидит. (Дрогобич)
Значить аж зомлієш і в нестямі будеш бачити всякі візії. Пор. Adalberg Dać 102.
217. Як ти дам, то аж ти в очох померкне. (Лолин) … світ … (Нагуєвичі)
Вдарю по голові, аж у очах помутить сн, зомлівш.
218. Як ти дам, то аж ти мамине молоко носом потече. (Дрогобич)
Вірять, що мерця, закопаного в могилі, земля тисне так дуже, що аж йому материне молоко носом тече. Оця погроза мабуть має зв’язок з тим віруванням і значить дуже сильний удар.
219. Як ти дам, то ані не дригнеш. (Нагуєвичі)
Заб’ю на місці, що й не ворухнешся.
220. Як ти дам, то в портки наробиш. (Дрогобич)
Значить утратиш власть над своїм тілом, знесилишся.
221. Як ти дам, то лиш ноги протьигнеш. (Нагуєвичі)
Значить упадеш і зомлієш.
222. Як ти дам, то не будеш знав, де сі подіти. (Нагуєвичі)
Стратиш розсудок і застанову.
223. Як ти дам, то не донесеш. (Нагуєвичі)
Наб’ю так, що не здужаєш ходити.
224. Як ти дам, то сі не оближеш. (Нагуєвичі)
Облизуються по чимось смачнім, а по ударі нема чого.
225. Як ти дам, то сі ні з ким не поділиш. (Нагуєвичі) … нікому не вділиш. (Лолин)
Певна річ, ударів одержаних не можна уділити нікому.
226. Як ти дам, то сі ногами накриєш. (Нагуєвичі)
Перевернешся догори ногами.
227. Як ти дам, то сі три рази перевернеш. (Нагуєвичі)
Ударю так сильно, що покотишся мов куля.
228. Як ти дам, то сі тут розіллєш. (Нагуєвичі)
Вірять, що злий дух ударений на відлів рукою розливається маззю. Оця погроза очевидно має зв’язок і з тим віруванням.
229. Як ти дам, то світа не ввидиш. (Нагуєвичі)
Затімиться тобі в очах, зомлієш.
230. Як ти дам, то ти більше не буде треба. (Нагуєвичі)
Значить тут тобі буде й амінь.
231. Як ти дам, то ти в пjитах затерпне. (Нагуєвичі)
Гумористичний погляд на переношення болю в тілі в найдальші кінці від місця, де вдарено.
232. Як ти дам, то ти в вухах задзвонит. (Нагуєвичі)
Сильно вдарю по за вуха.
233. Як ти дам, то ти ніхто не відбере. (Нагуєвичі)
Наб’ю і будеш мусів сам витерпіти.
234. Як ти дам, то ти сі всі свjиті привидьит. (Нагуєвичі)
Знаачення як вище ч. 208.
235. Як ти дам, то ти сі всього відхоче. (Нагуєвичі)
Наб’ю так сильно, що стратиш охоту до жити.
236. Як ти дам, то ти сі світ замакітрит. (Войнилів)
Зв’язок ідей не зовім ясний. У макітрі труть мак, крутячи в ній макогоном, отже може: світ закрутиться.
237. Як ти дай, то ти свічки в очох станут. (Нагуєвичі)
При сильнім ударі являються світляні й слухові галюцінації. Пор. Adalberg Dać 100.
238. Як ти дам, то ти стіна дасть більше ніж я! (Нагуєвичі)
Значення як вище ч. 182, 207.
[Доповнення 1910 р.] 239. Дам тобі, що кровю ригнеш. (Ю. Кміт)
Ударю так сильно, що з тебе кров бухне.
[Доповнення 1910 р.] 240. Дась, не дась, не кулакуй ніхто тьи не силуйи. (Вербовець)
Говорять такому, що замість дати іншому щось б’є його кулаком.
[Доповнення 1910 р.] 241. Добре тому дати, що не хоче брати, а той, же бере, то так як душу волоче. (Миколаїв над Дністром)
Передають психологію скупого, який нібито наставляється, що хоче іншому дати, але лише в тій думці, що той не візьме.
[Доповнення 1910 р.] 242. Забуваємо дати, не забуваємо взяти. (Тростянець)
Вірне психологічне спостереженя, що чоловік скорше забуде дати те, що обіцяв, як узяти те, що йому дають.
[Доповнення 1910 р.] 243. Ни дало би му дихнути. (Тухля)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 244. Отто му дав. (Нагуєвичі)
Дав скупо, або не дав нічого. Пор. Wander І, Geben 224.
[Доповнення 1910 р.] 245. Хто дає більши, той пан. (Жидачів)
Той бере товар.
[Доповнення 1910 р.] 246. Хто дає, той має. (Львів)
Якби не мав, то би не дав.
[Доповнення 1910 р.] 247. Що він дасть, то голий і за пазуху не буде мав що взєти. (Миколаїв над Дністром)
Кепкують із скупого.