Господарство – Господь
Іван Франко
Господарство
1. В господарстві як у млині, все щось туркоче. (Нагуєвичі)
Значить ніколи нема спокою, все трапляється якась гризота.
2. Велике господарство, то велике клопотарство. (Крехів)
Говорять звичайно багаті господарі, яким їх багатство причиняє багато турботи, а не дає звичайно ніякісінької вигоди ані життєвої приємності. Пор. Adalberg Gospodarstwo 3.
3. Все свое господарство забрав із собов. (Нагуєвичі)
Говорять про ремісника або взагалі бідного, безземельного чоловіка.
4. Господарство то рогате, то чубате, тьижко му ради дати. (Комарно)
Жартували з бідного чоловіка, що мав усього господарства одну теличку і пару курей і не міг дати собі ради а ними.
5. Мале господарство – велике капарство. (Ценів)
З малим господарством більше клопоту як з великим, бо воно вимагає заходу та пильнування, а не дає стільки доходу, щоб можна вижити. Пор. Adalberg Gospodarslwo 8.
6. Мале господарство, малий клопіт, а велике господарство – великий клопіт. (Станіславів)
Разом з розміром господарства зростає також число заплутаних інтересів та обопільних зобов’язань, про які все треба тямити. Пор. Adalberg Gospodarstwo 7.
7. Моє господарство – в міх тай на плечі. (Львів)
Говорить торговець, ремісник або зарібник.
8. Мушу щось з господарства продавати. (Нагуєвичі)
Значить якусь скотину або збіжжя, щось із движимого добра, не землю.
9. На господарстві сі лишив. (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) всі домашні поїхали кудись, а він сам один лишився дома; 2) батько повіддавав інших дітей між люди, а його лишив при собі.
10. Най ти сі тото при господарстві лишит. (Нагуєвичі)
Відповідають на прокляття: щоб тебе спіткало таке й таке лихо та безголов’я.
11. На маєш на нове господарство! (Березів)
Жартливо говорять чоловікові, на котрого впав якийсь несподіваний клопіт, видаток або процес.
12. На моїм господарстві ніщо не приросте. (Крехів)
Говорить безземельний чоловік, ремісник або зарібник.
13. Підупав єм на господарстві. (Нагуєвичі)
Значить збіднів, мов господарство потерпіло, зменшилося.
14. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. (Ількевич)
Наука батька синові.
15. То не господарство, то закрутенія. (Лолин)
Говорить господар про свої щоденні клопоти.
16. Більше господарство, більше клопотарство. (Добросин)
Де більше хазяйство, там більше турботи і заходу. Пор. вище Господарство 2.
17. В господарстві всьо сі здасть. (Нагуєвичі)
Усяка, навіть на вид найменше придатна річ може в господарстві оказатися пожиточною.
18. До господарства треба також доброї голови. (Нагуєвичі)
Господарство річ важна і скрутна, і тому на думку наших селян не добре відривати від нього що здібніші голови та посилати в школу.
19. Не бій сі, на господарство ти не сьиду. (Нагуєвичі)
Значить твойого господарства тобі не відберу.
Господарський
1. А ти не господарська дітино! (Нагуєвичі)
Окрик на ледачого, непорядного, неохайного чоловіка
2. Господарський хліб не білий, але ситий. (Комарно)
Говорять про своє заняття селяни хлібороби.
3. Дав му господарськнй кусень хліба (Дрогобич)
Значить порядний, великий шматок, але також заробіток при господарстві.
4. По господарськи сі поводит. (Нагуєвичі)
Статечно, чемно, з захованням усіх форм.
Господарювати
1. Господарувала би й вош, коби мож. (Ясениця Сільна)
Значить на біднім господарстві не доробишся.
2. Догосподарував сі до дідівської торби. (Нагуєвичі)
Зійшов ні на що, звівся на старецтво.
3. Нагосподарував бис сі, як сорока на плоті. (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти звівся ні на що. Сорока на пліт сяде тай злетить.
Господин
1. Господинові звонят, а господинову з села гонят. (Гнідковський)
Господин тут по-книжному замість піп. У Галичині попи не мають звичайно в селі свого маєтку, а живуть на скарбовому, так званому ерекціональному грунті, що прив’язаний до функції. Значить по смерті попа, який сповняв ту функцію, попадя з дітьми мусить забиратися з села.
Господиня
1. Без господині хата пустков смердит. (Нагуєвичі)
Говорить удовець або загалом чоловік, у якого нема жінки.
2. Господине, а йди ж но, щось тебе пани потребуют. (Самбір)
Сміються з інтелігентної титулатури: «господине». Так мав гукнути один панотець на свою куховарку (господиню), коли його гості раз-у-раз оберталися один до одного в непривичним для нього титулом «господине».
3. Господиня: два городи, єдна диня. (Гник) … сім городів … (Лучаківський)
Кплять із лінивої господині, що не обробляє своїх городів. Огород і ярина належить до жіночого хазяйства, в яке чоловік звичайно не втручається і за якого ведення відповідає жінка. Пор. Adalberg Gospodyni 11; Brzozówski Gospodyni 1.
4. Господиня на цілу постіль. (Гнідковський)
Говорять про ліниву господиню, що любить довго спати.
5. Господине! іди їсти, борщ застине. (Белелуя)
Сміються з моди інтелігентних людей титулувати один одного словом «господин».
6. Господині зателіпана. (Кобиловолоки)
Лайливий вислів про брудну, неохайну жінку.
7. Господиня паров жиє. (Нагуєвичі)
Жартують із господині, яка в селянськім побуті звичайно не засідає до стола обідати з іншими.
8. Господиня рано встала, двері замка, вікном с-ла. (Кобиловолоки)
Сміються з господинь, що люблять занадто багато порядкувати, хоч і без толку.
9. Господиня три вугли в хаті тримає, а господар лиш один. (Карлів)
Значить хатній порядок, життєва вигода селянина залежить у далеко більшій мірі від жінки, як від чоловіка. Пор. Adalberg Gospodyni 12.
10. Господиня, коли повна скриня. (Лучаківський)
В достатку не тяжко господарювати і держати себе порядно. Пор. Adalberg Gospodyni 1, 15.
11. Де богато господинь, там хата не метена. (Ількевич, Petruszewicz) Де дві господині … (Нагуєвичі)
Де багато людей береться порядкувати якесь діло, там звичайно не буває доброго порядку. Пор. Adlalb. Gospodyni 5; Brzozówski Gospodyni 3; Wander I (Arbeiter 39); II (Haus 105).
12. Добра господині, як повно в судині. (Petruszewicz) … коли … (Ількевич)
Значить вона тоді вміє порядкувати тим, чого не надбала сама. Пор. Adalberg Gospodyni 13; Brzozówski Gospodyni 2.
13. За господинев у хаті всі кути плачут. (Нагуєвичі)
Говорить удовець або чоловік, якого покинула жінка. Подібне у поляків говорять про господаря, пор. Adalberg Gospodarz 2.
14. У доброї господині все сі найде щось в судині. (Нагуєвичі)
Вона все зуміє надбати і приберегти. Пор. Adalberg Gospodyni 3.
15. У доброї господині нема ніколи по обіді. (Ількевич)
Значить вона знайде щось, чим нагодувати запізненого гостя.
16. Широка господиня, аж з постелі ноги висят. (Лучаківський)
Кплять із гордої багачки.
17. Як би то в мене господиня була! (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, що мав жінку п’яницю та волоцюгу, яка не дбала про свій дім.
[Доповнення 1910 р.] 18. Де дві господині, там борщ не засипаний. (Монастирок)
Загалом нелад у хаті.
19. Кепска господиня наробит з золота болота. (Вислік Великий)
Значить із зерна гарного як золото, з доброї муки зробить закальцьоватий хліб як болото.
20. Лиха то господині, що кури на пашу гонит. (Нагуєвичі)
Кури їдять зелену траву хіба в крайнім разі; їм звичайно дають зерно або щось варене.
21. Моя господині три роботи робит: і щит і пердит і стиранку дробит. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Господиня – два городи, єдна диня. (Жидачів)
Кепкує чоловік із своєї лінивої та нехарної жінки. Стиранка – рід дрібних клюсок із твердо замішеного тіста.
Господь
1. Аби вам Господь дав, що си в Бога милосердного запросите. (Любша)
Жебрацька молитва. Різницю між Господом і Богом не треби вважати слідом ніякого дуалізму, бо оба ті означення зовсім ідентичні.
2. А Господь би вам віку продовжив! (Нагуєвичі)
Молитва жебрака, який одержав милостиню.
3. Бодай Господь боронив! (Нагуєвичі)
Звичайна відворотна формула, коли говориться про якесь лихо, хворобу, пожежу, значить щоб це не сталося нам, аби Бог відвернув від нас.
4. Господа не вшукаєш. (Нагуєвичі)
Говорять крутієві, брехунові або загалом безсумлінному чоловікові. Пор. вище Бог ч. 35.
5. Господи благослови: з чого хліб, з того пироги. (Ясениця Сільна)
Говорить господиня, якій не стало тонкої, пшеничної муки на пироги і вона мусить ліпити їх із грубшого, житнього тіста.
6. Господи благослови чужі горохи й боби, тай моїх троє зерен. (Нагуєвичі)
Приговорюють, сіючи горох або біб.
7. Господи, будь при мні! (Нагуєвичі)
Говорить сердитий, роздрочений чоловік, якого опановує злість, та він бореться з собою, щоб не дати себе зірвати до якогось нерозважного діла.
8. Господи вас хорони тай сохрани. (Любша)
Жебрацька формула-молитва, коли просять охорони перед усяким лихом.
9. Господи відверни та не допусти! (Нагуєвичі)
Формула відвертання всякого лиха.
10. Господи вічний, чим я в тебе грішний: чи я горівки не п’ю, чи я жінки не б’ю, чи я коршму минаю? Чом я щастя не знаю? (Рогатин)
Отак жалувався п’яниця на своє ненастанне лихоліття.
11. Господи, дай му знанє і упамятанє! (Дрогобич)
Говорять, коли хтось говорить дурниці, лається без причини.
12. Господи, дай свій час добрий! (Ількевич)
Формула, якою благословиться всяке діло, особливо при знахарстві, ліченню чи заклинанні хвороб.
13. Господи, забий того на смерть, у кого жінка ладна! (Вікно)
Так зітхав якийсь парубок, що закохався в чужій жінці. Пор. Дикарев 1411.
14. Господи зароди на злодії тай на жиди! Буде злодіям і жидам, то ще сі лишит і нам. (Нагуєвичі)
Приговорюють особливо господині, сіючи та садячи всяку городину.
15. Господи, зішли духа свойого! (Нагуєвичі)
Говорять, коли якийсь чоловік плете дурниці, без причини чіпається до сварки. Мовляв: «Господи, дай щоб він отямився, порозумівся!» Може натяк на анекдот, що якийсь священик, бажаючи побільшити свої доходи, захотів зробити чудо і умовився з дяком, що коли він від престолу скаже: «Господи, зішли духа свойого», дяк із хорів випустить голуба, якого мав у кишені. Тим часом дяк забув про голуба в кишені і цей задушився. Священик кличе раз до Господа, кличе другий раз, а духа святого нема. Аж за третім разом дяк кричить із хорів: «Та не зішлю, не зішлю, бо здох».
16. Господи, злізь, подивися, а не протився. (Мшанець)
Говорять люди, роблячи щось таке, що по своєму почуттю не повинні б робити, а мусять. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 122.
17. Господи, злізь, подиви сі і назад верни сі. (Яворів) … та подиви ся. (Ількевич)
Жартують, дивлячися на якесь безладдя, пусту сварку або бійку між людьми.
18. Господи, змилуй сі! (Нагуєвичі)
Окрик співчуття, докору на вид якогось лихо веденого діла, хворого або нужденного чоловіка.
19. Господи, люблю тебе, але себе ще троха більше. (Карлів)
Жартливо характеризують егоїстичну людську вдачу.
20. Господи, наверни ті де на ліси та на дебри! (Нагуєвичі)
Говорять до злого, сварливого, пакісного чоловіка.
21. Господи, твоя воля! (Нагуєвичі)
Окрик резигнації чоловіка, який у даній ситуації не може нічого порадити, чує себе безсильним, мовляв: нехай діється, що Бог дасть.
22. Господи ті ратуй! (Нагуєвичі)
Говорять бідному, тяжко хорому або нещасливому чоловікові.
23. Господи тобі слава, що сі душьи напхала. (Нагуєвичі)
Примовляють жартливо, встаючи з-за святого обіду.
24. Господи хорони від такого весь мир христіянський! (Нагуєвичі)
Звичайна молитва при виді якогось страшного нещастя, каліцтва і т. п.
25. Господь би вас не опустив ласков свойов. (Любша)
Жебрацька формула, звичайно додають іще: як ви не опускаєте бідного чоловіка.
26. Господь би з тебе говорив! (Нагуєвичі)
Значить щоб твої слова справдилися, були пророцькими словами. Коли хтось віщує другому якесь добро.
27. Господь би на тебе тьижку кару спустив! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе Бог тяжко покарав.
28. Господь би ти віку не дав! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти жив лише коротко і швидко вмер.
29. Господь би ти парти не дав! (Березів)
Прокляття: щоб ти не мав щастя в житті.
30. Господь би сі гнівав. (Нагуєвичі)
Остерігає сам себе чоловік, коли його спокутують зробити щось лихе.
31. Господь би ті побив! Нагуєвичі)
Формула прокляття: щоб на тебе впала кара божа.
32. Господь, вам то стокротне надоложит. (Нагуєвичі) … надгородит. (Нагуєвичі)
Формула жебрацької подяки за одержану милостиню. Пор. Schleicher с. 164.
33. Господь говорив до Ядама по руськи, Ядам до Єви по чеськи, а дідько до Єви по польськи. (Львів)
Інтересна характеристика різних язиків. Руська мова вважється ясною, легко зрозумілою, чеська куцою та здатною до розказування, а польська облесною, а до того вона повна сичучих та шипучих звуків.
34. Господь го там знає. (Нагуєвичі)
Сказано замість: я його або того діла не знаю.
35. Господь засмутив, Господь потішит. (Коломия)
Потішають чоловіка, пригнобленого якоюсь журою або нещастям. Пор. вище Бог 233.
36. Господь знає, але нікому не скаже. (Коломия)
Значить чоловік мусить доходити до всього своїм розумом. Пор. Wander ІІ (Herrgott 56).
37. Господь з неба палицев не вдарит. (Нагуєвичі)
Значить не покарає, не припинить злого, а треба чоловікові самому боротися з ним.
38. Господь ми ті надніс. (Нагуєвичі)
Говорять до такого, що несподівано, але в саму пору приходить на поміч.
39. Господь му того не відпусит. (Нагуєвичі)
Говорять про якийсь тяжкий гріх, про вопіючу кривду.
40. Господь надія наша. (Дрогобич)
На нього чоловік надіється в труднім положенні. Пор. вище Бог ч. 16.
41. Господь не злізе з високого неба, бо високо. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, чуючи свою безпомічність та безсильність або кривду, від якої нема кому захистити його.
42. Господь там має яйці. (Дрогобич)
Передразнюють бойків, які звичайно не люблять говорити: нема, а тільки: Господь має. То ніби бойкиня їде на торг, а перекупки запитують її: жінко, жінко, а маєте ви яйці? А вона відповідає повищою формулою. Подібні вислови, породжені антипатією до категоричного «нема» або «єсть», стрічаємо і у інших народів, пор. приміром у Прусовій повісті «Placówka» того мазура, що на питання, скільки має худоби, відповідав: «Ма tam Pan Jezus cztery ogony».
43. Господь ти того не забуде. (Нагуєвичі)
Значить покарає тебе за якесь лихе діло, або нагородить за добре.
44. Господь ти то порахує. (Дрогобич)
Значить не дарує тобі моєї кривди, нагородить тобі вчинене добро.
45. Господь ти то потрутит на здоров’ю. (Нагуєвичі)
Дослівно: відшибне тобі, обчислюючи міру твойого здоров’я, отже, те, о скільки ти мене скривдив.
46. Господь усім токма. (Климець)
Значить він погодить, поєднає всіх, не скривдить нікого. Пор. Wander II (Herrgott 129, 132).
47. Господь усьому корма. (Криворівня)
Значить він кермує всім, дає всьому порядок.
48. Господь як дав, то не мньиров. (Нагуєвичі)
Значить дає щедро, не по людському масштабу.
49. Дав би ти Господь здоровля, але на мої груди. (Станіславів)
Жартливе бажання, де чоловік властиво бажає добра собі самому.
50. Дав би ти Господь ліпший розум. (Нагуєвичі)
Значить те, що ти говориш, свідчить про дуже неособливий розум.
51. Дав би то Господь милосерний. (Нагуєвичі)
Побожне бажання, коли говорять про щось добре та пожадане.
52. Дає Господь біль, дає й ліки на біль. (Станіславів)
Говорять приготовляючи лічниче зілля від усяких хвороб.
53. Дай му Господи рай світлий, блаженний. (Любша)
Формула жебрацької молитви за покійника.
54. Десь сі на мене Господь загнівав. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, на якого спадає одне нещастя за другим і який приписує це божому гнівові.
55. Дивен єси Господи! (Ходорів)
Окрик на вид чогось незвичайного. Оповідають, що раз Мойсей просив Бога, щоб показався йому лицем до лиця. Господь каже: «Не годиться тобі бачити мене лицем до лиця». Але Мойсей усе настає. Тоді Господь нарешті показався йому на хвилю, а потім питав його: «А що, як я тобі видався?» А Мойсей каже: «Дивен єси Господи». – «Егеж, – каже Господь, – але ти будеш іще дивніший!» І дав йому роги на лобі.
56. Здай сі на Господа милосерного. (Коломия)
Значить спустися на його волю, май у ньому своє довір’я.
57. І Господь усім не догодит, не то чоловік. (Коломия)
Говорить чоловік, на якого хтось кривдує собі. Пор. Čelakovský 286; Wander ІІ (Herrgott 14).
58. І тобі, Господи, і міні, Господи. (Нагуєвичі)
Жартують із попа, що мовляв, бере з живого і мертвого та все приспівує: «Тобі Господи», хоча властиво сам собі забирає мало що не все.
59. Коби Господа святенького упросити та умолити. (Любша)
Одна зі звичайних формул жебрацького молитвослова, але також часто уживана в заклинаннях та примівках, пор. Етнографічний збірник V, с. 102 і далі.
60. Коби Господь дав, вже би я якось брав. (Рогатин)
Значить коби щастя, то вже чоловік якось би навчився користуватися ним.
61. Коби Господь милосерний відвернув тай застовпив! (Нагуєвичі)
Жартлива примівка від злодіїв; останнє слово навмисно перекручено замість заступав.
62. Наверни ті Господи на кого иншого, не на мене! (Дрогобич)
Говорить сумирний чоловік до такого, що шукає собі з ним зачіпки, починає сварку.
63. На Господа вся надія. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, коли в якійсь прикрій пригоді покинули його всі знайомі та свояки.
64. На Господа гріх нарікати. (Березів)
Чоловік усе повинен нарікати на себе, на свій нерозум або на свої злі прикмети.
65. Най мене Господь скарає! (Станіславів)
Клянеться чоловік, запевняючи про свою невинність або про правдивість своїх слів.
66. Най тебе Господь у чужій коморі має! (Сілець Беньків)
Жартливе бажання збиточному, непосидючому чоловікові. Значить щоб тебе як злодія зловили в чужій коморі.
67. Не дав ми Господь на згубу. (Нагуєвичі)
Значить я згубив якусь річ, а Господь дав так. що вона віднайшлася і я не поніс страти.
68. Не дай Господи чого! (Нагуєвичі)
Згадуючи про якесь нещастя не годиться ніколи говорити виразно, а все треба обходом і додаючи відворотну формулу, отже замість: «коли трапиться лихо» треба сказати: Не дай Господи чого.
69. Не доведи, Господи!
Відворотна формула в значенні: щоб нам щось таке не трапилося.
70. Оберни сі Господоньку ласков твойов святов небеснов! (Голгочі)
Побожне зітхання, спеціально коли під час богослужіння священник обертається лицем до народу.
71. О Господи милосерний, слава твоя по всій земли! (Нагуєвичі)
Побожна формула; нею іноді висловлоють своє зачудування, чуючи або бачачи якісь незвичайні речі.
72. Подай Господи грошей на просту оковиту, а тої простої в царстві небеснім не будет конца. (Кобаки)
Так пародіюють церковну ектенію, де по кожнім благанню повторюється: «подай Господи».
73. По ділом, Господи! (Нагуєвичі)
Дотеп оснований на біблійнім реченні, що Бог буде судити по ділом; тим часом силою популярної етимології слово «по ділом» зв’язано з поняттям поділу. І от коли хтось хоче брати собі цілу якусь річ, хліб або що подібне, то другий хапає за ту саму річ тай каже жартливо: «По ділом, Господи!» Себто: гов, поділися зі мною.
74. Прийми го, Господи, де всі святі праведні сопочивают. (Нагуєвичі)
Формула жебрацької молитви за покійника.
75. Прийми, Господи, гріх за жарт! (Воля Задеревацька)
Жартує чоловік при якімось легкім переступі.
76. Скари ж то мі Господи! (Ясениця Сільна)
Заклинання на потвердження правди того, що чоловік сказав. Це називається «заскаритися»; ця формула вважається сильнішою від звичайної «Бігме Боже», яка називається «забожитися».
77. Слава тобі, Господоньку, вже й я буду на сподоньку. (Ценів)
Жартують парубки з дівчини, що готується виходити заміж.
78. Сохрань Господи! (Нагуєвичі)
Звичайна формула, замість: не роби того, цього нема і не повинно бути. Пор. Wander II (Herrgott 198).
79. Хвалити Господа, всі-смо здорові. (Нагуєвичі)
Формула привітання, відповідь на питання: як ся маєте, ци гаразд здорові?
80. Хто Господу розкаже? (Ценів)
Бог дає чоловікові те, що сам хоче.
81. «Чень Господь дасть, що встанеш». – «Чень Господь дасть, що не встану». (Нагуєвичі)
Пародіюють безтямні відповіді лінивого чоловіка. Це мала бути розмова запізненого селянина з сонним кошмаром: «Мошку, встань!» – «Ні, не встану». – «Та встань бо!» – «Таки не встану». – «Ей чень устанеш!» – «Ей чень не встану». – «Чень Господь дасть, що встанеш». І Мошко знов відповідає своїм способом, не тямлячи того, що в слові «чень» міститься і надія і бажання, щоб так сталося.
82. Чень ще Господь і на нас ласкав. (Ценів)
Надія, що ще й ми зазнаємо добра, не пропадемо.
83. Ще Господь не всьо роздав, щось і для нас держит. (Жабє)
Потішає себе чоловік у бідності, мовляв: колись і мені настануть ліпші дні. Пор. Wander II (Herrgott 96).
84. Що Господь дав, за то Богу дьикуй. (Нагуєвичі)
Усе добро йде від Бога і за все треба дякувати йому.
85. Що Господь запалит, того не годиться ратувати. (Комарно)
Мова про пожежу від грому, якої по народному віруванню не годиться гасити.
86. Як Господь не дасть, то хто дасть? (Коломия)
Від Бога походить усе добро і його треба просити.
87. Як Господь позволит, пшениці сі вродит. (Нагуєвичі)
Жартують засіваючи жито. Натяк на відому пісню, якою закінчують «многолітствіє»:
Літа, літа, літа! Посіяв я жита;
Як Господь позволит, пшениці сі вродит.
88. Як ті Господь навчив, так си роби. (Нагуєвичі)
Значить я тобі не буду радити, роби так, як тобі велить твоя вдача.
[Доповнення 1910 р.] 89. Оби му Господь заплатив милосерний! (Жидачів)
Говорить покривджений: замість щоб його Бог покарав.
[Доповнення 1910 р.] 90. Стій Господи, помилив єм сі! (Жидачів)
Помилився у молитві.