Головатий – Голодний
Іван Франко
Головатий
1. Головатий не все богатий. (Нагуєвичі)
Можна бути дуже розумним і дотепним чоловіком і проте не доробитися маєтку.
2. Головатий як бабка головата. (Нагуєвичі) … як бабець. (Лолин)
Про чоловіка з великою головою і широким ротом. Бабка головата – рід риби, Aspro.
3. Головатий як сова. (Нагуєвичі)
Про головатого, понурого чоловіка.
4. Головатий як чіп. (Ценів)
Про чоловіка з великою головою.
5. Головатого по голові бют. (Коломия)
Гордого, зарозумілого присоромлюють, щоб не гордував іншими.
6. Головатому по голові дают. (Ценів)
Значення як вище.
7. Хто головатий, буває богатий. (Коломия)
Припускається, що його великій голові відповідає також великий розум.
Головач
1. Головач не кождий богач. (Комарно)
Велика голова ще не значить великий розум.
2. О, то головач! (Нагуєвичі)
Значить мудрий, але також багатий, гордий чоловік.
3. Перший головач у селі. (Дрогобич)
Верховод, найповажніший, впливовий чоловік.
4. Самі головачі позасідали, а бідному чоловікови й місцьи нема. (Нагуєвичі)
Жалувався бідний, якому в корчмі не стало місця де сісти.
Головка
1. Головка як маківка. (Нагуєвичі)
Згірдно або пестливо про розумного недолітка. Пор. Носович 284.
2. Головка як маківка, а розуму й за макове зерно нема. (Нагуєвичі)
Говорять про гордого, надутого чоловіка, що носить голову високо, а розумом не виблискує. Пор. Adalberg Głowa 38.
3. Головка як маківка, а розуму дасть Біг. (Кути)
Про чоловіка гарного лицем, але обмеженого розумом. Пор. Čelakovský 304; Wander II (Kopf 136).
4. Головка як маківка, а розуму як нас-но. (Дрогобич)
Про вродливу, дотепну, жартівливу людину. Пор. Čelakovský 209; Wander II (Kopf 200).
4. Головка не маківка, втреш тай не приставиш. (Ценів)
Значить людське життя цінна річ, ним не можна легковажити. Пор. Čelakovský 355.
6. Отто міні в головоньці, що не чорнобрива! (Бібрка)
Значить байдуже мені про це. Говорить роботяща дівчина.
[Доповнення 1910 р.] 7. Головка моя бідна! (Ростоки)
Зітхає зажурений чоловік.
Головний
1. Він тому головний справець. (Нагуєвичі)
Він верховодить у цьому ділі, він це зробив.
2. Головна річ – лізьмо на піч. (Матвіївці)
Жартують із лінивого, нерішучого чоловіка, що не знає вищого щастя, як лежати тихо на печі.
Головник
1. Головник, вс-в сі в половник. (Нагуєвичі)
Мудрування, а може насміх над кимось таким, що за звичайну хлоп’ячу пакість був покараний як за щось важке. Головник – убивця.
2. Повели го як якогось головника. (Нагуєвичі)
Як убивцю, зв’язаного, при великім здвизі народа.
3. Як на головника на мене насіли. (Нагуєвичі)
Нападають, грозять або й б’ють, мов тяжкого злочинця.
Головництво
1. Головництво сі стало! (Нагуєвичі)
Окрик тривоги при віднайденні тіла вбитого чоловіка.
2. Тут іще до головництва прийде! (Нагуєвичі)
Говорять, коли сварка прибирає надто гострий характер, Значить вони повбивають один одного.
3. Я ще з тобов до головництва дійду. (Нагуєвичі)
Говорить у сварці сусід до сусіда, що все шукає собі з ним зачіпки.
Головня
1. Головня мала, а диму повна хата. (Уриче)
Не раз мале діло, малий проступок наробить чоловікові сорому або клопоту на все життя.
2. Почорнів як головні. (Нагуєвичі)
Говорять про тяжко хворого або про мерця, що починає гнити.
3. Тліє, як головня в попелі. (Ценів)
Говорять про утаєну ворожнечу між сусідами.
Головосіка
[Доповнення 1910 р.] 1. Від Головосіки чьис овес брати. (Криворівня)
Головосіки – свято усікновенія голови св. Івана Хрестителя, припадає дня 29 серпня старого стилю. В горах від того дня починають вівсяні жнива; на долах вони починаються далеко вчасніше.
Голод
1. Голод великий пан. (Нагуєвичі)
Його розказам не опрешся. Пор. Záturecky X, 98.
2. Голод вовка з ліса гонит. (Городенка)
Значить не дає сидіти на місці, вчить промишляти Пор. Adalberg Głód 23: Wander II (Hunger 63); Čelakovský 190; Osm. 366; Bebel. 161; Muka. 1072. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 393; Giusti 57.
3. Голод до дому жене. (Березів)
Як чоловік зголодніє, то поспішає до дому. Пор. Čelakovský 140.
4. Голоде, дай їсти! (Ількевич)
Голодний просить у голодного, Значить не випросить нічого. Пор. Adalberg Głodny І.
5. Голод за море гонит. (Збараж)
Говорили селяни-емігранти.
6. Голод і солод – два побратими. (Уриче)
Солод – pars pro toto замість пива або горілки. Значить голод і п’янство – то свояки, приходять одно по другім.
7. Голод і страх перемагає. (Коломия)
Хто голоден, той перестає боятися того, чого б боявся бувши ситим. Пор. Adalberg Głód 13.
8. Голод і холод, то не милі гості. (Балигород)
Це два невідступні товариші бідного чоловіка. Пор. Wander II (Hunger 129).
9. Голод кишки крутит. (Нагуєвичі)
Таким образовим висловом характеризують те болюче почуття, якого дізнає голодний чоловік.
10. Голод кійом не відженеш. (Гнідковський)
Значить треба заспокоїти його іншим способом. Пор. Záturecky X, 101.
11. Голод му очима визирає. (Коломия)
Говорять про чоловіка, якого зморив голод так, що це видно по його лиці. Пор. Wander II (Hunger 183); Záturecky VI, 262.
12. Голод на добро не навчит. (Коломия)
Швидше здеморалізує чоловіка. Пор. Wander II (Hunger 48).
13. Голод найліпша приправа до страви. (Балигород)
Бо голодиий чоловік із’їсть і найгіршу страву. Пор. Adalberg Głód 10; Wander II (Hunger 15, 58).
14. Голод найліпший кухар. (Довжанка)
Бо страва, яку він подає, все смакує. Пор. Adalberg Głód 12; Wander II (Hunger 14, 18, 75, 76, 82); Čelakovský 189; Záturecky VI, 223. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 19.
15. Голод найтяжший ворог. (Лімна)
З ним неможлива ніяка злагода. Пор. Wander II (Hunger 25); Čelakovský 187.
16. Голод не бреше. (Ценів)
Сам вигляд голодного чоловіка говорить усю правду про його стан.
17. Голод не дасть сі чим будь задурити. (Нагуєвичі)
Домагається реальної їди. Пор. Záturecky VI, 227.
18. Голод не жартує. (Крехів)
Як притисне чоловіка, то у нього пропадає вся веселість.
19. Голод не заговориш. (Нагуєвичі)
Тобто не заспокоїш самими словами. Пор. Wander II (Hunger 37); Záturecky VI, 227.
20. Голод не знає ні свата ні брата. (Нагуєвичі)
Голодний украде або й силою відбере хоч би і в найближчого.
21. Голод не знає посту. (Нагуєвичі)
Голодний чоловік їсть і в піст скоромне. Пор. Wander II (Hunger 12).
22. Голод не пан. (Залісє)
Він учить хилитися, жебрати та красти.
23. Голод не перебирає. (Нагуєвичі)
Голодний чоловік їсть і таке, чого б не їв у нормальнім стані. Пор. Adalberg Głód 15; Wander II (Hunger 69, 88); Čelakovský 189.
24. Голод не свій брат. (Нагуєвичі)
Значить він не жартує і не помилує. Пор. Adalberg Głód 16; Дикарев 1379.
25. Голод не тітка, не нагодує. (Ценів)
Значить треба боротися з ним як із ворогом. IIop. Adalberg Głód 13; Даль 11,599.
26. Голод псу брат. (Гнідковський)
Бо вчить лащитися та їсти хапливо так як пес.
27. Голод розуму учит. (Нагуєвичі)
Учить чоловіка промишляти про своє удержання. Пор. Wander II (Hunger 79, 99, 103).
28. Голод стиду не знає. (Коломия)
Життєві форми та конвенанси щезають супроти елементарної сили голоду. Пор. Wander II (Hunger 68); Záturecky X, 100.
29. Голод, то наймудріща кухарка. (Kolberg Pokucie)
Бо що дасть, усе їдять і не відкидають нічого. Пор. Adalberg Głód 20.
30. Голод тонко співає. (Дрогобич) … свище. (Нагуєвичі)
Голодний чоловік спускає з тону, говорить покірно. Пор. Wander II (Hunger 127).
31. Голод усього навчит. (Збараж)
Значить не тільки праці й пильності, але також крадіжки. Пор. Adalberg Głód 24, Wander II (Hunger 20); Záturecky X, 390.
32. Голод учит красти. (Крехів)
Значить притуплює моральні почути. Пор. Adalberg Głód 11.
33. Дай голоде хліба! (Городенка)
Говорять, коли хтось просить запомоги у немаючого або слабосилого. Пор. вище ч. 4.
34. З голоду аж мі скира на череві болит. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що довго терпить голод.
35. З голоду вкрасти, то не гріх. (Дрогобич)
Це загально розширений погляд, пор. Wander II (Hunger 1).
36. З голоду мало не гину. (Нагуєвичі)
Говорить голодний чоловік.
37. Коли голод – приправа, то смакує страва. (Уриче)
Голодному всяка страва смачна, пор. вище ч. 13.
38. Лекший довгий голод, як короткий. (Гнідковський)
Значення цієї приказки не легко зрозуміти. Може треба розуміти її так, що обтерпівшися, заморившися голодом чололовік легше зносить недостаток страви, як той, кому доводиться терпіти голод з разу.
39. Ліпше зазнати голоду за молоду, як на старість. (Стрий)
Молодому чоловікові легше перетерпіти, як старому. Приказка може основана на звісній церковній легенді, пор. В. Гнатюк, Легенда з хітарського збірника, Записки наукового товариства ім. Шевченка т. XVI, ч. 3.
40. Намлів єм сі голоду. (Нагуєвичі)
Значить натерпівся голоду.
41. О голоді і холоді. (Нагуєвичі)
Отже живе, ходить, працює. Замість голодний і в холоднім часі.
42. Сам себе голодом морит. (Нагуєвичі)
Говорять про скупаря, що сам собі жалує доброї їди.
43. Чень зараз із голоду не згинеш. (Нагуєвичі)
Говорять до такого, хто дуже уперто просить їсти, а йому в тій хвилі не мають що дати.
[Доповнення 1910 р.] 44. Великі голоди були, люди умирали, мов ті мухи загибали. (Ю. Кміт)
Згадують про голодні літа.
[Доповнення 1910 р.] 45. З голоду ня кольки колют, а їсти не буду. (Ю. Кміт)
Говорить хворий чоловік, що стратив апетит.
[Доповнення 1910 р.] 46. Нема голода, як є хліб тай вода. (Жидачів)
Хліб і вода має значення мінімума, потрібного піддержання людського життя.
Голодний
1. Ану, голодний, потанцюй! (Березів)
Іронічна відповідь чоловіка, до якого хтось приходить із жаданням зробити щось таке, до чого він у даній хвилі не здібний. Пор. Záturecky X, 144.
2. Голоден, аж му в череві хлипат. (Лімна)
Уявляють собі мабуть, що там у череві щось плаче, чи може словом «хлипат» передають тільки ономатопоетично бурчання в животі у голодного. Пор. Záturecky VI, 262.
3. Голоден був, сім раз «Оченаш» говорив, тай це міг заснути; а як наїв сі, то й не перехрестив сі тай заснув. (Нагуєвичі)
Отак характеризують силу молитви в прирівнянні до елементарної сили голоду.
4. Голоден не годен, а ситий сердитий. (Кобиловолоки)
Значить ані сяк ані так не візьметься до роботи. Так характеризують лінивого, що в усякім стані шукає викруту, аби не працювати.
5. Голоден, як мелникова курка на коши. (ІІеченіжин) … мельницька … (Заліщики)
Значить, зовсім не голоден, має що їсти. Теж і у поляків, пор. Adalberg Głodny 19; Wander II (Hungrig 5); Muka 1068.
6. Голодне око не засне. (Ількевич)
Око тут pars pro toto: чоловік, якому в голоді не дуже-то хочеться й спати. Пор. Čelakovský 190; Wander II (Hungrig 12).
7. Голодне черево зі сну будит. (Нагуєвичі)
Паралель до «голодного ока», яке не любить спати.
8. Голодне черево спати не дає. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
9. Голодний а дурний, то си рідні браті. (Нагуєвичі)
Оба роблять не в нормальнім стані духа, без застанови. У поляків Głodny szalonemu brat, Adalberg Głodny 80.
10. Голодний, аж кишки сварьит сі. (Нагуєвичі)
Бурчання в животі у голодного жартливо толкують тим, що кишки сваряться.
11. Голодний, аж печінки під серце підступают. (Коломия)
Неприємне почуття давлення в горлі толкують тим, що печінки підіймаються вгору.
12. Голодний гадає, що сі ніколи не наситит. (Нагуєвичі)
Його почуття малює йому розкіш заспокоєння голоду якоюсь безмежною.
13. Голодний єм, аж гину. (Нагуєвичі)
Вмираю з голоду, опускають мене сили. Пор. вище Голод 36.
14. Голодний єм на остатну ганьбу. (Нагуєвичі)
Такий голодний, що аж соромно признатися.
15. Голодний єм, що бим своє тіло їв. (Голобутів)
Характеризують дуже інтенсивне почуття голоду.
16. Голодний єсь хліба, то їдж сир. (Дрогобич)
Жартують із ситого, який рекомендує голодному їсти те, чого у самого певне досить, але у голодного нема. В Тернополі я чув анекдот про Марію Тересу, яка почувши, що десь там у галицьких горах люди гинуть з голоду, мала сказати: «Ах, бідні люди! Не мають хліба! Але чому ж вони не їдять булки?»
17. Голодний і десіть раз село перейди, а голий ані разу. (Подусильна)
Оправдуються сільські жінки, коли їм хто докоряє, що не дбають про якусь ліпшу кухню, а кожний гріш видають на ріжні «хустята» та строї. Пор. Симони 561. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 72.
18. Голодний і кія не боїть ся. (Ількевич)
Отже ідучи туди, де міг би знайти якусь поживу. Пор. Záturecky X, 101.
19. Голодний камінь при собі має, той наїсти сі не може. (Нагуєвичі)
В Нагуєвичах вірять, що певні камінці, особливо гладко обшліфовані круглясті шматочки чорного кременя, які попадаються там на полях, мають ту прикмету, що коли носити їх при собі, то чоловік усе буде почувати голод і ніколи не зможе наїстися. Пор. Етнографічний збірник V, 164.
20. Голодний кінь і бича не слухає. (Гнідковський)
Слухає поперед усього внутрішнього почуття голоду і кидається на пашу. Пор. Wander II (Hungriger 6).
21. Голодиий не перебирає. (Березів)
Не додивляється, що смачне, а що ні. Пор. Adalberg Głodny 25.
22. Голодний не чує, що до нього говорьит. (Нагуєвичі)
Він увесь зайнятий своєю потребою. Пор. польське Głodny uszu niema, Adalberg Głodny 31; Wander II (Hungriger 22).
23. Голодний світ перейде, а голий ні. (Лучаківський) … Львів обійде … (Львів)
Значення як вище ч. 17.
24. Голодний такий, як жид вуший. (Орелець)
Іронічно про захланного а багатого. Припускають чомусь, що в жида вошей багато.
25. Голодний, що би дідька ззїв. (Нагуєвичі)
До крайності голодиий. Пор. Záturecky VI, 262.
26. Голодний, що хоч пальці гризи. (Ценів)
Дуже голодний, такий, що себе не тямить із голоду.
27. Голодний, як би му з кишки дно випало. (Нагуєвичі)
Голодному чоловікові здається, що їв би Бог зна як багато.
28. Голодний як вовк. (Нагуєвичі)
Вовк особливо в зимі терпить голод і кидається навіть на людей. Пор. Adalberg Głodny 23; Wander II (Hungrig 13, Hungriger 192). [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 363.
29. Голодний як мітлов мете. (Нагуєвичі)
Отже забирає з миски, їсть сквапно.
30. Голодний як пес. (Ількевич)
Звичайне порівняння. Пес у селянськім господарстві годується відпадками і часто терпить голод. Пор. Adalberg Głodny 21.
31. Голодних і муха повадить. (Ількевич)
Голодний чоловік робиться завидющим і коли хтось робить йому конкуренцію в заспокоєнні голоду, то зараз готов до сварки, а то й до бійки. Теж і у поляків, пор. Adalberg Głodny 16; Čelakovský 191; Wander II (Hungriger 7).
32. Голодній качці зерно на гадці. (Сороки)
Голодному все думка одна, де б роздобути поживу.
33. Голодній кумі хліб на умі. (Ількевич, Petruszewicz)
Значення як вище. Пор. Носович 984; Wander III (Magen 63). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 281; Даль І, 92; ІІ, 146, 393.
34. Голодній курці ці все зерно снится. (Крехів)
Голодний усе думав про свій голод. Говорять також про такого, що все носиться з якоюсь одною думкою. Пор. Wander II (Hungriger 16); Дикарев 1281. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 275.
35. Голодного ніхто не пізнає, а голого кождий. (Городок)
Значить у громадському житті важніший зверхній вигляд, ніж внутрішнє почуття задоволення чи незадоволення. Пор. Wander III (Magen 95).
36. Голодного сон сі не бере. (Нагуєвичі)
Йому не хочеться спати. Пор. Wander II (Hungriger 139).
37. Голодного черева не заговориш. (Березів)
Самим говоренням, милосердними словами голоду не заспокоїш. Пор. Adalberg Głodny 3, 4; Čelakovský 188; Wander II (Hungriger 2).
38. Голодної кишки спаньом не наповниш. (Нагуєвичі)
Коли чоловік голоден, то сон не то що не покріпляє, а ще більше знесилює його.
39. Голодного нагодуй, то ти Бог гріха відпустит. (Нагуєвичі)
Нагодувати голодного, це з поконвіку одно з головних «добрих діл».
40. Голодному в голові не жарти, а жерти. (Ценів)
Значить йому хочеться не жартувати, а їсти.
41. Голодному все смакує. (Нагуєвичі)
Він не дошукується смаку, а поперед усього ситості. Пор. Wander II (Hungriger 15); Čelakovský 189. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 56.
42. Голодному година роком стає. (Ясениця Сільна)
Час упливає йому поволі.
43. Голодному дармо грают. (Коломия)
Він і слухати не хоче, не то танцювати до музики.
44. Голодному завсіди полудне. (Ількевич)
Значить завсігди пора їсти. Теж у поляків. Adalberg Głodny 15; Wander II (Hungriger 18); Záturecky VI, 225.
45. Голодному й вівсяник добрий. (Ількевич)
Вівсяник – хліб із вівсяної муки, найпліхша їда, яку може уявити собі мешканець «житних» долів. Поляк каже: Głodnemu chleb spleśniały stanie za specjały, Adalberg Głodny 6; Wander II (Hungrig 9); Čelakovský 189.
46. Голодному й своя сорочка не мила. (Березів)
Значить і те, що чоловікові звичайно найближче. в його очах тратить свою вартість.
47. Голодному кожда страва добра. (Ількевич)
Значить він не перебирає, а задовольняється чим-будь. Поляк каже, що йому смакують plewy bez podlewy, Adalberg Głodny 13.
48. Голодному наука не в голові. (Карлів)
Йому не хочеться вчитися, а поперед усього хочеться їсти.
49. Голодному не до строю. (Коломия)
Йому байдуже про гарну одежу, аби лише бути ситим.
50. Голодному не до сміху. (Березів)
Його настрій не веселий, а понурий. Пор. Adalberg Głodny 10; Wander ІІ (Hungriger 17).
51. Голодному ситий не товариш. (Коломия)
Вони не порозуміються, посваряться швидко. Говорять і в ширшім значенні: бідний і багач мають відмінні інтереси. Пор. Adalberg Głodny 2.
52. Голодному сі кучит. (Ценів)
Йому і найменшу хвилю важко переждати.
53. Голодному світ не милий. (Нагуєвичі)
Він поневолі песиміст і не дбає ні про що вище понад свій жолудок.
54. Голодному хліб на мислі. (Lewicki) … гадці. (Ількевич)
Він поперед усього думає про те, щоб заспокоїти голод. Пор. Adalberg Głodny 5.
55. Голодному цигани снят сі. (Ценів)
Значить він і ві сні міркує про те, як би видобути, вициганити поживу. У словаків сняться чорти, пор. Záturecky VI, 224.
56. Для голодного не нич підлого. (Довжанка)
Моральний закон, а також приписи доброго смаку тратять для цього свою обов’язкову силу. «Не» тут діалект, замість не є, нема.
57. З голодним не договориш ся. (Карлів)
Бо ти йому говори що хочеш, а він усе своє. Пор. Wander II (Hungriger 14).
58. З голодним не зачіпай сі. (Нагуєвичі)
Він не розуміє жарту, зараз готов битися. Пор. Adalberg Głodny 7, 12; Wander II (Hungriger 13).
59. На голодного й дригота. (Нагуєвичі)
Значить на чоловіка побитого одною бідою спадає ще й друга, яка буває невідхильною консеквенцією першої.
60. Не знаю, ци я голоден, ци лиш ми сі їсти хоче. (Нагуєвичі)
Жартує робітник, приходячи голодний із роботи до дому.
61. Не кождий той голодний, хто хліба просит. (Коломия)
Говорять з деяким докором про професіональних жебраків, що живуть іноді в згляднім достатку.
62. Не такий ти голодний, коли тобі хліб не смакує. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що допоминається теплої страви, а не хоче їсти самого хліба. Пор. Wander II (Hungrig 4).
63. Причепив ся як голодний до борщу. (Сілець Беньків) … до миски. (Нагуєвичі)
Говорить, коли хтось напруго, загарливо візьметься до якогось діла.
64. Така-м голодна, як ніч. (Березів)
Ніч робить людей голодними: ті, що сито повечеряли, по проспаній ночі встають голодними. Тай з інших причин «неробоча» ніч може вважатися символом голоду.
65. Такий єм голоден, аж ми сі боки злипают. (Нагуєвичі)
Вихуд так, що здається, що боки його сходяться.
66. Такий єм голодний, що бим каменьи вкусив. (Нагуєвичі)
Характеризують сильне почуття голоду, особливо при тяжкій праці.
67. Такий єм голодний, що бим терньи їв. (Нагуєвичі)
Значення як вище.
68. То голодне черево відумало. (Карлів)
Говорять про якийсь розпучливий, нерозважний крок, зроблений чоловіком під переможним впливом голоду.
69. Той не голоден, хто в Бога годен. (Тернопіль)
Значить кому Бог помагає, кому дає силу і добру здібність до праці.
70. У голодного хліба не купиш. (Коломия)
Бо того й йому самому бракує. Пор. Wander II (Hungriger 1); Čelakovský 178; дальше від цього польське, Adalberg Głodny 1.
71. Хто голодний льиже спати, тому сі будуть цигани снити. (Голобутів) … сі цигани присньит. (Нагуєвичі)
Зв’язок ідей циган-циганити в сих сторонах затемнений; щодо цієї приповідки, пор. вище ч. 55.
72. Ще-с не такий голодний, аби-с тої хвилі не перетерпів. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що напруго допоминається їсти.
73. Що голодному на гадці? (Ценів)
Очевидно хліб. Говорять про такого, що все заговорює про якусь річ, цікаву лише для нього, а менше для інших.
74. Як голодний, то би їв, а як ситий, то би спав. (Березів)
Говорять про лінивого дармоїда. Пор. Adalberg Głodny 34; Wander II (Hungrig 3).
75. Я не така голодна, як сити не маю. (Нагуєвичі)
Значить не то що не маю що їсти, а чомусь не можу насититися. Іронізують над захланною, ненаситною жінкою.
[Доповнення 1910 р.] 76. Голоден приповісти не годен, а як ся наїсть, то і приповість. (Кукизів)
Голодний чоловік буває маломовний, а ситий любить побалакати.
[Доповнення 1910 р.] 77. Голодин, говорити не годин. (Іванівці)
Щоб говорити свобідно, треба бути ситим.
[Доповнення 1910 р.] 78. Голодний, як млинська курка. (Вербовець)
Іронічно про чоловіка, що не терпить голоду, й каже що голоден.
[Доповнення 1910 р.] 79. Голодному не спит сі. (Нагуєвичі)
Голод не дає йому спати. Пор. Giusti 57.
[Доповнення 1910 р.] 80. Тілько має, що голодний за зубами. (Коломия)
Кепкують із такого, що не має нічого.
[Доповнення 1910 р.] 81. Я така голодна, що й пса би вкусила.
Говорила про себе голодна жінка, коли її остерігали, аби її пес не вкусив.