Грішити – Громезник
Іван Франко
Грішити
1. Адам грішив тай нам тото лишив. (Коломия)
Цією приказкою натякають на Адамові зносини з Євою, в яких по думці наших сільських теологів і лежить суть його «первородного» гріха, і який перейшов далі на всіх Адамових потомків. Пор. Wander І (Adam 4).
2. Вік гріши, при смерти покай сі. (Нагуєвичі)
Іронізують над нерозкаяним грішником, що все відкладає аж на останню хвилю.
3. Гріши тай кай сі. (Коломия)
Це звичайна черга людського життя; без гріха чоловік не може прожити, а за гріхом приходить каяння.
4. Грішу на кожнім поступі. (Нагуєвичі)
Говорить у хвилі розкаяння або жалю чоловік, що чує за собою не мало прогріхів.
5. Дай Боже грішити, поки будем жити. (Нагуєвичі)
Говорять частуючися горілкою, коли хтось закине, що її вживати гріх.
6. Доки чоловік жив, доти грішит. (Нагуєвичі)
По старим аскетичним поглядам усе людське життя від першої хвилі до останньої повне гріхів і образи божої. Розуміється, такий погляд зовсім чужий популярному світоглядові.
7. З бабами грішити, як меду лизати. (Криворівня)
Гріх перелюбства має особливо для гуцулів велику принаду. Пор. одначе Adalberg Grzeszyć 5.
8. Знаю, що грішу, а мушу. (Коломия)
Говорить чоловік почуваючи безсильність свого етичного почуття супроти голосу пристрасті чи наклонів. Пор. латинське: Video meliora proboque, deteriora sequor.
9. Йому грішити, як хліба вкусити. (Нагуєвичі)
Говорять про легкомисного, несумлінного чоловіка. Пор. Adalberg Grzeszyć 13; Brzozówski Grzeszyć 2.
10. Не гріши і не кай сі. (Жабє)
Говорять чоловікові, що образивши когось по п’яному, потім перепрошує. Пор. Adalberg Grzeszyć 10.
11. Не рад би чоловік грішити, а мусит. (Нагуєвичі)
Значить трафляються такі нагоди, коли він не може опиратися спокусі, розсердиться, поб’є когось або вилає.
12. Не штука не грішити, як не можеш. (Ценів)
Дуже часто мнима праведність деяких людців полягає тільки в тім, що вони ніколи не мали змоги й нагоди до гріха. Пор. Adalberg Grzeszyć 11.
13. Солодко грішити, гірко покутувати. (Калуш)
Говорить чоловік, якому доводиться відбувати кару за якісь прогріхи. Пор. Wander IV (Sünde 39).
14. Хоць грішу, але знаю з ким. (Крехів)
Значить з кимось таким, що не жалко й грішити. Пор. польське; Choć się zgrzeszyło, ale czemu było, Adalberg Grzeszyć 1.
15. Хто грішив, най покутує. (Нагуєвичі)
Принцип кари за гріхи загально признається основою справедливості. Пор. Adalberg Grzeszyć 2; Wander IV (Sünde 98).
16. Через тебе згрішу, але душу потішу. (Коломия)
Говорить парубок до гарної дівчини або молодиці. Пор. Wander IV (Sünde 214).
17. Чим тіло грішило, тим буде покутувати. (Нагуєвичі)
Ця загально розповсюджена ідея лежить в основі також нашого церковного малярства, яке при представленню пекельних мук переробляє її на різні лади. Зрештою це ідея спільна всім середньовіковим апокаліпсам починаючи від візії ап. Павла та кінчаючи Дантовою Божеською Комедією. Подібна польська приказка див. Adalberg Grzeszyć 3; Wander IV (Sündigen 1, 25, 27, 28).
18. Чоловік грішит, а біда сі тішит. (Нагуєвичі)
Чорту, що вважається супротивником Бога і всього божого, отже й морального порядку, всяке нарушення того порядку мусить бути приємне. Пор. Záturecky II, 124.
19. Чоловік грішит – дідька тішит. (Городенка)
Значення як вище.
20. Чоловік грішит, доки жиє. (Нагуєвичі)
Повна праведність життя – це такий ідеал, який по загальному почуттю нашого народу так само недосяжний живому чоловікові, як усякий інший ідеал.
21. Чоловік сто раз на день грішит. (Коломия)
Розуміється, це залежить від того, як розуміти поняття гріху. У наших селян гріхом уважається також ухиблення проти незлічених приписів приличності та життєвих форм, які обіймають назвою «годиться» (диви sub voce), яких обов’язкова сила основується на різних, почасти зовсім уже темних віруваннях.
[Доповнення 1910 р.] 22. Вмієш грішити, вмій покаяти сі. (Тростянець)
Упімнення священника.
Грішний
1. А грішне тіло хіба не Бог сотворив? (Дрогобич)
Відповідають на докори за незаконні зв’язки з жінками.
2. Всі-смо в Бога грішні. (Нагуєвичі)
Значить усі маємо претензію, щоб нам не одно вибачено. Пор. Adalberg Grzeszny 2; Wander IV (Sünder 16).
3. Грішне з праведним не треба мішати. (Дуліби)
Звичайно уживають цієї приказки не в етичнім, а більше в обрядовім значенні, отже речі належні до церкви або до попа не мішати з речами належними до світських, «грішних» людей. Пор. латинське: Ne misceanlur sacra profanis.
4. Грішне тіло закортіло. (Коломия)
Значить кортить чоловіка до жінки.
5. Грішні мі гадки зносьить. (Дрогобич)
Забагається чогось грішного, протизаконного.
6. Може-сте там дуже грішні, то спустіт троха й міні. (Нагуєвичі)
Жартливо просить позички; грішні (з наголосом на останньому складі) – багаті на гроші.
7. Сам грішний, а других картає. (Коломия)
Говорять про різного роду моралістів, що часто власну свою моральну ледачість покривають наріканнями на моральне зіпсуття інших.
8. Такий єм грішний, то вже далі не знаю, як мі свята земльи носит. (Нагуєвичі)
Говорить грішний чоловік, який вірить, що під великим грішником повинна запастися земля, його повинна проглинути безодня.
Грішник
1. Більше в Бога грішників, як праведників. (Коломия)
Тим більше, що такі, що видають себе за праведників, часто бувають грішниками. Пор. Wander IV (Sünder 4).
2. Грішнику, пекло під тобов горит! (Дрогобич)
Пародіюють стереотипові оклики моралістів-проповідників. Пекло християнська фантазія містить десь у глибині землі.
3. То затверділий грішник. (Дрогобич)
Його ніяк не можна довести до каяння та до покути за гріхи. Пор. Wander IV (Sünder 18).
4. То тьижкий грішник. (Нагуєвичі)
Значить чоловік, що допустився тяжкого гріха.
5. То ще старий грішник. (Дрогобич)
Говорять про старого чоловіка, який заходить собі ще з жіноцтвом або жениться з молодою.
6. Як би не грішники, то би праведники з голоду поздихали. (Дрогобич) … пси били. (Нагуєвичі)
Грішники, це звичайно всі бідні, робочі люди, а праведники – священики та моралісти, що залюбки живуть із їх праці. Пор. Wander IV (Sünder II).
Грішно
1. Грішно на Бога нарікати. (Нагуєвичі)
Коли звичайно треба винуватити тільки ледачість самого чоловіка. Пор. вище Гріх ч. 14.
2. І грішно і смішно. (Нагуєвичі)
Бувають такі положення, коли чоловік у найтрагічніший момент робить із себе зовсім комічну фігуру.
3. Не так перед Богом грішно, як перед людьми встидно. (Нагуєвичі)
Про якийсь нетактовний, смішний, хоч і не конче лихий поступок.
4. Таке навіть погадати грішно. (Дрогобич)
Говорили міщани, коли зайшла мова про всяких єретиків та недовірків.
5. Що грішно, то не смішно. (Дрогобич)
Гріх діло таке, що з нього не слід сміятися, а треба старатися направити його.
Гроб [У І. Ф. – Гріб]
1. Бодай го з гробу вивергло! (Нагуєвичі)
Прокляття. Вірять про великих грішників, приміром про Пилата, що їх земля не приймає і викидає з гробу.
2. Бодай му сі гріб запав! (Нагуєвичі)
Значить щоб і пам’ять його загибла. Над гробом кожного чоловіка, особливо старшого і знатнішого, насипають могилку, а коли вона западеться, відновлюють її «для пам’яті».
3. Бода-с із гробу руку виставив! (Нагуєвичі)
Прокляття непокірній дитині, особливо такій, що підіймає руку на батька або матір. Вірить, що коли така дитина помре, то виставить руку з гробу, щоб одержати назад удар, який дала нею своїй рідним.
4. Будут нас діти з гробів вифурувати. (Голгочі)
Говорять такі, що потратили землю, мовляв, будуть діти проклинати нас, щоб нас із гробів повикидало.
5. Вже на мене гріб чекає. (Нагуєвичі)
Говорить старий чоловік, якого кличуть у гостину або на якусь забаву. Пор. Wander II (Grab 33).
6. Від гробу-м сі вернув. (Нагуєвичі)
Значить був дуже хворий, уже близький смерті, та на силу видужав. поляк каже про такого: Zakołatał do grobu, Adalberg Grób 8.
7. Від нього вже гробом чути. (Березів)
Значить чоловік старий, схорований, безсильний, уже ледве живий.
8. Він сі в гробі оберне. (Нагуєвичі)
Говорять про покійного батька, коли його діти розтрачують його добро або взагалі ведуть себе погано. Пор. Záturecky VII, 786; Wander II (Grab 35).
9. Він сі вже над гробом трісе. (Нагуєвичі)
Значить чоловік старий, дряхлий. Пор. Гильфердинг 1650; Wander II (Grab 40).
10. Він такий як би з гробу встав. (Нагуєвичі)
Значить мізерний, страшний. Пор. Wander І (Aussehen 47); Záturecky VI, 655.
11. Він уже єднов ногов у гробі. (Комарно)
Йому не багато хибує до смерті. Пор. Adalberg Grób 5; Záturecky VII, 142.
12. Вс-ти му сі на гріб! (Дрогобич)
Говорять зневажливо про якогось ледачого покійника.
13. Гріб тісна хата, але вічна. (Нагуєвичі)
Говорять, відпроваджуючи покійника на кладовище.
14. Гріб усіх нас покриє. (Ясениця Сільна)
Значить усі там спочинемо. Пор. Wander ІІ (Grab 6).
15. До гробу му недалеко. (Березів)
Чоловік хворий, старий, надіється швидко вмерти.
16. До гробу того з собов не возьмеш. (Нагуєвичі)
Говорить скупому, мовляв: не прив’язуйся так дуже до цієї речі. Пор. Wander ІІ (Grab 34).
17. З гробу нікого не вернеш. (Нагуєвичі)
Образово: те що минуло, не вернеться назад. Пор. Wander II (Grab 3).
18. Курити гробом. (Гнідковський)
Значення мені неясне. Може «курити» значить те саме, що «пахнути» а радше «смердіти»? Пор. Záturecky VII, 9, 10.
19. Не ввидимо сі аж за гробом, як Бог дасть дочекати. (Нагуєвичі)
Жартують старі люди або такі, що розстаються на завсігди, приміром вирушаючи десь у далеку дорогу. Пор. Záturecky XII, 369.
20. Ти мене ще в гріб вженеш. (Львів)
Говорить батько непослушному синові.
21. Умерлого з гробу не вертают. (Нагуєвичі)
Коли хтось дав щось комусь, а потім домагається, щоб той звернув йому це.
22. Хіба си в гробі відпочину. (Львів)
Говорить роботящий чоловік, що за життя не має ані хвилі спочинку.
23. Ци до гробу маєтки понесеш? (Нагуєвичі)
Говорять з докором скупому, що збирає маєтки, а сам не користується ними. Пор. Wander II (Grab 38).
24. Ще й у гробі не буде мати спокою. (Нагуєвичі)
Говорять про грішного, злого чоловіка, що за життя кривдив інших. Вірить, що такий чоловік уночі встає з гробу і покутує в тих місцях, де грішив. Пор. Етнографічний збірник, XV, 144-148; Záturecky XVI, 549.
25. Ще сі в гробі належиш досить. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що любить довго вилежуватися. Пор. Adalberg Grób 6.
26. Я вже над гробом стою. (Нагуєвичі)
Говорить старий чоловік, якому, мовляв, близько до смерті. Пор. Schleicher с. 176.
27. Я си на гробі підскочила, же-м ся з бідою розлучила. (Туринсько)
Говорила жінка по похороні нелюбого мужа.
28. Я ти твого гробу не зальижу. (Нагуєвичі)
Говорять захланному чоловікові, мовляв: і ти знайдеш у гробі місце. Пор. Záturecky VI, 702.
[Доповнення 1910 р.] 29. Вже міні хіба в гробі легше буде. (Нагуєвичі)
За життя не надіюся полегші.
[Доповнення 1910 р.] 30. І в гробі ме проклинати. (Товмачик)
Так завзято ненавидить.
Гробовий
1. Гробовим голосом говорит. (Дрогобич)
Говорить глухо, понуро.
2. До гробової дошки того не забуду. (Нагуєвичі)
Образово замість до смерті. Вислів «гробова дошка» вказує на давній звичай класти покійника на дошці, пор. Lud 1, 1 – 8.
Грозити
1. Грозит ви, як свому слузі. (Нагуєвичі)
Тобто: а я чоловік незалежний, не боюсь його.
Громада
1. Більшая громада, як єдна баба. (Ількевич)
Значить голос одної баби чи загалом одиниці супроти голосу загалу не має стійності.
2. Більший чоловік громада, як пан. (Ількевич)
А проте за панщизняних часів громади мусила підлягати пану.
3. В громаді сідиш, давай кольиду. (Нагуєвичі)
Дати коляду, це даток буцімто добровільний, а проте коли дають усі, то й нікому не можна усуватися від нього.
4. Велика громада, то скора звада. (Уриче)
Де збереться багато людей, там дуже швидко виявиться різниця інтересів та успособлень і прийде до сварів. Пор. Adalberg Gromada 4; Wander І (Gemeinde 4).
5. Вже не статок громади тілько давати. (Лімна)
«Не статок» тут має значення: не вистачає, нема спромоги.
6. Громада велика, а дурна. (Станіславів)
Її легко поведе за собою всякий язикатий дурисвіт.
7. Громада великий чоловік. (Petruszewicz)
Громада може доконати більше, ніж поодинокий чоловік. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 515.
8. Громада великий чоловік: як ино плюне, то єдного втопит. (Гнідковський)
В друкованім виданні через кепське відчитання рукопису стоїть: плюнеш … втопиш. Значення див. дальше ч. 9, 11, 14
9. Громада великий чоловік: як усі плюнут на єдного, то втопят, а як подуют, то висушат. (Дидьова)
Таким образовим висловом характеризують колективну силу громади. Пор. ч. 8.
10. Громада одного запоможе, але оден громади ніколи. (Городенка)
Що для загалу – річ можлива або й легка, це для одного супроти загалу неможливе.
11. Громада по разу плюне, то єдного втопит. (Нагуєвичі) … то чоловік ся топит. (Лучаківський)
Один чоловік не може опиратися волі громади, він супроти неї безсильний. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 516.
12. Громада рада, що віт заснув. (Уриче)
Значення не зовсім ясне. Чи того громада рада, що нема кому старшувати над нею, чи може того, що може без перешкоди радити як сама знає?
13. Громада сі того не приймає. (Нагуєвичі)
Жартливо повторяють не раз давні гіркі постанови многих громад, які в спорах із панами за ліси і пасовиська, вислухавши і не зрозумівши толкувань комісара, звичайно відмовляли своїх підписів під протоколами.
14. Громада як тілько плюне, війта затопит. (Гнідковський)
Війт не може йти проти волі громади – це було за панщизняних часів, коли війта іменувала домінія. Тепер, за автономічної ери, буває дуже часто навпаки: громада цілими роками не може позбутися запроданого та злодійкуватого війта, який робить у селі що хоче. Пор. вище ч. 9. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 273.
15. Де громада церков ставить, там пан коршму. (Ількевич)
Інтересний приклад транспоновання релігійних контрастів на соціальні. З первісної приказки «Де Бог церкву ставить, там дідько коршму» (пор. Бог 181) зложилася оця, де місце Бога зайняла громада, а місце дідька – пан.
16. Їден громади не споможе, а громада їдного може. (Darowski)
Зусилля одиниці супроти громади все дрібні, натомість громадська сила супроти одиниці велика. Пор. вище ч. 10.
17. На громаду легко сильце закинути, але тяжко зняти. (Скварава)
Сильце закинути – наложити якийсь тягар.
18. Панове громада, дурна ваша рада. (Нагуєвичі)
Жартливо обертається чоловік до своїх товаришів, що не можуть рішитися ні на що розумне.
19. Пішов на громаду. (Нагуєвичі)
Значить пішов на раду громадську. Пор. Wander I (Gemeinde 24).
20. Против громади сам єден не йди! (Нагуєвичі)
Щоб зробити опозицію в громаді чи в громадській раді, на це треба більшої громадки однодумців. Почуття наших селян не велить вириватися з опозицією одному, хоч би він і як живо відчував несправедливість громадського присуду.
21. Там того велика громада. (Нагуєвичі)
Велика сила, велика кількість.
22. Хочеш громаду в біду ввалити? (Нагуєвичі)
З погрозами говорили селяни до війта, що підписав протокол на будову нової школи.
23. Хто в громаді, мусит дачку дати. (Стрільбичі)
Значить громадське життя накладає на кожного громадянина певні обов’язки, від яких він не може відсторонитися.
24. Хто громаді служит, той много панів має. (Коломия)
Значить усякий може розказувати йому та коверзувати ним. Пор. Wander І (Gemeinde 1, 14, 16, 17).
25. Що буде громаді, то буде й бабі. (Тучани)
Загальний тягар дасть себе чути також кожній одиниці.
26. Що громада скаже, то й пан не поможе. (Ількевич)
Присуд громади обв’язує кожного громадянина, а пан, що стоїть осторонь від громади, не може нічого помогти.
27. Що громаді, то й бабі. (Нагуєвичі)
Коли загал, громада терпить якесь лихо, то кожний член того загалу мусить відчувати те саме лихо. Пор. Wander І (Gemeinde 12); Krumbacher 47.
28. Я в громаді не перший і не остатний. (Нагуєвичі)
Я не відповідаю за неї, але який обов’язок спаде на всіх, нестиму й я.
29. Яка громада, така й рада. (Кобилов)
Значить коли громада дурна, п’яна чи залякана, то й ради мудрої та самостійної від неї не жди. Німець каже: Wie die Gemeinde, so der Priester, пор. Wander I (Gemeinde 21).
30. Я сі з громади не виламую. (Нагуєвичі)
Значить я піду туди, куди годиться йти вся громада, піддамся її ухвалі.
[Доповнення 1910 р.] 14. Громада гей ті кури: як ястріб влетить, то ся всі розпирхнут. (Ботелка Нижна)
Мова про те, що громада звичайно в найбільшій небезпеці тратить голову і робиться безрадною.
Громадити
1. Громадьит сі люде, як хмари на небі. (Нагуєвичі)
Говорять про велике збіговище.
2. Єдин громадит, другий розтрісає. (Нагуєвичі)
Значить один збирає, а другий марнує зібране.
3. Не громадь, дудку, сіна, бо загрузнеш по коліна. (Ількевич) … бузьку … бо сі вросиш … (Снятин)
Приказкове значення цієї приспівки неясне.
4. Сіно громадила, хлопцьи принадила (Березів)
Говорять про дівчину, що сподобалася парубкові задля своєї роботи.
5. Хто громадит, тому не вадит. (Ортиничі)
Значить йому добре діється, він багатіє.
Громадиця
1. Як свята громадиця узнала, так має быти. (Дидьова)
Говорила стара баба, якій хтось на жарт сказав, що на громадському зборі присуджено, що молоді парубки мають сватати старих баб. Пор. Wander I (Gemeinde 20); Čelakovský 14.
Громадка
1. Що громадці, то й бабці. (Ількевич, Petruszewicz)
Значення див. Громада ч. 25; Носович 473.
Громадський
1. Випас сі на громадськім добрі. (Нагуєвичі)
Говорять про несумлінного війта, що забагатів кривдячи громаду.
2. Громадське кождому лакоме. (Нагуєвичі)
Кожний громадянин рад би покористуватися громадським добром.
3. Громадське, то богацьке. (Крехів)
Приказка висловлює сумний досвід селян, що з громадського добра користають найбільше сільські багачі.
4. Громадське, то так, як сирітське. (Нагуєвичі)
Говорив війт Іван Гайгель, додаючи, що в громаді хто багатший, той менше потребує запомоги, як бідні та сироти. На жаль, практика наших громад дуже далека від такого розуміння речі.
5. Громадського не шкода. (Нагуєвичі)
Індивідуалістичний погляд на громадське добро, яке, значать, можна ушкоджувати кожному.
6. Громадської кривди Бог не подарує. (Нагуєвичі)
Ще в більшій мірі, мовляв, ніж усякої індивідуальної.
7. До громадського кождий має право. (Нагуєвичі)
Тобто: кождий член громади. Вона спільна власність усіх.
8. За громадське Бог дубельт карає. (Нагуєвичі)
Бо хто вкривдить громаду, той кривдить не одного, але цілий гурт людей.
9. На громадськім сі ніхто не напасе. (Нагуєвичі)
Первісно про громадську толоку, яка все буває гола; в дальшій лінії про громадську касу, з якої ніхто не запоможеться.
10. На громадськім усе пусто. (Нагуєвичі)
Мова про поле, толоку, де кожний мав право пасти і де наслідком того все голо.
11. То громадський чоловік. (Нагуєвичі)
Давніше так звали сільських пленіпотентів, що іменем громади вели процеси за ліси і пасовиська. В ширшім значенні: це чоловік, що стоїть за громадою, дбає про громадське добро.
12. То ще громадська курва. (Нагуєвичі)
Говорять про непосидючого сплітняка та клеветника, що бігає з хати до хати, розносячи сплітки.
13. Що громадське, то не господарське. (Нагуєвичі)
Первісно в значенні: це не власність якогось одного господаря, але також у згірднім значенні: це лежить пусткою, не загосподароване, про це нікому дбати.
14. Що громадське, то нічиє. (Голобутів)
Кажуть у тім значенні, що ніхто до того не мав виключного права.
15. Що громадське, то так як боже. (Ясениця Сільна)
Значить ніхто не сміє того нарушити ані ушкодити.
Громезник
[Доповнення 1910 р.] 1. Ци який громезник тобі став ся? (Мшанець)
Дитина не хотіла нічого їсти; мати оповідала, що взяла її з собою на весілля і там їй щось сталося. (М. Зубрицький).