1. Битва з фіденатами

Діонісій Галікарнаський

Переклад Івана Франка

Ще раз по королівську власть у Римі

Сягнула здалека старечая рука

Тарквінія, сягнула не сама,

А через сина Секста і сягнула

З погрозою, неначе чорна хмара,

Але сей замах був зовсім уже

Безсильний і туманом розійшовся, –

Велика хмара не дала дощу.

В році штириста дев’ятдесят дев’ять

Тяглась ще з фіденатами війна.

Консул Ветурій, половину війська

Одержавши, знов фіденатів ниви

Спустошив і до міста впер самих,

Став перед містом табором і вів

Облогу вперту. Всі сполучення

З сусідніми містами й селами

Він перервав ровами та валами,

Щоб голодом примусити міщан

До піддання. Вже їм докучила

Біда, коли прийшла нарешті поміч,

Що від латинів вислав Секст Тарквіній,

Досить велика се була підмога,

Вони осмілились, і вийшли з міста,

І розложили табір свій широко

На вільнім полі. Скоїлася битва

Біля самого міста, фіденатів

Враз із латинами число переважало,

Але взяли своєю вправою

Та витривалістю римляни, вбили

Не много ворогів, бо недалеко їм

Було тікати, та розбили їх

Стрій бойовий. Вернули фіденати

В свій город, а те військо помічне,

Що Секст прислав, не помогло нічого

И назад вернуло в домівки свої,

Вони ж лишились дальш стару біду клепати.

А Секст Тарквіній облягав в ту пору

Місточко Сігнію, в якім була

Залога римська. Він поласився

На те, що се мала була залога

Й він замахом одним добуде місто.

Та замісто горіха, хоч би й як

Твердого, впав йому між зуби камінець,

Якого він не здужав розкусити.

Відбивши перший штурм його, сігнійці

Держалися в облозі так хоробро,

Що, промарудивши під містом довгий час,

Нездужавши спинити навіть довіз

Поживи та підмоги для залоги,

Він зняв свій табір і давай бог ноги!

Примітки

Сігнія – місто в Лації, заснування якого традиція приписує Тарквініеві Гордому.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 211 – 212.