Габати – Гадка

Іван Франко

Габати

1. Габає го, як кат грішну душу. (Нагуєвичі)

Значить чіпляється, напастує, докучає.

2. Не габай другого, як сі сам за себе боjиш. (Нагуєвичі)

Не докоряй другому, коли й сам винуватий. Пор. Brzozówski Gabać 1.

Габляк

1. Габльик урізуй, кахтан латай. (Нагуєвичі)

Габляк – довга одежа з тонкого сукна; кафтан у Нагуєвичах із полотна. Значення приказки: для гіршого, маловартого не посвячуй ліпше, цінніше.

2. З габльика на кахтан, а з кахтана на лахман. (Нагуєвичі)

Тобто: зійшов. Говорять про ступневий упадок чоловіка чи то в значенні зубожіння, чи в значенні моральності.

Габро

1. Габро, зломлю ти ребро. (Дрогобич)

Дразнять хлопця на ім’я Габро (теж що Гаврило).

Габтахт

1. Будеш ти міні на гаптах стояти. (Нагуєвичі)

Значить, будеш стояти як при військовій команді? Habt Acht! (Уважно). Навчу тебе послуху та уважності.

Гавати

1. Аби люде не гавали. (Нагуєвичі)

Значить аби не нарікали, не лаяли, – отже, треба це або те зробити.

Гавкати

[Доповнення 1910 р.] 1. Щоби-с гавкала, доки світа та сонця. (Снятин)

Лають брехливу жінку, клеветницю.

Гаврило

1. Гаврило, дістанеш у рило! (Ценів)

Брутальна погроза: дістанеш по пиці.

2. Гаврило – свинське рило. (Нагуєвичі)

Дразнять хлопця на ім’я Гаврило.

3. Гавриіла – сердите свято. (Мшанець)

Гавриїла архангела, 13 липня, час, коли найчастіше бувають громи.

4. Гавриіла, Трискучої Анни і Пантелеймона – громові свята. (Мшанець)

Трискучої Анни, мабуть Анни Зачатіє, 25 липня. Пантелеймона – 27 липня.

5. Гавриіл завідує громами. (Мшанець)

В переважній часті українського народу тай у інших славян спеціальний громовик – Ілля. Пор. Матеріали до українсько-руської етнології ІІІ, 48.

6. Дістав Гаврило, що му не мило. (Нагуєвичі)

Значить, побили або вилаяли.

7. На тобі, Гаврило, що міні не мило. (Нагуєвичі)

Немилої речі чоловік рад збутися, хоч би мав при тій нагоді показатися великодушним і віддати її комусь іншому.

8. Наш старший брат Гаврило має в руках кадило. Рученьками вимахує, ноженьками підскакує, а ми його величаєм. (Скварава) … має найбільше світило. (Жидачів)

Стихира про старшого брата Гаврила, варіант дальшого числа.

9. Старший брат Гаврило взєв світло і кадило, і за ксьондзом поступає, конов горівки нам дає. Пужники) … і горівку під пахою, вихваляймо го з собою. (Пужники)

Приказка основана на анекдоті про старшого брата Гаврила, який конче хотів, аби його в церкві величали в спеціальній пісні, пор. Етнографічний збірник VI, ч. 34.

[Доповнення 1910 р.] 10. Гаврило, з Богом говорило. (Голови)

Мудрування.

Гавуля

1. А ти гавуле! (Нагуєвичі)

Гавулею називають корову, що любить скакати в шкоду.

Гад, гадь

1. Гад би го жер! (Збараж)

Прокляття. Вкушення гадини вважають страшним нещастям.

2. Гадь би ті їла! (Ясениця Сільна)

Прокляття. Пор. висще ч. 1.

3. Кого гад укусив, той і глисти боїться. (Ількевич)

Хто зазнав більшої шкоди, був у більшій небезпеці, той звичайно боїться меншої. Пор. Záturecky VI, 280.

4. Ще мня гад не їсть. (Лімна)

Ще я не здурів, не притисла мене остання крайність.

5. Як укусит гад, три рази курят порохниноў буковоў або вербовоў і приговорюют: «Ара, шора, сара!» (Чорний – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Чародійське лічення гадючого вкушення. Що значить формула «ара, шора, сара» – невідомо.

Гадання [У І. Ф. – Гаданє]

1. Нема гаданя. (Угринів Горішний)

Нема ані мови, цього не буде і не може бути.

2. То пусте гаданьи. (Нагуєвичі)

Пуста бесіда, шкода часу тратити.

3. Що ти міні тут маєш до гаданьи? (Нагуєвичі)

Чого ти тут мішаєшся? Си справа не належить до тебе. Очевидно всі ті поговірки взяті від поляків, хоча одержали в устах русинів певний спеціальний відтінок.

Гадати

1. А ми тут гадаємо, перегадуємо, хто би то міг бути. (Лолин)

Здалека не пізнали і вгадували.

2. Вже-м гадав, що мні нема. (Нагуєвичі) … що по мні буде. (Нагуєвичі)

Думав, що пропав або пропаду зараз – говорить чоловік, оповідаючи про якусь тяжку пригоду.

3. Ви гадаєте, що я з тих, що нічо з них? (Орелець)

Значить і я не що будь, не ледащо.

4. Вільно вам гадати, як собі хочете. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, зміркувавши, що інші не згоджуються з ним.

5. Він гадає, що нима понад него тай понад попову свиню. (Kolberg Pokucie)

Говорять про гордого а дурного чоловіка, що дере носа без причини.

6. Гадав, гадав і не вгадав. (Яворів)

Гра слів, що полягає на двоякім значенні слова «гадати» – думати і говорити. Говорять, коли хтось забалакався і занедбав діло.

7. Гадав тай розгадав сі. (Нагуєвичі)

Значить думав зробити так, а потім передумав інакше.

8. Гадає, що він ту сам. (Нагуєвичі)

Про неотесаного чоловіка, що не вміє поводитися в товаристві.

9. Гадає, що вже нема над нього. (Нагуєвичі)

Про зарозумілого та гордого чоловіка. Пор. Wander І (Denken 114).

10. Гадає, що Бога за ноги вхопив. (Сороки)

Думає, що його щастя непохитне та незмінне. Пор. вище Бог 205; Wander III (Meinen 100).

11. Гадає, що всі розуми поїв. (Дрогобич)

Говорять про зарозумілого та гордого. Пор. Wander III (Meinen 93). [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Weisheit 172; Čelakovský 546.

12. Гадає, що нікого нема на світі, лиш він та його діти. (Нагуєвичі)

Характеризують егоїста та самолюба.

13. Гадає, що сі без нього не обийде. (Нагуєвичі)

Коли хто дорожиться своєю поміччю або радою. Пор. Wander І (Denken 132); III (Meinen 114).

14. Гадай, не гадай: що-с узяв, то віддай. (Нагуєвичі)

Значить у такім разі нема чого надумуватися.

15. Гадай, перегадуй, нічого сі не можу догадати. (Нагуєвичі)

Imperat. двох перших слів бесідник звертає сам до себе, немов до другої особи Пор. Záturecky IV, 127.

16. Гадай си що хочеш, а не говори що не вільно. (Ясениця Сільна)

Говорять такому, що через занадто свобідне балакання нажив клопоту. Першу половину цієї приказки пор. Wander І (Denken 11, 22, цілість там же 31); Záturecky V, 288.

17. Гадай що хочеш, роби що можеш, а дай що мусиш. (Ценів)

Правило життєвої мудрості загально розповсюджене. Вандер виводить часть цієї приповідки «Denkt was ihr wollt und gebt was ihr sollt» від Фрідріха II Пруського, I Denken 36), та мабуть приказка старша.

18. Дурень гадає, а розумний знає. (Нагуєвичі)

Бо дурень як зробить яку дурницю, то все каже: «Я си гадав, що так треба». А розумний знав, що треба, чого не треба.

19. Кождий своє гадає. (Нагуєвичі)

Кожний дбає про себе, турбується своїм ділом, а не має часу піклуватися іншими. Пор. Wander І (Denken 44); Adalberg Myśleć 3.

20. Менше гадай, більше ділай. (Скварава)

Гадай і тут замість говори.

21. Не гадано прийшов. (Нагуєвичі)

Значить несподівано, коли ніхто не думав про нього.

22. Не много гадавши лус його по за вуха. (Нагуєвичі)

Значить не задумуючися, без вагання та без остраху.

23. Перше гадай, потім повідай. (Коломия)

Говори тільки обдумане. Пор. латинське: Lingua mentem ne praecurrat; Wander I (Denken 23. 43); Osm. 266.

24. Ти собі гадаєш, що я твій дурень? (Нагуєвичі)

Вислів протесту проти кпин та насміхів або проти коверзування одного чоловіка над другим. Пор. Wander III (Narr 291).

25. Хто би то був гадав! (Нагуєвичі)

Звичайний окрик нетямучого чоловіка при неприємнім випадку, якого він, розуміється, не надіявся і думав, що й ніхто інший не міг би предвидіти його. Пор. Wander І (Denken 131).

26. Хто гадає, той вигадає. (Ясениця Сільна)

Хто займався чимось інтенсивно, той дійде до чогось нового, видумає щось. Пор. Adalberg Myśleć, 4.

27. Чоловік собі всяко гадає. (Косів)

Значить, міркує і сяк і так, придумує різні комбінації.

28. Що люде гадают, то й вигадают. (Городок)

В значенні: що говорять, те нарешті й справдиться. Про силу обмови та лихого поговору, пор. Adalberg Gadać 2.

29. Що си тепер гадаєш? (Нагуєвичі)

Говорить чоловік до противника, маючи його в руках.

30. Що-с си гадав, як єс падав? (Нагуєвичі)

Сміються з необережного, що замислившися впав.

31. Що чоловік у день гадав, то му сі на сон набиває. (Нагуєвичі)

Звичайне спостереження. Пор. Adalberg Myśleć 8.

32. Я вже гадав, що по мні буде. (Нагуєвичі)

Думав, що пропаду.

33. Я гадав, що вже ті більше не ввиджу. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік вітаючися зі знайомим по довгій розлуці.

34. Я гадала, що біда здала. (Нагуєвичі)

Передразнюють такого, хто зробивши якусь дурницю звиняється тим, що він думав, що так треба.

35. Я й не гадала, що біда така нездала. (Нагуєвичі)

Говорить жінка, що вийшла заміж за нездару, не пізнавши його ближче.

36. Як гадав, так гадав, аби но що дав. (Комарно)

Гадати тут діалектному у значенні: говорити, отже: що говорив, те говорив, значить, байдуже, чи хвалив, чи лаяв.

37. Я си гадав, що вже ти дідько голову скрутив. (Нагуєвичі)

Значить, що ти пропав, загинув.

38. Я си гадав, що вже ті десь вирвало. (Нагуєвичі)

Що ти вже загиб, пропав з-поміж живих людей.

39. Я си гадав, що мі на місци шляк трафит. (Нагуєвичі)

Так сердився ждучи довго, або перелякався. Пор. Wander III (Meinen 157).

40. Я си гадав, що незнати що буде. (Нагуєвичі)

Сподівався чогось дуже великого, важного. Пор. Wander І (Denken 155).

41. Я си гадав, що сі тебе не дочекаю. (Нагуєвичі)

Сказано до чоловіка, що дав на себе дуже довго ждати.

42. Я ще не гадаю вмирати. (Нагуєвичі)

Значить, не чую себе старим, недужим.

[Доповнення 1910 р.] 43. Він гадає си, що він ни знати що, а то ціле ніч. (Жидачів)

Говорять про зарозумілого, а пустого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 44. Гадав би хто: не знати що, а то грушки продає. (Стара Сіль)

Удає велику паню.

[Доповнення 1910 р.] 45. Гадати би за ся. (Тухля)

Пора подумати про себе самого, про своє положення.

[Доповнення 1910 р.] 46. Кождий гадає, жи його біді найгірша. (Жидачів)

Не розуміє положення інших людей.

[Доповнення 1910 р.] 47. Най так ни гадає, як ни можна. (Жидачів)

Що не можна зробити, про те не варто й думати. Приказка не зовсім вірна.

Гаддя [У І. Ф. – Гадє]

1. Гадьи – сичьи. (Довгополе над Черемошем)

Так називають гуцули всяку гадюку, а найчастіше, звісно, вужа, досить частого в їх горах.

2. Гадя як трави-листа. (Войнилів)

Багато гаддя, видимо-невидимо.

3. З ним си зайти, то так як на гадьи наступити. (Коломия)

Дуже прикрий, мстивий чоловік. На гаддя наступити босою ногою – готова смерть.

Гаджала

1. Гаджала, маджала, як цигани кажут. (Нагуєвичі)

Циганську мову передразнюють улюбленим циганським словом «гаджала», що значить «візьми».

Гадина

1. Аби гадина на нім сичьила, то би вкрав. (Нагуєвичі)

«На нім» значить на якімось предметі, а не на злодії. Характеризують завзятого, безоглядного злодія. Німець каже, що вкрав би гадині яйця, на яких би вона сиділа, Wander IV (Schlange 79).

2. Верг сі до мене, як гадина. (Нагуєвичі)

Про напасного, злого чоловіка. Віра в те, що гадина роздрочена кидається на чоловіка.

3. Вив ся, як гадина. (Ількевич)

Говорять про злого чоловіка, притисненого злою пригодою, що на всі боки шукає рятунку, пор. вище Вуж ч. 1.

4. Вигрів гадину за пазухов. (Нагуєвичі)

Виховав собі невдячника. Натяк на звісну Езопову байку про хлопця й гадюку. Пор. Wander IV (Schlange 60, 61, 82, 84); Čelakovský 50; Erasm 487; ZátureckyVIII, 480. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 141; Liblinský 167.

5. Гадина би ти до очий скочила! (Нагуєвичі)

Прокляття, коли хто приміром іде в ліс у велике свято. Віра в те, що гадина може скрутитися обручем, кинутися на чоловіка і вигризти йому очі.

6. Гадина в його словах дихає. (Ількевич)

Його слова ядовиті, повні злоби й ненависті.

7. Гадина, пек би їй, погане їй імньи. (Нагуєвичі)

В звичайній розмові не годиться вживати слова «гадина», а коли вже треба його вжити, то додають такі або подібні заклинання.

8. Гадина – тота довга – тота краса. (Нагуєвичі)

Слова «тота довга» або «тота краса» вживаються часто замість слова гадина, якого не годиться вживати в розмові. Про цей евфемізм див. Етнографічний збірник V, 173.

9. Гадина – тота під корчом. (Нагуєвичі)

Слова «тота під корчом» часто вживають без нічого замість «гадина», пор. попереднє число.

10. Гадино, гадино! Як не можеш в сонцю ані в місяцю гнізда ввити, так аби-с не могла їдь пустити! (Мшанець)

Заклинання від укушення гадини, а властиво охоронне перед укушенням, відмовляють на святий вечір перед вечерею. Пор. Матеріали до українсько-руської етнології ІІІ, 53.

11. Гадину видіти, а не забити, то гріх. (Нагуєвичі)

Наші селяни почувають такий забобонний страх перед усякою гадюкою, не розрізняючи ядовитих від невинних, що їх нівечення вважають моральним обов’язком. Німець каже: Wer eine Schlange heute todten kann, muss sie nicht bis morgen leben lassen, Wander IV (Schlange 66).

12. Гадину має за пазухою. (Ількевич)

Облесний, зрадливий чоловік, готов кожної хвилі нашкодити. Гадина за пазухою пор. Wander IV (Schlange 14); Záturecky VІІІ, 481.

13. Гадину січи, а кусні сі мечут. (Ясениця Сільна)

Незвичайна живучість гадюки – також одна з причин забобонного страху наших селян перед тими сотворіннями.

14. Годує си гадину за пазухов. (Нагуєвичі)

Про злу дитину, з якої батькові не віщують добра. Латинське: Viperam in sinu alit; пор. вище ч. 4; Wander IV (Schlange 90); Záturecky VIII, 480.

15. Звив сі як гадина. (Нагуєвичі)

Сховався, чатує, щоб напасти і пошкодити. Говорять про злого чоловіка.

16. Іще мя гадина не їла. (Печеніжин)

Значить, не маю чого попадати в розпуку, спішитися.

17. Не штука чужими руками гадину ловити. (Гнідковський)

Говорять про такого, що для прикрого, небезпечного діла любить послугуватися іншими людьми. Пор. Wander IV (Schlange 89).

18. Сичит, як гадина під корчом. (Нагуєвичі)

Говорять про лайку сварливого, сердитого та злого чоловіка.

19. Ти гадино сороката! (Нагуєвичі)

Лайка, обернена до злої людини. Подібна у німців Wander IV (Schlange 87).

20. То гадина, не дитина. (Нагуєвичі)

Значить лиха, невдячна дитина.

Гадка

1. Ані-м гадки не мав, як то на мене впало. (Нагуєвичі)

Не сподівався, не міркував про те.

2. Ані ми то в гадці. (Нагуєвичі)

Мені про це байдуже.

3. Бю сі з гадками. (Нагуєвичі)

Сумніваюся, міркую за і проти, не можу зважитися.

4. Випало ми з гадки. (Нагуєвичі)

Значить, забув.

5. Від гадок аж ми голова тріщит. (Нагуєвичі)

Від турботи та клопотів аж голова болить. Пор. Záturecky IX, 118.

6. Він лихої гадки на мене. (Нагуєвичі)

Сердиться, задумує зробити мені щось злого.

7. Гадка гадку гонит. (Нагуєвичі)

Одна думка забігає за другою, чоловік раз так міркує, то знов інакше. Пор. Wander І (Gedanke 53).

8. Гадка гадку пошибає. (Коломия)

Одна думка доганяє другу в людськім умі, перечиться з нею. Так характеризують стан рефлексії та сумніву. Пор. Wander І (Gedanke 37); Дикарев 298.

9. Гадка гадку прошибає, що нічого не має. (Ількевич)

Образ не ясний; значення очевидно таке, що бідний турбується своєю бідністю.

10. Гадка за горами, а смерть за плечами. (Ількевич) … за плечима. (Нагуєвичі)

Чоловік літає думками в далекі місця і часи, не тямлячи, що швидко може вмерти. Пор. Симони 1505; Носович 347; Дикарев 298. Adalberg Gadka 1.

11. Гадка ним якась шибнула. (Богородчани)

Щось йому прийшло до голови, надумався.

12. Гадки ми голову розпирают. (Ценів)

Від тяжкої задуми болить голова. Німець каже іронічно, що великі думки не можуть поміститися в малій голові, Wander І (Gedanke 57); Záturecky IX, 118.

13. Гадки не май! (Нагуєвичі)

Не турбуйся! Тобто: роби що задумав, усе буде добре.

14. Дай ти Боже тілько гадки, аби-сь о мні забув. (Ількевич)

Побожне бажання, що містить у собі суперечність, бо ж забуття – це брак думки про даний предмет.

15. З гадки ми не сходит. (Нагуєвичі)

Не можу забути, не можу досить надивуватися. Пор. Záturecky IV, 127.

16. Кому би то на гадку прийшло? (Нагуєвичі)

Хто би то це подумав! Це таке диво, така несподівана річ.

17. Мав тілько гадок, що пес стежок. (Ількевич)

Впадає на різні концепти, має багато планів.

18. Не мож до гадки прийти. (Печеніжин)

Не можна на щось одно зважитися, вияснити собі якусь річ.

19. Ношу сі з гадков. (Нагуєвичі)

Довго міркую, надумуюся, чи зробити якесь діло, чи ні. Пор. Wander І (Gedanke 105).

20. Оба-смо єдної гадки. (Нагуєвичі)

Однаково думаємо про якусь річ, змовилися на якесь діло. Пор. Záturecky XVI, 248.

21. Поклав-єм собі гадку до вас забесідувати. (Вовчківці)

Надумався, уложив собі план.

22. Тілько гадок, що в решеті дірок (Ількевич)

Багато всяких планів у якогось чоловіка. Так характеризують легкодушну, вихровату вдачу. Пор. вище ч. 17.

23. У нього тілько гадок, що в заяця стежок. (Комарно) … хаток. (Лучаківський)

Значення те саме, що попередніх ч. 17, 22.

[Доповнення 1910 р.] 24. Гадка за гадков іде, яка мене колись година найде? (Ю. Кміт)

Чоловік думає про свою будущину.

[Доповнення 1910 р.] 25. Гадка за морем, а смерть за плечима. (Іванівці К.)

Пор. т. І, Гадка 10; Славейков ІІ, 186; Даль І, 46.

[Доповнення 1910 р.] 26. З добров гадков, а зі злов мошенков. (Тростянець)

Отже не заробиш ніякого діла.

[Доповнення 1910 р.] 27. У него гадок, як у пса стежок. (Берегомет)

Варіант до т. І, Гадка 23.

[Доповнення 1910 р.] 28. У тебе гадок, як у пса стижок. (Жидачів)

Пор. т. І, Гадка 17.

[Доповнення 1910 р.] 29. Що на гадці, то й на язиці. (Берегомет)

Особливо у п’яного.