Глухман – Гнути
Іван Франко
Глухман
1. Ти глухмане собачий! (Нагуєвичі)
Лають глухого – звісно, не зовсім глухого, а такого, що дещо трохи чує.
Глухо
1. Глухо по нім. (Нагуєвичі)
Значить пропав десь, не приходить від нього ніяка чутка.
2. Якось о тім глухо. (Нагуєвичі)
Значить не чути про це.
Гляба
[Доповнення 1910 р.] 1. Гляба дати ради собі. (Криворівня)
Гляба – годі або трудно.
[Доповнення 1910 р.] 2. Гляба що зробити. (Криворівня)
Трудно.
Глядати
1. Глядає вчорашного дне. (Лімна)
Про такого, що шукає чогось невідомо де загубленого. Пор. Wander IV (Suchen 50, 57, 58).
2. Глядає другої голови. (Лімна)
Значить шукає якоїсь зайвої речі, чогось такого, що не загубив.
3. Глядає, сам не знає чого. (Дидьова)
Про забудька, розтріпаного чоловіка, що шукає а сам не знає чого.
4. Глядає того, чого не загубив. (Лімна)
Говорять про злодія, який нишпорить по чужих хатах.
5. Глядати масности до тлустости. (Мшанець)
Шукати солі до омасті. Це ніби загадка, але уживається звичайно в жартливій мові.
6. Чого хто глядає, то собі найде. (Дидьова)
Звичайно говорять у злім значенні, про напасного чоловіка, який збиткував інших. поки нарешті не наскочив на такого, що дався йому в знаки. Пор. Čelakovský 124; Wander IV (Suchen 38 – 42).
Глядіти
1. Гляди, не гляди, не минеш біди. (Топільниця)
Фаталістичний погляд: своя пайка біди призначена кожному і він ніяк не мине її. Пор. цитовані в Слові о полку Ігореві Боянові слова: Ни хитру, ни горазду, ни птичью горазду суда божія не минути.
2. Гляди себе, буде з тебе! (Терло)
Гляди в значенні пильнуй, бережи. Значить пильнуй себе і свого діла, то вже буде тобі досить заслуги. Пор. Wander І (Acht 13).
3. Сюди туди гляди, щоби-с не виглядів біди. (Комарно)
Значить озирайся пильно на всі боки, щоб не наскочив на яке лихо.
Глянути
1. Глянь Боже з неба, що міні треба! (Ценів)
Молився чоловік, притиснений відразу різними потребами.
2. Глянь, Боже, тай відвернися! (Лімна)
Тобто: бо тут робиться щось погане та грішне.
3. Глянь на себе, буде з тебе. (Ількевич)
Придивися сам собі, Тобто: який ти поганий, смішний, непочесний, то вся твоя зарозумілість та пиха пропаде. Пор. вище Глядіти 2.
4. На що гляне, все погане. (Ценів)
Говорять про зарозумілого, вередливого або сквашеного, якому скрізь недогода і якому все видається поганим.
5. Як гляне, аж молоко кисне. (Вікно)
Про сердитий, непривітний зір.
6. Як гляне, аж трава вяне. (Лімна)
Говорять про злого, завидющого чоловіка. Мабуть слід вірування в спеціальні урочні очі, від яких мерли люди і пропадало все живе довкола.
Гмитро
[Доповнення 1910 р.] 1. Гмитри, псови с-ку витри! (Вербовець)
Гмитро, замість Дмитро або Митро. Мудрування.
Гнат
1. Гнат вс-в сі в плат, поставив у кут тай каже: «Най міні стоїт тут; як буду йти в поле, буду мати готове.» (Іваниківка)
Отаке вичитують, дразнячи хлопця на ім’я Гнат.
2. Гнате, а любиш мохнате? (Нагуєвичі)
Дразнять парубка на ім’я Гнат. Мохнате – образово: забава з дівчатами.
3. Гнате, г-о вам нате! (Нагуєвичі)
Мудрування, обернене до хлопця на ім’я Гнат.
4. І Гнат не брат, як біда прикрутит. (Коломия)
Значить відречеться, не заступить.
Гнати
1. Вгнав єм сі в довги. (Нагуєвичі)
Наробив довгів, не розміркувавши добре, чи буде звідки заплатити їх.
2. Гнав на штирох коньох. (Нагуєвичі)
Біг швидко, дувся, пишався. Пор. Wander III (Rennen 23).
3. Гнала би сі за тобов лиха долі! (Нагуєвичі)
Щоб ти боровся зі злиднями і не міг уникнути їх. Прокляття, коли хтось женеться за іншим, грозячи йому бійкою.
4. Гнало би ти по під груди! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе кололо попід груди, щоб тобі пухло черево.
5. Жене го в гору. (Нагуєвичі)
Говорять зі спеціальним значенням про хворого або трупа: він пухне сильно, тіло надувається.
6. Жене як вітер. (Нагуєвичі)
Біжить швидко.
7. Жене як гайдзибан. (Сороки)
Говорять про швидкий рух, не конче про їзду.
8. Жени до сто вітрів! (Нагуєвичі)
Забирайся, втікай, щезай!
9. Жени, не жени, не піду до церкви. А хоть піду, то не кльикну, і хоть кльикну, то не шепну, а хоть шепну, то й то не буде Богу приємно. (Ценів)
Жартують із такого, що не хоче робити того, що йому велять, а коли нарешті й робить, то не так як слід. Образ узятий із давньої давнини, коли людей треба ще було силою гонити до церкви.
10. Женут людських дітей як худобу на заріз. (Нагуєвичі)
Говорять про вояків, яких гонять на війну.
11. Женут як худобу. (Нагуєвичі) … як иміньи. (Нагуєвичі)
Женуть безладно, без опору – про безтямних людей, яких хтось загонить у біду. Пор. Adalberg Gnać 1.
Гнида
1. Віджили му в ср-і гниди. (Нагуєвичі)
Згірдно: вже отямився з біди, трохи видужав після хвороби. доробився дечого. Пор. вище Вош 9.
2. Гірше докучит гнида, як вош. (Коломия)
Малий, непоказний ворог не раз гірше докучить, як явний. Пор. Adalberg Gnida 1; Wander III (Nisse 1).
3. Їли, їли вуши, а тепер гниди. (Нагуєвичі)
Говорять, коли після одних ворогів до чоловіка пристають другі, менше важні.
4. Не велика гнида, а про то огида. (Ценів)
Говорять про якесь дрібне а непутяще діло, про сором, якого чоловік набрався з малої причини.
5. То ще така гнида, що не кусає, а свербит. (Дрогобич)
Говорять про нелюбого чоловіка, що нібито й не шкодить, а вже своєю присутністю вносить несмак у товариство.
Гнилий
1. Від єдного гнилого ябка й друге сі загниє. (Комарно)
Значить від одного злого, лінивого чоловіка попсуються й інші, ті що входить з ним у безпосередню стичність.
2. Гнилий, що й з місцьи не рушит сі. (Нагуєвичі)
Говорять згірдно про лінивого чоловіка.
3. Гнилий, що й місцьи цілого нема. (Нагуєвичі)
Говорить про тяжко хворого, струповатого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 4. Гнила як пес. (Жидачів)
Говорять про ліниву жінку.
Гнилиця
1. Влежьив сі на гнилицю. (Нагуєвичі)
Говорять про лінивого лежибока, що з лінивства занедужав.
2. На гнилиці вас не відложу. (Нагуєвичі)
Говорить батько до дітей, наганяючи їх до роботи.
3. Ти гнилице встань, бо си боки відлежиш. (Нагуєвичі)
Корняють лінивого чоловіка.
Гнити
1. А гнив би-с живий! (Нагуєвичі)
Прокляття. Коли чоловік гниє за життя, то це вважають великою карою божою за якісь страшні гріхи.
2. Гниє в нім утроба. (Нагуєвичі)
Він марніє, нидіє, але також не має гумору, охоти до праці.
3. Кому гнити, а кому жити. (Ценів)
Говорять про війну, в якій важиться кожному смерть або життя.
4. Раз ми в землі гнити! (Нагуєвичі)
Вислів резигнації та рішучості, значить раз мені вмирати, чи тепер чи коли-будь.
Гнів
1. В гніві чоловік сам не знає що робит. (Нагуєвичі) … сам себе не тямит. (Крехів)
Тратить застанову і панування над собою. Пор. Wander V (Zorn 85).
2. Гнів без сили – в бік колька. (Гнідковський)
Значить його вістря обертається проти самого того, хто гнівається, йому найгірше допікає. Пор. Adalberg Gniew 2–5. Німець каже, що безсильний гнів – готовий позаушник, Wander V (Zorn 99).
3. Гнів кров псує. (Дрогобич)
Уговкують сердитого. Пор. Wander V (Zorn 180).
4. Гнів сили додає. (Коломия)
В гніві чоловік хапався без тями за таке діло, до якого б не брався на холодно. Пор. Adalberg Gniew 6.
5. Гнів сліпий дорадник. (Львів)
У гніву чоловік робить без відповідної застанови. Пор. Muka 1107; Adalberg Gniew 17; Wander V (Zorn 42, 156); Čelakovský 113.
6. Гніву сі не бою, о ласку не стою. (Дрогобич)
Говорить чоловік, що чує себе безпечним супроти сердитого. Пор. Adalberg Gniew 13; Wander V (Zürnen 8).
7. На гнів не заперти й хлів. (Ількевич) … заперти … (Petruszewicz)
Значить він вибухне, виявить себе в усяку пору, чоловік не може запанувати над собою, аби не гнівався. Пор. Adalberg Gniew 23.
8. На гнів нема ліків. (Ількевич)
Коли чоловік загнівається, то не лишиться нічого, як дати йому пересердитися і вступитися йому з очей. Пор. Adalberg Gniew 22; Wander V (Zorn 73).
9. Най го гнів мине. (Нагуєвичі)
Тобто: пережди, аж пересердиться.
10. Не в гнів вам кажучи. (Нагуєвичі)
Формула перепрошення, якою попереджають якесь прикре для слухача речення.
11. Не доводи мні до гніву! (Нагуєвичі)
Окрик сердитого чоловіка до противника.
12. Ні в гніву, ні в ласці. (Нагуєвичі)
Тобто: живемо. Говорять про себе сусіди, що часто споряться з собою і часто перепрошуються.
13. По гніву перепросини. (Нагуєвичі)
Перепросини звичайно відбуваються з різними церемоніями, а що найважніше, з почастунком, і являються свого роду відплатою за прикрості, які завдали собі перед тим обі загнівані сторони.
14. По гніву пізний жаль. (Коломия)
Чоловік у гніву наробить такого, чого потім даремно жалує. Пор. Čelakovský 113; Wander V (Zorn 71).
15. Тим гнівом був бис три дні ситий. (Нагуєвичі)
Виходило би, що гнів запорожнює жолудок. В усякім разі уявляють собі, що гнів вичерпує сили чоловіка.
16. Ти свій гнів запри в хлів. (Дрогобич)
Не маєш чого гніватися, мені байдуже про твій гнів.
17. Що ми з гніву приросте? (Нагуєвичі)
Говорить спокійний чоловік, який не любить за що будь гніватися. Пор. Adalberg Gniewać się 2.
18. Як би не гнів, то би й перепросин не було. (Голобутів)
Говорять учасники перепросин, які користають із тієї веселої нагоди.
[Доповнення 1910 р.] 19. Що на гнів, то й на перепросини. (Стежниця)
При горілці посварилися, горілкою й перепросилися.
Гніватися
1. Ану вгнівай сі та перестань їсти! (Нагуєвичі)
Говорять дітям, що вередують. під час обіду. Пор. вище Впертися 3.
2. Гнівав бис сі на свою сорочку! (Нагуєвичі)
Прокляття. Щоб ти відцурався того, що тобі найближче.
3. Гніває сі – треба би червоної шапки, аби го перепросити. (Нагуєвичі)
Між церемоніями перепросин мабуть відігравала колись роль червона шапка, якою треба було кланятися до землі. Тепер цієї поговірки уживають лише жартом, кплячи собі з того, хто гнівається без причини.
4. Не гнівай сі, бо сі тебе тут ніхто не боjит. (Нагуєвичі)
Значить твій гнів не зробить ніякого ефекту.
5. Не гнівай сі тай не перепрашьий. (Нагуєвичі)
Значитьведи себе спокійно та статочно. Пор. Adalberg Gniewać się 7.
6. Хто сі гніває, тому ніс утнут. (Дрогобич)
Говорять малим дітям, які люблять чого-будь розсердитися. Натяк на звісну казку про попа й його наймита, пор. Етнографічний збірник VIII, 47, 58.
Гнівити
1. Не гніви Бога! (Гнідковський)
Остерігають чоловіка, що жалується на свою біду, хоч йому ще не дуже зле поводиться.
2. Нема що Бога гнівити. (Нагуєвичі)
Значить нема чого нарікати, ведеться не зле.
Гнівний
1. Гнівний, аж му з носа капає. (Нагуєвичі)
Кплять із сердитого а безсильного.
2. Гнівний, що аж зубами скрегоче. (Ценів)
Говорять про дуже сердитого чоловіка. Пор. Adalberg Gniewać się 4.
3. Гнівний, що ані сі в той бік не подивит. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що розсердившися порвав з другим усякі товариські зносини.
Гнівник
1. То мій гнівник. (Нагуєвичі)
Я з ним живу в гніві. Такі гнівники при стрічі не вітаються і не бувають разом у одній хаті в гостині; де пішов один, туди не йде другий.
Гніздитися
1. Гніздит сі, як курка на єйцьох. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що сідаючи не може прибрати собі місця, сидить неспокійно.
2. Гніздит сі як чайка на болоті. (Нагуєвичі)
Живе в невигіднім, неприступнім місці, бідує.
Гніздо
1. Бодай то кождий своє гніздо мав! (Березів)
Жалувався комірник, якому надокучило жити по чужих хатах. Пор. Wander ІІІ (Nest 71).
2. Вже й гніздо застило. (Коломия)
Тобто: пташки вилетіли. Коли когось, шукано, а він утік заздалегідь із певного місця, де його надіялися захопити. Пор. Wander III (Nest 50, 51, 54).
3. В своє гніздо не каляй. (Лімна)
Свого роду, своїх найближчих не обмовляй. Пор. Wander III (Nest 26, 40 – 43); Adalberg Gniazdo 3.
4. В чужім гізді не решети сі. (Дрогобич)
В чужім домі не вередуй.
5. Доброго гнізда добрі птахи. (Нагуєвичі)
З доброго роду, доброго виховання, то й діти добрі. Пор. Adalberg Gniazdo 1; Čelakovský 405; Wander III (Nest 15).
6. Єден гніздо знайде, другий птахи вибере. (Дрогобич)
Один піддасть думку, виробить план, а другий скористається з нього. Пор. Čelakovský 220; Wander III (Nest 8).
7. Зарив сі в своїм гнізді, що й на світ не визирає. (Нагуєвичі)
Говорять про відлюдка, що безвихідно живе в своїй хаті і уникає людського товариства. Пор. Wander III (Nest 60).
8. І найменший пташок свого гнізда боронит. (Нагуєвичі)
Так само й чоловік хоч і найбідніший, боронить свого домашнього огнища.
9. Кождому своє гніздо миле. (Нагуєвичі)
Свій дім, своє село, свій рід. Пор. Adalberg Gniazdo 2.
10. На гнізді го вхопили. (Нагуєвичі)
Значить у хаті, в постелі – коли говорять про якогось утікача, що довгий час ховався і не можна було його віднайти.
11. По гнізді пізнати, який птах у нім виводит сі. (Дрогобич)
По урядженню дому, по способу ведення господарства можна пізнати характер чоловіка. Пор. Wander III (Nest 6).
12. Свого гнізда не цурай сі. (Нагуєвичі)
Значить свого роду, походження, свого села.
13. Своє гніздо найтепліше. (Коломия)
Образово: своя хата найвигідніша. Пор. Wander III (Nest 1, 10).
14. То вже такого гнізда потьи. (Нагуєвичі)
Значить це чоловік такого (поганого, злодійкуватого) роду. Пор. Wander III (Nest 13).
15. То собі тепле гніздо звили. (Львів)
Про багачів, що живуть вигідно. Пор. Wander III (Nest 58).
16. Яке гніздо, такі й цотьита. (Нагуєвичі)
Який рід, яке виховання, такі й діти Пор. Wander III (Nest 47).
[Доповнення 1910 р.] 17. Не скидай бузьичого гнізда, бо бузьок запалить хату. (Вербовець)
Народне вірування.
Гній
1. А встань но ти, гною! (Нагуєвичі)
Корняють лінивого, такого що довго спить.
2. Без гною не раз поле вродит, а без ласки божої ніколи. (Нагуєвичі)
Метикують не раз селяни старого покоління. Німець каже навпаки: Mist tut mehr Wunder, als die Heiligen, Wander III (Mist 37, пор. надто 6, 55).
3. В гнojи бис сі парив!
Прокляття: щоб ти валявся в гною, опущений усіма.
4. Від гною сім день руки не вмивав. (Голгочі)
Говорять про такого, що має руки дуже брудні, порепані.
5. Гній лежит, а Бог долю держит. (Гнідковський)
Гній тут у значенні лінивого, непорядного, ледачою чоловіка, якому не раз у житті щаститься. Стилізація приповідки натякає на звісну легенду про те, як Христос, бачачи лінивого неробу, що лежав під грушею і ждав, аж йому грушка впаде сама в рот, судив йому роботящу та слухняну дівчину за жінку, пор. Етнографічний збірник XIII, ч. 108.
6. Гній невивезений. (Гнідковський)
З докором говорять про лінивого, непорядного чоловіка
7. Де гною лопатка, там хліба букатка. (Зазулинці)
Погноєне поле ліпше родить. Буката, букатка – з румунського шматок, властиво стільки, скільки раз до рота вкусити, від bocca – рот.
8. До гною не треба строю. (Нагуєвичі)
Щоб поратися біля гною, не треба пишної, празничної одежі. Німець каже: Groben Mist fegt man mit groben Besen. Wander III (Mist 21).
9. З гною-м го витьиг. (Нагуєвичі)
Значить видобув із бруду, вивів із бідності та занедбання.
10. З того й гною доброго не буде. (Нагуєвичі)
Це зовсім ні до чого не здале. Пор. Wander ІІІ (Mist 65, 67).
11. I ми не на гною шлюб брали. (Ценів)
Виправдується жінка або чоловік, коли хто їх дітей назве байстрятами. Пор. Wander III (Mist 70).
12. І на гною не виросте, як Бог не зародит. (Голобутів)
Значить крім механічних підмог, які може дати чоловік, треба іде щасливого стіку різних обставин задля успіху діла, пор. вище ч. 2.
13. На гною шлюб брати. (Дрогобич)
Жити з жінкою без шлюбу, на віру, пор. вище ч. 11.
14. Тото не варто й на гній викинути. (Нагуєвичі) … висипати. (Коломия)
Говорять про нікчемну, зовсім нездалу річ. Пор. Wander III (Mist 77).
15. Як не будеш в літі гною скрептати, не будеш в зимі пальці лизати. (Мшанець)
Гній скрептати – згортати його і скидати на купу.
Гнобити
1. Гнобит го як не боже сотворінє. (Дрогобич)
Збиткується над ним, зневажає, немовби він не був так само сотворений Богом, як і сам гнобитель.
Гноївка
1. Гноївка – мати ти жидівка. (Ясениця Сільна)
Мудрування. Скажи «гноївка», а коли один скаже, другий зараз додає до рими решту.
Гнути
1. Він усе на своє гне. (Нагуєвичі)
Силкується поставити на своїм, заговорює про своє діло.
2. Він якогось харамана гне. (Ортиничі)
Говорить дурниці, балакає всячину, щоб задурити. «Харамаиа» – очевидно перепсована народною етимологією «хіромантія», вороження з ліній долоні. Спеціяльно циганки мають у нас привілей дурити цим вороженням селян і видурювати від них датки.
3. Гне сі, аж лука стає. (Нагуєвичі)
Про скотину або й про чоловіка, що гнеться під надмірним тягарем. Пор. Adalberg Giąć się 3.
4. Гне ся в три погибелі. (Вікно)
Значить гнеться аж до землі, принижує себе перед кимось.
5. Гне ся як солома. (Збараж) … як лоза. (Тернопіль)
Про гнучку деревину, а також про податливу людину. Пор. Adalberg Giąć się 1.
6. Гни го в каблук! (Голобутів)
Підчиняй його своїй волі, вчи його послуху та покорі.
7. Гни го до землі, бо як ні, то він тебе зігне. (Нагуєвичі)
Навчають батька, як поводитися з неслухняним сином.
8. Гни деревину, доки молода, бо старої не зігнеш. (Нагуєвичі)
Образово: вчи дитину, доки мала. Пор. Wander І (Biegen 4). [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander I, Ast 13.
9. Гни сі, то сі не зломиш. (Нагуєвичі)
Висловлюють погляд, що в житті не раз корисніше коритися та улягати, ніж через гордість та неподатливість наражатися на більше нещастя. Німець каже: Besser biegen als brechen. Wander I (Biegen 1)
10. Гнути байди. (Збараж)
Плести небилиці, дурити когось фантастичними планами.
11. Гнути в собі біль. (Косів) … жаль. (Косів) … гнів. (Косів) … пізьму. (Криворівня)
Давити в собі, таїти в собі.
12. Гнути копанці. (Нагуєвичі) … санки. (Коломия)
Дитяча забава, яка полягає в тім, що один хлопець перевернувши другого на землю горілиць, пригинає його коліна до чола. Фраза має також інше, скоромніше значення, пор. співанку:
Ой дід бабі санки гне.
А що загне, плішки б’є. (Коломия)
13. Не туди гнеш! (Нагуєвичі)
Не про те говориш, не в тім напрямі працюєш, як би слід.