Відпустити – Війт
Іван Франко
Відпустити
1. Як сам собі відпустиш, то ти Біг і люди відпустят. (Гнідковський)
Думка не зовсім вірна. Чоловік звичайно відпускає сам собі всяке зле діло далеко швидше, чим йому відпускають інші люди. В тім дусі й польське: Odpuszczaj lacno drugiemu, nie lacno sobie samemu, Adalberg Odpuszczać 1.
Відригати
1. Ліпше відригаючи, ніж спльовуючи. (Збараж)
Значить ліпше виїхати в дорогу попоївши, ніж натщо. Пор. Носович 340.
Відрізати
1. А то му відрізав як ножом! (Нагуєвичі)
Значить відповів різко, рішучо.
Відробити
1. Вже-м сі відробив у свого господаря. (Нагуєвичі)
Значить закінчив свою роботу, свою службу.
2. Не відробиш, то відсидиш. (Коломия)
Про довг, який хтось зобов’язався відробити і йому за недодержання умови грозить тюрма.
3. Не хочеш відробити, то мусиш відсидіти. (Березів)
Про неоплатного должника, пор. вище.
Відробок
1. Взьив на відробок. (Нагуєвичі)
Позичив щось з тим, що вирівняє довг роботою.
2. На відробок гіркий заробок. (Нагуєвичі)
Тобто: брати. Давання грошей або зерна в часі переднівку з тим, щоб довжник відроблював узяте в жнива, це одна з найтяжчих форм лихви, що висисає найбіднішу часть сільської людності.
Відрубати
1. Відрубав му як сокиров. (Нагуєвичі)
Значить відповів різко, досадно.
Відсадити
1. Відсадив го від корита. (Нагуєвичі)
Образово: відсунув від якогось дохідного діла.
Відстояти
[Доповнення 1910 р.] 1. Чей я відстою за сина або брата при голосованю. (Мшанець)
Міркував чоловік, чи при голосуванні приймуть його голос за голос сина або брата.
Відступити
1. Ци тебе Пан Біг відступив? (Нагуєвичі)
В значенні: чи ти збожеволів, стратив усяке моральне почуття?
Відтам
[Доповнення 1910 р.] 1. Я відтам де красний пес, а на воротах вйизанка води висит. (Рава Руська)
Жартливе означення місця, якого чоловік не хоче вказати виразно.
Відчепитися
1. Відчепи сі мене, а чепи сі сухої верби! (Нагуєвичі)
Говорять напасникові. Суха верба – місце пробуту нечистого духа, загалом нечисте місце.
Відчинити
[Доповнення 1910 р.] 1. Ни відчиню губи. (Ю. Кміт)
Мовчу, не промовлю слова.
Відчіпне
1. Як ти дам відчіпного, то лиш ногами задригаєш. (Нагуєвичі)
Дати відчіпного значить дати якусь оплату конкурентові, що перебиває торг, підбиваючи вгору ціну товару, не раз навіть не маючи справді наміру купити товар. Тут у значенні: вдарю, щоб відчепився.
Відумерщина
1. Ци вже по відумерщину йдеш? (Лолин)
Питав хворий чоловік якогось нелюбого свояка, що прийшов відвідати його. Значить думаєш, що я вже вмер і йдеш домагатися своєї частки.
Відхідне
1. На відхіднім ще по єднім! (Дрогобич)
Тобто: випиймо іще по однім келишку. Припрошують любих гостей, коли ті збираються відходити.
Відхреститися
1. Відхрести сі від мене лівою рукою! (Сороки)
Значить відчепися. Хреститися лівою рукою селяни вважають гріхом.
2. Відхрещу сі обома руками. (Нагуєвичі) … руками й ногами. (Ценів)
Значить відпекаюся, відцураюся якогось діла.
3. Ні відхрестиш сі, ні відмолиш сі. (Нагуєвичі)
Значить це діло неминуче, так мусить статися, хоч і як це тобі немило.
Відь
1. Відь би ти втьила! (Ясениця Сільна)
Прокляття. Відь – той сам корінь, що в слові «відь-ма», Значить якийсь поганий демон, сила чарів.
Відьма
1 Відьма не відбирає, але сполікує молоко. (Коломия)
Вірування, що відьма не відбирає молока безпосередньо у корів, а сполоскує його з паші, з трави, яку їдять корови, ілюструється оповіданнями в роді того, що якийсь чоловік, ночуючи з кіньми на пасовиську вночі перед Юрієм, побачив, як відьма згортала молоко з трави решетом. Наслідуючи її рухи, він замахнув кілька разів по траві трензлею, яку власне мав у руці, і коли рано вернув додому і повісив трензлю на клинку, з неї почало текти молоко.
2. Ти відьмо шуруєш собов на Лисі гори. (Лолин)
Лайка. Натяк на вірування про відьомські збори (Hexensabbath) на якійсь Лисій горі. Шурувати (від німецького scheuern – мити) – їздити при помочі чародійської масті, якою буцімто натиралися відьми, заким вилетіти в комин.
3. Як прийде відьма до хати, то заткни ніж або іглу в віник і постав край дверей, то не вийде з хати. (Коломия)
Один із многих приписів, як пізнавати відьми, хоронитися від них або ловити їх.
[Доповнення 1910 р.] 4. Аби відьма не начкодила, обмазуют двирі дехтьом. (Ю. Кміт)
Народний звичай, що відьма боїться дьогтю.
[Доповнення 1910 р.] 5. Відьма на Їря вилупує тріски на людських двирьох. (Ю. Кміт)
Народне вірування.
[Доповнення 1910 р.] 6. Відьма сидит при порожнім жьолобі, держьит у руках шнурь до жьолобка прив’язаний, а з шнурка молоко біжит. (Ю. Кміт)
Народне вірування.
[Доповнення 1910 р.] 7. Ни відьма і ни трутина. (Ю. Кміт)
Це щось зовсім невинне.
Відьомський
1. То ще відьомський накоренок! (Ценів)
Лають старих жінок або взагалі жіночий рід.
Віз
1. Борше сі віз снопів набере, ніж сі баба вбере. (Нагуєвичі)
Жінка одягається дуже пиняво. Пор. Wander IV (Wagen 77).
2. Буває на возі, хто був під возом. (Городенка)
Значить по лихій долі надходить добра. Пор. Adalberg Wóz 9.
3. Бути на возі тай під возом. (Гнідковський)
Образово схарактеризовано переміну людської долі: раз чоловікові ведеться добре, потім знов лихо. Пор. Adalberg Wóz 2.
4. Віз там мусить, де го коні тягнуть. (Ількевич)
Образово: підвладні, челядь, члени сім’ї чи громади мусять туди йти, те робити, що велить старшина. Пор. Wander IV (Wagen 25, 27); Adalberg Wóz 24. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 41.
5. Де віз? Там де коні. А де коні? Там де віз. (Нагуєвичі)
Коні й віз творять немов одну цілість; де одна часть, там повинна бути й друга. Але приповідку я чув у гумористичнім значенні про роззяву, якому на ярмарку вкрали коні з возом.
6. Маєш віз і перевіз. (Lewicki, Ількевич)
Коли когось налаяли і ще й набили, або в загалі до разу знищили його надії, відправили ні з чим. Adalberg Wóz 17; Wander IV (Wagen 185).
7. Мечи віз, бери сани. (Нагуєвичі)
Так говорить у осени одна пташина до чоловіка.
8. Мій віз, мій перевіз, най теркоче, куди хоче. (Коломия)
Значить: це моє діло, нехай іде як хоче, а ніхто інший нехай не мішається до цього.
9. На чиїм возі їдеш, того пісеньку співай. (Ількевич Негр) … візку … (Дрогобич)
Від кого ти залежний, тому новинен догоджувати. Пор. Wander IV (Wagen 7, 9); Носович 358; Osm. 415; Čelakovský 380; Frischbier II, 4320. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 137; Славейков І, 83, 215; Schleicher 184.
10. Не жаль би ми й воза, коби дівка гожа. (Коломия)
Тобто: не жаль би мені поїхати до неї.
11. Не мій віз, не мій кінь, най теркоче, куда хоче. (Лісько) Ні мій віз ні перевіз. (Ценів)
Значить це не моє діло, мені байдуже, як воно робиться і до якого кінця дійде.
12. Пустив віз на довгу розвору. (Нагуєвичі)
Образово: почав розповідати про щось дуже довго та нудно.
13. Розкинув віз на великі драбини. (Комарно)
Образово: виступав з великими претензіями, багато жадає.
14. «Сідайте на віз!» – «Не маю коли сідати, мушу йти». (Дрогобич)
Жартують, коли хтось спішиться і робить не до ладу. Пор. німецьке: Neben einem geladenen Wagen ist gut zu Fuss gehen. Wander IV (Wagen 85).
15. Ще вози не запіяли, вже когути поїхали. (Зазулинці)
Сміються про баламутного оповідача, буцімто він сказав таке замість ще когути не запіяли, а вже вози поїхали.
16. Що з воза впало, то пропало. (Нагуєвичі)
Образово: чого не завважено, до чого пропущено добру нагоду, чого не вбережено, те пропало. Пор. Симони 2639; Носович 472; Adalberg Woz 5; Wander IV (Wagen 100); Čelakovský, 191. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 33, 367.
[Доповнення 1910 р.] 17. І на два вози го не забереш. (Нагуєвичі)
Такий великий пан. Говорять іронічно, коли хто занадто гонорується. Пор. Záturecky IV, 447.
Війна
1. А тут що за війна меже вами? (Нагуєвичі)
Значить чого ви б’єтеся?
2. Бодай го в війні перша кулі не минула! (Нагуєвичі)
Прокляття, пор. пісню: Бодай Хмеля Хмельниченка перва куля не минула.
3. В війні брат брата не знає. (Нагуєвичі)
Бо кождний дбає лише за власне життя. Пор. хорватське: Kad je rat, nigdo nikomu brat. (Čelakovský 366).
4. В війні нема ні брата ні свата. (Снятин)
Значить пропадають звичайні зв’язки та огляди.
5. В війні хто дужший, той ліпший. (Коломия)
Хто переважить, той звичайно диктує закони побідженому. Пор. німецьке: Im Kriege hat der Stärkere recht. Wander II, 1621 (Krieg 90).
6. Війна права не питає. (Коломия)
Пор. латинське: Leges silent inter arma; Wander II, 1620 (Krieg 77).
7. Війна своє право має. (Нагуєвичі)
Значить те, що вільно і можна робити в війні, буває злочином у часі спокою. Пор. французьке: À la guerre comme à la guerre.
8. «Іди, сину, на війну, забий два три тай вертай швиденько!» – «Мамуню, а як мене забют?» – «А тебе, синку, за що?» (Ценів)
Жартують із наївного та одностороннього чуття, що вважає для себе дозволеним те, чого не позволяє іншим.
9. Лопотова війна перейшла. (Ясениця Сільна)
Говорять, коли в хаті було декілька говірливих жінок, аби коли була голосна сварка.
10. На війні не з бичьи стрільиют. (Нагуєвичі)
Значить війна не маловажне діло, з яким-будь оружжям до неї не можна йти.
11. На війну йдучи по чужу голову і свою неси. (Залісє)
В противенстві до попереднього висловлено, що війна однаковий ризик для обох противних сторін. Пор. німецьке: Wer in den Krieg zieht, spielt mit seinem Blute. Wander II, 1626 (Krieg 213).
12. По війні відважних много. (Гнідковський)
Іронічно про чваньків, що величаються тоді, коли минула небезпека.
13. У хаті як по війні. (Нагуєвичі)
Говорять по виїзді численних гостей, що повиїдали та повипивали все, що було наготоване.
14. «Цит, мамуню, не плачте! Не я оден іду на війну; забю зо два турки, тай ся поверну». – «А як тебе заб’ют?» – «А мене за що?» (Стрий)
Пор. вище ч. 8. Характеризують наївне, дитиняче розуміння важного діла.
[Доповнення 1910 р.] 15. Війна і о Бозі забуває і пана не знає. (Гошів)
Вірне спостереження, оперте на практиці воєнних часів.
Військо
1. Без привода і військо гине. (Гнідковський)
Значить усяке діло потребує проводу та певного обміркування. Пор. німецьке: Ein Heer ohne Haupt ist bald zerstaubt, Wander ІІ, 453 (Heer, 3); Adalberg Hetman 2.
2. В воську дадут черевик, хоць єс на то не навик. (Нагуєвичі)
Значить у війську треба привикати до таких звичаїв та порядків, яких парубок не зазнав дома; пор. пісню:
Дали міні черевик,
Я ходити в тім не звик. (Коломия).
3. В воську мусиш песьсьої скири слухати. (Нагуєвичі)
Себто барабана, обтягненого песьою шкірою.
4. Йому в воську лише бульбу теребити, а не гвером махати. (Нагуєвичі)
Говорять про нездару або слабосилого парубка.
5. Кікімун, польське войско, самі рабусняки! (Львів)
Жидівсько-польсько-руська приказка; Kick ihm an = ади на нього! Це мабуть останок із часів історичної Польщі, коли польське військо, не оплачуване відповідно з державної каси, мусило удержуватися, грабуючи в своїм власнім краю, і ті грабунки особливо давалися взнаки жидам.
6. Наперед воська не виривай сі, а з заду воська не зіставай сі. (Нагуєвичі)
У всякому ділі найрозумніше держатися середини, не надто ризикуючи і не занедбуючися. Приказка взята з колядки.
[Доповнення 1910 р.] 7. У войську найгірша штурма (Підгірки)
При штурмі звичайно найбільше людей гине.
[Доповнення 1910 р.] 8. Хто у войську не бувайи, той біди не знайи. (Вербовець)
Військова служба давніми часами була дуже прикра, а воєнні часи тепер страшніші ніж колись.
Військовий
1. В мене воськовий порядок. (Коломия)
Значить твердий, острий порядок.
2. Знає воськовий рихтай. (Нагуєвичі)
Значить його держали остро, він робить що звелять і не перечиться. Рихтай – німецька коменда: Richt’ euch!
3. Я вас буду по воськовому тримати. (Нагуєвичі)
Значить у строгій карності, в порядку та послусі.
Війт
1. Без війта справи нема. (Нагуєвичі)
Значить без компетентного судді нема суду; без майстра нема ніякого діла.
2. Бодай ніхто війтом не бідував, хиба мої діти! (Гнідковський) … хиба я тай мої діти. (Нагуєвичі) … не дочекав війтом бути, тілько я … (Городенка)
Іронізують селяни, коли війт нарікав, як то йому тяжко сповняти свій уряд.
3. Бодай ніхто чесний війтом не був! (Коломия)
Бо бувши війтом і нехотя когось скривдиш, а многим не догодиш. Пор. німецьке: Es ward nie kein gut Vogt geboren, Wander IV, 1676 (Vogt 11).
4. Війта скинути, то не воробцьи з кола зігнати. (Ценів)
Значить діло не легке. Вибір війта і затвердження залежить не лише від волі громадян, але також від вищих властей.
5. Війт громадський слуга. (Нагуєвичі) … поштуркач. (Голобутів)
Бо мусить стояти за громадськими справами. Пор. німецьке: Der Vogt ist ein Knecht und kein Herr, Wander IV, 1676 (Vogt, 3,4).
6. Війт завинит, а ти громадо відповідай! (Нагуєвичі)
На таке найчастіше виходить наша громадська автономія.
7. Війт ніколи не вмирає. (Лучаківський)
Розумій: війтівський уряд, який не гине зі смертю одного війта, а переходить на його наступника.
8. Де війт нінащо, там громада ледащо. (Уриче)
Може справедливіше було б навпаки: війт ледащо може серед наших обставин і порядну громаду звести нінащо.
9. Добрий війт, то тато в громаді, а лихого, то й вітчимом не можно назвати. (Пістинь)
Ілюстрація патріархального погляду на громадські справи.
10. Коли-с ни війт, то ни роби справу. (Kolberg Pokucie)
Загально: не мішайся не в своє діло, не розпоряджайся тим, що до тебе не належить.
11. Пане війте, Бога сі бійте! (Нагуєвичі)
Жартливе, а часом і плачливе упімнення покривдженого селянина, якому війт не по правді робить справу. Пор. Adalberg Wójt 6.
12. Чень з тим до війта не підемо. (Нагуєвичі)
Коли зайде суперечка за дрібницю, за яку не варто правуватися.
13. Хоть піду до віта, то все я кобіта. (Нагуєвичі)
Значення не зовсім ясне; діло йде очевидно про якусь суперечку, де покликаються на свідоцтво жінки, яка з горя застерігається, що перед війтом її свідоцтво може не мати такого значення, як свідоцтво мужчини.
14. Як світ світом, не була баба вітом. (Ясениця Сільна) … п-ка … (Ясениця Сільна) … не буде жид … (Лучаківський) … Сарабрин … (Нагуєвичі)
Війтівство і взагалі всякі урядові становища з давен-давна були привілегією мужчин, які не хочуть повірити, щоб і в будущому це могло змінитися. Варіант 3 це саме відносить і до жидів, уважаючи їх очевидно нерівноправними. Варіант 4 мав локальне значення: Сарабрин, господар у Нагуєвичах, чоловік дуже обмеженого розуму, кілька разів кандидував на війтівство і все падав при виборі, так що на сміх йому зложили сю поговірку. Та він нарешті таки завдав їй брехню і був вибраний війтом.
15. Я ти без війта справу зроблю. (Нагуєвичі)
Погроза: наб’ю.
[Доповнення 1910 р.] 16. Війте, кобилу здійте, молоко вихлішіт, а у г-цу виствишіт. (Голови)
Гуцульське дразнення війта. Виствишіт замість висвищіт.