Втворити – Втяти
Іван Франко
Втворити
1. Втворив ним двері. (Нагуєвичі)
Побічна форма замість отворив, відчинив. Значить випхнув його з хати так нагло, що він сам своїм тягаром відчинив двері і вилетів у сіни.
Втека
1. Ліпша втека, ніж видима смерть. (Збараж)
Говорить трусливий вояк. ГІор. Wander І (Fliehen 3).
2. Пустив сі на втеки. (Нагуєвичі)
Кинувся втікати.
Втекти
1. А втекла би з тебе пара! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти згинув, здох.
2. А втік би від тебе твій дурний розум! (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) щоб ти здурів зовсім, 2) щоб твоя дурнота втекла і ти б набрався ліпшого розуму.
3. А втік бис від своєї сорочки! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти збожеволів і скинув із себе сорочку та бігав голий. Є мабуть така форма божевілля.
4. А втік би ти язик у г-цю! (Нагуєвичі)
Жартливе прокляття слизькоязикому, обмовникові.
5. Був би втік, як би го не ймили. (Нагуєвичі)
Кепкують із зловленого на гарячім злодія.
6. Був би втік, як би ноги довші. (Нагуєвичі)
Значить утікав, а його таки зловили.
7. Втік, аж сі за ним закурило. (Нагуєвичі)
Біжучи збив за собою куряву. Пор. Adalberg Uciekać 8.
8. Втік, і сліду нема. (Нагуєвичі)
Значить так легко, швидко втікав. Німець каже: Wer flieht, berührt den Boden nicht, Wander I (Fliehen 30).
9. Втік, лиш блиснув … дмухнув … мигнув. (Нагуєвичі)
Так швидко, що годі було й добачити його виразно.
10. Втік, лиш пятами накивав. (Збараж)
Гумористично малюють сам процес утікання. ГІор. Котляревського .
11. Втік не втік, а побічи можна. (Нагуєвичі)
В загальнім значенні: чи буде успіх чи ні, а попробувати не завадить. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 275.
12. Втік, уже й місце застило. (Нагуєвичі)
Значить давно втік.
13. Втік як заяць. (Нагуєвичі)
Налякався. Пор. Adalberg Uciekać 25.
14. Кік, кік, вс-сі тай втік. (Дрогобич)
Передразнюють звичайний жидівський окрик: кік-кік (диви, диви, з німецького guc ken, в швабськім діалекті kücken, у саксонськім kieken).
15. Не втечеш ти моїх рук. (Нагуєвичі)
Погроза: ще я зловлю тебе.
16. Не втік, лише троха побіг. (Нагуєвичі)
Та це на одно вийшло. Жартують із трусливого втікача.
17. Хиба би втік на тамтой світ. (Нагуєвичі)
Отже щоб я його не зловив.
18. Хто втече, тому сі впече. (Нагуєвичі)
Значить той піде без кари за сповнений учинок, від якого доводилося втікати.
19. Хто втік, того не судьит. (Нагуєвичі)
Очевидно тому, що його не мають у руках.
20. Хто втік, той мудрий. (Нагуєвичі)
Значить уникнув поганої справи.
21. Ще ніхто не втік від свої долі. (Коломия)
Вислів віри в невідхильність долі, тобто того, що чоловікові суджено.
Втелитися
1. Отто сі втелив! (Нагуєвичі)
Іронічно про скупаря: показався щедрим, дав якусь дрібницю.
Втепенитися
1. Втепепив-єм сі, ледво дихаю. (Нагуєвичі)
Замочився, змучився страшенно, приміром дорогою або працею на сльоті.
2. Втепенив сі, що му й очий не видно. (Нагуєвичі)
Заляпався, забризкався, особливо лице.
3. Втепенив сі, як хлющі. (Нагуєвичі)
Замочився, забризкався болотом.
Втиркнути
1. Мусів ти й там свого носа втиркнути. (Дрогобич)
Значить замішався в те діло, в яке не слід було.
2. Не втиркай сі до того, що до тебе не належит. (Вороблевичі)
Осторога занадто цікавому.
3. Втиркни мене Боже, де мене не треба. (Бібрка)
Сміються з чоловіка, що любить устрявати там, де його не треба. Пор. вище Бог 149.
4. Не втиркай ся в тото, що не твоє. (Бібрка)
Осторога влазливому чоловікові.
Втік
1. Свjитий Втік не славний, але пожиточний. (Нагуєвичі)
Жартлива персоніфікація втеки, що не приносить слави, але не раз рятує життя. У Дрогобичі цього оригінального святого називають по жидівські св. Антлойф (від німецького Entlauf). Пор. Adalberg Uciekać 9. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 238.
2. Світим Втіком не гордіте. (Яворів)
Моралізація немов витягнена з попереднього.
Втікати
1. Буду втікати і свої сліди забирати. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якому надокучило жити в однім місці.
2. Втікав і капці погубив. (Нагуєвичі)
Сміються з жида, що чого-будь лякається і втікає.
3. Втікає, аж сі пjитами в с-у бє. (Нагуєвичі)
Так сильно замахує ногами.
4. Втікає від мене, як чорт від свjиченої води. (Нагуєвичі)
Загальне вірування, що чорта можна прогнати свяченою водою, пор. Adalberg Uciekać 12; у німців від хреста, Wander I (Fliehen 41).
5. Втікає як від лихого пана. (Коломия)
З докором говорить приятель про приятеля, Отже я ж йому не зробив нічого злого. Ремінісценція панщизняних часів та їх загально розповсюдженого втікацтва.
6. Втікає як від огню. (Нагуєвичі)
Боїться, пор. вище Боятися 3; Adalberg Uciekać 15.
7. Втікай, голий, обідру ті! (Нагуєвичі)
Іронізує бідний над небезпекою драч та втрат, мовляв: що з мене зідреш? Пор. польське: Ucieka, jak goły przed zbrojnymi, Adalberg Uciekać 21.
8. Втікай і не обзирай сі! (Нагуєвичі)
Звичайний наказ, який дають чародії тому, хто мав робити чари в якімось відлюднім місці. Німець каже: хто втікає, той не оглядається, Wander І (Fliehen 36).
9. Втікай, куди видиш. (Нагуєвичі)
Значить де бачиш вільно місце, догідне для втеки.
10. Втікай куди гладко. (Дрогобич)
Значить де рівне поле або добра дорога.
11. Втікай, куди ті ноги несут!
Значить куди будь, аби тільки не лишався на місці.
12. Втікай на Поділє! (Нагуєвичі)
Значить шукай собі догідного місця, дармового хліба. Натяк на так звані «тісні роки», коли з гір та з Підгір’я багато людей вандрувало на Поділля, відки більшість їх уже зовсім не вертала.
13. Втікай що духу! (Коломия)
Щосили, скільки стане віддиху в грудях.
14. Втікали би від тебе люде, як від заповітреного! (Ясениця Сільна)
Прокляття з ремінісценцією про чуму: зачумлених держали окремо і втікали від них, аби не стрічатися з ними. Пор. Adalberg Uciekać 14, 20.
15. Втікати не ладно, але пожиточно. (Ценів)
Краще було б вистояти на місці, зміритися з противником, якби малась відвага. Пор. вище Втік 1.
16. Куди втікай, то втікай. (Нагуєвичі)
Значить не питай дороги, а втікай куди-будь.
17. Не втікає чоловік від колачьи, лише від мечьи. (Нагуєвичі)
Значить не від розкоші, а від біди.
18. Не втікаю, але йду, не роскіш лишаю, але біду. (Дрогобич)
Такий напис лишив був якийсь челядник на свойому варстаті, втікши від майстра.
19. Сам втікає і сам кричит: Лапай! (Дрогобич)
Про резолютного злодія, що таким способом уйшов погоні.
20. Хто втікає, ліпшого шукає. (Коломия)
Також мабуть натяк на панщизняних утікачів, що втікши від злого пана шукали ліпшого.
21. Хто втікає, той дається винним. (Коломия) … винен. (Нагуєвичі)
Невинний чоловік не втікає і від найстрашнішого видовища. Пор. Adalberg Uciekać 2; Wander I (Fliehen 4).
22. Хто втікає, той не питає. (Нагуєвичі)
Значить не дбає на перешкоди, а готов усяку перемогти.
23. Хто втікає, тому всьо на заваді. (Нагуєвичі)
В страху бачить заваду та ворогів навіть там, де їх нема. Пор. Wander І (Fluchtling 1).
24. Хто втікає, тому всюди дорога. (Ценів)
Значить утікає й такими місцями, куди звичайно ніхто не ходить.
Втіха
1. Без утіхи й житє не миле. (Нагуєвичі) … житьи на-ніц. (Голобутів)
Радощі, хоч і короткі, красять життя, додають йому принади.
2. Було втіхи штири міхи. (Бібрка)
Кепкують із таких, що гуляли, пили і зійшли через те на біду. Пор. Brzozówski Uciecha 1.
3. Втіха, як з подертого міха. (Нагуєвичі) … діравого … (Збараж)
Значить мала втіха, нема чим тішитися. Пор. Adalberg Uciecha 1.
4. Втіхи годину, а біди до смерти. (Нагуєвичі)
Говорять про недібране подружжя. Пор. Brzozówski Uciecha 1.
5. Гірка то втіха, що по ній плач наступає. (Комарно)
А проте це звичайний життєвий порядок. Пор. Wander І (Freude 45, 46).
6. Єдному втіха, другому смуток. (Нагуєвичі)
Та сама подія не раз одного тішить, другого смутить. Пор. Wander І (Freude 41, 42).
7. Зі втіхи аж в долоні плеще. (Нагуєвичі) … підскакує. (Нагуєвичі) … аж си місцьи не може найти. (Нагуєвичі)
Характеризуються звісні оживлені рухи при радіснім почутті. Пор. Záturecky IV, 302.
8. Зо втіхи аж не знає, що з собов робити. (Нагуєвичі)
Значить затуманів, сам себе не тямить. Пор. Záturecky IV, 304
9. Кому втіха, а міні плач. (Нагуєвичі)
Говорила стара баба на весіллі, підпивши собі та жалуючи, що не може танцювати.
10. Коротка втіха, довгий жаль. (Коломия)
Прикрі враження та почуття звичайно тривають довше від приємних. Пор. Wander І (Freude 92); Adalberg Uciecha 2; Záturecky XII, 204.
11. Мала втіха, малий жьиль. (Нагуєвичі)
Говорять по страті чогось маловартого або немилого.
12. Нам на втіху, а нашим ворогам на смуток. (Нагуєвичі)
Приговорюють, випиваючи чарку.
13. Нема втіхи без смутку. (Збараж)
Людське життя складається з нерозривного ланцюга радощів і гризот. Пор. Wander І (Freude 86, 88, 89).
14. По втісі смуток наступає. (Коломия)
Звичайна колія людського життя. Пор. Wander І (Freude 5, 6, 96); Adalberg Radość 2; Záturecky XII, «205.
15. То така втіха, що сльози на верха. (Коломия)
Позірна втіха, сміх крізь сльози.
16. Що втіха, то не плач. (Нагуєвичі)
Втіха впливає корисно на здоров’я, на красоту чоловіка, а плач утомляє.
17. Яка втіха коло повного міха! (Бібрка)
Повний міх, отже збіжжя або муки для бідних людей значить забезпека від голоду.
Втішитися
1. А втішив би сі тобов дідько! (Нагуєвичі)
Прокляття, коли хтось тішиться з лихої пригоди іншого.
2. Втішьиє сі, місцьи си не знайде. (Ясениця Сільна)
Втіха робить чоловіка рухливим, оживленим, пор. Втіха 7.
3. Втішив сі ним, як не знати чим. (Нагуєвичі)
Значить дуже втішився.
Втішний
1. Втішний, аж підскакує. (Нагуєвичі)
Підскакуваня з утіхи властиве малим дітям, у яких чуття проявляється живіше, ніж у дорослих, пор. Втіха 7; Záturecky IV, 305.
2. Втішний, мало в долоні не плеще. (Нагуєвичі)
Плескання в долоні належить також до дитячих ознак радості. Пор. Втіха 7.
3. Втішив сі як рідним братом. (Нагуєвичі)
Отже якого давно не бачив.
Вткнути
1. А вткнуло би ті меже штири дошки! (Коломия)
Кляла баба возного, що домагався, аби й йому дещо «вткнула в руку».
2. Вткни му в руку, то скаже куку. (Ценів)
Дай хабаря. то промовить ласкаво, – річ іде про возного або іншу урядову посіпаку.
3. Вткнув ніс у папери тай світа не видит. (Нагуєвичі)
Нарікають на книжного чоловіка, урядовця, що з-поза книжок та паперів це бачить живих людей.
Втолочити
1. Не втолочиш му того в голову. (Нагуєвичі)
Значить не витолкуєш, не навчиш його.
Втонути
1. Він ані в воді не втоне, ані в огни не згорит. (Нагуєвичі)
Про хитрого, оборотного чоловіка, який уміє вилабудатися з усякої злої пригоди.
2. Він би вже втонув у тій горівці, що ї випив. (Нагуєвичі)
Говорять про безпросипного п’яницю.
3. Волю втонути, як за нелюбом бути. (Рогатин)
Категорична заява дівчини, що не хотіла йти за немилого їй чоловіка.
4. Втонув небіщик, най би го був дідько не ніс на глібоке. (Коломия)
Тоном виявляють мішане чуття: жаль, жаль небіжчика, але все-таки він сам винен своїй смерті.
5. Втонув, ще й захлиснув сі. (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що оповідаючи про важну річ ще доповняє її маловажними дрібницями.
6. Втонув як камінь. (Нагуєвичі) … як сокира. (Нагуєвичі)
Про такого, що пішов до води не вміючи плавати і втопився.
7. Втонула, лиш раз руков махнула. (Нагуєвичі)
Оповідали про дівчину, що втопилася під час повені, ловлячи рибу, а потім уживано тієї фрази загально, коли говорено про якесь нагле лихо.
8. Втонути, то дуже тьижка смерть. (Нагуєвичі)
Селяни вірять, що втоплення один із найтяжчих родів смерті.
9. Кому втонути, тому води не минути. (Збараж)
Отже кому судилося втонути. Фаталістична віра в призначене.
10. Не страшно втонути, страшно в воду штрикати. (Криворівня)
Жартували з такого, що хотів топитися та не зважився скакати в воду.
11. О, тота би певно в воді не втонула! (Нагуєвичі)
Говорять про чарівницю, про яку загально вірять, що не тоне в воді (пор. Квітчина ), тай загалом про злу, сварливу жінку.
12. Тото вже втонуло в непамяти. (Лімна)
Значить забулося.
13. Хто втонув, той уже не буде висіти. (Коломия)
Говорять про злого чоловіка, що знайшов собі якийсь непочесний кінець (не конче втоплення), значить, тим самим уник шибениці, яка йому буцімто належалася.
14. Що втонуло, то вже не виплине. (Коломия)
Образово: що забулося, покрите прощенням, те вже не буде предметом сварки та незгоди. Говорили при перепросинах господарі, що досі ворогували між собою.
15. Що втонуло, то сі минуло. (Нагуєвичі)
Втонуло тут у значенні: забулося, покрите непам’яттю.
16. Як втонув, тогди прибігли ратувати. (Городок)
Добрі пориви по невчасі не мають ніякої вартості.
Втопити
1. А втопив бис сі в першій калабани! (Нагуєвичі) … з першої лавки!
Прокляття. В гірських та підгірських селах кладок через ріки дуже багато і не раз перехід з одної хати до другої, особливо в ночі, грозить смертю.
2. А втопили би ті мої сльози! (Нагуєвичі)
Говорила жінка до війта, що зробив їй якусь кривду.
3. Вже я втоплена на віки! (Нагуєвичі)
Нарікала жінка, що мала мужа п’яницю.
4. Волів сі втопити, як мав мене сватати. (Нагуєвичі)
Говорила жінка про нелюбого чоловіка.
5. Втопив би мі в лижці води. (Нагуєвичі)
Ворогує на мене, рад би мене знівечити. Пор. вище Вода ч. 25; Adalberg Utopić 1; Wander І (Ertranken 2); Носович 450; Krumbacher 56.
6. Втопив мі без води. (Карлів)
Значить оклеветав, довів до нещастя.
7. Втопив розум у горівці. (Нагуєвичі)
Доп’яничився до одуру, по п’яному зробив якусь дурницю.
8. Ліпше сі втопити, як з нелюбом жити. (Нагуєвичі)
Говорила жінка, яку віддали заміж за нелюбого чоловіка. Пор. Втонути 3.
9. Не втопила вода, втопила людська обмова. (Нагуєвичі)
Говорили про жінку, що втопилася доведена до розпуки різними сплітками, які затруїли її життя з мужем.
10. Хто сам сі втопит, того дідько вхопит. (Нагуєвичі)
Самовбивство вважає наш народ тяжким гріхом, безпосереднім наслідком підшептів злого духа. Спеціально той самовбивця, що втопився, робиться на дні води й сам лихим демоном, утоплеником або потопельником, який хапає живих людей у купелі за ноги і тягне на дно вира.
[Доповнення 1910 р.] 11. Втопили мене без води. (Ю. Кміт)
Віддали заміж за нелюбого чоловіка. Пор. т. І, Втопити ч. 6.
Втопленик
1. Втопленик у воді за ногу хапає. (Дорожів)
Вірування, що корч, який часто корчить ногу тому, що купається в глибокій воді, це дотик утопленика, який силкувся живого чоловіка затягти на дно, пор. вище Втопити ч. 10.
2. Не дай Боже втопленика горілиць на земли положити! (Дорожів)
Вірування, що коли тіло втопленика, витягнене з води, покласти горілиць на землі, то воно накличе велику повінь. Тому таке тіло і на березі і в гробі кладуть лицем до землі.
3. Так як би мі втопленик за ногу хапав. (Нагуєвичі)
Кричав переляканий чоловік, якого в воді під час купелі хопив корч у нозі.
Втрастувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Десь го ни могло втрастувати, тай ту. (Буданів)
Втрастувати – впхати, запроторити.
Втяти
1. Ану втни такої, аби ноги самі підскакували. (Коломия)
Говорять музиці, що грає до танцю.
2. А то втяв, як ножем! (Сороки)
Значить відповів остро, дотепно.
3. Втяла би тя смага! (Жабє)
Прокляття. Смага – гарячка, запалення.
4. Отто втяв гопки! (Дрогобич)
Кепкують з бойківського танцю.
5. Отто втяв штуку не аби яку! (Станіславів)
Зробив якесь мудре, дотепне діло, або іронічно: зробив велику дурницю.
6. Не втне Панько тісто, бо ячмінне!
Говорять, коли хтось береться до тяжкої або нелюбої роботи.
7. Не втне Панько шилом борщу! (Ількевич)
Не зробить цього діла, не осмілиться.
8. Не втнеш сего. (Гнідковський)
Не здужаєш, не зумієш.
9. Ой не втнеш! (Львів)
Те саме значення, що в попереднім.
10. От такої втяв! (Сморже)
Викрикнув бойко, коли йому давали за воли зовсім невідповідну ціну.
11. Як втяв по пироги! (Нагуєвичі)
Жартують, коли гість не хоче більше їсти, хоч його просять. Приказка оперта на анекдоті про цигана, який бажав погоститися в господаря, та цей удавав, що вони вже по обіді. Але циган бачив, що господиня на кінці лави поставила миску з пирогами. От він буцімто квапиться тай каже: «Гій, господарю, ба чи така у вас лава довка, як у пана війта?» І знявши ремінь давай міряти лаву, а дійшовши до миски, крикнув: «Як втяв по пироги».
[Доповнення 1910 р.] 12. Втяв і заплішив. (Мшанець)
Щось сказав влучно. (М. Зубрицький).
[Доповнення 1910 р.] 13. Заки втнеш, змір; заки стрілиш, ціль; заки скажеш, зваж; бо забануєш ни раз. (Тростянець)
Правило життєвої мудрості.
[Доповнення 1910 р.] 14. Не втне Панько кіста! (Вовчинець)
Пор. т. І, Втяти ч. 6.