Війтівство – Віл

Іван Франко

Війтівство

1. Війтівство, то велике дідівство. (Уриче)

«Бо ци не правда, – поясняв мені урицький війт. – Таже чоловік як дід (жебрак) мусит не раз на рік до кожної хати заглянути, мусит кожній біді поклонитися, по канцеляріях вистоювати, кожного наказу слухати, а за то ще клянут і злословлят і обмовляют».

2. Звергли го з війтівства. (Нагуєвичі)

Значить усунули його з війтівського уряду, образно: перестали його слухати.

3. Скинувся з війтівства. (Лолин)

Значить зрікся сам добровільно війтівського уряду.

Війтувати

1. Волю хорувати, ніж війтувати. (Нагуєвичі)

Говорив такий, що бувша війтом зазнав багато прикристей і страт.

2. Довійтував-єм сі лихої години. (Голобутів)

Зазнав війтуючи неприємностей.

3. Хто війтує, сам собі біду готує. (Коломия)

Бо сам заходиться заробляючи на нелюбов або у громади, або у вищої власті.

Вік

1. Біжит мій вік, як вода по каміню. (Нагуєвичі) … по лотоках. (Лолин)

Значить минає марно, не лишаючи сліду; пор. віршу «Плач убогого студента»:

Часы плывутъ марно, икъ быстрыи рѣки,

Лѣта молодыи якъ зъ дожджу потоки,

Все то марно минаєть. (Ів. Франко, Карпаторуське письменство с. 67).

2. Бодай му Бог віку доброго не дав. (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб швидко вмер або жив у горі.

3. Бодай ти короткий вік був! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти швидко вмер.

4. Бодай ти такий вік був! (Нагуєвичі)

Тобто: як ти мені добра бажаєш.

5. Бог би ти віку урвав! (Нагуєвичі)

Прокляття. Вік уявлено як нитку.

6. Вже-м свій вік проплакала. (Нагуєвичі)

Значить наплакала стільки, що було би досить на ціле життя.

7. Від віку-правіку все так бувало. (Нагуєвичі)

Значить з давен-давна, від незатямних часів.

8. Віка кого збавити. (Нагуєвичі)

Значить тяжко побити, скалічити, відібрати здоров’я або забити на смерть.

9. Вік вічистий єсмо сі не виділи. (Нагуєвичі)

Значить довго, багато літ.

10. Вік єм звікував, а в такі кавзі не бував. (Нагуєвичі) … за таке-м не чував. (Нагуєвичі)

Значить прожив довгі літа. Кавза – останок давньої латинсько-польської правничої термінології. Латинське causa значить судова справа, тут загальніше: погана справа, лиха пригода.

11. Вік єм свій спропудив у біді та в нужді. (Нагуєвичі)

Значить прожив ціле життя.

12. Вік живи, вік учись, а дурньом умреш. (Darowski)

Поле науки, досвіду необмежене; в поступках і словах помершого потомним легко винайти помилки та недоглиди, і хоч би він за життя був і найрозумніший, потомні можуть признати його дурнем. Пор. Симони 436; Носович 280. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 208; Wander ІІІ, Lernen 66; Čelakovský 217.

13. Віки-вічисті чекаю. (Нагуєвичі)

Значить дуже-дуже довго.

14. Вік пережити – не поле перейти. (Гнідковський)

На віку трапляється багато доброго й злого: треба вміти приймати та перенести одне й друге. Перейти поле, то не жодна штука.

15. Віку ми вкоротив. (Нагуєвичі)

Значить побив мене тяжко, покалічив.

16. Віку собі надторочив. (Лолин)

Мовили про вдівця, що вдруге оженився.

17. Дай ти Боже вік, а здоровля ніт. (Постолівка)

Прокляття; довге життя в хворобі тяжче і страшніше від смерті.

18. Дай ти Боже вік, а на старість торбу на бік! (Стецева)

Значить, щоб ти на старість зійшов на жебрака.

19. До віка каліка. (Нагуєвичі)

Жартують, коли хто, особливо дитина, трохи вдариться, а сильно плаче.

20. З віком розум приходит. (Коломия)

Чим старший чоловік, тим розумніший. Пор. Wander І, 60 (Alter 25; французьке: Avec l’age on devient sage, і латинське: Aetate reddimur prudentiores.

21. З роду, з віку в нас того не бувало. (Нагуєвичі)

Значить ніколи: ані за тямки одного чоловіка (вік), ані відколи сягає родова традиція.

22. Капарити свій вік. (Нагуєвичі)

Значить жити в бідності, в нехлюйстві та безладі, або в гризоті та слабості.

23. Кому на вік, тому на лік. (Ількевич)

Значить хто має жити, тому який-будь лік поможе видужати зі слабості. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 19.

24. Красний вік до сто літ. (Нагуєвичі)

Красний вік – великі літа, звичайно понад 70.

25. Марно ми вік пішов. (Нагуєвичі)

Значить не зазнав добра, не доробився нічого. Пор. вище ч. 1.

26. На ввесь вік єм утоплений. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що нещасливо оженився або взагалі стратив надію на поправу своєї долі.

27. На вік би ми того стало. (Нагуєвичі)

Значить на ціле життя було б мені досить того, тобто: що інший змарнує за день чи за якийсь короткий час.

28. На вік віком амінь пропало. (Нагуєвичі)

Значить на завсігди, безповоротно.

29. На своїм віці всякого зазнаєш. (Коломия)

Значить добра й зла.

30. Не дав би ти Бог віку! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти не жив довго, щоб умер замолоду.

31. Не за нашого віку то було. (Нагуєвичі)

Не на нашій пам’яті, не в нашім часі.

32. Не на рік, а на вік. (Нагуєвичі)

Отже, беруть шлюб.

33. Пішов мій вік ні сяк ні так. (Снятин)

Значить прожив прожив життя не зазнавши ні добра, ні особливого нещастя, безбарвно або й зовсім погано.

34. Поганий би му вік був! (Нагуєвичі) … вічище. (Нагуєвичі)

Значить щоб жив погано, зазнавав нещасть а ще більше сорому та зневаги між людьми.

35. Сам себе віку збавив. (Нагуєвичі)

Говорять про самовбійця.

36. Сам собі віку вкоротив. (Коломия)

Значення таке ж, як у попередній.

37. Тільки вік як по груді проволік. (Збараж)

Говорив чоловік про своє довге життя, проведене в нужді. Пор. польське Przeżył wiek nie tak jak człowiek (Adalberg Wiek 3).

38. Свій вік пендити самому без жінки, нема веселости ніякої. (Березів)

Говорив удовець. Пендити – очевидний полонізм (pędzić), уживаний зрештою і в Нагуєвичах.

39. Чужим віком не нажиєшся. (Коломия)

Що мені з того, що хтось житиме, як я згину.

40. Що вік, то інший світ. (Ількевич)

Кожне нове покоління заводить у себе інші порядки, а бодай де в чому зміняє старі порядки.

41. Як на свій вік він іще дерзкий. (Нагуєвичі)

Значить не вважаючи на глибоку старість він іще здоров і кремезний.

42. Як буде на вік, то буде й на лік. (Орелець)

Як має видужати хворий, то й лік на його хворобу знайдеш. Пор. вище ч. 18.

[Доповнення 1910 р.] 43. Віка щасливого! (Лолин)

Бажають коли хто чихне.

[Доповнення 1910 р.] 44. Вік все одно що година-хвилина. (Снятин)

В порівнянні до вічності.

[Доповнення 1910 р.] 45. Менше віку, менше гріху. (Жидачів)

Чим молодщим чоловік умре, тим менше нагрішить.

[Доповнення 1910 р.] 46. На віки віком, а з верха друком. (Кнігинин Р.)

Примівка в формі мудрування.

[Доповнення 1910 р.] 47. Як кому на вік, то сі знайде й лік. (Миколаїв над Дністром)

Варіант до т. І, 23.

Вікно

1. Вікна кому висипати. (Нагуєвичі)

Значить вибити або попідбивати очі. Дослівно: вибити вікна так, щоб шибки розлетілися на шматочки та порозсипалися. Пор. німецьке: Es ist besser ein Fenster, denn ein Aug ausgeschlagen, Wander I, 980 (Fenster 7).

2. Вікна посивіли. (Нагуєвичі)

Значить світає, дніє. Вночі вікна чорні, а над раном сивіють.

3. Вікна так замерзли, що мож по них саньми їхати. (Нагуєвичі)

Коли в зимі на шибках намерзне не лише ледова, але й снігова верства.

4. Вікном му рік вийшов. (Гнідковський)

Значення не ясне; мабуть при легкій роботі, так як сонячне світло крізь вікно входить і виходить без ніякого труду.

5. Вікно три річи псує: сірник, сіль і гарну жінку. (Теребовля)

Сірник у вікні псується від світла, сіль від вогкості, а жінка визираючи на вулицю.

6. Де много вікон, много світла, але правди не видко. (Гнідковський)

Говорять про панські двори. В селянських хатах вікон звичайно лиш двоє, тай ті маленькі і не пропускають багато світла до середини.

7. І в моє віконце засвітить сонце. (Ількевич). Іще і в … блисне ко лись … (Гнідковський)

Значить і я ще зазнаю добра, і мені колись пощастить. Пор. Носович 305. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 151; Giusti 77.

8. Іду я під вікно, а вно ся й там за мною поволокло. (Мшанець)

Говорить про якесь невідступне лихо, що переслідує чоловіка.

9. Пішов по під чужі вікна. (Нагуєвичі)

Значить пішов жебрати.

10. Там де великі вікна, богато світла, а мало правди. (Ількевич)

Варант приповідки поданої вище ч. 6.

11. Хто кріз вікно до хати зазирає, тому цілий зад струпами обмече. (Нагуєвичі)

Жартують із цікавого сусіда, що любить підглядати, що робиться в чужій хаті. Можливо, що кінцевий уступ мав первісно таке значення, що такою цікавого шпіона злапали і набили, а він стидаючись признатися говорив, що у нього чиряки на заді і тому не може сісти.

Віл

1. «А що, бра?» – «Вола.» – «А як?» – «Двайцять.» – «Ого!» – «Ага-га!» (Дрогобич)

Передражнюють лаконічну гутірку бойків. Буцімто здибалися два бойки, один іде з ярмарку, а другий із села і питає ярмаркового, що купив вола. За яку ціну? За сто двадцять ринських. Перший дивується, що так дорого, а другий заявляє, що на ярмарку були високі ціни.

2. Без вола хата гола. (Лучаківський)

Господарство без вола, тобто без тяглої худоби, без робочої сили нічого не варте.

3. Вів за сідлом, а кінь за ярмом зітхає. (Гнідковський)

Метафорично: кожний бажає не того, що має, а того, що для нього недоступне або й зовсім непридатне. Пор. Wander III, 1096 (Ochs 75).

4. Вів має довгий язик, а не може говорити. (Орелець)

Переносно про дурного, нерозмовного чоловіка, що не вміє вияснити, чого йому треба. Пор. Wander ІІІ, 1093 (Ochs 11); Adalberg Wół 54.

5. Від чого віл брикає, від того кінь здихає. (Заставці)

Віл задоволяється гіршою пашею, якою годі годувати коня. Переносно: що для одного корисне, те іншому по вистачає або виходить на шкоду.

6. Віл гребе і сам на себе персть мече. (Ількевич)

Вірна обсервація природи: віл, готуючися кинутись рогами на противника, гребе землю ратицею, і підкидає її вгору, так що вона тут же і паде на нього. Приповідка характеризує завидющого, злого чоловіка, що бажаючи напакостити іншому не вагається видумувати небилиці і кидати цим погане світло на себе самого. Пор. Wander III, 1096 Ochs 79, 80. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 151; Giusti 77.

7. Віл забув, коли телятем був. (Гнідковський) Забув віл … телятьом … (Lewicki, Ількевич)

Говорять про багатого, гордого та нелюдяного, що колись був у бідності і користувався підмогою людей, яких тепер цурається. Пор. Wander ІІІ, 1095 (Ochs 43, 70); Adalberg Wół 59.

8. Віл землю бортит, а персть на нього летит. (Гнідковський)

Значення те саме, що в ч. 6. Слову бортити властиво тесельський термін, значить видовбувати в стовпі рівчак, куди вкладаються дилиння; тут воно вжите в загальнішім значенні: копати, рити.

9. Він до того такий вдалий, як вів до карити. (Сороки)

Значить нездалий, невідповідний до якогось діла.

10. Вола вяжуть мотузом, а чоловіка словами. (Ількевич)

Образово висловлена різниця між фізичним і моральним примусом, якому підлягає чоловік. Пор. Wander ІІІ, 1094 (Ochs 38, 176); Čelakovský 70.

11. Вола голова не боліла, коли корова теля родила. (Ількевич)

Образово: батько не почуває болю, коли мати родить дитину, і не може так, як мати дорожити тою дитиною.

12. Воли даю тай що маю, долі не вгадаю. (Гнідковський) Воли, корови … (Ількевич)

Говорить батько віддаючи дочку замуж, пор. весільну пісню:

Я, доню, даю, що лиш сам маю,

Доленьки не вгадаю. (Косів).

13. Воли, коні по оборі, а біда перед очі як у день, так і в ночи. (Гнідковський) … по перед очи. (Ількевич)

Воли, коні – символ хліборобського достатку, багацтва. Значить само багацтво ще не дає щастя, не забезпечує чоловіка від гризот.

14. Воли по убочи, а біда по перед очи. (Сороки)

Значення те саме, що ч. 13. Докладніше висловлено те почуття, що маєток – річ зверхня, а грижа, незадоволення ближчі, бо йдуть із самого нутра.

15. Воли попоїдьит тай пют, тай ми будем жити, тай будем пити. (Нагуєвичі)

Приговорюють, беручися по обіді до чарки.

16. Воли ричат до вовків. (Гнідковський)

Значення не зовсім ясне: чи того ричать, що чують близькість вовків, чи почуваючи, що вовки з’їдять їх.

17. Воли ся мені крутят. (Орелець)

Значить неспокійні задля спеки та овадів; образово: мені прикриться ждати.

18. Воли такі, що би-м сі на сто ринцьких не дивив. (Нагуєвичі)

Значить не взяв би за них 100 р., цінив би дорожче.

19. Воли як соколи. (Коломия)

Загально вживане поетичне порівняння, часте в народних піснях, але також у звичайній бесіді. Порівняння основане мабуть на сірім кольорі волів і сокола, та загальне вживання його пішло мабуть із того, що оба слова дають добру риму.

20. Волови дай полови, буде робив поволи. (Нагуєвичі)

Задовольниться якою-будь їжею. Пор. Záturecky XI, 444.

21. Волом заяця гонити. (Мінчакевич)

Значить робити щось недотепне, безглузде та невідповідне. Пор. Wander III, 1101 (Ochs 197); Erasm 14.

22. Волом заяця не догонит. (Кобринський, Ількевич)

Невідповідними способами діла не зробиш. Пор. Wander III, 1098 (Ochs 121).

23. Дивиться, як віл на нові ворота. (Ількевич)

Говорять про дурного, роззяву, що дивується всякій найзвичайнішій речі.

24. Горе тобі воле, коли тебе корова коле. (Стоянів) Лихо … коли тя … (Ількевич) Біда … (Petruszewicz) Шкода … (Утіхів)

Образово говорить про мужа, яким верховодить жінка. Пор. Носович 228: Adalberg Wół 4.

25. Добре тому волови, що хоч постоїт коло корови. (Лучаківський)

Говорить нежонатий чоловік, завидуючи жонатому. Пор. Wander III, 1095 (Ochs 54, 147).

26. Єдним волом не доробишся. (Лучаківський) … ніхто не доробився. (Ількевич)

Одного вола не можна запрягати до роботи. Образово: з господарства занадто дрібного та позбавленого засобів не добудеш зиску. Пор. Adalberg Wół 20.

27. Жени воли в ліс, а перед ними все біс. (Яворів)

Говорять про неспокійні воли, які не люблять пастися на місці, а скачуть у шкоду та бігають, мовби перед ними було щось страшне та полошило їх. В лісі звичайно добра паша тай холод, то худоба любить пастися.

28. Забули воли, як телятами були. (Терноп). Забув віл, коли телятом був. (Нагуєвичі)

Значення таке ж, як і ч. 7; пор. Bebel 173; Záturecky ІІІ, 211.

29. Задниця вола боліла, коли корова теля родила. (Petruszewicz)

Іронічне твердження в значенні негації, пор. ч. 11.

30. З єдного вола дві шкирі не деруть. (Ількевич)

Дерти дві шкіри з одного вола – образове означення надмірного, несумлінного здирства, великої кривди. Пор. Wander III, 1100 (Ochs 181); Čelakovský 356; Носович 436; Adalberg Wół 47; Záturecky VІІ, 1103. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 187.

31. І віл за много на роги не возьме. (Нагуєвичі)

Натяк на старий звичай запрягати вола за роги до тягнення тягарів.

32. І віл над силу не потягне. (Darowski)

Говорять, коли хтось жадає чогось понад силу, чи то праці, чи яких інших услуг. Пор. Wander ІІІ, 1093 (Ochs 15).

33. I вола гуси обалят. (Постолівка)

Маса дрібних сил може переважити одну велику.

34. Коли волови гаразд, то йде на лід бутіти. (Гнідковський)

Образово: чоловік у щасті шукав собі якоїсь приключки до біди. Бутіти в значенні брикати, гуляти. Пор. Wander І, 869 (Esel 400).

35. Коли не мож по волах, бодай по оглоблях. (Гнідковський)

Тобто: ударити. Говориться, коли хтось ображений чи покривджений, не можучи безпосередньо помститися на тім, хто винуватий супроти нього, мститься на його свояках чи знайомих, або загалом виявляє свою злість якимсь убічним, менше відповідним способом. [Приповідка використана І. Франком у назві статті «Коли не по конях, так хоч по оглоблях» (1897 р.) – М. Ж., 25.02.2021 р.]

36. Котрий віл тьигне, того ще й бют. (Орелець)

Образово: хто працює на того нарікають, того судять та гудять.

37. Не болит вола г-ця, як ся родит телиця. (Мінчакевич) … як сі телит … (Ясениця Сільна)

Значення як у ч. 11 та 28, а також ширше: що одному долягає, те другому байдуже.

38. Не віл пердить, то чоловік говорить. (Ількевич)

Говорять з докором, коли хтось обертав на кпини чиїсь слова.

39. Непаристі воли пнуться. (Гнідковський)

Не дібрана спілка розлазиться, живе в незгоді. Пор. Wander III, 1093 (Ochs 9, 134); Adalberg Wół 32.

40. Пасує, як волам карита. (Сілець Беньків)

Говорять коли щось комусь не до лиця або хтось береться до діла не відповідного для нього.

41. Придався, як віл до карити. (Гнідковський)

Значення таке ж, як і в ч. 40. Пор. Wander III, 1904(Ochs 34); Adalberg Wół 17.

42. Старий віл борозни не попсує. (Darowski)

Добрий, вправний робітник не попсує свого діла. Пор. Wander III, 1093 (Ochs 7); Adalberg Wół 41. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 474.

43. Тікай з волами, бо процесия йде. (Яворів)

Значить дрібна, буденна річ мусить уступити перед важнішою.

44. Чого ждати від вола? Кавалец мяса. (Яворів)

Образово: від простого, неотесаного чоловіка крім фізичної праці не жди нічого вищого, духовного. Пор. Wander ІІІ, 1093 (Ochs 19, 187, 194). Adalberg Wół 9.

45. Щоб тя волами возили! (Лучаківський)

Значить щоб ти вмер. Натяк на давній звичай – везти домовину з покійником на кладовище не інакше, як волами.

[Доповнення 1910 р.] 46. Воли бере, миши дарує. (Тростянець)

Кепкували піддані з пана здирці.

[Доповнення 1910 р.] 47. Воли і корови в ліс, а поперед очи біс. (Рава Руська)

Говорив чоловік, що взяв посажну, але погану жінку.

[Доповнення 1910 р.] 48. Воли і корови на збочи, а біда поперед очи. (Снятин)

Говорила дівка, вийшовши заміж за багача.

[Доповнення 1910 р.] 49. Штири воли сперти, а вош вбити, все одно. (Тростянець)

Значення неясне.

[Доповнення 1910 р.] 50. То віл в воду сере, чи я говору. (Снятин)

Обурюється чоловік, коли говорить правду, а йому задають брехню.