Вили – Випити

Іван Франко

Вили

1. Вильми молоко їли! (Рава Руська)

Жартлива характеристика самохвалька, що величається своїми достатками.

2. Тоби ви на вили взьити тай ще підтрісти. (Нагуєвичі)

Образ узятий із молочення: змерзлену вимолочену солому беруть на вили і потрясають («підтрісають»), щоб із неї висипалося все зерно. Говорять про трудну, замотану справу, в якій треба добре намучитися, поки дійдеться ладу.

3. То ще вилами на воді писано. (Нагуєвичі)

Значить хто знає ще, як то буде, це справа зовсім непевна, нема що покладати на неї надію. Пор. грецьке καθ’ ὕδατος γράφειν, латинське: in vento et aqua scribere, Erasm 321. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 355; Носович с. 270; Тимошенко 52.

4. Як вилами світ пхати. (Гнідковський)

Значить жити в біді, в тяжкій праці і клопотах.

Вилизатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Вилизався, як би го корова облизала. (Мшанець)

Вилизався, значить умився і вичесався гладко.

Вилиця

1. Вилиці лупают від зимна. (Бірки Великі)

Говориться про почуття сильного холоду на зубах.

Вилізти

1. Вилізла би з тебе кила! (Нагуєвичі)

Прокляття. Кила – Bruch, пропуклина.

2. Вилізли би ти очи з голови! (Нагуєвичі)

Прокляття. Значить бодай ти осліп.

3. Вилізло шило з мішка. (Коломия)

Значить правда таки виявилася. Пор. польське Wyszły szydła z motowidła (Adalberg Szydło 9).

Вилічити

1. На другий бік вилічити. (Гнідковський)

Значить ліками довести чоловіка до смерті. Пор. німецьке: Richtig kurirt, Arm und Bein entzwei gebrochen. Wander II, 1728 (Kuriren 8).

Вилки

1. На вилки ставити. (Гнідковський)

Значення для мене неясне. Може те саме, що ставити на вістрю меча?

Вилупити

1. Вилупи з коліна, а дай му! (Нагуєвичі)

Значить візьми відки хочеш. Натяк на дитячу забавку, при якій щільно до купи стуленими обома долонями б’ють по коліні і впевняють, що там бряжчать гроші.

2. Ледво сі вилупило, а вже яке мудре! (Нагуєвичі)

Говорять про молоду скотину, пташеня, а також про дитину.

3. Тадже ти не вилупю з коліна! (Нагуєвичі)

Значить не дам, бо не маю відки взяти. Пор. вище 1.

Вилляти

1. Як би вилляв. (Гнідковський)

Значить такий подібний, такий гладкий, гарний.

Вимести

1. Вимету ним хату, як ми ще раз прийде. (Нагуєвичі)

Образово: буду ним кидати, волочити по хаті як мітлою, буду бити, викину з хати.

Вимівка

1. Вимівку легко найти. (Нагуєвичі)

Легко витолкувати, оправдати те, що вже зроблено або чого чоловік не хоче зробити. Те саме Adalberg Wymówka 8; Wander I, 189 (Ausflucht 1); Záturecky V, 121.

2. Найде вимівку, як миш дірку. (Львів)

Про балакучого, брехливого чоловіка, який уміє збрехати не задумуючись. Пор. Wander V, 866 (Ausrede 13).

3. Перша вимівка: всьому винна дівка. (Вікно)

Очевидно натяк на звісну recherche de la paternité. Жартують із чоловіка, що оправдується якимись недоладними або очевидно видуманими аргументами.

Вимовити

1. Вимовив си тото при згоді. (Нагуєвичі)

Значить поклав таке услів’є, жадав того. Жартливо, коли хтось пристав на згоду і потім показалося, що його обдурили.

2. Вимовив ся нехотячи. (Пужники)

Сказав те, чого не повинен був або не бажав сказати, вирвалось йому слово.

3. Вимовиш слово, нещістьи готово. (Нагуєвичі)

Не раз одним словом чоловік може наробити собі багато лиха.

4. Не вимовит ані слова. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що розсердившися мовчить уперто.

Вина

[Доповнення 1910 р.] 1. Не моя вина, не моя воля. (Коломия)

Говорить чоловік, коли зробив щось під примусом, під впливом так званої vis maior.

Винен

1. Бодай той здоров був, що міні винен! (Городенка)

Жартливо про довжника, що не квапиться віддавати довг. Значить як буде здоров, то мені віддасть.

2. Винен ци не винен, а терпіти повинен. (Нагуєвичі)

Говорять при всяких громадських нещастях, пожежах, повенях, які не перебирають винуватих чи невинуватих.

3. Винен Богу душу. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка простого, недогадливого і незачіпливого, який нікому не робить кривди, інколи з іронічним відтінком, бо, мовляв, занадто глупий на це. Пор. Wander IV, 372 (Schuldig 9, 38).

4. Винного двома батогами не бють. (Ількевич)

Висловлено старий юридичний принцип, що за одну провину не слід карати два рази. Пор. у німців: Der Schuldige muss oft doppelt bezahlen. Wander IV, 374 (Schuldig 21).

5. Він хіба плотам не винен. (Лімна)

Значить усюди задовжений, кожному сусіді винен. Поляк каже: On tylko figurze ni winien (Adalberg Winny 8); пор. Wander IV, 373 (Schuldig 29, 32).

6. Даю ся винним. (Збараж) Кладу ся … (Коломия) [Доповнення 1910 р.] Даю себе винним. (Лучаківський)

Значить признаюся до вини. Пор. латинське Меа culpa.

7. За єдного винного сто невинних гине. (Мінчакевич, Petruszewicz)

В житті аж надто часто невинуваті відповідають за чужу провину. Говорять головно про війну. У поляків: Przy winnym і niewinnemu się dostanie (Adalberg Winny 9).

8. На винного шию брати. (Гнідковський)

Значення не зовсім ясне. Мабуть брати значить брати горілку, напивати на кошт винуватого. Але слово «шия» натякає на давні карні звороти: «дати шию», «скарати на горлі», якими означувано кару смерті. А в такім разі який ідейний підклад поговірки?

9. Нічого собі не винні сьмо, йно добре слово. (Ількевич)

Говорять противники при перепросинах, залагодивши вже суперечку між собою і приступаючи до могорича, без якого й «добре слово» не скажеться. Пор. Wander IV, 373 (Schuldig 37).

10. Сам собі винен. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що самохіть попав у біду або взагалі про такого, якому не співчувають у нещасті. Пор. Wander IV, 371 (Schuldig 4). [Приповідка використана у назві оповідання І. Франка (1880 р.) – М. Ж., 11.03.2021 р.]

11. Та коби-м хоць що винен був! (Нагуєвичі)

Нарікає чоловік, що потерпів не за свою вину.

12. Той винен, кого тут нема. (Збараж)

На неприсутнього найлегше зложити вину, бо він не може боронитися. Те саме Adalberg Winny 11.

13. Хто винен, віддати повинен. (Залісє)

Затягнений довг треба сплатити. Те саме Adalberg Winny 2; пор. Wander IV, 364 (Schuld 1).

14. Чи я тому винна, що перина зимна? Як би було Петра, вона б була тепла. (Сороки)

Жартливо відповідає чоловік, якого винуватять за якусь справу, в якій він зовсім не винуватий.

15. Що я тому винна, що Господь язик без кістки сотворив? (Калуш)

Огризається жінка, якій докоряють за балакучість або за ширення спліток. Язик без кістки див. Adalberg Język 8,12, 64; Záturecky V, 247 і далі у нас Язик.

16. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю. (Корчин)

Капання воску зі свічки в церкві «на винуватого» грає визначну роль в юридичних поглядах нашого народу, пор. Етнографічний збірник V, 194.

17. Я не винен, вуйна винна, вуйна дати не повинна. (Нагуєвичі)

Звиняється жартливо парубок, коли йому дорікають зносинами з заміжньою жінкою.

18. Я не винен за макове зерно. (Нагуєвичі)

Значить не винен ані крихітку. Макове зерно як символ найменшої дрібниці. Пор. вище Видіти 32.

19. Я тому не винен, так міні Бог дав. (Нагуєвичі)

Говорить каліка, але також жартуючи лінивий, якому докоряють, що не хоче робити або за мало робить.

Винести

1. Винесли би ті на окопище! (Нагуєвичі)

Прокляття. Окопище – жидівське кладовище або місце, де закопують падлину. Значить щоб тебе пригнали негідним християнського похорону, а поховали разом з жидами.

2. Не виноси сміттьи з хати! (Нагуєвичі)

Не розголошуй того, що діється в хаті, приміром коли твої хатні сваряться, або б’ються. Пор. Adalberg Śmiecie 5; Wander II, 1236 Kehricht 1.

3. Так ся виніс, як би го хто вимів. (Лучаківський) … як непишний. (Нагуєвичі)

Забрався, пішов мовчки або поспішно, боячись чогось.

[Доповнення 1910 р.] 4. Винесли би тє на марах! (Жидачів)

Прокляття.

Вино

1. Дав на вино, на ладан, на церковні витребеньки. (Darowski)

Жартують із чоловіка, що справляє часто молебні та церковні відправи.

2. Мені склянка вина, а тобі гак і драбина. (Залісє)

Відповідь сердитого п’яниці на докори, що п’є багато і марнує добро.

[Доповнення 1910 р.] 3. Вино розвеселяє серце, а хліб підкріпляє серце. (Котів)

Приказка книжного походження.

[Доповнення 1910 р.] 4. Від вина кожда жила упадає. (Батятичі)

Характеризують вплив вина на людське тіло не зовсім докладно.

Винуватий

1. Двома бичами винуватого не бют. (Гнідковський)

Пор. вище Винен ч. 4.

Винюхати

1. Винюхав би земне серце. (Нагуєвичі)

Значить вислідив би річ навіть заховану в землі. Земне серце, рід труфлі, росте інколи до половини або й цілком у землі. Деякі селяне мають такий нюх, що занюхають місце в лісі, де находяться земні серця і випорпують їх із землі.

2. Десь він то винюхав. (Нагуєвичі)

Значить десь вислідив, винайшов. Пор. Záturecky VI, 574.

Виобертати

1. Виобертав го на всі боки. (Нагуєвичі)

Значить вибив або вимучив, ганяючи ним на всі боки при роботі.

Виопалати

1. Виопалав нев, аж пити просила. (Голобутів)

Говорять про дівчину, яку парубок натомив у танці. Опалати – підкидати вгору на решеті або в коритці зерно, щоб вичистити його від грудок і трини.

Виостягати

1. Виостягав го, що сі влізло. (Нагуєвичі)

Набив прутом або палкою, пор. російське стегать.

Випадає

1. Випадає ци не випадає, а як треба, то мус. (Нагуєвичі)

Значить супроти невідхильної конечності мусять уступати на бік огляди на чемність, на конвенціональні форми.

2. Як не випадає, то не роби. (Нагуєвичі)

Не випадає – es geziemt sich nicht, з огляду на загальну опінію, а не з огляду на саму суть діла. Говорять іронічно такому, що заслонюється від якогось діла оглядами на конвенціональну чемність.

3. Що не випадає, то не випадає. (Нагуєвичі) … то не подоба. (Коломия) … то сі не годит. (Ясениця Сільна)

Властиво тавтологія, для скріплення одної думки, що щось не слід, не пристойно робити або мовити.

Випадок

1. Без випадку сі не обійдеш. (Нагуєвичі) … чоловік не прожиє. (Коломия)

Випадок тут у значенні лихої пригоди, нещастя.

2. Борони Боже від випадку! (Нагуєвичі)

Додають як формулу благословенства, говорячи про новий дім, про гарне збіжжя, тощо, можна думати, що хтось позавидує або нашле шкоду.

3. Випадок ми сі став. (Нагуєвичі)

Значить мене спіткала несподівана, звичайно немила пригода.

4. За випадок не ручу. (Нагуєвичі)

Значить за несподіваний, непередвиджений зустріт обставин, які можуть зробити неможливим додержання слова, сповнення обіцянки.

5. На випадок, чого не дай Боже. (Нагуєвичі)

Говорять допускаючи хоч на хвилю якусь нещасливу евентуальність.

Випаздерити

1. Випаздерив го, аж дрантьи летіло. (Нагуєвичі)

Значить набив сильно. Паздерити, випаздерити – тіпати так як коноплі, щоб очистити їх від паздір’я, пор. Желехівський II, 596, з кепським наголосом.

Випазолити

1. Випазолю ти очи, як ще раз до мене прийдеш. (Нагуєвичі)

Грозила жінка безсоромному сусідові, що не давав їй спокою своїм залицянням. Випазолити – випарити окропом, у Желехівського нема.

Випалити

1. Випалив як з фузиї. (Нагуєвичі)

Вдарив з лускотом, образово: сказав якусь несподівану, прикру або добру новину.

Випарити

1. Випарив го як у лазни. (Дрогобич)

Значить набив або налякав, видержав у тривозі, так, що той аж потом обливався.

2. Випару, аж на ню не зможеш сісти. (Нагуєвичі)

Наб’ю по заді прутом, висічу.

3. Випарю, аж г-ця огню дасть. (Збараж)

Наб’ю сильно. Образ узятий із кременя, по якому б’ючи добувають іскри.

4. Так ті випару, аж буде с-а горіти. (Нагуєвичі)

Значить наб’ю; грозять особливо малим дітям.

Випантрити

1. Випантрив би і під землев. (Снятин) Випанітрував … (Нагуєвичі)

Про догадливого, бистрозорого, такого, що любить усюди нишпорити, всього дошукуватися. Пантрити, панітрувати, чи не з латинського penetrare?

Випас

1. На випас го дав. (Нагуєвичі)

Іронічно про батька, що дав свою дитину в найми. Підгірські селяне, хто держить вівці, дають їх на літо в гори на випас.

2. На добрім випасі був. (Лімна)

На добрій паші, на добрім стравунку, значить добре годований, гладкий.

Випасти

1. Випав би ти зад! (Нагуєвичі)

Значення двояке: 1) щоб тебе висікли різками, так щоб тобі шкіра облізла ззаду; 2) гумористичне кравецьке прокляття: щоб у тебе подерлися штани і ти мусів купувати нові, пор. вище Бог ч. 172.

2. Випав му з ласки. (Нагуєвичі)

Значить стратив ласку в нього. Пор. Adalberg Wypaść 4.

3. Випаде колись чоловікові меже людий піти. (Голобутів)

Прийде потреба забавитися з людьми, піти до корчми або в гостину.

4. Випаде ще такий чьис! (Нагуєвичі)

Значить прийде пора відповідва для якогось діла.

5. Випала ми дорога. (Нагуєвичі)

Значить зайшла конечна потреба рушати в дорогу. Пор. пісню:

Ой бувай же ми, Ганусуню, здорова,

Бо ми випала на Вкраїну дорога. (Нагуєвичі).

6. Випала ми нагла потреба. (Нагуєвичі)

Значить прийшла несподівано.

7. Випало ми з тьимки. (Нагуєвичі)

Значить забув. Пам’ять уявлена як якась посудина, решего, пор. Wander I, 1392 (Gedächtniss 1) і далі Пам’ять.

8. Випало ти з кишки. (Нагуєвичі)

Значить ти зголоднів. Звичайно згірдно до ненажери.

9. Гет ми випали підошви. (Нагуєвичі)

Значить 1) подерлися чоботи; 2) натомив ноги, ходячи довго а безхосенно за якимсь ділом.

10. Я не випав нікому з під фоста. (Нагуєвичі)

Значить я не такий останній, я також щось варт. Пор. Adalberg Wypaść 1.

Випастися

1. Випас сі на нашій праци. (Нагуєвичі)

Вигодувався, а далі розбагатів із чужої праці.

2. Випас сі як пацюк. (Нагуєвичі) … як бик. (Нагуєвичі)

Про грубого, товстого чоловіка. Пор. Adalberg Wypaść się 5.

3. Випас черево як нецки. (Нагуєвичі)

Вигодував, виситив. Говорять про товстого, лінивого чоловіка.

Випертися

1. А випер би сі тебе Пан Біг на страшнім суді! (Нагуєвичі)

Прокляття, про чоловіка, який приміром у суді заперечує річ, що сам бачив, або зробив.

2. Випер би сі Бога. (Нагуєвичі)

Про брехливого чоловіка, який готов заперечити найбільш очевидну річ.

3. Виперло би з тебе дух! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти вмер серед тяжкої муки.

4. Випер сі в живі очі. (Коломия)

Заперечив таку річ, яку люди бачили на власні очі.

Виписати

1. Виписав му аз і буки. (Коломия)

Значить набив буком.

2. Випишу я ти на тій карті, що ї до люстра читают. (Львів)

Значить наб’ю по задку.

Випити

1. А то випив гіркої! (Коломия)

Завнав прикрості, натерпівся нужди.

2. А що, випив єс там добре? (Нагуєвичі)

Жартом, значить набили порядно? насварили?

3. Випив, ані сі скривив. (Нагуєвичі)

Коли хтось випив міцної горілки, не даючи пізнати по собі, що його запекла.

4. Випив би, видиш, цілу бочку, як би перед нього поставити. (Нагуєвичі)

Про п’яницю.

5. Випив дві тай то не повні. (Тернопіль)

Жартують із чоловіка, якого в гостині набили або наганьбили.

6. Випив тай не захлиснув сі. (Нагуєвичі)

Коли малий дітвак вип’є повну чарку, а також коли хтось п’є на чужу кривду, при якійсь справі.

7. Випий Іванку бляшанку, а за дві заплати. (Уриче)

Жартують із п’яниці, якому звичайно приходиться платити далеко більше, ніж випив сам.

8. Випиймо, аби сі дома жінки не нудили! (Нагуєвичі) … не журили (Ясениця Сільна)

Приговорюють п’яниці заохочуючи один одного до пиття.

9. Випийте й закусіт, а на завтра до себе просіт. (Нагуєвичі)

Говорить жартливо господар, запросивши до себе сусідів на почастунок.

10. Випийте, най вам дармо не стоjить. (Нагуєвичі)

Жартливо, коли хтось при почастунку дає стояти повній чарці.

11. Випили й закусили, а на більше не просили. (Голобутів)

Жартуючи говорять про коротку гостину.

12. Випити а не закусити, то гріх. (Дрогобич)

Жартують при гостині, домагаючись закуски після чарки. Пор. Wander IV, 1310 (Trinken 69).

13. Випити би сі випило, з’їсти би сі з’їло; коби ще потому полежьити дали, тож то би добрі були! (Голобутів)

Так передразнював господар лінивого слугу.

14. Випити дали, а затички не дали. (Нагуєвичі)

Жартливо домагаються закуски по чарці.

15. Він би випив море! (Нагуєвичі)

Про непросипного п’яницю.

16. От там то я випивала по дві неповні! (Кобаки)

Значить там-то зазнала біди та недостатку.

17. Такої-м там випив, аж ми сі світ закрутив. (Нагуєвичі)

Був у якімсь прикрім положенні, зазнав біди. Лихо уявлено в виді міцного, п’яного напою.

18. Хто не випє до дна, той не зичить добра. (Ількевич)

Так заохочують п’яниці один одного при почастунку. Подібне у німців: Trink aus bis auf den Grund, das ist dem Leib gesund, Wander V, 880 (Austrinken 6, 5). [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 1961.

19. Що не випю, тобі лишу. (Нагуєвичі)

Відповідає чоловік-п’яниця жінці, що лає його за п’янство. Пор. п’яницьку пісню:

Здоров, здоров, товаришу!

Що не випю, тобі лишу. (Коломия).

20. Як вип’єш а не заткаєш, то горілка вдарит до голови. (Ценів)

Заткати – закусити.

[Доповнення 1910 р.] 21. Як єм випив, а горі мнов ги би вітер повіяв. (Ю. Кміт)

Характеризував чоловік вплив якогось напою, мабуть ліку на своє тіло.