Вуголь – Вхопити

Іван Франко

Вуголь

1. Без вугльи коваль не майштер. (Нагуєвичі)

Бо не може розігріти заліза.

2. В зимне вугля дармо дути. (Коломия)

Старій бабі даремно говорити про любощі. Пор. Wander ІІ (Kohle 26).

3. Від вугльи почорниш сі. (Нагуєвичі)

Образово: від нечистої справи наберешся нечесті та сорому.

4. В старе вугля чорт дує. (Гнідковський)

В старім тілі ворушаться іноді грішні (полові) забаганки. Пор. Wander II (Kohle 10).

5. Вугльом у комині записати. (Нагуєвичі)

Говорять жартуючи про якусь маловажну річ, ніби про щось дуже важне, щоб варто записати для пам’яті, але вугльом у комині. Пор. Adalberg Węgel 1.

6. На вуголь згорів. (Нагуєвичі)

Говорять про такі речі, що зовсім не подібні до вугля, приміром трава від посухи, уста від гарячки згоріли на вуголь і т. і.

7. Вуголь і в попелі тліє. (Нагуєвичі)

І в старім віці не один заховує молодечий запал. Пор. Wander II (Kohle 19).

8. Звержу я ти вугльи! (Нагуєвичі)

Дослівно: виконаю над тобою звісний знахарсько-лікарський обряд; переносно: вилічу тебе від уроєної слабості нагаєм, або іншим подібним драстичним способом. Пор. Wander II (Kohle 62).

9. Кожний горне вугльи до свого горшка. (Нагуєвичі)

Значить дбає про свою користь та вигоду. Пор. Čelakovský 57; Wander II (Kohle 25).

10. Підсипав му вугильи. (Нагуєвичі)

Значить додав духу, запалу, відваги. Порівняння взяте з ковальського ремесла, де підсипання свіжого вугля до вогнища збільшує вогонь.

11. Притих якби му вугльи вгасили. (Дрогобич)

Так, якби йому поворожили, якби прогнали від нього якусь хворобу.

Вудвуд

1. Вудут – бздюх межи птахами. (Нагуєвичі)

Говорять так задля його неприємного запаху.

2. Вудут – жидівська зазуля. (Нагуєвичі)

Основано на звісному анекдоті про те, як жиди ходили в ліс бачити зозулю. Вертають вони, а селяни питають їх: «А що, бачили зазулю?» – «Ох, чому ні!» – кажуть жиди. – «То дуже гарний птах, таке чубате та сорокате. А яке мудре! Як тільки нас побачило, тай зараз нас пізнало тай каже: Юд, юд!» А то вони бачили вудуда. Тай відтоді вудуд став жидівською зозулею. (Нагуєвичі).

3. Вудуд гарне пjирьи має, коли би смердит. (Нагуєвичі)

На поверховий вигляд не покладайся.

4. Вудудом і кані бридит сі. (Нагуєвичі)

Каня такий хижак, що не дуже перебирає, а й вона кажуть не їсть вудуда.

Вудка

1. Вудка то така річ, що до неї причеплений єдин дурень у воді, а другий на березі. (Коломия)

Жартували з такого, що довго стояв з вудкою і нічого не міг уловити. Дурень у воді – черв’як на гачку, що не може привабити риби.

2. На вудку прошена риба йде. (Нагуєвичі)

Значить ловиться тільки та, що сама захоче. Говорять рибаки, що волять ловити сітями. Німець навпаки каже, що вудка витягає й таку рибу з води, що не хоче йти, пор. Wander I (Angel 4).

3. На голу вудку риба не йде. (Коломия)

Чоловіка не з’єднаєш голими обіцянками. Пор. Adalberg Węda 1; Wander I (Angel 6, 17).

Вуж

1. Звиває сі як вуж. (Ценів)

Про пруткі, верткі рухи, та також про хиткого облесного чоловіка, що запопадає чиєїсь ласки.

2. Нассав сі як вуж. (Нагуєвичі)

Про захланного ситого чоловіка. Основано на віруванні, що вуж ссе молоко в корів.

Вужище

1. Тьигне сі як вужище. (Нагуєвичі)

Вужище – довга груба линва. Говорять про чиїсь отяжливі рухи, про лінивого, незграбного чоловіка.

Вузкий

1. Най буде й вузка. (Гнідковський)

Значення неясне.

Вуйко

1. Лізе му вуйко з носа. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Вуйко му з носа лізи. (Жидачів)

Говорять про засмарканих дітей.

[Доповнення 1910 р.] 2. Мого вуйка, мого діда, єдна кара, друга гніда. (Буданів)

Мова про дві кобили.

Вуйчина

1. Вуйчина на біду ня вивчила: веліла ми красти і в торбину класти; веліла ми їсти і по друге лізти. (Мшанець)

Вуйчина – вуйкова жінка.

Вурда

1. Фурда вурда, коби бриндзя була. (Ценів)

Вурда – сир з перевареної жентиці, отже менше варт від бринзи.

Вус

1. Вара вус, коли бороду голят. (Гнідковський)

Приповідкове значення неясне. Пор. Adalberg Wąs 7.

2. Вже має пляц на вуса. (Дрогобич)

Сміються з головусого, що пхається між дорослих.

3. Вже му на вусах сметана налипла. (Нагуєвичі)

Постарівся, вуса посивіли.

4. Він собі то всьо на вус мотає. (Нагуєвичі)

Значить слухає і бере в тямку.

5. В кого чорний вусок, тому рибки кусок. (Kolberg Pokucie)

Властиво перша половина пісеньки, а друга: В кого сива борода, тому й жабки шкода. Жінка все волить молодого, ніж старого.

6. Вуса йому обсмалили. (Нагуєвичі)

Наробили сорому, публіки.

7. Вуса як мітли. (Нагуєвичі)

Про довгі, настопирчені вуса. Пор. Záturecky VI, 139.

8. Вуса як у кота. (Нагуєвичі)

Наїжені, щетинясті.

9. Вуса як у сома. (Львів)

Великі, замашні, що звисають униз. Пор. Adalberg Wąs 11.

10. Вус му сі засіяв. (Гнідковський)

Характеризують підпарубоцький вік.

11. На вус мотати. (Гнідковський)

Значить тямити собі, нотувати в думках, пор. вище ч. 4.

12. Нипає вусами як кіт. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що сердиться мовчки, тільки вусами рушає.

13. Обстигли му вуса. (Нагуєвичі)

Наробили сорому, вкоротили його амбіцію, збили з нього пиху.

14. Підкрутив вуса на гельбе-цвельбе. (Нагуєвичі)

Гельбе-цвельбе очевидно перероблено з німецького halbe zwölf, але що значить сама поговірка, докладно не знаю. Говорять про такого, що підкручує вуса вгору, удає хвата.

15. По вусах текло, в роті сухо було. (Коломия)

Говорять про якесь сподіване добро, що одначе минуло чоловіка. Пор. Adalberg Wąs 4; Wander I (Bart 85). Вандер подає приказку як литовську. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 71; Даль І, 38, 45.

16. Старший вус від бороди. (Голобутів)

Може тому, що вище росте, а може тому, що його не голять. Пор. Adalberg Wąs 5.

17. Лиш місце на вуса має. (Ценів)

Кплять із головусого, що мішається між старших. Пор. вище ч. 2.

18. Ще му сі вус не засіяв. (Нагуєвичі)

Ще молодий, дурний, не досвідний. Пор. вище ч. 10.

Вухатий

1. Вухатий як заєць. (Нагуєвичі) … Як спюх. (Нагуєвичі)

Про клаповухого. Спюхом називають також зайця тому, що звичайно спить удень.

Вухо

1. Аж вуха больит. (Нагуєвичі)

Тобто: так кричить, або грає пагано. Пор. Adalberg Ucho 1.

2. Аж ми сі вухами прохапує. (Нагуєвичі)

Говорять про голосний крик, виск або верескливий спів.

3. Ані вухом не веде. (Гнідковський) … в той бік. (Уриче)

Значить не слухає, не уважає, що йому говорять.

4. Ані му то сі вух не бере. (Нагуєвичі)

Не слухає, не дає переконати себе.

5. Без вух підеш. (Нагуєвичі)

Погроза: обірвуть вуха. Пор. Adalberg Ucho 6; Záturecky XVI, 423.

6. В вухах ми дзвонит. (Нагуєвичі)

Значить заглушило мене (приміром грім, вистріл), не чую добре. Пор. Wander III (Ohr 116).

7. Вже ми й вух не видно з того болота. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік про своє нестерпне життя серед домашніх сварок та клевет.

8. Вже ми ся вухами ллє. (Лучаківський)

Маю того досить. Образ взятий із потопання: кому вухами ллється вода, той близький потонути. Пор. Záturecky VI, 208.

9. Взяв го за вуха. (Нагуєвичі)

Запанував над ним, здобув перевагу. Пор. Wander III (Ohr 158); Záturecky XVI, 196.

10. Від вуха ріже. (Нагуєвичі)

Тобто: музика, спеціально скрипач, грає притуливши скрипку горішним кінцем до вуха.

11. Він то все помимо вуха пускає. (Нагуєвичі)

Значить не вважає на це, легковажить упімнення.

12. В котрім міні вусі дзвонит? (Нагуєвичі)

Запитують, коли кому у вусі дзвонить. Коли запитаний угадає, то це знак, що він правду говорив, або що любить того, хто його спитав. У німців дзвонення у правім вусі значить, що про дотичного чоловіка хтось позаочі говорить. Пор. Wander III (Ohr 97). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 399.

13. Вухами стриже як кінь. (Нагуєвичі)

Про такого, що вміє рушати вухами.

14. Вуха му намну. (Коломия) … наторгаю. (Дрогобич)

Звичайний рід доразної кари, особливо у ремісників на неслухняного ученика. Пор. Adalberg Ucho 8.

15. Вуха нащурити. (Гнідковський)

Прислухуватися уважно і мовчки. Пор. Wander III (Ohr 86); Záturecky V, 383.

16. Вуха як у старого віслюка. (Ценів)

Сміються з вухатого чоловіка. Пор. Adalberg Ucho 15.

17. Вухо мі свербит. (Нагуєвичі)

Значить почую якусь лиху вість, хтось поза очі обмовляє мене. У німців це віщує добру новину, пор. Wander III (Ohr 115, 217).

18. Вхопив го за вуха. (Нагуєвичі)

Здобув над ним перевагу в бійці, або й так у житті. Пор. вище ч. 9; Wander III (Ohr 158).

19. Дав му по за вуха. (Нагуєвичі)

Вдарив в лице, в потилицю. Пор. Wander III (Ohr 148); Adalberg Ucho 4.

20. Далеко тобі до моїх вух. (Ценів)

Значить не здужаєш узяти мене за вуха, здобути наді мною перевагу.

21. Дійшло до моїх вух. (Нагуєвичі)

Значить до мого слуху, до моєї свідомості. Пор. Wander III (Ohr 216).

22. Дістав по-за-вуха. (Нагуєвичі)

Одержав удар в лице, або в потилицю. (Гнідковський).

23. Добре чуже вухо гризти. (Гнідковський)

Бо свого не вгризеш. Образово: добре уділювати комусь іншому прикру новину. Пор. Čelakovský 183; Wander III (Ohr 26, 33).

24. До вуха не понесе. (Нагуєвичі)

Тобто: ложки при їдженню, значить на те, що для нього корисне, має досить розуму.

25. Єдним вухом слухає, другим випускає. (Лучаківський)

Значить слухає неуважно, без тями. Пор. Wander III (Ohr 82, 83, 215, 291); Adalberg Ucho 5; Гильфердинг 1062. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 83; ІІ, 22; Носович 276; Даль ІІ, 192.

26. За вуха го відтам відтьигну. (Нагуєвичі)

Виведу з соромом, силою. Пор. Wander III (Ohr 197); Záturecky XVI, 196.

27. Заїхав му поза вуха. (Нагуєвичі)

Вдарив у карк, пор. вище ч. 19, 22; Wander III (Ohr 160).

28. Затулив вуха тай з хати! (Нагуєвичі)

Тобто: утік, не хотячи слухати крику, сварні. Пор. Wander III (Ohr 122).

29. Звісив вуха. (Нагуєвичі)

Стратив відвагу, охляв. Пор. Wander III (Ohr 189).

30. Кобись пустив свої вуха на торг, учув бись багато о собі. (Ількевич)

Пустити вуха – значить піти підслухати, що люди говорять. Пор. Wander III (Ohr 128); Brzozówski Ucho 8.

31. Коло вуха заверуха. (Нагуєвичі)

Гармидер довкола, бійка.

32. Кому в вухах дзвонит, той новину вчує. (Коломия)

Вірять, що дзвонення в правім вусі значить добру, а в лівім лиху новину, декуди навпаки, пор. вище ч. 12.

33. Ліпше чуже вухо гризти, як своє. (Лучаківський)

Ліпше передавати іншому якусь прикру для нього відомість, ніж якби нам передавали щось прикре для нас. Пор. вище ч. 23.

34. Маю того по самі вуха. (Нагуєвичі)

Значить досить мені того, надоїло. Пор. Brzozówski Ucho 1; Wander III (Ohr 94); Erasm 214.

35. Може тут стіни вуха мають? (Коломия)

Говорять, напоминаючи до обережності, аби хто не підслухав.

36. На єдно вухо оглух, а на друге й тілько не чує. (Ценів)

Жартують із глухого, або невважного чоловіка. Пор. Adalberg Ucho 7.

37. На свої вуха тото чув. (Нагуєвичі)

Не через посередника, значить це повна правда. Пор. Wander III (Ohr 236).

38. На то чоловік вуха має, аби чув. (Нагуєвичі)

Коли хтось дивується, відки хтось знає про якусь річ. Пор. Wander III (Ohr 174).

39. Натуркав ми повні вуха. (Нагуєвичі)

Набалакав до несхочу. Пор. Wander III (Ohr 142).

40. Нащурив вуха. (Нагуєвичі)

Настобурчив, слухає уважно. Пор. Wander III (Ohr 169); Záturecky ІІІ, 172.

41. Не вздриш, як свого вуха. (Лучаківський)

Не побачиш ніколи.

42. Оближеш тут поза вуха. (Комарно)

Погроза: наб’ють, нароблять бешкету, коли будеш тут виробляти збитки.

43. Опустив вуха, як свиня в дощ. (Львів)

Стратив охоту, відвагу. Пор. вище ч. 29; Adalberg Ucho 10.

44. По вухах віслюка пізнають. (Коломия)

Насміх над довговухим чоловіком. Пор. латинське: Ex are tenemus assellum; Wander III (Ohr 1).

45. По вуха в довгах. (Нагуєвичі)

Дуже задовжений, так, що не може виплатитися. Пор. Wander III (Ohr 211); Даль ІІ, 7; Adalberg Dług 16. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 151.

46. По самі вуха в болоті. (Нагуєвичі) … захляпаний. (Нагуєвичі)

Значить від ніг до голови. Пор. вище ч. 7; Wander III (Ohr 94).

47. Провертіти вуха. (Гнідковський)

Значить наговорити багато, наприкритися.

48. Пусти вуха меже люде, то цимало учуєш. (Ількевич)

Слухай уважно, що люди говорять. Пор. вище ч. 30.

49. Розвісь вуха, тай слухай! (Дрогобич)

Жартують, у кого великі вуха. Пор. німецьке: Sperr die Ohren auf, Wander III (Ohr 281).

50. Слухай обома вухами. (Нагуєвичі)

Значить пильно, уважно. Пор. Wander III (Ohr 260).

51. Стулив вуха, як заяць слухи, тай утік. (Дрогобич)

Злякався, засоромився. Пор. Wander III (Ohr 165).

52. То му ся вухами ллє. (Гнідковський)

Має того досить, чував це вже не раз. Пор. Вище ч. 8.

53. Тому сі вух не бере. (Нагуєвичі)

Він собі про те байдуже.

54. У вухах ми гримит. (Нагуєвичі)

Говорить той, хто чогось перелякався, або почув якусь прикру відомість. Пор. Wander III (Ohr 116).

55. Ци вже ти вуха заступило? (Нагуєвичі)

Чи ти оглух, чи ти не чуєш що я говорю? Záturecky ІІІ, 217.

56. Шепнув му до вуха. (Нагуєвичі)

Сказав потаємно. Пор. Wander III (Ohr 150).

57. Як ми дав по за вуха, аж ми свічки в очох стали. (Нагуєвичі) … аж єм не знав де стою. (Нагуєвичі)

Значить ударив сильно. Пор. Wander III (Ohrfeige 19).

58. Як ти дам по за вуха, то свого тата не пізнаєш. (Нагуєвичі) … то ти ся небіжка привидит. (Уриче)

Погроза: вдарю сильно в потилицю. Пор. Wander III (Ohr 162).

59. Я на сесе вухо глухий. (Коломия)

Значить не чую, не хочу цього чути. Пор. Wander III (Ohr 90). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 295.

60. Я ти вуха обірву тоти клапчасті. (Нагуєвичі)

Погроза. Обірвати вуха – соромна кара. Клапчасті вуха – признак глупоти. Пор. Wander III (Ohr 241).

[Доповнення 1910 р.] 61. Натєгнут сі вуха до світого Духа. (Жураки)

Значення неясне.

Вхопити

1. А вхопив би-с сі за зуб! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе нагло заболів зуб.

2. Вхопив єс мі за руку?

Тобто: коли мене називаєш злодієм. Пор. Носович 362.

3. Вхопив як лихі грішну душу. (Бірки Великі)

Про насильне вхоплення, арешт і т. п.

3. Вхопив як умерлий руков. (Нагуєвичі)

Значить, ухопив міцно і не пускає. Приказка основана на віруванні, що мрець іноді може розкленути руку (певно не без впливу нечистої сили), і коли в такім разі вхопить щось або когось, то вже не випустить.

5. Вхопив як шилом борщу. (Нагуєвичі)

Значить, ухопив чогось дуже мало, квапився дуже, не мав часу пообідати.

6. Вхопили би ті кольки! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб у тебе закололо під грудьми. Кольки, як і взагалі всі внутрішні хвороби уявляють собі прості люди якимись спеціальними не то органами, не то живими або навіть демонічними істотами, що «хапають», мучать чоловіка, коли їм захочеться.

7. Як тя вхоплю, то іно раз хлявкнеш. (Лімна)

«Вхоплю» тут очевидно pars pro toto, значить не лише вхоплю, але також здушу, вдарю об землю.

8. Як що вхопит, то вже з рук не пустит. (Нагуєвичі)

Про захланного, скупаря, здирцю. Пор. Wander II (Hand 730).